Ваши сообщения автор сайта не принимает.
Всего 429 сообщенийСтраницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 [10+]

 
 Анастасія2018-08-20 14:29:37 

240 x 320, 27 кБ
space. В мене мають бути витончені пальці на руках, а не киста на долоні. Під гаслом : "Розсосались всі!" мені стане краще.
 
 Анастасія2018-08-20 14:25:05 

240 x 320, 21 кБ
Ти коли зрозумів, що я мамин жемчуг?
 
 Анастасія2018-08-20 14:22:43 
"Сулейману Пишному" з ОАЕ:
Під ковдрою з ковтком вина,
Приходить спокій і кохання.
У світі лиш вона одна
Чека мене з ночі до рання.
Я знаю, що вона моя,
Лише моя і більш нікого,
Що завжди скаже : "Я твоя!"
І не почую більш нікого.

Заманить поглядом чарівним,
Що привідкриє мені душу,
Поділиться зі мною світом дивним,
Для неї жити далі мушу.

Мені потрібна лиш моя...
Я їй скажу : "Навіки твій."
Вона промовить : "Я твоя!"
Мені потрібен ангел мій.
 
 Анастасія2018-08-20 13:01:14 
зараз якраз той момент, коли люди падають в воду, як перехилився корабель (3 часа ночі, а вони кричать)! Того фізіолога ще напевно не зробили, а вже всі шукають....
 
 Анастасія2018-08-20 12:48:38 

240 x 320, 22 кБ
Олександре Володимировичу, мене дуже бентежить ваше ставлення до читачів і недовіра. Я ненавиджу коли мені не довіряють. Я не розумію вашої поведінки. Ви могли б ділитися новинками вашого видавництва, отримуючи непогану критику і т.д. Я відмовилася від рідної дитини, тому що ніхто за шість років не втрутився в мій конфлікт з свекрухою, принижуючи мою гідність. Натомість обрала кар'єру . Приміряла перстень з Титаніка , через вікно дивлюсь фрагменти. І навіть не знаю що дорожче скельце чи камінець в перстні.
 
 Анастасія2018-08-16 13:17:14 
НЕВЖЕ Я ВБИВЦЯ СВОГО «Я»
Подароване життя батьками… Чого воно варте? Все таки над таким запитанням з часом задумується мало не кожна людина. Здорова людина, просто змушена цінувати ті місяці проведені в лоні матері. Важкі умови життя, забруднене довкілля і майже вбита екологія руйнують не лише здоров’я жителів сьогодення, а й майбутнього покоління.
Здавалося б такі болючі діагнози, як онко ламають кожного. В таких випадках одразу опускаються руки, розпочинається психоз і розчарування, що завтрашній день може не настати, руйнуються плани на майбутнє, а ліки, операції коштують просто астрономічних грошей для середньо забезпечених українців. Дивлячись, як такі люди боряться з такими фактично не виліковними хворобами, хочеться наситити власне життя хоч найменшою порцією здоров’я, яке з часом забирають в нас роки, забруднена екологія і поява ще більших і значиміших хвороб. В таких випадках дуже важливо наситити свій організм вітамінами з природної, здорової їжі. Харчові барвники, емульсії, ароматизатори, харчові добавки вбивають здоров’я людини і перешкоджають надходженню в організм вітамінів з овочів, фруктів, як свіжих так і консервованих.
Дивлячись на боротьбу за завтрашній день онкохворих дітей, дорослих, хочеться й для себе почерпнути бажання жити. Тисячі людей потребують хірургічного втручання для уникнення таких хвороб, дорогих ліків і для майбутньої підтримки організму після виснаження від такої боротьби. Сім’ї збирають кошти для лікування, продають майно, відмовляють собі у розкоші , щоб врятувати життя дитини або ж коханої людини.
Дароване життя батьками… Для чого? Для чого мама носячи під серцем немовля без перестанку їсть фрукти, овочі, споживає вітаміни? Звісно для здорового розвитку дитини. З часом діти виростають і кожен йде власним шляхом. Звісно чимало хороших, розумних людей добиваються успіху в житті, але ж що говорити про тих, що не можуть кинути палити, часто зазирають в чарку, і вживають наркотик. Невже це вбивці свого «Я»? Здавалося б невеличка користь для власного здоров’я – не палити цигарок хоча б один день і пожертвувати невеличку зекономлену суму на пачці для лікування онкохворих, скриньки для пожертв, яких розміщені мало не в кожному магазині, торговому центрі нашої країни. Лише один день без зловживання тютюном дарує маленький ковток свіжого повітря, а невеличка сума з пожертви маленький промінець надії на майбутнє людям котрі боряться з страшними, невиліковними хворобами, які допомагають боротися решті з залежністю від шкідливих звичок, наводячи приклад своєю бідою і горем, що спіткало їх особисто або ж членів їхньої сім’ї.
А як же тоді люди котрі зловживають спиртним? Невже в чарці сенс життя? Купуючи дорогий алкоголь фактично заробітку на який не вистачає коштів, як можна пройти повз горе яким діляться потребуючі допомоги онкохворі діти, батьки яких розраховують на підтримку і на розуміння ближніх. Невже ми вправі вбивати власне життя, дароване батьками тютюном, алкоголем, в той час коли мало не весь світ бореться з тяжкими, невиліковними недугами, рятуючи життя дітей. А що вже говорити про наркотичну залежність? В середньому на прожиття однієї наркозалежної людини, що не може вибратись з системи витрачаються кошти рівні рятуванню життя однієї онкохворої дитини, людини. Здавалося б яка паралель між вбивцею власного здоров’я і людиною котра бореться за власне здоров’я? Людина, що бореться за власне життя, готує себе до вживання дорогих препаратів, до лікування, до хірургічного втручання насамперед емоційно, а в цей час наркозалежний тратить чималі кошти на вбивство свого «Я», калічить своє здоров’я, життя, що подарувала мати і тіло , вводячи наркотичні речовини у свій організм. Слід лише задуматись, що поборене вбивство власного «Я», може допомогти хоча б одній дитині вилікуватися від онкології і вирости здоровою, що цінуватиме кожну мить власного життя і стане успішною людиною. Насамперед вдячна за далекий відгук підприємців, що підтримали фонд «Промінець Надії».
Краля Анастасії
 
 Анастасія2018-08-16 13:11:48 
Не будь байдужим
В світі стільки хворих людей, що я не достатньо багата для того , щоб тратитись на цигарки.

Правила – невидимий рубіж, що утворюють собою чіткі грані. Вони є усюди. Навіть дорожні знаки ведуть нас до правил дорожнього руху з чіткими проведеними лініями, такими як зебра. Основою створених правил є основні моральні засади, на яких формується виховання майбутнього покоління. Не малу роль в житті кожної людини відіграє сумління від якого фактично нікуди дітись. З часом від життєвих правил формується соціум, соціальна спільнота, котра намагається донести свою думку і закріпити її мораллю. Соціум – важкий бар’єр, що поглинає будь-яку людину вмить навіть не помітивши її існування, як індивідуума.
Страх, політичні переслідування, погрози будують собою надзвичайний утиск цензора, котрий живе в середині кожної людини і не тільки.
Нововолинськ - невеличке шахтарське містечко, розбудоване завдяки трудящим сім’ям переселенців , а за останні роки пріоритетного розвитку в місті просто почав розквітати наркотик, що став легким заробітком для високопосадовців, які зловживають службовим становищем.
Наркоманія – хвороба, що фактично немає пояснень для людей, котрі і гадки не мають про біду для близьких наркозалежної особи.
Мовчання – золото. Але мовчанка не захистить дітей, що під час прогулянки можуть натрапити на використаний наркозалежним шприць (баян) , від кількох хвилин задоволення якого, можуть постраждати невинні.
Ніколи не подумаєш, але це може статися з будь-якою людиною. В основному стартовий вік початку тютюнопаління, вживання наркотиків з 13 до 15 років, тому слід слідкувати за психологічним станом підлітків, які відчувши себе дорослими переходять до нових розваг, що згодом призводять до фатальних наслідків.
Недешевим задоволенням є таблетки субітексу, які вживають внутрівенно або ж нюхають. А ще добавляють ейфорії краплі «тропікамід», якими розводять субітекс для того, щоб вколотись (вмазатись).
Правоохоронні органи лише намагаються заробити на розбитих сім’ях, материнських сльозах, маленьких дітях, тому й проігнорували заяву в поліції на вимогу визнання крапель тропікамід – наркотичною речовиною, що на чорному ринку коштують чималих грошей і як наслідок призводить до пограбувань, крадіжок, насильства, відповідно на ланцюжок дій яких також було закрито очі місцевими правоохоронцями. Кілька років тому було прийнято рішення про визнання наркотиком таблеток Трамадол, сподіваюсь що і краплі «Тропікамід» визнають наркотичною речовиною.
Саме такі маленькі кроки дарують надію на завтрашній день, чисте місто для дітей, осмислення думок багатьох людей, що не наважуються говорити вголос тим більше писати про пережитки минулого.

Краля Анастасія
 
 Анастасія2018-08-16 13:04:43 
Доторкнутись до душі і відштовхнути…
Хто володіє інформацією, той володіє світом.
Уістон Черчіль


З дитинства батьки навчають своїх дітей лише корисному, а ті немов губки поглинають світ з батьківських порад, що згодом можуть стати ціною – життя. З інформацією люди мають справу постійно. Ми отримуємо її за допомогою органів чуття, спілкуючись з людьми, читаючи пресу, слухаючи радіо, переглядаючи телепередачі, вдихаючи аромати квітів чи духів. Створюємо придумуючи вірші, пишучи листи, твори тощо. Подаємо за допомогою алфавіту. Шукаємо інформацію у книжках, довідниках, базах даних . Зберігаємо її у пам’яті на папері, комп’ютерному диску. Захищаємо інформацію від підробки та викрадення за допомогою паролів , підписів шифрування. Описані процеси називають інформаційними. Вони характерні не лише для побуту, але й для виробництва та сфер управління.
На початку лютого 2014 року в Україні розпочалась справжня революція, назва якій – війна, над поясненням якої на превеликий жаль до цих пір працюють психологи. За останні роки подача інформації стала легким заробітком, що спричинила справжнісінький бунт в всесвітній павутині, хаос на полицях в книжкових крамницях і вихор з аудіо і відео дисків. 25 кадр – вигадана методика впливу на підсвідомість людей, під видом вставки в відеоряд прихованої реклами. Через підсвідомість проходить вся інформація до головного мозку, а після того для обробки цієї інформації, що буде сприйнята, як найбільш важлива, підключається свідомість, за певний проміжок часу, поки людина не отримала повністю інформацію, але психічно пізнавальний процес уже розпочатий, що впливає на відчуття, а саме подразнює стан організму, немов закарбовує, як на носій інформації; можна вважати, що людина отримує її несвідомо.
Психолог Пьер Жане ще у 1889 році захистив дисертацію під назвою «Психічний автоматизм». Докторська ступінь йому присвоюється по філософії, так як в уявленні французької наукової громади того часу психологія була філософською наукою, а відсутність впливу телебачення, комп’ютерної техніки з застосуванням 25 кадру не давала можливості розглянути тему «психічний автоматизм суспільства». На сьогоднішній день навики з психології викладені на книжкових полицях в практиках таких як : «Як стати сміливим?!», «Як стати щасливим?!», «Як стати міліонером?!» і т.д. що вибиває повністю контроль за масами з метою легкого додаткового заробітку, так як кожен читач являється утримувачем інформації, вона надає йому можливість відчути владу. Влада з точки зору психології – це здатність і можливість особи, групи, класу, нації , партії , держави творити свою волю за допомогою авторитету, права, насилля і інших засобів, направляючи вплив на діяльність, поведінку і життя людей в громаді.
Таким чином почали створюватись групи осіб з працівників спецслужб, які добуваючи інформацію з бази даних тиснуть на вагомих членів суспільства своїми знаннями і навиками . Основних кроків дотримуються психологи, що вирвались з нагляду державного максимального контролю, з яких складаються бандитські угрупування. Вони розпочали створювати шаблони з задаванням команд, які в сукупності дають можливість дати опір суспільству, розділяючи свій вплив на сім’ї, їх близьке оточення і друзів.
Одним з найдорожчих скарбів – діти. Це маленькі янголята , які постійно потребують захисту і турботи близьких. Малят від новітніх технологій слід відгороджувати , так як ми невпевнені в нових експериментах, а дітлахами ризикувати не можна. Малюки дуже сильно реагують на кольори, солодощі і сміх, тому кривдити їхній маленький світ не слід.
Батьки ще під час розвитку немовлят намагаються наситити їх найпрекраснішими емоціями , дотримуючись найважливіших застережень , а матері молять Бога про здорових діток і ласку грудного годування.
І от раптова епідемія… Спалах поліомеліту по всій Україні… Психологи стривожені, адже це серйозна загроза розвитку здорової нації.
І все ж , хто такий Бог?
Вічна дитина, що вічно бавиться у вічному саду.
Шрі Ауробіндо
Чудові рядки, що заслуговують овацій. Адже ми ще до народження дитини створюємо їй чудовий казковий світ. Так от саме такі угрупування руйнують і порушують своїм вторгненням в особисте життя – спокій матері і дитини. Спецслужби знімають на відео шаблони з повідомленням про викрадену дитину з погрозами для батьків про розправу у разі не отримання викупу. Дітей використовують просто, як засіб маніпуляції для додаткового заробітку. У разі не переданого викупу їх просто продають на органи. Таким чином спецслужби тиснуть на заможних, впливових і сімейних людей для творення опору тиску на владу.


Краля Анастасія
 
 Анастасія2018-08-16 13:01:27 
Життя на двох
Немає нічого вічного, що чекало б на нас цілий вік. Життя… Таємниці пройдених доріг, зустрічних людей так і не розкриті. А що поєднує нас усіх так і невідомо. Хоча… Для когось казка в житті не закінчується, а для когось життя просто триває, як розмотана нитка, якою дитина поєднана з матір’ю . З моменту народження ця нитка стає невидимою . Милостиня… Жебрацтво… Безхатченки… Дивує байдужість соціуму, який постійно кудись квапиться. Брудний одяг, сморід жебраків змушує замислитись, що ж вони знаходять на смітниках, в урнах і що змусило їх вести такий невпевнений спосіб життя, в якому завтра може і не настати . Ніхто мабуть не знає скільки їх є . Напевно нікому б і в голову не прийшло перевіряти старий, потріпаний гаманець , що з скарбом потрапив мені до рук. З нього я дістала 100 доларів і 50 євро. Отже є речі, які ми викидаємо в гніві, без роздумів, а для когось вони згодом стають шаленим здобутком . Життя жебраків насамперед насичене поглядами бідних, що просто проходять повз не наважуючись ні запитати, ні розповісти, а про автомобілі, що проїздять не може бути й мови. Правило… Хотілося б знайти самий ідеальний посібник з життєвими правилами, що поєднувало б нас усіх між собою, незважаючи на статус і країну проживання.
Правило, regula, zasada, gouverna, правило, die regel, la regal, la regola, regra, de obicei, pravidlo, pravilo, rregul, regeln… Правило!.. Правило!.. Правила існують для того, щоб їх порушувати! Безхатченки живуть книгами, журналами з яскравими картинками немов зупинившись у пошуках достатку, комфорту з моменту розчарування в житті, яке просто стає способом виживання. Такі люди мало спілкуються словами, а радше говорять очима. Не такі вони і далекі від сучасного життя, але погляд дарує можливість побачити глибину вчорашнього дня. Розглядаючи для прикладу одне слово на різних мовах, ми бачимо, що вони схожі між собою, а в словах літери немов переплітаються в поцілунках. Слова мало розповідають, а погляд і невидима нитка життя формує собою особливу павутину з якої вибратись просто неможливо. Можливо безхатченки і невинні в тому, що заблукали в переплетах думок, можливо це вина байдужості соціуму до най голосистіших німих ангелів Господніх, котрі проживають кожен день у пошуках хліба.
Краля Анастасія
 
 Анастасія2018-08-16 12:57:01 
цікаво... а ви мене вже й не знайомите з новинками. Я що не хочу щось цікаве почитати? Це мене так вербували з маленькою дитиною . А я що не мама? Я вирішила попри все стати письменником і добиватися успіхів. То що не зовучи мене нікуди, ви будете мене просто доводити до самогубства?
 
 Володимир Комісарук2018-07-07 22:43:21 
При тім вельмишановний Олександр Володимирович Апальков собі пам'ятник - ZEITGLAS - вже воздиг. І нагопродою йому є увага і повага читачів, колег по перу, художників, мистецтвознавців...
Здоров'я йому, творчості й усіляких благ.
 
 Володимир Комісарук2018-07-07 05:48:00 
Кожна людина, принаймні, двічі на рік – Новий рік і День свого народження підводить підсумки реалізованого і будує плани на майбутнє. Приєднуюся до вітань на адресу неугавного, невсипучого, творчого пана Олександра Апалькова, чудового організатора і літератора, чоловіка не з обочини дороги, який планує заїхати в краще майбутнє автостопом, а небайдужої і мужньої людини, яка натхненно продовжує творити себе і суспільство. Чергова віха життя-буття…
Пан Апальков збудував дім, виростив сина і посадив не одне дерево. Наряду з тим, чоловік, якому притаманні доброзичливість, обов’язковість, порядність, надійність (не без сприяння і підтримки талановитої і терплячої дружини пані Ірини – також, не медаль, орден «За Мужність») створив журнал «СЧ», і видавництво Zeitglas, яке пропагує і реалізує дружбу народів, мир, толерантність поза межами ксенофобії, расової чи національної неприязні.
Будівничий, який не є чиновником від міністерства культури чи міністерства інформаційної політики, на волонтерських засадах спалює відпущений Богом час свого життя в дійсності ефективно на розбудову держави і її іміджу, що безперечно заслуговує усіляких високих заохочувальних відзнак і нагород не лише від неньки-матері, а й Росії, Німеччини та Австрії, країнах, яких єднає «ZEITGLAS».
 
 Тамара2018-06-17 17:48:57 

400 x 250, 23 кБ
Яка роль продажної журналістики у гібридній війні?
Обливання брудом - це небезпечний удар по патріотичним силам в тилу України?
Проплачений інформаційний бруд - це відверте журналістське сектанство?
"Коло брехунів" - це піар секта у Рівному, що використовується ворогами України?
Стандарти міжнародної журналіської етики - це пережиток минулого?
Невже тільки гроші вирішують все?!

Памфлет про сектантство, або як в Рівному з’явилась небезпечна секта - «Коло брехунів»!
site.ua/lyubi.ukrayinu/13833-pamflet-pro-sektantstvo-abo-yak-v-rivnomu-zyavilas-nebezpechna-sekta---kolo-brehuniv/
 
 Володимир Комісарук2018-05-28 12:02:26 
Давненько мав задум написати річ - "Украдений день".
Крадуть хвилини, години, дні нашого життя необов'язкові, бюрократи, негідники...
 
 Володимир Комісарук2018-05-27 05:53:01 
Переважна більшість людей не допускає паскудства в своїй сім’ї.
У всіляких проявах: брехня, зрада, крадіж та інше свинство.
При тім, багато-хто з цієї більшості допускає паскудство в громаді, і без обиняків, у державі,
яка є для всіх її громадян великою сім’єю.
Щодо матері-мачухи – держави – від дітей залежить: батьків не обирають, але їх, як і політиків, зворотно, також виховують.
Роман варто вмістити в одне речення, адже спочатку було Слово.
Дай, Боже, це усвідомити хоч би меншості розумних.
 
 Володимир Комісарук2018-05-15 14:53:06 
ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА

Іван Франко (італ. Franko, букв. – вільний) вкладав у голови українців вагони* своїх літературних творів, осяяних національною ідеєю самоіндетифікації, достойності і соціальної справедливості.
Коріння ОУН і УПА росте з його переконань та пропаганди. Степан Бандера, Роман Шухевич, Микола Мельник та інші були адептами і провідниками ідей волелюбного Івана Франка. При тім загальновизнаний поет, прозаїк, драматург, редактор, філософ, вчений, перекладач, номінант Нобелівської премії, доктор російської словесності, який за революційну діяльність був тричі арештований (1877, 1880, 1889) і перебував під наглядом поліції, не був катом і не пропагував тероризм. Глибоко переконаний, що в Галичині в період декомунізації чи опісля нікому не прийде в голову перейменувати славетний Івано-Франківськ . Люд не дозволить. Ні дурням, ні хитро.опим.
-----------------
* - франко-вагон – вид угоди. Творчість Івана Франка сягає сотню томів.

Чим глибше занурюєшся в літературну творчість Івана Франка, тим більше усвідомлюєш тематичне багатство, різноплановість й жанрову різноманітність автора, адже він був не тільки «вічним революційонером», а й вишуканим ліриком. Отож, не випадково, що цілий ряд його ліричних творів покладено на музику і сприймаються багатьма сучасниками, як народні пісні. Це «Червона калина», «Твої очі, як те море», «Безмежнеє поле», «Ой, ти дівчино, з горіха зерня», «Як почуєш вночі», «Чого являєшся мені», «Ой, жалю, мій жалю», «Оце тая стежечка» та інші.

Маю цикл публікацій на вічну тему любові, кохання й сексу «Не тільки про це. І про нас з вами.»
Своєрідною ілюстрацією дотичною темі, що підкреслює її актуальність і неминущість, може служити повчальний, цікавий, метафоричний, вивершений твір Івана Франка «Притча про красу».
написаний на античний сюжет.

ПРИТЧА ПРО КРАСУ

Арістотель-мудрець Олександра навчав
І такий у альбом йому вірш написав:
«Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса.
Тільки мудрість, наука і старші літа
Подають проти неї міцного щита».
Арістотель-мудрець по садочку гуля, -
Бач, Аглая іде і очима стріля!
Та Аглая, котрої надземна краса
Звеселяє людей і самі небеса;
Та їдких її слів і шпаркого ума
Всі боялися, навіть цариця сама.
Арістотель дівчині гаразд придививсь,
як повз нього ішла, низько їй поклонивсь.
І промовив: «Аглає, благаю, молю!
Над всю мудрість, над сонце тебе я люблю
На часок-волосок вволи волю мою,
Чого хоч зажадай, я для тебе зроблю!»
Усміхнулась Аглая: «Се ж почесть мені,
Що на мні зупинив свої очі ясні
Той мудрець, що пишається ним Греція вся,
Що умом обняв землю, зглибив небеса.
Я твоя. Що захочеш, зо мною чини,
Лиш одну мою просьбу в тій хвилі сповни.
По саду тім, де в’ються доріжки круті,
Півгодини мене провози на хребті».
Усміхнувся мудрець. Дивні примхи в дівчат!
Та дарма. Обіцявсь, то вже годі бурчать.
І хламиду він зняв, і рачкує піском,
Його очі Аглая закрила платком
І сидить на хребті, й поганяє прутком.
Так заїхали враз аж на площу садка,
Де під тінню дерев край малого ставка
Олександер сидів, його мати й весь двір, -
Срібний сміх там лунав, і пісні, й бренькіт лір.
А Аглая кричить: «Ну, мій ослику, ну!
Ще минуточки дві! Ще минутку одну!»
Аж у круг двораків його дівка пуста
Завела, і зіскочила живо з хребта.
І платок із очей поспішилася знять…
Що там сміху було, то й пером не списать.
Арістотель-мудрець Олександра навчав
І такий у альбом йому вірш написав:
«Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса.
Ані мудрість, наука, ні старші літа
Не дають проти неї міцного щита.
Се я сам досвідив. Лиш мертвець та сліпець
Може буть проти неї надійний борець».
----------------
НЕ СПІТЬ, ПОКИ ЖИВІ.
 
 Володимир Комісарук2018-05-08 03:20:47 
Події пов'язані з війною в Україні пересварили багатьох творчих людей. Але хто, як не вони повинні показати приклад примирення і зупинити цю криваву бійню.
 
 Тимофєєва Людмила.2018-05-04 11:46:33 
Шановний Олександр!
Бібліотека отримала посилку з книгами !
Дякуємо Вам!
Ми впевнені. що ці книги знайдуть свого читача в нашій бібліотеці.


З повагою Тимофєєва Людмила.
 
 Дія Вакуленко2018-02-20 12:42:13 
... вельмишановний пане Олександре!
Хоч із запізненням, але хочу дещо підсумувати з того, що принесло мені знайомство з Вашим життєвим і літературним доробком. Мені давно вже не вистачало такої книжечки, і я дуже втішилася, коли вона врешті з’явилася: «Право на дорогу». Причому, в найоптимальнішому варіанті. Тобто, минуле - той шлях, який Ви пройшли, усі кроки поступового оволодіння фактами, розширення тематики, усе глибшого осмислення болючих явищ історії і буття нашої української держави - підтверджуються датованими публікаціями, що з’являлися систематично протягом 1987-2017 р.р. Саме ця праця (інакше її й не назвеш) дає змогу окремі локальні «точкові» твори (книжки, статті, дослідження, нариси, щоденники, тощо) оцінювати не лише як певні здогадки, допустимі вільно варіативні передбачення. Тут ці ретроспективно сприйняті минулі спостереження «заграли» на перспективу, знаходять своє підтвердження в уже освоєному нами нинішньому часі. У цій подачі (як друге видання) можна сміливо говорити про творчий дар передчуття, органічне, якесь вроджене дошукування й орієнтація на правду. Такими є розділи «О стене», щоденникові записки мандрів по Голландії, Німеччині, Вірменії; Ваші прозірливі характеристики деяких історичних осіб (Тимошенко, Саакашвілі), які з часом так яскраво підтвердилися. А глибоке осмислення трагічної долі Аркадія Гайдара, його реального життя і поетичного образу, створеного його героями! Усе працює на те, щоб дошукуватися істини, знаходити правду там, де зовні виглядало все зовсім інакше.
Особливо мені хочеться підтримати Ваш вибір, який Ви зробили на користь друкованого слова. Гадаю, що саме видавнича справа - той найсуттєвіший внесок, котрий Ви, як письменник, робите в державних інтересах. Адже коли на заклик взяти участь у тематичному конкурсі на кращий вірш відгукуються понад тисячу українців, то це ваша величезна перемога, пряма відповідь проповідникам іудейського Калганату, як порятунку від повного поглинання і підкорення України іншим «державним» народом. Саме завдяки започаткованим Вами масовим виданням (альманахи, антології, збірники, вісники) тисячі громадян (особливо молодь, як видно з анкетних даних), беруться за перо, прагнуть творити щось своє, задушевне, бо ж вірш - це голос душі, голос серця. І цим покласти край бездумному лепету, ганебним матюкам та гливким «блінам», якими сповнена мова нинішнього недовченого покоління. «Улица корчится, безъязыкая, ей нечем кричать и разговаривать» (В. Маяковский).
Мене схвилювали розповіді про Ваші перші кроки самостійного життя, навчання у сільськогосподарському коледжі («Путешествие в юность»). Я відчула той глибинний зв’язок, який поєднує Вас, як і ті спогади про похорон діда, на який зійшлися люди в чорних фуфайках, кирзових чоботях. І прості слова, щирі почуття, змальовані без випендрону реальні картини побуту висвітили ті корені, якими ви поєднані з ними. Я вірю у Вас, у Ваш оптимізм, який Ви прагнете поширювати своєю творчою працею, вірю в життєстійкість нашого народу.
Цей приватний лист аж ніяк за формою не претендує на рецензію. Я цілком приєднуюсь до тих схвальних оцінок, які дають Вашій книзі «Право на дорогу» три попередні автори у своїх відгуках. Особливо тонко підкреслив їх індивідуальну неповторність Ю. Шеляженко. Солідарна з ним!
P.S. Я настільки вже звиклася з Вашою манерою письма, що цілком сприйняла і Ваші перші «раритетні» спроби. Так є. Так може бути. В цьому Ви теж оригінальний, неповторний, як і Ваша «Склянка часу».
А від себе особисто хочу ще подякувати за важливу організаційну й мобілізуючу роль, яку відіграють Ваші видання «Склянка часу» у тематичному формуванні й шліфуванні поданих поетичних творів відповідно до поставлених вимог. Шкода тільки, що при друкуванні книжечки випущено етап вичитки верстки чи випуску сигнального примірника - деяких прикрих описок можна було б уникнути.
Дякую Вам за новорічне привітання та надісланий журнал!
Ваша щира прихильниця,
Дія Вакуленко
 
 Чорноморець2017-12-10 19:09:54 

563 x 800, 92 кБ
Історія України яку варто знати...

Чому нічого не відаємо про давні слав'янські держави на українських землях?
Чому забули державу Рось?
Чому історична наука досі цурається правди про давнє минуле України?
Чому тисячоліття української історії, коли суспільством керували рахмани, невідомі нам?

Збірка статей про забуте минуле Артанії-Дулібії-Росі-України у блозі "Україна: забута історія слов'янських предків" -
zabutaistoriia.blogspot.de/
 
 Н.Віленська2017-08-15 16:28:49 

279 x 414, 100 кБ
Шановний пане Олександре!Все надіслане отримала,красно дякую! Дуже сподобалась обкладинка, в ній є емоції і рух , жива картинка літнього узбережжя й справжній дух моря, просто чудово! Спасибі за Вашу книжку, я на неї чекала. Дякую за запрошення взяти участь у осінньому випуску альманаху. Хай щастить! З повагою Н. Віленська
 
 Є.Гордієнко2017-07-26 10:16:15 

800 x 564, 85 кБ
Вітаю переможців!
 
 volorenkonazadumur2017-07-18 10:59:03 
Гімн захисників відчизни.

Треба, треба, треба.
Україну свою захищати.
Треба, треба, треба.
Бо вона наша рідная мати.

Будем, будем, будем.
Ворогів безпощадно карати.
Будем, будем, будем.
Бо не маєм рабами ставати.

Маєм, маєм, маєм.
Всю державу свою відстояти.
Маєм, маєм, маєм.
Будь за що і хоч як все долати.

Знаєм, знаєм, знаєм.
Перемогу завжди як кувати.
Знаєм, знаєм,знаєм.
Нас підтримує рідная мати.

16.07.17. В.Назаренко.
 
 Юрій2017-05-05 22:27:37 
А где же идет обсуждение конкурса "Чатує в століттях..."?
1 О.Апальков2017-05-06 08:38:453 года назад
 

579 x 864, 274 кБ
Звісно, на сайті конкурсу у розділі КОММЕНТАРИИ:
zeitglas.io.ua/s2588705/konkurs_gumoristichnogo_virshu_shchyro_bez_obenyakiv..
2 О.Апальков2017-05-06 08:40:573 года назад
 

579 x 864, 274 кБ
А конкурс "МОЯ ТИ ЛЮБО..." - на сайті:
zeitglas.io.ua/s2574797/vii-y_mijnarodniy_poetichniy_konkurs_chatu_v_stolittyah_chernecha_gora

Так само - у розділі КОММЕНТАРИИ
3 Перек2017-07-27 23:02:163 года назад
 Маячня
 
 бовікин2017-05-02 11:31:10 
Добрий День! Дякую вісник отримав прямо в пошту принесли в конверті (чатує в століттях по темі моя ти любо) а чи нема у вас на залишках на тих самих умовах ще й віснуку по темі для чого пишуться вірші та 79 номеру журналу Склянка часу? буду вдячний. з повагою Бовикін С.М. Костопіль
 
 Ім'я2017-04-28 14:07:03 
Добридень!
Хотіла б запитати : на яких умовах вам надсилають твіри? За це потрібно платити чи у вас безкоштовний журнал? Дякую за відповідь!
1 О.Апальков2017-04-28 14:11:263 года назад
 Публікація на сторінках журналу СЧ безоплатна. Читайте уважно головну сторінку сайту.
 
 Олена Білошниченко2017-03-21 07:57:58 
Від щирого серця вітаю команду «Склянка часу» з Днем поезії!
Ви робите надзвичайно важливу справу, проводячи різноманітні поетичні конкурси. Завдяки Вам відкриваються нові імена, відбувається обмін досвідом між авторами, збагачується духовний світ людини.
Низький уклін Вам і велика подяка!
Бажаю доброго здоров’я, творчої наснаги, особистого щастя, талановитих авторів, нових проектів і довгого творчого життя.

З повагою Олена Білошниченко

21.03.2017
1 О.Апальков2017-03-21 08:00:013 года назад
 

391 x 600, 52 кБ
Щиро дякуємо! Без талановитих авторів, будь-яке видавництво - мертве.
 
 Владимир. Верхогля Миколаївнаа2017-01-25 09:49:00 
АЛЕКСАНДР добрый вечер ..
благодарю вас за рассылки сообщений вашего журнала....
вы в свое время дали мне своей поддержкой очень много ..фактически вы тогда оказались в нужное время в нужном для меня месте...просто хочу объяснить кое-что...я в начале был свободный художник ..то ест что придумал то записал себе и все и еще в лит-сайты отправлял..а потом меня привлекли в городское ЛИТО коллектив на 80 % пенсионный и на 90 % женский ..для них лито это посиделки с чаем..и на меня им ноль внимание но по определенным причинам (а именно за то что я пишу что хочу и при город и про власть...а руководство ЛИТО перед властью бегает на цыпочках ) меня невзлюбила руководство ЛИТО и стало меня интеллигентно гнобить ..то оставляет мои стихи на самый конец то придирками доводит ..то предлогает переделать стих ...но после переделки менялся пол стиха ..из мужского на женский....вообщем по всякому ..и в друг ваше предложение тогда...я о участии в вашем конкурсе и печати в вашем сборнике..Спасибо за поддержку...
теперь я стал более увереннее и уже 1.... стал членом творческого союза ТИТУЛ 2....выпустил 1 свою книгу СТИХОВ и меня печатают в СБОРНИКАХ этого ТВОРЧЕСКОГО СОЮЗА
так что спасибо за поддержку ...
Владимир. Верхогляд.
 
 Савчук Анастасія Миколаївнаа2017-01-21 14:38:07 
Отримала книгу "Кизиловы пропилеи" і листівку від Вас. За все щиро
дякую, а особливо за оцінку моєї скромної творчості. Обіцяю Вам
удосконалювати свої вірші для того, щоб прикрашати, а не погіршувати
альманахи Вашого видавництва.
Коротенько відповідаю Вам чому я цікавлюся Вашою творчістю. По-перше,
через свій егоїзм: хочу навчитися доносити літературний продукт до читача
так майстерно, як це робите Ви. По-друге, Ваші твори визивають емоції! Це
не словесний понос, а оповідка (можливо, сповідь) наповнена магнетизмом і
спонукає до роздумів або аналізу.
Для себе я порівнюю Вашу творчість з творчістю мого земляка Григора
Тютюнника. Але це моя особиста оцінка, тому прошу пробачення, якщо
вона занижена (зате щира). За оцінкою інших студентів, яким я
передаю для читання Ваші твори, за системою Станіславського -ВІРЮ!
Якщо точніше, то близько 50% схвалюють і зміст і творчість, а інші
50% - або зміст оповідання, або те, як воно написане.
Так що, Олександре Володимировичу, ключик до молодого читача Ви
підібрали. Якщо Ви так само вдало підберете ключик до старшого
покоління, то Ви займете достойну нішу не тільки в українській, а,
можливо, і в світовій літературі. Чого я Вам щиросердечно бажаю!!!
На цьому прощаюся, щоб не відбирати у Вас час.
Савчук Анастасія Миколаївна
 
 user2017-01-05 08:59:56 
my-mates.rhcloud.com



Ваше сообщение

(jpg, gif, png) Для вставки фото с io.ua вписывайте URL адрес страницы с ним (https://io.ua/№№№№№№)
URL адреса автоматически преобразовываются в гиперссылки.
Ссылка на видео YouTube вида https://youtu.be/11-ти_значный_код_видео преобразовывается в плеер YouTube
Имя


Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 [10+]

„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19003, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19003, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow