Ваши сообщения автор сайта не принимает.
Всего 429 сообщенийСтраницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 [10+]

 
 Алла Ковалишина2017-01-03 08:51:31 

584 x 284, 324 кБ
Вітання.
 
 В.К.2017-01-02 14:34:29 
Харківські поети Віталій Кирпатовський, Маргарита Гасанова, Леонід Дорожко, Людмила Борова та інші
поздоровляють редакцію міжнародного літературно-мистецького журналу "Склянка Часу*Zeitglas" з Новим 2017 роком!!!
Зичемо нових публікацій, вдалих співпраць та досягнень у містецтві художньго слова!!!
 
 Сергій2017-01-01 09:51:38 
Майбутнє авторів бачиться тільки з Вашим журналом. То ж, щасти йому! Сергій
 
 Лілія2016-12-31 15:11:18 
Доброго дня, шановні редакція журналу!
Вітаю з новорічними святами! Нехай новий рік принесе нові перемоги та звершення. Процвітання Вам!
Щиро дякую за співпрацю та надані можливості у публікації своїх творів, участі у конкурсі!
З повагою Лілія
 
 Бабичин2016-12-30 13:05:43 

800 x 534, 74 кБ
ВІТАННЯ!
 
 Юлія Судус2016-12-30 13:04:05 
Сердечно бажаю Вам веселих свят!
Я дуже рада, що Склянка Часу та Скіфія вже стали для мене добрими друзями!

З повагою, Юлія Судус
 
 М.Москалець2016-12-23 11:36:59 
Любім кожну мить

Галактика наша, Чумацький шлях,
Зібрала найкращі зорі.
Чарівна планета, наша Земля,
Перлина в безмірнім просторі.

Тож шануймо, любім кожну мить,
Що випало жить в цьому раї.
Без сумніву знаю – безліч століть
Такого більш в світі немає.


Вітаю «Склянку Часу» з Новим Роком.
Успіхів журналу та видавництву на багато років.
М.Москалець
 
 М. Стасюк2016-12-21 13:01:22 
Хай ніколи не міліє сонячна криниця Вашої душі на добро, хай посмішка кожного читатча та автора доходить до Вашого серця теплом.
З повагою М Стасюк.
 
 Л.Гармаш2016-12-18 14:56:53 
Дякую за інформацію! З днем святого Миколая!.. Хай він подарить видавництву фінансову стабільність, нових гарний авторів і вдячних читачів! З повагою, Л.Гармаш.

Пише хлопчик Миколаю
Пише хлопчик Миколаю:
« Я тебе весь рік чекаю!
У віконце виглядаю
і до ранку не засну.
Хочу, як усі хлоп’ята,
мати цуценя кудлате
і смаколиків на свято,
та й усяку дивину.

Та найбільше хочу знати,
що коханий, любий тато,
веселун, байкар завзятий,
з фронту вернеться живим.
Щоб замовкли всі гармати,
прийшла радість в кожну хату.
І в усьому світі війни
щоб розвіялись, мов дим…

Не лиши лихого й сліду,
чуєш, мудрий, чуйний, діду?
Свято хай до всіх приїде,
до дорослих і малят.
Щоб були в родинах, бідних,
хліб і шинка до обіду,
Щоб дружили люди в світі,
наче з братом дружить брат!

Приїжджай! Я так скучаю!
Тобі чесно обіцяю
бути чемним, обережним,
навіть вчитись краще всіх...!»
…Пише хлопчик Миколаю,
вже з рук ручка випадає,
малий очі затуляє.
Тихо пада білий сніг…
( вірші - Людмили Гармаш)
 
 Верхогляд Владимир2016-12-06 09:01:05 
АЛЕКСАНДР
ЗАВИДУЮ ВАШИ АВТОРАМ ..но по доброму ..у меня тоже радости есть месяц назад выпустил сборник своих стихов правда маленьким тиражом но за то настоящая и не сам-издат и что главное не пришлось платить мне ни чего ..и есть и песни тоже хорошие ...но нет продвижений из-за того что за все надо много платить ..а книгой я похвастаюсь перед вами ..к стати вы первый дали мне возможность напечататься в вашем сборнике ..я это помню и очень вам благодарен за поддержку ....(извините но на местном уровне меня чуть зажимают)
 
 Яцкова Лідія2016-11-23 14:14:46 

800 x 1202, 197 кБ
Шановний пане Олександре.
Сьогодні одержала одразу дві посилки: 1) замовлений альманах «СКІФІЯ-2013-Весна»; 2) авторський і додатковий примірники альманаху «Скіфія-2016-Осінь».
Дуже дякую! Особливо приємно отримувати несподівані подарунки!
Альманахи дуже гарні! Ваша видавнича команда – великі молодці!
Бажаю успіхів і нових цікавих проектів!
З повагою Яцкова Лідія Михайлівна
 
 Мар'яна Олійник2016-11-22 15:16:10 
Дуже дякую за гарну новину і загалом за Вашу велику подвижницьку роботу!

Докладатиму зусиль, щоб стати частинкою співтовариства, що, як мені бачиться, cтворюється навколо "Склянки Часу":)

З повагою і побажаннями всім нам творчих успіхів,
Мар'яна Олійник
 
 А.Краля2016-11-22 14:52:28 

800 x 1201, 151 кБ
Доброго дня, Олександре Володимировичу, і усім працівникам видавництва Склянка Часу.

Саме опівночі розпочинається завтрашній день, десь поряд з думками про майбутнє. Письмове слово вбиває і впливає на людину дужче, ніж будь-що інше. Не звикла жити місцевими новинами, а за прожиті роки найдорожчим здобутком вважаю мовчанку.
Зустрічаючи під ногами монети, виявився самою найдорожчою у світі для мене грош, коли лишилась з дитиною маленькою на руках. Розпач був настільки сильним, що виходу здавалося немає , а ноги просто не хотіли підводитись. Щонайдужче я старалась не показувати справжніх емоцій маленькій донечці, котрій дарую самі найтепліші кольори світу, в усьому, що нас оточує, а найдорожчим здобутком вважаю її обійми, якими вона зігріває моє материнське серце. Близькі і рідні йдуть назустріч матеріальною підтримкою.
Розсипаючись на маленькі частинки , найважче не падати духом . Різко змінюючи спосіб життя , найпершим досягненням вважаю зміну раціону харчування, віддаючи перевагу продуктам, котрі насичені вітамінами.
Стараюсь в кожній людині, яку зустрічала на своєму шляху знаходити лише плюси, відділяючи від негативу, залишивши світлу думку, як про окрему особистість.
Спілкування з зустрічними, змушує замислитись про несамовите, насичене життя мегаполісів, що дихають людьми, поміж яких обов’язково зустрінеш і особливих у пошуках свого, власного «я». Розпач, біль, неміч завжди підкрадаються непомітно. Серед сірого натовпу хотілось зустріти людину, що винайде прилад для вимірювання настрою від позитиву до негативу або ж навпаки, а пігулок для відновлення стану душі на превеликий жаль так і немає, Отже доводиться керувати своїми емоціями самостійно, а в поміч розраховувати лише на Бога.
В вільний час полюбляю читати, збираючи немов розсипані перли думки відомих письменників, гучність, яких настільки вражає маси часопису, що залишає слід і для майбутніх поколінь, і слугує творення чогось нового. Книга для мене, як привідчинені дверцята , що дають можливість не зупинятися на одному місці, а подумки рухатися вперед. Перевагу віддаю класичній літературі, а враження стараюсь формувати у віршах і в прозі :
Оставив мысли взаперти,
Пора искать дорогу.
А в голове : «куда идти?»
Какому кланяться порогу?
Відомий вислів : «Вік живи і вік навчайся», слугує для мене, немов credo, закладене в глибині душі. Зустрічаючи розумних людей, намагаючись у них навчатися, переймати корисні навички і досвід, котрим вони діляться. Для започаткування чогось нового, обов’язково мусить бути бажання. Блукаючи лабіринтом думок, досить важливо віднайти ниточку, по якій зустрічаєш однодумців, що тебе підтримують і розуміють.
Свої хвилювання ховаю в маленьких іграшках, плетених гачком у вільний час, за допомогою , яких розвиваю уяву і фантазію маленької дочки, а в дитячих віршах і казках дарую їй алюзію.
Чимало жінок втративши підтримку коханої людини у розпачі потрапляють до лап зеленого змія, шукаючи в чарці розраду і забувають про маленьких дітей, гублячи власне життя і життя майбутнього покоління. Звісно це не вихід з депресії, тому віддаю перевагу вищеназваним заняттям, що допомагають виховувати дітей, навчати, створювати затишок в оселі і отримувати задоволення від життя.
Досить актуальним на сьогоднішній день являється проведення поетичного конкурсу Чатує в століттях Чернеча Гора. Теми, що обговорюються і виплескуються назовні поетами достатньо різноманітні і кожна з них має свій вагомий внесок для розвитку суспільства в сьогоденні і в майбутньому. Звичайно досить влучно піднята тема про витіснення книги, як предмета в цілому, але тут же гарно висвітлена думка, про нове життя, пригоди, враження, які вона дарує читачеві. Отже особисто на мою думку: книгу витіснити з вжитку неможливо, так як і жодну літеру з алфавіту, яка несе для нього вагомий внесок своєю присутністю і своїм звучанням в слові. Тут же влучним є вислів відомого поета Т. Г. Шевченка : « … А що б здавалося слова…
Слова та й голос, більш нічого.
А серце б’ється ожива як їх почує…»
Кожен вірш несе собою вагомий внесок у висвітлення думок сучасності і у розвиток літератури. У п’ятому поетичному конкурсі сподобався вірш Борисової Ольги Михайлівни:
НАКАЗ
Всего лишь на Земле прохожий…
Так говорил в стихах поэт.
А за спиной, мы тайно схожи,
Шагами мерю белый свет.

И верю в сон, и в пробужденье,
Как верил ты своей судьбе.
Объята радостью движенья,
Ещё в пути я и борьбе.

К твоим стихам душа влекома,
Связала нас незримо нить.
В период боли и надлома
Читаю их, чтоб снова жить.



Наказ давал ты : жги мечтою,
Всю душу миру оголя!
Чтобы спасалась красотою
От бед уставшая Земля.
Сподобались рядки Дяків Оксани Іванівни з віршу Книг Глибина :
« … У книгах – вчення, дух і товща знань.
Їх покоління молоде черпає.
На ноги стане наш народ – титан,
Якщо коштовних книг скарби пізнає…»
Чудові рядки Жук Тетяни Віталіївни з віршу Привиди Минулого :
«… А книги – то мандри, події, пригоди,
Повчання і досвід, палкі почуття!
І кожного разу тобою прожите
Чиєсь неповторне, цікаве життя!!! »
Сподобались рядочки Карплюк – Залєсової Надії з віршу «Сивочола Княгине!» :
«… В океани , як ріки, люди – у храм…
У кожній душі знайдеш відгук ти там.
Безцінна і мудра, моя Берегине,
Книго моя, сивочола княгине!

Плачеш від болю, смієшся в коханні,
Загравою сходиш в садку на світанні…
Ти п’єш – не нап’єшся джерельного срібла,
Ти млосно – твереза і всім ти потрібна.

Підсніжником в лісі ти дякуєш Богу
І сина провадиш в далеку дорогу…
Грозу благословиш на сходи весняні
І квіти Землі, що ні з чим незрівнянні!»
Сподобався мені і мій вірш :
Відчай Дум

В полоні кришталевих сліз ,
Минувши біль і відчай дум.
Шепоче вітру верболіз
І відгукнувся ліс на шум.

В глибинах схованок природи,
У пошуках всіх таємниць,
В відлунні рідної породи
Лиш зупиняє дзвін дзвіниць.

У слід зруйнованих святинь
Шепотом молитва роздається.
В бігах від сліз людських гординь,
Напевно совість лиш не продається.

Оголена натура пліч…
Так манить спокоєм душа.
Загублена таємна ніч,
Загублений і дзвін гроша.

З розтанувши віками криг,
Що будять вічні почуття
Пролито сльози морем книг,
А в них ні крихти каяття.


Хороший вірш Кремінської Оксани Вікторівни:
Народження Книги
Тихенько, т-с-с-с, народжується Книга.
З маленьких чорних літер – насінин.
Вона пливе, неначе скресла крига,
З нечуваних письменницьких глибин.

Її тоненьке тіло, кволе, біле,
П’є молоко думок і почуттів ,
І набирає обрисів щосили…
І дивний голос чути між рядків…

Тепер уже, від плачу і до сміху,
Всі грані – сторінки її блищать,
І в душах сіють смуток, радість, втіху,
Щоб потім стиглий урожай зібрать!

Уривки, як струмки, збігають в ріки,
Та й ріки вже виходять з берегів.
Немає в світі ні добра, ні лиха, -
Залежить все від місця в Книзі слів!

Повір, колись все зникне загадково…
Немов ніде, нічого не було.
Та знову… на початку… буде Слово…
І не засохне вічне джерело!



Сподобався вірш Макухи Ніни Анатоліївни :
Джерела Знань
Спочатку літери шкільного букваря,
Які в дитинстві щедро проростали,
А потім читанка і світло «Кобзаря»,
Що в мудрості і доброті завжди навчали.

Хто жив із книгою, той дійсно двічі жив:
В своєму світі і в казкових мріях,
Гортаючи сторінки – рубежі
Пірнав під воду чи летів на крилах.

Сміявся, плакав, співчував і вірив,
Читаючи романи і поеми,
Де на гірських вершинах чи у прірвах
Точилися складні життя дилеми.

В переплетінні літер, слів і речень
Джерела знань в глибинах щедро б’ють.
Посеред стверджень , догм і заперечень
Вони до істини тернистий шлях кладуть.

Невдячно часом пилом припадають,
В мовчанні криють таїну думок.
Та візьмеш в руки й знову оживають
Вольтер і Данте, Пастернак і Блок.



Книжки не зрадять, в радості і в горі
Збудують свій невидимий місток,
Де в неосяжних сторінок просторах
Слова заквітнуть з літер пелюсток.

Досить глибокий вірш Мітасової Ірини Вікторівни:
Огранка Души
Дуновением тайн нерозгаданных,
Дивным отблеском знаний иных,
Ароматом янтарного ладана
Нас манит непрочитанность книг.

А мальчишка всё грезет победами…
Затаившись, так сладко читать,
Улетать к островам неизведанным,
Где миры созидает мечта.

И, звенящий клинками булатними,
Мир Айвенго и древних былин
Прожигает мальчишку до атомов,
Силу духа растя, как рубин.

Приключенья манят самоцветами,
Но настанет взросления пора,
Ясноглазому мальчику встретятся
Книги мудрости, книги добра.



Милый мальчик, ты мыслить научишься,
Строчек с ядом коснешься в тиши…
Только выберешь самое лучшее –
Стало чтенье огранкой души.

Хороший вірш Муртазаєвої Ельвіри Русланівни :

Колись, як сон, тебе накриє небо
І теплий блиск очей зійде у світ
І вранішня зоря світитиме для тебе
Плекаючи в долонях юність літ.

Нехай злітають тисячі історій,
І тисячі рядків зриваються в потік,
В танок ранково - ніжних меланхолій
Казковим й світлим буде він навік.

Вмить розіллється промінь сонця у долоні,
Акорди світла виграють в моїй душі.
І погляди людей і міста – не холодні,
Це просто маски. Лід уже тріщить.

Перегорну сторінку – то є слово!
Смарагдове, промінням виграва.
Весна душі, кохання колискова,
Як водограй, зі мною заграва!



Живи, о книго! І проймай століття!
Даруй життя, і сонце спочивай!
І проростуть наскрізь твої суцвіття
Неси тепло. Співай весну! Співай!

Сподобався вірш Немолот Вікторії :
Книга
Книжковий світ з дитинства огортав нас,
Це світ надій, премудростей та мрій.
На лебедях з Телесиком літали,
Сміливо йшли з Котигорошком в бій .

Рядки Сосюри, Рильського, Малишка –
Поезій дивний, загадковий круг.
Натхнення крила дарувала книжка,
Потрапивши уже до юних рук.

Читать книжки цікаво, любий друже.
Хай незупинно час швидкий біжить,
З віршами Лесі ми змужнілі, дужі,
З віршами Ліни ми вчимося жить.

Пронизливий холодний сильний вітер,
Який в обличчя віє восени,
Як груш нестиглих не обтрусить літер,
Коли вже надруковані вони.



Вік двадцять перший – електронні плани.
Панує всюди, вабить Інтернет.
Книжки із друку вийшли на майдани,
Розклавши паперовий свій намет!

Сподобався вірш Панкова Михайла Володимировича :
«Галичина»
В історії лиху годину
Бійців тих воля надлюдська,
Бо боронили Україну
СС українські війська.

Було під Бродами їх мало
Проти радянських ворогів,
Але завзято фронт тримали
Вони з відвагою богів!

І не наказами Фрейтага –
Землею рідною дана
Була божественна відвага
Бійцям СС «Галичина»!

Пиши поет і драматург
Про їх трагедію і славу,
Бо кожен з них , мов Нібелунг,
Нерівну битву вів криваву!



Книжки про них – духовне царство
Для тих, хто любить Батьківщину,
Хто почитав – вступай у братство
Борців за неньку Україну!

Хороший вірш Пащенко Миколи :
Книга
В мир тайн чужих, вскрыв букв секретный гриф,
Я, книгу развернувши, погрузился.
Как-будто дверь стеклянную раскрыв,
Вдруго я в новой жизни очутился
Бесплотным гостем – в зримих слов краю.
О книги, вы – весь мир мне подарили,
Расширили стократно жизнь мою,
И сделали ту быль – моею былью!
И в книгах, с их героями, сквозь даль,
Тогда не живши, я прожил те годы,
Везде, нигде не бывши, побывал,
Всевидящего демиурга вроде.
Творцов, в чьём слове – отразился Бог,
Благословляю гений, мне даривший
Мир необьятный – властью зрячих строк.
Как понимаю я, в свои проживши
Полсотни лет – лет тисячу, живя
Везде – не покидая праг отчизны,
О том поэта вещие слова,
Что тот, кто с книгой жил, - прожил две жизни!


Сподобався вірш Старости Петра Івановича:
Джерело наснаги
Книга тихо шелестить листками
І мене впускає в дивовижний світ,
В ньому поряд щире і лукаве,
На межі чатують вогнище і лід.

Смуток синій бродить між рядками,
Сміхом збуджують веселість сторінки.
Глузд бентежний повниться думками:
Невідомий світ надміру гомінкий .

Осягаю суть життя героїв,
Глибину любові, сподівань, страждань.
Впевнено ламаю вісь рутинну строю
У борні омани, правди і вагань.

Зрію в книзі джерело наснаги,
Життєдайне мудрості зерно,
Що знаннями утамує спрагу
І відкриє в мрію осяйне вікно.

… Безпорадний люд в житті без книги,
В темноті густій мандрує, як сліпець.
Відкриває книга лексики масиви,
Словом зігріває тисячі сердець.



Дуже сподобався вірш Утки-Отки Володимира:
Библиотека
Библиотека есть продолжение мозга
поэта, писателя, человека.
Прошлое в ней никогда не поздно,
А настоящее – как утеха.

Ты не ушла, и тебе за это –
Как бы сказать? – от меня досталось.
В библиотеках живут поэты,
А не поэзия, как считалось.

Как бы узнать мне у певчей птички,
Что с ней до жизни, до песни было?
Библиотеки иерархичны,
Как симпатические чернила.

Многих ещё до меня убили.
То есть, ещё до моих прелюдий.
Жить надо так, чтобы вас любили
Библиотеки, а не в них люди.

Мы возвращаемся, будто девы
В девственность, скользкую по секрету.
Библиотека есть место, где вы
Живы. Хотя вас в помине нету.
Загалом усі вірші, що зібрала збірка пятого поетичного конкурсу Чатує в століттях Чернеча Гора досить мелодійні і дзвінкі, що несуть собою особливу думку поетів до народу. Кожен поет майстерно орудує літерами, словами і реченнями з яких пізніше будує прозу, серед якої звичайно є майстри – журналісти, що боряться за своє життя і існування своєї творчості , підкріплюючи її новим поживним матеріалом відстоюючи власну думку і правду. Наостанок хотіла б добавити кілька своїх особистих рядків :

Загублені слова поетів,
Що згодом стали писарями,
У осторонь високих злетів,
Обабіч клятв над вівтарями.

І хоче правда вибратись з тенет,
А острах руку тримає в таємниці.
Бо завжди манить всіх високий злет…
Лишається лиш біль в падінні колісниці.


Вдячна за те, що запросили мене брати участь у шостому поетичному конкурсі. Залюбки в своїй творчості ділюся в ній своїми почуттями , хвилюваннями, думками.
Вятка
Если купаться ,то в счастье, если тонуть, то в любви.
Я устала любить читателя
И блуждать между строк.
Я устала любить мечтателя,
Что звездой зовёт на восток.

Я стихами уже пропитана
И слезами исчерпала лимит,
Я писателем бедным воспитана,
Я не слышу как громко гремит.


Я как книга всегда обнажённая,
Что в надежде покажет нам путь.
Я как свечка Тобою зажженная,
Только Бога в пути не забудь.

Я так долго искала поэта,
Что в стихах сможет слёзы пролить.
Я вдали от Твоего силуэта,
Что умеет тайны хранить.

Я растрёпана , жизнью пропитана.
Я устала камни Твои собирать.
Я в любви, словно в чувствах испытана.
И всплакнув, только Богу не стану я врать.




З повагою Краля Анастасія Володимирівна


-- реклама -----------------------------------------------------------
Поторопись зарегистрировать самый короткий почтовый адрес @i.ua
mail.i.ua/reg - и получи 1Gb для хранения писем
 
 Володимир Комісарук2016-09-30 19:46:36 
ПРИСВЯТИ

Побратимам і посестрам
полонянам-просвітянам присвячую…
Полоняни мої, просвітяни,
дорогі, золоті земляки.
Ви окраса Поділля – зоряни.
Хай подовжаться ваші роки.
Ви утіха подільського краю,
що багатий на творчих людей.
Ваше слово, що квіти розмаю
для душі і сердець, як святдень.
Побажаю натхнення й удачі,
і здоров’я для кожного з вас.
Хай поможе вам Бог, що все бачить,
щоби світоча промінь не гас.

ЮВІЛЕЙНЕ ВІТАННЯ
Правдиві, любі журналісти,
брати і сестри по перу!
Хай душі ваші будуть завжди чисті,
завжди служіть лише добру.
Четверта влада теж від Бога
дана не владі – для людей,
тож не збивайтеся з дороги.
бо правда вище всіх ідей.
Хай «Новий шлях» веде до світла,
народ – до кращого життя,
щоби Полонщина розквітла
й було щасливим майбуття.
Бажаю, щоб були здорові,
нехай не тупиться перо,
хай лине слово з серця й крові,
й любові вас несе крило.
 
 Володимир Комісарук2016-09-30 00:42:24 
16 вересня ц. р. в центральній районній бібліотеці м. Полонне, Хмельниччина, у Лесиному краї, батьківщині видатного єврейського поета і письменника Переца Маркіша відбулася знаменна (знакова) подія – презентація збірки «Полонь» (випуск третій), м. Рівне, 2016 – 224 с.
У неї увійшли поетичні та прозові твори 25 авторів – учасників літературно-мистецької вітальні «Полонь». Ряд з них друкувалися на сторінках часопису «Склянка Часу». Це Світлана Дупелич-Свінціцька, Зінаїда Олексенко, Фелікс Туровський і ваш покірний слуга.
Видання присвячується 25-річчю Незалежності України, 1020-літтю міста Полонного, 15-й річниці літературно-мистецької вітальні «Полонь».
Книга вийшла за сприяння народного депутата Романа Миколайовича Мацоли та ГО «Громадянська ініціатива» Романа Мацоли «Інститут солідарності громад», які розуміють, що в могилу з собою кожна людина забирає тільки честь або безчестя.
Дякую всім причетним. Моя вам шана і повага.
 
 Оксана2016-09-12 12:40:24 
Доброго дня пане Олександре. Хочу подякувати Вам особисто за можливість показати свої твори більшому загалу людей. Щиро вдячна комісії за вибір моїх віршів та включення їх до журналу, який прочитала і отримала величезне задоволення.. Як читач хочу відзначити твори Олесі Григор’євої, Романа Шилуцького та Євгенії Більченко . Усі, які потрапили у видання. І загалом усі автори достойні уваги і поваги.
Вам, пане Олександре, бажаю натхнення, плідної праці і вдячних , талановитих авторів на сторінках Ваших видань. Нових ідей та втілення їх у життя.
Окремо дякую за надіслані примірники книг. Тепер їх читають мої друзі та добрі знайомі.
З повагою Логоша Оксана.
 
 Алексей2016-08-28 14:39:27 
Доброго часу доби!
Я би хотів опублікуватись у вашому часописі
Якщо ви маєте бажання зі мною зв'язатись,то ось мій номер :+380669936804
Я Олексій)
1 Редактор2016-10-20 16:14:174 года назад
 Умови подання авторськиїх творів на сайті:
www.zeitglas.io.ua/
Читайте їх уважно.
 
 Морозова2016-08-19 07:34:40 
Шановний Олександре Володимировичу, добрий вечір!
Сьогодні отримали "Бабусині усмішки". Ми просто у захваті! Хочемо висловити безмежну вдячність Вам і усім, хто опікувався видавництвом нашої книги. З самого початку ми просто замислили її , як спомин про близьку людину, яку хотіли згадати теплим словом . Як книгу для домашнього читання для близьких людей , та створений вами шедевр перевершив сподівання. Дякуємо! Дякуємо! Щиро і відверто!
З повагою Жук Т. та Морозова - Мелешко В.
 
 Володимир Комісарук2016-05-09 11:55:58 
ВІТАЮ ЗІ СВЯТОМ ПЕРЕМОГИ. ЗДОРОВ'Я, МИРУ, НАСНАГИ, УСПІХІВ.
 
 Валентина Михайленко2016-04-28 11:46:13 
Вітаю всіх, хто причетний до "Склянки часу", з Великодними святами!
З повагою, Валентина Михайленко
 
 Глущенко Владимир2016-04-26 08:42:12 
Здравствуйте,глубокоуважаемый Александр Владимирович! Очень признателен Вам
за присланную «Антологію сучасної новелістики та лірики України – 2015».
Из уже прочитанного меня поразили стихи Марии Дружко. Спасибо и за приглашение
принять участие в альманахе «СКІФІЯ-2016-Весна».Желаю Вам новых творческих удач,
а всем нам – мира!
С уважением Глущенко Владимир Андреевич, г. Славянск Донецкой обл.
 
 Білошниченко Олена2016-04-25 10:09:10 
Мені дуже приємно, що Ви із Харківщини, тим більше − з Первомайська. Я відчуваю з Вами споріднену душу.
Два десятиріччя тому Ви розпочали таку велику і важливу справу − створення міжнародного літературно-художнього журналу «Склянка часу». Треба віддати належне, що не дивлячись на великі труднощі, залишившись один, Ви не покинули розпочату справу, а готували до видання номери самостійно.
Визначальним є те, що тексти друкуються в авторській редакції − таким чином зберігається особливість, стиль автора, його родзинка.
Приємно усвідомлювати, що журнал дає рівні можливості як відомим, так і починаючим авторам з різних регіонів України, дальнього та ближнього зарубіжжя.
А особисто для мене, після втрати близької людини, народження вірша «Я напишу про нас роман» співпало з оголошеним конкурсом одного вірша про любов «Намалюй мені ніч» - надзвичайно важливо, що цей поетичний твір (нехай і не ввійшов до двадцятки кращих) побачив світ на сторінках «Склянки часу». Це увіковічнення пам’яті дорогої для мене людини. Я Вам безмежно вдячна!
«Антологія» − це дійсно букет зібраних літературно-поетичних квітів. Це нагода познайомитися з публікаціями авторів, їх поетичним досвідом. Добре, що ця традиція підтримується.
Щиро дякую за запрошення до нового альманаху «Скіфія-2016-Весна»!

З повагою,
Білошниченко Олена Володимирівна
 
 Бабій Роман2016-04-09 16:51:41 
Доброго дня. Пише Роман Бабій. Хотів би замовити "Антологію...", один авторський примірник. Моя адреса:
вул.Грушевського, 41
смт. Підбуж
Дрогобицький район
Львівська обл.
82180
1 редакція2016-04-11 08:55:094 года назад
 Надіслано нині, на вказану адресу.
Будь ласка, навідайтеся до поштового відділення, адже нині поштарі не
завжди носіть повідомлення, сплатіть поштові витрати.
 
 Юрій Шеляженко2016-04-08 15:49:01 
Доброго дня,

прошу прийняти мій текст під заголовком "(()(())((()))(())())" на Поетичний конкурс ХТО ЖИВ ІЗ КНИГОЮ, ТОЙ ДВІЧІ ЖИВ!

З повагою,

--
Юрій Шеляженко
sheliazhenko.in.ua/
+38 (097) 3179326 (мобільний)
+38 (044) 5290435 (факс)

Шеляженко Юрій Вадимович, вул. Тверський тупик, буд. 9, кв. 82, м. Київ, 01042, тел. (097) 317-93-26, е-пошта: yuriy.sheliazhenko@gmail.com

Письменник, видавець, журналіст. Народився 2 лютого 1981 року в Києві. Перша публікація у літературному журналі "Київ" за 2001 рік (оповідання "Очі, що світяться в пітьмі"). Автор збірок оповідань "Я традиція" (2013), "Самоучка" (2014), збірки поезій "Душа – це людина в центрі буття" (2015). Фіналіст Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка, переможець конкурсу "Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни" у номінації "Есей".

(()(())((()))(())())

Яви із думки слово, книгу,
Ясніше неба сторінки,
Єлей полів і друк тонкий,
Янтар обкладинки на доторк
Ярів щоб. Ніжно відкривай,
Єства гортай сердечний рай.
Єднай у шлюбі міф, природу.
Язон із золотим руном
Як батько, скаже при вінчанні:
«Я вічність вам згорну в сувої.
Є всюди звичай: будь собою.
Європи донька, африканець,
Єврей, османка, все одно
Ядро душі – свобода слова.
Ярмо рве грізний шелест аркушів,
Євнух кохатись поспішить,
Єва нашепче жарт жертовно
Ярилу та Аллаху, Будді, Кришні,
Єгові – сатанинські вірші,
Єретикам й богам на втіху».
 
 Маргарита2016-04-08 14:02:35 
Я прошу переслать мне две книги Елены Львовны Соколовой : "Дороги через океан" и "Жизнь и смерть". Мой адрес:
Маргарита Каравански , Ха- Ковеш, 24, кв.3 , Ришон-ле-Цион, Израиль
1 редакция СЧ2016-04-09 11:39:514 года назад
 Сообщите нам Вашу е-почту. Мы напишем Вам письмо.
 
 Галина Яценко2016-04-08 11:43:28 
Сьогодні отримала весняний "букет" лірики та прози України! Дякую О. В. Апалькову та редакції "СЧ" за можливість на хвилю доторкнутися до серця та душі майстрів українського слова! Дякую за нові імена у нашій літературі! Шановні автори, дякую Вам, що "епоха неоцинізму", як писала Л. Костенко, не торкнулася ваших уст і сердець! Що Ваші пера гострі, як ніколи, та готові творити нове майбутнє! Успіхів та натхнення всім Вам! З глибокою шаною, Галина Яценко!
 
 Краля Анастасія2016-04-07 16:38:40 
Не будь байдужим
В світі стільки хворих людей, що я не достатньо багата для того , щоб тратитись на цигарки.

Правила – невидимий рубіж, що утворюють собою чіткі грані. Вони є усюди. Навіть дорожні знаки ведуть нас до правил дорожнього руху з чіткими проведеними лініями, такими як зебра. Основою створених правил є основні моральні засади, на яких формується виховання майбутнього покоління. Не малу роль в житті кожної людини відіграє сумління від якого фактично нікуди дітись. З часом від життєвих правил формується соціум, соціальна спільнота, котра намагається донести свою думку і закріпити її мораллю. Соціум – важкий бар’єр, що поглинає будь-яку людину вмить навіть не помітивши її існування, як індивідуума.
Страх, політичні переслідування, погрози будують собою надзвичайний утиск цензора, котрий живе в середині кожної людини і не тільки.
Нововолинськ - невеличке шахтарське містечко, розбудоване завдяки трудящим сім’ям переселенців , а за останні роки пріоритетного розвитку в місті просто почав розквітати наркотик, що став легким заробітком для високопосадовців, які зловживають службовим становищем.
Наркоманія – хвороба, що фактично немає пояснень для людей, котрі і гадки не мають про біду для близьких наркозалежної особи.
Мовчання – золото. Але мовчанка не захистить дітей, що під час прогулянки можуть натрапити на використаний наркозалежним шприць (баян) , від кількох хвилин задоволення якого, можуть постраждати невинні.
Ніколи не подумаєш, але це може статися з будь-якою людиною. В основному стартовий вік початку тютюнопаління, вживання наркотиків з 13 до 15 років, тому слід слідкувати за психологічним станом підлітків, які відчувши себе дорослими переходять до нових розваг, що згодом призводять до фатальних наслідків.
Недешевим задоволенням є таблетки субітексу, які вживають внутрівенно або ж нюхають. А ще добавляють ейфорії краплі «тропікамід», якими розводять субітекс для того, щоб вколотись (вмазатись).
Правоохоронні органи лише намагаються заробити на розбитих сім’ях, материнських сльозах, маленьких дітях, тому й проігнорували заяву в поліції на вимогу визнання крапель тропікамід – наркотичною речовиною, що на чорному ринку коштують чималих грошей і як наслідок призводить до пограбувань, крадіжок, насильства, відповідно на ланцюжок дій яких також було закрито очі місцевими правоохоронцями. Кілька років тому було прийнято рішення про визнання наркотиком таблеток Трамадол, сподіваюсь що і краплі «Тропікамід» визнають наркотичною речовиною.
Саме такі маленькі кроки дарують надію на завтрашній день, чисте місто для дітей, осмислення думок багатьох людей, що не наважуються говорити вголос тим більше писати про пережитки минулого.

Краля Анастасія









В одной старинной персидской народной сказке отец предупредил драгоценную дочь, чтобы она выходила замуж за человека розумного, хотя бы он был низкого происхождения. В дом нерозумного человека не ступай, хотя бы он был падишахом над всеми падишахами.
Однажды в дом китайского падишаха пришел молодой человек и сказал ей: «Я хочу взять тебя в жоны».
Тогда она в ответ решила проверить разумный ли этот молодой человек и спросила у него:
- Какой это город построен из четырёх верей и стоит на двух столах? В нем есть властелин, а у властелина два смотрителя. В верхнем квартале города – сем ворот и один сторож, есть там ещё два доносчика и двое караульных?
Молодой человек ответил :
- Город – это человек, который создан из воды, земли, воздуха и огня и стоит на двух ногах. Душа это властелин. – смотрители – два глаза, верхний квартал – голова, сем ворот – сем отверстий глаз, ушей, носа, и рта, сторож – разум, который оберегает человека от дурных поступков, два доносчика – два уха, два караульных – две руки, которые охраняют тело.
О чём она ни спрашивала его, на всё получила ответы. В конце концов она сказала :
- Молодец ! Хорошо на всё ответил.
 
 Володимир Комісарук2016-03-31 07:50:02 
Інколи (кал)ЬКА) з російської коле. Див. ТОРЧАТЬ.
 
 Володимир Комісарук2016-03-30 21:38:47 
Бува пересоложене гіркішим пересоленого. У щирості вуха не торчать.
 
 Оксана Маковець.2016-03-24 11:55:03 
Вітаючи Вас, а також всіх Авторів прекрасно оформленої збірки "Антологія
сучасної новелістики і лірики України",
зичу всім міцного здоров"я, творчої наснаги, миру в серцях та у всьому
світі. ХАЙ ЩАСТИТЬ!!
Оксана Маковець.



Ваше сообщение

(jpg, gif, png) Для вставки фото с io.ua вписывайте URL адрес страницы с ним (https://io.ua/№№№№№№)
URL адреса автоматически преобразовываются в гиперссылки.
Ссылка на видео YouTube вида https://youtu.be/11-ти_значный_код_видео преобразовывается в плеер YouTube
Имя


Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 [10+]

„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19003, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19003, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow