Ваши сообщения автор сайта не принимает.
Всего 429 сообщенийСтраницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 [10+]

 
 Инна Скирденко2014-08-19 09:03:08 
Ми поважаємо творче кредо Вашого журналу, а передусім дуже гарну та корисну ідею друку текстів паралельно українською та німецькою мовами. Я завжди з професійною цікавістю переглядаю матеріали з паралельним перекладом.
 
 Пасенюк В.2014-07-09 15:11:19 
Саша! Тебя угораздило родиться аккурат между полётом Гагарина и полётом
Титова. Не угораздило, а страшенно повезло, можно сказать, пощастило: вот
откуда в тебе такое сильное ПОЛЁТНОЕ (но - не ПРОлётное) начало. С ним и
проноситься тебе дальше по жизни - от свершений к свершениям!Салют и рюмки,
чарки, чаши пенной браги в этот искристый день!
 
 Краля Анастасія2014-06-30 09:03:33 
Вітаю з міжнародним днем молоді! Бажаю вам здоровя, терплячості і щастя. Вдячна за повідомлення про організацію другого туру поетичного конкурсу, Залюбки спробую взяти участь у поетичному конкурсі, попри непростий час життя нашої країни.
З повагою Краля Анастасія
 
 Інна Руснак.2014-06-01 16:10:36 
https://www.youtube.com/watch?v=Mb3iPP-tHdA
 
 Інна Руснак.2014-06-01 15:48:07 
https://www.youtube.com/watch?v=HIWY8UyW9bw
 
 Марина2014-05-14 14:25:05 
Гортаючи вірші конкурсантів, відчувається шевченківський стиль, який переповнений сумом і стражданнями українського народу. А ось твір Абравітової Н.І повний оптимізму, позитиву, якого зараз так не вистачає ! Це ,без перебільшення, справжній гімн конкурсу!
 
 Тетяна Сергіївна2014-05-05 20:41:29 
Пісня Абравітової Н.І."Тарасова криниця" зачарувала своїм високим патріотичним духом, глибоким поетичним словом, оптимізмом, любов'ю до Батьківщини. Вона закликає цінувати та вшановувати творчість великого Кобзаря.
 
 Галина2014-05-05 20:34:25 
У нашому навчальному закладі відбулося літературно-музичне свято, присвячене 200-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка. На ньому була презентована авторська пісня Н.І.Абравітової "Тарасова криниця". Вона не залишила байдужими наше студентство та всих присутніх в залі,оскільки вона є актуальною для сьогодення та наштовхує на роздуми. Пісня Н.І.Абравітової пройнята оптимізмом,вірою в краще майбутнє нашої держави. Наскрізно звучить заклик вшановувати ім'я геніального українського поета
 
 Катя2014-05-05 20:01:15 
Мій педагог - Абравітова Н.І., не лише розвиває мене фізично на уроках фізичної культури, а й допомогає сприймати світ у всій його красі через її власні пісні ("Тарасова криниця").
 
 Аня2014-05-05 19:57:25 
Н.І. Абравітова не в перше знайомить нас із своєю творчістю. ЇЇ пісня "Тарасова криниця" назавжди залишиться в моєму серці.
 
 Юлія2014-05-05 19:55:01 
В нашому навчальному закладі відбулося літературно-музичне свято, присвячене 200-річчю Т.Г. Шевченку, на якому була презентована авторська пісня Н.І. Абравітової "Тарасова криниця". Вона вразила всих присутніх високим патріотизмом. Такі пісні виховують у наших студентів любов до Шевченкового слова.
 
 Інна Руснак.2014-05-01 14:21:53 
Нехай Ваша праця розцвітає щодень пишним квітом вагомих творчих набутків. Добра, злагоди, сонячного усміху й тепла! З повагою, Інна Руснак.
 
 levchenko. sergei2014-04-30 09:14:47 
гуру єременко олин проти всіх. він не вірить у снід,в украєну та і в росію-шамбалу. чи вірить в тібет? інколи письменика краще не знати, як філософа чи журнвліста-міжнародника не дай бог. сл. бажаю бажаного.
 
 Валерия Влащик2014-04-27 13:06:45 
Дорогие и любимые Александр Владимирович, Ирина и все склянковцы, поздравляю с очередной годовщиной издательства, желаю удачи, яркости, стойкости, процветания, долголетия - и много чего другого хорошего, чего желают в День рождения (надеюсь, я не ошиблась с датой). Всегда ваша - В.В., Мариуполь.
1 Олена Мамчич2014-04-27 16:58:585 лет назад
 Валерия, благодарим. Ожнако, любое издательство славно своими авторами. Честь Вам и хвала! Всем!
 
 Олена Мамчич2014-04-03 08:29:29 
Шановний Олександре Володимировичу! Щиро дякую Вам за співпрацю. Чекаю на нові проекти. Успіхів і Божого благословіння! З повагою до Вас і Ваших колег. Олена Мамчич.[smile-1"/]
 
 гулий марина2014-03-31 10:34:39 
Доброго дня, пане Олександре! Низький уклін усьому Вашому колективу! Отримала примірники Вісника. Щиро дякую!
Намагатимусь визначити для себе три найкращіх поетичних твора, хоча це буде складно зробити. Всі автори пишуть щирі і патріотичні вірші. Всі автори віртуозно володіють словом і римою. Дуже рада, що у нас є такі люди! Безмежно вдячна Вам за знайомство з цими поетами та за підтримку!!! Щасти Вам у всьому!
1 О.Апальков.2014-03-31 10:36:186 лет назад
 Щиро дякую, пані Марино. Втім, Ваш уклін переадресую всім авторам Вісника. Хай всім щастить і таланить.
О.Апальков.
 
 ktatat@meta2014-03-25 08:11:14 
Вітаю!
Гарна, позитивна інформація!
Переглянув журнал у цифровому варіанті.
На
 
 Владислав Григорьев,2014-03-21 08:59:06 
К Всемирному дню поэзии – 21.03.2014 года


В день наш поэзии, коллега,
Шлю пожелания тебе:
Пиши стихи на злобу века,
О нашей жизни, о судьбе,
Которые у нас похожи,
Они у нас, всё же – одни,
Давай, друг другу мы поможем
Продлить стихами наши дни
На земле нашей Украины,
Богатой славою веков.
Мы были, будем все едины –
Таков поэта нужен зов!

Владислав Григорьев, г. Херсон
 
 Геннадій Молчанов2014-03-12 13:08:17 
Звісно ж, перепощу.Звісно ж, підпишуся під кожним словом автора. Більш того, скажу, що це "мій текст", це "я його написав". Мені його навіть нецікаво читати, бо це мої думки слово в слово. Однак я б додав іще дещо. А саме: ті одиниці українських письменників, які з тих чи інших причин "потрапили до обійми", настільки захворіли зірковою хворобою, що перетворилися на "поліцаїв"... І чомусь звернення автора мене не надихає на оптимізм. Не знаю чому...
 
 Афонін Олександр2014-03-12 12:27:43 
Психологічний стан дуже складний...

Усі роки незалежності влада в Україні системно і цілеспрямовано знищувала все, що працює на розвиток національної самосвідомості, культури, інтелекту народу, все, що зняло б величезну частину тієї страшної соціально-психологічної напруги, яка нині існує в суспільстві, а, скоріше за все, і не дозволило б дійти до такого стану. Сьогодні я більш ніж переконаний, що це була абсолютно чітка стратегія, спрямована на забезпечення максимально швидкої соціальної, політичної і культурної деградації населення, перетворення народу на середовище, яким дуже легко маніпулювати, а окремих людей — на легко керованих ляльок, для яких десять гривень, кіло греки чи будь-яка інша матеріальна подачка важить більше, ніж незрозуміле майбутнє чи людське життя.
Я двадцять років волав на всю Україну про необхідність збереження української книги і читання, створення умов, за яких розумна і чесна книга могла б повернутись у кожну українську домівку та мати змогу виконати свою головну споконвічну святу місію — творити духовну, мислячу, моральну людину. Людину, яка чітко орієнтується у соціумі, вміє аналізувати суспільні та політичні процеси, несприйнятлива до політичного маніпулювання нею, таку, що робить незалежні висновки про все те, що відбувається навколо неї, і свідомо вибудовує власну долю і долю своєї країни. Однак владою було зроблено все, щоб ця функція книги була викреслена з українського суспільства і соціальної свідомості. Ще наприкінці 1990-х, виступаючи на слуханнях у Верховній Раді, як президент Асоціації видавців, я сказав, що книга страшно помститься Україні за неповагу до неї, однак не тільки не був почутий, а навіть осміяний за таку "дурницю". І сьогодні мені не легше від тодішньої моєї правоти й підтвердження її нинішніми подіями в Україні та навколо неї.
Двадцять років в Україні нищились інфраструктура національної видавничої справи, книжковий ринок України. Руйнувалася системна книжкова торгівля, відсувалися на маргінеси державної політики питання читання та самоосвіти, знищувалися цілі жанрові ніші національної книги, такі як науково-популярна та соціально-політична література, наукова та академічна книга, видання для підлітків та книги для юнацтва, підручники для вищої та професійної школи, культурологічна і духовна книга — тобто все, що працює на формування світоглядної позиції людей, їхнього внутрішнього світу, на створення соціальної, моральної, інтелектуальної, патріотичної платформи для осмисленого, а не напівтваринного буття. Якщо ж додати до цього ще й той факт, що всі роки системно згорталося, а іноді на кілька років поспіль взагалі припинялося фінансування бібліотек на поповнення фондів вітчизняною книгою, перетворюючи їх на сховища для зберігання того, що вже віджило й ні за яких умов не могло допомогти нам будувати нову країну з новим баченням її стратегічного поступу і його формуванням, стає зрозумілим, що все те, що відбувається сьогодні, просто не могло не відбутися! Нищення вітчизняної книги відбувалося на фоні абсолютно нічим не обмеженої експансії "братньої російської книги" на вітчизняних теренах. Тематичне наповнення цього книжкового імпортного потоку в основному обмежувалося попсовим чтивом та літературою, переповненою великодержавницькою російською ідеологією. Доходило до дикості! В окремі роки частка української книги на власному ринку сягала лише 5-7%, навіть у "найкращі часи" вона не перевищувала 20% ринку... Основний ареал цієї російської "книжкової окупації" сьогодні позначено масовими акціями наших співгромадян з триколорами в руках, які страшенно прагнуть об'єднання з Росією, — тобто схід і південь України. В окремі часи в цих регіонах на полицях книгарень і розкладках взагалі було неможливо знайти українську книгу.
Усі застереження громадськості, її заклики до усвідомлення абсурдності подібної ситуації демонстративно ігнорувалися владою. Результати такої політики влади по відношенню до національної книги й "варягів" сьогодні не очевидні хіба що для сліпого. Єдине, що дозволяло українській книзі ще якось існувати, — це податкові пільги, які, всупереч страшенному спротиву фінансово-економічному блоку міністерств, громадськості вдалося "видавити" з влади, хоча вона щорічно не полишала спроб ліквідувати ці пільги. Саме пільги дозволили підтримувати останні роки хоча б жебрацький обсяг щорічного виробництва загальнодоступної ринкової вітчизняної книги у 32-33 млн примірників. Це на 45,5 млн населення України, або 0,7 книги на рік на одну людину, не враховуючи підручники для загальноосвітньої школи! Це притому, що у світі межа виробництва у 2,5 книги в рік на одного мешканця держави вважається нижнім порогом, після якого починається незворотна моральна, культурна, інтелектуальна деградація населення країни, і нація поступово перетворюється на скопище напівдебілів. Україна перебуває нижче за цей "деградаційний поріг" вже 20 років!!!
Ви можете уявити, скільки нашою країною втрачено в її людському, кадровому потенціалі за ці роки?! Коло особистостей, спроможних адекватно сприймати сучасний світ, в Україні швидко звужується, однак жодних рухів, щоб спинити цей процес, з боку влади за весь час незалежності зроблено не було. Більше того, всі намагання громадськості спонукати владу до розроблення стратегії розвитку книговидання і читання в Україні "рубалися на корні" як недоцільні і навіть шкідливі... Мабуть, розуміння того, що минула влада веде народ України у таку страшну прірву, з якої не виведуть жодні кредити і реформи, стали спонукальним мотивом до підтримки видавничим співтовариством Революційного Майдану, а також сподівання, що нові люди у владі зрозуміють цю жахливу ситуацію і зроблять все, щоб зупинити деградацію нації й повернути книгу в суспільство. Однак першим кроком, який зробив "новий-старий" Кабмін у цьому напрямку, стала пропозиція... ліквідувати податкові пільги для книговидання, що в нинішніх умовах рівнозначно його фактичному знищенню!!! У мене від жаху щодо "економії" на розумі, культурі, майбутньому нації стає дибки волосся!
Панове "народна влада"! Якщо ви зараз знищите українську книгу, то хто, коли все "устаканиться", буде відроджувати економіку і розбудовувати сучасну цивілізовано неперевершену в технічно-технологічному, науковому, гуманітарному вимірі Україну? Де ви візьмете той досконалий людський культурний, моральний, інтелектуальний потенціал, який спроможний буде виконати ті гігантські за обсягами інтелекту й волі завдання, щоб досягти поставленої мети? Невже це будуть "тітушки"?! Ви не усвідомлюєте того, що творите! Зупиніться у своєму гуманітарному вандалізмові проти власного народу!!! Зупиніться, поки ми не вийшли зупинити вас так, як зупинили ваших "папєрєдніків"...
Колеги журналісти! Навіть за нинішніх умов дуже прошу не залишити мій пост поза увагою!

А друзів прошу зробити перепост!

Президент Української асоціації видавців та
книгорозповсюджувачів, Афонін О.В
1 Краля Анастасія2014-03-17 08:00:366 лет назад
 Доброго вечора !
Я можу підписати звернення Олександра Афоніна на ім’я В. о. Президента України О. Турчинова та
Прем’єр-міністра України А. Яценюка , але й запитаю : чому я купувала в поїзді збірку віршів у жінки , яка на останні - власні кошти написала і видала її , а пізніше лише для того , щоб прогодувати сім'ю продавала книжечку в потязі . А вірші у неї були дуже гарні , я навіть скажу більше - прекрасні . Правильніше запитати : чому та жінка видавала книгу за власні кошти і продавала бажаючим придбати в потязі ? А коли я ту книжечку придбала , вона мало не плакала і навіть підписала її для мене .На даний момент просто розчарована . Для чого тоді мої друзі мерзли , ризикуючи власним життям на майдані? Також загинув з мого міста молодий юнак . Вони стояли і призикували власним життям , для перемін . Живу за своїм баченням : "Розумний не запитає , дурень не зрозуміє " . Вибачте , але я дійсно не маю вищої освіти , тому розраховую отримати відповідь розумну . Дякую за увагу.
З повагою Краля Анастасія
2 Володимир РАБЕНЧУК2014-03-17 08:10:126 лет назад
 Вінниця. Головний редактор дитячого журналу "Наша хатка" на Вінниччині, письменник Володимир РАБЕНЧУК. Лист до Турчинова своєчасний і актуальний. Крім мене, його готові підписати десятки людей із Вінниці.
3 Надий Обьев2014-03-17 11:00:436 лет назад
 Здравствуйте, Александр! Я не признаю нынешнее правительство Украины законным, а потому считаю неуместными, какие-либо к нему обращения.
С уважением - Надий Обьев.
4 О.Боклаг2014-03-17 11:50:096 лет назад
 Доброго дня, пане Олександре. Звернення підписав. Всього найкращого, О.Боклаг.
5 pyra44442014-03-18 08:16:056 лет назад
 з США БЖЕЗИНСЬКИЙ здивувався - яка криза в УКРАЇНІ ?
як у Франції, як з Б.Гейтсом та ін.- у рядок Ахметова, Фірташа, ПІНЧУКА,
Коломойского та ін - і нехай сдадуть награбоване - по мільярду,
сам Аваков казав, що грабували разом - і завгар, і пінчуки з фірташами...
 
 Світлана Костюк.2014-03-09 18:28:12 
З великою цікавістю прослухала телепередачу. Дякую за посилання. Виникло бажання тісніше співпрацювати зі "Склянкою часу".Найближчим часом надішлю добірку нових поезій, постараюся взяти участь і в конкурсі весняному "Скіфія"... Зичу творчому колективу і редакторові нових звершень і творчих знахідок. З повагою - Світлана Костюк.
 
 Дорошенко Л.М.2014-03-09 15:10:12 
Нещодавно побачила по телеканалу «Рось» передачу про журнал «Склянка часу» з В. Апальковим. Чесно кажучи, відкрила для себе новий, цікавий, інтригуючий світ.
Знайшла ваш сайт zeitglas.io.ua в Інтернеті та познайомилась з вами поближче. І твори, і взагалі сам журнал видався мені дуже цікавим, адже відкриває для широкого загалу нових, головне, нікому невідомих авторів, серед яких, безперечно є справжні перлини літературного жанру.
Найцінніше є те, для мене зокрема, що автори працюють в режимі реального часу, тобто вони наші сучасники. А твори їхні це фактично сьогодення, адже завдяки сучасним комунікаціям час між написанням твору і його виходом до читача, як до прямого потенційного споживача духовного харчу, скоротився до мінімуму, практично до кількох днів. Приємно усвідомлювати, що емоції, відчуття та бажання автор швидко з свого серця переливає в сотні, тисячі сердець і душ читачів. Радує розуміння того, що слово найсильніша зброя, заклик запалює серця, слово окриляє.
Я сама, переживши сплеск емоцій позитивних чи не зовсім, часто-густо переливаю стан своєї душі на папір, адже часто емоції наскільки сильні, що втримати їх у собі не сила. Вірші пишуться практично спонтанно і головне нережимно, не системно : в будь - який час і вбудь-якому місці. Вгадати чи передбачити їх створення неможливо. В цьому щось потаємне. Раніше вірші виникали і зникали безслідно. Згодом їх кількість і частота виникнення, а ще більше надокучлива їх присутність у свідомості, змусила взятися за перо. Написані вірші починають жити своїм життям не турбуючи мою сутність. Часто вірші записую на чеку, білеті, на клаптику паперу, боячись втратити нитку зв’язку слів, бо найменше відвернення уваги змінює первинний тон забарвлення твору і вже до невпізнанності.
Теми моїх віршів різнобарвні, як саме життя. Є вірші про кохання, політику, природу, маму, дитячі.
Кілька з свої творі вирішила надіслати на Ваш розгляд і розсуд. Я проживаю та працюю в м. Золотоноша Черкаської області. Раніше ніде ні в яких виданнях не друкувалась. Це перша зважена і обдумана спроба пера.
Спасибі Вам за вашу працю, натхнення і весняного настрою.

З повагою недавня поціновувачка періодичного видання «Склянка часу"

Дорошенко Л.М.
 
 Володимир Комісарук2014-03-09 06:35:42 
Льоска, весняний прівєт! У Вас є гарні речі. Натхнення!
1 Ольга2014-03-09 09:11:006 лет назад
 Напевно ж "прИвІт", (Перепрошую !)
2 Ольга2014-03-09 09:19:066 лет назад
 Попередня "Ольга" -- я, НЕ Льоська!!!
 
 россияне и Людмила Исаева2014-03-08 16:10:29 
Склянка Часу!
Спасибо за поздравления!
Всех девушек-сотрудниц и единомышленниц и их сердечных героев-мужчин -
с ПРАЗДНИКОМ ВЕСНЫ и ОБНОВЛЕНИЯ!
Желаю СВОБОДЫ, КРАСОТЫ, БЕЗОПАСНОСТИ и ЛЮБВИ..
Мы - с ВАМИ. Ваш Майдан НЕЗАЛЕЖНОСТИ проходит через наши сердца.
Любим. Вас всех, обнимаем. Переживаем и молимся за ваше благополучие.
Ваши братья по разуму - россияне и Людмила Исаева.
 
 Юрий Вожик2014-02-24 12:21:47 
Дорогой Александр!
Рад поздравить и Вас, как издателя, и себя, как автора, с тем, что моё стихотворение "Версаль", написанное в мае прошлого года оказалось пророческим. Слава Украине!
 
 Володимир Комісарук2014-02-19 21:06:48 
З глибокою вдячністю сприйняв запрошення редакції «СЧ» щодо своєї участі в журі поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора», присвяченого 200річчю з дня народження Кобзаря, хоча неодноразово відмовлявся, так само, як і від оцінки міжнародних конкурсів прози (не дозрів!).
Тяжкий то хрест – судити інших. Кому – слава, а кому – підстава. Вказував на «зів’ялу» «Осінь» і «морозну» «Зиму» (у взаємовідносинах авторів – колег по перу).
Ось ще до завершення конкурсу Галина Максимів вже пише про можливу заангажованість.
Будь-яка оцінка є суб’єктивною, але вона не повинна базуватися лише на емоційному рівні: подобається – не подобається. Отож дочасно пропоную шановному товариству доповнити і уточнити пропоновані критерії (щоб наступні конкурси пройшли на базі комп’ютерної програми чи самооцінки).

критерії:
* технічна довершеність (у т. ч., поєднання романтизму з реалізмом, ритмічності зі змістом, різноманітність, рідкісність рими, грамотність);
* метафоричність, образність, афористичність;
* цільність, лаконічність, ємкість, наповненість;
* новизна, недомовленість, колорит, емоційна напруга;
* актуальність (тематичність), планетарність, моральна відвертість, прихована повчальність.

Раджу, хто не ознайомлений, звернути увагу на праці Лідії Силіної (Безуглої): «ПРАГМАТИКА ПОЭЗИИ», «МЕТАФОРА НА СТРАНИЦАХ СТИХОСЛОВА», «КРИТЕРИИ ОЦЕНКИ ПОЭТИЧЕСКОГО ТЕКСТА».
P. S. Уточнення: Я – не член МПСУ, проте підтримую дружний зв'язок з регіональним відділенням, регулярно публікуюся в альманахах «Медобори», а також беру участь в окремих літературних проектах видавництва «Доля».
Належу до Хмельницької літературної спілки «Поділля» та Полонського районного літературного обєднання «Полонь».

ІНТЕРВ’Ю З САМИМ СОБОЮ
З виступу на творчому вечорі в Хмельницькому українському моно-театрі «Кут» 25 квітня 1995 року .

Про поезію. Вона повинна будуватися на багатьох «Н» - новизні, несподіваному, недомовленості при завершенні. Її незвичайність і невимушеність, направленість і ненав’язливість, невагомість і напруженість, нарядність і недозволеннсть повинні наяву нести насолоду (детально у Вікторії Садової, журнал «Дзвін», м. Львів, віддав для співпраці).
Поезія – це не гра розуму. Вона не повинна перетворюватися в ребус, шаради чи головоломку. Вона, в першу чергу, повинна будити у читача почуття.
Вал і якість в поезії також досить скрутно сумісні, як і на виробництві, хоч в області її техніки спрацьовує закон кількісно-якісних відносин.
- Стверджують, що «зрілі» поети повинні мати своє притаманне тільки їм обличчя, по якому їх можна було б упізнати. А ти як вважаєш?
- Це дуже проблематично. Майстер-поет зобов’язаний володіти всіма формами, розмірами, будь-яким стилем. Йому повинні бути доступні байка і сонет, рубаї і поема, акровірш і алітерація, верлібр і класичні форми. Він повинен бути футуристичним реалістом і реалістичним футуристом. А тоді вже обирати, що йому ближче до душі: глина, камінь чи скло…
Взагалі у будь-якому випадку одяг підбирають до тіла, а не навпаки. Аналогічно до змісту підбирають поетичну форму: м’яку, тверду, мелодійну, прискорену, сповільнену… (повітряну, зникаючу, як дим; карбовану, ніби кроки армійського чобота; подібну кінському тупоту; вальсу - всього не перерахуєш).
Мені ж подобається погранична поезія, від слова – грань. Життя – це межа між народженням і смертю, кольорова світлотінь золото гною. Хоч пристойно звучить – поетична проза, і зовсім бідно-жалібно – прозаїчна поезія. Золота середина – прозопоезія.
Повноводне і невичерпне гирло трьох річок – верлібру, класичної форми і розміру. Тільки багатогранність дасть нові комбінації. Аз – буки – веді – буде вже повторенням.

Про співвідношення форми і змісту.
- Чим більш багатозначне трактування допускає автор, тим дальше він відходить від змісту. Райдужне освітлення не дозволяє побачити дійсний, справжній колір предмету, тобто його зміст, чудово при цьому окреслюючи грані, виділяє форму. Взагалі, зміст і форма повинні перебувати в динамічній рівновазі. При порушенні цієї рівноваги завжди руйнується структура образу, предмета, явища.
У мистецтві проблема співвідношення форми і змісту завжди залишається неперехідною. Вона була, є і буде perpetum mobille його розвитку, залишаючись при цьому нерозв’язаною, як і відома жартівлива дилема, що первинно: курка чи яйце?
Давай простежимо небезінтересний хід думок.
Маємо трикутник, сторонами якого є зміст і форма (катети) і талант (гіпотенуза).
Для того, щоб збільшити площу трикутника – необхідно збільшити його катети або гіпотенузу, так як а2 + в2 = с2. Якщо с (гіпотенуза) – consta , то площа трикутника буде постійною при змінних катетах – а (зміст) і в (форма).
Мистецтво непідвладне законам геометрії, хоч і використовує їх для своєї гармонії, не залишаючись гармонійним.
Аксіома: неможливо при певному таланті без шкоди для форми або змісту охопити те, що лежить за його межами.


ІНТЕРВ’Ю З САМИМ СОБОЮ
(по двадцяти роках)

Коефіцієнт корисної дії письменницької творчості автора визначається кількістю людей, які ці твори усвідомили і запам’ятали. Кожен твір – згусток духовної енергії, який має певний потенціал, ємність, напругу, власне магнітне поле, позитивний, нейтральний чи негативний заряд. Вектор – у серці автора, його раціо й винахідливості. Так як життя – безперервна демонстрація броунівського руху, буває випадковий емоційний поштовх (кохання, і не тільки) дає космічну енергію, яку іменуємо – натхненням. Талан – синонім долі, життєвого шляху, успіху, отож, усі талановиті твори … (безперечно, з життя, теперішнього й минулого, з координатами майбутнього).


ПРО ПОЕЗІЮ
Поетичну творчість можна порівняти з повітряним змієм чи дельтопланом. Важливо піднятися увись і якомога довше триматися в потоках думок. Коли він послаблюється – поет знижується і падає.
* * *
Поезія – не просто рима слів чи думок. Вона, поезія, повинна камертонувати душі людей. Тільки у такому випадку назва поезії відповідає своєму значенню.

Якщо серця не б’ються в унісон,
якщо вона – не камертон,
то – не поезія: римон.

* * *
На тлі жанрів, тем і сюжетів у барвистому й мереживному плетиві слів поет в’яже вузлики думок, творить художні орнаменти, мозаїчні картини життя. Поет-митець обирає матеріал, палітру, колір, розмір, темп, ритм, мелодію; він одночасно, і художник, і вишивальник, і в’язальник, і різьбяр, і композитор, багатоликий в одному цілому. Він - Творець!
* * *
Незалежно від того, чи вплітає поет у свою вишиванку національні або інтернаціональні орнаменти, чи не вплітає, веселкові вузлики думок повинні бути логічно міцно зав’язані.
* * *
Поезія повинна викликати у читача почуття причетності, будити співпереживання і думку, підводити до висновків і, найголовніше, - не залишати його байдужим.

Якщо слова не зачіпають -
навіщо ними світ смітити.
* * *
При всіх інваріаціях, щоб серце поета звучало в унісон із народом, дорога Хлєбнікова приведе до Тараса.

* * *
Поезія милує наше око, радує серце і тішить душу.
Поезія несе світло і правду, люто ненавидить зло, словом і сміхом завжди перемагає його. Її медові слова, принесені роєм думок, відкладаються в рамках сот нашої пам’яті і живлять нашу свідомість. Спресовані в слові золоті злитки поетичної енергії сяють, мов сонячний янтар чи алмази з графіту. Добута з підсвідомості ядерна енергія слова, просіяна свідомістю, переходить у вічність.
Поезія – квітка розуму. Вона ніжна, як пелюстки троянди, і колюча, як її шипи. Багатогранна і різнобарвна поезія чарівна, мов спів весняних дзвіночків; тепла, як літній дощ; чиста, як свіжий сніг, фата чи безхмарне небо; легкокрила, як вітер; заспокійлива, як мамина колискова, шелест листя, шепіт трав чи плесо вод; бездонна, як Всесвіт; грізна, як грім та блискавка; приємна і полохлива, мов дотик коханої.
Вона – поезія!

P. S. Політика й влада – перемінні, ЖИТТЯ – продовжується… Будьмо достойними заповітів Кобзаря і чеснот своїх предків.
228
1 Склянка Часу2014-02-20 09:42:456 лет назад
 Володимире, опісля терміну подання творів до конкурсного розгляду (28 лютого 2014 року),
ми плануємо видання невеликим накладом інформаційного вісника
конкурсу. Тобто, окремої книги, де буде вміщено всі надіслані до конкурсного розгляду твори.
(За вийнятком тих, тексти яких не були надані в електронному вигляді / не надіслані по е- пошті/). В такий спосіб, на нашу думку, конкурсанти зможуть мати повний огляд конкурсних творів, та долучитися до обговорення підсумків журі.

Тож, нас цікавить будь-яка конструктивна думка з цього приводу. Втым писати треба
на сайт конкурсу, у розділ КОММЕНТАРІ:
zeitglas.io.ua/s424809/ogoloshumo_mijnarodniy_poetichniy_konkurs_chatu_v_stolittyah_chernecha_gora

Окрім цього, із 1-го березня на вказаній сторінці буде розміщено шорт-лист авторів та їх твори, у 2-й відбірковий тур. Тоді долучайтеся із всіма силами та відвагою.
 
 Влащик в.2014-02-19 08:19:17 
Наконец-то получила (17.02.2014 г.) сборник "Зима", отправленный Вами ещё в январе. Вот так работает наша связь и конкретно главпочта Мариуполя. История, достойная отдельной сатиры. Везде можно наткнуться на мини-клонов наших достославных глав. гос. шулеров, подрастает смена. Спасибо за закладки и за открыточки, симпатичная задумка. Из мариупольцев, получается, я одна на этот раз (в "Зиме"). Вот какая жизнь наступила...
 
 Краля Анастасія2014-02-18 15:36:31 
Читаючи твори української літератури , дійсно відчуваються ті емоції , події , які описують видатні творці свого часу. Вони бажають щось змінити своєю творчістю, від чогось застерегти, вберегти, про щось попередити, чомусь навчити.
Мені дуже подобається творчість Тараса Григоровича Шевченка – поета і людини , яким написано вже не одну сотню книжок мовами різних народів світу , не одну тисячу наукових розвідок та публіцистичних і популярних статей, і величезним числом виголошеним на його честь доповідям та промовами . Він був людиною , яка намагалася з усього можливого почерпнути щось корисне і пишучи свої твори , старався поділитися власним досвідом з небайдужими до його творчості людьми. Також подобається мені звернення поетом до народу :
«Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.»
(І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні , і не в Україні моє дружнєє посланіє )
Засмучує зневага молоді до творчості видатних українських письменників , та й не тільки українських . В наш час дуже важко зустріти молоду людину , яка читає книги не заради оцінки знань , а просто для саморозвитку , щоб почерпнути щось хороше і цікаве .
В майбутньому хочу написати цікаву гостросюжетну книгу . Мрію поєднати на папері свої захоплення філософією , містикою , психологією з далеко розвинутим науковим прогресом , хоча й розумію , що на це потрібно чимало часу й досвіду.
14.02.2014р.
Дякую за увагу .

Краля Анастасія Володимирівна
 
 Кристина Денисенко2014-02-13 22:52:59 
С Днем Влюбленных всех и каждого!
www.playcast.ru/view/4616186/22edfe540b074b5ae5d20b2dc45447fdfb5870c1pl
 
 Гордиенко Надежда2014-02-12 08:29:06 
Ви вірно підмітили - зараз Україна практично така, як про неї написав Шевченко. Але це має бути не прикладом для наслідування, а уроком, як не потрібно робити. Та одне я знаю - місце його творчості в майбутній історії України буде точно таке - як моє на вашому конкурсі до його 200-річчя, яке для мене на даний момент як іграшка в 15 років, що мріяла отримати хоча б в подарунок, очікування якої закінчилось гірким розчаруванням. Проте я вже доросла і знаю, як тоді, згодом заробивши купила 4, так і в майбутньому у мене буде премій не менше.



Ваше сообщение

(jpg, gif, png) Для вставки фото с io.ua вписывайте URL адрес страницы с ним (https://io.ua/№№№№№№)
URL адреса автоматически преобразовываются в гиперссылки.
Ссылка на видео YouTube вида https://youtu.be/11-ти_значный_код_видео преобразовывается в плеер YouTube
Имя


Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 [10+]

„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow