сборник современных текстов о приключениях «Periculum».

Вийшла друком збірка сучасних творів про пригоди «Periculum».



Вийшла в світ збірка сучасних творів про пригоди «Periculum».

 

Авторські твори приймалися: до 12 вересня 2011 року.

 

 

Кошти від реалізації цього проекту підуть на видання книги вибраної прози найкращих авторів журналу "Склянка Часу" за 15 років його життя.

Сподіваюсь на Вашу участь у спільному проекті.**

 

Periculum-
Канів. Вид. “Склянка Часу*Zeitglas”, 2011.- 288с.
ISBN 978-966-2306-29-3

Periculum-(Сучасні тексти про пригоди)

Літературно-художнє видання

Технічний редактор,
упорядник, оригінал-макет О.В.Апальков
Коректор Т.Савінко
Обкладинка Є.Гордієнко (використано мотиви А.Мухи)
Здано до набору 22.09.2011. Підп. до друку 26.09.2011.
Гарнітура Courier New Cyrm, Times
Тираж 1000

 

 

АВТОРИ ЗБІРКИ: 

 

Андрус Ольга

Апальков Олександр

Боровський-Клюєв Валентин

Влащік Валерія

Ворончихіна Ксенія

Говорун Валентин

Гончаренко Марія

Денисенко Христина

Єгорцева Оксана

Зенюк Євгенія

Зіньчук Ігор

Зоря Світлана

Калита Василь

Козинець Олександр

Комісарук Володимир

Коновальчук Марина

Конопля Олександр

Корнієнко Олег

Корольчук Тетяна

Котіхова Ганна

Кравчук Наталія

Криловець Анатолій

Кульбовський Микола

Кушнір Тарас

Лара Песенка

Лаціс Марія

Левченко Сергій

Лещенко Людмила

Линник Андрій

Лисиця Тамара

Люліч Валентина

Майорова Галина

Малиновська Людмила

Мамчич Олена

Мачуський Сергій

Мєдвєдєв Іннокентій

Міхалевський Віталій

Москалець Микола

Моцпан Дмитро

Мошна Олександр

Назарівський Микола

Некрасовська Людмила

Нечипельський Назар

Низак Лія

Ніколаєнко Лілія

Норченко Валерія

Огурцова Лідія

Останіна Ніна

Остролуцька Антоніна

Петренко

Побелян Микола

Рейцен Євген

Савіна Наталія

Силіна Лідія

Слава Світова

Смольницька Ольга

Соколова Олена

Сорокін Віктор

Староста Петро

Стасюк Вадим

Стасюк Ірина

Суходол Юрій

Товберг Олександр

Ульяницька Людмила

Фітель Галина

Харакоз Наталія

Хорошевська Оксана

Чорна Ольга

Юр`єва Ірина

Яценко-Мельник Наталія

 

 

В книзі використано графіку:
Олени Дробишевої.
Анни Королеви.
Анатолія Горового.
Руслана Маковкіна.
Мар`яни Зеленської .
Поліни Скуріхіної. 
Любові Міненко .
Євгенії Войнової.

Максима Сафонова .
Світлани Безкоровайної.
Наталі Тертичної .
Олексія Тарасенка.
Катерини Гончарової.
На обкладинці - мотив А. Мухи

 

 

Тексти друкуються в редакціі авторів


Фотомеханічне видання та передрук тільки з дозволу видавництва «Склянка Часу»
Надруковано в Україні 2011

 

 





Деякі уривки з текстів збірки: 

 

"Його величезна стара шафа стояла в коридорі. Подарунок батька, він казав. І просив час від часу витирати з неї пил. А її завжди цікавило, що ж всередині. Якось вона відчинила дверцята – немов вікно у незвіданий світ – і обвела поглядом полиці. Акуратними стосами там лежали сорочки, чинно в ряд висіли костюми… Несподівано серед одягу вона побачила його… Скелет з темними очима-впадинами. Якийсь час вона зачаровано на нього дивилася, а потім принесла дещо зі своєї кімнати і повісила поряд. Замкнула шафу на ключ. «Тепер їх буде два… Треба запропонувати йому купити нову шафу», – подумала вона перед тим, як викинути ключ у смітник".

 

Слава Світова, стор. 7

 

 

***

"...– А ви хто такі? – аж побіліла зі злості бабця, побачивши двох п’яниць на порозі, одну як Чингачгук розмальовану, а другу в повністю обтягнутій спідниці, тільки в протилежну сторону.
– Ми його, як теє… Гелфренди, – підняла палець вгору інша.
Почувши іноземне слово, бабця на всі сто була певна, що Петро дійсно доклався до приходу цих пародій. А червоношкіра не вгавала:
– Він неясно тобі сказав, вимітайся до родичів, стара. Я Юзика хочу побачити. Юзику-у-у!"

 

Василь Калита, стор. 58

 

 

***

"...Ігор Михайлович, переступивши поріг власної спальні, побачив оголених і сплячих дочку і Влада, оскаженів: схопив за патли спокусника його дочки й виштовхнув зі спальні. А Оксана отримала декілька ляпасів за «розпусту».

 

Микола Кульбовський, стор.82

 

 ***

"...Депресія коли скінчиться?
Коли знуртуе знову кров?
Коли душа розвеселиться,
Відчувши щастя та любов?
Якесь німотне забуття,
Якісь безликості хвилини,
Можливо, це і є життя
На цім розпутті сьогоднини..."

 

Ольга Чорна, стор. 90

 

 

***

"Мені не хочеться виганяти з пам`яті цю людину, тому коли я зустрів Яка, то на його питання про Шона, який кілька років тому виїхав на батьківщину, відповів, що він ніби-то помер.
– Ніби-то, чи помер?
– Дзвонила Катя, його дружина, сказала, що Шон помер, ніби-то.
Як чомусь глянув угору.
 – Ти знаєш, я б теж хотів, аби й про мене так говорили. Коли-небудь..."

 

Сергій Левченко, стор. 108

 

 

***

"...Країна топчеться на місці –
Заводи, фабрики німі.
Пенсіонерам голі лесті –
Цей світ у пошесті, чумі.
Обману тихі метастази –
Вкраїну доять безума..."

 

Валентин Говорун, стор.120

 

 

***

"Простите мне, мой друг, игру без правил!
К тому же дело вовсе не во мне.
В те дни моей душою демон правил,
какого нет лукавей и вольней.

Его поздравить надо бы с успехом,
в ударе он за банком банк срывал,
он пел как я, моим смеялся смехом
и говорил опасные слова.

Он изощрялся в дьявольском ответе,
он так искусно применял свой пыл,
что можно думать, для одной на свете
меня он мастерство своё копил.

Но всё проходит – поздно или рано,
и как плутишку ни корила я,
всё ж наш дружочек, ветреный и странный,
умчался гостем в новые края.

И к прежним будням гороскоп вернулся,
и есть загадка праздному уму:
кто и кому тогда так приглянулся –
Вы демону, он Вам иль я ему?"

 

Валерія Влащік, стор. 124

 

***

"Одного білого Божого дня у сусідньому царстві за левадами біля ставу з розлогими вербами стрів юнак диво дивне небачене.
Очі – два озера. Втопишся і дна не побачиш. Голос – дзвіночок. Заколисує. Не будить. Коса – чи то дозріваючого колосся перевесло, чи то річка неспокійна, що по плечах хлюпає, за верхів’я персів чіпляється, плавати вабить..."

 

Володимир Комісарук, стор. 137

 

 

***

"...Ніч вступає у свої права…
Дощ ховає у собі трава…
Місто криє мрякою себе…
Північ.
Я торкаюся тебе…
Із вервечки слів смієшся,
втім,
Дуже віриш і мені, і їм…"

 

Микола Назарівський, стор. 154

 

 

***

"Це було у літі року дві тисячі шостого. На той час у мене було вже з десяток поетичних збірок. Я порадився зі своїм Ретактором, а чи не замахнутися нам на якусь-таки акцію-продакцію, і не де-небудь, а в самому Будинку (від слова «будити»). А чому б то й ні, хіба ми дурні?! Допомогти-зспосередничати зголосився один Поетичний Геній (ПоГен).
Та виявилось, що хиби у мисленні таки допустилися – бо як не дурні, то наївні..."

 

Петренко, стор. 171

 

 

***

"На пероні печаль задивляється в вікна вагонів,
Запізніла сльоза полетіла комусь на пальто,
І прощальний гудок, залишивши печаль на пероні,
Залишивши комусь нерозквітлу пелюстку – любов.
Той зчорнілий вокзал, брудні люди і пляшки з-під пива,
Ще не раз той вагон залетить без гудка в її сон..."

 

Тарас Кушнір, стор. 179

 

***

"А парус плыл среди морских седин,
Наперекор и ветру и волнам.
Он был один, опять он был один..."

 

Людмила Некрасовська, стор. 182

 

 

***

"... А все почалося з того, що ми з чоловіком купили новісінького металошукача ВМ8042, з функцією розпізнавання чорних, кольорових, а також благородних металів! Не знаю, що підштовхнуло нас до такого рішення: чи то залізний матрац шлюбного ліжка став муляти боки розхитаною пружиною, чи «Сємки» від Вєрки Сердючки стали прілими і гіркими, але ми, врешті-решт, підняли свої дупки з насидженого місцечка, і кинулись на пошуки скарбів, бо що ще лишається робити людям, у яких є справжнісінький глибинний металошукач?.."

 

Наталія Яценко-Мельник, стор. 199

 

 

***

"...Сандра повернулася до каси. Глибоко вдихнула, і зробила крок. Перший, найважчий. Потім ще один, потім іще. Вона вже впевнено крокувала уперед.
– Ей, Сандро! – почувся голос Діна.
– Що? – відповіла вона вже з посмішкою. Вона вже не боялася.
– Передавай привіт Елвісу!
– Ха-ха! Неодмінно!
 – Це ще не кінець! Ми обов’язково зустрінемось! – прокричав Дін. І Сандра зрозуміла, що так воно і буде. Тепер їй лишилося тільки взяти квиток..."

 

Сергій Мачуський, стор. 211

 

 

***

"Якось їхала Тетяна
В гості до Надії.
Везла подрузі банани,
Ковбасу та мрії,

Що спочине там від міста
У селі на волі.
Буде дихати повітрям,
Дякувати долі.

Як приїхала, то довго
Жіночки-сороки
Гомоніли, пригадали
Молодії роки..."

 

Ксенія Ворончихіна, стор. 218

 

 

***

"...Сутеніло швидко. Кімната втрачала свою геометричність, набувала іншого виміру. Ліжко ставало безмежним. Сон огортав легко і невагомо. Під його невидимою ковдрою я танула у дивному відчутті себе...
Кажуть, що Святий Меч невидимий, вогняний. Не кожному дано його побачити, а ще менше взяти до рук..."

 

Марія Гончаренко, стор. 221

 

 

***

"...Де ви, де ви, українки,
де ж ви, мої рідні?
Що ж ви дома, в Україні,
стали не потрібні?
Не потрібні стали нині,
неньці-Україні,
Подалися за кордони
і тепер – рабині.
Продаєте душу й тіло
І робочі руки,
Але змушені пройти ви
ці пекельні муки..."

 

Наталія Кравчук, стор. 224

 

 

***

"Твои слова меня разили,
Как бабочку сминали на лету.
Казалось: молнии сквозили
И рушили безжалостно мечту.
Наотмашь, хлёстко и жестоко.
Вонзались, ранили больнее стрел.
Ты жёг меня, как жгли пророка,
Безумного пророка на костре..."

 

Ольга Андрус, стор.  244

 

 

***

"...Ангел стоял на краю крыши и смотрел на распростёртое тело молодого человека. Сверху казалось, что тот прилёг на землю, чтобы передохнуть от невыносимой жары, не отпускавшей город весь последний месяц. Аккуратно зачёсанные волосы, собранные на затылке резинкой. Голубые глаза, что-то рассматривающие в безоблачном, таком же голубом, как и глаза, небе. Раскинутые крепкие руки, загорелые и сильные, которыми так часто любовались девицы из соседнего кафе..."

 

Лідія Огурцова, стор. 261

 

 

***

"...Невже таки проспала кінець світу
і опинилася прямісінько у раю? 
Усюди повно Єв, і я лягаю
в костюмі Єви на траву зігріту.

Костюм прим’ятий, трохи целюлітний,
проте привабливості досі не втрачає,
раз поруч вже Адам, не дуже літній,
щось там листком фіговим прикриває..."

 

Галині Фітель, стор. 264

 

***

"...– Скільки ж Вам років? – питають жінки.
– Хіба не видно, – каже старенька і йде від них, тріпочучи крилами.
Літній чоловік починає філософствувати, але відкрили церкву і жінки йдуть на вечірню..."

 

Антоніна Остролуцька, стор. 277

 

 

***

"...Прочь, неуемная память!
Эти чертоги смиренья
Созданы, чтобы оставить
В них упоения семя.

Выплеснуть сердце на строки,
Высыпать грусть из гортани.
Я не совсем одинока
За стихотворною гранью..."

 

Лідія Силіна, стор. 278

 

 

***

"Я заехал сюда попутно. Тут красивый монастырь.
Город звался Сатанив.
Нельзя сказать, чтобы я был неверующий. Напротив, я старался ходить в церковь. Однако, едва ли мог выстоять хоть одну службу. У меня начинало ломить спину. Потом – поясницу. И казалось, что-то сопротивляется во мне. Возможно, думал я, в этом монастыре будет по-иному.

Монастырь был за парком. В парке я упёрся взглядом в фигуру каменной девы.
Она была сделана, что называется «под мрамор». Задрав руки к согбенной голове, она держала светильник. Я подумал: «Светильник разума…» И, кто-то во мне проговорил: «А по ночам тут кричат совы»..."

 

Олександр Апальков, стор.281

 

 

 

Збірку «PERICULUM» можна придбати післяоплатою (35 грн.), замовивши її у видавництві

zeitglas@ck.ukrtel.net

Увага!

 

  Книгою  PERICULUM видавництво "Склянка Часу*Zeitglas" завершує серію латинських назв збірок сучасних творів.

 

Нагадаємо, що в редакції ще можна придбати деякі з них. Можливо, на добру згадку чи на дарунок.

 

В обмеженій кількості є:

 

 

 Відгуки про збірку Periculum*Отклики о сборнике Periculum

 

 

"Добрий день, шановна Редакціє журналу "Склянка Часу"!

 

 

 

 

 

Насамперед хочу подякувати вам за співпрацю!
Я дуже задоволена збіркою "PERRICULUM" - знайшла там кілька досить цікавих авторів та творів! А також "зустріла" свого колишнього викладача української літератури - це був справжній сюрприз!"

 

З повагою, Слава Світова, м. Київ.

 

"Доброе время суток. Книги PERICULUM... Оформление отличное - рука так и тянется за ней на книжную полку...Вновь и вновь беру и хочется ее в руках подержать, перелистывать, читая новых, мне не знакомых авторов, читать и быть кем то читаемым...знакомясь с творчеством собратьев по перу..."

Иннокентий Медведев, Иркутская обл. Братск, Россия.

 

"...щодо видання пригод, на мій погляд вартують твори Апалькова, київської кримчанки, можливо, Товберга..."

Сергій Левченко, м. Черкаси. 

 

"Із задоволенням перечитую сторінки знайомих мені поетів та прозаїків, радію успіхам молоді. Кожен автор – це яскрава квітка, носій цілющої духовності народу. Філософська поезія та психологічні драми Ольги Смольницької справляють незабутні враження, відтінюють життя в усіх його аспектах.

Приваблює також оформлення Є. Гордієнко збірок за мотивами А. Мухи.

Бажаю Вам наснаги і успішного вирішення нагальних проблем".

 Людмила Борова, м. Харків.

 

" Колективна збірка «Periculum», на мій погляд, є своєрідним мистецьким калейдоскопом, в якому можливо знайти все, що тобі до вподоби, поезію та прозу на будь-які смаки і вподобання. І саме те, що невідомі автори мають змогу проявити свої духовні ресурси, а їх літературні твори іноді виявляються набагато глибшими і майстернішими за твори маститих поетів і прозаїків, відрізняє Вашу книгу від інших і викликає повагу в мене і, надіюсь, численних інших шанувальників видавництва «Склянка часу»

Дуже багато цікавих, захоплюючих, інтригуючих та приємно вражаючих творів. Звичайно, трапляються прикрі виключення, які літературними творами катего­рично не можна назвати. І поскільки шановний видавець виразив бажання почути мою думку—відгук незалежного автора і читача, - я б порадила не допускати до участі графоманів і лжепоетів.

Загальне враження—Ви робите добру справу, збірку оцінюю в одинадцять балів!!!"

Наталія Яценко-Мельник,  Жажківщина. 

 

 

 

 



Обновлен 05 июн 2013. Создан 13 окт 2011



  Комментарии       
Всего 17, последний 5 лет назад
Кристина 16 июл 2011 ответить
Приглашаем авторов в сборник современных текстов о приключениях «Periculum».
А предложение руки и сердца можно отнести к приключению???
zeitglas 16 июл 2011 ответить
Предложение руки и сердца - это самое отчаянное приключение. И ничто с ним не сравнится.
И тут, пожалуй, даже великий и умерший от своего величия Вольтер, не прав... Трусам такое дело доверять нельзя. Они испугаются...

Вольтер.
Кристина 16 июл 2011 ответить
для zeitglas: отлично! Муж предложил написать о встрече с инопланетянами в лесу, но мне эта затея не очень... Обязательно вышлю вам свои произведения!!!
dashutkatut 04 авг 2011 ответить
Чи є пригодою - вірш про солдата (присвячений Великій Вітчизняній війні) ?
zeitglas 05 авг 2011 ответить
Війна - найгірша з пригод людей. І про неї слід писати, хоча б з огляду на те, аби вона не повторилася...
sichik_kirill 29 авг 2011 ответить
а как поучаствовать, куда писать?
zeitglas 30 авг 2011 ответить
На mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net
marigonch 06 сен 2011 ответить
Дуже цікава тема. Дякую за запрошення до участі.
Annet1406 08 сен 2011 ответить
шкода...я прочитала запрошення на своїй електронній пошті пізно( термін подачі творів вже закінчився. Наступного разу буду частіше перевіряти електронну пошту.
Дякую за запрошення!
zeitglas 09 сен 2011 ответить
Ні, на прохання багатьох авторів, термін було продовжено до 12-го вересня.
   
annet1406 09 сен 2011 ответить
Це добре. А де можна детальніше дізнатися про оформлення своєї роботи і про те, яким чином залучаються кошти автора та у якому розмірі?
zeitglas 11 сен 2011 ответить
Напишіть нам е-листа, надіславши на розгляд Ваш твір, на адресу:
zeitglas@ck.ukrtel.net
zeitglas 15 окт 2011 ответить
Есть таланты, а есть пустобрёхи. Радует, что последних мизер.
Хороши сочинители, плюющие на мнения критиков: Левченко, Апальклв, Кульбовский, Рейцен и Товберг.
Видно, что они - писатели.

М. Гвозжев, г. Харьков.
olwija 18 окт 2011 ответить
Очень эстетично оформлен сборник. Браво!!! И тексты тоже неплохие.


Инна Харченко - поэтесса из Ганновера
zeitglas 18 окт 2011 ответить
Добрий день. Переглянула збірку - чудова! Дуже спобалось оформлення -
малюнки до віршів та самі вірші (але не всі). Тепер і самій захотілося
"у вашу літературну компанію".
Чорнокуренко Тетяна
oksana-horoshevskaya 27 окт 2011 ответить
Доброго всім дня.Отримала свій примірник і хочу подякувати всім,хто працював над книгою.Це мій перший друк,тому дякую що втілили надію в життя.Гарне оформлення збірки.Чомусь мені не сподобалось,що все якось переплітається і проза, і поезія,ніби каламбур.Ще одне зауваження-не сподобалось,що книга починається з коротких,незакінчених оповідань.На мій погляд початок потрібно було розпочати цільним і змістовнішим.Здається,ще є над чим працювати.
KristinaDenisenko 03 ноя 2011 ответить
oksana-horoshevskaya, да, возможно вы правы насчет прозы и поэзии. Можно было бы сделать 2 раздела - проза и поэзия.
Хотя мне и так нравиться!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow