Вийшов друком перший випуск музичного альманаху "ОКТАВА"






«ОКТАВА»



Музично-теоретичний альманах

ISBN978-966-2306-97-8

ББК 84 (4-Укр.-Рос) 6-5

Упорядник та головний редактор Ірина Апалькова

Канів. Вид. "Склянка часу*Zeitglas", 2015. - 108 с.

 

Повнокольорове видання 

Интервью редактора музыкального альманаха ОКТАВА, Ирины Апальковой.

(натисніть курсором на зображення) 


Презентація альманаху "ОКТАВА"  у Спільці композиторів України, в рамках "Київ-Музік-Фест"

 


 

 

 

Зміст першого випуску альманаху "ОКТАВА"

 

Нариси:

 

Апалькова Ірина  Об`єднатися усiм
Чос Володимир Життя у марафонському стилі
Петренко Микола Одна із останніх пісень Івасюка
Маковець Оксана Не всі народжуються таким як моцарт
Кипнис Елизавета Поющие голоса “лигоса”
Туровская Леся Музыкальный чародей из кривачинцев
Шевернога (Каменєва) Маргарита  Хочеш бути щасливим - будь
Ремжина Світлана  Українська душа
Гасюк Віра  Музичне явище Ольги Янушкевич
Козленко Олександр  Співець рідного краю
Охріменко Віктор Мрійте

Самобутній струмінь Ореста Князького
Савина Наталия  “Свет превращается в строку”

Інтерв`ю:

 

Узікова Оксана Вищий контрапункт
Омельчук Віта  Дарувати людям щастя

 

Ювілеї:

 

 50 років творчого життя Володимира Гайдамаки

 

Ноти:

 

Тараненко Іван  Веснянка на великдень
Петренко Микола & Володимир Івасюк Калина приморожена
Тилик Ігор  Покаянія відкрий мені двері, життєдавче
Стаднік Олег Щаслива будь моя земля
Николишин Віктор Балеринка з порцеляни
Янушкевич Ольга & Ясакова Марія  Молитва Матері
Бай Анатолій & Манойло Петро  Земле моя
Гайдамака Володимир & Дрокін Василь  Тобі україно
Князький Орест  Пісня срібного кохання
Резник Олександр & Савина Наталія  Молитва

 

Вірші:

Даник Володимир “НА ПІСЕННІЙ ХВИЛІ”

 

 

Уривки із альманаху "ОКТАВА" 

 

Музичний альманах ОКТАВА, як науково-популярна збірка, адресується широким колам шанувальників музики.
Її мета – популяризація розмаїття музичної культури України: нариси й розвідки про творчість українських композиторів (в першу чергу - композиторів-аматорів, без яких музичне життя будь якої країни не можна уявити), виконавців різних жанрів, фестивалі, конкурси, концерти, музичні вистави, проблеми молодіжного мистецтва, освіти, науки, музичне життя української діаспори тощо.
Лишаючись довідково-дослідним виданням, альманах ставить своєю метою поширення музичних знань та популярізацію самодіяльної музичної творчості.
Саме тому редакція надає преференції статтям, розвідкам, коли за даною темою популярна література відсутня. У деяких випадках статті можуть бути відтворенням маловідомих матеріалів, що стали бібліографічною рідкістю (публікації давнішніх періодичних видань, іноземні публікації, що не перекладалися українською мовою).

З повагою, Ірина Апалькова,
упорядник альманаху.

 

 

"...Композитр Іван Тараненко працює в різноманітних жанрах, стилістичних напрямках та формах: симфонічні, хорові, камерно-інструментальні твори, ф`южен-проекти тощо. Його музика екстравертна, спрямована на відображення дійсності в її барвистому розмаїтті і найтонших нюансах. В цьому плані його твори нерідко мають влучні, об`ємні, багатосмислові назви, що концентрують на собі всю увагу слухача. Наприклад: для симфонічного оркестру «Зрак» або «Пневма» для фортепіано і симфонічного оркестру, де вся симфонічна фактура наче дихання і разом з тим рух – в діапазоні від легких, ледь вловимих порухів до космічних хвиль. «За симфонічну творчість 2008 - 2010 років» композитору було присуджено премію М.Лисенка.
Іван Тараненко створив джазовий колектив «МузКлуб І.Тараненка», з яким концертує як композитор і піаніст.
Найвизначніші хорові твори: «Daheim sein» – кантата для тенора, сопрано, мішаного хору та симфонічного оркестру на слова В.Абреша (переклад О.Апалькова); «Чотири молитви до Присвятої Богородиці» для чоловічого та жіночого хору; «Покаянна молитва» для мішаного хору.
«Суть української національної ідеї дуже проста: об` єднатися усім можна навколо співу, бо українська нація – найспівучіша нація світу» – говорить Іван Тараненко. Він багато працює в цьому напрямку і пропагує українську музику, не тільки вдома, а і за кордоном."

 

 

"Справжнім молодіжним лідером є директор центру культури і дозвілля Олександр МАРЧЕНКО з села Дирдин Городищенського району Черкаської області. Він невтомно подає цікаві ідеї, створює оригінальні проекти, які радують молодь. Він талановитий композитор і поет, співак, музикант. Вже понад чверть століття його знають, як ді-джея Марафона. В музичній творчості певною мірою допомагають гени, адже Олександр Марченко є одним із нащадків славетного роду Гулаків-Артемовських. Він автор понад 70 пісень. 
Коли Олександр навчався у місцевому сільськогосподарському технікумі, був солістом вокально-інструментального ансамблю та грав на ударних інструментах. У 1987 році провів свою першу дискотеку. Тоді на вершині популярності перебував дует «Модерн-Токінг» та інші європейські гурти й виконавці. Офіційна пропаганда насторожено ставилася до молодіжної моди, тому партком вимагав попередньо представити список композицій та приблизний переклад текстів. Великого резонансу набула дискотека з показом слайдів – демонстрував плакати популярних зарубіжних виконавців. Молодь була в захваті! Але через назви, написані англійськими літерами, дискотеку заборонили..."

 

Володимир ЧОС 

 

 

 "Був весняний ранок 1979 року. До мене позвонив Володимир Івасюк. Говорив голосом, в якому бриніли неприховані нотки радісного вдоволення: щойно завершив пісню на мої слова «Калина приморожена» – і вона йому самому сподобалася. Запросив прослухати. У одній із аудиторій консерваторії наспівував сам, потім із колегами.
– Віддаю відразу кільком жіночим тріо, бо це ж для них. Висилаю до Києва, в Чернівці, Івано-Франківськ! Але через два тижні несподівана чорна звістка по непоясниме зникнення композитора, а потім і про загадкову смерть...
Пісні Володимира відразу ж були заборонені. То й «Калина приморожена» чекала свого виконання аж до «гласності» та «перебудови». Але як уже її заспівали – то відразу кілька жіночих колективів.Мені гадалося, що це остання творча удача нашого пісенного таланту. Проте вияснилося, що за останній місяць він ще написав пісні на тексти Ростислава Братуня, Богдана Стельмаха, Степана Пушика. Чотири пісні за місяць – це своєрідний подвиг композитора, творчий злет – всупереч чуткам про душевний надлам митця. У всякому разі – лишилася ця пісня, одна з кращих у творчому надбанні композитора. Така вона і поміж багатьох пісень різних композиторів на мої слова...


Микола ПЕТРЕНКО

 

 

"...Хоча не всі талановиті композитори народжуються такими, як Моцарт, однак любити музику, відчувати її чарівність, та розумітись на нотній грамоті, створювати пісенні композиції може кваліфікований музикант. Саме таких музикантів, спеціалістів і знавців музики кожен рік випускають у світ середні й вищі музичні школи та консерваторії, що знаходяться по всіх обласних центрах України. До такого Вузу відноситься й Харківський Інститут Мистецтв. Одним з колишніх випускників, цього знаного музичного навчального закладу, був Володимир Гарцман, який успішно його закінчив у 1969 році, отримавши диплом, спеціалізуючись на хоровому диригуванні та скрипці. Не один десяток літ, пан Володимир, присвятив своїй улюбленій праці музиканта, диригента та вчителя музики й співу в Україні, на рідній Харківщині. Не раз, творчі колективи, якими він керував, ставали Лавреатами музичних конкурсів і фестивалів..."

 

Оксана МАКОВЕЦЬ 

 


"Каждый месяц во вторую субботу в городском краеведческом музее города Лозовая, Харьковской области проходят заседания клуба «ЛИГОС» (литературная гостиная).
Члены клуба – лозовчане разных возрастов и профессий, которых объединяет любовь к литературному и музыкальному творчеству. Среди них есть лауреаты различных конкурсов. Собравшиеся обмениваются новостями литературного мира, читают свои новые стихотворения, обсуждают их. В промежутках между выступлениями – музыкальные паузы. И тогда зал музея превращается в концертный, который наполняют звуки гитары, скрипки, других инструментов и поющие голоса авторов-исполнителей, самодеятельных композиторов. А собрал их под крылом литературно-творческого клуба «ЛИГОС» Артур Алимович Савран, прекрасный организатор, разносторонне талантливый и просто хороший человек, руководитель клуба со дня его основания в марте 2004 года..."

 

Елизавета КИПНИС 

 

 "-Творчість для мене – це унікальний і своєрідний «інструмент», який можна було б назвати компасом, котрий налаштовує людину на осягнення істинної координати екзистенційного перебування в даний момент в категорії часу і простору. Це «інструмент» розкриття Вищих, Божественних смислів. Також я вважаю, що творчість – це засіб гармонізації людини з Вищим Промислом. Моє творче кредо – це осягнення через творчість, через її властивості, аспектів Вищого Промислу у процесі енергетичної трансформації, який відбувається в момент творення. 
– Як до Вас приходять нові творчі ідеї і музичні теми для композицій? Чи це відбувається на рівні несподіваних осяянь та інтуітивних одкровень чи у процесі свідомої, духовно-інтелектуальної праці?
– Це відбувається по-різному, але, здебільшого, в площині якихось духовних осяянь. Принаймні, цей момент осяяння я вважаю найвищим еталоном творчого процесу, тому що саме духовне осяяння є втіленням отієї ідеальної співтворчості, яка відбувається між людиною і Вищим Режисером, тобто Божественним Творцем! Саме в такій співтворчості і народжуються Вищі шедеври..."

 

Оксана УЗІКОВА

 

"– Что такое музыка? – интересуюсь у своего собеседника Олега Стадника, и вот уже готовлюсь получить хрестоматийный ответ, что-то вроде того, что музыка – это  искусство, средством воплощения художественных образов которой является звук. Но вдруг слышу   неожиданное, прицельно точное: 
– Музыка – это результат тонкой работы души; её нельзя выдавить из себя, как пасту из тюбика; её можно лишь глубоко выстрадать и, если хотите, выплакать, наполняя доброй энергетикой, которая потом, при исполнении, обязательно передастся людям. И тогда происходит настоящее чудо – слушатель проживает музыку вместе с её создателем и исполнителем.
Родился Олег 28 февраля 1968 года в селе Кривачинцы Волчисского района в семье хлеборобов. Благодатные зёрна любви к музыке посеял в его душе отец, научив играть на гармошке и баяне. А украинские народные песни в исполнении бабушки Евгении – запали в сердце внука на всю жизнь..."

 

Леся ТУРОВСКАЯ 

 

 

 "Віктор Володимирович Николишин народився 24 листопада 1973 року в селі Маків Дунаєвецького району Хмельницької області в родині музикантів: мати працювала музичним керівником у дитячому садку, батько очолював музичну школу. Не дивно, що їхні діти своє життя пов’язали з музикою: старша донька Олена – солістка Хмельницької філармонії, Віктор – відомий композитор і аранжувальник, талановитий співак та інструменталіст-імпровізатор.
Віктор Николишин почав писати музику з 14 років. Першою сходинкою до музичного Олімпу стала перемога у фіналі конкурсу «Крила солдатської пісні» (м. Одеса, 1994 р.): за пісню «Україна» отримав диплом ІІІ ступеня від Київського Центру народної творчості.
Наступним здобутком була перемога його пісні «Школа моя – надія моя» у виконанні Інни Томусяк на обласному конкурсі «Аріель» (1996 р.) і подальша участь школярки в дитячому телеконкурсі «Фант-лото „Надія”»..."

 

Маргарита ШЕВЕРНОГА 

 

 

Популярним та глобальним явищем в усьому світі сьогодні є мистецтво створення музики за допомогою артикуляційного апарату: голосу, губ, зубів та язика. Ця оригінальна творчість називається біт-боксом. Наша молодь також не сидить на місці й «просуває» серед українців тренди сучасного мистецтва.
Володимир Клімик – нині студент Вінницького національного аграрного університету почав займатися біт-боксом ще з 16 років.
–Усе почалося з того, що я випадково побачив як один чоловік виробляв дивовижні ритми за допомогою артикуляцій органами рота. Я навіть не знав як ця техніка називається, але мені дуже сподобалося і я вирішив повторити, – ділиться спогадами Володимир.
Згодом, після перегляду багатьох відеороликів, майстер-класів та незчисленних годин тренувань, юнак опанував техніку біт-боксу. Почав брати участь у різних конкурсах і фестивалях, а також виступати на сцені.
– Одного разу я допомагав своєму другові налаштовувати апаратуру, задля цікавості взяв мікрофон й почав виконувати біт-бокс, – присутні були шоковані і всім сподобалося. Ось так я розпочав виступати на університетських заходах, а згодом і на концертах у Вінниці та рідному Хмільнику. Пригадую, як разом з іншими талановитими студентами, ми давали благодійні концерти й об’їхали з ними майже всю область.
Окрім біт-боксу Володимир Клімик займається написанням музики за допомогою комп’ютерних програм. Працює переважно в стилях танцювальної музики: house, dance та hip-hop. Хлопець зізнається, що до підліткового віку взагалі не цікавився будь-якою творчістю і, навіть, ніколи не відвідував жодної музичної школи....

 

Віта ОМЕЛЬЧУК

 

 "Її і сьогодні називають зірочкою, що яскраво світить на мистецькому небосхилі, не дивлячись на відхід у Вічність. Моя розповідь про Марину Брацило (Ногу), українську поетесу та пісняра родом із Запоріжжя, чиє життя трагічно, за невідомих обставин, обірвалося у Києві, де вона жила та працювала, на 37 році у червні 2013-го.
Напрочуд несподівано та стрімко ввірвалася Марина Брацило в творче життя Запоріжжя щоб у 19-річному віці, стати наймолодшим членом Національної Спілки письменників України – чого нікому не вдалося повторити і до сьогодні. У 23 роки Марину Брацило було включено Біографічним інститутом США до номінації «Жінка року» та Міжнародного словника видатних особистостей, її творчість також ввійшла до ряду вітчизняних поетичних антологій…
Марина Брацило добре знана у літературних колах України, як переможець ряду Всеукраїнських поетичних конкурсів і фестивалів, автор численних публікацій у вітчизняній періодиці та семи поетичних збірок, а також активний учасник літературно-мистецьких акцій.
Та поряд із поетичним словом Марина одночасно потужно заявила про себе на музичному видноколі, як поет-пісняр із цікавим автентичним доробком близько ста авторських пісень..."

 

Світлана РЕМЖИНА 

 

"У доробку композитора Ольги Янушкевич з Вінниці – понад 600 різножанрових творів: романси, пісні a capella, дитячі і патріотичні, молодіжні, духовна та інструментальна музика, музичні казки. Має Ольга Миколаївна шість аудіоальбомів авторських пісень: «Дитинства світ», «Я малюю мрію», «Дай, Боже, щастя», «Коли співає «Мрія»», «До рідного дому», «Посміхнись» та чотири книги-пісенники: «Веселкова» - з грифом Міністерства освіти України; «Дорога до мами», альбом романсів «Дзеркало душі» і збірник вокальних творів «Величайся, родинонько, у піснях».
Збірку вокальних творів композитора Ольги Янушкевич «Величайся, родинонько, у піснях» мистецтвознавці влучно назвали «насиченою барвами рідного краю, родинного тепла, осяяною великою любов’ю». Ольга Миколаївна присвятила її своїм батькам.
Як зазначає у передмові до збірки завідувач кафедри Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, професор, народний артист України Віталій Газінський, «поєднуючи змістовні тексти з професійно продуманими і талановитими мелодіями, Ольга Янушкевич створює не просто пісні, а музичні явища, що відзначаються глибоким ліризмом, знанням подільської мелодики та чітко продуманими ритмічними комплексами…»
Сама ж авторка зізналася, що у рік 25-ліття творчої діяльності у світ вийшла книга, «написана з великої любові до її величності Пісні. Пісні, яка у родині звучала завжди»...

 

Віра ГАСЮК 

 

 

 "Cамобутнім митцем різнобічного таланту є заслужений працівник культури України Анатолій Бай, який живе й творить у районному центрі Широке Дніпропетровської області. Його пісенний ужинок налічує понад триста творів. Серед них є пісні – освідчення в любові рідній Широківщині: «Широківська рідна земля», «Рідний край», пісні, написані в творчій співдружності з поетом, прозаїком, драматургом, заслуженим журналістом України Олександром Пільоновим («Пісня про Широке», «Широківський вальс», «Моє село»), Віктором Дяковим («Наш отчий дім»), Ольгою Рудковською («Андріївка») та інші.
Ще дві теми проходить крізь усю творчість композитора. Перша – це данини пам’яті ветеранам війни за Перемогу у Великій Вітчизняній війні: «Живая память» на слова Сергія Острового, «Послевоенная песня» на слова Роберта Рождественського, «Послевоенные свадьбы» на слова Федора Лаубе, «У яблуневім саду» на слова Вадима Крищенка..."

 

Олександр КОЗЛЕНКО 

 

 "Зовсім недавно, лежачи в вихідний день на дивані, віршиками бавився. Такими, щоб «думкам тісно, а словам просторо». Наприклад:
«За бездіяльність відчуття провини
боліти б мало совістю у серці.
Та втраченими шансами гордились –
ми добрі у безвольнім тихім герці.» І т.п.
А то міг і помузикувати – побренькати на гітарі, підбираючи мелодії до своїх чи не своїх текстів. Іноді, здавалося, непогано виходить. От би, думаю, хтось заграв ту мою музику. Хоч краєчком вуха послухати б. Але для цього потрібні вигідні місцепроживання, гроші, знайомства, зв’язки. Нічим таким я не володів.
Та, кажуть, мріяти небезпечно. Бо мрії іноді матеріалізуються.
От і зі мною таке сталося. З’явився в хаті «комп». Сини навчили мене користуватись простенькими музичними програмами. І ось я вже можу чути як звучить моя музика. Хіба не чудо!..."

 

Віктор ОХРІМЕНКО

 

 

"Володимир Михайлович Гайдамака народився у Харкові 5 травня 1936 року. Після школи навчався в Харківському машинобудівельному технікумі. По закінченні – працював на Харківському тракторному заводі,одночасно навчаючись на заочному відділенні Харківського політехнічного інституту. Пропрацював 48 років на заводах м. Харкова інженером-конструктором нестандартного устаткування. Перше знайомство з музикою відбулося за допомогою хрещеного батька, який добре грав на гармошці. Свій перший баян придбав на стипендію навчаючись у технікумі. Вивчав народні пісні, захоплювався тогочасною естрадною музикою, акомпануючи заводському жіночому хору. Тоді ж почав добирати мелодії до віршів відомих поєтів. У 1963 році прийшов до творчого об єднання самодіяльних композиторів при Харківському обласному центрі народної творчості. Тут студіював закони композиції за допомогою професійних композиторів Харківського відділення Національної Спілки композиторів України. За мелодійним покликанням вважає себе ліриком. Протягом 50-ти років творчого життя написав понад 200 різних за тематикою пісень на вірші українських та російських постів. Твори ВолодимираГайдамаки виконують актори Харківського академічного театру опери та балету і Харківської обласної філармонії. Володимир Гайдамака був учасником і призером багатьох обласних конкурсів музичної творчості. Нині він член Харківського відділення Національної Ліги українських композиторів... 

 

"Орест Миколайович Князький народився 26 січня 1944 року в с.Карапчів Вижницького району на Буковині. Ріс у післявоєнних злиднях і селянській праці, був незмірно багатий розкішною підкарпатською природою, любов’юдо книжок, шаленим мрійництвом. Навчався у Вашківецькому медучилищі, служив у війську. Працював фельдшером у медичних установах Путильського району Чернівецької області, а під час заочного навчання в Чернівецькому університеті перейшов учителювати (1970) до Білоберізькоі середньої школи Верховинського району на Івано-Франківщині, яку з 1983 року очолює. Автор багатьох поетичних збірок. У творчому доробку Ореста Князького, поета, композитора-пісняра з Гуцульщини, лауреата багатьох літературно-мистецьких відзнак – шість поетичних збірок і три збірники авторських пісень, гімнів і маршів. В яких, як зазначав Народний артист України Павло Дворський, – митець засвідчує щире прагнення й надалі вносити свій самобутній струмінь у сьогоднішню пісенну атмосферу України, враховуючи нові тенденції та віяння: творити сучасні, інтелектуальними шуканнями означені пісенні тексти з нетрафаретною поетикою, без солодкавого обридливого дрібиотем’я, спрощенства й архаїчності, добираючи до них такі ж самобутні мелодійні крила, без яких будь-який музичний твір не долетить до серця й душі слухача-піснелюбця. Орест Князький – лауреат літературно-мистецьких премій імені Марійки Підгірянки, Володимира Сосюри, Дмитра Загула, Сидора Воробкевича, Богдана-Нестора Лепкого..."

 


"Мне всегда нравилось организовывать праздники, даже несколько раз была тамадой по просьбе друзей. Поэтому с организацией литературно-музыкальной гостиной сложностей у меня не возникло. Мою идею поддержали известные киевляне В.Дробот, А.Резник и Е.Зенюк.
Каждое заседание строится примерно по такой схеме: первое отделение открывает поэт, затем выступает музыкант.
После короткого перерыва, начинается второе отделение, в котором по очереди выступают все желающие.
Первая литературно-музыкальная гостиная состоялась 23 июня 2011 года.
На сегодняшний день проведено более 30 гостиных, 5 темаческих вечеров, в которых в разное время выступили: поэт и композитор А.Резник, поэты В.Глущенко, А.Грязов, Т.Аинова, В.Гутковский, С.Шевченко, скрипач, заслуженный артист Украины В.Литвин, барды П.Приступов, А.Голубицкий, Е.Зенюк, В.Вербицкий, трио «Парадиз» и многие другие поэты, барды, музыканты-исполнители.
В лоне гостиной родился ещё один проект: музыковед, кандидат искусствоведения Александр Резник подготовил целый цикл лекций о советских композиторах-песенниках, которые своим творческим credo во многом обязаны удивительной эпохе – хрущевской Оттепели (М.Таривердиев, А.Островский, А.Лепин, А.Зацепин, Б.Мокроусов)...

 

Наталия САВИНА

 

Інколи композиторам, що починають свій творчий шлях, як правило, важко знайти вірші, що послужили б основою для пісенної творчості, тому «Октаві» без поетичних публікацій (пісенного плану!) не можна було обійтися. Пропонуємо нині твори черкаського поета Володимира Даника, лауреата Міжнародного літературного конкурсу “Гранослов”, члена Національної Спілки письменників України.



ШПАРГАЛКА 
(Жартівлива пісня для дітей)

Все в пам’яті не стерти,
Удачу все ж... лови!
Чогось знання уперто
Тікають з голови.

Та впевнено ще змалку
Іду я до мети.
Шпаргалочко-шпаргалко,
Мене не підведи!

Думки у ритмі вальсу:
Холодні – мов зима!
Знання є у шпаргалці,
А в пам’яті – нема...

 

Володимир ДАНИК 


  У видавництві “Склянка Часу*Zeitglas” можна придбати музичні та музикознавчі книги:

 









 

Натисніть на зображення, аби дізнатится про умови подання авторських творів до наступних випусків альманаху "Октава" на сайті:

 

 




Окрім паперового варіанту, альманах "ОКТАВА" вийшла електронною книгою. Цей контент  поширюється і-магазинами Кассіопея (Україна), на іноземних ресурсах Amazon.com, Barnes and Noble, Tunes Dobra Book (США) тощо.




Примірники альманаху можна придбати  післяоплатою 50 грн.

(плюс поштові витрати), замовивши книгу у видавництві zeitglas@ck.ukrtel.net

 

(Вказуйте у вірному порядку Вашу поштову адресу: Прізвище та ім`я по батькові), номер найближчого до Вас поштового відділення та номер Вашого мобільного телефону.

** Довідки за тел. (04736) 36805, або zeitglas@ck.ukrtel.net



Обновлен 30 окт 2015. Создан 07 июн 2015



 
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow