Альманах СКІФІЯ-2012-ВЕСНА

збірка літературних сучасних творів (віршів, оповідань, повістей )



 Альманах СКІФІЯ-2012-ВЕСНА

 

Альмана́х (від есп.-араб. al-manāḵ — час, міра) — на початку XIV-XV ст. це календарні таблиці з астрономічними вирахуваннями, а пізніше в XVI ст. календарі на довший протяг часу, врешті, збірки літературних творів (віршів, оповідань, повістей тощо)

 

Новий альманах нашого видавництва „СКІФІЯ-2012-ВЕСНА *.

1-й випуск побачить світ  у березні 2012 року і буде представлений на  міжнародному форумі «Світ Книги».  

Тексти творів приймалися: до 29 лютого 2012 року.

 Фотографии авторов:http://zeitglas.io.ua/album192544


СКІФІЯ-2012-Весна.-
Канів. Вид. “Склянка Часу*Zeitglas”, 2012.-400с.
ISBN 978-966-2306-33-0

СКІФІЯ-2012-Весна.- (Літературно-художній альманах)

Технічний редактор,
упорядник, оригінал-макет О.В.Апальков
Коректор І.Пустовойт
Обкладинка Є.Гордієнко(використано графіку А.Морозової)
Здано до набору 05.03.2012. Підп. до друку 07.03.2012.
Гарнітура Courier New Cyrm, Tiemes
Тираж 1000

Cвідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 3430 від 24.03.2009.
вул.Шевченка,31/32,м.Канів,
Черкаської обл.,19002
тел. (04736)36805
E-mail:zeitglas@ck.ukrtel.net

 

 

Автори альманаха: 

 

Абрам Леонід

Андрієвський Олександр

Апальков Олександр

Біла Надія

Благополучна Юліана

Бондарчук Олександр

Боровський-Клюєв Валентин

Винник Олена

Влащік Валерія

Вовнянко Анатолій

Говорун Валентин

Гой Мар`яна

Голдіна Олександра

Гончаренко Олег

Гостева Тетяна

Грецька Любов
Денисенко Христина

Диб`як Неоніла

Домніч Антоніна

Друзь Вадим

Еос Лана

Затовська Людмила

Зінорук Володимир

Зінченко Сергій

Зінь Зоряна

Зоря Світлана

Іськова Олена

Карабєн-Фортун Катерина

Кобзаренко Валентина

Коміна Валентина

Комісарук Володимир

Котихова Ганна

Кравчук Наталія

Красельникова Тетяна

Кулаковська Ірина

Кушнір Тарас

Лара Песенка

Левченко Сергій

Лисицький Михайло

Ліпчинський Валентин

Льоська

Майорова Галина

Малиновська Людмила

Малюга-Муравчик Галина

Мамчич Олена

Манько Руслана

Марій Наталія

Мєдвєдєв Іннокентій

Моцпан Дмитро

Муравський Дмитро

Нечипельський Назар

Низак Лія

Ніколаєнко Лілія

Норченко Валерія

Огурцова Лідія

Останіна Ніна

Остролуцька Анастасія

Павлюк Світлана

Петренко

Печора Олександр

Прєснякова Іванна

Путіліна Ірина

Радько Тетяна

Рейцен Євген

Рибчук Ірина

Рибян Надія

Розвадовська Ірина

Савіна Наталія

Сильченко Віра

Сідаш-Приходько Марина

Слава Світова

Смольницька Ольга

Соколова Олена

Сорокін Віктор

Страшнюк Володимир

Сухомозський Микола

Тищенко Вікторія

Товберг Олександр

Ульяницька Людмила

Фион Милиер

Харакоз Наталія

Хорошевська Оксана

Хоружий Микола

Чорна Ольга

Чорногорець Тетяна

Шаргородський Євген

Штігер Роман

Шугар-Благодарна Тетяна

Яремчук Олеся

 

 

В книзі використано графіку:
Марковської Алли - стор.15, 21, 39, 50, 56, 59, 61, 74, 103, 112, 136, 139, 160, 163, 169, 181, 189, 201, 232.
Морозової Анастасії - обкладинка, стор. 81, 152, 196, 237.
Синиченко Олени - стор. 90, 96.
Малиніна Ганна - стор. 53, 193, 254.
Манохіна Микити - стор. 248.
Димитренко Олени - стор. 259, 262 267, 219.
Травкіна Ігоря - стор. 274, 331, 377.
Іванюк Юлії- стор. 276, 304, 338.
Іщук Олесі - стор. 283.
Деласи Мар`яни - стор. 308, 311, 318, 325, 396.
Максиміва Макса - стор. 296, 384.

На обкладинці - робота Морозової Анастасії
Тексти друкуються в редакціі авторів

 

 

 

Альманах  СКІФІЯ-2012-ВЕСНА можна придбати післяоплатою (40 грн.), замовивши його у видавництві

zeitglas@ck.ukrtel.net



Деякі уривки з текстів збірки:

 

"Жорику никогда не снились сны. С самого детства. Мама рассказывала, что он родился слабым и болезненным, хоть и был вполне доношен. Кричал и плакал без умолку, до синевы. И днём, и ночью. Так кричал, что не было сил находиться с ним рядом никому. Даже обе бабушки, расстроенно прицокивая языками, сокрушались: видно, долго не протянет их слабенький внучок. И всё таскали его по врачам. Но те только взмахивали руками, преувеличенно жестикулируя, как делают все на Кавказе: зачем принесли нам этого мертвеца?! Разве и так не видно, что он нежилец?!"

 

Елена Соколова, "Разница в возрасте", стр.5.

 

 

 

"Эта двойственность натуры,
Как мечтательность реалиста…
Чем наполнены наши фуры?
Какая система: XP или Vista?
Куда идем шагами не робкими,
Сбивая встречных, сшибая вывески?
С мыслями своими псевдо глубокими,
Мы – подборка фраз, журнальные вырезки!.."

 

Льоська, стр.113.

 

 

 

"* Весна і молодість – авангард природи і життя.
* Молодість – світанок надій.
* Молодість – «єдина вада», яка завжди й назавжди проходить.
* Без Єви ніколи б не було прекрасного змішення Всесвіту.
* Жінок треба не поважати – їх необхідно кохати.
* Кохання в холодильнику не збережеш.
* Молода «зараза» краще , ніж імпаза.
* Кожна жінка – кладова щастя. Потрібно лиш ключ підібрати..."

 

Володимир Комісарук, "Афоризми", стор.16.  

 

 

 

"...ще скавчать дерева на морозі,
і степ ще сумнівається: «Чи й жив?»
Та відчувається – весна уже в дорозі,
уже вертається із виріїв чужих..."

 

Олег Гончаренко, стор.129.

 

 

 

 

"Один мій викладач, почесний член професорсько-викладацького складу, доцент, провідний педагог та методист взимку любив їсти часник. Видно, часник він їв з завидною регулярністю – щонайменше три рази вдень (бо весь ходив оповитий пахучими часниковими хмарами). І, видно, їв його з великою метою – аби захистити свій організм від шкідливих вірусів та бактерій (бо інакше таку кулінарну пристрасть пояснити не можна!). Але коли, переступаючи поріг аудиторії, Нестор Федорович заходив і ставав біля кафедри – гинули всі. Бактерії, мікроби, енергетичні та кровожерливі вампіри, привиди… і студенти..."

 

Слава Світова, "Про гострий розум, часник і харизму", стор.33.

 

 

"...Нема кому  
у спустошеному небі
щастя намалювати.

Сліпий художник,
у якого ще вчора
тріщала зима під пензликом,
завтра стане генієм..."

 

Ірина розвадовська, стор.60. 

 

 

 

 

"Коли купував троянди, ще не знав, кому їх подарую: класній чи…їй. Квіти дарують, як вчили мене мама й бабуся дарують тільки коханим.
Вона прийшла зі своїм чоловіком і троянди я ,з гумовою посмішкою, віддав класній, яка від подарованих квітів, сама скидалася на букет. Клас, дошка… Перед очима пробігли кадри шкільного, далеко не радісного життя. Мене, як і в ті вже давні часи, ніхто серйозно не сприймав: щось белькоче, клоун чи божевілець, і знову на рожон лізе, хіппі, анархіст, не такий, як усі, інший, випендрюється, пісатєль…
У 10-у, на випускному, я так і не наважився запросити її на вальс. Вона тоді дивилася на мене, бородатого, довговолосого, як кролик, в усмішці показуючи свої зубки, не розуміючи, що це я її боюсь. Там, у спортзалі, була похоронена надія, але я ще тоді вірив, що мандрівник повернеться.
У ресторані розмови продовжилися за келихами червоного вина й келишками горілки й коньяку. Вона танцювала з чоловіком. Я стояв з хлопцями на вулиці й курив.
– Я повернувся?! – Подумалося, – але куди…"

 

Сергій Левченко, "СЮЖЕТ ДЛЯ…", стор.157.

 

 

 

 

"Горит весны бикфордов шнур…
Смотри: уже вот-вот взорвётся!
Всё, что минировал Амур –
Ему по праву достаётся..."

 

Александр Андриевский, стр.82. 

 

 

 

"Раньше я никогда не задумывалась о краже. Это определение всегда носило и будет носить отпечаток аморальности. Кража души – настоящая кража. Да, в этом есть смысл. Да, это коварный соблазн. Но совесть не позволяет похитить даже мизерную безделушку. «Правила существуют, чтобы их нарушать», – говорит внутренний голос, и я не могу не согласиться. Вот он, звёздный час..."

 

Дмитрий Муравский, "Воровка",стр.164. 

 

 

 

"комната обитая чёрным
белая лампа на потолке
пара зеркал
приговорённый к поэзии
видит в них только себя
слышит в них только других..."

 

Александр Товберг, "Гиперактивные сны", стр.190. 

 

 

 

"
Якийсь час у нього в голові крутилися дивні візерунки, на зразок того, що бачиш, коли хворієш грипом і температура підіймається до вищої відмітки. Але в нього не було грипу, навіть звичайної застуди він не підхопив в стінах лікарні в якій працював от уже п’ятнадцять років. Жар був у нього від зовсім іншого. Він побачив те, від чого будь-якого чоловіка може кинути в жар і перетворити на червоного, неповороткого вареного рака. На щастя, досвід довгої роботи лікарем допоміг йому це приховати. Промовив: «Можете вставати». Поки він складав докупи свої металеві інструменти, жінка повільно злізла з гінекологічного крісла. Блиснула зубами в солодкавій усмішці: «Дякую».

 

Іванна Прєснякова, "Троянда", стор. 238. 

 

 

 

 

"Поклич на побачення, любий.
Прилину із клопітних буднів,
З холодних озлоблених груднів,
Із сивого смутку та згуби.
Поклич у бузкові розмаї
В пахуче рум’янкове зілля,
В далеке південне сузір’я
У дивнім незвіданім краї.
З’єднавши і душі і руки,
Ми будемо тонко звучати,
Ми будемо віщо мовчати,
Ми будемо світу прощати
Тривоги усі і розлуки".

 

Неоніла Диб`як, стор.285.

 

 

 

"...Соломія кивнула головою сама собі, заглядаючи в очі власному відображенню. Показала язика, тоді хукнула на дзеркало й намалювала смайлика. Бігом подалася на кухню. Там свистів чайник, а пара через носик виривалася на волю й била сильним струменем у стіну. По зеленій стіні струмочком збігала вниз. Губилася у розмаїтті квітів на плитці. Жінка вимкнула плиту, пальник згас і струмінь заспокоївся, заховався у довгого блискучого носика, лише кришка невдоволено підстрибувала якийсь час й пихкала, випускаючи ледь помітні теплі, навіть, гарячі клубки..."

 

Зоряна Зінь, "КОРОЛЕВА", стор.305 

 

 

 

"Іде дощ за вікном, і сміються у лісі берези,
і сміється земля, розквітає в підсніжниках ліс,
заблукала душа здичавілої польки Терези,
в її серце мале поселяється втомлений біс..."

 

Тарас Кушнір, стор.104. 

 

 

"Мне достаточно взглянуть на человека и я скажу что он и кто он.
Да вот заходит парень – Черкассы, за ним в очереди стоит девушка – Одесса. Да, в Одессе особые люди, ещё не потеряли тот шарм. . .
– К какому врачу Вас записать? – спрошу я.
– К тому, у кого меньше людей.
Так отвечают киевляне, они вечно куда-то спешат..."

 

Анастасія Остролуцька, "Уривок", стор.261.

 

 

 

 

"Зупини мене поглядом весно,
Зачепи за рукав чи поділ,
На бруківці зрипнуть колеса,
І при гейкне коня старий дід..."

 

Галина Малюга-Муравчик, стор.140. 

 

 

"...Марійка пішла до себе в «дитячу кімнату» (як її досі називала мама), взяла одну книгу й відкинула вбік, перегорнула іншу, а потім дістала свого щоденника і записала те, про що боялася сказати вголос, бо вона в думках своїх уже була не «Марі без Маріо», а зовсім іншою..."

 

Сергій Зінченко , стор. 327. 

 

 

"Эти долгие два дня
Как жилось Вам без меня?
Так же ль таяли, звеня,
Капельки весенние?
Или вьюги да метели
Вновь вернулись-налетели,
Замели веселье,
Славное везенье?.."

 

Валерия Влащик, "Из цикла “МАРТ”, стр.220.

 

 

 "...Я знову мовчки дивився на потемнілий небосхил завіконня. Та краєм ока спостерігав за її дивним обрисом обличчя. Густі, втім не широкі брови. Тонкі, окреслені чорним якимось олівцем, губи. Родимка на щоці.
Рой сиділа до мене в напівоберту, біля етюдника. Виводила кущ тюльпанів. Усі вони були жовтими. А на клумбі за вікном – рожевими.
– Мине ще десять років. Нам буде по 37. Уяви мене... – вона зітхнула, – беее... – яка я стану… Не упускаймо своїх молодих років!
Я підвівся й попрямував до дверей.
– Ти куди?
– Зараз повернуся.
Я йшов уздовж берега. Сирий мох і пріле торішнє листя м’яко прогиналися. Перші жовті квіти вже густими групами прикрашали квітень.
Ось життя. Шле мені багатьох і навіть хороших дівчат. А її – ні. «Знала би ти, – думав я про свою кохану дівчину, яка мене цуралася,– як мені паршиво...» Я подивився на річку у вже нечітких контурах. І раптом під ногами побачив вужа. Той переповзав мій шлях, ледве ворушився. «Холодно ще», – подумав я..."

 

Олександр Апальков, "Це акварелі", стор.395. 

 

 

"Когда-то ты устанешь от меня – 
от редких встреч и долгих расставаний, 
от на корню подавленных желаний, 
и телефонных: «Здравствуй, это я…». 
Когда-то, долю женскую кляня, 
ты будто бы нечаянно представишь 
судьбу как смену черно-белых клавиш, 
а не как блеск пьянящего огня –
и  укоришь прозревшую себя, чbr /то случаем, попав на двор монетный 
ты, за алтын принявши грошик медный, 
не на того поставила коня… 
Тогда-то, сердце стылое скрепя, 
стыдливо опустивши очи долу, 
как самую несносную крамолу 
ты скажешь: «Я устала от тебя…» 

 

Вадим Друзь, "Когда-то", стр.236. 

 

 

 

 "...Щойно зайшовши до хати, жінка почала пильно обдивлятися стіни. В правому верхньому кутку пишалися обрамлені вишиваним рушником дві золотаві ікони: однією благословляли її, а іншою – коханого Павла. Навпроти – на лівій стіні – висів старенький портрет Кобзаря, залишився від батька..."

 

Благополучна Юліана, "ПОРТРЕТ ВОЖДЯ", стор.329.

 

 

 "Нет сомненья, весна задержалась
лишь по причине одной:
Сердце твое не проснулось еще,
чтобы впустить ее.
Даже синицы умолкли,
им не хватает тепла,
Значит, звонить я должен
во все колокола.

Я насылаю солнце,
птиц и ветер, любя,
Чтобы прогнать фею сна
прочь от тебя". 

 

Владимир Страшнюк, стр.391. 

 

 

 

 

"...Шел дождь, и мы лежали на чердаке родительской дачи, прижавшись друг к другу, слушая монотонный шелест осеннего дождя. Мы – это я и моя первая любовь. Юные и непорочные, готовые дарить себя без остатка, смущенные неопытностью и от того слегка сконфуженные. Мы были двумя потерянными во вселенной странниками, согревающими друг друга теплом своих тел в этом таинственном и неизведанном полете..."  

 

Татьяна Гостева, "Шел дождь", стр.354. 

 

 

 

"Мене менш цілуєш, 
між іншим,
кохаєшся іншим:
стала недосипати,
ніколи читати,
стала співати,
тебе “мамою” звати,
між іншим, став і я іншим.
Світ змінився – син народився".

 

Володимир Зінорук, "Чуєш?", стор. 381.

 

 

 "...Бессонница весенняя, приди ко мне опять – удачи настроения еще так долго ждать. Ты все расскажешь, может быть, а может, промолчишь, а ночь глухая сгложет прыть, а после – снова тишь. Зачем-то вдруг притопаешь, в свой плен шутя возьмешь, в ладоши не похлопаешь, а просто бросишь в дрожь... Кружи меня, бессонница, накрой платком стиха, любви святая вольница, затворница греха... "

 

 Елена Мамчич, стр. 320.

 

 

 

 

"Измучен. Тобою отпущен на волю
Под синие своды огромного неба.
И выброшен ветром в холодную воду
сквозь яркие блики – в брызги рассвета.
Чарующей дымкой стелился над полем
И, разогнавшись, спрыгнул с утёса –
В свет и тепло приземлиться на утро –
С улыбкой и в джинсах…"

 

Фион Милиер, "Мысли", стр.391. 

 

 

 

Альманах  СКІФІЯ-2012-ВЕСНА можна придбати післяоплатою (40 грн.), замовивши його у видавництві

zeitglas@ck.ukrtel.net

 
 

 

ВІДГУКИ: 

 

"Дуже гарне видання, чудова обкладинка, цікаві поетичні і прозові твори. Приємно мати таке видання у себе вдома". 

з повагою Біла Надія. 

 

"Альманах получила. Очень понравился. Спасибо. Читаю".

Норченко Валерия.  

 

"...Дуже дякую Вам за працю. Ви зібрали гарні твори і створили цікаву книгу. Приємно було познайомитись з оповіданнями й віршами інших авторів. Окреме ДЯКУЮ за те, що не змінили жодного рядка в моїх віршах. Обов'язково прийму участь у створенні наступного альманаху. Буду вдячна, якщо й надалі Ви будете анонсувати події видавництва електронною поштою". 

З повагою, Ольга (Льоська). 
 

"... Журнал  та альманах -- гарно придумано, ніби пологи. Як завше, Апалькову конкуренції немає. Щирока географія--чудово. Муравський потребує уваги. петренко збивається на бан-сти я теж, схоже. Простота вимагає тяжких складних ран..."

Левченко Сергій. 

 

" Шановне видавництво з такою звабною назвою, із задоволення читаю "Скіфію-Весну". Шкодую, що раніше не знала про вас. Оце відчувається подих часу. Жодного тексту від маститих киян та  карпатців... Звісно, не всі автори дотягують до того, аби їх дочитувати від першого слова до останньої кравпки, та - читаються всі. А це головне для пльманахів. Читаю, дякую!"

Олена Привальська, Калуш. 

 

"...спасибо Вам огромное за понимание, поддержку и реализацию скромных результатов моего творчества. Спасибо и за приглашение на очередной сборник... О достоинствах Альманаха говорить пока не буду - не все еще перечитал. Отмечу только, что мне приятно "находиться" в коллективе умных и душевных поэтов (Гостева, Страшнюк, Фион и другие). Что же
касается недостатков - то они связаны с оформлением... иллюстрации... то, что было в электронном варианте - выглядит четко и информативно, а в книге - тускло; мне кажется,
это должно обижать ваших художников, поскольку во многих случаях они творчески справились с задачей; при всем при этом - обложка выглядит замечательно. Еще раз выражаю Вам свою благодарность и желаю творческих успехов.

Александр Андриевский, Одесса.

 

"Альманах сподобався. Бажаю авторам і журналу "Склянка часу" нових творчих звершень".

Радько Тетяна, м. Сарни.

 

"ВЕСНА". Дуже сподобалося оригінальне оформлення та якість друку альманаха, цікаві твори. Дякую Вам за таку складну та гарну роботу! 
Хотіла б також подати твори до нового альманаху "СКІФІЯ-2012-Літо".
З повагою, Олеся Яремчук, м. Львів.
 
"...Авторський примірник отримала.Щиро дякую. Вразило художнє оформлення обкладинки видання. Чудово!!! Дякую Вам і Вашим колегам за співпрацю та зичу успіхів у Вашій такій важливій справі. Вітаю з Великоднем! Хай береже Вас Господь.
Із повагою. Олена Мамчич". м. Чернігів.
 
 
"Дуже вдячний вам,за отриману книгу альманах " Весна". Отримали її і моі родичі на Хмельниччині. Розщулений вашою увагою і обов`язковістю.Коротко кажучи, вважаю що альманах вийшов змістовним, цікавим. У цьому випуску мене особливо привабили прозові твори, авторами яких є молодь.Це насправді такий свіжий весняний струмок, який навіть може й приголомшити, здивувати.Вітаю вас, з наступаючим Великоднем. Бажаю рясних божих благословінь на успіх, на радість, на щастя..."
Евген Шаргородський, м. Лисичанськ. 
 

"Уважаемая редакция "Склянка Часу", я получил альманах "Весна" и получил огромное удовольствие от: 1) того, что моё имя стоит среди других авторов; 2) хороших стихов и рассказов. Теперь я ознакомился с вашим изданием поближе и это подсказало мне много хороших идей. Порадовало и то, что вы пишите электронные страницы некоторых авторов. У меня тоже имеется таковая, где я выкладываю некоторые стихи. Талантливых людей много, все разные, все интересны. Буду рад и дальше участвовать в вашем проэкте..."
С уважением, Дмитрий Муравский,
г. Запорожье.
 
"Мені сподобалась якість альманаху та вдале художнє оформлення. Добре було б, якби в альманах вмістили фото авторів, бо це б показало їх як більш реальних людей(хоча головне, звичайно, зміст творів). Це моє суб'єктивне побажання..."
Любов Скоробагата, м. Київ.
  Стаття з газети "Дніпрова Зірка", №41-42, 25 травня 2012 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

width=



Обновлен 29 мая 2012. Создан 08 янв 2012



  Комментарии       
Всего 5, последний 5 лет назад
zeitglas 08 янв 2012 ответить
Дякую, шановна редакціє, за примірники антології! Участь у проекті
"Весна" візьму. Пропрную різноманітнити тематику, наприклад, можна
зробити проект про видатних особистостей (як спогади у віршах чи прозі
взагалі про тих людей, які запам'ятались авторам).
З повагою,
Ольга
KristinaDenisenko 25 янв 2012 ответить
Запрошуємо аторів до нового альманаху ВЕСНА - аВторів.
zeitglas 27 янв 2012 ответить
Виправили, дякуємо.
5stih 31 янв 2012 ответить
Альманах, это уже интересней, чем просто сборник. То бишь намечается какая-то периодичность, стабилизация.
zeitglas 31 янв 2012 ответить
Да, мы постараемся издавать его с определённой периодичностью. Всё будет зависить от активности авторов и реакции на его первый выход.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow