Книга поезій Мирини Денисенко "МАНДРІВКА"




 

 

ISBN 978-966-2306-81-1
Канів, 2015, 76 стор.

Про автора:

 

Марина Динесенко – відомий український композитор, музикознавець, педагог, музично-громадський діяч.

Народилася 29 січня 1962 року у Львові в родині музикантів.

Із дитячих років була занурена у творчу музичну атмосферу, яка складала сенс життя батьків і яка визначила і її життєвий шлях.

Показовим є факт, що перші творчі спроби майбутня композиторка зробила не в галузі музики а в спробах поетичного осмислення світу. З роками спрага до поезії ставала все потужнішою. Зараз можна стверджувати, що поетичний доробок М.Денисенко, творить своєрідний смисловий підтекст її музичної творчості, який, нажаль, ще недостатньо широко відомий громадськості.

Це видання має  на меті ознайомлення читачів і слухачів з цією важливою складовою творчого портрету мисткині.

Початкову музичну освіту отримала у дитячій студії при київській держконсерваторії ім. П.І. Чайковського та музичній школі №3.

Згодом як піаністка закінчила київське музичне училище ім. Р.М.Глієра по класу О.Вереківської, доньки відомого українського композитора. Наступний етап фахової освіти пов`язаний із навчанням в київській консерваторії по класу композиції професорів А.Я. Штогоренка та М.М.Скорика (аспірантура). Нині Марину Денисенко вважають однією з найяскравіших представниць свого покоління, композиторкою з впізнаваним творчим почерком, яка тяжіє до експресіоністсько-романтичної стилістики й залишила помітний слід у різних музичних жанрах (М. Ржевська). Доцент кафедри композиції, інструментування та музичних технологій НМАУ. Виховала близько 20-ти молодих композиторів, які нині плідно працюють як на теренах України так і інших країн, а також була науковим керівником чисельних магістерських і кандидатських дисертацій.

 

Поезії публікувалися у журналах: «Art-Line», «Склянка Часу», «Вітрила» та інших.

Нині проживає в м. Анталія (Туреччина), де займається активною творчою працею.

 

 

 



Уривки з книги:

 

 

Про-час

 

Десь о шостій годинник на Празькій вежі

Випускає усіх персонажів доби

Зачаровано дивишся ти – за межі –

І чекаєш на вихід «Судьби».

Є ще промінь-годинник у Сен-Шапелі

Від опівдня до півночі а сонцем стежить

Тінь плететься в кутку – мов лоза – до стелі

Калейдоскоп вітражів мережать

Лише мчать

Повз місця ці років газелі –

Алегорії Суму і Радості – в танці

Що ніхто їх не спинить на фото у глянці.

 

А бувають місця, де час засинає

Там за літом – весна, й знову літо,

Яке не минає

Поруділої від спеки дерев

Фіолетові квітки –

Сльози кольору мор –

На кушаках розкішно розшиті

Порожні калитки

фіолетові маври

під чинарами навпочіпки

що дрімають, мов леви

Так триває віки

духмяні вітри розплітають нитки

чеглаянів, що мчать між мостами

у руслі ріки

Сивий дух Наргілс, що живе в комишах,

Й засина у кінці серіалів

Наспіває про звичність прокльонів і жах

родових несподіванок – тайн

блиск кривавих кинжалів

і сварки он-лайн

Поза Гурків небес – їх літак розриває –

Тиша часу у стомленім серці живе

і зростає

І шумить наче пальмовий гай...

 

29.05.2015, Анталья

 

***

 

Вітри

 

Коридори для буйних вітрів

Що налітають ордою

Тріпочуть в суцвіттях посохлих доріг

У шматтях чорно-червоних стрічок

Йде зима, завертає за ріг

Непевно-стрімкою ходою,

Випадкових чіпля перехожих

На вітру гачок

Анталья у січні. Штормових застережень

Оклики

Літаки, що йдуть на посадку,

Колихають у хмарах

дощі.

Обійнятися і заснути

у теплому ліжку, допоки

сонце розімкне негараздів

цупких кліщі.

Так народження й смерті знаки

Поєдналися у каліграфії

Перших сповіщень січня – про сенс життя

В керамічних колах Ітаки

Дозріває сонце Кутахйі

І тамує вітрів правічних

Гальванічне серцебиття.

 

Зачекай, не йди у сьогодні

Календар полохливо благає

Як з моря вихоплює вітер-джин

Білі громади хвиль

Що накривають дороги і села

І мов ганчірка змітають

Мартинів зграї над морем – мов неба сіль.

 

Мовчимо. Ми хто – іноземці у цьому світі

Сподівання, здається, марні в очікування стихій

Змарнілі очі, змарнілі душі, змарнілі століття,

Змарнілі уяви, що морем розхлюпає вітер лихий.

 

Мов суфіїв, що літають за вітром, нас схопить ходжа-час

В якому мовляни кружляння – начало начал

І нестиме у хмарах пальми; висмикнутих корінь

Тріпотітиме жмут волосся, і де його спин?

Затишок – де він? Яка земля прихистить

Ці віти розхристані, душі, бажання тікати у світ?

Тріпоче в горнилі, виплавляючи завтра, свистить,

Виспівує заповіт.

 

24 січня .2015, Анталья

 

***

 

2014

 

Alla Turka

 

Місце, де з каменів витискає воду

Страх

Пересохлих струмків

Прісних рік, що зникають в пісках,

І червоний пил,

Що розтрушує вітер

На вустах перемолотий з сіллю

Топрак.

 

Зникнути назавжди

Суховії з обличчя води

Легко зітруть сліди

Таурусу Караван

Оперезаний морем піратів

За ним

Десь живе Шахмаран

І ніхто не спитає

Куди

Твоя подорож буде наступна

Та йди

Місце кривих стежок

У чагарниках

Навпростець – коли злива.

Десь к тихих домівках чай

П’є родина щаслива

До шибки

притулилось чолом дитя

І мовчить полохливо

бо крізь сивий морок буття

пробирається тінь

навшпиньках

 

Десь мигдаль цвіте, каранфіл

Десь про щастя співають наївні

закохані пари

десь німий алебастровий схил

зберігає сліди

Клеопатри

Десь в крамничках дрібниць

продають оксамитове серце

й гітари

Десь блукає самотній Ахил

і шука

Чорбу з перцем.

 

Пил

Позахмарних місь де колись

Все було

І повік не зникає

Забуття невідомих могил

Схови прісних джерел між камінь

Що забули яких вони царств

і віків. Амінь.

 

25 грудня 2014, Анталья

 

 

Книгу можна придбати в редакції видавництва "Склянка Часу*Zeitglas", післяоплатою, за ціною 25 грн., включаючи поштові витрати: zeitglas@ck.ukrtel.net

 





Создан 24 сен 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow