V-й міжнародний поетичний конкурс “Чатує в століттях Чернеча Гора”




 Міжнародним літературно-мистецьким журналом 

«Склянка Часу*Zeitglas»

оголошено V-й міжнародний поетичний конкурс

“Чатує в століттях Чернеча Гора”

 

 Це літературне змагання поетів  відбувалося

до Всесвітнього дня книги

відповідно темі ліричного віршу

 

«ХТО ЖИВ ІЗ КНИГОЮ, ТОЙ ДВІЧі ЖИВ!»

і полягає у художньому втіленні значення Книги у становленні людини.

 

Проект конкурсу було презентовано на 

міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал»,
що відбувся 20-24 квітня 2016 року у м.Києві.
 

 


Умови конкурсу:

 

Аби надіслати свій твір, автору слід було спершу придбати (будь-яку) книгу / книги видавництва "Склянка Часу*Zeitglas" (натисніть на це посилання http://zeitglas.io.ua/s217052/ , аби переглянути та вибрати книги).  В такий спосіб учасник доводив справою свою щиру участь у конкурсі. 

Книги можна читати самому. Можна дарувати друзям. Можна підтримувати бібліотеки.

Втім, саме ця умова була проігнорована багатьма учасниками, що подавали свої вірші на конкурс. Це - прикро! Адже у наявності є книги, грошова вартість яких була нижча вартостя проїзду у маршрутці... 

 

РОЗ*ЯСНЕННЯ:

(Аби придбати (будь-яку) книгу / книги видавництва "Склянка Часу*Zeitglas" (натисніть на це посилання http://zeitglas.io.ua/s217052/
 аби переглянути та вибрати книги). 
Потім напишіть нам е-листа на електронну адресу: zeitglas@ck.ukrtel.net: вказавши яку книгу Ви замовляєте, та надайте Вашу повну поштову адресу. Книгу буде Вам надіслано Укрпоштою, посилкою. Сплатите її по отриманню. Вже заповнений бланк переказу буде вручено Вам на пошті.

 


 

БЕЗ ВИКОНАННЯ ЦІЄЇ УМОВИ, твори до розгляду не бралися. 


мова написання – українська або російська;
обсяг твору – обмежується “повними” двадцятьма рядками
( п‘ять класичних строф /четверостиший/).

Твори, які перебільшують зазначений розмір, до конкурсного розгляду НЕ БЕРУТЬСЯ!
вік учасників – не обмежений.
кількість творів – ОДИН!
Термін подання творів до 31 травня 2016 року.

 


Редакція СЧ приймала до розгляду авторські тексти за обов‘язкової наявності: короткої біографії автора ( із зазначенням року народження та вірно поданої поштової адреси автора: Прізвище та ім‘я по батькові, вулиця, номер будинку та квартири, місто, поштовий індекс, номер телефону, е-пошта).


 * тексти мали надсилатися е-поштою zeitglas@ck.ukrtel.net та у роздруковці на папері з доданням електронної версії /CD, або по е-пошті/ в програмі Word або RTF (з чіткою різницею тире від дефісу, перевіреною орфографією, без усяких обрамлень і довільних форматувань)


*прозові твори не бралися.


*надаючи свої твори, автор погоджується з подальшим публікуванням чи використанням їх тексту в рамках літературних проектів журналу.


Тексти надсилалися на електронну адресу:zeitglas@ck.ukrtel.net із позначкою

«Поетичний конкурс ХТО ЖИВ ІЗ КНИГОЮ, ТОЙ ДВІЧІ ЖИВ!»


Пересилка роздрукованого тексту твору на папері із авторським підписом обов‘зкова за адресою:
«Склянка Часу*Zeitglas»
вул. Шевченка, 31/32,
м. Канів,
Черкаської обл.
19003

 

Автори трьох найкращих поезій будуть відзначені дипломами та нагородами. Іх твори буде перекладено на німецьку мову та опубліковано на сторінках міжнародного літературно-мистецького журналу "Склянка Часу*Zeitglas"

 

Інші, відзначені за рішенням конкурсного журі роботи, будуть  публікуватися на сторінках літературного альманаху «Скіфія».

 

По завершенню терміну прийому творів ( опісля 31 травня 2016 року плануємо видання Віснику V-го Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора". Який зможе придбати кожний атор-учасник, замовивши його примірник (примірники) в редакції. В такий спосіб автор може долучитися до обговорення усіх допущених до конкурсу творів на цьому сайті. 


Довідки за тел: 04736-36805, або zeitglas@ck.ukrtel.net

 

Аби дізнатися більше про історію конкурсу, можна переглянути "Вісники" попередніх конкурсів.

(Слід натиснути курсором на зображення)

 

 







УВАГА! 

 

Буде видано друком ВІСНИК V-го міжнародного поетичного конкурсу

"Чатує в століттях Чернеча гора".

 

(До цього випуску ВІСНИКУ включено також роботи конкурсу образотворчого твору на тему «Книга і життя»)

Докладно ознайомитися із роботами художників можна на сайті:

(натисніть курсором на зображення)


http://zeitglas.io.ua/s2296115/hudojniy_konkurs_obrazotvorchogo_tvoru_na_temu_kniga_i_jittya

 

Вісник V-го Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора" може придбати кожний атор-учасник, замовивши його примірник (примірники) в редакції й отримати його поштою. В такий спосіб автор долучається до обговорення усіх допущених до конкурсу творів на цьому сайті.

(Бажано назвати три кращі твори та їх авторів).

Вартість примірника 55 грн. ВІСНИК буде видано обмеженим накладом

(лише для авторів та членів журі).

Цю інформацію врахує журі.
Довідки за тел: 04736-36805,

або

zeitglas@ck.ukrtel.net

 

 ЛОНГ-ЛИСТ авторів та їх творів конкурсу:

 

Алексик Таміла Івавнівна
*1985 р., м. Київ.
Ти народилась на камінні

Антоненко Валентина Миколаївна
*1961р., с.Чернишівка, Полтавська область.
Хіба можна книгу не любити

Антоненко Олександр
* 1951 р., м. Кіровоград.
ДУМА ПРО СЛОВО

Артерчук Володимир Анатолійович
*1997 р., с.Судилків, Хмельницка область.
Книга

Бабій Роман Михайлович
*2000 р., смт. Підбуж, Львівської області.
Світи із полиці

Бендеберя Людмила Євгеніївна
*1959 р., м. Лозова, Харківської області.
О книго!

Бессоннов Павло Олександрович
*1926 р., м. Маріуполь.
Да скроется тьма!

Білошниченко Олена Володимирівна
*1959 р., м. Лозова, Харківської області.
Книга

Богуслав Володимир Петрович
*1947 р., смт. Іванівка, Одеська область.
СЛОВО

Бойко Олеся Миколаївна
*1970 р., м. Чернівці.
Монолог книги

Бондар Тетяна Олександрівна
* 1975 р., м.Армянськ, АРК.
Хто з книгою жив…

Борисова Ольга Михайлівна
*1960 р., м. Самара, Росія.
Наказ

Булах Тетяна Дмитрівна
1976 р., м. Харків.
Ні, не читаю прозу з монітора

Виноградська Галина Михайлівна
*1969 р., м.Львів.
…до дна!

Гільчук Володимир Павлович
* 1952., м. Ніжин.
МІЙ СВІТ

Гільчук Лілія Павлівна
*1953 р., м. Ніжин.
КАСТРАЦІЯ ПОЕЗІЇ

Глущенко Володимир Андрійович
*1952 р., м. Слов’янськ, Донецької області.
ТАРАСОВА МОВА

Григор’єв Юрій
*1962 р., м. Маріуполь, Донецька область.
ЧИТАЦЬКІ РОЗМОВИ

Григор’єва Олеся Олегівна
*1971 р., м. Київ.
ЗАВЖДИ ЗІ МНОЮ

Дацків Андрій
*1986 р., м. Львів.
Ідеальний світ

Дериземля Євгенія Михайлівна
*1984 р., м. Кременчук.
Люблю читать

Дмитрик Володимир Андрійович
* 1952 р., м. Хмельницький.
Когда читаю Блока

Доленник Інна
*1966 р., м. Кривий Ріг.
ВІРШІ

Дорошенко Омельян Володимирович
* 1979 р., м. Вінниця.
книга для сердца

Дяків Оксана Іванівна
*1969 р., м. Заліщики, Тернопільська область.
КНИГ ГЛИБИНА

Жук Валерія Володимирівна
* 2001 р., м. Харків.
AB EXTERIOBUS AD INTERIORA

Жук Тетяна Віталіївна
* 1976 р., м. Харків.
ПРИВИДИ МИНУЛОГО

Заремба Олена Миколаївна
* 1973 р., м. Біла Церква, Київська область.
Хто жив із книгою, той двічі жив!

Затовська Людмила Андріївна
*1958 р., м. Черкаси.
Без книг ничего не напишется

Ільницька Любов Віталіївна
*1979 р., м. Київ.
КНИЖКОВІ ОБЕРЕГИ

Калина (Харченко) Інна
*1970 р., м. Ганновер, Німеччина.
Сила

Карплюк-Залєсова Надія
*1964 р.,м. Львів.
СИВОЧОЛА КНЯГИНЕ!

Карпуніна Валентина Євгенієвна
*1954 р., м. Миколаїв.
Кто с книгою живёт, 
тот проживает дважды


Кіпніс Єлизавета Наумівна
* 1942 р., м.Лозова, Харківська область.
Моему другу книге

Коваленко Лідія Микитівна
*1942 р., м. Кременчук, Полтавська область.
ВЕЛИЧ КНИГИ

Ковальчук Ольга Иосипівна
* 1977 р., смт. Гусятин, Тернопільскої області
В кофейной гуще – аромат


Копчук Іванна Дмитрівна
*1989 р., с. Річка, Івано-Франківська область.
“Хто жив із Книгою – жив двічі”

Корінь Антоніна
*1948 р., м. Кіровоград.
Коли стомлюся від юрби


Коробова Світлана
*1962 р., м. Прилуки, Чернігівської області.
Я вірила у слово, як у вічність

Кот Лерія
*1997 р., с. Лизогубова Слобода, Київська область.
Хто читає мислить за двох

Кравченко Вікторія Василівна
*1993 р., м. Кіровоград.
Невеста

Краля Анастасія Володимирівна
* 1990 р., м. Нововолинськ.
ВІДЧАЙ ДУМ

Кремінська Оксана Вікторівна
*1973 р., м.Красилів, Хмельницьа область.
Народження Книги

Крушельницька Ганна Леонідівна
* 1988 р., м. Київ.
В пожовклих сторінках дріма безсмертя 

Кушнір Валентина Дмитрівна
*1949 р., м. Мукачево.
Мудрая книга

Левченко Сергій Прокопович
*1954 р., м. Черкаси.
ПОЕЗІЇ ДЛЯ АНІ

Литвинець Іванна
*1984 р., м. Львів.
ХТО ЖИВ ІЗ КНИГОЮ…

Логоша Оксана Володимирівна
*1976 р., м.Конотоп.
….. і стався Світ, ще задовго до нас

Лук’янчук Антоніна Анатоліївна
* 1983 р., м. Луцьк.
Ода книзі

Макуха Ніна Анатоліївна
*1983 р., м. Полтава.
Джерела знань

Мардарович Соломія Богданівна
*1993 р., м. Коломия, Івано-Франківська області.
Цивілізація

Матузок Любов Петрівна
*1961 р., м.Ромни, Сумської область.
Шафа книжкова – світлина з дитячих років

Мелешко Олена
*1958 р., м. Харків.
Мов вдови, закуті

Мельник Петро
*1943 р., м.Заліщики, Тернопільської області.
ІДУ В КНИГАРНЮ

Микитюк Марта Анатоліївна
? р., м. Луцьк.
Хто жив із книгою, той двічі жив!

Микуліна Іма Костянтинівна
*1963 р., м. Мукачеве.
Безцінний скарб

Мітасова Ірина Вікторівна
*1974 р., с. Киїнка, Чернігівська область.
Огранка души

Момотюк Василь Павлович
*1954 р., с. Росошани, Чернівецька область. 
ТРИ ВІРШІ  

Муртазаєва Ельвіра Русланівна
*1996 р., м.Київ.
Колись, як сон, тебе накриє небо

Немолот Вікторія
*1964 р., м. Олександрія, Кіровоградська область.
Книга

Олійник (Бучківська)Мирослава
* 1956 р., м.Новий Розділ, Львівської області.
Кобзар

Остролуцька Антоніна Михайлівна
* 1967 р., с. Вишеньки, Київської області.
Читаю білу книгу де відкриється

Панков Михайло Володимирович
*1976 р., м. Попасна, Луганської області.
“Галичина”

Пащенко Микола
*1959 р. с. Нечаєве, Черкаської області.
Книга

Підвисоцька Лідія Володимирівна
1963 р., м. Івано-Франківськ.
КНИГА

Попелюшка Валентина Іванівна
*1967 р., Сумщина.
До Дня бібліотек

Проценко Микола Анатолієвич
*1937 р., м.Київ.
БЕСЕДА

Рейцен Євген Олександроаич
*1935 р., м.Київ.
ГИМН КНИГЕ

Рябініна Марина
*1980 р., м.Черкаси.
Разве я книга?

Савенко Олена Олексіївна
37 років. м.?
На м’якеньких лапках

Савчук Анастасія Миколаївна
*1997 р., с. Любівщина, Полтавської області.
ЧИТАЮЧИ, ВЖИВАЮСЬ У ЖИТТЯ

Скрипець Микола
*1949 р., м. Київ.
Храм джерельної води

Сокольник Сергій Анатолійович
*1963 р., м. Київ.
СИЛА КНИЖНОГО СЛОВА

Соловйова Валентина Сергіївна
*1955 р., cмт. Опішня, Полтавської області .
Мы открываем книги переплет…

Староста Петро Іванович
*1948 р., м.Вінківці, Хмельницька область.
ДЖЕРЕЛО НАСНАГИ

Степанчук Олександр Михайлович
*1996 р., м. Овруч, Житомирська область.
“Я схимник, нелюд і поет…”

Субота Микола Петрович
*1955 р., с. Володарівка, Харківська область.
І ЧАС ЛЕТИТЬ, ЯК ВІТЕРЕЦЬ…

Трофимов Віталій Олександрович
*1946 р., смт Брюховичі, Львівська область.
Книга – це скарбниця часу

Утки-Отки Владимир Николаевич
*1960 р., м. Маріуполь, Донецкої області.
БИБЛИОТЕКА

Флис Софія Тарвсівна
*1997 р., м. Львів.
Подвійне життя

Чемерис Руслана
*? р., с.Погорілець, Івано-Франківська область.
Книга може все зробити

Шевель Вікторія
*1976 р.,м. Переяслав-Хмельницький.
Сльоза вечорова

Шевців Михайло Миколайович
*1951 р., м. Львів.
ХВАЛА КНИЗІ

Шеляженко Юрій Вадимович
* 1981 р., м. Київ.
(()(())((()))(())())

Шиманський Віктор Дмитрович
*1948 р., с. Луполове, Кіровоградська область.
Джерело знань

Шовкун Юлія Сергіївна
*1955 р., м. Апостолове, Дніпропетровська область.
Слова і символи...

Яценко Галина
*1983 р., м. Львів.
Давньогрецькі алюзії

 

УВАГА! 

 

Буде видано друком ВІСНИК V-го міжнародного поетичного конкурсу

"Чатує в століттях Чернеча гора".  

Вісник V-го Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора" може придбати кожний атор-учасник, замовивши його примірник (примірники) в редакції й отримати його поштою. В такий спосіб автор долучається до обговорення усіх допущених до конкурсу творів на цьому сайті.

(Бажано назвати три кращі твори та їх авторів).

Вартість примірника 55 грн. ВІСНИК буде видано обмеженим накладом

(лише для авторів та членів журі).


Цю інформацію врахує журі.
Довідки за тел: 04736-36805,

або

zeitglas@ck.ukrtel.net

 

 

 

Журі

 V-го міжнародного поетичного конкурсу 

“Чатує в століттях Чернеча Гора”

 

 

Більченко Євгенія /Україна/ (Нар. 1980 р.) Поет, прозаїк, перекладач. Філософ, культуролог, Арт-куратор. Доктор філософських наук. Член Національної Спілки письменників України. Автор книг «Моя революция» (2009), «Жесть» (2010) т.і.

 

 

Влащік Валерія Україна/ (Нар. 1949 р.) Поет. Переможець IV-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора". Член літературного об`єднання "Азовье" та ВТС "КЛУ". Має численні  публікації в періодиці,  колективних збірках та  антологіях. 




Пасенюк В`ячеслав /Україна/ (нар. 1949 р.). Поет, прозаїк. Член МСПУ. Твори публікувалися в журналах «Литва литературная», «Донбасс», «Вильнюс», «Радуга» т.і.
Автор Книг: «Голос и больше ничего», «Образ жизни», «Объём и плоскость», «Паломник речи», «Ожидание дождя», «Травка-буквица» (2015) т.і.


Лазо Сергій / Україна/ (нар. 1953 р.). Поет, драматург, прозаїк. Член Національної спілки письменників України та спілки журналістів. Автор поетичних збірок: “Динамит” (1992), “Провинция” (1993), ”Прямо в сердце” (1997), “Дождь под деревьями”(1999), ”Разлуки, встречи, расстоянья” (2001), “До и после” (2002), "Ти подобаєшся мені" (2003), "Магія кружіння" (2004), “Ты Та” (2007), «Майстри часу та ще чогось» (2011). Широко знаний поет-пісняр. Лауреат фестивалів «Шлягер» та «Пісенний вернісаж». Його перу належать такі відомі твори, як «Ні обіцянок, ні пробачень», «Ти подобаєшся мені», «Афіни-Київ-Істанбул», «Вперше», «Не йди» та багато іншіх. Серед виконавців пісень автора заслужені і народні артисти УкраЇни: В.Зинкевич, Т.Повалій, В.Павлик, О.Пекун, І.Бердей,дует І.Братущик та О.Хома, Н.Сумська, Гайтана тощо.


Апальков Олександр /Україна/ (нар. 1961 р.) Прозаїк, перекладач. Головний редактор та видавець літературно-мистецьккого журналу «Склянка Часу*ZeitGlas». Твори публікувалися у періодичних виданнях України, Росії, Німеччини, США. Зокрема в часописах «Радуга», «Київська Русь», «Літературний Чернігів», «Свобода». Автор книг: «Два оповідання» (1998), «Нравы города Ка» (1998), «Не Боварі» (1999), «Deutsche Texte» (2000), «Львів-Луганськ-Біс» (2003), «Разложи танец» (2004), «Нотатки про дружбу» (2005), «Кизилови пропілеї», (2007), «Гришатин гріх», (2007), «Колючі дерева» (2012), «Право на дорогу» (2016)


 

Шорт-лист авторів та їх творів V-го міжнародного поетичного конкурсу

"Чатує в століттях Чернеча гора"



Автор та назва твору

Бабій Роман Михайлович

*2000 р., смт. Підбуж, Львівської області.

Світи із полиці

Бессоннов Павло Олександрович

*1926 р., м. Маріуполь.

Да скроется тьма!

Бондар Тетяна Олександрівна

* 1975 р., м.Армянськ, АРК.

Хто з книгою жив…

Булах Тетяна Дмитрівна

1976 р., м. Харків.

Ні, не читаю прозу з монітора

Виноградська Галина Михайлівна

*1969 р., м.Львів.

…до дна!

Гільчук Володимир Павлович

* 1952., м. Ніжин.

МІЙ СВІТ

Гільчук Лілія Павлівна

*1953 р., м. Ніжин.

КАСТРАЦІЯ ПОЕЗІЇ

 

Григор’єва Олеся Олегівна 
*1971 р., м. Київ.
ЗАВЖДИ ЗІ МНОЮ

Доленник Інна

*1966 р., м. Кривий Ріг.

ВІРШІ

Жук Тетяна Віталіївна

* 1976 р., м. Харків.

ПРИВИДИ МИНУЛОГО

Калина (Харченко) Інна

*1970 р., м. Ганновер, Німеччина.

Сила

Коваленко Лідія Микитівна

*1942 р., м. Кременчук, Полтавська область.

ВЕЛИЧ КНИГИ

Корінь Антоніна

*1948 р., м. Кіровоград.

Коли стомлюся від юрби

Коробова Світлана

*1962 р., м. Прилуки, Чернігівської області.

Я вірила у слово, як у вічність

Кремінська Оксана Вікторівна

*1973 р., м.Красилів, Хмельницьа область.

Народження Книги

Левченко Сергій Прокопович

*1954 р., м. Черкаси.

ПОЕЗІЇ ДЛЯ АНІ

Логоша Оксана Володимирівна

*1976 р., м.Конотоп.

….. і стався Світ, ще задовго до нас

Мардарович Соломія Богданівна

*1993 р., м. Коломия, Івано-Франківська області.

Цивілізація

Матузок Любов Петрівна

*1961 р., м.Ромни, Сумської область.

Шафа книжкова – світлина з дитячих років

Момотюк Василь Павлович

*1954 р., с. Росошани, Чернівецька область.

ТРИ ВІРШІ

Немолот Вікторія

*1964 р., м. Олександрія, Кіровоградська область.

Книга

Остролуцька Антоніна Михайлівна

* 1967 р., с. Вишеньки, Київської області.

Читаю білу книгу де відкриється

Підвисоцька Лідія Володимирівна

1963 р., м. Івано-Франківськ.

КНИГА

Попелюшка Валентина Іванівна

*1967 р., Сумщина.

До Дня бібліотек

Проценко Микола Анатолієвич

*1937 р., м.Київ.

БЕСЕДА

Рябініна Марина

*1980 р., м.Черкаси.

Разве я книга?

Сокольник Сергій Анатолійович

*1963 р., м. Київ.

СИЛА КНИЖНОГО СЛОВА

Утки-Отки Владимир Николаевич

*1960 р., м. Маріуполь, Донецкої області.

БИБЛИОТЕКА

Шеляженко Юрій Вадимович

* 1981 р., м. Київ.

(()(())((()))(())))

 

Яценко Галина

*1983 р., м. Львів.

Давньогрецькі алюзії

 

 

Опісля обговорення, буде розміщено тори переможців та лауреатів конкурсу.

Прохання до всіх авторів, чиї твори увійшли до шорт-листу, надіслати свої фото, скановані. Їх буде розміщено разом із творами.

 

 

Зведені бали членів журі  V-го Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора": автори та їх твори конкурсу, котрі отримали позитивні високі оцінки. zeitglas@ck.ukrtel.net

 

Автор та назва твору

Оцінка журі

Пасенюк В.

Оцінка журі

Апальков О.

Оцінка журі

Лазо С.

Оцінка

 журі

Більченко Є.

Оцінка журі

Влащик В.

Загальний бал

Бабій Роман Михайлович

*2000 р., смт. Підбуж, Львівської області.

Світи із полиці

3

3

3+

3

3+

15++

Бессоннов Павло Олександрович

*1926 р., м. Маріуполь.

Да скроется тьма!

3+

4

3

3

4-

17

Бондар Тетяна Олександрівна

* 1975 р., м.Армянськ, АРК.

Хто з книгою жив…

3

4

4-

4

4-

19

Булах Тетяна Дмитрівна

1976 р., м. Харків.

Ні, не читаю прозу з монітора

3

3

3

3

3-

15-

Виноградська Галина Михайлівна

*1969 р., м.Львів.

…до дна!

4

4

3

3

3++

17++

Гільчук Володимир Павлович

* 1952., м. Ніжин.

МІЙ СВІТ

4

4

3+

4

5-

20

Гільчук Лілія Павлівна

*1953 р., м. Ніжин.

КАСТРАЦІЯ ПОЕЗІЇ

4

4

3++

3

4-

18++

Григор’єва Олеся Олегівна 
*1971 р., м. Київ.
ЗАВЖДИ ЗІ МНОЮ

3

4

4

3

5-

19-

Доленник Інна

*1966 р., м. Кривий Ріг.

ВІРШІ

4

4

4+

3

4+

19++

Жук Тетяна Віталіївна

* 1976 р., м. Харків.

ПРИВИДИ МИНУЛОГО

3

3

3+

3

3+

15++

Калина (Харченко) Інна

*1970 р., м. Ганновер, Німеччина.

Сила

3

3

3

3

5-

17-

Коваленко Лідія Микитівна

*1942 р., м. Кременчук, Полтавська область.

ВЕЛИЧ КНИГИ

4

4

3

3

4-

18-

Корінь Антоніна

*? р., м. Кіровоград.

Коли стомлюся від юрби

3

4

3

3

4-

17-

Коробова Світлана

*1962 р., м. Прилуки, Чернігівської області.

Я вірила у слово, як у вічність

3

3

3+

3

3++

15+++

Кремінська Оксана Вікторівна

*1973 р., м.Красилів, Хмельницьа область.

Народження Книги

4

4

4-

4

5-

21--

Левченко Сергій Прокопович

*1954 р., м. Черкаси.

ПОЕЗІЇ ДЛЯ АНІ

5

5

3-

4

4-

21--

Логоша Оксана Володимирівна

*1976 р., м.Конотоп.

….. і стався Світ, ще задовго до нас

4

4

3+

4

4-

19

Мардарович Соломія Богданівна

*1993 р., м. Коломия, Івано-Франківська області.

Цивілізація

4

4

3

3

3+

17+

Матузок Любов Петрівна

*1961 р., м.Ромни, Сумської область.

Шафа книжкова – світлина з дитячих років

4

4

4-

5

4++

21+

Момотюк Василь Павлович

*1954 р., с. Росошани, Чернівецька область.

ТРИ ВІРШІ 

3

4

4+

3

4+

18++

Немолот Вікторія

*1964 р., м. Олександрія, Кіровоградська область.

Книга

4

4

3

3

4-

18-

Остролуцька Антоніна Михайлівна

* 1967 р., с. Вишеньки, Київської області.

Читаю білу книгу де відкриється

4

4

4-

3

4-

19--

Підвисоцька Лідія Володимирівна

1963 р., м. Івано-Франківськ.

КНИГА

4

4

4

3

5-

20-

Попелюшка Валентина Іванівна

*1967 р., Сумщина.

До Дня бібліотек

3

3

3+

3

4+

16++

Проценко Микола Анатолієвич

*1937 р., м.Київ.

БЕСЕДА

3

5

4

5

3++

20++

Рябініна Марина

*1980 р., м.Черкаси.

Разве я книга?

3

3

3+

3

3+

15++

Сокольник Сергій Анатолійович

*1963 р., м. Київ.

СИЛА КНИЖНОГО СЛОВА

3

4

3

5

3+

18+

Утки-Отки Володимир Миколаєвич

*1960 р., м. Маріуполь, Донецкої області.

БИБЛИОТЕКА

5

5

4

4

5-

23-

Шеляженко Юрій Вадимович

* 1981 р., м. Київ.

(()(())((()))(())())

3

4

3++

3

3+

16+++

Яценко Галина

*1983 р., м. Львів.

Давньогрецькі алюзії

3

4

4-

4

3++

18+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переможцем конкурсу став: Утки-Отки Володимир Миколаєвич

*1960 р., м. Маріуполь, Донецкої області. За вірш БИБЛИОТЕКА

 

 

Друге місце: Матузок Любов Петрівна

*1961 р., м.Ромни, Сумської область. За вірш Шафа книжкова – світлина з дитячих років

 

Третє місце: Кремінська Оксана Вікторівна

*1973 р., м.Красилів, Хмельницьа область. За вірш Народження Книги

 

Левченко Сергій Прокопович

*1954 р., м. Черкаси. За вірш ПОЕЗІЇ ДЛЯ АНІ


 Лауреатами конкурсу визнано:

 

Гільчук Володимир Павлович
* 1952., м. Ніжин. За твір МІЙ СВІТ 

 

 

Підвисоцька Лідія Володимирівна

1963 р., м. Івано-Франківськ. За твір КНИГА

 

 

Проценко Микола Анатолієвич

*1937 р., м.Київ. За твір БЕСЕДА

 

УВАГА!

 

Редакція журналу "Склянка Часу*Zeitglas" стежить за обговоренням творів конкурсу у коментарях цього сайту. Базуючись на них буде названо ще одного лауреата конкурсу. Тож, долучайтеся до обговорення.

 

Дипломи та дарунки переможцям буде надіслано на вказуну авторами поштову адресу.

Твори переможців буде перекладено німецькою мовою та опубліковано на сторінках журналу "Склянка Часу*Zeitglas".

 

Нижче наводимо імена авторів-конкурсантів, чиї твори було надруковано у наших цьогорічних виданнях.

 

У журналі "Склянка Часу*Zeitglas" №77

(натисніть курсором на зображення)


 

Дмитрик Володимир "Коли читаю Блока"

Владимир Утки-Отки "Библиотека"

Лідія Підвисоцька "Книга"

Микола Субота "І час летить" 

Антоніна Остролуцька "Читаю білу книгу"

Оксана Кремінська "Народженні книги"

Юрій Григор`єв "Читацькі розмови"

Галина Яценко "Давньогрецькі алюзії" 

 

 

 

У журналі "Склянка Часу*Zeitglas" №78

 

(натисніть курсором на зображення)

 

Галина Виноградська "... до дна"
Тетяна Булах "Не читаю прозу з монітора"
Вікторія Немолот "Книга"
Володимир Гільчук "Мій світ"
Лідія Коваленко "Велич книги"
Роман Бабій "Світи із полиці"
Оксана Логоша "І стався світ" 
В альманасі "СКІФІЯ-2016-ВЕСНА"
 
(натисніть курсором на зображення)

 

Тетяна Булах "Не читаю прозу з монітора" 

Світлана Коробова "Я вірила у слово..."

Інна Калина "Сила"

Рябініна Марина "Разве я книга?"

Василь Момотюк "Знаю, у книги теж є життя"

Тетяна Жук "Привиди минулого" 

Микола скрипець "Храм джерельної води"

Галина Яценко "Давньогрецькі алюзії"  

Людмила Бендеберя "Чи зумію я..." 

 Андрій Дацків "Ідеальній світ"

Лілія Гільчук "Кастрація поезії" 

Євгенія Дериземля "Люблю читати" 

 

--------------------------------------------------------------------------------------- 

 

 

Твори переможців та лауреатів конкурсу

 

 

 

Гільчук Володимир Павлович

* 1952., м. Ніжин.

МІЙ СВІТ

 

(книжковий)

Мій світ – малий: на підвіконні – квіти,

в кутку – диван, стілець, письмовий стіл.

Мій світ – без меж: волію залетіти

в альков химер, де ікла сталагмітів

здирають плоть з заціпенілих тіл ...

І я вже там.

Мій світ – малий: скрізь причаїлась тиша,

щоб розірвати сміх на тисячі шматків.

А за вікном – Везувій смертю дише,

й баским конем стає звичайна миша,

життя вкладається у декілька рядків...

І я вже там.

Мій світ – малий: наповнений до краю

життєвий келих терпкістю незгод.

А я лечу туди, де вовча зграя

без бога милує, без ангела карає;

де світ фортець, невільниць і пригод...

І я вже там.

Мій світ – малий: одні книжкові шафи.

Нема Христа. Марії образок.

А на полицях причаїлись графи,

на стелі – тінь Пілата і Кайяфи –

забутий світ. Роблю один лиш крок…

І я вже там.

Мій світ – малий, та я в нім загубився.

Одна прикмета – батьківський портрет.

Можливо, я непрощений убивця,

що не зламався і не домолився,

засуджений на страту і на злет...

І я вже там.

Мій світ – малий: ілюзія, неволя.

Повзе свинець розпуки по щоці.

Посіяв гонор – пожинаю долю:

розвіятися порохом по полю,

не втримавши Єванглія в руці...

І я вже там...

 


 

Кремінська Оксана Вікторівна

*1973 р., м.Красилів, Хмельницьа область.

Народження Книги

 

   Тихенько,т-с-с-с,народжується Книга,

З маленьких чорних літер-насінин.

Вона пливе,неначе скресла крига,

З нечуваних письменницьких глибин.

 

Її тоненьке тіло,кволе,біле,

П`є молоко думок і почуттів,

І набирає обрисів щосили…

І дивний голос чути між рядків…

 

Тепер уже, від плачу і до сміху,

Всі грані-сторінки її блищать,

І в душах сіють смуток,радість,втіху,

Щоб потім стиглий урожай зібрать!

 

Уривки,як струмки,збігають в ріки,

Та й ріки вже виходять з берегів.

Немає в світі ні добра,ні лиха,--

Залежить все від місця в Книзі слів!

 

Повір,колись все зникне загадково…

Немов ніде,нічого не було.

Та знову …на початку…буде Слово…

І не засохне вічне джерело!

 

Левченко Сергій Прокопович

*1954 р., м. Черкаси.

ПОЕЗІЇ ДЛЯ АНІ

 

 

Ти була донечко поетом

І на щоб іще скаржитись

Ти пішла задумлива у себе

А я до сих пір  іду до тебе

Ловлю руками нічні враження

Затискую крик чорним беретом

Іду тепер  чорним   берегом

Був золотим  пишу non-fiction

Багато а краще б менше

Як тоді сидячи за столом

Перед екраном циклопом

Долоня в долоні і світ на долоні

« А в тебе тату сиві скроні »

А на екрані  слова холодні

А долоні теплі у тебе і в мене

Ти не побачиш листя клену

Соку його ти ще встигла випити

Солодкого як життя зеленого як рай

Де ти донечко гай-гай

Руки від соку прилипли

До літер на клавіатурі

Над серцем сніг і бурі

Ти теж пишеш там non-fiction

Ти там донечко не мерзнеш

 

Матузок Любов Петрівна

*1961 р., м.Ромни, Сумської область.

 

Шафа книжкова – світлина з дитячих років

 

Шафа книжкова – світлина  з дитячих років:

стерлись, забулись імення , обкладинок лиця.

Тільки по-рідному приязна кожна полиця,

в зморшках сюжетів – не сплять  застороги  батьків.

 

Довша  кохання –ця дружба і відданість книг,

де  сторінки зворухобили душу мов вітер,

фарбою пахли  тіла їх у родимках літер.

Книги скресали надгострими  формами криг,

 

щоб  перегодом  у море віршів  віднести.

Ними  я навчена жити і гоїти  рани.

В ту ж саму річку відомого добре роману –

це неймовірно, та  можеш удруге  ввійти..

 

Виклик чаклункам -  ось істинний мій оберіг:

східців томи, щоб  душа піднімалася  вище!

…Тільки б   збирач  не впокоїв  їх дух  кладовищем,

тільки б  не стала  книгарня тюрмою для книг.

 

Підвисоцька Лідія Володимирівна

1963 р., м. Івано-Франківськ.

КНИГА

 

Перегортаю зжовклі сторінки,

Знайомий запах перехопить подих,

Немов найближчі родичі, - книжки

В пітьмі житття  мене за руку водять

 

Найцікавіший гід і поводир,

Який  відкриє в світ пізнань віконце!...

Хто жив із книгою, той двічі жив,

Зігрітий нею, наче ясним сонцем.

 

В ній відкривається така глибінь,

Що  нам до дна її дістатись – годі!

Колиска доль минулих поколінь,

Колодязь мудрості усіх народів.

 

Невичерпне бездонне джерело,

Яке нішо у світі не засушить!..

Чи є  ще десь надійніше крило,

Щоб  підняло увись уми та душі?

 

Життя –  таке коротке, наче мить,

Роки летять, немов перната зграя…

Хто жив із книгою, той двічі жив,

А, може, він ніколи й не вмирає…

 


 

Проценко Микола Анатолієвич

*1937 р., м.Київ.

БЕСЕДА

 

Я говорил тебе о Гегеле,

О Фихте, Шеллинге и Юме.

Ты говорила мне о мебели,

О сумочке и туфлях в ЦУМе.

 

Я говорил тебе о Космосе

И сотворении миров,

А ты – о юбке и о кофточке;

И о горшочках для цветов.

 

Я говорил тебе о вечности,

О сущности добра и зла,

О бренности и бесконечности…

Но, недослушав, ты ушла.

 

Утки-Отки Владимир Николаевич

*1960 р., м. Маріуполь, Донецкої області.

БИБЛИОТЕКА


Библиотека есть продолжение мозга

поэта, писателя, человека.

Прошлое в ней никогда не поздно,

а настоящее – как утеха.

 

Ты не ушла, и  тебе за это –

как бы сказать? – от меня досталось.

В библиотеках живут поэты,

а не поэзия,  как считалось.

 

Как бы узнать мне у певчей птички,

что с ней до жизни, до песни было?

Библиотеки иерархичны,

как симпатические чернила.

 

Многих ещё до меня убили.

То есть, ещё до моих прелюдий.

Жить надо так, чтобы вас любили

библиотеки, а не в них люди.

 

Мы возвращаемся, будто девы

в девственность, скользкую по секрету.

Библиотека есть место, где вы

живы. Хотя вас в помине нету.

 


 

 

 

 

Preisträger des 5. Internationalen Poeten - Wettbewerbes
"Seit Jahrhunderten wacht der Taras-Berg"

Als Sieger wurde ermittelt:
Utki-Otki Wolodimir Mikolaewitsch , geb. 1960 in Mariupol (Donetzker Gebiet) für das Gedicht " Die Bibliothek ".
Der zweite Platz ging an
Matusok Ljubow Petrivna, geb. 1961 in Romny ( Sumsker Gebiet ) für das Gedicht "Der Bücherschrank - Lichtblick der Kinderjahre".
Den dritten Platz erhielten zwei Einsender:
- Kreminska Oksana Viktorivna, geb. 1973 in Krasiliv (Gebiet Chmelnitzkij) für das Gedicht "Geburtstag des Buches"
- Lewtschenko Sergej Prokopowitsch, geb. 1954 in Tscherkassy für das Gedicht "Poesie für Ani"

 

 

 

БУДЬ ЛАСКА, не робіть дописів у КОМЕНТАРІ, коли вони не мають нічого спільного із конкурсною темою.  

ВОНИ БУДУТЬ ВИЛУЧЕНІ!  

 

 



Обновлен 28 июл 2016. Создан 05 дек 2015



  Комментарии       
Всего 123, последний 1 год назад
Олена К. 27 дек 2015 ответить
Чудовий конкурс. Неодмінно братиму участь!
Галина 29 дек 2015 ответить
А чому у темі конкурсу"двічИ"? чому не "двічІ"? Одруківка?
zeitglas 20 янв 2016 ответить
Виправили, дякуємо!
папа 21 фев 2016 ответить
Дуже похвально, що є можливість "простим" серцем виявити свій талант через конкурс. Цікавить по яких критеріях відбувається вибір творів, та через яку призму субєктивності кожного журі чи обєктивності.
Орел 26 фев 2016 ответить
А як ви знатимете, чи учасник придбав книгу?
   
zeitglas 27 фев 2016 ответить
Реєструється замовлення, надсилається книга.
Василь 14 мар 2016 ответить
Чи приймаються тривірші?
   
zeitglas 14 мар 2016 ответить
Так, беруться за умови виконання усіх вимог конкурсу.
Карина Санлайф 20 мар 2016 ответить
Желание принять участие и в этом конкурсе у меня есть, но пока не получается уложить все, что хочется сказать в те 20 строк, которыми ограничены стихи участников. Но время еще есть, надеюсь, что успею.

Очень хорошая и важная тема выбрана для этого сезона конкурса. Я открыла для себя издательство "Склянка Часу*Zeitglas" всего год назад. А сам подход коллектива издательства к реализации замыслов меня настолько сильно впечатлил, что я написала о "Склянке Часу*Zeitglas" в своей книге «Про издательства без издевательства. Справочник творческого человека» в главе «Как попасть в книжное королевство?».
Василь 21 мар 2016 ответить
двадцять рядків - це можна шість тривіршів?
zeitglas 21 мар 2016 ответить
Так, можна.
zeitglas 21 мар 2016 ответить
Так, можна.
tanya.pelikhovskaya 24 мар 2016 ответить
Доброго дня. Якщо вірш надіслати електронною поштою вкладеним файлом, то в друкованому вигляді вже не потрібно надсилати?
   
zeitglas 25 мар 2016 ответить
Обов*язково потрібно! Читайте УВАЖНО умови!
Ірина 05 апр 2016 ответить
Доброго дня. Будь ласка, повідомте - якщо вірш написаний російською мовою, то якою мовою повинна бути написана коротка біографія автора?
   
zeitglas 06 апр 2016 ответить
Українською. Аби не було перекручень.
Ліля 14 апр 2016 ответить
На вказану Вами нову електронну адресу листи не йдуть. Повідомте, будь ласка , чи владнались ваші неприємності з УКРТЕЛЕКОМОМ і правильну нову електронну адресу
   
zeitglas 14 апр 2016 ответить
Так, все владналя. Можете надсилати:
zeitglas@ck.ukrtel.net
Ліля 14 апр 2016 ответить
Мене цікавить конкурс прозових творів. Де можна подивитись умови?
   
zeitglas 14 апр 2016 ответить
На сайті:
http://zeitglas.io.ua/s2293277/
Анастасія 25 мая 2016 ответить
буває ж таке! Скоро десять років буду святкувати своєї творчості. Головне не поспішати.
Анастасія 25 мая 2016 ответить
В наступних шедеврах обовязково напишіть пану Михайлу, що може спокійно їхати в Мельники на дачу зі своєю обранницею, мене там нема.
Галина 26 мая 2016 ответить
Чому весь час змінюється термін подання творів? Хай беруть участь ті, які були надіслані раніше!
Анастасія 27 мая 2016 ответить
1996-1997рр- памятка Урагану в місті Нововолинську.
Анастасія 30 мая 2016 ответить
Агов! Є хтось живий? Якщо мені не вистачає на поліграфію, то вже покажіть тих художників котрим вистачає на полотна, фарби, пензлі!) Болить більше лівий очний зуб)) То що ви там відтягуєте? Мою зубну біль? Щаслива Дарина Донцова, що її друкують.
Анастасія 30 мая 2016 ответить
То у вас зібралися такі майстри пера, одні з найкращих філологів і Ви не помітили, що моя творчість претендує на нагороду в "монетному дворі". Таку творчість не допустимо ігнорувати, так як це впливає на оточуючих людей. Газета "Наше місто" повинна була зайти з статтями з основами сімейного затишку, ідилії, з ролздумами і діленням думок священнослужителів, котрі моляться за нашу країну, дітей, сім'ї, а не з депутатськими агітками. Натомість я маю показувати своїй дитині, як потрібно ходити пішки, доки прокурори їздитимуть на автівках з посвідчаеннями для безкоштовного проїзду громадським транспортом, і виглядати фото де відпочивають військовослужбовців діти? То на яку Соломію ви розраховуєте? Та що без зубів чи без язика? Я втомилась пояснювати, що ви витираєте об мене з дитиною ноги! "Нюхаючи мої пелюстки троянд" , "сукати" за спиною не доречно! Якщо є бажаючі "сукати", то прошу грати відкрито.
   
zeitglas 30 мая 2016 ответить
Від редакції:

Шановна пані Анастасія, будь ласка, робіть тут дописи лише стосовно конкурсу. Сподаваємося на Ваше розуміння.
Анастасия 30 мая 2016 ответить
То вже покажіть мені біля якої "Лени" я Найкращий аромат троянд

Життя мені ти дарував.
Тримав немов тендітну квітку на долоні.
поряд про все на світі забував
І я лишилася в твоїм полоні.

З роками я немов метелик,
Що волю просить у повітрі,
Шукає пелюстки троянд,
І аромат розносить в вітрі.

Лиш відпустиЙ
Я повернусь!
Я віднайду найкращу квітку,
А як загину то прости
І подаруй чарівну нитку,
Що в петлях нам дарує світ
І прикрашає очі милі.
Мене почуєш немов біт
В не видимій в повітрі хвилі.

Немає ідеальних кольорів,
Щоб зобразить любов до тебе,
Ти так завжди хотів,
Щоб долетіти вище неба.

Щоб розділити свою мрію
І світу щастя дарувати.
Люблю тебе і цим радію,
Життя не варто продавати.

Кохала і ти був коханим.
Хотіла в казці побувати.
Ти був для мене Богом даним,
З тобою хочу засинати.

З тобою я зустріну сонце.
Знову відізветься мігрень.
Від келиха відпало донце,
Як спогад про вчорашній день.

З тобою тихо так спокійно,
Про все на світі забуваю.
Любов твою хочу постійно,
Я як метелик все літаю.


Мені набридло, що ви витираєте об мене з дитиною ноги. Від бідних авторів "Код да Вінчі", "Янголи і демони", "Код да Вінчі", "Парфюмер", "Брида" , "Коли впаде темрява", "В плену за звездой" ...
Анастасія 30 мая 2016 ответить
Місцеві чиновники мене не зустріли, не нагодували, не вдягли, не взули, то для кого я маю грати. Для своєї дитини? А ви що маєте там бідні всі під шумок попадати чи що? Ну не можу я писати як гітара, і як скрипка я писати не можу і як флейта, і як трембіта, і як сопілка!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
!!!!!!
Анастасія 30 мая 2016 ответить
Стосовно куонкурсу, така творчість впливає на людей в моєму оточенні і не тільки, а її ігнорування призводить до трагічних випадків, сімейних розладів і не тільки... Чи ви рорзраховуєте, що я працюватиму, заробляючи собі на хліб і писатиму, для святої Лени по ночах? А моя Маріелла має бігати за бідними кучерями? То вже напишіть для кого той бідний полковник взятку брав в військоматі? А я з дитиною ціле літо постила, щоб купити кофемолку! То висилаючи Маріелці розмальовку, потрібно було Вам підписати,, що у вас совість в долі!
Nik 31 мая 2016 ответить
Пані Анастасіє! Дуже помітно, що творчіст впливає на Вас....
Зверніться в ЛПЗ за місцем проживання.
Що Ви тут "верзете"? Гидко читати.
Анастасія 01 июн 2016 ответить
А Волинські правоохоронці кришують наркоторговців!!! У Нововолинську в морзі міняють вікна!!!!!
zeitglas 07 июн 2016 ответить
ВІД РЕДАКЦІЇ:

Прохання до всіх авторів, хто замовлятиме ВІСНИКА - надавайте поштуву адресу у вірній послідовності, а саме так: Прізвище та ім‘я по батькові, вулиця, номер будинку та квартири, місто, поштовий індекс, номер телефону, е-пошта).
Це полегшить нам оформлення посилок. А ви - швидше їх отримаєте!
Мережка 10 июн 2016 ответить
Oбовязково при можливості прочитаю. Це напевно так цікаво, ознайомитись з творами поетів з Украї
ни і з закордону. Нещодавно мала змогу прочитати у жовтій пресі доступну статтю для підлітків з рекламою ліків Тропікамід, з метою економити на наркотичних речовинах, розбавляючи їх замість води - каплями тропікамід . У Волинських новинах, пан з Луцька - Володимир, показує читачу доступно болото в яке він вступив, чи то мене не пускає, чи то збирається вступити... напевно продовження в наступному номері.
   
Аня 11 июн 2016 ответить
Не треба пертворювати сайт у ніщо...
Мережка 12 июн 2016 ответить
творчість літературних діячів досить різноманітна і варто зазначити, що і небезпечна останнім часом. Журналістська діяльність досить часто диктує стиль сьогодення, від якого відштовхуються літератури з класичними вподобаннями, тому слід зазначити, що сьогоднішнє життя достатньо відрізняється від минулих літ, що закарбовані в нашій памяті рядками відомих поетів і письменників. Опір журналістський досить вагома гілка творення народу і шлях до розуміння і єдності. Актуальні теми не можуть робити з сайту ніщо, а навпаки показують сльози народу, усмішку народу, хвилювання і переживання, помилки для майбутнього покоління.
Кремінська Оксана 16 июн 2016 ответить
Отримала вісник конкурсу,чомусь небагато віршів.А,здається ,на цю тему мав би бути товстезний фоліант.Не погоджуся з багатьма авторами,що інтернет заважає читанню книг. В наш час,на мою думку,Книга,справжня Книга,стала тільки ціннішою,адже від того,що перли лежать у звичайній коробці з-під сірників,вони не перестають бути скарбом. Важливо те,хто саме володіє цим скарбом! Як і багато людей,вірші я відчуваю і сприймаю шкірою(Є "мурашки"-подобається,немає-не моє).Ось декілька віршів "з мурашками":Доленник Інна "Вірші",Логоша Оксана Володимирівна,сторінка 57, Підвисоцька Лідія Володимирівна "Книга",Олійник(Бучківська) Мирослава "Кобзар".
Любов Матузок 16 июн 2016 ответить
Доброго всім вечора!Отримала Вісник, кілька раз перечитала чужі твори та власний вірш.Приємно,що в числі конкурсантів - люди різного віку,хочеться вірити,що книга до цього часу небайдужа багатьом.Багато творів сподобалося.Розумію,що доклав певних старань кожен,та все ж не буду перелічувати усіх авторів,чиї твори сподобалися, а хочу назвати тих ,чиї твори сподобалися найбільше. Хоча й зробити це важко.На мою думку,цеПащенко Микола"Книга", Сокольник Сергій "Сила книжного слова",Підвисоцька Лідія "Книга",Мітасова Ірина "Огранка души", Рябініна МАрина ,Крушельницька Ганна. Звичайно,є й інші твори,які заслуговують на увагу читача.На жаль,багато авторів написали вірші,керуючися штампами,нещирим пафосом,не дотримуючись розмірів,логічного звязку в творі,змішуючи російські слова з українськими. Іноді зустрічаєш речення,які взагалі не сформовані так,аби автор передав свою думку зрозуміло.Чи перечитують автори свої твори перед тим, як їх оприлюднити? Не хочу,щоб подумали,що когось повчаю,вважаю себе кращою від когось і таке інше.Поважаю всіх,хто цінує слово.відповідально ставиться до поетичної творчості.
roman16092000 17 июн 2016 ответить
Доброго дня. Отримав свій примірник та перечитав всі вірші. Дуже радий, що зміг насолодитися прекрасними поезіями. Дякую авторам за їхню роботу, але трохи шкода, що певні учасники знехтували правилами про розміри вірша, бо ж, можливо, хтось був змушений від чогось відмовитися, щоб взяти участь у конкурсі. Читаючи, я розставляв закладки і навіть виділив для себе найцікавіші роботи:
6. Муртазаєва Ельвіра, ст.67
5. Гільчук Лілія, ст.24
4. Карплюк-Залєсова Надія, ст.40
3. Логоша Оксана, ст.56
2. Жук Тетяна, ст.35
1. Виноградська Галина, ст.22

Бабій Роман
Юрій Шеляженко 19 июн 2016 ответить
Поети оспівали книгу
Для V Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора" організатори обрали тему "Хто жив із книгою, той двічі жив".
Перш ніж похвалити інших авторів, почну з себе, бо, каюся, я страшний хвалько.
Отже, я відправив на конкурс свій вірш незвичної конструкції, назва якого (()(())((()))(())()), загадкова на перший погляд (хоча й трохи нагадує книжкову полицю з симетрично розставленими книжками різної товщини), насправді розкриває спосіб римування та чергування літер "Я" і "Є", з яких починається кожен рядок мого віршика. Кожна дужка в назві відповідає одному рядку вірша; коли дужка відкривається, рядок починається з "Я"; коли дужка закривається, рядок починається з "Є"; окрім перших літер рядків, ці літери ніде не повторюються. Вибір цих двох літер зумовлений тим, що, здається, нема в українському алфавіті іншої пари літер, які так пасують одна одній; "я є" - це вислів самостійності, щирості в книжках, у поезії та в будь-якому людському спілкуванні. Ми найбільше цінуємо, читаємо і перечитуємо книжки тих авторів, які наче постають перед нашим внутрішнім поглядом і ведуть з нами бесіду, поки ми їх читаємо, неначе кажуть "я є, я особистість і ти особистість, нам буде цікаво разом". Парні дужки у назві мого віршика також задають ієрархічний порядок вкладеності, що визначає систему римування; наприклад, римуються і "сторінки" найтовщої книжки всередині, від "обкладинки" до "розвороту", і "стінки книжкової полиці", перша та остання строки віршика. Попри оригінальну форму (дотриматись якої, скажу чесно, було набагато складніше, ніж вигадати її), вірш легко читається і в алегоричній формі передає загальнолюдську цінність та універсальну традиційність книги як джерела всієї енергії розуму і серця, живленої діалектичною єдністю дивацтв та протилежностей: святості, вільнодумства, братерства, змагання, свободи і гідності…
Втім, я захопився самовихвалянням (вибачте; в якості компенсації, я виключив свій вірш із подальшого рейтингу). Переходжу до вихваляння та критики інших авторів.
Треба сказати, що очі розбігаються і багато нових приємних вражень від дев'яти десятків творів, які надійшли на конкурс. Перш ніж навести свій рейтинг поезії інших авторів конкурсу, розповім про систему оцінювання. Звісно, ані оцінки, ані систему я нікому не нав’язую, це просто моє бачення, і я відкритий для дискусії з тими, хто бажатиме оскаржити пропонований підхід чи конкретні оцінки. Але підхід, на мою думку, досить простий та логічний.
Кожен вірш я оцінював за трьома чеснотами: ідея, краса, форма. Також я обрав 12-бальну систему оцінювання за гнучкість і кожній з чеснот присвоїв 4 бали. Кожен з цих балів присвоювався за певні якості. Стосовно ідеї – я оцінював новизну, актуальність, широту осягнення проблеми та оригінальність бачення. Чеснота краси включала такі складові, як фантазія, емпатія і емоційне багатство, здатність мотивувати і захопити читача. Що ж до чесноти форми, тут я перевіряв ритм, рими, лексичне (мовне) багатство та грамотність.
Рейтинг вийшов наступним: Алексик (6), Антоненко В. (7), Антоненко О. (8), Артерчук (2), Бабій (10), Бендеберя (7), Бессоннов (6), Білошниченко (7), Богуслав (4), Бойко (9), Бондар (9), Борисова (7), Булах (4), Виноградська (9), Гільчук В. (8), Гільчук Л. (4), Глущенко (2), Григор’єв (2), Григор’єва (6), Дацків (9), Дериземля (5), Дмитрик (4), Доленник (12), Дорошенко (5), Дяків (4), Жук В. (5), Жук Т. (9), Заремба (4), Затовська (11), Ільницька (4), Калина (12), Карплюк-Залєсова (5), Карпуніна (8), Кіпніс (7), Коваленко (11), Ковальчук (7), Копчук (3), Корінь (11), Коробова (11), Кот (3), Кравченко (3), Краля (6), Кремінська (7), Крушельницька (11), Кушнір (3), Левченко (6), Литвинець (7), Логоша (8), Лук’янчук (4), Макуха (7), Мардарович (9), Матузок (11), Мелешко (8), Мельник (8), Микитюк (5), Микуліна (4), Мітасова (12), Момотюк (6), Муртазаєва (11), Немолот (11), Олійник (7), Остролуцька (5), Панков (7), Пащенко (8), Підвисоцька (6), Попелюшка (10), Проценко (11), Рейцен (5), Рябініна (6), Савенко (11), Савчук (8), Скрипець (11), Сокольник (7), Соловйова (9), Староста (9), Степанчук (8), Субота (5), Трофимов (5), Утки-Отки (9), Флис (3), Чемерис (4), Шевель (10), Шевців (9), Шиманський (3), Шовкун (8), Яценко (7).
Найвищий бал (12) набрали троє авторів – Доленник, Калина, Мітасова, твори яких я вважаю найкращими з урахуванням адекватності тематиці конкурсу. Наводжу їх у алфавітному порядку.
Перший лідер мого рейтингу в алфавітному порядку – Інна Доленник з Кривого Рогу. В своєму вірші про вірші вона чарівно порівнює вірші з островами. Мені дуже сподобалося це порівняння і загалом мелодика та мовне багатство її твору. Окрім того, вважаю, що дуже актуально пропагувати читання поезії. Одного разу, коли я намагався пристроїти свої книжки до книжкового магазину, прозу в мене взяли, а поезію не взяли, мотивуючи тим, що поезію ніхто не купує – у них, мовляв, навіть Ліна Костенко залежалася. Сумно чути про такі тенденції. Мабуть, проблема в тому, що нам вічно повторюють, ніби людина – не острів, і від цього життя стає якимось континентально сірим та прозаїчним.
Другий лідер рейтингу в алфавітному порядку – Калина (Харченко) Інна з м. Ганновера, що у Німеччині. Її вірш «Сила» – про силу національної гідності у поезії Тараса Шевченка. Я критично ставлюся до гасла «Шевченко мобілізує», пропагованого Міністерством культури (сам Шевченко писав, що «в козаки охочі йшли» та іронізував над примусовими мобілізаціями у рядках «айда в казарми, айда в неволю»), проте мене вразила і схвилювала яскраво змальована нею картина, як збирала мати сина на війну і порадила йому взяти «Кобзаря» з полиці, як оберег, щоб ворожа куля не влучила.
До речі, особливо приємно, що вірш пані Калини не політизований – він про любов матері до сина і про те, як традиції можуть зберігти життя українця. Я, наприклад, відмовився від думки надіслати на конкурс два своїх політизовані вірші, що підходили по темі – «Жест Надії» (про сміливу поведінку Надії Савченко на суді в Москві у день народження Шевченка та уявний суд присяжних поетів всіх часів і народів над нами, їхніми подекуди невдалими нащадками) та «Балада про люстрацію» (де я критикував одну одіозну політикиню, що своєю кровожерливістю дискредитує українство; починається вірш з того, що вона озброїла дітей, і це реальний випадок, а закінчується так: «Тут малим набридла зброя. // Нудно їм ходити строєм! // Порішили люструвати // В смітнику усі гранати, // Автомати, кулемет, // Танк, набої, сто ракет. // І, озброївшись книжками, // В ліс читати повтікали»). Я свідомий того, що не всі готові поділяти моє позитивне чи негативне ставлення до тих чи інших політиків чи моє тлумачення пацифізму як бальзаму для запалених фанів «зради» чи «перемоги», котрі, на відміну від пацифістів, щиро вважають патріотизмом нерозважливу войовничість. Адже пацифізм не закликає здаватися ворогу, він закликає лише не лізти у війну, не розв’язувати війну, шукати собі не ворогів, а взаємно гідні та вигідні, я б сказав навіть – хитрі, мирні рішення конфліктів. Хоробрість – це чудово, якщо вона керується досвідом, мудрістю та совістю. Іноді краще охолонути, все зважити, притамувавши образи в серці, перш ніж приймати стратегічні рішення.
Нарешті, третій лідер мого рейтингу в алфавітному порядку – Ірина Мітасова (с. Киїнка Чернігівської обл.) з віршем «Огранка души». Яка магія так приваблює до, приміром, її афоризму «нас манит непрочитанность книг»? Важко це пояснити.
Серед інших авторів, які отримали від мене високі оцінки, хочу відзначити веселий і жвавий вірш Миколи Проценка «Беседа». Він, однак, попри відмінність іскрометного гумору, недотягнув один бал до найвищої оцінки з двох причин. По-перше, він не зовсім по темі конкурсу (курйозне зіткнення філософії та реальності має лише побіжне відношення до книг). По-друге, він трохи сексистський: підігрує невірному стереотипу, що чоловіки нібито розумніші за жінок. Автору рекомендую подивитися мультфільм «Дарю тебе звезду», в якому висміюється цей стереотип. До речі, на Заході в поезії часто висміюються гендерні, національні, релігійні та інші стереотипи, чого, на жаль, я не бачу серед учасників наших конкурсів. Пригадую лише веселе оповіданнячко з цьогорічного прозового конкурсу тих самих організаторів, де бородатий старий ходив по селу і кликав собаку дивним арабським іменем, і всі від того старого тікали, приймаючи за терориста-ісламіста. На жаль, це оповідання тоді не тільки не перемогло, а навіть не потрапило у шорт-лист.
Дуже гарний і мелодійний вірш «Велич книги» Лідії Коваленко, однак, на мій смак, тема величі не розкрита до кінця, трохи не вистачає парадоксальності, афористичної затійливості, тому 11 балів. Відзначу, мені сподобалося також, як Вікторія Немолот прослідкувала шлях читання від Котигорошка до Майдану, як Олена Савенко написала симпатичну колисанку «На м’якеньких лапках» з цікавими алегоріями (сизе кошенятко – вечір). Радує знайомство молоді з античною міфологією (Ганна Крушельницька), я теж виріс на міфах і легендах давньої Греції, і в моєму конкурсному творі фігурує Язон, а золоте руно служить алегорією найдавніших книг – сувоїв. Антоніна Корінь психологічно вірно пише про книгу як «човник рятівний», наче слідує власному імені – дивиться в корінь! Світлана Коробова пише «я вірила у слово, як у вічність, й подовжувала ним своє життя», і це дуже натхненно та мотивуюче звучало б в теперішньому чи у майбутньому часі, а в минулому часі навіює думку про епітафію, тому 11 балів. Любов Матузок також віддається суму: «тільки б не стала книгарня тюрмою для книг». Не стане! Читацькому роду нема переводу! Про це свідчить більшість конкурсних творів, і на цій оптимістичній ноті дозвольте завершити мою скромну рецензію. Повторюся, готовий обговорювати висловлені думки.
svetlana-pivovarova 19 июн 2016 ответить
Я хочу відповісти на критику. Тобто на це зауваження:" Світлана Коробова пише «я вірила у слово, як у вічність, й подовжувала ним своє життя», і це дуже натхненно та мотивуюче звучало б в теперішньому чи у майбутньому часі, а в минулому часі навіює думку про епітафію, тому 11 балів." Чому минулий час? Читаємо початок вірша "Якщо мій день озвучувався словом," ... А день, як ми всі знаємо, може озвучуватися словом, а може і ні за певних обставин. Чи не так? Чи , може, ви живете в Раю, де у вас немає буденних справ і читаєте, читаєте, читаєте? Тоді я вам заздрю, пане. Так от ЯКЩО мій день озвучувався словом, ТОДІ я й подовжувала ним своє життя. Тому і минулий час. Дякую. З повагою до всіх Світлана Коробова
Ліна Читайло 19 июн 2016 ответить
Цікаво було б побачити таблицю, яку уклав пан Шеляженко, з балами для учасників конкурсу. Як він відзначив рими - ''вигравай-загравай'', ''душі-тріщить'' або ''молоде-знайде'', ''запашна-не знайшла'', ''мисці-намисті''? Як він визначав актуальність, бо тема конкурсу вже її передбачає? А оригінальність бачення і фантазія - це не синоніми? Емоційне багатство існує незалежно від мовного? Якщо тема ''Вірші'', то вона адекватна для наступного конкурсу ''Для чого пишуть поети'', а не для цього! Вірші - це не невід'ємна компонента книг! Щодо грамотності! В українській мові є слово ''бурштин'', а не ''янтар'' (с. 92)! Успіхів усім конкурсантам! Укладайте власні системи оцінювання, у яких ваші поезії будуть переможцями!:)
Інна 19 июн 2016 ответить
Пане Юрію, а ті, хто отримав два бали, це люди, які правильно розставили коми? І все? Вірші не мають ніякої цінності? Так оцінюють інших справжні поети?
П. Ст. 20 июн 2016 ответить
Нажаль багато авторів вдалися до гі-вняного римотворення. Пастка кожному поету. Хочеш бути справжнім - пиши справді. Як думаєш, як відчуваєш, як Бог тобі на душу кладе. Просто дивуюся терпцю редакції, скільки швалі треба перечитати, аби допустити хоч трохи їстівного... Дякую.
Юрій Шеляженко 20 июн 2016 ответить
Радий, що навколо мого суб'єктивного рейтингу розв'язалася така жвава дискусія. Якщо б ще інші учасники конкурсу опублікували власний рейтинг, дискусія була б змістовнішою. Однак, якщо вже я взявся оцінювати, доведеться і відстоювати свої оцінки. Колеги, відповідаю на ваші міркування.
Шановна пані Світлано... Як можна прожити день, не сказавши і не подумавши жодного слова? Спочатку було слово. Навіть якщо це слово просто "сьогодні". Мені дійсно сподобався Ваш вірш, але це "якщо" та минулий час (озвучувався, вірила...) у моєму особистому сприйнятті трохи дисонує із універсальністю та безперервністю Слова, Книги. Поезія живиться енергією послідовності, і якщо ми пишемо про Слово у минулому, треба ж пояснити, звідки таке відчуття? Чи ні? Тим більше, що тема конкурсу апелює до особливого книжкового простору в нашому житті, такого собі L-space (за Террі Пратчеттом). Порівняйте переконливість інтенції читати у Вашому творі та у вірші Романа Бабія "Світи із полиці", який мені теж сподобався, хоча я знизив оцінку на 2 бали за брак новизни та актуальності. Там проблема в тому, що, як на мій смак, поезія не має прив'язуватися до певного місця: навіть люблячи свою малу чи велику Батьківщину і не соромлячись творчо висловлювати цю любов, маємо також дивитися на світ ширше. Це виглядає парадоксально, але в поезії я якраз люблю парадоксальність, бо ідеї та почуття як норовливі коні, і поет має осідлати їх та спрямувати їх єство, їх іманентну суперечливість галопом до досконалості. Принаймні, так мені хочеться. Не знаю, може, інші очікують від поезії чогось іншого, наприклад, сонного релаксу? Тоді складіть рейтинг релаксуючої поезії. Але у мене інші запити, при всій повазі та симпатії до коал.
Шановний пане П. Ст... Хіба можна так зневажливо висловлюватися про чужу творчість? Люди старалися, вкладали душу, натхнення. Наступного разу вони напишуть краще. Майте повагу до творчих звершень інших людей, бо Ви теж, мабуть, колись в житті писали не дуже якісні твори, і я писав, і всі писали. Але я вірю, що світло істини в кожній особі. Нема людей безнадійних і безталанних, є ті, хто робить перші кроки у відкритті в собі Божого дару, хто помиляється, кому треба працювати над собою та більше освоювати світ, спілкуватися з людьми про все на світі, творчо розвиватися. Побажайте їм творчих успіхів на наступному конкурсі замість того, щоб тупо ганьбити.
Шановна пані Інно, готовий визнати, що навіть в тих віршах, які я суб'єктивно оцінив на двійку, можна за бажання знайти потроху всіх перахованих мною чеснот та якостей. Для самих авторів і для кола їх спілкування, можливо, їх поезія є джерелом радості, натхнення, життєвої енергії та мудрості. Але коли я відмічав наявність тої чи іншої якості у клітинці таблиці, перш за все зважав на загальний рівень, як я його відчував. Порівняно з іншими учасниками конкурсу, на мій погляд, у поезіях цих авторів недостатньо переконливо проявлено більшість затребуваних мною якостей. Знов-таки, можливо, я чогось не помітив? Тоді виправте мене, давайте обговорювати детальніше.
Шановна пані Ліна Читайло... Ціную Вашу прискіпливість. Одразу бачу другого вимогливого критика (більше б таких, як ми, та з власними табличками оцінок всіх авторів... ;-) і, звісно, рвуся до полеміки!
По-перше, Ви помиляєтеся, "янтар" - українське слово ( http://sum.in.ua/s/jantar ). Але навіть якщо б це був англіцизм чи русизм, я б ним скористався, бо не поділяю стереотипів "расової чистоти" мови, натомість вважаю, що усі мови світу є братніми, переплетеними у один квітковий вінок на хвилях річки вічності, приреченими взаємно збагачуватися, коли люди постійно шукають спільну мову, коли якесь влучне словечко з однієї мови починає кочувати іншими мовами. Мова є живим організмом, а не академічною догмою, і навіть суржиком чи жаргоном письменнику користуватися не зазорно. Нічого протиставляти "елітарну" літературу народному спілкуванню! Вже допротиставлялися до "покоління А4", замученого перевірками зошитів, тортурами примусового читання та заучування літератури в школі та від того не згодного читати чи писати тексти, довші за одну сторінку машинопису...
По-друге, Ваше бажання побачити мою таблицю легко задовольнити. Дайте Вашу електронну пошту, і я надішлю таблицю.
По-третє, я "вигравай-загравай" якраз не вважаю вдалим римуванням, а решта наведених Вами рим цілком пристойні. Неблискучі рими, звісно, трапляються і в кращих, і в середніх, і, тим більше, у інших конкурсних творах. Але чи варто видирати окремі рими із загального контексту? Зрештою, ми цінуємо кращі твори не за окремими огріхами, а за загальним враженням. Втім, тут теж можна дискутувати.
По-четверте, актуальність є не просто відповідністю темі конкурсу, але й відповідністю духу часу (сьогоденним, а краще - вічним, проблемам), коли, наприклад, піднімаються теми виживання на війні, значущості поезії, саморозвитку в читанні, тощо. Оригінальність бачення і фантазія - також, як на мене, різні речі. Оригінальність посилює ідею, а фантазія посилює красу. Наприклад, сказати "книгу в шкіряній обкладинці хочеться обнімати і цілувати" - просто оригінально, "схоже, ніби я книга в рожевій шкіряній обкладинці" - просто прояв фантазії, а от у вислові "я бажана книга, яку обнімають і цілують, ніжно торкаючись рожевої шкіряної обкладинки" одночасно присутні як оригінальність, так і фантазія. Так само з емоційним і мовним багатством. Висловлюючи складні думки та відчуття, один обійдеться простою лексикою, повторюватиметься ("любити солодко, але страшно зруйнувати любов зайвою балаканиною"), а інший вживатиме вишукану лексику та мовні засоби ("кохання наче карамелі, хоча до язика не липне"). Якщо це пояснення на пальцях не влаштує, готовий поговорити про це докладніше.
По-п'яте, повністю підтримую Ваші слова: "Успіхів усім конкурсантам! Укладайте власні системи оцінювання, у яких ваші поезії будуть переможцями!:)". І я Вам більше скажу. Ми тут з партнерами проводимо конкурс есеїв "Людина та людяність: актуальне бачення" в новому форматі відкритого конкурсу (http://видавець-шеляженко.укр/#konkurs ) . Формат відкритого конкурсу є нашою оригінальною розробкою і полягає в тому, що усі бажаючі можуть долучитися не тільки до участі в конкурсі, але й до нагородження переможців. Тобто, кожен може через організаторів конкурсу нагородити власним призом тих чи інших учасників у будь-яких самостійно визначених номінаціях чи кожного з учасників конкурсу. Даний конкурс проводиться трохи в іншому форматі, але це не заважає кожному з нас проявляти ініціативу, правда ж? Тому я офіційно оголошую, що всі, хто за моїм рейтингом набрав від 8 до 12 балів, можуть до 1 липня включно повідомити мені свою поштову адресу електронною поштою yuriy.sheliazhenko(@)gmail.com і отримати призи-сюрпризи. Книжки і... але не буду розкривати інтригу. Таким чином я хочу віддячити кожному з авторів, чиї твори мені найбільше сподобалися.
Організатори конкурсу не будуть проти такої самодіяльності?
До речі, про самодіяльність. Був нещодавно на виставці "Українська книга на Одещині" та записав цікавий вірш поета-волелюбця, дисидента Олекси Різниківа "Я скоріше згасну, ніж скорюсь!" (уривок з його поеми "Окупація"), раджу послухати: https://www.youtube.com/watch?v=yGc7IeYf_rI
Шановні лідери мого суб'єктивного рейтингу, чекаю на ваші листи та готую призи-сюрпризи.
Всім творчих успіхів, а також - віри в себе, вірності собі, володіння собою! Самостійності! Самобутності! Самоцінності! Саморозвитку! :)
   
Василь Момотюк 23 июн 2016 ответить
Доброго дня, пане Юрію!
Уважно прочитав Ваші оцінки на конкурсні твори.Вельми цікаво . Думаю,багато візмуть з Ваших суджень щось для себе, аби вдосконалювати свою поетичну майстерність. Звісно, що тут -не шедеври, але кожний висловив своє бачення ,свої думки щодо визначеної теми.Можна тільки подякувати за Ваше прагнення хоч якось підбадьорити учасників конкурсу. вказати на допущені помилки та порадити щось нове. Я радий , що мої тривірші
все ж витягнули на 6 Ваших балів.Як для початківця такого конкурсу непогано. Люблю писати коротко.На жаль , не маю змоги придбати Вісник, шоб оцінити всіх учасників конкурсу, але з тих , що представлені У " Скіфії2016(Весна" сподобались вірші Інни Калини "Сила",Євгенії Дериземлі,Лілії Гільчук, а втім зичу всім пермоги!
zeitglas 21 июн 2016 ответить
Добрий день, шановні Ірино Олексіївно та Олександре Володимировичу!
Добрий день, шановне видавництво «Склянка часу»!
Дякую за те, що підтримуєте творчих людей в наш тяжкий і такий складний час. Дякую за те, що і в V-му Віснику Міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча Гора» оприлюднили мої скромні твори : малюнок «Книга життя» і вірш «Читаю білу книгу». Цей вірш написаний давно, більше двадцяти років тому, коли я іще була молодою жінкою, раніше він ніде не оприлюднювався, мабуть, тому, що не мав і немає ніякої літературної цінності. Але це частинка мого грішного життя і він мені дорогий і після багатьох «Корзин».
Я постійно слідкую за новинками Вашого видавництва і систематично знайомлюся із новинами на сайті «Склянка часу». Але іноді, дуже рідко, я заходжу і на інші сайти. От нещодавно на сайті «Літклубу» познайомилася із роздумами Олександра Апалькова про сучасну чеську літературу. Нажаль, із сучасною чеською літературою я ознайомлена не так добре, як хотілося б, але прочитаний роман класика чеської літератури Івана Клима «Година тиші» справив на мене незабутнє враження. Вважаю, що якщо в чеській літературі є Іван Клімов і його «Година тиші», то чеська література вже гідно представлена в світі. Іван Клімов в «Годині тиші» не просто описав жахи Другої світової і з вбивствами і газовими камерами, він застерігав від подальших злодіянь і вбивств в людині людяності, застерігав від непорозумінь і невігластва, він прагнув глибше пізнати природу людини: і її впертість, і її безпорадність в жорстокому світі природи. Для таких книг, як «Година тиші» письменникам варто жити. Хоча, кожен життєвий досвід унікальний і жити «з книгою» може практично кожен.
Не красивий лист в мене виходить, спочатку про свій віршик написала, а вже потім про світову класику згадала. Класики пробачать, вони все розуміють.
Прошу надіслати мені 2-ва примірники Віснику V-го Міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча Гора» «Хто з книгою жив, той двічі жив».
Будь-ласка, надсилайте Вісники «Укрпоштою»
Оплату гарантуємо.
Даю згоду на оприлюднення цього листа, чи уривків із нього на сайті видавництва «Склянка часу», зокрема в розділі «Коментарі».
Ну, от ніби все написала правдиво і правильно, особливо правильно в царині грамматики, от тільки на душі тяжко, дуже тяжко, мабуть, так, як і Вам.
З побажаннями миру і щасливого життя,
З глибокою вдячністю і повагою,
Антоніна Остролуцька
с. Вишеньки
Краля Анастасія 22 июн 2016 ответить
Скоро зачинятимуться православні церкви на Заході і всі чекатимуть коронації кримінального авторитета на прізвисько "Нос" на Волині. Досить цікава тема, доки патріархат не відізветься то нічого цікавого не буде. Особливу увагу привертає "дівчина" з хвостиком. Особисто я хочу почути це з перших уст! Ну назразок : "Слушайте, черти земные!..." Далы кілька разів попригати , ну а далі... Ну взагаліто вам видніше кому ви там купили житло, кого з торбами додому підвозите... І так далі... Чекаю відголосу з патріархату... За барабонним дробом я нікому не пішла! Ніяким Ленкам, Олькам, Машакм, Сашам, а пішла за голодомором. Відповідаю тим самим як і ви віднеслися до мене з дитиною... Писати не бажаю, читати тим більше. Не розділяю думки командирів невидимих військ. Доки мені не полагодять зуби, торможу до голодомору.
   
Антон 22 июн 2016 ответить
Вищий пілотаж! Верлібр-беліберда! Досить легко переводиться на німецьку мову!
Анастасія 23 июн 2016 ответить
Це можна прийняти, як комплімент?! Я ж прошу : ГОРБАТОГО!!!!
Анатолій 23 июн 2016 ответить
Горбатого! Горбатого! Горбатого!
zeitglas 23 июн 2016 ответить
На V-му Міжнародному поетичному конкурсі "Чатує в століттях Чернеча Гора" найкращими віршами вважаю:

1. Вірш Калини(Харченко) Інни "Сила".
2. Вірш Литвинець Іванни "Хто жив із книгою..."(присвята Лесі Українці).
3. Вірш Богуслава Володимира Петровича "Слово".
З повагою М.В.Панков
Учасниця номер ікс 23 июн 2016 ответить
Прикро, що на сторінці з обговорення конкурсних робіт комусь не ліньки займатися тролінгом. Але то таке - можна й обійти. Щодо творів висловлю думку трохи пізніше, іще не все прочитала. Засмучує те, що багато творів занадто низького рівня. Тішить, що серед низ трапляються справжні перли. Конкретніше - по закінченню ознайомлення з усім доробком.
Вихолоз.П. Т 25 июн 2016 ответить
Та, коли автори такі дебільні, щож від них чекати? Тупість - то ознака неписьменності повік.
zeitglas 28 июн 2016 ответить
Доброго дня!
Надсилаю свій перелік у віршованій формі:


Уважного чита́ння

Конкурсний дарунок

Оглядини здіймають

Канівського рішення

Всеєдності дорогу.

Трьох персоналій

Гідний рівень –

Форум безгрішно

Тролить з критикою

Гомони пунктирів.

Розгубленість не помічає

Акровіршованого гімну

Рейцена Євгена

Вільних слів

Аналітичний звук.

Нехай чатує думка

Поетичні барви:

Кобзаревим прикладом

Триматися не за слова –

Зо голос справжній.

Мій голос

За Крушельницьку Ганну,

Ніну Макуху,

За "Джерело наснаги"

Старости Петра.


З щирою повагою,
Ільницька Л.
Ірина Мітасова 29 июн 2016 ответить
Доброго всім ранку. Тема конкурсу не може лишити байдужим, душа заквітчується ніжними барвами і звучить... Декілька віршів, на мою думку, це хвилююче соло душі, збагачене глибоким розумінням та роздумами. Мені сподабався вірш Інни Доленник своєю мелодійністю та образністю. Останній рядок влучно завершує образ і просто чарує. Також сподобались твори наступних авторів: Затовська, Коробова, Крушельницька, Матузок, Муртазаєва, Проценко, Савенко, Шевель.
Щиро дякую за гарні відгуки про мій вірш "Органка души". Одного разу я повернулась з роботи, мій син саме читав книгу про Айвенго. Він насилу відірвався від книги, підняв на мене очі... Ці очі так сяяли, що я зрозуміла - в його душі відбувається щось прекрасне і значуще. Та сама "огранка души". Так і народився вірш.
Дякую редакції та авторам за чудові хвилини знайомства з поезіями. Бажаю успіхів і на все добре.
Валентина Попелюшка 02 июл 2016 ответить
Бажаю перемоги Галині Виноградській. З усього прочитаного найбільше зачепив за душу саме її вірш "... до дна", там і справді - така глибина!
Анастасія Краля 07 июл 2016 ответить
Студія! Студія! В Нововолинську скоро на хлібзаводі технолог буде стіл перевертати. Не пропутіть... Можливо не слід було проводити міжнародний поетичний конкурс, європа чекатиме нормальних пояснень від правоохоронних органів про нереагування на заяви і на телефонні виклики. І взагалі я не розумію чому мій колишній чоловік, обравши саме ту несучку, має її приводити до мене додому. Надалі в память про прабабцю і прадідуся, що мали 11 дітей, не буду порушувати вашої сімейної ідилії і затишку. Судячи з усього моя сімя перестаралася і вирішила привести в мій дім іншу з дітьми, в такому випадку я не бажаю підтримувати ніяких стосунків надалі з рідними. Успіхів і творчої наснаги. Особливо раді в Бахові мому колишньому чоловікові і його незнаю кому там... Будете "бухати" покличете. Особливо зачепила тема української сопілки... Сподіваюсь, що ви там не сміттям вихваляєтесь перед іноземцями. Дякую редакції СЧ , що витерла ноги об мою честь і честь моєї (і тільки моєї) дитини. Заробляйте гроші і надалі. Спордіваюсь, що ви не будете мені писати, як коханка мого колишнього чоловіка царапає спини, усім хто її *бе.
Анастасія Краля 07 июл 2016 ответить
Шкода людей, що воюють на Сході, а місцеві правоохоронці міста Нововолинська скоріше за все збираються стріляти шваброю і з Бахова. p.s. на бутерброд вистачаэ. Не бажаю продовжувати спылкування з людьми, що витирають об дытей ноги. От ы ведыть своъх швабренят до себе додому, а не до мене.
Ліля 09 июл 2016 ответить
Шановна пані Анастасіє! Хто Вам сказав таку дурницю, що на заході будуть закривати православні церкви. До речі, на якому заході? Якщо на заходs Укра]ни, то це - дурниця в кубі!!! Я живу на Прикарпатті, і ніхто в нас не збирається православні церкви закривати. В них спокійно відправляють Служби Божі.
Мимопробігав 09 июл 2016 ответить
капець... людино добра, у вас хоч крапля людської гідності залишилася? Брєд сивої кобили...
Мережка 09 июл 2016 ответить
Так . Я така...)))
Краля Анастасія 09 июл 2016 ответить
P.S.Представнику французькиз ЗМІ на "смачного" в шахтній їдальні вистачає.
Краля Анастасія 09 июл 2016 ответить
Отже... Усім нам відома приказка : "Горбатого могила виправить." Так от стосовно вырша Сновида, який я прошу розглянути з точки зору філософії, мова йде про вище і надзвичайне, а саме як в старі часи таємні знання прирівнювали до знань Господніх, що у віршованій формі в минулі роки порівнювався до знань старця, дідуся. Прошу відгук на книгу Мельника Павла, що сумлінно викладав філософію і при неоголошеному закритті КІМЕПу, сумлінно написав книгу, завдяки чому не тримаю зла на викладачів і саме на викладача філософії, котрий сумлінно доніс своєю творчістю основну думку такої науки як філософія.
Леся 10 июл 2016 ответить
Шановне жюрі! Ви вмієте рахувати? Який мав бути обсяг творів? 20 рядків!!!! А тепер уважно порахуйте їх у творі Володимира Гільчука! Мабуть, його не можна взагалі було допускати до конкурсу?!
ХХХ 10 июл 2016 ответить
Засмутило, що журі не вміє рахувати (плюсую комент вище), засмутило, що знову переміг російський віршик, бо з таким "журі" не могло інакше бути( Конкурс засмутив в загальному.
Соломія Барбур 10 июл 2016 ответить
Прикро! Для чого ставити вимоги, щоб їх потім не дотримуватися? У В. Гільчука твір завеликий для конкурсу, як правильно зауважила п.Леся. А ідея вірша "Беседа" запозичина. Був за радянських часів вірш: "А я говорю "луна", говорю, и "звездочки словно крошки"; Она говорит: " Ето лампа горит и вьются над нею мошки". Що ще додати?
Соломія Барбур 10 июл 2016 ответить
Згадала! Це з пісні "Давай поговорим"! Така ж "Беседа"!
--- 10 июл 2016 ответить
Засмутило, що переміг російськомовний вірш і те, що деякі вірші перевищують зазначений в умовах конкурсу обсяг. Загалом щиро вітаю всіх переможців. З повагою, Тетяна Булах
- 10 июл 2016 ответить
Не всі вірші переможців до вподоби, виставте твори всіх авторів хоча б із шорт-листа, щоб відвідувачі могли побачити, на скільки вони гірші, що вже перемагають ті, що не відповідають правилам, і чому пані Влащік з міста Маріуполя ставить 5 пану із того ж Маріуполя. Чи не за мовним принципом?! Виставте твори, щоб довести прозорість конкурсу, якщо він дійсно такий.
--- 10 июл 2016 ответить
Ні! Це за принципом дружби! Гляньте, як п. Влащик вітає п.Апалькова від свого імені та імені п. Утки-Отки на сторінках гостьової книги.
Гість 10 июл 2016 ответить
Бачу, яке щире привітання... Агов, не кажіть, що видавництво дбає про розвиток української літератури, бо смішно. (
svetlana-pivovarova 11 июл 2016 ответить
Жить надо так, чтобы вас любили
библиотеки, а не в них люди.... А я всегда думала, что литература должна служить людям, а не библиотекам. Люди, я ненормальная? Скажите мне кто-нибудь. И этот стишок победил в конкурсе... Да уж... С уважением ко всем Светлана Коробова
roman16092000@meta.ua 11 июл 2016 ответить
Ох, у мене запитань... Цікаво, скільки листів надійшло на конкурс. А ще я хотів бачити найяскравіші репліки журі стосовно авторських робіт, бо самі автори мовчать, як риби. Чому таке кволе обговорення, маєте можливість вибрати лауреата!) А ще читав колись, що щось із мого є в "СЧ" №"78, чи правда це? А, може, помилка? Варто було б оприлюднити список авторів, чиї твори відібрані до публікацій в інших виданнях.
З повагою, Бабій Роман)
   
zeitglas 12 июл 2016 ответить
Від редакції:
В обговоренні конкурсних творів (до 10 липня) взяло участь обмаль авторів. Прикро. Мабуть, їи було байдуже. Ваш, Романе, конкурсний вірш оприлюденео на сторінках журналу СЧ№78. Читайте сайт відповідного №78. На сторінках журналу цього року було оприлюднено ще декілька цікавих творів учасників цього конкурсу. Було 12 публікацій і на сторінках альманаху "Скіфія-2016-Весна". Перегляньте відповідний сайт. Ми сьогодні опублікуємо імена авторів, чиї твори було надруковано у ціх двох виданнях. Дякуємо за активність та змістовність.
   
roman16092000@meta.ua 12 июл 2016 ответить
Дякую)
--- 11 июл 2016 ответить
На сайті "Золота пектораль" можна прочитати відгук на поезію переможця В. Утки-Отки від П. А. Ніколайчука, член-кореспондента Російської академії наук, який, як зрозуміло з відгуку, вважає його " русским поетом"!
svetlana-pivovarova 12 июл 2016 ответить
Хочется ещё и сегодня добавить: НЕ МОЖЕТ быть победителем в конкурсе стих, в котором автор употребляет ПРОСТОРЕЧНОЕ словечко НЕТУ. Такого слова в литературном русском языке нет. НЕТУ - это разговорный сленг. Если другие молчат, то я молчать не буду. Мне лично утверждаться не нужно. Хотелось просто увидеть, как проводятся конкурсы в Украине. Увидела. Отпишусь и об этом обязательно.
--- 12 июл 2016 ответить
А скажіть мені, переможець конкурсу, вам самому не стидно за такий віршик, який незаслужено посів 1 місце?

Мої вітання всім і мій подарунок:


Приймайте участь в конкурсі!

Я думала: змінилися часи
І судді поміняли одежину...
Та, мабуть, надто куца, бо труси
Старі видніються із надписом "людина".

З-під мантії начеплених чеснот,
Де хоч ушир, чи вгору все "прозоро",
Підморгує такий же самий чорт,
Здається, ще й хитріший, ніж учора.

Можливо, хто й не бачить його сміх,
А хто й навмисне очі прикриває,
Та правда є! Старі труси до ніг
Із нечестивих все таки сповзають...

Немає, кажуть, лиха без добра...
Звертаюсь до поетів України
Й до тих, хто вискуб бізнес із пера:
Приймайте участь в конкурсі "Людина"!!!

Світлана Коробова
   
Ліна Читайло 12 июл 2016 ответить
Ідея - супер! Звісно, що переможцю не соромно, бо це, як прочитала на якомусь сайті, його коронний вірш! Давно написаний! І він ним завжди закінчує свої творчі зустрічі!
ХХХ 12 июл 2016 ответить
так, так, було таке... якщо це коронний віршик, то дуже сумнівний.
Анастасія Краля 12 июл 2016 ответить
Сподобався коментарій Світлани Пивоваровой: "Жыть надо так, чтобы вас любили библиотеки, а не в них люди..." Хочеться добавити лише те, що прекрасно ви в мене поцупили очерки ы дозвонюэтесь, не даэте винирнути... Щось на кшталт , як дзвінок другу: "Спортсмен Анатолій незнає, що відповісти бідному Бідзурі, а той Лісному... І тут сидять вони в мене в *** і не знають чи друкувати чи ні. А саме чотко це вночіц, свята трійця попускає даму..." Сподіваюсь, що ви не моїми очерками будете до мене дозвонюватись. Сидите в мене в *** , морите голодом. Скільки дружини військових платять за садочок, де відпочивають їхні діти, отримали земельні ділянки. З вас сміються ваші закордонні партнери, свою творчість прирівнюю з грою арфи, і при цьому падаю з ніг... Ще ви мені не дали відпочити. То вже застрельте, щоб не мучилась. Для чого ви мене тривожете через емейл? На мої зниклі очерки точно ніхто не відгукнувся... Бо я з тих пір ні з ким не розмовляю, доки не вийду на свою дзвінкість на мене не розраховуйте. Хай бідні шахтарі просять в "носа" зарплату, а не то нехай підлизуються до Лілії. Вам там Лену ту що на аборт від покійного Маківари не вистачало за милостинею треба на мерседесі возити і одразу ділити по дорозі.
Анастасія Краля 12 июл 2016 ответить
P.S. Пану Михайлу лишилось тільки ляпаса мені дати, щоб кавалєри не тривожили, і я з гордістю можу пригати : "УРА!!! ТАТО!!!" На малятко, на молоко вистачає....
Анастасія Краля 12 июл 2016 ответить
Хто знайшов очерки на тему старовинних быблыотек? Прошу дуже повернути, я просто хочу продовжити те що почала писати! Якщо ви не бажаєте хвалитися перед іноземцями арфою без зубів, що ледве ходить, то просто не тривожте ні мене ні моєї сімї!
svetlana-pivovarova 12 июл 2016 ответить
Почему же так упорно молчит "Склянка часу" на мои комментарии? Об этом стоит задуматься всем конкурсантам. Ведь по стиШКУ победителя можно судить о компетентности жюри этого конкурса. НЕТУ слов, уважаемые?)))Да, иногда они кончаются. Особенно тогда, когда правда режет глаза. Считаю, что господину Апалькову надо определиться: участвует ли он в развитии украинского искусства или в развитии бизнеса. Можно связать воедино и то, и другое. Но для этого нужна честность. А я её здесь не вижу. Ещё раз повторяю: стиШОК, занявший 1 место - ниже среднего уровня. А это, значит, и уровень тех, кто воздвиг его на пьедестал.


Кто-то пишет, а кто-то пиарится круто
За счёт денег, скорей дармовых...
Эх, народ, пьедестал воздвигаешь кому-то -
Сам ваяешь из глины больших.

Награждаешь за мизер великою славой,
Ни за что превозносишь в божки,
А к искусству подход нужен всё таки здравый -
Надо знать, с чем пекут пирожки.

Не прельщаться красивостью внешнею сдобы -
Надкусив, и в начинку смотреть,
Отличая таланты по ней высшей пробы,
А не лёгкую книжную снедь...

Есть сегодня в искусстве случайные люди,
Кто за славою в очередь встал,
Ничего в нём не знача, пиарятся круто,
Восходя на чужой пьедестал.

Светлана Коробова
Ігорь Гузь 12 июл 2016 ответить
Цікаве місто Нововолинськ , що на Волині. Добре, що у нашому місті є така дзвінка гітара, як Світлана Костюк. Її творчістиь так і манить іноземних інвесторів, а своєю поезією вона надихає досить багато творчих особистостей.
zekaknigolub 12 июл 2016 ответить
Я вже нічому не дивуюся, гнилу сутність всіх цих конкурсів зрозумів ще минулого року, після конкурсу "Намалюй мені ніч". Бізнес і власні шкірні інтереси для даного видавництва понад усе. А якість друкованої продукції як була так і залишаться на низькому рівні, про численні одруківки в альманахах і навіть на сайті я просто не хочу говорити. Всі ці ваші коментарі у пошуку справедливості абсолютно нічого не змінять, совість всіх повязаних з конкурсами давно продана, не витрачайте пані Світлано ані свого часу , ані нервів. Гарні вірші пишите, талановито і влучно! Бажаю вам подальших творчих успіхів!
svetlana-pivovarova 12 июл 2016 ответить
Дякую вам за розуміння. Запрошую до мене в гості: http://www.chitalnya.ru/users/korobova/
Завжди рада хорошим людям.
Любов М. 12 июл 2016 ответить
Люди добрі! Ще ніколи не зустрічала , щоб так паплюжили сайт та конкурс, його учасників.Смішно читати,що все продане заздалегідь! Впевнена, що журі обирало твори відповідно до художньої вартості.Ообисто редактора, а тим більш, членів оцінювальної комісії , думаю,мало хто з учасників знає особисто. Минулого разу мені пощасливило бути в числі лауреатів конкурсу, в числі переможців були автори,чиї твори були вищого художнього рівня,ніж мій вірш. Я це сприйняла самокритично,проаналізувала власні недоробки і прийняла просте рішення :" Слід працювати краще!" Впевнена, що так подумало багато учасників. Те . що овтори пишуть російською - теж нормально, Головне, що вірш буде справді якісним. Крім того, на сайті заздалегідь повідомляється, що журнал друкує твори українською, російською та німецькою мовами. Мова йде про поезію, а не політику та національну ворожнечу.Прикро, що доводиться читати купу безглуздих закидів.Я ,наприклалд, живу у невеликому місті, але ж в минулому році двічі друкувалася в "Пізнайкові", як переможиця ,так можна сказати і про інших авторів. Як людина. а не особа,яка зайняла друге місце в конкурсі, співчуваю Олександру Апалькову і тим,хто оцінює твори авторів.Обговорення швидше нагадують плітки розлюченої юрби,а не виступ людей ,д що володіють не тільки словос. майстерністю. а й елементарними правилами культури поведінки. з повагою до всіх,хто вміє поважати інших та критично ставитися до власних творів.
svetlana-pivovarova 13 июл 2016 ответить
Любов М., добра людино, запам,ятайте: диму без вогню не буває. Тож перш, ніж вживати слово "паплюжити" треба було б вам подумати над тим, що, можливо, люди в чомусь праві. Що до вашого висловлювання, де ви говорите, що обиралися твори відповідно художньої вартості, то мені особисто стає від цього смішно. Невже ви не бачите того, що бачу я? Де ж та якість, якщо переможець конкурсу у своєму ВІРШИКУ(наголошую ще раз: ВІРШИКУ) вживає мовний сленг: нетУ? А сам зміст цього витвору! Ви вчитувались? Чи тут усі ходять по поверхні, замість того, щоб подивитися трохи глибше? А втім, що говорити, коли ви, Любов М., навіть і тут не про проблему, а про себе. Будь ласка: "мені пощасливило бути в числі лауреатів конкурсу..."," в минулому році двічі друкувалася в "Пізнайкові", як переможиця ...","Як людина. а не особа,яка зайняла друге місце в конкурсі,".... Шановна, у мене питання: ви прийшли сюди розповісти мені і іншим про свої "заслуги"? Менше вживайте оце слово "я", бо у інших людей тут заслуг набагато більше, але вони не хизуються ними, а намагаються відкрити очі людям на ПРАВДУ. А ви починаєте тут городити про плітки розлюченої юрби. Які плітки? Для розумної людини, не затьмареної примарою слави, видно, що тут діється. А якщо ви вважаєте, що твір переможця самодостатній, то можна зробити висновок і про якість ваших творів. З теплом, Любов М.! З повагою до всіх Світлана Коробова
Любов М. 13 июл 2016 ответить
Шановна пані Світлано!Я ніяк не мала на меті похизуватися власними успіхами! Я написала це лише задля того. щоб продемонструвати, що можна посилати свої роботи в різні журнали, і їх там можуть надрукувати. І немає значення, де ти живеш, якою мовою пишеш,якщо це не суперечить вимогам видання.Ніяк не хочу когось образити.Можливо,чогось не розумію.Та пишу так,як думаю про це. З повагою до всіх авторів Любов Матузок
svetlana-pivovarova 13 июл 2016 ответить
Шановна пані Любов! Ви не мали на меті(і я вам вірю), але похизувалися не в тому місці і не в той час. А те, що ви говорите про роботи, які можна посилати в інші журнали, то ви не відкрили нікому тут Америку. Можна і в журнали, і в збірки, -( і майже скрізь) платіть тільки гроші. А що там друкується, самі знаєте, якщо розбираєтесь в літературі. Римувати - це не значить бути поетом. З цим талантом народжуються.
Світлана Коробова
svetlana-pivovarova 13 июл 2016 ответить
До речі, Любов, ваш вірш набагато кращий вірша переможця цього конкурсу. Подумайте і над цим. Добра вам!
М.Петренко. 13 июл 2016 ответить
Опісля читання коментів пані Коробової хочеться побажати їй доброго психіатра. Опісля читання її вірша про її труси - поблажливого прання. Втім, це не допоможе їй. Безглуздо робити співставлення, шукати порівнянь для людини, що пропагує сою правоту. Ні, пані Світлана, для вас не правда важливо, а ваше про неї уявлення. Перечитав декілька Ваших інших віршів на вказаному Вами сайті... Журі цього конкурсу навіть зависили Вам оцінки.
Журі - люди знані, окрім, можливо, пані Влащік, вже досягли чогось. Було б огидно, коли такий конкурс оцінювали схожі на Вас "майстри".
М.Петренко.
svetlana-pivovarova 13 июл 2016 ответить
Пане Петренку! А ви хто? Поет? Великий критик? Чи, може, ви й є той психіатр, до якого ви мене посилаєте? То в мене немає грошей вам заплатити.))) Мені зрозуміло відразу, хто ви. І якщо вам я така огидна, проходьте в двері зліва. Не таким, як ви, мене судити. Для мене судді - люди, ПРОСТІ розумні люди, які читають мої вірші, слухають, пишуть листи, друкують задарма.... А ви - випадковий перехожий. Крокуйте далі! І співайте для себе, пане. Та тільки слух підправте, бо у вас з ним проблемка.))) З теплом Світлана Коробова
valeria27 13 июл 2016 ответить
Приветствую всех причастных к 5-му Шевченковскому поэтическому конкурсу «СЧ», от организаторов и членов жюри до конкурсантов и их болельщиков!
Сердечно поздравляю победителей и лауреатов с заслуженными достижениями, всем остальным желаю удачи в будущих замечательных и многочисленных проектах любимого журнала.
На вздорные, не интеллигентные, безосновательные и провокативные комментарии по (или к) итогам конкурса отвечать не собираюсь. Ревнителям собственных послужных реалий и амбиций напоминаю, что попадание в списки лонг-листов и шорт-листов конкурсов – это тоже не малая честь и хороший повод для радости и гордости. Тем более – при наличии печатных Вестников и публикаций в журнале (а также и в тематических сборниках издательства «СЧ»)!
Рада, что победителем стал Владимир Утки-Отки, мой земляк, поэт яркий, взрывной, харизматичный, запомнившийся многим ещё и по прекрасному стихотворению «Журавли» прошлого конкурса. К тому же ещё не только пишущий, но и много – и многих – читающий (надеюсь, это заметно по его творчеству).
Жаль, что не попали со своими творениями в число победителей или лауреатов такие замечательные поэты как Инна Доленник, Инна Калина, Ирина Митасова (попутный респект Юрию Шеляженко, высоко их оценившему – и горячо, корректно, обоснованно и интересно откликнувшемуся на все конкурсные работы вообще), а также Сергей Левченко (очень трогательные, не отпускающие стихи, хоть и с мелкими огрехами), Юрий Григорьев (серьёзный и неординарный поэт-философ) и целый ряд других стихотворцев, которых я попыталась достойно оценить на уровне четырёх-пяти баллов. Что ж, таковы реалии любых конкурсов. Что есть. По итоговым баллам в этот раз даже лауреатами стало мизерное количество конкурсантов, бывает и такое.
К систематическим недостаткам конкурсов «СЧ» могу отнести только один – не соблюдение (правда, тоже не частое) количественных ограничений на длину стихотворения при включении его в список лонг-листа. Считаю, что для серьёзных и ценных конкурсных находок председатель жюри обязан «обрезать» произведение до предельно допустимого количества строф (на своё усмотрение – или по согласованию с автором). Многие дисциплинированные авторы, внимательно читающие условия конкурса, сами проделывают такую болезненную вивисекцию, возможно, подспудно или явно сказывающуюся на последующей конкурсной судьбе творения. Почему же делать исключения для нарушителей объявленных правил (вплоть до включения их в список победителей). Такое рацпредложение я уже делала.
И напоследок, конкурсантам и просто почитателям «СЧ» на трёхмовном пространстве: почаще и повнимательнее путешествуйте по вкладкам сайта http://zeitglas.io.ua, выписывайте и читайте журнал «Склянка Часу*ZeitGlas», который становится всё лучше и интереснее – вопреки невзгодам.
Всем – мира, добра, взаимопонимания!
Валерия Влащик, Мариуполь, 13.07.2016.
Ліля 13 июл 2016 ответить
Велике спасибі організаторам конкурсу. Ви робите дуже важливу і потрібну справу!
Володимир Гільчук 13 июл 2016 ответить
Володимир Гільчук Шановне журі, вельмишановні поети! Довго чекав, коли справа дійде , власне. до критичного літературного розбору, але так і не дочекався. Замість цього - образи, зведення рахунків, безплідні сварки. Спочатку про коментарі. Дорогі дівчата Леся, Тетяна, Світлана і всі, які вже навчилися рахувати до двадцяти. Вибачте, що я вас так називаю, але в мене донька якраз 1976 року народження. По-перше, це все-таки юначий максималізм або навіть нахабство так звертатися до журі: "Ви вмієте рахувати..." Вміють і я теж, оскільки закінчив фізичний класичного університету з відзнакою. Там, рахуючи рефрен, 36 рядків. По-друге, знизьте градус свого гніву. Коли я надсилав свого вірша, то і в електронному і в паперовому варіантах попросив особисто пана О. Апалькова на свій розсуд скоротити його до потрібного формату. Мені важко писати вірші на замовлення. Цей вірш було написано давно. Кожен вірш для мене як дитина, і ось тут пропонують, щоб вкласти в коляску, відрізати цій дитині ручки і ніжки. Я сам цього зробити не зміг. Я щиро вважав, що на розгляд журі буде подано будь- які три строфи з набору 1,2,3; 1,2, 4; 1,2, 5; 1,2,6, і таким чином умови конкурсу не буде порушено. Можете скласти слідчу комісію під головуванням пані Коробової і особисто допитати пана Апалькова (тільки не прибивайте цвяхами до хреста!) По-третє, оскільки ви показали такі глибокі знання математики, не звернувши уваги на якість поезії, то може вам усім краще перекваліфікуватися у бухгалтери - Ющенко теж з цього починав. По-четверте, існує поняття буква закону і дух закону. Оскільки у нас не олімпіада юних математиків, то, можливо, невелике перевищення, як у Левченка, не є таким вже криміналом, якщо самі рядки покращують твір. Я так розумію, що ображені вважають, що коли б у них була змога розвернутися, то вони апріорі затьмарили б усіх. Знаєте, видно пана по халявах - досить і кілька рядків, щоб оцінити рівень поета. Цілий вірш я подав для друку у випадку, якщо він щось завоює, щоб справжні поціновувачі поезії змогли скласти обгрунтовану думку, а, можливо, і одержати певне естетичне задоволення. Це не велоперегони, конкурс покликаний відкривати красу поетичного слова, виховувати літературний смак. Обмеження по обєму введені для того, щоб не адекватні людии типу дописувачки Анастасії не надсилали свої графоманські поеми. Я підозрюю, що якби Шевченко надіслав на конкурс свій Заповіт, то "безпринципне" журі теж допустило би його до розгляду і, можливо, ввело навіть до призерів, хоч він і не російською. Як казав росіянин Тютчев: "Нам не дано предугадать, как наше слово отзовется..." З усього доробку знаменитого Брюсова памятають тільки: "О закрой свои бледніе ноги". Я ось уже третій рік не можу продати за 10 грн товстий його том, а ви ображаєтесь, що вас не оцінили. Мені, можливо, таки є на що ображатися. Це вже третій конкус Склянки, в якому я беру участь. Вірш про кохання, за який не було б соромно будь-якому класному поету України навіть не потрапив до шорт-листа. Вірш пр Вітчизну я сам скоротив на одну строфу і він дещо втратив. Я зайняв шосте місце. Подивіться, якщо взяти набір з будь-яких трьох строф, то невже вірш Мій світ не вартий того ж стандартного шостого місця? Ось пан Лазо вже другий конкурс вважає мене твердим трієчником, то що мені труси рвати ?(До речі, вірші-коментарі Коробової прикольні, дотепні, але це ж агітка, а не поезія). Дехто вимагав оприлюднити весь список. Треба було купувати Вісник. Сам я не можу, бо в мене на 30 кв. м більш ніж 5,5 тисяч книг. Вірші надсилаю, щоби їх просто почитали. У мене видано 11 книг, але наклад по 50 прим. і так ще дещо лежить під диваном - не розкрученому письменнику щось продати важко. Конкурс дає змогу надрукуватися людям, які ще прагнуть засвітитися на літературному небосхилі. Радійте, що такі шанси у вас є. Стосовно російськомовних віршів. Справа не в мові, а в тому, що вони просто слабкі літературно. Взагалі, я думаю, що журі змушено було діяти за принципом: вибрати лучших среди худших... Але імена треба відкривати. Лауреат минулого конкурсу Бобошко був надрукований у Літературній газеті України. Виділили цілу сторінку. Так що конкурс не зовсім графоманський. Хочу захистити пані Влащик, хоч багато в чому не погоджуюся. Звичайно, своя сорочка ближча до тіла, але, наприклад, в своєму коментарі я не оцінив її вірш-переможець, а вона мені все-таки поствила 5 з мінусом. Значить, література превалює над помстою. Біда конкурсу в тому, що перемагають не завжди кращі твори і пересічні автори втрачають орієнтацію: о, і я так можу! Це як у відомій комедії: ну, английский я зік я знаю... Але для комерції може й краще, коли буде більше учасників. Про вживання "нету". Не бачу проблеми. Якщо слухати дописувачку, то треба заборонити всього Висоцького і Пісню Павличка, про два кольори, які ОБА на полотні. Про Бесіду. Знаєте, один римлянин написав вірш. Майже через 2 тисячі років його повторив Державін, а пізніше - Пушкін (був такий непоганий поет, правда, російською писав). Якщо б слухали наших літературних ерудитів про запозичену ідею, то ми би не мали: Я памятник себе воздвиг... Тепер, власне, перейду до критики. Ну, "раз пошла такая пьянка", то буду трохи прискіпуватися. Прошу не ображатись. Свого часу я критикував на літстудії Степаненко, Малігон, Винник, Дністрового, але це не завадило їм стати членами НСПУ, лауреатами престижних конкурсів і володарями міжнарожних премій. Так що потерпіть, і з вас люди будуть. Себе критикувати не буду. Можливо, я теж хворію на "авторську слвпоту", коли критик бачить недоліки всіх, тільки не свої, але якби я не вважав свого вірша літературно вартісним, то і не посилав би його на конкурс. Почну з Оксани Вікторівни. Загальне враженя дуже хороше. Можливо, вірш кращий серед тих, які буду обговорювати. Є геніальні рядки: Пє молоко думок. Чудові останні дві строфи. Але є і дрібні недоліки. Наприклад, "набирав обрисів щосили", "ріки - лиха". "блищать грані сторінки" Чому? Неточний образ. Слово "дивні" не в контексті. Якби російське "дівниє" - інша справа. Джерело засохне - не зовсім точне слово. Засохне дерево, листя. Мається на увазі, що воно залишиться існувати сухим, а джерело щезає, зникає зовсім. Воно може висохнути, замулитися, вичахнути. Ну, поетка має мене зрозуміти. Повторюю, що вірш сподобався. Далі Сергій Прокопович. Дуже трагічна, пристрасна річ, відчувається нерв, бере за душу, але є поетичні огріхи. Краще б розділові знаки, хоч це не модно. "Себе- тебе", " А в тебе... А на екрані.... А на долоні.." - підряд. Трохи розхристано - то білий вірш, то рими. Те, що довший - не страшно. Вірш добрий. Тепер Любов Петрівна.Загалом приємне враження, але трохи забагато літературщини, неясних, туманних образів, неясно виражені думки: в зморшках сюжетів не сплять застороги батьків, вітер ворухобить душу, криги скресали формами, щоб у море віршів відплисти, виклик чаклункам... Крига асоціюється з мертвим, холодним (Кай і Снігова Королева). "Східців томи" - подумайте, що сказали: східці, складені в томи, а ви ж хотіли навпаки. Але класно "родимки літер". Загалом добре. Продовжу Лідією Володимирівною. Загальне враження хороше. Сильна перша строфа, останній рядок. Все правильно, але багато стандартних образів: пізнань віконце,ясним сонцем, колодязь мудрості, бездонне джерело, коротке, наче мить. Про засохле джерело вже казав. Рима мить - жив. Але враження нормальне. Далі Микола Анатолієвич. Це нічого, що викорстав цікаву ідею, нічого, що російською. Просто оригінал сильніший літературно. А так вірш цікавий. Тепер про переможця. На жаль, крім перших двох рядків нічого особливого не знайшов. "Прошлое никогда не поздно", "как би сказать.." Набив морду, чи що? Спірні істини, хто живе в бібліотеці.. Чому симпатичні чорнила ієрархічні, а інші ж які? Про "девственность скользкую по секрету" взагалі мовчу: це про що, про таїну чи жіночі виділення (секреція залоз)? Не поділяю захвату журі і співчуваю Росії. Якщо вже такі автори з такими коронними віршами вважаються в Росії серйозними поетами, то це повний крах літератури. Не можна сказати, що це нижче плінтуса, але, мабуть, все-таки не перше місце навіть в такому ліберальному конкурсі. Можливо, на мене образяться, але якщо б ці речі критикували такі люди як Андрухович, забужко, Малкович, Москалець, то впевнений, що мало що з розглянутого вони просто б визнали поезією. І, наостанок, щоб не звинуватили в націоналізмі, наведу свій переклад з Цвєтєвої. Якщо вродилась душа крилата -/ Що їй хороми і що їй хати!/ Що Чінгісхан і ординські зграї!/ Двох ворогів на цім світі маю,/ Двох близнюків - нерозривно-злитих:/ Голод голодних - і ситість ситих! І не треба 20 рядків, щоб залишитися у вічності. Ідея для журі: оскільеи для багатьох учасників найважливіше - місце, то можна для кожного надрукувати за окрему плату іменний диплом учасника і на кожному написати "Перше місце". З повагою вічно шостий Володимир Гільчук.
   
--- 14 июл 2016 ответить
Шановний Володимире Павловичу!Щиро дякую,що прочитали мій вірш. Хотіла б трохи відповісти на Ваші зауваження. "В зморшках сюжетів - не сплять застороги батьків" -мала на увазі,що в домашній бібліотеці є книги.які читано-перечитано,книги давні за віком,як і їх добре відомі сюжети -аж до зморшок.Це - ніби стара досвідчена людина.А в книгах - не сплять застороги батьків:все, про що говорили батьки, від чого хотіли б застерегти, не раз зустрічалося і книгах.Хіба ж не так? Дружити,кохати, бути вірним іт.д ми теж вчилися на прикладі життя літературних героїв. Що ж стосується ЗВОРУХОБИЛИ МОВ ВІТЕР - то перше слово - СТОРІНКИ.Думаю, що зрозуміло, що це саме зміст сторінок зворухобив душу, тобто, схвилював.І це нормально для читача.Прикро,коли книга залишає людину байдужою. Стосовно виклику чаклункм. Ви,мабуть, теж помітили, як зараз модно звертатися до знахарів,купувати різні амулети,оберіги тощо.Часто такі послуги пропонують навіть через газети.Я ж хотіла сказати, що мій оберіг,себто,мій особистий захисток від всякого бруду саме в тому гарному, світлому і святому,що подарували назавжди книги. В усякому випадку ще раз дякую за зауваження.Критика підштовхує людину працювати вимогливіше,зростати.З найкращими побажаннями Любов Матузок
svetlana-pivovarova 13 июл 2016 ответить
Доброго вам вечора, пане Володимире! Не знаю, чому ви мене вибрали головою "(Можете скласти слідчу комісію під головуванням пані Коробової"). Але хотілося б знати, бо особисто про вас і про скорочення вашого вірша я не говорила ні слова. Мова йшла про "переможця" цього конкурсу. Я не відмовляюся від своїх слів і буду й надалі говорити про те, що віршик "переможця" не заслуговує на 1 місце. Прочитала ваш коментар до цього витвору і була дуже задоволена, що ви побачили в ньому ті ж самі помилки, що й я. Дуже сміялася над "девственностью" , коли вперше познайомилася з "геніальним" витвором. Пане Володимире, зрозумійте мене правильно. Мені зовсім не потрібне було місце в цьому конкурсі. Чого я хотіла в житті, того я вже досягла.(Мені багато не треба) Просто було цікаво подивитися на проведення конкурсу і на вибраний журі кращий твір. Ви ж бачите, що я зовсім нікого не чіпаю, окрім "переможця". Я побачила те, в чому мені треба було ще раз впевнитись - от і все. І просто виклала свою думку тут. А от чого це ви мене головою вибрали,- поясніть. Хоча... мабуть, це тому, що ми з вами земляки. Сміюсь. Світлана Коробова
--- 13 июл 2016 ответить
Шановний пане Гільчук. Так дивно з ваших вуст чути, що ви звернулися до пана Апалькова з проханням скоротити ваш вірш. Цей конкурс, як і всі попередні, заздалегідь сплановані щодо переможців. Дивно, коли вже вдруге перемагає вірш російською мовою. Це вже просто набридло. Але ж ті, хто оцінює конкурс, самі російськомовні. І, на жаль, далекі від рідного слова.
valeria27 13 июл 2016 ответить
Прощу прощения, в своём комментарии выше нечаянно упомянула Сергея Левченко в списке не вошедших в сонм победителей конкурса, почему-то забыв, что поэт всё же разделил с О. Креминской 3-е место. По-видимому, подспудно - с течением времени - мне захотелось, чтобы у пана Сергея было более высокое место, пожалела, что слабо (4-) оценила его щемящие стихи.
И - немного повторений, почти дословных. Победителя конкурса Владимира Утки-Отки я назвала поэтом ярким, взрывным, харизматичным. Высоко его оценили - независимо от меня - и все остальные члены жюри. Дополняю: он не есть российский поэт, он - русскоязычный поэт украинского Мариуполя. Серьёзным и неординарным поэтом-философом я назвала в комментарии мариупольчанина Юрия Григорьева, стихотворению которого (кстати, написанному украинскою мовою) я поставила тоже "5-", что ну никак не помогло попасть пану Юрию в шорт-лист, не то что в список лауреатов хотя бы. И никаких обид и пререканий, естественный конкурсный процесс, не тронуло стихотворение остальных членов жюри, повезёт в другой раз. Высокие оценки (4 и 5) я поставила ещё доброму десятку украиномовных конкурсантов, не попавших по разным другим причинам в шорт-лист. Тоже нормальный конкурсный процесс, тем более что мои коллеги по жюри (на один раз, я думаю) - широко известные, более профессиональные и более серьёзные и уважаемые персоны. Ещё раз - всем добра и взаимопонимания. Сохраняйте спокойствие и благоразумие. Валерия Влащик.
svetlana-pivovarova 14 июл 2016 ответить
То чого ж мовчить "переможець"? Наче закам,янів від щастя. Володимире , та скажіть хоча б слово на захист свого витвору!
Ну не хочете, то я скажу.

"Когда посредственность взбирается на постамент, она от счастья на нём каменеет".
Джидду Кришнамурти

Якщо про чесність зайде мова,
Відразу тут агенти слова:
Данильченки і Сергієнки,
І Василенки, і Петренки...

В змаганні "Хто підсмалить більше"
Вони зажарять ваші вірші
До чорноти неїстівної
Так, що аж візьметься корою

Брехня... Розумний - усміхнеться,
Бо кіпоть відрізнить від перцю,
Дурний - все з,їсть й не скривить рота,
Бо чавкати - його робота...

Коли за правду скажеш слово,
З вас зроблять психа чи дурного,
Й пошлють пани та добрі пані
Мабуть, туди, де лікування

Самі проходили не раз...
Що правда в честолюбний час!
Що правда в час, коли за гріш
Купують місце, де стоїш,

Скупляють славу, як метал,
І лізуть всі на п,єдестал?
І навіть ті, хто не доріс,
Деруть туди ж кирпатий ніс...

І не важливо, скільки мух
Злетілось на сумнівний дух...

Світлана Коробова (До всіх тільки з теплом і повагою)))
zekaknigolub 14 июл 2016 ответить
Пані Світлано, Ви як завжди неперевершені! Гарного дня, творчих успіхів і натхнення!
valeria27 14 июл 2016 ответить
В той же Индии говорят: "Хочешь узнать человека? Тогда задень его. Человек - это сосуд. Чем
наполнен, то и начнет выплескиваться из него". Продолжайте бесноваться и фонтанировать. Хотя никто вас даже и не задевал. А победитель конкурса, я подозреваю, даже ещё и не знает, что он победитель и какую рекламу вы ему делаете, ибо достоверно известно, что он незаменимый заводской работяга в нешуточном цехе, что у него нет интернета и соответствующей компьютерной грамотности - и что ему плевать на всякие земные регалии и пьедесталы, а також и на вздорные рифмованные бредни окололитературных дамочек.
Леа 14 июл 2016 ответить
Той випадок, коли вірш переможця, приємно дивує кожним рядком. Мої вітання, пане Володимире!
svetlana-pivovarova 14 июл 2016 ответить
Пани Валерия, а это вы кого называете окололитературной дамочкой? ))) А не эти ли, так называемые "бредни" вас взволновали?))) А рекламу я не "победителю" делаю, пани Валерия. Он то при чём? Нельзя так поверхностно мыслить. Реклама эта вам. С теплом Светлана Коробова
valeria27 14 июл 2016 ответить
Пани Светлана К., спасибо за заботу, внимание, теплоту и доброжелательность. Желаю вам убедительных побед в новых конкурсах СЧ!
Валерия Влащик
svetlana-pivovarova 14 июл 2016 ответить
Пани Валерия В., и вам спасибо за "бредни", за "окололитературную дамочку", за "бесноваться" и "фонтанировать"... А вот желать мне побед, да ещё и убедительных в ваших новых конкурсах не надо. То, что хотела - я получила. Сказать вам что? Да скажу! Какие секреты! Я получила прекрасный материал, который красиво ложится на бумагу.))) Всего доброго! Светлана Коробова
valeria27 15 июл 2016 ответить
Пани Светлана, это был секрет Полишинеля. Мы вас тоже протестировали, чтобы все убедились, что вы есть новоявленный (или пожизненный) тролль и вампир. Жаль вас. Прощайте.
svetlana-pivovarova 15 июл 2016 ответить
Пани Валерия, вы перепутали. Это был тест на беременность))) Не жалейте меня - я очень успешный человек, красивый не только внешне, но и духовно. А то, что люди убедились, кто есть кто - я рада. Иногда надо снимать завесу, чтобы увидеть, что под ней.)))
svetlana-pivovarova 15 июл 2016 ответить
Уважаемые авторы конкурса! Обратите внимание, какие люди оценивают ваши стихи. Пани Валерию В. я никак не оскорбила. Зато получила и "бредни", и "окололитературную дамочку", и "бесноваться", и "фонтанировать", и "тролля", и "вампира"... Делайте выводы! Только не подписывайтесь здесь "Петренко", "Иваненко" и т. д. Смотрите открыто в глаза правде. И не слушайте, что у каждого она своя. Это придумали лжецы. Правда всегда одна. Она тревожит, она кипит, бурлит... Но она всегда неизменна. Анализируйте. Думайте. Это отличительная черта настоящих людей. А поэзию творить могут только настоящие. Она не строится на лжи. С уважением ко всем человек с настоящей фамилией и именем, не тролль, не вампир, не окололитературная дамочка, пишущая "бредни" Светлана Коробова А это для того, чтобы все убедились в моей реальности:https://nbu4kids.wordpress.com/201
3/08/21/прапор-україни/,
http://marko-ta-harko.io.ua/s121057/svitlana_
korobova._zagadki,
http://abetka.ucoz.ru/news/vitaemo_z_dnem_der
zhavnogo_prapora/2015-08-21-8,...............
...........
--- 15 июл 2016 ответить
Нарешті пані С.Коробова застрочила рідною лайкою. Таке враження, що вона проста ренігатка, дійсно схиблена на самозакоханість. Почитала її російськомовні вірші... Нічого нового. Вона повільно зняла маску, а у неї нема обличча.

Наталя Димчишина, м.Київ.
zeitglas 15 июл 2016 ответить
Від редакції журналу "Склянка Часу*Zeitglas"

Закликаємо усіх коментаторів припинити чвари та персональні словесні бійки!!!
Будь ласка, пані та панове, давайте разом визначимо автора конкурсу, якому найбільше віддадуть свої симпатії дописувачі цього сайту!

Коли важко комусь зробити це на цій сторінці, надсилайте міркування з цього приводу на е-скриньку редакції: zeitglas@ck.ukrtel.net Ми перенесемо е-листи до сторінки конкурсних коментарів.
svetlana-pivovarova 15 июл 2016 ответить
Пані Димчишина, вам обов,язково дадуть перше місце за брехню в слідуючому конкурсі. Приймайте участь. Людям без совісті жити легше. Світлана Коробова
zeitglas 15 июл 2016 ответить
Найбільше мені сподобалася у збірнику поезія Романа Бабія «Світ із полиці», Мітасової Ірини «Огранка душі» та Кіп ніс Єлизавети « Моєму другу – книзі».
У даних творах глибина думки поєднується з художнім змістом.


З повагою Микола Скрипиць
м. Київ.
Володимир Гільчук 15 июл 2016 ответить
Шановна пані Матузок! Я дуже не хотів цих словесних баталій і страшенно жалкую, що взагалі взявся щось критикувати (шосте місце критикує лруге!) Знаючи, які амбіційні і горді люди мистецтва (сам такий), я все-таки ще раз наступлю на граблі. Я хотів звернути Вашу увагу на не зовсім очевидні для більшості речі, на нюанси, а замість цього одержав розяснення самого простого і само собою зрозумілого. Я книголюб, і все, що Ви ХОТІЛИ сказати, я зрозумів з півслова. Справа в тому ЩО Ви сказали і ЯК. Я намагався зробити все делікатно, не ображаючи самолюбства авторів, а одержав урок для "особливо тупого". Є такий анекдот: Лейтенант читает лекцию по радиотехнике курсантам: "Радиостанция находится на бронепоезде". Один слушатель спрашивает: "А радиостанция на лампах, транзисторах или микросхемах?" Уверенній в себе лейтенант отвечает: "Повторяю для особенно тупіх - радиостанция на бронепоезде..." Безумовно, Ви досягли в творчості певних успіхів. Одні просто римують все підряд, інші пишуть образно, але не римовано. Ви намагаєтесь все поєднати. Щось виходить, щось ні. Ще не зовсім виробилося почуття слова. Мені було би простіше просто всіх похвалити: чудові поети, креативні, вибухові, глибокі, яскраві.... ("Пой, птичка, пой...") Але краще сказати правду (як я її бачу). Конкурс виявився найслабкішим з тих трьох, де я брав участь. Його покинули такі непогані поети як Дзюбенко-Мейс, Бобошко, Нечитайло і деякі інші. До речі мені теж треба задуматися над тим, що навіть такі посередні конкурси я не можу виграти. Мабуть, і зі мною не все в порядку, а я цього не бачу. Тепер про Ваш призовий вірш. Я купився на те, що Ви хочете вдосконалюватися, стати поетом і тому дозволив собі звернути увагу на деякі тонкощі. Повторюю, що при поверховому погляді вірш добрий, але Ви б побачили, як його роздраконили б справжні критики! Повірте на слово - у мене є досвід. Перший мій вірш надрукували у 1962 році, і мені тепер за нього соромно. Тепер конкретно ще раз по тексту. Повторюся, що деякі Ваші образи туманні, неясні, вимагають коментарів, а це не бажано. І написано не завжди те, що Ви мали на увазі. В ЗМОРШКАХ СЮЖЕТІВ - НЕ СПЛЯТЬ ЗАСТОРОГИ БАТЬКІВ. Ви хотіли сказати, що в сюжетах книг сконцентрована тисячолітня мудрість предків. Все вірно. В ЗМОРШКАХ для мене більше асоціюється з лабіринтами, закапелками, звивинами сюжетів, а не з їхньою древністю. І це гарний образ. Тире не обовязкове Але чому тільки застороги? Це негативна сторона мудрості, а є ще й поради, приклади, напучування іншого плану. Тому вважаю слово не зовсім точним, яке не виражає всього того, що Ви хотіли висловити. Крім того, вважається навпаки, що коли книга закрита, то в ній сплять, дрімають герої, які оживають, коли читач відкриває книгу. Це дрібниця, але можна ж оцінювати і так. СТОРІНКИ ЗВОРоХОБИЛИ ДУШУ МОВ ВІТЕР (Саме так через О найчастіше рекомендують писати). Ви мали на увазі, що те, що Ви вичитали на сторінках, збурило Вашу душу. Чудово! Так писати допустимо, це метафора. Але ж Ви в кінці дописали ЯК ВІТЕР. І тут є дві версії розкриття образу. Перша: сторінки слугують у якості вітру. Друга: вони збурюють душу, наче це зробив би вітер. Але матеріальний вітер не може збурювати абстрактну душу. Тому обидва тлумачення текстуально не на Вашу користь. Задумано добре, а виконано не точно. КНИГИ СКРЕСАЛИ НАДГОСТРИМИ ФОРМАМИ КРИГ. Як говорять росіяни, занадто вичурно. Вибачте, але Ви просто підганяли образи під риму книга - крига. До речі, не Ви одна, але у Кремінської це вийшло більш органічно, і тому я ставлю її вірш вище за Ваш. ЩОБ ПЕРЕГОДОМ У МОРЕ ВІРШІВ ВІДНЕСТИ. Кого, нас, що - вірші, форми?. Наберуся нахабства порадити: все, що написане римовано, перепишіть в один рядок прозою з дотриманням норм формування речення, визначте всі частини мови і ви самі побачити, чи чітко виражена ідея. ВИКЛИК ЧАКЛУНКАМ _ ОСЬ ІСТИННИЙ МІЙ ОБЕРІГ:/ СХІДЦІВ ТОМИ, ЩОБ ДУША... Ви вже пояснили, що для Вас оберіг - книги, а не амулети чаклунок, але ж написали: мій оберіг - виклик чаклункам. Нехай філологи розшифрують по-іншому. Ви мали на увазі, що томи книг, як східці, підносять Вас до сонцесяйних вершин мудрості. Тому треба було написати СХіДЦі ТОМів, хоч теж трохи кострубато. ТІЛЬКИ Б ЧИТАЧ НЕ ВПОКОЇВ ЇХ ДУХ КЛАДОВИЩЕМ. Ви мали на увазі, що погано, коли книгозбірня перетворюється на кладовище книг, бо їх ніхто не читає. Але слово ЇХ у близькому контексті не звязано з книгами. Слово упокоїв має у нас позитивний смисл: упокоїв душу на кладовищі, нарешті одержав спокій. У вас кладовищем карають книги. Це нюанси, але в них і є вся поезія. Крім того, небажаний збіг впокоЇВ ЇХ - важко для читання. Тільки не ображайтесь дуже! Ви ж хотіли стати поетом, тому дрібниць нема. Коли тільки переможцем - тоді жаль мого часу (я до третьої ночі не спав через Ваш шедевр). Якщо Ви не сприймаєте моєї поезії й не довіряєте моїй критиці, рекомендую почитати ранніх Тичину, Драча, Вінграновського, не кажу вже про будь-яку річ Костенко чи Тамари Севернюк. Відчуйте різницю. Тільки не кидайте писати, бо такою критикою я Апалькову весь конкурс розжену. І, наостанок, заяложений вираз, адаптований: "Любіть поезію в собі, а не СЕБЕ в поезії. З найкращими побажаннями Володимир Гільчук.
Любов Матузок 15 июл 2016 ответить
Шановний Володимире Павловичу!Я нормальна людина, нормально сприймаю критику.І дуже важливо чесно почути, як твій твір сприймають інші.Це схоже на те,як ти ставишся до своєї дитини,а якою її бачуть інші..Я не ображаюся на розумну аргументовану критику, більше того - я Вам щиро вдячна, буду більш серйозно працювати,прокручувати можливі аспекти розуміння мого твору.Іноді дійсно пишеш не зовсім чітко,коли слово чи фраза несе багато навантажень,кілька змістів,якщо можна так сказати.Уявіть, що ми просто мило спілкуємося.Всього Вам найкращого.Не переймайтеся на мій рахунок,це я повинна еадалі працювати краще.З найкращими побажаннями Любов Матузок.
Степан Йонов 16 июл 2016 ответить
Стежу за літературою України. Бо живу тут.
Знаю, кожне століття - хворе століття. Рівень хвороби показник цього конкурсу. Слабкість авторів, їх потуг і здібностей. Заете - жадоба слави безпардонна. Рівень написання самих коментарів відійшов недалеко від рівня віршів поданих на конкурс (див.Вісник). Мабуть, поети і поетеси зажали свої бабки аби не купуваити книжок, що було обумовлено конкурсом. Дивні поети і поетки. Адже, переглянувши акцію продажу книг, стає моторошно за поетів і поеток. Там є книги по 3 гривні... Не схотіли, певно, брати участь, аби купувати своїх колежанок та колег... А дарма. Ви не купуєте книжок, то й ваш ихне куплять. А що робиться у коментах??? Хамство, злість, тупість. Народ не розуміє навіть простих законів естетики буття, не володіє і здоровим почуттям гумору, не те, що здоровим глуздом.
Що чекає на літературу в Україні???

Степан Йонов, м.Лебедин.
zeitglas 17 июл 2016 ответить
На V-му Міжнародному поетичному конкурсі "Чатує в століттях Чернеча Гора" найкращими віршами вважаю:

1. Вірш Калини(Харченко) Інни "Сила".
2. Вірш Литвинець Іванни "Хто жив із книгою..."(присвята Лесі Українці).
3. Вірш Богуслава Володимира Петровича "Слово".

З повагою М.В.Панков
zeitglas 17 июл 2016 ответить
Прошу, надрукуйте в обговореннях мої враження про конкурс:

своєю образністю припали до душі твори Литвинець Іванни, Немолот Вікторії та Рябініної Марини.

Щодо закидів у бік журі стосовно несправедливого суддівства, то зі свого досвіду можу сказати, що мої вірші на конкурсах посідали різні місця, тому все залежить від сприйняття членами журі самого твору, а не від особистісного ставлення до автора.

Із найкращими побажаннями,

Олеся Григор'єва
valeria27 17 июл 2016 ответить
Рада была бы видеть в дополнительном списке лауреатов конкурса следующие фамилии:
1) Григор'єва Олеся, "Завжди зі мною" (19-);
2) Доленник Інна, "Вірші" (19++), совершенное стихотворение, хотя ближе к теме 6-го конкурса;
3) Мітасова Ірина, "Огранка души" (не вошедшее, к сожалению, в шорт-лист).
Критерий - совокупное эмоционально-художественное воздействие.
Валерия Влащик
Краля Анастасія 22 июл 2016 ответить
Сховала мати діток,
Бо мали вдосталь квіток.
Горює бідна мати,
Нема чим годувати.
А батько крав і грабував
Наркотиками торгував.
Старався годувати,
Не плакала, щоб мати!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow