VI-й міжнародний конкурс на краще коротке оповідання «Zeitglas-2016»




Завершено прийом творів на VI-й міжнародний конкурс на краще коротке оповідання «Zeitglas-2016»

Нагадуємо, що головна мета цього конкурсу  полягала у висвітленні проблем сьогодення та ознайомлення читачів з найкращими зразками нинішньої художньої літератури, котра не знає кордонів та утисків цензорів.

Умови конкурсу:

мова написання — українська або російська;
обсяг — до 16000 знаків. (Не більше!)
вік учасників — не обмежений.
кількість творів — ОДИН!
тематика — сьогодення...


Термін подання творів завершено 30 грудня 2016 року.

 

Довідки за тел. (04736) 36805


* будь-який автор мав можливість надіслати ВЛАСНИЙ текст на предмет конкурсного розгляду.

 

УВАГА!


Аби надіслати свій твір, автору слід було придбати (будь-яку) книгу / книги видавництва "Склянка Часу*Zeitglas" (аби переглянути та вибрати книги, натисніть на це посилання 
http://zeitglas.io.ua/s217052/

 В такий спосіб учасник доводив справою свою щиру участь у спільній справі популяризації сучасної літератури України.


Придбані книги можна читати самому. Можна дарувати друзям. Можна підтримувати бібліотеки.
Без виконання цієї умови твори не беруться. 

 

На отримані з продажу книг кошти буде видано збірку перекладів німецькою мовою авторів-переможців та лауреатів цього та попередніх конкурсів. 

Редакция журналу СЧ приймала до розгляду авторські тексти за обов`язкової наявності:

- "короткого листа” (що надсилається, чітко зазначивши назву конкурсу, твору та авторства)

- короткої біографії автора ( із зазначенням року народження та вірно поданої поштової адреси автора:

СПЕРШУ - прізвище та ім`я по батькові, вулиця, номер будинку та квартири, місто, область,поштовий індекс, телефон, е-пошта ).

* тексти повинні  надсилатися до редакції журналу СЧ у роздруковці на папері з обов`язковим доданням електронної версії /CD, або по е-пошті/ в програмі Word або RTF ( з чіткою різницею тире від дефісу, перевіреною орфографією, без усяких обрамлень і довільних форматувань

Будь ласка, подавайте вашу адресу лише так:

(Прізвище та ім`я по батькові, вулиця, номер будинку та квартири, місто, поштовий індекс, е-пошту).



*надаючи свої твори, автор погоджується з подальшим публікуванням чи використанням їх тексту в рамках літературних проектів журналу.

Тексти надсилаються на електронну адресу: zeitglas@ck.ukrtel.net
із позначкою «Конкурс оповідання».
Пересилка роздрукованого тексту оповідання на папері із підписом автора обов‘зкова
за адресою:

«Склянка Часу*Zeitglas»
Вул. Шевченка, 31/32,
м. Канів,
Черкаської обл.
19003

 

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У визначений термін до редакції журналу "Склянка часу*Zeitglas"
надійшло загалом
874 твори 
сучасних авторів з України та зарубіжжя.

До конкурсного розгляду було узято
56


Багато творів було не взято до конкурсного розгляду. Чисельна кількість авторів зовсім нехтувала умовами конкурсу. Переважна кількість надісланих творів не відповідала вимогам конкурсу. Тому редакція звертається до таких - беріть участь у новому конкурсі. Тільки виконуйте УСІ умови! 



 Довідки за тел: 04736-36805, або zeitglas@ck.ukrtel.net



Автори, учасники конкурсу «Zeitglas-2016», 
твори яких було оприлюднено на сторінках журналу 
«Склянка Часу*Zeitglas»

 

«Склянка Часу*Zeitglas» №77

 

Микола Москалець


«Склянка Часу*Zeitglas» №78

 


Влад Наслунга
Элина Свенцицкая

 

«Склянка Часу*Zeitglas» №79

 

 

Олександр Басанець
Михайло Буджак
Сергій Одаренко

«Склянка Часу*Zeitglas» №80

 


Тетяна Бондар
Юлія Судус (Сіваш)
Дмитро Крупник
Інгвар Ант

Ліпчинський Валентин
Маргарита Шевернога
Христина Білинська

 

«Склянка Часу*Zeitglas» №81

 


Ольга Борисова
Іван Тараненко


Автори трьох найкращих оповідань будуть відзначені нагородами.
Відзначені роботи, за рішенням конкурсного журі, будуть опубліковані на сторінках нашого журналу та літературного альманаху «Скіфія».

----------------------------------------------------------------------------------------------

 

За бажанням учасників IV -го минулорічного конкурсу, редакція планує і цього року видати обмеженим накладом 

ВІСНИК
VI-го міжнародного конкурсу короткого оповідання "Zeitglas-2016". 


"Вісник" матимуть змогу придбати лише учасники конкурсу та члени журі.

Вісник зможе придбати кожний атор-учасник, замовивши його примірник (примірники) в редакції й отримати його поштою. В такий спосіб автор може долучитися до обговорення усіх допущених до конкурсу творів на цьому сайті. Цю інформацію врахує журі. 


Опісля обговорення усіх творів опублікованих на сторінках ВІСНИКУ, та визначення 20 кращих авторів, їх тексти будуть оприлюднені на цьому сайті для остаточного визнячення лідерів конкурсу.

 

ТОЖ, будь ласка, усі, хто бажає придбати ВІСНИКА, сповістіть про це редакцію. Адже примірників буде виготовлено саме стільки, скільки авторів побажають придбати.


ВІСНИК коштує 80 грн. ( + пересилка 25 грн.)


Дипломом буде відзначено й автора, твір якого набере найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у КОММЕНТАРЯХ.

 

Прочитати усі конкурсні твори можна на сайті:

https://zeitglas.io.ua/f16072

 


Оцінки журі авторам «шорт-листу» 

конкурсу  короткого оповідання

«ZEITGLAS»-2016

 

Автор та назва твору

Оцінка

АПАЛЬКОВ

Олександр

Оцінка

БРУСЛИ-НОВСЬКИЙ Євген

Оцінка

ПАСЕНЮК  В`ячеслав

Оцінка

ЕРЕМЕНКО Володимир

Оцінка

КРИВОРУЧКО Владислав

Оцінка

ЛЕВЧЕНКО

Сергій

Загальний бал

Ант Інгвар

*1991 р.

м. Івано-Франківськ,

Capre Diem                                   

4

2

5

2

5

4

22

Лауреат

Басанець Олександр Михайлович

*1953 р., с.Бузівка, Дніпропетровська область.

Природолюб

5+

3

5

4

2

3

22+

Третє місце

Білинська Христина Валеріївна

*1993 р., м. Дрогобич, Львівської області.

Одного суботнього ранку…

3

3

3

2

4

3

18

Бондар Тетяна Олександрівна

*1975 р., м.Армянськ, АРК.

ПАН НІХТО

3

3

4

3

5

4

22

Лауреат

Борисова Ольга Михайловна

*? р., м..Самара, Російська Федерація.

ПОЕДИНОК

4

4

2

3

4

3

20

Буджак Михайло

* 1961 р., м.Тлумач, Івано - Франківська область.

НА СЬОМОМУ  БРОДІ

4

4

4

1

3

3

19

Вітолін Олександр Михайлович

*1981 р., м.Київ.

Обережно, міни!

4

3

4

2

4

3

20

Гонтарук Любов

*? р., м.Київ.

Смертник

3

2

4

3

5

3+

20+

Дериземля Євгенія Михайлівна

*1984 р., м. Кременчук.

Сухой закон, или

приключения Диониса в СССР

3

3

2

2

4

3+

17+

Жук Валерія

*2001 р., м. Харків.

ОСТАННЄ СОНЕЧКО…

3

2

3

3

4

3-

18-

Зінченко Анатолій Васильович

*? р., м. Жовті Води, Дніпропетровська область.

ВЕСНЯНІ МЕТАМОРФОЗИ

3

2

2

2

4

3

16

Валія Киян & Юра Лоцький

Валія Киян *1954 р., м.Київ.

Юра Лоцький *1954 р.  м. Лодзь, Польща.

Ділянка

4

2

3

2

5

3

19

Комісарук Володимир Васильович

*1952 р., Поділля

КОХАННЯ З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ

4

2

3

2

4

4

19

Корн Софія

*1997 р., м.Київ.

Зійшла зоря

4

2

3

4

5

4

22

Лауреат

Крупник Дмитро Геннадійович

*1974 р., м.Київ.

Сакартвело (Грузія)

 часів пізнього Саакашвілі

4

3

4

4

4

3

22

Лауреат

Малаш (Пилипенко) Олександра Василівна

*1985 р., с. Гоголів,  Київська область.

Психологи не пиячать на роботі

3

4

3

2

2

3

17

Маруга Валерій Михайлович

* 1948 р., м. Луцьк.

ЧАША ТЕРПЕНИЯ

4

3

2

5

2

3-

19-

Мошна Олександр

*1950 р., м.Харків.

Да сколько той жизни…

4

2

3

5

2

3

19

Міщенко Ірина Миколаївна

* 1982 р.,  с. Володарівка, Харківська область.

Лісовий уклін

3

2

2

2

4

3

16

Москалець Микола

* 1954 р., м.Канів.

Вгадайте її

3

2

4

3

5

3

20

Наслунга Влад

* 1938 р., м. Київ.

МІЙ ФІНСЬКИЙ ДРУГ

4

4

5

3

3

4

23

Друге місце

Нечитайло Михайло Степанович

* 1962  р., с. Веселий Кут, Киъвська область.

ІДІОТКА

5+

2

3

4

5

4

23+

Перше місце

Одаренко Сергій

 * 1984 р., м. Київ.

Посмішка Джоконди

3

2

5

1

5

3-

19-

Олійник Мар’яна

* 1966 р., м. Київ.

Її гріх

4

4

3

3

4

4

22

Лауреат

Понамаренко Олександр

*1957 р., м.Васильків, Київська область.

 Хоча б ще раз

5+

2

2

5

5

3

22+

Третє місце

Свенцицька  Еліна Михайлівна

*1960 р.н., м. Київ.

ЖИЗНЬ ПО МОСКОВСКОМУ ВРЕМЕНИ

3

3

5

2

4

3

20

Судус (Сіваш) Юлія Василівна

*1991 р., м. Івано-Франківськ.

Неначе сон      

4

3

5

2

4

3

19

Тараненко Іван

*1965 р., м. Київ.

Мить…

4

2

4

3

5

4

22

Лауреат

Шевернога  Маргарита

*1975 р., с. Кривчик,  Хмельницька область.

Смак манго

4

2

3

4

4

4

21

Яцкова Лідія Михайлівна

*1964 р., Живе на Поділлі.

КОРАБЕЛЬ  НА  ПЛАНЕТІ  МЕДУНІЯ

 

4

2

3

3

5

3

20

 

Переможцем конкурсу став:

 

Нечитайло Михайло

* 1962  р., с. Веселий Кут, Киъвська область. За твір «ІДІОТКА».

 

 

Друге місце:


Наслунга Влад * 1938 р., м. Київ. За твір «МІЙ ФІНСЬКИЙ ДРУГ»

 

 

Третє місце посіли: 

 

Басанець Олександр *1953 р., с.Бузівка, Дніпропетровська область.

За твір «Природолюб»

 

Понамаренко Олександр *1957 р., м.Васильків, Київська область.

За твір «Хоча б ще раз»

 

 

 

Лауреатами конкурсу визнано:

 

Ант Інгвар *1991 р., м. Івано-Франківськ. За твір «Capre Diem»

 

Бондар Тетяна *1975 р., м. Армянськ, АРК. За твір «ПАН НІХТО»

 

Корн Софія *1997 р., м. Київ. За твір «Зійшла зоря»

 

Тараненко Іван *1965 р., м. Київ. За твір «Мить…»

 

Корн Софія *1997 р., м.Київ. За твір «Зійшла зоря»

 

Крупник Дмитро *1974 р., м. Київ. За твір  «Сакартвело (Грузія)

 часів пізнього Саакашвілі»

 

Олійник Мар’яна * 1966 р., м. Київ. За твір «Її гріх»

 

 

Нагороди та дипломи буде наділслано авторам за вказаними ними адресами.

Щиро вітаємо переможців, лауреатів та всіх учасників конкурсу.
Особлива подяка тим, хто взяв участь в обговоренні творів.


І ласкаво запрошуємо до нового, VII-го міжнародного конкурсу на краще коротке оповідання «Zeitglas-2017»

Докладно на сайті:

https://zeitglas.io.ua/s2598795/

 

 

 

                                   -------------------------------------------------------------------------

 

 

Про перебіг минулорічного конкурсу можна  дізнатися, натиснувши зображення

"Вісника ZeitGlas-2015"

 

 

Тож, хай усім щастить і таланить!

 

З повагою,

Олександр Апальков, редактор міжнародного літетатурно-мистецького журналу

"Склянка Часу*Zeitglas"

 

 

Представлення ВІСНИКУ  попереднього конкурсу ZEITGLAS-2015 на VI- му міжнародному форумі "КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ", квітень 2016 р., м. Київ.

 

 

ЛОНГ-ЛИСТ

авторів,

твори яких було узято на VI-й міжнародний конкурс на краще коротке оповідання

«Zeitglas-2016»

(усі нижченазвані твори оприлюднено у ВІСНИКУ конкурсу)

 

Ант Інгвар

*1991 р., м. Івано-Франківськ

Carpe diem1

 

Басанець Олександр Михайлович

*1953 р., с.Бузівка, Дніпропетровська область.

Природолюб

 

Безус Євгеній Федорович

* 1943 р.,  м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область.

ПІСНЯ ЗИМОВОГО ВІТРУ

 

 

Бессонов Пасло

*1926 р., м. Маріуполь.

ВОСРЕСЕНЬЕ  ДЕНЬ ТЯЖЕЛЫЙ

 

Білинська Христина Валеріївна

*1993 р., м. Дрогобич, Львівської області.

Одного суботнього ранку…

 

Олександр Григорович Боклаг

*1951 р., м.Київ.

Песня про оружие

 

Бондар Тетяна Олександрівна

*1975 р., м.Армянськ, АРК.

ПАН НІХТО

 

Борисова Ольга Михайловна

*? р., м..Самара, Російська Федерація.

ПОЕДИНОК

 

Буджак Михайло

* 1961 р., м.Тлумач, Івано - Франківська область.

НА СЬОМОМУ  БРОДІ

 

Бистрик Марлен

*1979 р., м.Київ.

Необратимость

 

Верлан Iрина Анатолiiвна

*1963 р., м. Запорiжжя.

Наваждение

 

Вітолін Олександр Михайлович

*1981 р., м.Київ.

Обережно, міни!

 

Волков Олександр

*1957 р., м. Севастополь, АРК.

Возвращение

 

Гонтарук Любов

*? р., м.Київ.

Смертник

 

Гусаковський Антон Броніславович

* 1979 р., м. Миколаїв.

«КОРУПМА»

 

Дериземля Євгенія Михайлівна

*1984 р., м. Кременчук.

Сухой закон, или

приключения Диониса в СССР

Жук Валерія

*2001 р., м. Харків.

ОСТАННЄ СОНЕЧКО…

 

Защепкіна Наталія Миколаївна

* 1961 р., м. Київ

Судьба

 

Зінченко Анатолій Васильович

*? р., м. Жовті Води, Дніпропетровська область.

ВЕСНЯНІ МЕТАМОРФОЗИ

 

Карпуніна Валентина Євгенієвна

*? р., м. Миколаїв.

Хромовые, начищенные сапоги

 

Валія Киян & Юра Лоцький

Валія Киян *1954 р., м.Київ.

Юра Лоцький *1954 р.  м. Лодзь, Польща.

Ділянка

 

Комісарук Володимир Васильович

*1952 р., Поділля

КОХАННЯ З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ (його магія)

 

Корн Софія

*1997 р., м.Київ.

Зійшла зоря

 

Крупник Дмитро Геннадійович

*1974 р., м.Київ.

Сакартвело (Грузія)

 часів пізнього Саакашвілі

 

Левченко Анна

*1982-2013 рр., м. Черкаси.

ТАРАС  ЯКОВИЧ

 

Ліпчинський Валентин Олександрович

*1958 р. с. Оболоня,  Івано-Франківської області.

Моряк із Марселя

 

Малаш (Пилипенко) Олександра Василівна

*1985 р., с. Гоголів,  Київська область.

Психологи не пиячать на роботі

 

Маруга Валерій Михайлович

* 1948 р., м. Луцьк.

ЧАША ТЕРПЕНИЯ

 

Михайленко Валентина Микитівна

*1953 р.,  смт Короп,  Чернігівська область.

Невинний поцілунок

 

Мітасова Ірина Вікторівна

* 1974 р., с. Киїнка,  Чернігівська область.

Ярик-футболист

 

Міщенко Ірина Миколаївна

* 1982 р.,  с. Володарівка, Харківська область.

Лісовий уклін

 

Москалець Микола

* 1954 р., м.Канів.

Вгадайте її

 

Мошна Олександр

*1950 р., м.Харків.

Да сколько той жизни…

 

Наслунга Влад

* 1938 р., м. Київ.

МІЙ ФІНСЬКИЙ ДРУГ

 

Нечитайло Михайло Степанович

* 1962  р., с. Веселий Кут, Киъвська область.

ІДІОТКА

 

Одаренко Сергій

 * 1984 р., м. Київ.

Посмішка Джоконди

 

Олійник Мар’яна

* 1966 р., м. Київ.

Її гріх

 

Остролуцька Антоніна Михайлівна

*1967 р. с. Вишеньки,  Київська область.

ПРИТЧА ПРО ШАПКУ

 

Підвисоцька Лідія Володимирівна

*1963 р., м .Івано-Франківськ.

ЗАБЕРІТЬ МЕНЕ В ЛЮБОВ!

 

Брукс Тетяна

*1958 р. м. Черкаси

НОВОГОДНЯЯИСТОРИЯ

 

 Кот Лерія

*1997 р. с. Лизогубова Слобода, Київська область.

Сусідка з пекла

 

Проценко Микола

*1937 р., м. Київ.

Сказка про Курочку Рябу

 

Понамаренко Олександр

*? р., м.Васильків, Київська область.

 Хоча б ще раз

 

Поплавський Юрій Васильович

* 1960 р., м. Київ.

Можно я буду...!

 

Свенцицька  Еліна Михайлівна

*1960 р.н., м. Київ.

ЖИЗНЬ ПО МОСКОВСКОМУ ВРЕМЕНИ

 

Семенова Юлія Миколаївна

* 1989 р., м. Рівне.

Молодість

 

Субота Микола Петрович

* 1955 р., с. Володарівка  Харківської області.

Троєручниця

 

Судус (Сіваш) Юлія Василівна

*1991 р., м. Івано-Франківськ.

Неначе сон           

 

Тараненко Іван

*1965 р., м. Київ.

Мить…

 

Туровська Леся

*1959 р., м. Київ.

СОЛНЕЧНАЯ ЖЕНЩИНА

 

Шаровара Максим

*1967  р., м. Бориспіль.

 ЖУРНАЛ СТОРОЖА

 

Шевернога  Маргарита

*1975 р., с. Кривчик,  Хмельницька область.

Смак манго

 

Шеляженко Юрій

*1981 р., м.Київ.

Сімейні цінності

 

Юник Анастасія

* 1994 р., с. Половинкине, Луганська область.

Зелена пожежа

 

Ясна Людмила

*? р., м.Київ.

Сто десять килограммов нежности

 

Яцкова Лідія Михайлівна

*1964 р., Живе на Поділлі.

КОРАБЕЛЬ  НА  ПЛАНЕТІ  МЕДУНІЯ

 

 

Журі  VI-го міжнародного конкурсу на краще коротке оповідання «Zeitglas-2016» 

 

Левченко Сергій Прокопович /Україна/ (нар. 1954 р.) Член Національної спілки письменників України з 1995 року. Пише в стилях: аванґард, модерн, постмодерн. Є автором 19-ти книг. Друкувався  у журналах "Таллінн", "Склянка Часу*Zeitglas" та "Pikker". Заснував літгурт "Оратанія", журнал "Апостроф". Його твори публікувалися у колективних збірках авангардного спрямування 90-х років «Боже, ми вільні» (разом із такими авторами як М. Бабак, І. Лавріненко та Є. Найден) та «Доба туманів» (М. Бабак, І. Лавріненко, Є. Найден та М. Воробйов). Його твори також публікувалися у збірці «Urbis et Vicus» (Канів, 2011).C.П. Левченко є автором численних перекладів з естонської, російської та польської мов.

 

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

БРУСЛИНОВСЬКИЙ Євген, /Україна/ (нар. 1962 р.). Прозаїк. Член НСЖУ. Головний редактор газети «Дніпрова Зірка». Друкувався в періодиці. Автор і видавець “Брусліновського календаря” (1996).

 

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПАСЕНЮК В‘ячеслав /Україна/ (нар. 1949 р.). Поет, прозаїк. Член МСПУ. Твори публікувалися в журналах «Литва литературная», «Донбасс», «Вильнюс», «Радуга» т.і..
Автор Книг: «Голос и больше ничего», «Образ жизни», «Объём и плоскость», «Паломник речи», «Ожидание дождя».

 

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



ЕРЕМЕНКО Володимир /Україна/ (нар.1939 р.) Письменник, журналіст. Твори публікувалися в журналах «Темные аллеи», «Склянка часу», «Радуга», «Антологія украинського жаху», в газетах Києва, Харкова, Черкас. Член СПР. Автор книг: «Памятник дождю» (1998), «Merde» (2002), «Созвездие близнецов» (2003), романов «Восхождение в бездну» (2007), “Gimagimis” (2008) т.і.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

КРИВОРУЧКО Владислав /Україна/ (нар.1996 р.) Прозаїк. Переможець V-го міжнародного конкурсу ZeitGlas-2015 (I-місце). Твори друкувалися у журналі “Склянка Часу- Zeitglas”,, “Антології сучасної новелістики та лірики України”.

 

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

АПАЛЬКОВ Олександр, /Україна/ (нар. 1961 р.) Прозаїк, перекладач. Головний редактор та видавець літературно-мистецьккого журналу «Склянка Часу*ZeitGlas». Твори публікувалися у періодичних виданнях України, Росії, Німеччини, США. Зокрема в часописах «Радуга», «Київська Русь», «Літературний Чернігів», «Свобода». Автор книг: «Два оповідання» (1998), «Нравы города Ка» (1998), «Не Боварі» (1999), «Deutsche Texte» (2000), «Львів-Луганськ-Біс» (2003), «Разложи танец» (2004), «Нотатки про дружбу» (2005), «Кизилови пропілеї», (2007), «Гришатин гріх», (2007), «Колючі дерева» (2012) т.і.. 

 



Обновлен 04 апр 2017. Создан 25 янв 2016



  Комментарии       
Всего 86, последний 12 дн назад
--- 01 фев 2016 ответить
А придбання "Вісника" 2015 року враховується як придбання книги видавництва?
   
milenda82 12 фев 2017 ответить
Уважаемый Vitolin!
Спасибо огромное за проделанную работу, за критику. Я, автор рассказа "Необратимость", искренне посмеялась над своей героиней, читая Ваш отзыв. Все правильно. С каждым новым произведением мы должны расти, а не отстаивать написанное вчера. Завтра будет лучше.
   
Redkite 14 фев 2017 ответить
За 3 дні прочитав усі 58 творів ВІСНИКА. Серед них немало таких, які, на мій погляд, заслуговують оцінки "добре", "дуже добре" і "відмінно". Мабуть варто відмітити тільки ті, що мають оцінки "дуже добре" і "відмінно".
"Дуже добре" заслуговують 10 творів. Автори поділились порівну - 5 чоловіків і 5 жінок.
Чоловіки: Басанець О.М.,Гусаковський А.Г., Наслунга В., Одаренко С., Шеляженко Ю.
Жінки: Верлан І.А., Левченко А., Свенцицька О.М., Шевеного М., Ясна Л.
Оцінки "Відмінно", на мій погляд, заслуговують тільки жінки: Бистрик М., Михайленко В., Олійник М.
Галина Яценко 10 фев 2016 ответить
Шановні майбутні учасники конкурсу! Якщо у вас є цікаві матеріали, то подавайте обовязково! Знаю з власного досвіду, що у конкурсі беруть участь, як і "кити української літератури", так і початківці! І важить тут не кількість попередніх перемог чи виданих книг, а художній рівень тексту, несподіваний сюжет, барвиста мова. Конкурс, мабуть, один з найпрозоріших в Україні, бо всі етапи можна відстежити на сайті! Виокремити своїх фаворитів та за них проголосувати! Звичайно, родзинкою конкурсу є його багатоетапність: ти з завмиранням серця стежиш за лонг-, а потім шорт-лістом! Отже, вперед до нових звершень та успіхів усім творцям слова!
Назарій Вівчарик 24 фев 2016 ответить
Брав участь в конкурсі коротких оповідань-2015. Отримав задоволення як від участі, так і від прочитання творів інших учасників! Люблю читати і запримітив, що оповідання невідомих мені авторів-початківців такі ж цікаві й інтригуючі, як і твори відомих письменників. Дякую організаторам
shanua 25 фев 2016 ответить
Велике спасибі за участь у минулому конкурсі, планую взяти також участь і в цьому конкурсі. Дякую вам за те, що ви є :)
Христина 25 фев 2016 ответить
Мені також подобається цей конкурс, бо в наш час молодь не так уже й часто має де себе реалізувати))) Дякую за таку можливість)
Віола 25 фев 2016 ответить
Брала участь у конкурсі 2015, не дуже розраховуючи на публікацію. Але мені таки пощастило побачити свій твір у Вашому журналі, за що я дуже вдячна і чим пишаюся.
Дякую, що надаєте можливість молодим авторам-початківцям донести свої думки до інших і не вигадуєте надзвичайних умов для прийняття творів на розгляд. Це чудово, що кожен автор, незважаючи на вік та письменницький досвід, може прийняти участь у конкурсі.
Хочеться побажати Вам якомога більше нових читачів та спонсорів, світлих ідей та їх успішної реалізації.
   
zeitglas 26 фев 2016 ответить
Шановна пані Віола, дякуємо Вам і усім, хто шанує нашу спільну з авторами працю! Втім, ми працюємо нині й намагатимемося працювати й надалі без усіляких спонсорів. У такий спосіб залишатися незалежними. Ми беремо кошти на наші проекти із продажц наших книг, журналу, альманахів. Саме за це йдемо далі... Тож, особлива подяка усім, хто купував, купує і купуватиме книжки наших авторів. Таким автором являєтеся і Ви, пані Віоло! Щасти Вам!
Антон 04 янв 2017 ответить
Примірник "Вісника ZeitGlas-2016" вже можна замовити, чи він ще не вийшов?
   
zeitglas 05 янв 2017 ответить
Ми якраз ведемо опитування авторів. ВІСНИК буде виготовлено. Напишіть нам пое-мейлу.
Ю. Судус 06 янв 2017 ответить
Отримала свій примірник журналу сьогодні. Щиро вдячна редакції! Вітаю усіх із святами! Успіхів та натхнення!
milenda82 28 янв 2017 ответить
Здравствуйте. Прочитала Бондарь Татьяны рассказ. Хорошо, но не хватает в конце какой-то четкости. Да, схватила документы и побежала. В чем был тогда весь смысл предпоследней страницы? А финальная фраза хорошая. Улыбнуло у Дмитрия Крупника, в аэропорте Грузии: "Подивись, скiльки тут грузинiв". Маруга В.М. пишет легко. По поводу рассказа Михайленко В.М.: Валентина пишет хорошо, но я нисколько не прониклась пониманием к героине, она мне показалась просто завистливой и примитивной женщиной, начиная с мыслей о крестнице ("низенька, пухла, як мати, якась безбарвна"). Жених крестницы оказался не с очень стойкими моральными принципами, сама София не долго думала, чтоб не обидеть дочь подруги. И вот им счастье. А в чем сверхидея? Буду читать дальше других авторов. Интересно. Спасибо.
Светлана Рамбелли.
Олександр Боклаг 31 янв 2017 ответить
Вісник прочитав. Так, щоб "ого", то ніхто не вразив. Трійцю бачу так: 1.Михайленко В. Невинний поцілунок; 2.Нечитайло М. "Ідіотка"; 3.Бистрик М. "Необратимость". Підпирають трійцю: Жук В."Останнє сонечко; Крупник Д. "Сакартвело..."; Левченко А."Тарас Янович"; Наслунга В. "Мій фінський..."; Шевернога М."Смак манго"; Ясна Л. "Сто десять...".
Щодо самого Вісника тексти у кращому стані, ніж минулого року. Єдине бажано кегль 14, навіть на цьому папері. О.Боклаг
Анатолій 31 янв 2017 ответить
Щиро дякую редакції Видавництва і особисто Головному редактору, пану Олексанру Апалькову, за надану можливість бути учасником цього захоплюючого літературного змагання!
Голосую за такі твори: "Невинний поцілунок" Автор Михайленко Валентина Микитівна.
"Сімейні цінності" Автор Шляженко Юрій.
"Зелена пожежа" Автор Юнак Анастасія.
evgen_bezus 31 янв 2017 ответить
Всім доброго здоров'я! Сподобалися твори: "Природолюб" автора Басанця Олександра, "На сьомому броді" Буджака Михайла, "Смак манго" Шеверноги Маргарити. Особливо ж сподобалися: "Зійшла зоря" Корн Софії, "Заберіть мене в любов" Підвисоцької Лідії, "Зелена пожежа" Юник Анастасії, Найбільше ж - "Притча про шапку" Остролуцької Антоніни і її оце "Не варто бігти за втраченим. Насправді ми нічого не втрачаємо, ми просто живемо". Всім добра й щастя.
Євген.
   
roby70une01 20 фев 2017 ответить
Но не совсем согласна с отзывом Vitolina про "Необратимость", что может изменить платье в жизни человека. однажды я прочитала историю из жизни одной женщины. написала об этом ее внучка. После войны ее бабушка осталась вдовой с двумя маленькими дочерьми. Она все время работала, но денег катастрофически не хватало. покупала только еду и все самое лучшее отдавала дочкам, себе во всем отказывала. однажды она увидела в магазине очень красивые и дорогие красные туфли, но она не могла позволить себе купить их. В течении месяца каждый день она ходила и смотрела на них. Их никто не покупал, так как это было дорого. И наступил такой момент, что она устала от всего,;быть одной, голодать и жить ради других. Было плохое настроение и решила потратить все деньги и может даже поголодать какое-то время, но она купила эти туфли. В этот вечер были танцы в клубе и она одела их. Ее пригласил на танец генерал и влюбился в нее, она вышла за него замуж. Не было у них недостатка ни в чем. Дом был полной чашей. Позже он ей сказал, что заметил ее сразу на этом вечере, так как она была в красных туфлях. Бабушка считает, что красные туфли сыграли судьбоносную роль в ее жизни. Она много раз думала, а что было бы если бы она не купила эти туфли и не пошла бы на этот вечер???? Так бы и перебивались с копейки на копейку. Вот думай потом....Может быть и в судьбе этой девушки красное платье сыграло решающую роль. Так что пути господни неисповедимы.
Антон 02 фев 2017 ответить
Умова придбання книги відбила бажаючих. Краще менше, та краще, якщо порівнювати з минулорічним фоліантом.
Можна і на літературну виставку Вісник звозити, цілком цікавий і читабельний. Нудно не було.

Те, що сподобалося як читачеві:
«Воскресенье день тяжёлый» Бессонов Пасло
«Одного суботнього ранку…» Білинська Христина Валеріївна
«Песня про оружие» Олександр Григорович Боклаг
«ПАН НІХТО» Бондар Тетяна Олександрівна
«Необратимость» Бистрик Марлен
«ВЕСНЯНІ МЕТАМОРФОЗИ» Зінченко Анатолій Васильович
«Зійшла зоря» Корн Софія
«Невинний поцілунок» Михайленко Валентина Микитівна
«Її гріх» Олійник Мар’яна
«ЖИЗНЬ ПО МОСКОВСКОМУ ВРЕМЕНИ» Свенцицька Еліна Михайлівна
«Смак манго» Шевернога Маргарита

Тільки обкладинку не треба було копіювати, змінивши у художньому редакторі колір - повинні бути різні. Скільки людей стільки й думок…

Чекаємо на переможців.
subbotan55 04 фев 2017 ответить
Читав 6-й Вісник, ЧУДОВИЙ! Є що почитати і перечитати! Висловлюю думку про прочитане, на перше місце хочу видвинути: "ЛІСОВИЙ УКЛІН" Міщенко Ірина Миколаївна, вражаюча дійсність боротьби сьогодення у стихії природи з розумом людини;
"ОСТАННЄ СОНЕЧКО" Жук Валерія, змусило побачити темінь життя;
"ПРИТЧА ПРО ШАПКУ" Остролуцька Антоніна Михайлівна, хоч написана, як плагіатр на народний жарт -анекдот про те авторка подала твір сугубо пронизуючи своїм поглядом розумом , що дає наснаги переосмислення і сприймається, як самостійний художній твір.
Всім щасти!
Cубота Микола 04 фев 2017 ответить
Читав 6-й Вісник, ЧУДОВИЙ! Є що почитати і перечитати! Висловлюю думку про прочитане, на перше місце хочу видвинути: "ЛІСОВИЙ УКЛІН" Міщенко Ірина Миколаївна, вражаюча дійсність боротьби сьогодення у стихії природи з розумом людини;
"ОСТАННЄ СОНЕЧКО" Жук Валерія, змусило побачити темінь життя;
"ПРИТЧА ПРО ШАПКУ" Остролуцька Антоніна Михайлівна, хоч написана, як плагіатр на народний жарт -анекдот про те авторка подала твір сугубо пронизуючи своїм поглядом розумом , що дає наснаги переосмислення і сприймається, як самостійний художній твір.
Всім щасти!
Михайло Нечитайло 05 фев 2017 ответить
Перечитав вісник. Звісно, як і має бути, є різні твори, є слабші, є сильніші, є ті, що зачепили за душу й урізалися в пам'ять, є ті, що пройшли мимо, є й ті, котрі важко було дочитати до кінця. Так і має бути, бо в кожного свої вподобання, свої нахили й свої устої. І в автора, і в читача.
А раз є емоції, є думки, є сприйняття й відторгнення, отже, загалом збірка творів, котрі потрапили на конкурс, удалася, бо не лишає байдужим, не гукає відкласти її вбік, а зове йти вслід за авторами, читати й читати, аби сягнути глибин і виокремитися думкою про сучасні тенденції української літератури, адже, як на мене, вона складається не тільки з маститих авторів та загальновідомих творів, а й з отаких-от проблисків людського таланту, що яскравими зірочками спалахують на горизонті, аби з часом чи то згаснути, чи розвинутися в яскраве світило. Бо жоден автор не родився загальновизнаним і знаменитим, усі починали з далеких горизонтів, аби з часом наблизитися до екліптики нашої літератури.
Не буду характеризувати всі твори, для цього треба надто багато місця. Не буду визначати й місця, хто де має посісти почесну лаву, для цього є журі. Краще просто відізвуся приязним словом про тих, хто лишився в серці, або ж бодай торкнув струни душі, аби вони почали вібрувати чимось на кшталт задоволення.
Ант Інгвар. «Лови день». Така собі фантасмагорія на тему людського буття нашого, яке завжди має край, на грані якого хочеться затриматися бодай на день. День, котрий уже нічого не вирішує, але являється чи й не вирішальним для усвідомлення себе самого й свого минулого життя. А ще образ смерті, що відрізняється від загальноусталеного видовища старої в балахоні з косою, перевтілюючись у «дівчинку, яка ледь досягла букварного віку» - то, як каже сучасна молодь, є дійсно «кльово» й достоту оригінально й чаруюче.
Басанець О.М. «Природолюб». Читав історію про сільського дядька, а мені з неї виростав образ нашої влади в усій її красі. Об’ємно й до найменших дрібниць одночасно. Навіть понівечений ставок видавався всією Україною. Та й інші всі деталі теж. Не знаю, може, шановний Олександр Михайлович і не закладав таких асоціацій у твір, а вони прозирнули й, зайнявши чільне місце, не захотіли сходити з моїх очей.
Бондар Т.О. «Пан Ніхто». Твір про любов до України, як річ доволі непросту, суто особистісну, духовну й душевну. Бо слово – це одне, це той горобець, що вилітає з рота, пурхає довкола, розкидаючи пір’я, але не факт, що він має ангельські крила, а не зітканий з порожнечі та користі. А любов, що незримо живе в душі, вона сильніша стократ усіх слів, разом узятих, бо душа невіддільна від людини, отже, та любов, з душі, є найсправжнісінькою, хто б що не думав про нас збоку.
Комісарук В.В. «Кохання з першого погляду». Своєрідна інсталяція всім відомого «Коханню всі віки покірні». Інсталяція досить талановита, зіткана зі слів, ніби з тонких павутинок буття, легка й водночас пекуча, як нещадна кропива, що шмагає саму душу. Гріх, що виростає до святості і святість з присмаком гріха. Все вперемішку, а з-за тої мішанини сумні очі – а душа-то не старіє, а їй тісно в рамках даного їй тіла, їй так тісно, аж до мозолів. І не можуть бути очі інакшими, крім як сумними, коли їх мучить невигойний біль, від якого годі знайти ліки, які заховав сам час.
Крупник Д.Г. «Сакартвело». Тут просто відпочиваєш. Подорожуєш і відпочиваєш. Вживу милуєшся обставинами, в які потрапляє герой, всміхаєшся, радієш, сумуєш, що сам нині не в Грузії. Можливо, за сюжетом твір простий, але написаний так живо, дотепно, я б сказав, дотиково, що мимоволі він тебе зачаровує.
Михайленко В.М. «Невинний поцілунок». Вдивляємося в життя. Наше таке буденне, із зашпорами, що визирають із днів, з нашими гріхами, злетами, котрих не чекаємо, з серцем, що випурхує далеко не в молодості, творячи те, на що, здавалося, ніколи б не зважилися, будучи при тверезому розумі. І все шкереберть, а натомість з того не бедлам, а щастя. Так, хтось зі сльозою позаду, чи щирою, чи й не зовсім, але щастя гукає – і ми за ним ідемо. Дуже колоритний і правдивий твір. Єдиний, як на мене, його недолік – це що автор побіжно пройшла мимо історії одруження Софії й Павла. Звідси визирає та незрозумілість, чому чоловік обрид дружині практично з першої шлюбної ночі. Якби було вказано, що шлюб відбувся з примусу, або з якогось меркантильного розрахунку, тоді зрозуміло, а коли по добрій волі, то є своєрідна прогалина, де логічно й психологічно такої відрази бути не могло апріорі.
Наслунга В. «Мій фінський друг». Чимось цей твір мені схожий зі згаданим вище «Сакартвело» Крупника Д.Г. Різні епохи, різні події, різні люди, але невимушеність і легкість розповіді єднає ці два твори. І просто хочеться читати.
Одаренко С. «Посмішка Джоконди». Твір жорстокий. Але, напевно, і в жорстокості є якийсь свій шарм. Бо жорстокість буває різною. Є та, що подається заради заклику до неї – таку відторгаю. А є подача жорстокості через призму життя, через нас, таких, якими нас створила природа чи Бог. Щоби ми усвідомили, які ми є. Навіть не стільки задля того, аби виправитися там, де інколи виправитися неможливо, а більше заради того, аби ми бачили себе такими, як ми є, і розуміли, що ми далеко не святі, більше того, однозначно грішні. Твір примушує розплющити очі та йти з ними розкритими. Бо, відвернувши очі від себе самого, пройти життя, може, й можна, але з казковою подачею на люди і з глибоким дияволом у душі. Від того світ не зміниться, коли ми його заретушуємо. Світ можна змінювати тільки тоді, коли не відвертати очі від його справжньої суті – ні від бридкого, ні від страшного, ні від такого іноді дитячого відчуття смерті, що межує зі сміхом, як механізмом певного самозахисту. Автору респект за дуже точне подання дитячого відчуття смерті рідних. Хто пережив подібне в дитинстві, знає, як точно автор усе виписав.
Олійник М. «Її гріх». А що таке гріх? Кохання – воно гріх чи відголосок святості? Де та межа, що розділяє одне з іншим? Питання, на які немає й ніколи не буде відповіді, або ж якщо й буде, то виключно в залежності від точки стояння того, хто відповідає. Проста життєва історія, подана автором, будить такі філософські думки, котрі й у трактати не вмістити. Лишається хіба вкотре задати їх собі й, не відповівши й на маленьку рисочку, так і крокувати з ними далі, попутно отримавши радість від прочитання чудового твору.
Остролуцька А.М. «Притча про шапку». Твір, ніби постріл. Гумор, який убиває. Даючи при цьому якесь інше відчуття реальності. Хто його знає, а може, воно і є справжнє.
Понамаренко О. «Хоча б ще раз». Дуже важко передати словами людську тугу за життям. Як на мене, автору це вдалося. Простими словами, але настільки сильно, що й самому хочеться зажуритися разом з вербами над Стугною.
Поплавський Ю.В. «Можно я буду». Дивитися на речі одночасно з різних кутів та точок, крізь усі аспекти та протиріччя, аби врешті виокремити основне з дитячих уст. Такий патріотизм значно сильніший за гупання в груди з трибун. Бо він витинається з роздумів та вагань, а не з гасел. Він обдуманий, а не принесений. Він виходить з тебе, а не входить. Він – твій, а отже, найсильніший.
Семенова Ю.М. «Молодість». Попри певну схематичність поданих поетів через призму «гарно писав», враховуючи вік автора, твір дуже сильний. Якийсь аж відчуттєвий, немов пронизаний ниткою з фотелю, де так сумбурно гніздиться старість, передаючи свої флюїди молодим душам, щоб змогли її відобразити, бо сама вона не встигає.
Судус Ю.В. «Неначе сон». Кохання буває різне. Й таке теж. Від таких творів стає затишно на душі. Пояснювати щось інше просто немає потреба. Затишно – і все тут. Отже, талановито.
Шевернога М. «Смак манго». Біс у ребро – народ уже давно охарактеризував описане автором явище. Але ж то так бідно сказано. А тут – ціла панорама, зі своїм сердечним стуком, зі своїм запахом манго, з порожніми надіями, котрі, проте, мають пристойно-ґрунтовну основу, з болючою реальністю, яка, однак, досить-таки міцно освіжає занурену у мрії душу, з рідною людиною, яка раптом стає далекою, аби підійти згодом ще ближче, ніж була, з пухкими грудьми, які застують не тільки світ, а й розум, з чортом, що сидить на лисині замість шапки, аби через підвищення тиску впасти в прірву остаточної безнадії, через марево галюцинацій про принадність власної персони, де остаточно заблукало відчуття реальності. Однозначно дуже потужний енергетикою, та й мовою теж, твір.
Ясна Л. «Сто десять килограммов нежности». А поклик буває різним. Ми його можемо називати коханням, закоханістю, просто пригодою, дурістю, помутнінням, придумувати й ще сотню епітетів та метафор. Але нічим не можна описати поклик душі. От він появився – немов нізвідки, неначе з юності прийшов перевідати; ось він заполонив – чи «слабкістю на передок», чи заздрістю до чужого багатства, чи самотиною, що витискає хто його знає й що з життя; ось і згас – бо повернулися діти, бо то була просто пригода, бо він є тільки сто кілограмів ніжності, а поза тим просто туша. Тільки згадки лишилися віддавати болем у крижах – і чи варто було плодити біль? А відповіді катма. Тільки згадки. Якоюсь незримою безпорадністю перед викликами життя, твір, напевно, й зачаровує.
Яцкова Л.М. «Корабель на планеті Медунія». Знаєте, є теплі твори. От теплі – й усе. Прочитаєш – і ніби на сонечку побував. Теплому такому теплому. І від того дуже радієш.
Ось невеличка доля з поданих у віснику творів, які найбільше привабили. Комусь, можливо, й так і має бути, припаде до смаку щось інше. Та не в цьому суть. Навіть не в місці, хоча конкурс передбачає якраз поділ на місця. Суть – у пізнанні. Пізнанні тих, хто творить поряд тебе. Бо, читаючи й розуміючи інших, розвиваєшся й сам.
Юлія Судус 07 фев 2017 ответить
От, видно, що Ваш коментар, пане Михайло, щирий та правдивий.
Окремо вдячна за позитивний відгук про свій твір "Неначе сон".
Від себе напишу, що хороших творів багато, судити не хочу, адже я учасниця конкурсу. Вважаю, що і іншим учасникам не слід таке робити, вписуючи під прихованим ім'ям свої твори серед найкращих у коментарях. Із зауважень: багато творів НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ вимогам конкурсу (наприклад, вони перевищують 3 сторінки), думаю, що такий твір не може стати переможцем, адже його автор початково порушив умови! Таке спостерігалося і минулі роки, проте, вирішуватиме журі. Усім удачі.
   
Валентин Ліпчинський 20 фев 2017 ответить
Хочу Вас підтримати, Юліє, в тому, що учасникам конкурсу не варто відгукуватись про твори інших учасників, адже може проявитись суб'єктивізм і намагання занизити вартісність текстів конкурентів. На мій погляд, навіть обговорення творів конкурсантів іншими, начебто не причетними до конкурсу, критиками (а хтозна, наскільки вони причетні чи ні, і чи не ховаються за ніками знову ж таки самі учасники конкурсу або їхні друзі) до винесення вердикту журі може впливати на думку його членів. Обговорення творів конкурсантів повинно бути вже після публікації результатів конкурсу. Інакше це виглядатиме як тиск на журі.
Ірина 07 фев 2017 ответить
Юлію, Дякую! Дуже точно і доречно! Але все ж таки душа радіє і хоче прокричати - чати Нашого життя. Бо таки книга - НЕ ВМИРАЄ.
Ірина 07 фев 2017 ответить
Мене вразила обкладенка 6 Вісника 2016, автор якої являється Є. Гордієнко. В ній бачу, що художня література - це гора слів . Одні слова - камяніють, стають вічними, інші стають водою намагаючись цю твердиню затопити. Одже і ми люди стоїмо в цьому потокі Часу. Але таки скажу, нехай і не вірно по думці Юлії Судус, але:
"Троеручниця" Субота Микола - нехай, що велике, проте влучне на сьогодення і все те, що сьогодні у кожного Українця болить.
Vitolin 08 фев 2017 ответить
Шановні конкурсанти, певно вийшло трохи жорстко, але ж ви роботи подавали на конкурс. Намагався формулювати критику пом’якше. Іноді порівнював оповідання авторів з їх минулорічними конкурсними творами, але після половини віснику на це вже не лишилось сил.
В умовах конкурсу було вказано: мета цього конкурсу полягає у висвітленні проблем сьогодення… Переважна більшість творів проігнорувало цю вимогу, тому обирати лідерів за цим критерієм було майже легко, бо їх було мало.
Найкращі оповідання, які дотримались умови висвітлення проблем сьогодення:
Бондар Тетяна «Пан ніхто»
Нечитайло Михайло «Ідіотка»
Поплавський Юрій «Можно я буду…»

Є оповідання які «Вісник» не зіпсували, але в жіночих журналах їм би було краще (більше читачів і хоч якийсь гонорар):
Білинська Христина Валеріївна «Одного суботнього ранку…»
Верлан Iрина Анатолiiвна «Наваждение»
Михайленко Валентина Микитівна «Невинний поцілунок»
Мітасова Ірина Вікторівна «Ярик-футболист»
Підвисоцька Лідія Володимирівна «ЗАБЕРІТЬ МЕНЕ В ЛЮБОВ!»
Брукс Тетяна «НОВОГОДНЯЯИСТОРИЯ»
Шевернога Маргарита «Смак манго»
Ясна Людмила «Сто десять килограммов нежности»
Яцкова Лідія Михайлівна «КОРАБЕЛЬ НА ПЛАНЕТІ МЕДУНІЯ»

Ант Інгвар
*1991 р., м. Івано-Франківськ
Carpe diem (Здловити день)
Почну з хорошого: мовна стилістика. Читається легко і просто. Сюжет з елементами містики і філософії. Але такі оповідання самі по собі є досить вразливими. По прочитанню в мене виникає думку, а навіщо читати автора, якщо можна читати Сенеку? Перечитав оповідання «Потім» з минулорічного конкурсу. Так само головний герой немає ім’я, так само сюжет будується навколо людини і смерті. Це вибір автора про що і як писати. Але буде дуже цікаво прочитати його оповідання про НЕсмерть, про ЖИТТЯ. Можливо якби я не знав, що автор на 10 років молодший мене я так до цього не сікався. Але є побажання молодшому від мене автора іноді писати не про смерть.

Басанець Олександр Михайлович
*1953 р., с.Бузівка, Дніпропетровська область.
Природолюб
«Надтермінова телеграма» з минулого конкурсу хоча й була більше мініатюрою, але була дуже сильним учасником. Тому сподівався знов прочитати щось кумедне. Нове оповідання не розчарувало, хоча сміятися не було з чого. Гарно написане, актуальне.

Безус Євгеній Федорович
* 1943 р., м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область.
ПІСНЯ ЗИМОВОГО ВІТРУ
Мініатюрна мініатюра. Ліричний опис вітру. І все. Отут дійсно можно написати, що від автора «Приспіть болі мої» очікував більшого. Хоча краще «Пісня зимового вітру» від автора 1943 року народження ніж підготовка до смерті автора 1991 року народження.

Бессонов Пасло
*1926 р., м. Маріуполь.
ВОСРЕСЕНЬЕ ДЕНЬ ТЯЖЕЛЫЙ
Автор 1926 року народження! Одразу подумав, що незручно критикувати письменників в такому віці. Прочитав. І хочеться критикувати редакцію. Помилок дуже багато. Це пише людина, яка сама робить багато помилок. Або в автора вже проблеми з зором, або відсканували роздрукований текст і програма розпізнавання тексту підклала здоровенну свиню. Вдвічі дивно, що редакція не попросила автора відредагувати текст і навіть не виправила помилку в імені автора «ПаСло» і назву «воСресенье». А оповідання – звичайна замальовка з життя пролетаріату.

Білинська Христина Валеріївна
*1993 р., м. Дрогобич, Львівської області.
Одного суботнього ранку…
Оповідання – міцний середняк. В ньому немає вад, але й не чіпляє. Відносно актуальне, бо від п’яних водіїв людей гине більше ніж від війни.

Олександр Григорович Боклаг
*1951 р., м.Київ.
Песня про оружие
Мовний експеримент (кавказький суржик російської) я не оцінив. Про актуальність до сьогодення України мова теж не йде. Оповідання – такий собі анекдот на поціновувача.

Бондар Тетяна Олександрівна
*1975 р., м.Армянськ, АРК.
ПАН НІХТО
Чесно кажучи, зрадів, що знов читаю авторку з Криму. Певно авторка не так радіє, що її оповідання такі актуальні і так цікавлять мешканців материкової України. Оповідання Тетяни Бондар – гідний конкурент і претендент на перемогу.

Борисова Ольга Михайловна
*? р., м..Самара, Російська Федерація.
ПОЕДИНОК
Чув оповідання мисливця про його товариша, якого важко поранив кабан, тому з великою недовірою ставлюсь до опису поєдинку. Зовсім не зрозумів до чого історія з першим пораненим у бійці.

Буджак Михайло
* 1961 р., м.Тлумач, Івано - Франківська область.
НА СЬОМОМУ БРОДІ
Мініатюрна мініатюра. Алегорія цікава, але не більше.

Бистрик Марлен
*1979 р., м.Київ.
Необратимость
Буду чесним – я не люблю «Анну Карєніну» і подібну літературу, хто б її не написав. Тож нехай авторка прийме це як похвалу, що її оповідання поставили в один ряд з твором подружжя Толстих. Але є недоліки. Деталі мають читача змусити думати, що так воно й було. Таких деталей було мало. Тому героїні я намагався співчувати, але виходило не дуже. Героїня працює перекладачем (хіба це погано оплачувана професія?), а мусить економити і купувати собі дешеві сардельки. Не зрозуміло чого вона себе так ненавидить, що працює на такій низькооплачуваній роботі? Мріє про плаття, але незрозуміло навіщо воно їй? Чому вона переконана, що з платтям її життя зміниться? Героїня у Франції не може зрозуміти діалекти. Виникає питання, а як її прийняли на роботу взагалі? Але французьку арабів вона розуміє. Образ героїні наче не плаский, але недопрацьований, не зрозуміло чому вона така затюкана, навіть мріє якось по бідному – плаття і ресторан. Так цинічно зрадів, коли героїню арештували – в європейських в’язницях їжа краще ніж соєва сарделька і платтячко буде час собі пошити.

Верлан Iрина Анатолiiвна
*1963 р., м. Запорiжжя.
Наваждение
Яке полегшення було, що героїня «Наваждения» виявилась такою затюканою як героїня попереднього оповідання. В цьому сенсі «Наваждение» опубліковане дуже вдало. Написано добре. Хочеться вірити. Але не там, де чоловік «барині» возить на машині працівницю на роботу. Я знаю людей яких возять на машині. Але «бариня» не дозволила б катати на її машині якусь працівницю, або виказувала б за це. І не зрозуміло чому героїня не скористалася статтею Кримінального кодексу про невиплату заробітної плати.

Вітолін Олександр Михайлович
*1981 р., м.Київ.
Обережно, міни!
Давав читати це оповідання знайомим з Ізраїлю, бо там міни і діти теж актуальна проблема. Сказали, що для дітей жорсткувато написано. Але я не жалію, що написав оповідання так як написав.

Волков Олександр
*1957 р., м. Севастополь, АРК.
Возвращение
Оповідання мене не зацікавило. Написано важкувато. Якщо автор військовий, чи був ним, то це багато пояснює.

Гонтарук Любов
*? р., м.Київ.
Смертник
Я читаю багато історичної літератури і тому для мене це оповідання, яке мало б возвеличити жертв НКВС занадто коротке. Тобто авторка дотрималась правил і має право писати саме так, але я все таки залишусь при думці, що «смертник»-герой заслуговує більшого.

Гусаковський Антон Броніславович
* 1979 р., м. Миколаїв.
«КОРУПМА»
Краще ніж оповідання з минулого конкурсу «Пауза для вибору». Як я зрозумів, Віктор Федорович і Петро Олексійович отримали свої імена не випадково. Але мене це не зачепило. Мабуть справа в фіналі, що часи «вже не ті». Згадав покійного Кушнароьова, якого не змогли оперативно доставити в лікарню, бо швидка з таким пораненим не могла їхати по асфальту. Оце справді корумпа, а не часи «вже не ті».

Дериземля Євгенія Михайлівна
*1984 р., м. Кременчук.
Сухой закон, или приключения Диониса в СССР
Поки це оповідання найменше відповідає умові актуальності для України! «Особливості національного пияцтва» були цікаві в 90ті, в 2000 ця тема себе вичерпала. А в 2017 тема пиятики для мене зовсім не цікава.

Жук Валерія
*2001 р., м. Харків.
ОСТАННЄ СОНЕЧКО…
Авторці просто побажаю наснаги й натхнення. Для шістнадцяти років оповідання написане добре. Хоча як і Інгвар Ант молода авторка обирає темою смерть. На фоні молодого покоління відчуваю себе неформалом-хіппі.

Защепкіна Наталія Миколаївна
* 1961 р., м. Київ
Судьба
Написано багато творів і пісень про те як брат йшов на брата, син а батька. Оповідання актуальне, але губиться в тіні величі «Вершників» Яновського і пісні «Сумний святий вечір» гурту «Гайдамаки».

Зінченко Анатолій Васильович
*? Р., м. Жовті Води, Дніпропетровська область.
ВЕСНЯНІ МЕТАМОРФОЗИ
Непогане оповідання, але не більше.

Карпуніна Валентина Євгенієвна
*? р., м. Миколаїв.
Хромовые, начищенные сапоги
Авторка не заперечує, що жанр спогади. Якось навіть незручно оцінювати спогади, в кожного свої.

Валія Киян & Юра Лоцький
Валія Киян *1954 р., м.Київ.
Юра Лоцький *1954 р. м. Лодзь, Польща.
Ділянка
Оповідання не погане, але такого в соціальних мережах підчас дачного сезону пишуть дуже багато.

Комісарук Володимир Васильович
*1952 р., Поділля
КОХАННЯ З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ (його магія)
Зібрання бородатих анекдотів, ліричних відступів, афоризмів.

Корн Софія
*1997 р., м.Київ.
Зійшла зоря
Одна з тих замальовок, які я час від час зустрічаю в соціальних мережах.

Крупник Дмитро Геннадійович
*1974 р., м.Київ.
Сакартвело (Грузія) часів пізнього Саакашвілі
Нотатки мандрівника переобтяжені подробицями побутових речей, а не колориту. Для розмови з грузином про Саакашвілі зараз не треба їхати в Грузію. Самої Грузії в нотатках мандрівника побачив мало. Нотатки більше про мандрівника (як розраховувався з таксистом, як чека потяг, як сходив в баню) ніж про Грузію. Дійсно добре написано в цьому жанрі у Наслунга Влада «Мій фінський друг».

Левченко Анна
*1982-2013 рр., м. Черкаси.
ТАРАС ЯКОВИЧ
Земля пухом, царство небесне.

Ліпчинський Валентин Олександрович
*1958 р. с. Оболоня, Івано-Франківської області.
Моряк із Марселя
В мене виникло стільки запитань про кривди, які завдав антагоніст; чи часто до цього герой бився з одразу з трьома до цього випадку і з яким успіхом; своєму великому кривднику всього-навсього зламав ніс?... що я вирішив вважати це переказом майбутнього оповідання.

Малаш (Пилипенко) Олександра Василівна
*1985 р., с. Гоголів, Київська область.
Психологи не пиячать на роботі
Написано добре. Зачепило. Після прочитання хочеться посперечатись, чи має бути таким психолог.

Маруга Валерій Михайлович
* 1948 р., м. Луцьк.
ЧАША ТЕРПЕНИЯ
Читається легко, але я щоб оцінити це оповідання, чи то замолодий, чи то застарий.

Михайленко Валентина Микитівна
*1953 р., смт Короп, Чернігівська область.
Невинний поцілунок
Загалом сподобалось. Прочитав навіть з цікавістю. При цьому оповідання такого жанру я не читаю. Пару зауважень зроблю, хоча авторка може сміливо на їх не зважати. Років 25 назад мені б в голову не прийшло допитуватись, чому героїні було погано з чоловіком і стало добре з істориком (якщо відкинути, що мені тоді було 10 років, а брати до уваги виключно цнотливість тодішньої літератури). Але тепер кожен з нас має певний набір знань з сексології, психології, ендокринології. Тому я можу тільки здогадуватись чому чоловік в якого були коханки не зміг показати дружині «небо в алмазах». З огляду на це раджу авторці почитати Олдаса Гакслі (Хакслі). Його твори підіймають проблеми сексуальності, але завжди залишаються інтелектуальними, в них ніколи не буває вульгарності. Авторка має повне право протиставляти свою героїню всім іншим «розпусним» жінкам. Не назву це недоліком, але я не оцінив «духовність» героїні. Хоча може так і мало бути: жінка не розуміє випадкові перелюби, а потім сама уходить від чоловіка і уводить чужого нареченого.
Незважаючи на вказані недоліки, це одне з найкращих оповідань у «Віснику». Тему «сексуальної революції» віднесу до актуальних.

Мітасова Ірина Вікторівна
* 1974 р., с. Киїнка, Чернігівська область.
Ярик-футболист
Ще раз міг би написати, що оповідання нагадує дописи в соцмережах, але тема така, що хочеться просто порадіти за маму і сина.

Міщенко Ірина Миколаївна
* 1982 р., с. Володарівка, Харківська область.
Лісовий уклін
Я виріс в робітничому районі Києва. Тому маю підстави однаково любити природу і сучасну техніку, бо пам’ятаю всі ті хлопчачі забави, які були в часи, коли не було комп’ютерів. На тему ПРИРОДА проти КОМП’ЮТЕРІВ вже написана не одна дитяча книга. Тому ця мініатюра просто губиться в тіні гарної дитячої літератури.

Москалець Микола
* 1954 р., м.Канів.
Вгадайте її
Так сталося, що я одночасно читаю «Вісник» і альманах «Політика» (2009). Оповідання про Гицька Лисицю одне з кращих в тому альманасі. Тому хочу побажати автору наснаги і натхнення. А мініатюру оцінювати не буду.

Мошна Олександр
*1950 р., м.Харків.
Да сколько той жизни…
Радий за подружнє життя автора. Сама мініатюра мене не вразила.

Наслунга Влад
* 1938 р., м. Київ.
МІЙ ФІНСЬКИЙ ДРУГ
Оповідання для жанру нотатки подорожнього написано добре. Краще «Сакартавело» Крупника Дмитро. Не скажу що історія мене сильно зачепила. Оповідання просто виграє на фоні інших. Могло б бути актуальним на фоні питання про безвіз, але це справа автора якого подавати свій твір.


Нечитайло Михайло Степанович
* 1962 р., с. Веселий Кут, Киъвська область.
ІДІОТКА
Дуже добре оповідання. Але написано так, що «Ідіотка» протиставляється Леоніду і вчительці, а не її батькам, які теж не розуміли вчинку своєї доньки. Тому воля батьків подається як обставини, а Леонід і вчителька вже як покоління незалежної України. Мене це оповідання дуже зачепило. Згадав свого дідуся, який з двома класами освіти став «окупантом» Західної України. Йому не треба була та Західна країна, йому треба був тільки город і допомогти матері. Але доля його склалась так, що його зіштовхнули з такими самими українцями, які не хотіли, щоб чіпали їх городи. І вони для нього стали «бандерами». Але я знаю інші історії, такі ветерани як Микола Руденко і Левко Лук’яненко після війни робили все для того, щоб Леонід і вчителька могли говорити «ідіотка». І це робить спробу осмислити цю проблему ще складнішою. Дуже гарне оповідання.

Одаренко Сергій
* 1984 р., м. Київ.
Посмішка Джоконди
Оповідання написано просто і переконливо.

Олійник Мар’яна
* 1966 р., м. Київ.
Її гріх
Знов мій неулюблений жанр. Перетерпів, перечитав. Оповідання написане добре. Але сильних емоцій не викликало. Може через мою нелюбов до жанру.

Остролуцька Антоніна Михайлівна
*1967 р. с. Вишеньки, Київська область.
ПРИТЧА ПРО ШАПКУ
Цій притчі вже не одна тисяча років і в неї тисяча авторів. Тому не бачу сенсу її взагалі критикувати, бо вийде дуже жорстко.

Підвисоцька Лідія Володимирівна
*1963 р., м .Івано-Франківськ.
ЗАБЕРІТЬ МЕНЕ В ЛЮБОВ!
Оповідання для мене дуже передбачуване.

Брукс Тетяна
*1958 р. м. Черкаси
НОВОГОДНЯЯИСТОРИЯ
Болюча тема. Поява привида нагадує появу бога в грецьких драмах, який все розставляв на свої місця. Що добре для Античної Еллади для сучасної літератури не завжди підходить. Характер героїні невиразний, тому привид під кінець нагадує помщика, який вирішує з ким одружити кріпачку.


Кот Лерія
*1997 р. с. Лизогубова Слобода, Київська область.
Сусідка з пекла
Початок оповідання написаний в одній манері, кінець в іншій, до того ж трохи скомканий. Можливо оповідання писало в кілька підходів з великими перевами, тоді в оповідання міняється ритм. А може просто треба було більше вичитать. При цьому оповідання непогане. В нас мало фентезійних журналів, але там би воно було на своєму місці.

Проценко Микола
*1937 р., м. Київ.
Сказка про Курочку Рябу
Нещодавно читав допис в соціальній мережі в якому матір розповіда про малу дитину, яка вразила її своїм питаням: «Чому дід і баба почали плакати, коли миша розбила яйце? Адже вони саме цього хотіли?» Авторка не претендувала на лаври літератора, але було написано набагато цікавіше і запам’яталось краще.

Понамаренко Олександр
*? р., м.Васильків, Київська область.
Хоча б ще раз
Мініатюрненько.

Поплавський Юрій Васильович
* 1960 р., м. Київ.
Можно я буду...!
Написано добре і просто. Для мене дуже передбачувано. Але саме такі прості оповідання бувають потрібніші ніж якісь складні драматичні хитросплетіння.

Свенцицька Еліна Михайлівна
*1960 р.н., м. Київ.
ЖИЗНЬ ПО МОСКОВСКОМУ ВРЕМЕНИ
Непогано написано, але оповідання не зачепило.

Семенова Юлія Миколаївна
* 1989 р., м. Рівне.
Молодість
Чомусь герої для мене залишились чужими і непізнаними. Не вистачало якихось подробиць, щоб ці літератори стали мені близькими. Оповідання скоріше про двох коханців ніж про двох коханців-літераторів-геніїв (або графоманів, які вважають себе геніями). Якщо просто про двох коханців то виходить дуже банально. На думку спадають інші історії кохання літераторів і звичайно оповідання на фоні їх уходить в тінь.

Субота Микола Петрович
* 1955 р., с. Володарівка Харківської області.
Троєручниця
Я міг би сперечатися про зміст. Бо поклоніння іконам для мене щось середнє між фетишизмом і ідолопоклонницвтом. При цьому я проти практики знищення ікон до якої вдавали де-які християни-іконоборці. Також мене не влаштовує виправдання дезертирів. Бо якщо вони не хотіли вбивати, то законодавство передбачає такі випадки і дає можливість ухилитись від служби зі зброєю. Є можливість не вбивати навіть після прийняття присяги. Тому вони для мене боягузи, які своєю втечею поставили під загрозу інших воїнів і цивільних, які розраховували на те, що вони будуть зі зброєю в руках в конкретний час у конкретному місці. Також не вразив літературний стиль, місцями важкувато читалось. Але це оповідання попри ці недоліки одне із найдобріших в віснику і це його велика перевага.

Судус (Сіваш) Юлія Василівна
*1991 р., м. Івано-Франківськ.
Неначе сон
Знов не мій жанр і вже занадто цинічний, щоб критикувати об’єктивно це оповідання. Але все таки оповідання близьке до теків яких багато в соціальних мережах.

Тараненко Іван
*1965 р., м. Київ.
Мить…
Вважаю, що я не маю вправо критикувати те як автор вшановує пам’ять своєї матері.

Туровська Леся
*1959 р., м. Київ.
СОЛНЕЧНАЯ ЖЕНЩИНА
Оповідання перемагає в номінації «Анна Карєніна» Віснику. Не зрозуміло чому батьки, які до весілля піклувались про доньку після цього забули про неї. Померли? Я дуже не люблю героїнь мазохісток і знаю, що це неправильно. Але такі героїні своїм прикладом спотворюють уявлення своїх дітей про те якими мають бути відносини в родині. Тому для мене ця історія незакінчена. Закінчення не літературне, скоріше нагадує газетні штампи.


Шаровара Максим
*1967 р., м. Бориспіль.
ЖУРНАЛ СТОРОЖА
Не зачепило, не вразило. Все таки б радив публікуватись в спеціалізованих журналах, які друкують саме фантастику.

Шевернога Маргарита
*1975 р., с. Кривчик, Хмельницька область.
Смак манго
Оповідання написано добре, але не зачепило, не вразило.

Шеляженко Юрій
*1981 р., м.Київ.
Сімейні цінності
Оповідання здалося мені дуже схематичним. Але воно має свого читача і може навіть мати свого глядача. Але це точно буду не я.

Юник Анастасія
* 1994 р., с. Половинкине, Луганська область.
Зелена пожежа
Для жанру сільської пасторалі написано добре.

Ясна Людмила
*? р., м.Київ.
Сто десять килограммов нежности
Оповідання чомусь нагадало анекдот про повію, яка дізнавшись, що її заплатили фальшивими пішла до поліції з заявою про зґвалтування. Якщо цей відгук вам здається занадто цинічним, то можете висміяти мене в наступному оповіданні «105 кг цинізму»

Яцкова Лідія Михайлівна
*1964 р., Живе на Поділлі.
КОРАБЕЛЬ НА ПЛАНЕТІ МЕДУНІЯ
Просте добре оповідання.
   
Валентин Ліпчинський 20 фев 2017 ответить
Ви дуже прозорливі, Вітоліне - мій "Моряк із Марселя" і справді пов'язаний з іншим раніше написаним оповіданням, але я вирішив за краще не відкривати всі карти і трохи заінтригувати читачів. :) Вдячний за відгук!
   
Валентин Ліпчинський 20 фев 2017 ответить
Ви не дочитали до кінця умови конкурсу, шановний Вітоліне. Цитую: "головна мета цього конкурсу полягає у висвітленні проблем сьогодення та ознайомлення читачів з найкращими зразками нинішньої художньої літератури, котра не знає кордонів та утисків цензорів." Можливо, хтось із конкурсантів ставив собі за мету саме "ознайомлення читачів з найкращими зразками нинішньої художньої літератури." До речі, існує такий вислів: "Про що б не писав письменник, він пише про себе.". Дозволю собі його перефразувати: "Про що б не писав письменник, він пише про сьогодення." Ось Вам і виконання усіх умов конкурсу усіма конкурсантами! )
   
Валентин Ліпчинський 20 фев 2017 ответить
Ой, щиро перепрошую, пане Олександре: я гадав, що Вітолін латинкою - це Ваш нік, а виявилось, що прізвище. Тому прошу в моїх попередніх коментарях сприймати звернення до Вас саме як "пане Олександре", а не "Вітоліне". Ще раз перепрошую!
Юлія С. 08 фев 2017 ответить
Дякую, за Вашу думку, ну, і що не полінились написати про кожного учасника. Знаєте, будь-яка критика - це добре! Вона мотивує! Скидайте посилання на "подібне" в соц. мережах! Цікаво буде почитати, адже в моєму оповіданні за основу взята реальна історія, тому я Вас пригнічу, сказавши, що цинізмом там і не пахне ;)
   
Vitolin 08 фев 2017 ответить
пропустив "Я" і вийшло, що цинічне ваше оповідання, яке зовсім нецинічне. Мало бути цинічний Я. мені важко бути об'єктивним по відношенню до жанру і теми, яку вже переріс. тому вирішив чесно пояснити стислість критики тим, що я вже цинічний для оцінки таких творів. писав швидко, тепер доводиться виправлятись. коли я писав про схожість оповідання з текстами з соцмережи я мав на увазі літературний стиль, тематику, надмірну емоційність (тобто це непогано, це особливість жанру про підліткову любов). і я зовсім не маю на увазі наслідування, чи плагіат, а виключно велику конкуренцію в обраному вами жанрі. схожий сюжет в принципі можу знайти, але немає часу. взагалі в драматургії існує трохи більше тридцяти сюжетів. так що всі оповідання можна класифікувати, навіть ті які основані на реальних подіях. тільки від майстерності автора буде залежити, чи захоче читач помічати те, що сюжетів в драматургії не більше тридцяти.
Юлія С. 08 фев 2017 ответить
Спасибі за уточнення :)
   
Vitolin 20 фев 2017 ответить
Юлія, я не кажу, що цей твір повнітю подібний вашому і має абсолютну схожість. але прочитавши його згадав, що ви просили посиалння на "подібне". я не вишукував цей твір, сам потрапив на очі. тобто якщо присвятити більше часу, то буде більш "подібне". також я не хочу довести, що ваш твір не має прова на існування. просто в нього своя аудиторія і багато конкурентів.

- А я Вас знаю, - сказав продавець книгарні «Є», тільки-но увійшла до приміщення.
Для того щоб мене запам’ятати, особливих зусиль прикладати не було потрібно. Варто лише кожного дня помічати мою присутність між стелажами.
- Так, ми вже неодноразово бачилися, - не приховуючи посмішку відповіла я.
- Цікаво, чи вгадаєте, про яке місто в Україні йде мова? «Місто довжиною в життя».
- Кривий Ріг.
- То Ви знали відповідь?
- Я звідти родом.
Ми багато говорили про мою батьківщину, суспільство, літературу, історію. Відверто кажучи, була вражена його обізнаністю стосовно цього.
За деякий час він витяг зі столу закладку та простягнув мені. На ній було написано: «Всі дороги ведуть до книгарні «Є»».
- Сподіваюся, вона нагадуватиме Вам щодня навідуватися до крамниці.
- Я і без неї приходитиму.
З того дня між нами почали зароджуватися стосунки, а література лишилася їхньою рушійною силою.
Софія Баюра
   
Юлія Судус 23 фев 2017 ответить
Слухайте, мені здається, що Ви просто смакуєте критикуючи чиюсь роботу. Можливо, Вам у журі? І чого Вас так я зачепила та не виходжу з голови зі своїм оповіданям.
А стосовно Вашого коментаря та уривку твору: усі теми усіх літературних робіт так чи інакше перетинаються із вже існуючими темами. До прикладу, мій про кохання з першого погляду. Ця тема є не тільки, як Ви висловилися "в фейсбучних постах", а і в багатьох відомих авторів. До того ж, я знаю великих письменників, які діляться своїми творами не тільки у книгах, а й в цих фейсбучних постах. Тому, я б на Вашому місці не недооцінювала соціальні мережі, адже це всього навсього ще один спосіб спілкування зі світом. Напишіть, як називається твір Ваш, і я знайду стовідсотково подібність Вашого з іншими. Така суть літератури, як і нашого життя,- завжди будуть вічні теми, які перегукуватимуться між собою. Раджу Вам просто почитати Вісник з позитивом, і за допомогою творів осягнути душевний світ кожного з авторів. Я Вас запевняю, що у кожного він неповторний!
   
Vitolin 01 мар 2017 ответить
«Ви просто смакуєте критикуючи чиюсь роботу.» Чесно не смакую критику. Набагато більше задоволення отримую, читаючи гарну літературу. Але її як на мене дуже мало. Тому я скоріше страждаю (звичайно не страждаю, а скоріше позіхаю від нудьги) через критиканство.
«Можливо, Вам у журі?» Ні, не хочу. Але не зрозумів цього випаду. Наче це щось погане.
«І чого Вас так я зачепила та не виходжу з голови зі своїм оповіданям.» Я скинув вам цю мініатюру виключно тому, що раніше ви написали: «Скидайте посилання на "подібне" в соц. мережах!» Більше не буду.
Я не вважаю «фейсбучні дописи» якимось ворогом літератури. Іноді там трапляються твори кращі забронзованих класиків. Дописи в фейсбуку бережуть ліс і гаманець читача. Фейсбук доступніший за паперовий формат, ось і вся його різниця. І там, і там є свої графомани і генії. Так що я недооцінюю соціальні мережі. Я ж там теж є!
Мій твір «Обережно, міни!» подібний до «Баби Яги» і «Івасика Телесика».
Сподіваюсь на цьому все.
   
Юлія 01 мар 2017 ответить
Мої питання були риторичними. Все)
   
--- 02 мар 2017 ответить
Аби пан Олександр потрапив у журі цього конкурсу наступного року, його оповідання має набрати переможну кількість балів в цьому році. ))
   
milenda82 10 мар 2017 ответить
Vitolin, вот так всегда. Старались, сколько конструктивной критики... Как говорит Д.Быков, у нас или нонконформист или тусовщик, всем угождающий, или "нехороший человек", или пустое место. Я за Вас, уважаемый Витолин)). Хотя, Литвак прав: "Не критикуйте бесплатно, не оценят".
Мар'яна Олійник 10 фев 2017 ответить
Усім доброго дня!
Прочитала подані на конкурс роботи з великою цікавістю. Не можу погодитися з паном Олександром Вітоліним у тому, що «переважна більшість» авторів «проігнорували» вимогу писати про сьогодення. На мою думку, сьогодення — це не лише війна на Сході й доля Криму, хоча, звичайно, це усім нам зараз болить найбільше. Я б винесла за межі цього поняття хіба що фантастику. А от у чому згодна, так це в тому, що порівнювати лірику, гумор, подорожні нотатки, спогади тощо дуже важко. Адже привести їх до одного знаменника неможливо.
Гідними вважаю усі оповідання, вміщені у Віснику. Але, оскільки усвідомлюю, що коментар без прізвищ менш цікавий, назву, на мій суб’єктивний погляд, най-)):
Ант Інгвар Carpe diem1
Басанець Олександр Михайлович Природолюб
Білинська Христина Валеріївна Одного суботнього ранку…
Бондар Тетяна Олександрівна ПАН НІХТО
Бистрик Марлен Необратимость
Верлан Iрина Анатолiiвна Наваждение
Вітолін Олександр Михайлович Обережно, міни!
Гонтарук Любов Смертник
Корн Софія Зійшла зоря
Крупник Дмитро Геннадійович Сакартвело
Малаш (Пилипенко) Олександра Василівна Психологи не пиячать на роботі
Мошна Олександр Да сколько той жизни…
Наслунга Влад МІЙ ФІНСЬКИЙ ДРУГ
Нечитайло Михайло Степанович ІДІОТКА
Одаренко Сергій Посмішка Джоконди
Підвисоцька Лідія Володимирівна ЗАБЕРІТЬ МЕНЕ В ЛЮБОВ!
Брукс Тетяна НОВОГОДНЯЯ ИСТОРИЯ
Понамаренко Олександр Хоча б ще раз
Свенцицька Еліна Михайлівна ЖИЗНЬ ПО МОСКОВСКОМУ ВРЕМЕНИ
Семенова Юлія Миколаївна Молодість
Туровська Леся СОЛНЕЧНАЯ ЖЕНЩИНА
Шевернога Маргарита Смак манго
Шеляженко Юрій Сімейні цінності
Юник Анастасія Зелена пожежа
Дякую організаторам і учасникам!))
jatskovalm 11 фев 2017 ответить
Усім доброго вечора!
Рада, що беру участь у цьому конкурсі. Всім авторам «Вісника» бажаю успіхів і удачі. Сподобались оповідання:
Білинська Христина Валеріївна. «Одного суботнього ранку…» (с.24);
Нечитайло Михайло Степанович. «Ідіотка» (с.158);
Брукс Тетяна Олександрівна. «Новогодняя история» (с.175);
Михайленко Валентина Микитівна. «Невинний поцілунок» (с.127);
Ант Інгвар. «Carpe diem» (с.9).
Перевагу надаю таким творам:
1. Зінченко Анатолій Васильович. «Весняні метаморфози» (с.90).
2. Підвисоцька Лідія Володимирівна. «Заберіть мене в любов!» (с.171).
3. Судус (Сіваш) Юлія Василівна. «Неначе сон» (с.211).
Бажаю всім – авторам, читачам, видавцям – любові, злагоди і миру!
Юлія Судус 11 фев 2017 ответить
Дякую за Ваш відгук. Удачі!
О.Боклаг 13 фев 2017 ответить
Дописувач VITOLIN правильно підняв питання щодо дотримання умов конкурсу. Що таке сучасність, сьогодення? Цікаво як бачить це жюрі. Чи це тільки формальні ознаки? В "Песне про оружие" , окрім всього, герой зміг перебороти себе. Громадяни України свого часу у більшості своїй проголосували за Януковича. Свого часу опитування показували лише 18% прихильників вступу до НАТО. Ці люди на сьогодні нікуди не зникли. Чи зможуть вони перебороти себе сьогодні? Загалом це питання вічне, але для нашого сьогодення має актуальність.
Vitolin 14 фев 2017 ответить
Проблеми сьогодення - це не тільки політика, Крим і АТО. Джойс своєю збіркою "Дублінці" дуже роздратував ірландців (хоча сьогодні оповідання, які ввійшли до збірки нікого вже не шокують і здаются навіть банальними), але там не було політики. Проблеми сьогодення - це те чим живуть люди. Коли я пишу, що автор не дотримався умов конкурсу, то я маю на увазі, що героїв можно назвати Біллом і Мері, перенестив іншу епоху, одягти в інший одяг і від цього сюжет оповідання не зміниться, бо тема не зачіпає проблем простого українця. А писати тільки про політику, війну і Крим зовсім не обов'язково. Любов так само може бути актуальною проблемою сьогодення і я маю на увазі не тільки любов секс меншин.
Ірина 15 фев 2017 ответить
Доброго, Господнього - Ранку! Vitolin ДЯКУЮ! Нехай "Лісовий уклін" - дитячий твір, але у кого є діти той зрозуміє, що сьогодення - це Діти. І Вони завжди повинні бути на першому місці. А все інше - ВОДА! І навіть -кохання!
Юлія Судус 15 фев 2017 ответить
Мені здається, що суперечка стосовно того, що віднести до проблем сьогодення є просто марною травою часу. Скільки людей сьогодні, стільки і проблем. Для когось найактуальніше питання кохання, для інших діти, для когось припинення війни у нас в країні, а для іншого здоров'я. Питання в тому на скільки вдало автор літературно обіграв свою "проблему".
Миколай Субота 16 фев 2017 ответить
Vitolin, 16 лютого 2017 року важаю варто обмовитися про значення обговорення 6-го Вісника короткої прози з подяки головному редактору Олександру Апалькова. Особливу працю у цьому обговоренню провів Вітолін Олександр Михайлович, висвітлив критичну думку на кожний твір - Дякую!
Олександра Войтюк 19 фев 2017 ответить
Доброго дня. Проглянула Вісник. Дуже добре, що у нас в країні видаються такі збірки. Я не спеціаліст зовсім, проте хочу підтримати Юлію Судус та оповідання "Неначе сон". Це дуже щирий, справжній та добрий твір, зрештою як і сама авторка. Читається на одному диханні. Вважаю, що тема справжнього кохання завжди буде актуальною, адже нам так не вистачає в сучасному світі позитиву. Юлічка ми за тебе.
Юлія Судус 21 фев 2017 ответить
Дякую, Сашенька. Мені дуже приємно.
Тетяна 22 фев 2017 ответить
Вдячна за критику, хоч не з усім згодна. Наприклад про жіночі журнали... А що, хіба жіночі теми не цікавіть читачів Альманаху? Пріємно, що оповідання комусь сподобалось, і хоча б "не зіпсувало вісник" ))) Грецько! драми в оповіданні немає. Це НАША історія. Але це-таке. Кожний сприймає інформацію враховуючи свій досвід. А ось почути, чого не вистачило, щоб образ героЇні став більш виразним, хотілося б. Тобто хотілося б більш конструктивних порад. Дякую.
   
Vitolin 01 мар 2017 ответить
Мені сподобалось як жіноча тема представлена в віснику оповіданням Михайленко «Невинний поцілунок». Я не вважаю, що жіночій темі тут не місце.
Про виразність образу героїні. Мені не зрозуміло чому Катя і Саша з дитинства знали один одного, вона кохала його, вона була йому небайдужа, але не одружувались і в результаті Катя довела себе до зморшок і зіпсованої фігури. Без цих деталей страждання Каті просто тягнуть на зимову депресію.
Андрій 27 фев 2017 ответить
Цікаво, а коли будуть результати першого етапу конкурсу?
   
Валентин Ліпчинський 01 мар 2017 ответить
А хіба в конкурсі є ще другий етап? Я був членом журі попереднього конкурсу - перший етап є і останнім.)
   
Татьяна 09 мар 2017 ответить
Понятно, Андрей. Катя – воплощение всех молодых женщин, потерявших любимых на войне. Почему не поженились? Да, мало ли что в жизни бывает... А морщины случаются и у молодых женщин от горя, депрессия , именно у женщин, влияет на обмен веществ... Молодая женщина, потерявшая любимого на войне... я их знаю не понаслышке. С них и списала портрет. И, безусловно, восприятие любого произведения – дело индивидуальное )))
Андрій В. 01 мар 2017 ответить
Зрозуміло, я думав, що спочатку виокремлять 20 кращих творів, які будуть обговорюватися в другому етапі. Можливо, я не так щось зрозумів?
   
--- 02 мар 2017 ответить
А, це, здається, минулого року просто вибрали 20 оповідань зі 131, які приймали участь, для обговорення на сайті. А переможця визначали тільки члени журі саме зі 131 оповідання.
Мар'яна Олійник 02 мар 2017 ответить
"Опісля обговорення усіх творів, опублікованих на сторінках ВІСНИКА, та визначення 20 кращих авторів, їх тексти будуть оприлюднені на цьому сайті для остаточного визначення лідерів конкурсу... Дипломом буде відзначено й автора, твір якого набере найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у КОМЕНТАРЯХ". Так написали організатори))
   
--- 05 мар 2017 ответить
хочете сказати, що журі зараз має лише дорадчий голос, а переможці будуть визначені обговоренням на сайті? хто більше про кого обговорить, той і переможе? ))) анекдот, чесслово! )))
   
ахах 06 мар 2017 ответить
точно
   
Татьяна 09 мар 2017 ответить
да... мутно всё как-то... И критика больше не конструктивная, основана на индивидуальном восприятии таких же участников... А жюри по каким критериям оценивают?
   
--- 09 мар 2017 ответить
про це варто запитати членів журі, згідно з якими критеріями вони оцінюють
--- 07 мар 2017 ответить
подача оповідань на конкурс має чітко визначені часові рамки - чому немає чітко визначених часових рамок результатів конкурсу? скільки можна чекати?
Андрій 10 мар 2017 ответить
Напевно, це цікавить всіх! Критерії оцінювання та часові рамки оцінювання, а то пишуть просто прізвище та оцінку! Що це? Де обґрунтування.
--- 10 мар 2017 ответить
Шановне жюрі, відгукніться, будь ласка, всі чекають.
Володимир Комісарук 13 мар 2017 ответить
Михайлу Нечитайло - тому, який ловить вітер. На одній хвилі - Володимир Комісарук.
Андрій 15 мар 2017 ответить
Оповідання Судус вразило своєю щирістю.
Юлія Судус 15 мар 2017 ответить
Дякую за відгук. Вважаю, що усі оповідання, які є у шорт-листі достойні. Нехай переможуть найкращі. Від себе щиро дякую журі за хорошу оцінку.
Катерина Михайлюк 17 мар 2017 ответить
Шановне журі, а напишіть як ви оцінювали твори, і яким чином і коли обиратимуться переможці.
Мар'яна Олійник 20 мар 2017 ответить
Доброго дня! Перепрошую, але, ознайомившись із підсумками конкурсу, виявила, що я набрала 22 бали, але лауреатом (єдину серед тих, у кого така ж кількість балів) мене не названо. Не заради місця і звання, а просто з цікавості - можна дізнатися, чому? )))
   
zeitglas 20 мар 2017 ответить
Певно через помилку перегляду сайту? Ви - лауреат. Приміть наші щирі вітання.
   
Богдан С.В. 04 апр 2017 ответить
Правильно писати "приЙміть")
Мар'яна Олійник 20 мар 2017 ответить
Тепер бачу))) Дуже дякую!)))
Юнона Сіваш 20 мар 2017 ответить
Оповідання Ю. Судус читається на одному диханні та надихає на позитив. Рідко трапляється така любов, яка здатна побороти плин часу, і авторці вдається її показати.
   
Юлія 20 мар 2017 ответить
Дякую, мама :)
Валентин Ліпчинський 23 мар 2017 ответить
А чому моє прізвище не фігурує серед авторів № 80 журналу "Склянка Часу*ZeitGlas", адже там теж надруковане моє конкурсне оповідання "Моряк з Марселя"?
   
zeitglas 23 мар 2017 ответить
Фігурує! Переглядайте уважно!
   
Валентин Ліпчинський 23 мар 2017 ответить
:) О, тепер бачу! Тільки другу літеру "н" в імені не дописали. Дякую! :)
Валентин Ліпчинський 23 мар 2017 ответить
До речі, а оцінки всім іншим учасникам конкурсу не проблемно було б опублікувати?
   
Валентин Ліпчинський 31 мар 2017 ответить
проблемно?
Довгань Микола 23 мар 2017 ответить
Наслунга, Нечитайло, Бондар, Судус, Басанець, - з того що прочитав.
Валія Киян 28 мар 2017 ответить
Немає гендерної рівності, в журі тільки чоловіки :)
   
Валентин Ліпчинський 31 мар 2017 ответить
справедливе зауваження
roksolanam 29 мар 2017 ответить
Дякую всім авторам і читачам за гарні слова про моє оповідання "Смак манго"! Дуже гарний конкурс! Звісно, у людей різні смаки, але в цілому оцінювання більш-менш об'єктивне. Сподобалось, що оприлюднили всі оцінки. Ще раз дякую!
Маргарита Шевернога
Олександр 31 мар 2017 ответить
Вибачайте за таку критичну думку, проте я не згоден з Тим, що твір Нечитайла Михайла найкращий. Нічого особистого. У нас дуже розумна молодь насправді, і історію більшість поважає. Я працюю у школі і з молодшими класами і зі старшими. Звичайно є різні діти, так як в різні дорослі. Вважаю, що головна думка оповідання не є зовсім проблемою сьогодення, а неправильною думкою старшого покоління про молодих людей. Є набагато цікавіші твори у Віснику.
Валентин Ліпчинський 13 мая 2017 ответить
Поки читав оповідання Ант Інгвар, стільки разів спіткнувся на якихось недоречностях, що захотілось побажати автору більш вимогливого ставлення до тексту. Те, що останні подаються в авторській редакції, мало би, гадаю, дисциплінувати.
Валентин Ліпчинський 11 июл 2017 ответить
Нарешті дочитав весь збірник.) Приємно вразило оповідання Юлії Семенової "Молодість". Що стосується мого оповідання, то помітив, що у фразах французькою при друці деякі французькі літери були замінені незрозумілими символами. Та ж сама помилка перекочувала і в журнальний варіант "Склянка Часу*Zeitglas" (№ 80, 2016 р.). Тим, хто зацікавиться, як саме правильно мали виглядати ці фрази, копіюю їх сюди:

** la Tour Eiffel (франц.) – Ейфелева вежа.

*** homo sapiens (лат.) – людина розумна

**** Огоньку не найдется?..(рос.) - Вогнику не знайдеться?..

***** Земляк, что ли?.. (рос.) – Бува, не земляк?..

****** Да нет, моряк. Из Марселя. Русский знаю - как это? - немножко... (рос.) - Та ні, ... моряк. Із Марселя. Російську знаю - як це? - трішки...

******* Понятно... (рос.) - Зрозуміло...

******** Не узнал меня? (рос) - Не впізнав мене?..

********* Ах ты ж су..! (рос) - Ах ти ж су..!

********** C'est bien! (фр.) - Це добре!

*********** Où avez-vous été si longtemps?.. (франц.) - Де ти був так довго?..

************ Brûlée un couple de cigarettes, de respirer l'air de la nuit…(франц.) - Випалив пару цигарок, подихав нічним повітрям...

************* Je t'aime, mon amour... (франц.) - Я кохаю тебе, моя любове...

************** Je t'aime trop, cher ami... (франц.) - Я тебе теж, милий друже...

*************** Catherine, est-il pas temps nous rentrons chez nous?.. (франц.) - Катрін, чи не пора нам додому?..

**************** Eh bien, si vous le voulez vraiment... (франц.) - Ну, добре, якщо ти цього дуже хочеш...

***************** Oui, vraiment... (франц.) - Так, дуже...

****************** Garçon!.. (франц.) - Хлопче! (звичне звертання до офіціанта у Франції)

******************* Je me demande ce qui est arrivé?.. (франц.) - Цікаво, що там сталось?..

******************** Je ne sais pas... Probablement prochain combat fans britanniques et russes?.. (франц.) - Не знаю... Можливо, чергова бійка британських і російських вболівальників?..

********************* “- Et si tu n'existais pas Dis-moi pourquoi j'existerais Pour traîner dans un monde sans toi Sans espoir et sans regrets.” - цитата із пісні Джо Дасена "Якщо би не було тебе" (Joe Dassin "Et Si Tu N'Existais Pas" - https://www.youtube.com/watch?v=y6c...)
Валентин Ліпчинський 11 июл 2017 ответить
Уточнення: моє оповідання - це "Моряк із Марселя".
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow