VI-й міжнародний поетичний конкурс “Чатує в століттях Чернеча Гора”

конкурс одного вірша за темою:«Для чого пишуться вірші»



 

Міжнародним літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas» завершено прийом авторських творів до VI-го міжнародного поетичного конкурсу  

“Чатує в століттях Чернеча Гора”.

 

Це літературне змагання поетів  відбулася відповідно темі

«Для чого пишуться вірші»

 

і полягала у художньому втіленні значення поетичної творчості у становленні людини.

 

 

 

 

 

 

УВАГА!

 

Таблиці оцінок членів журі конкурсу виставлятимуться мірою надходження на сайті:

https://www.facebook.com/journalzeitglas/


 


Умови конкурсу:

мова написання – українська або російська;


 
обсяг твору – обмежується “повними” двадцятьма рядками
( п‘ять класичних чотиривірши /четверостиший/).

Тврори, які перебільшують зазначений розмір,

до конкурсного розгляду НЕ БЕРУТЬСЯ!


вік учасників – не обмежений.
кількість творівОДИН!
Термін подання творів до 01 грудня 2016 року.

 

УВАГА!


Аби надіслати свій твір, автору слід було спершу придбати (будь-яку) книгу / книги, або журнал видавництва "Склянка Часу*Zeitglas" (натисніть на  зображення унизу, або на посилання

http://zeitglas.io.ua/s217052/

 

 

 

для перегляду та виборк книг).

В такий спосіб учасник доводив справою свою щиру участь у конкурсі. 

Книги можна читати самому. Можна дарувати друзям. Можна підтримувати бібліотеки.

Втім, саме ця умова була проігнорована багатьма учасниками, що подавали свої вірші на конкурс.  Тому багато віршів не було узято до розгляду.   Це - прикро! Адже у наявності є книги, грошова вартість яких нижча вартостя проїзду у маршрутці... Дивно, коли поети не підтримують творчість своїх колег, купуючи та в такий спосіб популяризуючи їх творчість.

редакция СЧ брала до розгляду лише авторські тексти за обов‘язкової наявності: короткої біографії автора (із зазначенням року народження (однак, і тут деякі автори ігнорували цим положенням) та вірно поданої поштової адреси автора: Прізвище та ім‘я по батькові, вулиця, номер будинку та квартири, місто, поштовий індекс, номер телефону).



 * тексти надсилалися е-поштою zeitglas@ck.ukrtel.net  та у роздруковці на папері з доданням електронної версії /CD, або по е-пошті/ в програмі Word або RTF (з чіткою різницею тире від дефісу, перевіреною орфографією, без усяких обрамлень і довільних форматувань) 
*прозові твори не бралися.

*надаючи свої твори, автор погоджувався з подальшим публікуванням чи використанням їх тексту в рамках літературних проектів журналу.
Тексти надсилалися на електронну адресу: zeitglas@ck.ukrtel.net  із позначкою

«Поетичний конкурс Для чого пишуться вірші?»


Пересилка роздрукованого тексту на папері обов‘зкова за адресою:
«Склянка Часу*Zeitglas»
вул. Шевченка, 31/32,
м. Канів,
Черкаської обл.
19003

Довідки за тел: 04736-36805, або zeitglas@ck.ukrtel.net

 

Про перебіг попередніх конкурсів можна дізнатися більше на сайті: http://zeitglas.io.ua/story

 

 

Переможці та лауреати

VI-го міжнародного поетичного конкурсу

“Чатує в століттях Чернеча Гора”

конкурс одного вірша за темою:

«Для чого пишуться вірші»

 

Автор

Текст твору

Загальний бал

Малаш Олександра Василівна

*1985 р., с. Гоголів,  Київська область.

 

 

 

Ти ставив наголос – віршІ.

Я виправляла на вІрші.

Ти йшов на принцип, тебе брали до друку.

Я йшла за правилами – мене не брали.

Я дряпала тобі обличчя,

Втирала свіжу кров до свого тіла.

Ти терпів і всміхався лагідно-лагідно.

Але настав день, коли я викинула у вікно

Орфоепічний словник,

І спалила в печі правопис

І ми гойдалися до рецидиву морської хвороби.

І я кохала тебе

Всіма голосними й приголосними, з наголосами й без...

Та саме тоді я збагнула, що

Поезія не народжується зі словників.

Вона – з отаких гойдалок

У пошуках балансу між горішнім і долішнім.

І у віршАх, і у вІршах,

Якщо в ній є твоя свіжа кров,

Яка просочується до мого тіла.

 

 

26++

Перше місце

Нечитайло Михайло Степанович

*1962 р., с. Веселий Кут, Київська область.


 

 

НАМАЛЮЮ БУТТЯ

 

Намалюю буття одинокими дальніми зорями,

Намалюю буття, хай заплатять за нього дощем,

Співрозмовників очі хай стануть, як небо, прозорими,

І розмови сплетуться незбираним розсипом тем.

Намалюю буття різношерстої братії спомином,

Намалюю буття каяттям із незроджених догм,

Щоб по людству текти в думці білим розплавленим оловом,

І своїх не згубити привласнених серцем корогв.

Намалюю буття тими пензлями, що не позичені,

Намалюю буття із крила птахів дивних пером,

Хай пливуть по ріці кораблі невідомі й невивчені,

І стають на причал за округлим і людним столом.

Намалюю буття розкріпаченим звихреним покликом,

Намалюю буття затаврованим цепом зневір,

Щоб до нього прийти задурманеним зніченим осликом,

А піти у світи ледь не генієм десь аж до зір.

Намалюю буття, так як я його бачу і вимислив,

Намалюю буття, так як чую у схлипах морів,

Я живу у світах переписаних, вивчених, визнаних,

А бажаю світів, котрі сам збудувати посмів.

 

 

 

25

Друге місце

Григор’єва Олеся Олегівна

*1971 р ,  м. Київ.


 

 

Поетам  Розстріляного відродження

 

Несе свій вирок затхлий кабінет.

Повзе безлика пліснява з усюди.

Піднесений Відродженням Поет –

спаплюжений «без слідства і без суду».

 

Його незламність визнано як гріх.

Його слова, що рвуть формати вільно,

котрими він систему переміг,

закреслені невідворотним «винен».

 

Стискає зашморг кат НКВД,

глитає табір «ворогів народу».

Як над життям Поет підняв себе,

що не піддавсь на рятівну угоду?

 

Чи ціну самобутній знав строфі,

що вірним їй лишався до загину?

Упало тіло серед груди тіл –

мов без душі лишилась Україна.

 

А ми, поети нинішніх часів,

свою без бою обійнявши нішу,

і рими підбираючи до слів,

чи знаємо, для чого пишем вірші?

 

 

 

25-

Трете місце

Остролуцька Антоніна Михайлівна

*1967 р., с. Вишеньки, Київська область.

 

 

 

Я згадую слова, які в дитинстві чула,

Знаходжу їх в товстому словнику

І думаю про те, що вже минуло,

І згадку залишаю вітряку.

Мені чомусь примарився вітрильник,

Мій зір знайшов заповнений стільник

І де моє прийдешнє і минуле

Коли до мене день сьогодні звик.

Скорочую слова і поцілунки,

На без’язикість натяку нема,

В долонях у маленької пустунки

Сніжинкою сховалася зима.

І білі вірші падають у душі,

І знов відкрився зоряний проспект,

Вітрильник Лермонтова, я  зізнатись мушу

Що теж пишу учнівський свій конспект.

Скорочую слова і поцілунки,

Збираюся у мандри наугад,

Мені причулось, Ви мене читали,

То був конспект, малесенький Сократ.

 

 

25-

Трете місце

Бендеберя Людмила Євгеніївна

*1950 р., м. Лозова, Харківська область.


 

Для чого пишуться вірші

 

Отак воно і пишеться,                                                                                              

Як літній дощ іде,

Немов рука Всевишнього

Пером моїм веде.

 

Шукаю слова точного,

Спішу за кроком крок.

І ненароком вдосвіта

З’являється рядок

 

Це нічка згустки-роздуми

Просіяла сповна.

Натхнення серця й розуму –

Як істина ясна –

 

Вселилося у слово,

Бо вже прийшла пора.

Народжене з любові –

У світ із-під пера.

 

Отак воно і пишетьсять –

У кожного своє...

Подякуймо Всевишньому,

Це він талант дає!

 

24+

Лауреат

Дзюбенко-Мейс Наталія

*1953 р., м. Київ.


 

МІЙ БРАТ ЦВІРКУН

 

Мій брат цвіркун почав вечірню оду…

Давно від нього спокою нема,

Все галасує, що в оселі холодно,

Хоча я попередила – з и м а…

Той буркотун, заклятий опівнічник,

Мабуть, подружку вже завів, ади!

Тут із одним і так уже затісно,

А як сімейство?.. Ні! Не приведи…

В такім розкладі буду точно зайва,

На всіх один комп’ютерний Пегас,

Одна хлібина і горнятко кави,

І сто дірок, которі крадуть час.

Чогось завівся. Наче я не знаю,

Що на нічні він витівки мастак,

Уже і по рукопису стрибає.

Давно б від нього спекалась. А як?

Ото й терплю аж до самого рання,

Ділю із ним і каву, і “коня”,

Не сплю всю ніч, і мерзну “за компанію”,

Бо хоч далека, а таки – рідня

 

 

 

24

Лауреат

Живолуп Людмила Іванівна

*1970 р., с. Чубинське, Київська область.

 

Коли критична маса

слів

переросте

у невагомість,

не відірвусь я

від землі –

до неї притягнусь

натомість.

 

І коло зімкнеться

тоді

з моїх розгублених

пунктирів,

і наче кола

на воді,

спливе мішень

в небеснім тирі…

 

24+

Лауреат

Корець Ніна Миколаївна

*1973 р., смт Шацьк, Волинська область.


 

 

 У рим скупій межі

 

Коли розхристаній душі

Куди вже гірше,

Весь біль у  рим скупій межі

Втискаю в вірші.

 

Снує безсоння колоброд

Крихку магічність,

Що з пригорщ зоряних щедрот

Сипнула вічність.

 

В шалений вир мінливих днів

Летять завчасу

У таїні живильних слів

Крізь склянку часу

 

До тих, хто все ж не зашкаруб

В шорсткому світі  –

Спасінням від невдач і згуб,

Тендітним світлом.

 

Йду по віршованій стежі

Крізь леза болю,

Життя у рим скупій межі

Втискає долю...

 

24-

Лауреат

Матузок  Любов Петрівна

*1961 р.,   м. Ромни, Сумської області.

 

 

Підключилась до світу… В системі зістарених схем

шалапутний мій досвід стирали повчальністю бесід.

Та казкові вовки вишкірялись дорослістю тем,

а батьки затуляли від мене зіпсований Всесвіт.

 

І злились воєдино – дорослі і Бог – в абсолют,

у найкращі зразки поведінки зі штампами школи.

Тільки винятки з правил злітали, неначе салют,

а в яйцеві слухняності билось курчатко крамоли,

 

оберталось у звіра і гризло зразки - без гризот,

залягало віршами в щодення мого вакуолі –

я довірилась римам, неначе  упала на дзот,

кілька раз на добу оживала й конала  від болю .

 

В лабіринтах учень я  навчалась знаходить себе

й випускати на волю, або ж – розчакловувать друзів.

І всміхалось обличчя блокноту, від віршів –  рябе,

бо поезія  й сонце  лікують найтяжчі з контузій.

 

Так і досі живу. Я – й на дибі шукаю добро,

ненароджені строфи, спеленані в клавіатурах.

…Притуляюсь до світу мільйонним для нього ребром,

де вірші – мов гаки в поетичних солодких тортурах.

 

24++

Лауреат

 

 УВАГА!

Редакція журналу "Склянка Часу*Zeitglas" стежить за обговоренням творів конкурсу у коментарях цього сайту. Базуючись на них буде названо ще одного лауреата конкурсу. Тож, долучайтеся до обговорення.


Дипломи та дарунки переможцям буде надіслано на вказуну авторами поштову адресу.

Твори переможців буде перекладено німецькою мовою та опубліковано на сторінках журналу "Склянка Часу*Zeitglas".

 

ВІТАЄМО усіх переможців, лауреатів та учасників цього конкурсу за творчу співпрацю, та запрошуємо до VII-го міжнародного поетичного конкурсу

“Чатує в століттях Чернеча Гора”.


Це літературне змагання поетів цьго разу має відбуватися відповідно темі

«Моя ти любо!» і полягае у художньому осмисленні кохання.

Умови конкурсу на сайті:

http://zeitglas.io.ua/s2574797/

(натисніть на зображення)

 

 

 

 

Автори, чиї конкурсні вірші за рішенням журі було оприлюднено на сторінках альманаху

«Скіфія-2016-Літо»

Калева Тетяна

*? р, м. Кривий Ріг.

Вірші

 

Ковальчук Ольга Йосипівна,

*1977 р.,  смт. Гусятин, Тернопільскої області.

В пуантах ночь застыла… Я смотрю…

 

Маруга Валерий Михайлович

*1948 р.,  м.Луцьк.

СТИХОТВОРЕЦ

 

Пікас Любов Дмитрівна

*1961 р., м. Моршин, Львівської області.

СЛОВО ПОЕТА

 

 

Автори, чиї конкурсні вірші за рішенням журі було оприлюднено на сторінках альманаху 

«Скіфія-2016-Осінь»

 

 

Гонтарук Любов Романівна

*1947 р., м.Київ.

Поміж нами далекі хвилі

 

Григор’єв Владислав Миколайович

*1947 р., м. Херсон.

Для чого…?

 

Костеньова Валентина Павлівна

*1950 р., м. Сімферополь, Крим.

Поезія

 

 

Кучеренко Роман Анатолійович

*1974 р.,  м. Канів, Черкаська область.

ЗВУЧАЛА МУЗА

 

Обшарська Раїса Володимирівна

*? р., м. Чортків, Тернопільська область.

Хтось диктує мені слова

 

 

Маковець Оксана Йосипівна

*1959 р., м. Сіфорд, Вірджінія.США

ТУТ МОЛИТЬСЯ БОГ

 

Маруга Валерий Михайлович

*1948 р.,  м.Луцьк.

СТИХОТВОРЕЦ

 

Твардовська Ірина Миколаївна

*? р., м.Канів, Черкаської області.

Вірші весь час живуть в мені

 

Шевців Михайло

*1951 р., м.Львів.

Сила Слова

 

 

Шимко Григорій Іванович

*1970 р.,  м. Черкаси.

Взяв в руки «Кобзар»

 

 

Ясна (Носова) Людмила

*1950 р., м. Київ.

НАТХНЕННЯ

 

Автори, чиї конкурсні вірші за рішенням журі було оприлюднено на сторінках альманаху 

«Скіфія-2016-ЗИМА»

 

 

Волчанська Світлана
* 1977 р., м.Харків.
Любіть і складайте вірші

 

Гапєєв Леонід Володимирович
*1975 р., м. Харків.
Для чого нам поезія?
  

Грошко Валерій Михайлович
*1953 р., м. Хмельницький.
На віддалі суттєвого не видно 

 

Демченко Юлія Віталіївна
*1996 р., смт. Пісочин, Харківської області.
«Для чого пишуться вірші» 

 

Ковалик Марія Степанівна
*? р., м. Львів.
Для чого пишуться вірші 

 

 Коломієць Сергій Андрійович
*? р., с. Куцівка, Черкаська область.
По правді кажучи, не знаю

 

Корн Софія Вадимівна
*1997 р., м. Київ.
Я хочу быть Поэтом, Поэтом по Юнгу 

 

Крушельницька Ганна Леонідівна
*1988 р., м. Обухів, Київська область.
Так твориться поезія

 

Левківська Надія Василівна
*1956 р., м. Канів, Черкаської області.
Не для того пишуться вірші 

 

 Левченко Сергій Прокопович
*1954 р., м.Черкаси.
ПОЕЗІЄ

 

Матузок Любов Петрівна
*1961 р., м. Ромни, Сумської області.
Підключилась до світу… 

 

Ручай Ганна

*1957 р.,  м. Біла Церква, Київської області.

 Поезія насправді завжди стресс

 

 

Тилик Ігор Володимирович

*1968 р., м.Київ.

ДИЛЕМА

 

Узікова Оксана Володимирівна

*1976 р., м. Київ.

ДЛЯ ЧОГО ПИШУТЬСЯ ВІРШІ

 

 

 

 

Примірники альманаху «Скіфія» можна прибдати, замовивши їх у видавництві: 

zeitglas@ck.ukrtel.net 

 

Автори, чиї конкурсні вірші, за рішенням журі було оприлюднено на сторінках Міжнародного літературно-мистецького журналу

«Склянка Часу*Zeitglas», №79

 

 

Доленник Інна Олександрівна

*1966 р.,  м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

О ПОЭЗИИ

 

Ох (Охріменко) Віктор

*1959 р., с. Холми, Чернігівська область.

Балада про мою Українську Музу

 

Савчук Анастасія Миколаївна

*1997 р., с. Любівщина,  Полтавська область.

ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВО

 

Стоміна Оксана

*1972 р., м. Маріуполь.

ПОЭТСКОЕ

 

Примірники журналу «Склянка Часу*Zeitglas», №79 можна прибдати, замовивши їх у видавництві:

zeitglas@ck.ukrtel.net 

 

 

 

 --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

Наразі  видано Вісник VI-го Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора". 

Його може придбати кожний атор-учасник, замовивши його примірник (примірники) в редакції.

 

ВІСНИК видано малим накладом (лише для учасників конкурсу та членів журі. Він є джерелом для обговорення конкурсних творів та голосуванню у розділі КОММЕНТАРИИ на цьому сайті.

В такий спосіб автор може долучитися до обговорення усіх допущених до конкурсу творів.

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО АВТОРІВ:

 

Хто бажає придбати ВІСНИК, будь ласка, сповістіть редакцію про це: 

Тел. (04736)36805
zeitglas@ck.ukrtel.net

 

 (чітко вказавши кількість примірників та вірно подавши повну поштову адресу (ВІСНИК надсилатиметься лише УКРПОШТОЮ посилкою, післяоплатою за ціною 75 грн., включаючи поштові витрати)

 

 --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

ЛОНГ-ЛИСТ

VI-го міжнародного поетичного конкурсу  

“Чатує в століттях Чернеча Гора”


 

Акімова Галина Володимирівна

*1969 р., м.Мерефа, Харківської області.

Маленькі

 

Антоненко Світлана Василівна

*? р., м. Київ.

МОЇ РИМИ

 

Барабаш Ірина

*1970 р., м. Харків.

Не отпускай строку, пока свежа

 

Бендеберя Людмила Євгеніївна

*? р., м. Лозова, Харківська область.

Для чого пишуться вірші

 

Біла Лана (Світлана Назаренко)

*? р., м.Канів, Черкаська область.

Вірші живуть в мені

 

Бовикін Сергій Михайлович

*? р., м. Костопіль, Рівненська область.

Для чого писали?

 

Борвій Єрко

*? р., м.Хмельницький.

Рядок летить хвостом комети

 

Булах Тетяна Дмитрівна

*1976 р., м. Миргород,  Полтавської області.

Якщо хисту відміряно навіть не чверть

 

Виноградська Галина Михайлівна

*1969 р., м.Львів.

Осяяння

 

Волчанська Світлана

* 1977 р.,  м.Харків.

Любіть і складайте вірші

 

Гапєєв Леонід Володимирович

*1975 р.,  м. Харків.

Для чого нам поезія?

 

Гармаш Людмила

*? р., м.Запоріжжя.

Для чого пишуться вірші

 

Гафінець (Тисяк) Мар’яна Василівна 

*1988 р., м.Долина, Івано-Франківської області.

Впертий вірш

 

Гершкович Михайло

*? р., м. Балта, Одеська область.

ВДОХНОВЕНИЕ

 

Гетало Катерина Геннадіївна.

* 1999 р., смт. Іванівка, Херсонська область.

Хто ти є? Ти так сильно мене ув’язнив

 

Гільчук Володимир

*1952 р.,  м. Ніжин, Чернігівська область.

ПРИСВЯТА

 

Гонтарук Любов Романівна

*1947 р., м.Київ.

Поміж нами далекі хвилі

 

Григор’єва Олеся Олегівна

*1971 р ,  м. Київ.

Поетам  Розстріляного відродження

 

Григор’єв Владислав Миколайович

*1947 р., м. Херсон.

Для чого…?

 

Грошко Валерій Михайлович

*1953 р., м. Хмельницький.

На віддалі суттєвого не видно

 

Гудзінська Михайлина Федорівна 

*1954 р., с. Бабичі, Львівської області.

Таїна Слова

 

Дадукевич Лєна

*1965 р.,  м. Львів.

Вот так и пишутся непредсказуемые строки...

 

Даник Володимир Олексійович

* 1957 р., м. Черкаси, Черкаської області.

КРИЛАТЕ СЛОВО

 

Данилевська-Милян Мирослава

*? р., м.?.

До Музи

 

Демченко Юлія Віталіївна

*1996 р.,  смт. Пісочин,  Харківської  області.

«Для чого пишуться вірші»

 

Дзюбенко-Мейс Наталія

*1953 р., м. Київ.

МІЙ БРАТ ЦВІРКУН

 

Доленник Інна Олександрівна

*1966 р.,  м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

О ПОЭЗИИ

 

Дорофієвська Єлена

*1982 р., м. Вишгород, Київська область.

Для чого я пишу тобі вірші?

 

Дущак Лариса Олександрівна

*1965 р., м. Чернігів.

Для чого пишуться вірші...? 

 

Живолуп Людмила Іванівна

*1970 р., с. Чубинське, Київська область.

Коли критична маса слів...

 

Жук Валерія

 *2001 р., м.Харків.

Для чого пишуться вірші?

 

Затовська Людмила Андріївна

* 1958  р., м. Черкаси.

Стихи настроенье должны навевать

 

Ільницька  Любов

*1979 р., м. Київ.

ДЛЯ ЧОГО ПИШУТЬСЯ ВІРШІ

 

Іськова-Миклащук Олена Володимирівна

*1983 р.,  с.Вербівці, Хмельницька область.

Коли у душу просяться слова

 

Калева Тетяна

*? р, м. Кривий Ріг.

Вірші

 

Кіпніс Єлизавета Наумівна

*1942 р., м.Лозова, Харківської області.

Для чого пишуться вірші

 

Князький Орест Миколайович

* 1944 р., с. Білоберізка, Івано-Франківська область.

БАЛАДА ПРО ШЕВЧЕНКОВУ КАТЕРИНУ –

ПОКРИТКУ І ПОЕМУ, або МЕДИТАЦІЯ

НА ЗАДАНУ ТЕМУ: «ДЛЯ ЧОГО ПИШУТЬСЯ

ВІРШІ»

 

Коваленко Лідія Микитівна

*1942 р., м. Кременчук, Полтавська область.

 УЗОР НАПИСАНИХ РЯДОЧКІВ

 

Ковалик Марія Степанівна

*? р., м. Львів.

Для чого пишуться вірші

 

Ковальчук Ольга Йосипівна,

*1977 р.,  смт. Гусятин, Тернопільскої області.

В пуантах ночь застыла… Я смотрю…

 

Козя Юрко

*1946 р., с. Таганча, Черкаської області.

Поезія – одвічна молитва до Бога

 

Коломієць Сергій Андрійович

*? р., с. Куцівка, Черкаська область.

По правді кажучи, не знаю

 

Кононеко Світлана Олексіївна

*1941 р., м. Сміла, Черкаська область.

П О Е З І Є!

 

Копчук Іванна

*1989  р., с. Річка, Івано-Франківська область.

ДЛЯ ЧОГО ПИШУТЬСЯ ВІРШІ?

 

Корець Ніна Миколаївна

*1973 р., смт Шацьк, Волинська область.

 У рим скупій межі

 

Корн Софія Вадимівна

*1997 р., м. Київ.

Я хочу быть Поэтом, Поэтом по Юнгу

 

Костеньова Валентина Павлівна

*1950 р., м. Сімферополь, Крим.

Поезія

 

Кот Лерія

*1997 р., с. Лизогубова Слобода,  Київська область.

Риторичне запитання

 

Кравченко Вікторія

*1993 р., м. Кіровоград.

“Слова кохання”

 

Крушельницька Ганна Леонідівна

*1988 р., м. Обухів, Київська область.

Так твориться поезія

 

Кузьмак Ганна Петрівна

*? р., с. Добрячин, Львівська область.

БОЖА ІСКРА

 

Кучеренко Роман Анатолійович

*1974 р.,  м. Канів, Черкаська область.

ЗВУЧАЛА МУЗА

 

Левківська Надія Василівна

*1956 р., м. Канів, Черкаської області.

Не для того пишуться вірші

 

Левченко Сергій Прокопович

*1954 р., м.Черкаси.

ПОЕЗІЄ

 

Левченко Анна

*1982-2013 рр., м. Черкаси.

Поети живуть в містах

 

Лепех Степан Ілліч

* 1956 р., м.Львів.

ПІСНЯ

 

Маковець Оксана Йосипівна

*1959 р., м. Сіфорд, Вірджінія.США

ТУТ МОЛИТЬСЯ БОГ

 

Малаш Олександра Василівна

*1985 р., с. Гоголів,  Київська область.

Ти ставив наголос – віршІ.

 

Мамчич Олена

*1953 р., м. Чернігів

Поэзия, ты - Библия моя...

 

Маруга Валерий Михайлович

*1948 р.,  м.Луцьк.

СТИХОТВОРЕЦ

 

Матузок  Любов Петрівна

*1961 р.,   м. Ромни, Сумської області.

Підключилась до світу…

 

Мироненко Марія Леонідівна

*1987 р. м. Харків.

Для чого пишуться вірші?

 

Мішин Михайло Федорович

* 1948 р.,  м. Запоріжжя.

ВІДВЕРТІ  ДУМКИ

 

Морозов Владимир Павлович

*1992 р., м. Київ.

Безустанно вколачивать гвозди слов  

 

Москаленко Олег Федорович

*1990 р., м. Київ.

Стихи – это приют для слов

 

Мошенський  Сергій Петрович

*1963 р.,  с. Ротмістрівка,  Черкаської області.

Я проти 

 

Назаренко Володимир Іванович

* 1949 р., м. Нова Одеса, Миколаївської області.

Хай буде пісня соловя

 

Назарук Віталій Теодосійович

*? р.н.,  м. Луцьк, Волинська область.

Я йду у поле, щоб вірші писати

 

Невідомський Михайло

*? р.,  м. Буча.

Давай говорити віршами!

 

Нечитайло Михайло Степанович

*1962 р., с. Веселий Кут, Київська область.

НАМАЛЮЮ БУТТЯ

 

Нізовцов Михайло Ігнатович

*1951 р., м. Подільськ (Котовськ),Одеська область.

Заповіт

 

Новиков Юрій

*1953 р. м. Павлоград, Дніпропетровська область.

Для чого пишуться вірші?

 

Обшарська Раїса Володимирівна

*? р., м. Чортків, Тернопільська область.

Хтось диктує мені слова

 

Омельченко Лілія Олегівна

*1984 р., м.Київ.

Для чого пишуть нам вірші?

 

Островська Тетяна

*1976 р. м.Харків.

Як ченці

 

Остролуцька Антоніна Михайлівна

*1967 р., с. Вишеньки, Київська область.

Я згадую слова, які в дитинстві чула

 

Ох (Охріменко) Віктор

*1959 р., с. Холми, Чернігівська область.

Балада про мою Українську Музу

 

Палагнюк Мар’яна Володимирівна

* 1992 р. в м.Заліщики, Тернопільська область.

На полі слова

 

Панков Михайло Володимирович

*1976 р., м. Попасна, Луганської області.

Памятник “Колдуну”

 

Паучек (Глібка) Ольга

*1962 р., с.Мамаївці, Чернівецька область.

Для того

 

Підвисоцька Лідія Володимирівна

* 1963 р., м .Івано-Франківськ.

ДЛЯ ЧОГО ПИШУТЬСЯ ВІРШІ?

 

Пікас Любов Дмитрівна

*1961 р., м. Моршин, Львівської області.

СЛОВО ПОЕТА

 

Приймак Віктор Васильович

*1957 р., м. Харків.

Не мають спокою думки…

 

Проценко Микола Анатолієвич

*1937 р., м. Київ.

Невидимки

 

Рейцен Євген

*1935 р., м.Київ.

ПЕГАС

 

Романенко Павло,

*2001 р., м. Червоний Лиман, Донецька область.

Поет – людина дивовижна

 

Ручай Ганна

*1957 р.,  м. Біла Церква, Київської області.

 Поезія насправді завжди стресс

 

Савчук Анастасія Миколаївна

*1997 р., с. Любівщина,  Полтавська область.

ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВО

 

Савчук Микола

*1959 р., м. Коломия.

ПОЕТИ

 

Силіна Лілія

*1963 р., м.Харків.

Пытаясь втиснуть смысл в слова

 

Сокольник Сергій Анатолійович

*1963 р., м. Київ.

Котиться Слово у прірву

 

Соловйова Валентина Сергіївна

*1955 р., смт. Опішня,  Полтавска область.

Метаморфози

 

Сорокін Віктор

*1948 р., м. Черкаси.

Ну что тебе сказать, поэт…

 

Старицька Оксана Володимирівна

 *1980 р., м. Чернігів.

І це така нехитра штука

 

Стасюк Микола Іванович

*1955 р.,  м.Хмільник, Вінницької області.

РОЖЕВІ ПІРАМІДИ

 

Степенко Сергій Анатолійович

*? р., Чернігів.

Поетичний катАрсис

 

Стоміна Оксана

*1972 р., м. Маріуполь.

ПОЭТСКОЕ

 

Татаренко Юрий Анатольевич

*1973 р., м. Новосибірськ, Рсія.

Я снова по уши в долгах

 

Твардовська Ірина Миколаївна

*? р., м.Канів, Черкаської області.

Вірші весь час живуть в мені

 

Терещенко Софія Олексіївна

* 2005 р., м.Українка, Київської області.

Для чого пишуться вірші?

 

Терно Микола

*1987 р.,  м.Київ.

МУЗА

 

Тилик Ігор Володимирович

*1968 р., м.Київ.

ДИЛЕМА

 

Типчук Дарія Михайлівна

* 1979 р., с.Ценява, Івано-Франківська область.

Ти відчуваєш щось живе в собі

 

Ткачук Олесь Іванович

*1994 р., м. Київ.

А для чого ми пишем вірші?

 

Торон Вікторія

*1957 р.  проживае у Канаді та США..

Ця мелодійність мови спокушає

 

Узікова Оксана Володимирівна

*1976 р., м. Київ.

ДЛЯ ЧОГО ПИШУТЬСЯ ВІРШІ

 

Федчишин Ігор Миколайович 

*1958 р., м. Хоростків, Тернопільська область.

Коли Господь творив цей дивний світ

 

Хоружий Микола

*1948 р., м. Хмельницький.

Тризуб гармонії – три Д взірцем.

 

Шабанова Лілія Сергіївна

*1985 р., с.Плетений Ташлик, Кіровоградська область.

«Для чого пишуться вірші?»

 

Шевців Михайло

*1951 р., м.Львів.

Сила Слова

 

Шиманський Віктор Дмитрович

* 1948 р., с. Луполове, Кіровоградська область.

Стан душі

 

Шимко Григорій Іванович

*1970 р.,  м. Черкаси.

Взяв в руки «Кобзар»

 

Шимко Олексій Григорович

*1999 р., м.Киїів.

У дідуся онук спитав

 

Шкурак Тетяна Олександрівна

*1987 р., м.Вінниця.

«Для тебе і людей…»

 

Шовкун Юлія Сергіївна

*? р.,  м. Апостолове, Дніпропетровська область.

Відчуваю мелодію  звука

 

Шульга Катерина Олександрівна

*1995 р., м. Суми.

Чернеча Гора

 

Шумакова Александра Юриевна

*2001 р.,  м. Слав`янск, Донецької області.

Давай поговорим о чем-то важном

 

Ясна (Носова) Людмила

*1950 р., м. Київ.

НАТХНЕННЯ

 

Яцкова Лідія Михайлівна

*1964 р., с. Снітівка, Хмельницька область.

Мій вірш – як те дитя без мами.

 

 

 VI Конкурс на кращий поетичний твір був оголошений 1 червня 2016 року та тривав до 1 грудня 2016 року.
Це літературне змагання поетів відбувалося відповідно темі
“Для чого пишуться вірші”
і полягала у художньому втіленні значення поезії у становленні людини.
За вказаний термін до редакції надійшло понад 1500 творів. Із них було допущено до конкурсу лише 118, вони подаються у цьому ВІСНИКУ. Решта не відповідала вимогам конкурсу.

 

 

 

 

 

Автори трьох найкращих поезій будуть відзначені дипломами та нагородами. Іх твори буде перекладено на німецьку мову та опубліковано на сторінках міжнародного літературно-мистецького журналу "Склянка Часу*Zeitglas"

Інші, відзначені за рішенням конкурсного журі роботи, будуть публікуватися на сторінках літературного альманаху «Скіфія».

 По завершенню терміну прийому творів ( опісля 1 грудня 2016 року видано Вісник VI-го Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора". Який може придбати кожний атор-учасник, замовивши його примірник (примірники) в редакції. В такий спосіб автор може долучитися до обговорення усіх допущених до конкурсу творів на цьому сайті.

 --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 ШОРТ-ЛИСТ  

та оцінки журі

VI-го міжнародного поетичного конкурсу “Чатує в століттях Чернеча Гора”

конкурс одного вірша за темою:«Для чого пишуться вірші»

 

Автор та назва твору

Оцінка

В.Пасенюка

Оцінка

Ю.Шеляженка

Оцінка

С.Лазо

Оцінка

Є.Більченко

Оцінка

В.Утки-Отки

Оцінка

О.Апалькова

Загальний бал

Барабаш Ірина

*1970 р., м. Харків.

Не отпускай строку, пока свежа

 

3

4

4+

4

3

4

22+

Бендеберя Людмила Євгеніївна

*? р., м. Лозова, Харківська область.

Для чого пишуться вірші

4

4

3+

4

5

4

24+

Борвій Єрко

*? р., м.Хмельницький.

Рядок летить хвостом комети

 

3

4

4

4

3

3

21

Булах Тетяна Дмитрівна

*1976 р., м. Миргород,  Полтавської області.

Якщо хисту відміряно навіть не чверть

 

3

4

3+

4

3

4

21+

Виноградська Галина Михайлівна

*1969 р., м.Львів.

Осяяння

3

4

4

3

3

4

21

Гармаш Людмила

*? р., м.Запоріжжя.

Для чого пишуться вірші

2

4-

4-

5

3

4

22--

Гафінець (Тисяк) Мар’яна Василівна 

*1988 р., м.Долина, Івано-Франківської області.

Впертий вірш

 

4

3+

3

5

3

4

22

Гетало Катерина Геннадіївна.

* 1999 р., смт. Іванівка, Херсонська область.

Хто ти є? Ти так сильно мене ув’язнив

4

4-

4

3

3

4

22-

Григор’єва Олеся Олегівна

*1971 р ,  м. Київ.

Поетам  Розстріляного відродження

 

4

4-

4-

5

3

5

25-

Грошко Валерій Михайлович

*1953 р., м. Хмельницький.

На віддалі суттєвого не видно

 

3

5

4-

4

3

4

23-

Дзюбенко-Мейс Наталія

*1953 р., м. Київ.

МІЙ БРАТ ЦВІРКУН

4

5

4

4

3

4

24

Доленник Інна Олександрівна

*1966 р.,  м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

О ПОЭЗИИ

 

4+

3

4-

3

3

4

21

Живолуп Людмила Іванівна

*1970 р., с. Чубинське, Київська область.

Коли критична маса

 

 

4

3+

4

5

3

5

24+

Ільницька  Любов

*1979 р., м. Київ.

ДЛЯ ЧОГО ПИШУТЬСЯ ВІРШІ

 

3

3

3-

4

3

4

20-

Іськова-Миклащук Олена Володимирівна

*1983 р.,  с.Вербівці, Хмельницька область.

Коли у душу просяться слова

 

2

4

4-

4

3

4

21-

Корець Ніна Миколаївна

*1973 р., смт Шацьк, Волинська область.

 У рим скупій межі

 

3

3

5-

5

3

5

24-

Корн Софія Вадимівна

*1997 р., м. Київ.

Я хочу быть Поэтом, Поэтом по Юнгу

 

3

3+

 3-

5

3

5

 22

Крушельницька Ганна Леонідівна

*1988 р., м. Обухів, Київська область.

Так твориться поезія

 

3

5

4-

4

3

4

23

Левченко Сергій Прокопович

*1954 р., м.Черкаси.

ПОЕЗІЄ

 

4

3

2

5

3

5

22

Малаш Олександра Василівна

*1985 р., с. Гоголів,  Київська область.

Ти ставив наголос – віршІ.

 

5

4

4

5++

3

5

26++

Матузок  Любов Петрівна

*1961 р.,   м. Ромни, Сумської області.

Підключилась до світу…

 

3

4

4+

5+

3

5

24++

Морозов Владимир Павлович

*1992 р., м. Київ.

Безустанно вколачивать гвозди слов

3

3

2

5

3

4

20

Невідомський Михайло

*? р.,  м. Буча.

Давай говорити віршами!

 

3

4

3+

4

3

4

21

Нечитайло Михайло Степанович

*1962 р., с. Веселий Кут, Київська область.

НАМАЛЮЮ БУТТЯ

 

4

5

4

4

3

5

25

Нізовцов Михайло Ігнатович

*1951 р., м. Подільськ (Котовськ),Одеська область.

Заповіт

 

3

4

3

4

3

4

21

Островська Тетяна

*1976 р. м.Харків.

Як ченці

 

3

4-

4

4

3

4

22

Остролуцька Антоніна Михайлівна

*1967 р., с. Вишеньки, Київська область.

Я згадую слова, які в дитинстві чула

 

4

4-

4-

5

3

5

25-

Палагнюк Мар’яна Володимирівна

* 1992 р. в м.Заліщики, Тернопільська область.

На полі слова

 

4

4

4

3

3

4

22

Підвисоцька Лідія Володимирівна

* 1963 р., м .Івано-Франківськ.

ДЛЯ ЧОГО ПИШУТЬСЯ ВІРШІ?

 

3

4-

3+

3

3

4

22

Пікас Любов Дмитрівна

*1961 р., м. Моршин, Львівської області.

СЛОВО ПОЕТА

 

3

4

3

5

3

4

22

Приймак Віктор Васильович

*1957 р., м. Харків.

Не мають спокою думки…

 

3

4-

3

3

3

4-

20--

Савчук Микола

*1959 р., м. Коломия.

ПОЕТИ

4

4-

3+

4

3

4

22

Силіна Лілія

*1963 р., м.Харків.

Пытаясь втиснуть смысл в слова

 

3

5

4-

2

3

4

21

Сокольник Сергій Анатолійович

*1963 р., м. Київ.

Котиться Слово у прірву

4

3

2

5-

3

4

21

Татаренко Юрий Анатольевич

*1973 р., м. Новосибірськ, Рсія.

Я снова по уши в долгах

 

4

4-

4

3

3

4-

22-

Терно Микола

*1987 р.,  м.Київ.

МУЗА

 

3

4-

4-

4

3

4

22--

Торон Вікторія

*1957 р.  проживае у Канаді та США..

Ця мелодійність мови спокушає

 

4

2+

5

3

3

4

21+

Шовкун Юлія Сергіївна

*? р.,  м. Апостолове, Дніпропетровська область.

Відчуваю мелодію  звука

 

3

5

3

3

3

4

21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 УВАГА!

Редакція журналу "Склянка Часу*Zeitglas" стежить за обговоренням творів конкурсу у коментарях цього сайту. Базуючись на них буде названо ще одного лауреата конкурсу. Тож, долучайтеся до обговорення.

Дипломи та дарунки переможцям буде надіслано на вказуну авторами поштову адресу.
Твори переможців буде перекладено німецькою мовою та опубліковано на сторінках журналу "Склянка Часу*Zeitglas".


 

Інтерв`ю головного редактора журналу "Склянка Часу*Zeitglas"

про перебіг, призерів та лауреатів попереднього

V-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора".

(натисніть курсором на зображення)

 

http://zeitglas.io.ua/v191ef0cc647fd43e3d9384982a267b68

 

Журі

VI-го міжнародного поетичного конкурсу 
“Чатує в століттях Чернеча Гора"

 

Більченко Євгенія /Україна/ (Нар. 1980 р.) Поет, прозаїк, перекладач. Філософ, культуролог, Арт-куратор. Доктор філософських наук. Член Національної Спілки письменників України. Автор книг «Моя революция» (2009), «Жесть» (2010) т.і.

 

Утки-Отки Володимир/Україна/ (Нар. 1960 р.) Поет, переможець V-го міжнародного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора".

 

Шеляженко Юрій /Україна/ (Нар. 1981 р.) Поет, письменник, видавець, юрист, проповідник душевної релігії (віри в найвищу цінність людини).

 Магістр права (2016, Університет КРОК), бакалавр математики (2004, КНУ ім. Т. Шевченка). Аспірант Університету КРОК за спеціальністю 081 "Право" Автор збірок оповідань "Я традиція" (2013), "И в смертной схватке с целым морем бед" (2013), "Самоучка" (2014), збірки проповідей душевної релігії "Розумію. Вірую. Люблю" (2013), збірки поезій "Душа – це людина в центрі буття" (2015), збірки публіцистики "Свобода людства" (2016), укладач книги Богослужбової літератури душевної релігії "Душевна релігія: священне писання, традиційний устрій, моральний закон і богословська наука релігійної віри в найвищу цінність людини" (2015) та російськомовного перекладу "Открытая религия: священное писание, душевная традиция, моральный закон и богословская наука религиозной веры в наивысшую ценность человека" (2016). Нагороджений відзнакою Київського міського голови "Волонтер року – 2003", почесною грамотою секретаріату Національної спілки журналістів України та відзнакою "За вірність національній ідеї" ВГО "Країна" (2013). Переможець конкурсів публіцистики на теми гуманізму (2002), "Біженці та вигнанці в історії України" (2002), "Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни" (2015). Фіналіст Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка (2014, 2015). Голова Громадської організації "Літературна студія" з 2016 р., також очолює громадські організації "Інститут душевної релігії", "Українська Рада Вільнодумців і Віруючих", "Автономна Адвокатура". Заступник Голови Правління, керівник апарату ВГО "Український клуб" з 2014 р.

Автор журналу Zeitglas та альманахів "Скіфія".

 

Апальков Олександр /Україна/ (нар. 1961 р.) Прозаїк, перекладач. Головний редактор та видавець літературно-мистецьккого журналу «Склянка Часу*ZeitGlas». Твори публікувалися у періодичних виданнях України, Росії, Німеччини, США. Зокрема в часописах «Радуга», «Київська Русь», «Літературний Чернігів», «Свобода». Автор книг: «Два оповідання» (1998), «Нравы города Ка» (1998), «Не Боварі» (1999), «Deutsche Texte» (2000), «Львів-Луганськ-Біс» (2003), «Разложи танец» (2004), «Нотатки про дружбу» (2005), «Кизилови пропілеї», (2007), «Гришатин гріх», (2007), «Колючі дерева» (2012), «Право на дорогу» (2016).

 

 

Пасенюк В`ячеслав /Україна/ (нар. 1949 р.). Поет, прозаїк. Член МСПУ. Твори публікувалися в журналах «Литва литературная», «Донбасс», «Вильнюс», «Радуга» т.і.
Автор Книг: «Голос и больше ничего», «Образ жизни», «Объём и плоскость», «Паломник речи», «Ожидание дождя», «Травка-буквица» (2015) т.і.

 

Лазо Сергій / Україна/ (нар. 1953 р.). Поет, драматург, прозаїк. Член Національної спілки письменників України та спілки журналістів. Автор поетичних збірок: “Динамит” (1992), “Провинция” (1993), ”Прямо в сердце” (1997), “Дождь под деревьями”(1999), ”Разлуки, встречи, расстоянья” (2001), “До и после” (2002), "Ти подобаєшся мені" (2003), "Магія кружіння" (2004), “Ты Та” (2007), «Майстри часу та ще чогось» (2011). Широко знаний поет-пісняр. Лауреат фестивалів «Шлягер» та «Пісенний вернісаж». Його перу належать такі відомі твори, як «Ні обіцянок, ні пробачень», «Ти подобаєшся мені», «Афіни-Київ-Істанбул», «Вперше», «Не йди» та багато іншіх. Серед виконавців пісень автора заслужені і народні артисти УкраЇни: В.Зинкевич, Т.Повалій, В.Павлик, О.Пекун, І.Бердей,дует І.Братущик та О.Хома, Н.Сумська, Гайтана тощо.

 

 

Позаконкурсний вірш члена журі Сергія Лазо:

 

***

Я покинув це місто,

Мандрівний осередок дитячих фантазій,

Я покинув це місце

Романтичних європ і містичних азій.

Де відточені дротики

Моїх забутих і спраглих поезій

Ставали дотиком

Серця. Світ кращав, перетворюючись на крейзі.

Я забув ті слова,

Що колись шепотів коханій,

Вітрила ночі, дива

І ранок, що сприймався немов останній.

Магнетичні провулки

Римованих слів, що цвіли, як квіти,

Чарівні пігулки –

Рух машини часу, який не спинити.

Я покинув події

Життя, як лишають спалене поле бою,

Я занурив мрії,

Як з плеча у воду заіржавілу зброю.

Не ловець. Не в зграї.

А зраджені дні все гірші, гірші,

І, їй-Богу, не знаю

Для чого і як складаються вірші.



 

 

 

 

 



Обновлен 01 фев 2017. Создан 05 июн 2016



  Комментарии       
Всего 101, последний 8 мес назад
zeitglas 24 июн 2016 ответить
Доброго дня!
Вітаю видавництво «Склянка часу», його авторів і читачів з проведенням VI-го міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча Гора». Тема цього поетичного змагання «Для чого пишуться вірші». Думаю, що точної відповіді на це питання ніхто не знає, але це питання хвилювало і хвилюватиме багатьох. Не одну наукову дисертацію написали з цього приводу, не одну книгу створили. Раджу прочитати книгу польського письменника Яна Тарновського «Алхімія слова», вона допомагає творчим людям розібратися в своїй душі, спонукає до роздумів про витоки творчості і її просто цікаво читати. Ми, творчі люди, часто є тими маленькими Мартенами Ідиними, доля яких так зворушила свого часу Джека Лондона. От тільки тонемо ми в бурхливому вирі життя кожен по-своєму. Я перегляну свій скромний архів і, якщо серед рукописів знайду поетичний листочок, де вигулькує питання «Для чого пишуться вірші?», то обов´язково надішлю його на цей конкурс. Не поетичної слави заради, адже іще Борис Пастернак слушно зауважив: «Быть популярным некрасиво…» Цитую Бориса Пастернака:
«Быть знаменитым некрасиво,
Не это подымает ввысь.
Не надо заводить архива,
Над рукописями трястись.

Цель творчества – самоотдача,
А не шумиха, не успех.
Позорно, ничего не знача,
Быть притчей на устах у всех.

Но надо жить без самозванства,
Так жить, чтобы, в конце концов
Привлечь к себе любовь пространства,
Услышать будущего зов.

И надо создавать пробелы
В судьбе, а не среди бумаг,
Места и главы жизни целой
Отчеркивая на полях,

И окунаться в неизвестность,
И прятать в ней свои шаги,
Как прячется в тумане местность,
Когда в ней не видать ни зги.

Другие по живому следу
Пройдут твой путь за пядью пядь,
Но пораженья от победы
Ты сам не должен отличать.
И должен ни единой долькой
Не отступаться от лица,
Но быть живым, живым и только,
Живым и только до конца.
1956
Борис Пастернак
«Давай ронять слова»
(Одесса, «Черноморье», 1995)».
Іще мені дуже подобається поетичне одкровення російського поета Івана Шепети, в якому теж піднімається тема творчості. Цитую Івана Шепету:
«НЕИЗВЕСТНЫЕ ПОЭТЫ
Своенравны воли Леты.
Удивительный народ
неизвестные поэты,
всякий верит, всякий ждет
и надеется на чудо!..
Только чудо не для всех.
Но бывает. Из – под спуда
вырывается успех.
Тот повесился, а этот
Ночью темною забыт.
Смерть на взлете – это метод,
коль не хочешь быть забыт,
Есть пример, и вот ты узник
самых страшных в мире уз …
Смерть на взлете – твой союзник.
Но к чему такой союз?
Неизвестные поэты,
сколько веры, громких фраз!
Как смешны они, нелепы,
в жизни мало кто горазд.
Денег жменя, разум пропит,
не всегда опрятен стих…
Но зачем-то нужен опыт,
если люди помнят их?
Будто кратер древней Этны,
всюду пепел и зола…
Неизвестные поэты,
я и сам из их числа.
Но и сам себе – неясен.
Жизнь ли? Бред ли наяву,
Нужный труд мой? Иль напрасен?
Я не знаю. Я живу.

Иван Шепета
«Лучшие стихи года»
(Москва, «Молодая гвардия», 1991г)».

Живіть і будьте щасливі.
Даю свою згоду на оприлюднення цього листа чи його частини на сайті видавництва «Склянка часу», зокрема в «Коментарях».
З побажаннями миру,
З глибокою вдячністю і повагою
Антоніна Остролуцька
с. Вишеньки

е-лист від 24.06.2016 р.
zeitglas 09 июл 2016 ответить
Доброго дня! Мирного неба і Землі!
Нам всім боляче, коли стріляють. Краще б вони вірші писали? Краще б вони вірші писали. Так порадіймо за тих людей, які таки пишуть вірші. От вчора ввечері прочитала поетичну збірку Лідії Сіліної «Смыслы» (Видавництво «Склянка часу», Канів, 2006 р). Хочеться привітати цю красиву поетесу з тим, що в неї є ця поетична збірка, адже в цій книзі авторка слушно підмітила:
«Комплименты, цветы и речи
Отодвинут невзгоды в тень.
Ну а если поздравить не с чем,
Вспоминают рожденья день.»
Давайте вітати один одного з поезією, тобто, за порадою Булата Окуджави: «Давайте говорить друг другу комплименты, ведь это все любви прекрасные моменты». Але не тільки любові, Лідія Сіліна в своїх «Смыслах» не соромиться вживати слово голод. Ми всі тамуємо духовний голод і не тільки духовний. З цього приводу хочу процитувати і світового классика Болеслава Лесьмяна:
«РОМАНС
Надо петь, раз певец,-- и пою поневоле!..
Жили нищий и нищая – голь среди голи.

На задворках сошлись и слюбились случайно—
Сели вместе, бок о бок, на ступенях костела.

Подавали друг другу неловко и скупо
То засохший ломоть, то иссохшие губы.

И мечтали всю ночь, и всю ночь без опаски
Лаской хлеб заедали, а хлебом – те ласки.

И под майской опекой, у двери церковной,
Стих и нищенский голод, и голод любовный…

Что поэт, -- так и надо бы жить до могилы?
Оба голода есть, но ни хлеба, ни милой.

Болеслав Лесьмян
Перевод А. Гелескула
«Песнь любви» .
В боротьбі з духовною спрагою ми завжди прагнемо відкриття, новизни, новотворення. Свою поетичну абетку рослин створив і Сергій Єрдяков в поетичному збірнику «Мир вокруг нас» (Видавництво «Склянка часу, Канів, 2005 р). Поет за покликанням, він оспівав кожну рослиночку, кожну стеблиночку свого поетичного світу, починаючи із абрикоса і айви і закінчуючи яблунею і ясеном. Мені сормно, що я знаю не всі скромні рослини, возвеличені Сергієм Єрдяковим, мені вже хочеться бути ясеном:
«Городу ясень предано служит
в обществе мимо идущих людей.
Время так быстро город утюжит
желтыми листьями календарей».
Краще вже бути ясеном, ніж стріляти. Буду писати вірші і чекати на нові книги. І Ви пишіть. Краще б вони вірші писали.
Даю свою згоду на оприлюднення цього листа чи його частини на сайті видавництва «Склянка часу», зокрема в «Коментарях», зокрема там, де ведеться дискусія на тему : «Для чого пишуться вірші».
З побажаннями миру, благополуччя, краси людських стосунків і істинного багатства в усіх його проявах.
З глибокою вдячністю і повагою, з приязню,
Антоніна Остролуцька
с. Вишеньки
--- 27 сен 2016 ответить
А если у меня уже есть одна книга? Альманах за весну 2015. Тогда все равно нужно покупать другую книгу?
zeitglas 20 окт 2016 ответить
ІРЖАВЕ ЗОЛОТО

Ржавіє золото і мармур стане пилом. І геть піти усе давно готове.
Поету й жити вже несила,
Але міцне і вічне його слово.

20. 10. 16 р.
С.Левченко
--- 20 ноя 2016 ответить
За порогом
сходами
у рядок
Вірші ждуть
і просяться
на рядок.
Ждуть терпляче:
раптом
я прочиню
Двері
на розгорнуте
авеню...

Вірші-мрії
і вірші спогади.
Вірші-зустрічі,
вірші-проводи.
Казки-вірші
і вірші-бувальщини,
Вірші-сміття
(не для читальщини),

Вірші-болі
і вірші-далі,
І надії там,
і печалі.
Вірші-миті,
як вірші-зайди,
Вірші-кривди
і вірші-знайди...

Чом так сумно вас
зустрічати?
Чом так важко вас
виряджати?

От хмаринкою б над головами
Полетіли б ви в даль з голубами...

Та знайшли б серед хмар легкотілих
Вірші- радості, вірші-крила.

29.04.2014р.

(ілюстрація з мережі Інтернет)



©
getalo.katya 14 дек 2016 ответить
Доброго вечора! Вітаю з виданням вісника і радію з того, що в нім мій і іще 117 найкращих віршів. Це маленька перемога, друзі) Для чого пишуться вірші? Хтось скаже, це залежить від часу, від подій, від натсрою... А знаєте, шановні, не погоджусь. Я не знаю, звідки і для чого вони виникають, вони не з слів, вони з шматочків душі. У когось - цілої і непошкодженої. У когось - хворої і пошматованої. Але не про це зараз... У наш час, коли за лічені кілометри від наших будинків вбивають, хочеться (хочеться? скоріше серце потребує) писати. Писати. ПИСАТИ, шановні мої. Бо як писали Марина та Сергій Дяченки: "Кожна людина - слово, просто слово. А інші - знаки пунктуації." І я бажаю кожному не зупинятися на початому. А ще бажаю мирного неба...
   
serg 15 дек 2016 ответить
Шановна getalo.katya, згоден з Вами!

Слова Ваші щирі такі не чужі,
Що просто не можу мовчати...
Поезія будить той голос душі,
Що й доля не в силах зламати…
У час потрясінь, що камінням дощить,
Ми прагнемо вірші писати…

Здоров'я, натхнення і мирного неба!
zeitglas 16 дек 2016 ответить
Від редакції:

"... рівень конкурсних віршів значно виріс, що, звісно, тішить. Є багато робіт, де якась невдала строка чи слово заважають поставити прохідний бал - є сенс попрацювати з автором. Вітаю...!
Сергій Лазо, Член журі.
sacamat 17 дек 2016 ответить
Доброго дня! Хочу проголосувати за твір Дадукевич Лєни "Вот так и пишутся непредсказуемые строки...." Він мені припав до душі.
--- 17 дек 2016 ответить
Я тоже хочу проголосовать за это замечательное стихотворение, мне очень нравится всё, делаемое Леной, успехов ей во всём!
   
zeitglas 17 дек 2016 ответить
Сумнівно, що Ви ситали твори інших авторів ВІСНИКУ.
Олександр Красноступ ellmyk71@gmail.com 17 дек 2016 ответить
Дадукевич Лєна
*1965 р., м. Львів.
Вот так и пишутся непредсказуемые строки...
Александр Варди yadush@hotmail.com 17 дек 2016 ответить
Дадукевич Лєна
*1965 р., м. Львів.
"Вот так и пишутся непредсказуемые строки..."
iryska11@mail.ru 17 дек 2016 ответить
Я також за Дадукевич Лєну, Вот так и пишутся непредсказуемые строки...", м. Львів.
lech.koczywas 17 дек 2016 ответить
Я за Лену Дадукевич (Вот так и пишутся непредсказуемые строки...)
Ljusha 17 дек 2016 ответить
Мій фаворит Дадукевич Лєна "Вот так и пишутся непредсказуемые строки... "
andzork 17 дек 2016 ответить
За Лену Дадукевич.
(Андзор Кабард)
zeitglas 17 дек 2016 ответить
За Лє ну Дадукевич можна голосувати лише під справжнім прізвищем та ім*ям. Щоправде таке голосування викликає підозру, адже пані Лєна не замовляла собі і не придбала примірника ВІСНИКУ.

Редакція СЧ.
Даниэль Надь 17 дек 2016 ответить
За Лену Дадукевич: "Вот так и пишутся непредсказуемые строки..."
   
zeitglas 17 дек 2016 ответить
Будь ласка, вкажіть де Ви Данієль живете... Коли це не йде проти Вашого кредо...
Світлана 17 дек 2016 ответить
Я також за Дадукевич Лєну, Вот так и пишутся непредсказуемые строки...", м. Львів.
zeitglas 17 дек 2016 ответить
Голосування за пані Л.Дадукевич Вами сумнівне. Адже, пані Дадукевич не має примірника ВІСНИКУ конкурсу. Тож, за статистикою розсилки, у Львові на сьогодні, ще не має жодна людина першоджерела (ВІСНИКА) аби голосувати сумлінно... Шкода, що трапляється таке неподобство, котре ставить під сумнів увесь задум відкритого голосування... Схаменіться!
zeitglas 17 дек 2016 ответить
Коментар від Є.О. Рейцена
«Для чого пишуть вірші?»

30 листопада ц.р. у Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА) відмічали 30-річчя створення поетичного клубу «Стих и Я» (не можна українською перекладати «Вірш і Я»), віце-президентом якого я є з моменту його заснування (1986 р.).
Одразу виникає питання, які чинники послугували створенню такого клубу? До цього в КНУБА з 1962 р. почала виходити газета «За будівельні кадри» (тепер «А+Б»), у якій друкувалися вірші студентів і викладачів КНУБА і саме в ній у 1985 р. був опублікований перший мій вірш і головний редактор газети запропонувала нам створити поетичний клуб.
З часом до нас у гості почали приходити відомі поети, співаки, які, окрім своїх пісень, стали писати музику до віршів, складених членами клубу «Стих и Я».
Серед відомих поетів, які приходили до нас у гості, були: Л. Вишеславський, В. Глущенко, В. Дробот, В. Іващенко, З. Кучерява, В. Шлапак, А. Шерепицький та інші.
Ми почали видавати свої збірки віршів, до однієї з яких під назвою «ХХ – ХХІ: Збірка віршів». – КНУБА, 2001. – 76 с., передмову написав Леонід Вишеславський. Процитуємо з неї декілька рядків: «Випуск «відкривається» акровіршем Євгена Рейцена «Випускникам 2000 року». На засіданнях клубу «Стих и Я» я вже звертав увагу членів клубу на його вірш «Поэтическая тетрадь» і вірші, написані щирою українською мовою, які покладені на музику, – «Чумацький шлях» і «Осіннє танго».
Наведемо цей вірш, ідея написання якого виникла у мене ще наприкінці 60-х років, коли по радіо вранці кожного тижня звучала передача «Поэтическая тетрадь». Одна із передач була присвячена К. Паустовському, де розповідалось про те, як, сидячи одного разу зі своєю коханою на березі моря, йому здалося, що в морському прибої відтворюється ритм «гекзаметр». Серед творів К. Паустовського я до цих пір не можу знайти факт підтвердження цього випадку, але вірш написав і він увійшов до моєї збірки «Поэтическая тетрадь». – К.: Феникс, 2011. – 175 с., яка на Міжнародному конкурс ім. Мирона Утриска отримала диплом ІІІ ступеня.

ПОЭТИЧЕСКАЯ ТЕТРАДЬ

Лишь только слышу позывные эти –
волнения не скрою
И с замираньем сердца начинаю ждать,
Когда свои страницы предо мною
Раскроешь ты, поэзии волшебная тетрадь!

Люблю я слушать, стоя у окошка,
И вдаль глядеть, мечтая о своём, …
Ведь в каждом есть поэзии немножко
Она ведь – ты, она ведь – я, и ты, и я – вдвоём.

Поэзия везде, – сказал поэт известный,
Лишь только стоит наклониться и поднять…
Она – зима и лето, осень, вёсны,
Тебе внимаю я, поэзии волшебная тетрадь!

А ныне за окном зима искрится,
Снежинки водят дивный хоровод.
Мне в ритме танца этого чудится
Таинственный стихосложенья ход!

Мелодия стихов в самой природе скрыта,
В морском прибое, – всем нужно знать,
Сокрыт гекзаметр, а в дожде – хорей…
пока не всё открыто,
Открой же истину скорей, поэзии волшебная тетрадь!

1997 г.

І тут я згадав про свій зошит-конспект з української літератури, який у мене зберігся з 8-го класу, відкриваю його і там в розділі «Вірші» читаю: «В братських школах XVI – XVII століть, а особливо в Київському колегіумі одним із важливих предметів навчання була піїтика (від піїт – поет). В ту пору ознакою освіченості вважалось уміння скласти вірші з того чи іншого приводу. Піїтика і знайомила учнів з видами віршової літератури і правилами віршування. Складачами віршів в XVI – XVIIІ ст. були найчастіше вчителі і учні вищих шкіл. Шкільні й релігійні свята, значні події, приїзд високопоставленої особи і т.п. – все це давало теми для віршованих виступів».
І тут я згадав ще один випадок, коли до нашого класу зайшов директор школи Василь Іванович Попок і повідомив, що буде викладати нам російську літературу. Він – вихованець дитячого будинку, який очолював А. Макаренко, учасник Великої Вітчизняної війни, завжди ходив у галіфе і френчі. І ось якось він проводив урок, присвячений В. Маяковському і читав відомого його вірша «Стихи о советском паспорте», закінчуючи його – «… Я достаю из широких штанин дубликатом бесценного груза…», засунув руку до кишені і витяг свій паспорт… Потім наприкінці уроку він показав нам книжку: Владимир Маяковский «Как делать стихи». – Изд. «Молодая гвардия», 1931. – 128 с. Я шукав цю книжку 50 років і нарешті купив її у букіністичному відділі книжкового магазину на просп. Калініна у Мосві у 1989 р. Процитую з неї фразу: «Вы хотите писать и хотите знать, как это делается. Почему вещь, написанную по всем шенгелевским правилам, с полными рифмами, ямбами и хореями, отказываются принимать за поэзию?
І тут я згадав, як колись критикували поета Едуарда Асадова за відсутність у його віршах поетики.
Знаходячись у шпиталі у 1944 р. після тяжкого поранення, в результаті якого він втратив зір, між операціями він писав вірші. Щоб правдиво оцінити їх достоїнство, а його віршів тоді ще не читав жоден професійний поет, він вирішив відіслати їх Корнію Чуковському, якого знав не тільки як автора веселих дитячих книг, але і як жорсткого і нещадного критика. Через декілька днів прийшла відповідь. За словами Едуарда Аркадійовича, "от посланных им стихов остались, пожалуй, только его фамилия и даты, почти каждая строка была снабжена пространными комментариями Чуковского". Але найнесподіванішим для нього виявився висновок: "...однако, несмотря на всё сказанное выше, с полной ответственностью могу сказать, что Вы - истинный поэт. Ибо у вас есть то подлинное поэтическое дыхание, которое присуще только поэту! Желаю успехов. К. Чуковский". Значення цих відвертих слів для молодого поета було складно переоцінити. Дійсно, читаючи його вірші, особливо про Велику Вітчизняну війну, не можна утриматись, щоб не проронити сльозу…
Повертаючись до книги В. Маяковського, треба сказати, що в ній можна ще знайти відповідь на питання: для чого, як і коли треба писати вірші. Процитуємо ще В. Маяковського:
– Поэзия
– вся! –
езда в незнакомое.
Поэзия – та же добыча радия,
В грамм добыча, в год труды.
Изводишь, единого слова ради,
Тысячи тонн словесной руды.
Но как испепеляющее слов этих жжение
рядом с тлением слова-сырца.
Эти слова приводят в движение
тысячи лет миллионов сердца.

Но сила поэта, – как писал В. Маяковский, – не только в этом, что, вас вспоминая в грядущем, икнут.
Нет!
И сегодня рифма поэта –
Ласка
и лозунг,
и штык,
и кнут.
Хочеться згадати ще раз В. Попка, який, прийшовши на черговий урок у 8-й клас (1951р.), повідомив нам, що наступного разу до нас прийде комісія із Райвно, а ми будемо писати диктант, де я вам диктуватиму листа Тетяни із поеми О. Пушкіна «Евгений Онегин». Ми всі вдома вчили цього вірша з розділовими знаками таким чином: Я Вам пишу, запятая, Чего же боле? вопрос и т.д. За диктант В. Попок поставив усім 35 учням «відмінно» і мав за це від Райвно неприємності. А я і мої шкільні друзі до цих пір можемо продекламувати цього вірша (!) Питання: хто через 65 років зараз може продекламувати класичного вірша, який вивчав у дитинстві? Саме класичного (!)
І тут треба згадати О. Пушкіна і як про нього сказав А. Міцкевич: «Он не был фанатически байронистом, он был вернее, если можно так выразиться, «байронствующим». Если бы произведений английского поэта вовсе не существовало, Пушкин был бы провозглашён первым поэтом своей эпохи!». У цій своїй статті (Максим Рыльский. О поэзии. – М.: Советский писатель, 1974. – 343 с., Поэзия Адама Мицкевича. – С. 147-223) Міцкевич повторив своє передбачення, звернення колись ним особисто до Пушкіна з приводу «Бориса Годунова» на читанні якого автором він був присутній: «И ты будеш Шекспиром, если позволит судьба» і підпис – «Друг Пушкина».
Нагадаю, що сам Пушкін вважав, наприклад, «Дон Жуан» Дж. Байрона шедевром! Тобто, видатні поети спілкувались між собою (якою мовою?), перекладали один одного. Наприклад, І. Бунін перекладав А. Міцкевича, Ю. Лермонтов – Дж. Байрона, Л. Вишеславський – Т. Шевченка і т.д.
Російський письменник Іван Бунін, який помер у Парижі у 1953 р., за життя не був відомим письменником, у звичайному сенсі цього поняття. А ми зараз зачитуємося ним, і особливо, його віршами. Л. Вишеславський і В. Висоцький писали свої вірші, не думаючи про якусь славу, і не сподіваючись, що їх іменами назовуть малі планети, які зараз сяють над нашою Землею.
Степан Руданський не знав, що його пісню «Повій, вітре, на Вкраїну» вважатимуть народною…
А Тарас Шевченко звертався до нас:
Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…
(Т.Г. Шевченко)
О, тоді будемо знати, для чого вірші нам писати!
zeitglas 17 дек 2016 ответить
Організаторам конкурсу
«Чатує в століттях Чернеча гора»
(тема «Для чого пишуться вірші»),
Олександру Апалькову

Друже Олександре!

Вдячний за можливість одержати «Вісник» нинішнього поетичного конкурсу «Чатує... гора». Вважаю, що автори не повинні брати участь у визначенні переможців. «Вісник», як і інші видання «Склянки...», потребують неодноразового прочитання. А тому нема різниці, коли це буде зроблено.
На Заході, літератори, як мені довелося десь читати, гуртуються біля видавництв, а не навколо бюрократичних письменницьких інституцій (а до речі – як у Німеччині?!). Отож мені і цікаво, яким буде спільний (у цілому!) творчий відгук авторів «Склянки...» на конкретну тему.
Один з авторів «Склянки...», дещо комплексуючи, написав на її сторінках таке – мовляв, потрапив у літературу-2. Але ж яка різниця – література-2 чи література-10?! Книгу варто перечитувати?! Отже вона варта уваги. А питання статусу давайте залишимо для літературних бюрократів, бо вони тільки на це і здатні.
Якщо Ви зайшли пообідати до кафе, то Вас може цілком влаштувати те, що ви з’їли. В той час, як кухар з сусіднього кафе обов’язково скаже, що ось тут треба ще підсолити, а ось тут трохи приперчити.
Отже, як мені здається, потрібно дві оцінки – тих, хто варить, і тих, хто їсть! Потрібні саме тому, що вони можуть дуже не співпадати.
Нещодавно у ЧДТУ був міський фестиваль кави «Кавафест». Я там співав пісню «Друзі, кава і гітара» (вірш надрукований у цьогорічній «Скіфії»), пісня звучала уперше, але з перших же рядків її почали підспівувати. Отож оцінка читачів важлива. Але важлива і оцінка знавців. А істина десь посередині між цими двома оцінками.

З повагою

Володимир Даник
член Національної спілки письменників України,
лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»
16.12.16р.
Моя адреса: 18018, м. Черкаси, вул. Чиковані, 20
Данику Володимиру Олексійовичу
serg 17 дек 2016 ответить
За вікном немов зимова казка…
З нетерпінням другий день чекаю
Збірник віршів… Поки сів читати
Що про Пушкіна казав Міцкевич…

Друзі, ви скажіть мені будь ласка,
Проясніть момент, бо я не знаю, –
Чи можливо тут голосувати
За когось, крім Лєни Дадукевич?...
   
getalo.katya 18 дек 2016 ответить
За вікном усе ще зимня казка.
Мені більш щастить — читаю Вісник.
Зараз проясню я вам, поете,
Бачте голоса які вагомі...

Пане Serge, розкриваймо маски,
Нащо нам шукати компроміси?
Лєно, перемогу як візьмете,
Ви хоч «дякую» скажіть твоїм знайомим)
   
serg 18 дек 2016 ответить
Крім останнього рядка, напрочуд близько
Ритм десятискладний відтворили!
Пані Katya, вдячний Вам за вірші,
Що продовжать наші діалоги:)

Перепрошую за мій валлійський
Гумор, до кінця не зрозумілий -
Думку сформував він, мабуть, гіршу...
Добре, пояснити маю змогу:
   
serg 18 дек 2016 ответить
Щоб театр на цирк не обернувся,
На біду й на щастя для акторів,
Вже давно і багатьом відомі
Спроби жонглювать коментарями...

Нас, мабуть за zeitglas повторюся,
Не юрба оцінює із двору -
Справжні голоси лише вагомі,
Що написані тут авторами!
   
getalo.katya 18 дек 2016 ответить
Та ж чи є в коментарях тих правда?
Пане Serge, поясніть, будь ласка.
Я сьогодні трохи прихворіла...
П'ю сиропи і складаю вірші.

А от вам сказати хочу: варто
Дарувати й іншим зимню казку..
Якби я вас часом перестріла ,
То для вас була б моя усмІшка.
   
serg 18 дек 2016 ответить
Правду, це завжди складне поняття,
Кожен особливо розуміє...
Як на мене, хто слова римує, -
В них собі і людям той не бреше.

Хай тепло рядків Вас, пані Katya,
Усміхне і радістю зігріє,
Бо усмІшка, яку серце чує, -
То одужання ознака перша! :)
   
getalo.katya 18 дек 2016 ответить
А словам хотілось вашим вірить.
А пісні хотілося б співати.
Якщо б серце не жадало волі,
Якщо б серце не кричало щиро...

Нашу землю, пане Serge, ділять...
Я не в змозі дати цьому ради.
А душа вмикає режим болі.
І не вимика... Хворію. Миром.
   
serg 18 дек 2016 ответить
Дійсно, тут нема де правди діти -
Нашу землю й душу ранять "гради"...
Серце б'ється в гнівному протесті,
Біль від цього не дає мовчати...

Так, немає приводу радіти
В пошуках, як дати цьому раду...
Живучи в трирічному контексті,
Вірші не вдається не писати...
galina.blanka.77 17 дек 2016 ответить
За Дадукевич Лєну " Вот так и пишутся непредсказуемые строки...", це творчість вищого гатунку!
--- 17 дек 2016 ответить
За Дадукевич Лєну " Вот так и пишутся непредсказуемые строки..."
Sheptovitsky Levi 17 дек 2016 ответить
За Дадукевич Лєну " Вот так и пишутся непредсказуемые строки..."
Halyna Brych 18 дек 2016 ответить
За Дадукевич Лєну

Вот так и пишутся непредсказуемые строки...
--- 18 дек 2016 ответить
За Дадукевич Лэну
--- 18 дек 2016 ответить
Шановна редакціє, особисто мені здається, що не всі і вірша то її читали. Лєна робить собі рекламу...
tania235023 18 дек 2016 ответить
Я перечитала багато віршів і найбільше мене вразив вірші Каті Гетало "Хто ти є". Тому голосуйте за неї!
helga0912 18 дек 2016 ответить
Я хочу проголосувати за Дадукевич Лєну
Вот так и пишутся непредсказуемые строки...
zeitglas 18 дек 2016 ответить
Нестримні вболівачі за пані Л. Дадукевич, припиніть засмічувати розділ обговонення. Адже, пані Дадукевич навіть не має ВІСНИКА. Хоч почитайте, що про це пише фейсбук:https://www.facebook.com/journalzeitg
las/?ref=br_rs
   
Софія 18 дек 2016 ответить
Дивно!!! Виходить, якщо пані Лєна Дадукевич, або будь хто інший, із-за відсутності коштів, не має на руках ВІСНИКА, то не можна давати і оцінку твору який Ви ж і надрукували. Тоді голосуймо за гарну поезію тих хто його придбав:
1.Бовикін Сергій Михайлович *? р., м. Костопіль, Рівненська область. ДЛЯ ЧОГО ПИСАЛИ?
2. Борвій Єрко *? р., м.Хмельницький. Рядок летить хвостом комети.
3. Булах Тетяна Дмитрівна *1976 р., м. Миргород. Якщо хисту відміряно навіть не чверть
   
serg 18 дек 2016 ответить
Може буть, не в коштах тут питання?
Все відносно, ніби й вартість невисока...
Справа в чесності голосування -
Маса "авторів" без книги ріже око...
serg 18 дек 2016 ответить
Кожен сам вирішує, як жити...
За кермом таксі хтось іздить містом,
Хтось читає вірші, хтось їх пише,
Профі хтось у галузі кохання...

Хтось уміє правильно дружити...
Найкрутіші зараз - програмісти:
За хвилину Java-скрипт напишуть,
Створять ботів для голосування...
   
getalo.katya 18 дек 2016 ответить
«Маса „авторів “ без книги» — як же влучно.
Так, не в перемозі навіть справа...
Треба просто ЧЕСНО, а не ГУЧНО.
Треба просто й іншим дати право...
Віктор 18 дек 2016 ответить
Оттакої... Безглузда метушня навколо лідерства вішу Лєни Дадукевич - ганебне потворство. Я лише учора отримав свого "Вісника". Читав до втоми. А у пані Лєни, як видно із публікацій на сторінці конкурсних новин у Фейсбуці, не має Вісника й поготів. Бо Вона його не схотіла придбати. Чесно про Вісник - є багато даровитих авторів. Мені запали до душі вірші: Гармаш, Корн, Малаш. Назвав би й більше імен. Та просять організатори лише три. Дякую їм за таку непросту й цікаву працю.
З повагою В.О.
rakshamaksim4 20 дек 2016 ответить
я за Катю Гетало
dmitrymorok 21 дек 2016 ответить
Я за Лену Дадукевич (Вот так и пишутся непредсказуемые строки...)
getalo.katya 22 дек 2016 ответить
Доброго вечора, шановні!!!
Прийшов час і мені проголосувати.
по-перше, хочу подякувати за гарні твори, усі вірші просто неймовірні.
Віддаю свої голоси за:
*Акімову Галину Володимирівну "Маленькі";
*Яцкову Лідію Михайлівну "Мій вірш - як те дитя без мами"
та
*Нечитайла Михайла Степановича "Намалюю буття".
Ще раз дякую вам за подарований гарний настрій.
Пишіть частіше.
Теплої всім зими і миру.
Ігор Федчишин 23 дек 2016 ответить
Написала якось вірша Євглена Зелена
і давай ним вихвалятись на поеттеренах:
«Яка майстерно! Поетично! Влучне кожне слово!
Й не читавши мого вірша – голосуй за нього!»
Хоч мізків, як і самої, лиш одна клітина,
зате «ніків» в інтернеті цілая дружина.
Радий би голосувати за справжнього вірша,
та як знати, що він кращий, а не самий гірший…
ilnitska 23 дек 2016 ответить
Щоб похвалити
Треба мати душу
Зміцнілу від стаждань.

Мій вибір:
Пікас Любов,
Крушельницька Ганна,
Михайло Нізовцов
Окремо відзначаю
Рейцена Євгена
За якісну дорогу
До читацької душі.

До обговорення
З'явлється додаток:

Не втрачайте час
На гасла мудрі
Поезію не підкорити
Зухвалим полум'ям
Розпещеноъ згуби.
...Але і прикрість
Має знаки –
Тепер ми знаєм,
Як зерно плекати.

В такій гарячності
Хто зверне погляд
На запропоновані
Акровіршовані рядки:
- Для чого пишуться вірші?
- Сумні часи, сумні часи...
А Доброта буденність переможе.
zeitglas 24 дек 2016 ответить
Від редакції:

Незабаром міщено оцінки члена журі Володимира Укти-Отки.
Відтоді тиждень редакція буде уважно стежити за обговоренням конкурсних робіт у комента сайту
http://zeitglas.io.ua/s2375373/ та буде утворено Шорт-Лист лідерів конкурсу. Тож, сподіваємося на активну участь в обговоренні.
nikolay.khoruzhiy 24 дек 2016 ответить
Доброго вечора, свої й чужі.
-Шабанова Лілія
-Маруга Валерій
-Катерина Гетало
Любов Матузок 24 дек 2016 ответить
Доброго всім вечора!Прочитала "Вісник", дуже багато гарних віршів.Мою увагу привернули Виноградська Г.М, Іськова-Миклащук О.В., Григор'єва Олеся, Данилевька, Крушельницька Г.Л.,Кузьмак Г.П., Малаш О.В., Силіна Лілія, .Сокольник С.А. та ще інші автори. Адже в кожному творі є щось особливе, що приваблює. Думаю,автори були досить щирими, бо ж кожен рано чи пізно ставив перед собою запитання про те, навіщо особисто він пише вірші.Найбільше мені сподобалися наступні автори та їх твори : Ручай Ганна"Поезія насправді завжди стрес", Нечитайло М.С."Намалюю буття", Доленик І.О."О поэзии". Всым авторам бажаю успыху та натхнення!З повагою Любов Матузок
--- 25 дек 2016 ответить
"оцінки від одного члена журі" - але там не всі. будуть іще? і чому журі виставляють не всім? чи може тільки публікують не всіх?
Віктор Ох 25 дек 2016 ответить
От вже й вийшов шостий вісник поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча Гора». Підбірка віршів в цьому збірнику цього разу не засмутила. Чимало гарних віршів. І тема конкурсу досить цікава: «Для чого пишуться вірші?».
Психологія творчості захоплива дисципліна, що виникла на межі психології, мистецтвознавства і соціології. Вона вивчає процес виникнення (творення) художніх цінностей та їх естетичне сприймання. Досліджує всі стадії творчого процесу: виникнення творчого задуму, його виношування, втілення, "муки творчості", обробка, шліфування першого варіанту твору, сприймання читачами-глядачами-слухачами різних типів завершеного твору.
Окрім намагання відповісти на питання винесене в назву конкурсного завдання «Для чого пишуться вірші?», автори своїми поезіями відповідають і на інші питання: «Що таке поезія?», «Для чого потрібна поезія?», «Хто такий поет?», «Як твориться поезія?», «Коли народжуються вірші?». Є також звернення до поетичної Музи, хтось просто співає Оду Поезії. В Віснику знаходимо цілий спектр думок і вражень про ставлення до творчості взагалі, і до поезії зокрема, про емоції і стани пов’язані з власною творчістю.
Дехто ставиться до своїх віршів, як до власних дітей. Вірші:
«Приходять тихо уві сні
і рідними стають мов діти».(Кіпніс Є.Н., стор.44)
Або:
«Вірш вироста – твоє дитя,
стрункий і юний йде у люди.»
(Борвій Єрко, с.15)
Хтось не хоче їх відпускати:
«Повертайтесь до рідної неньки
треба трішечки ще підрости»
(Акімова Г.В., с.9)
Скільки людей – стільки й думок. Вибрав з віршів по1-2 рядки відповідей на деякі питання:
«Для чого пишуться вірші?»
«Щоб проявити всю любов»(Копчук І.,с.52)
«Мій буде вірш гучати й після смерті»(Нізовцов М.І.,с.79)
«Щоб світ став досконалим, кращим»(Узікова О.В.,с.114)
«Що таке поезія?»
«Крилате слово, яке завжди додасть вам сил»(Даник В.О.,с.31)
«Це є небес нагорода»(Волчанська С., с.18),
«Поезія – то неба мова»(Костеньова В.П.,с.55)
«Поезіє! О, музико зі слів!» (Виноградська Г.М.,с.17)
«…це є небес нагорода»(Волчанська С.,с.18)
«Вірші – жерці вже справджених надій…
…Найсильніші ліки від розлуки»(Дорофієвська Є.,с.36)
«Глибокодумне чудо із чудес»(Коваленко Л.М.,с.46)
«Поезія – одвічна молитва до Бога»(Козя Юрко, с.49)
«Божа іскра»(Кузьмак Г.П.,с.59)
«Для мене вірш – це крик душі»(Новиков Ю.,с.80)
«Вірші є покликом душі»(Омельченко Л.О., с.82)
«…для душ цілющі ліки»(Підвисоцька Л.В.,89)
«Вірші – то дзеркало душі»(Приймак В.В.,с.91)
«Поезія насправді – тільки мить»(Ручай Г.,с.95)
«Слову і ділу основа»(Сокольник С.А.,с.99)
«Поезія – то нескінчений ритм»(Твардовська І.М.,с.107)
«Вірші – бальзами для душі»(Терещенко С.О.,с.108)
«Для чого потрібна поезія?»
«…поезія й сонце лікують найтяжчі з контузій»(Матузок Л.П.,с.69)
«Щоб зберегти гармонію душі»(Гапєєв Л.В.,с.19)
«Щоб серце словом відігрілось!»(Дущак Л.О.,с.37)
«Щоб виплеснути біль душі!»(Кіпніс Є.Н.,с.44)
«Хто такий поет?»
«Поет рубає в кризі ополонки,
ріки, що називається любов»(Грошко В.М.,с.28)
«Поет – людина дивовижна»(Романенко П.,с.94)
«…той, хто як пише – так живе»(Савчу М.,с.97)

«Як твориться поезія?»
«Із крові!.. На нерві!.. Із болі!..»(Крушельницька Г.Л.,с.58)
«Красу щоднини приміряю
до поетичного рядка»(Гудзінська М.Ф..с.29)
«Я підіймаюсь серед ночі,
щоб вірш новий занотувати…»(Мішин М.Ф.,с.71)
«Я йду у поле, щоб вірші писати.»(Назарук В.Т.,с.76)
«Хтось диктує мені слова,
хтось рукою моєю водить.»(Обшарська Р.В.,с.81)
«Велична магія письма
складати літери у фрази»(Омельченко Л.О.,с.82)

До Музи
«…ти і мука, й свято!»(Данилевська-Милян М.,с.32)
------
Є декілька віршів, в яких поезія згадується лише мимохідь. Є декілька вірші, в яких про неї зовсім нічого не сказано.
В збірці, як я вже казав, багато гарної поезії. Сподобалися найбільше вірші таких авторів: Гармаш Л.(с.20), Живолуп Л.І.(38), Григор’єва О.О.(26), Князький О.М.(45), Крушельницька Г.Л.(58), Маковець О.Й.(65), Матузок Л.П.(69), Назарук В.Т.,Нечитайло М.С.(78), Палагнюк М.В.(86), Степенко С.А.(104), Тилик І.В.(110), едчишин І.М.(115), Хоружий М.(116), Торон В.(113), Ясна(Носова)Л.(127).
Трійку лідерів виділив би таку:
1.Дзюбенко-Мейс Н.(34),
2.Іськова-Миклащук О.В.(42),
3.Пікас Л.Д.(90)

Натхнення всім!

Віктор Охріменко
20.12.16
--- 25 дек 2016 ответить
а чи будуть нагороджені ті, хто пройшов в шорт-лист? просто це б більш заохочувало людей приймати участь в наступних етапах...
Михайло Нечитайло 25 дек 2016 ответить
Якби спробувати відповісти на запитання, чому пишуться вірші, одним реченням, те речення, певно, розтягнулося б на сторінок зі сто. А коли відповідь ще спробувати заримувати, то й поготів.
Напевно, немає людини, прив’язаної до слова, яка б не задавалася цим питанням і не шукала на нього певної відповіді. Відповіді нібито й однозначної, але поданої в таких різнопрофільних барвах, що перетворює декілька фраз в нескінченний потік розмаїтих та вишуканих думок, яким немає краю, але в тому і є своєрідний присмак радості та щастя.
Щось подібне відчув і при ознайомленні з «Вісником VI-го Міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча Гора». Солодкий трунок неповторного варива з людської думки, приправленого душею та поетичною складовою, просто зачаровує й кидає в хміль радості від того, що в Україні живе душа. Велика, зачарована, вдумлива, неповторна, широка, масштабна всеоб’ємна й конкретна до дрібниць водночас, крихка, як сніжинка, міцна, як криця, гірка, як полин, від дійсності, й солодка, як мед, від мрій, зі сльозою зажури на усміхнених устах і сонячним зайчиком радості на порізаному зморшками проблем чолі.
Можна ще писати й писати епітети, бо емоцій, як моря, від берега й до берега, але мушу відійти від славослів’я, бо конкурс перш за все вимагає ще й порівняльних характеристик.
Щодо поетичної складової представлених у Віснику віршів, то вона, звісно, є різною. Від довершеності до певних хиб у вигляді порушень ритміки віршів, наголосової складової, орфоепії та інколи й орфографії. Але то технічна складова, яку з успіхом іноді перекриває духовне джерело образності та самобутності думки. Хоча технічну складову, звісно, ще ніхто не відміняв, і довершеність, коли вона присутня, тільки додає барв, але ніколи не відбирає енергетику.
Задана тематика конкурсу малася б створити антураж схожості творів. І що саме головне, цей антураж присутній не надто. Сам здивувався, коли побачив у текстах таке розмаїття біля конкретного, здавалося б, запитання.
Та все ж твори певним чином можна систематизувати в певні блоки.
Першим і найбільшим я б назвав блок, де автори намагаються більш-менш точно й прямо дати відповідь на поставлене питання. Це може бути по-дитячому залюблено, тихенько й тепло, як у Акімової Г.В., Старицької О.В.; з величезною подякою до Бога, як у Бендебері Л. Є., Козя Ю., Федчишина І.М.; просто через свої відчуття, як у Білої Лани, Стеценка С.А.; через суміш поклику й відчуття недосконалості, звідкіля пробивається порив, як у Булах Т.Д., Кіпніс Є.Н.; через пафосне відчуття приналежності до слова, як у Волчанської С., Гапєєва Л.В., Гершковича М., Григор’єва В.М., Демченко Ю.В., Коваленко Л.М., Коломієць С,А., Кравченко В., Мироненко М.Л., Новикова Ю., Омельченко Л.О., Твардовської І.М., Терещенко С.О., Типчук Д.М., Узікової О.В., Шевціва М., Шиманського В.Д., Шимка О.Г.; переплетіння душі та поезії, звідки виплітається саме життя, як у Гонтарук Л.Р., Шабанової Л.С., Шумакової А.Ю.; через свій колорит, свою гаму відчуттів у прямій відповіді на прямо поставлене питання, як у Гудзіської М.Ф., Копчук І., Паучек О., Підвисоцької Л.В., Приймака В.В., Романенка П., Ручай Г.; еклектично й сумбурно, але із зануренням у глибини, як у Дущак Л.О., Живолуп Л.І., Ільницької Л., через процес народження вірша, що переходить у відповідну значимість твореного, коли «блукаєш по коридорах», як у Калеви Т., чи «щоб молоді Сашки й Івани талантами сади встеляли», як у Яцкової Л.М.; через риторичність на грані неможливості відповіді на питання, як у Кот Л.; через заперечення чорноти пера задля його висвітлення, як у Левківської Н.В.; через пошук гідних носіїв слова, як у Островської Т., через метаморфози життя, що зміщуються у метаморфози відчуттів, як у Соловйової В.С., через видимі й невидимі частини мосту-слова, як у Ткачука О.І.
Та найбільш удалим з даного блоку віршів вважаю вірш Гармаш Людмили. Від нього віє відчуттям, що ти нібито присідаєш зі Всесвітом на одну лаву і він з тобою говорить твоїм віршем і своїми зорями, де навіть не ясно, хто зі співрозмовників говорить про вірші, а хто про зорі.
Другий блок віршів конкурсу я б охарактеризував, як такий, де автори, описуючи процес творчості, намагаються одночасно побіжно дати й відповідь, поставлену в назві конкурсу. Відповідь тут звучить не прямо, вона завуальована, тож її інколи треба відкопувати, як скарб, перевертаючи гори часу, котрі забирає творчість. Та від цього значимість загадки не падає, навпаки, зростає. Таким шляхом бузково й загадково прямує Гафінець М.В.; через певну узагальненість поетичних візій Бовикін С.М.; через вогниво віршотворення аж до Божої втоми сьомого дня Борвій Є.; через щоденну працю задля пошуку запаленої свічі любові Коваленко Л.М., Ковальчук О.Й.; крізь «леза болю» і «крихку магічність» Корець Н.М.; через батьківську хату, як символ і предтечу віри в слово Маковець О.Й.; через первинність душі та вторинність технічної складової поезії Малаш О.В.; через внутрішню боротьбу між геніальністю й рівноправністю з усіма Маруга В.М.; через присвяту творчості найдорожчій людині Мішин М.Ф.; через вивершення поезії до прав творця світів Морозов В.П.; через власні версії причин і наслідків віршотворення Москаленко О.Ф.; через протест аж до соціального Мошенський С.П.; через змішування «рим із тишею» та «нервів з голосом» Невідомський М.; через весняну посівну, де рими, як птахи, а «сіє у полі сам Бог» Палагнюк М.В.; через вірш, як пам’ятник конкретному солдату Пашков М.В.; через зміст слова Силіна Л., Пікас Л.Д.; через «псевдопоетоекструдер» Сокольник С.А.; через лабіринти почуттів Сорокін В.; через заклик до присутності у віршах громадянської позиції Стасюк М.І.; через роздуми про власну роль, як поета, аби вкотре спробувати й спробувати ним стати Стоміна О.; через запаморочення від нібито малозначимості аж до крайньої необхідності поезії Татаренко Ю.А.; через думки про вартісність писання під ремарку самого Льва Толстого Тилик І.В.; через «лірику зі своїм лицем» Хоружий М.; через думки про велич слова Шевців М.; через «таїнство святе прийдешніх віршів» Ясна Л.; через росяно-малинове ототожнення поета з його поезією Обшарська Р.В.; через римування мовчання Проценко М.А.; через конкретну кохану людину, яка вміщає в себе світ, і поезії теж, Шкурак Т.О.
Серед даної когорти творів виділив би чотири осібних, і, як на мене, найбільш удалих.
Молитва, процес, слово, як поглинач життєвої енергії й одночасно призвідець невситимої ейфорії – то все присутнє у вірші Іськової-Миклащук О. В. Плюс метафоричність, де ніби вживу являєшся присутнім при творенні найбільшого дива в світі – вірша.
«Із крові, на нерві, від болю, до смерті» - виразні характеристики процесу віршування і навіть відповіді на питання, для чого пишуться вірші, присутні у творі Крушельницької Г.Л. Дуже образно.
Назарук В. Т. - «Я йду у поле, щоб вірші писати» - вірш аж бринить разом з полем та усіма його мешканцями й травами.
«Не дописав… Без мене… допишіть…» Відвертість у вірші Нізовцова М.І. про те потаємне, що присутнє чи й не в кожного, хто береться за перо, приваблює й одночасно лякає. Голизною, за якою вся душа. Неприкрита, реальна, чуттєва, така, як є, не затулена жодними шатами, що прикривали б її гострі кути, подавали прикрашеною чи дещо іншою. Відвертість – козир цього вірша.
Наступний блок поезій – це захоплення від самого такого явища, як поезія, від слова, як провідника нашого по душі. До даної категорії увійшли: через захоплення мрією, а звідси світом і життям Виноградська Г.М.; через шаблі та кулі, які на загал ні на що не здатні, бо слово сильніше – Даник В.О.; через просто захоплення, що не потребує зайвих ремарок, Данилевська-Милян М., Затовська Л.А., Кононенко С.О., Костеньова В.П., Кузьмак Г.П., Левченко С.П., Мамчич О., Назаренко В.І.; через символ українського поета, де мати й Україна переплелися в єдиний сніп нашої любові й життя, Лепех С.І.
Йдучи від думки про великих та геніальних поетів минувшини, деякі автори витворили сенс поезії сьогочасної, побудили думку про необхідність творення слова, бо всі генії народжуються з першого слова, з першого вірша, які рушають у життя манівцями та невидимими шляхами, аби чи то часом, чи людьми виокремитися згодом у величне явище. Такого покрою поезії подали у збірку Григор ’єва О.О., Доленик І.О., Князький О.М., Корн С.В., Кучеренко Р.А., Савчук А.М., Шульга К.О.
Тепер щодо віршів, що вибилися із загальної канви.
Є поезії, де на питання, нащо пишуться вірші, автори відповіли, зайшовши здалеку, але відповідь виявилася такою зримою, аж дух перехоплює. Коли Гільчук В. пише про кохання, а особливо нерозділене, й з цього випливає необхідність поезії, це так правдиво й усвідомлено чи й не кожним поетом, що тут просто бракує слів, аби подати ще якісь нюанси. Залишається хіба вкотре перечитати вірш.
Аналогічні відчуття й від вірша Дорофієвської Є. Різниця з попереднім автором, не рахуючи поетичної особливості кожного поета, хіба в тому, що тут стимулом для віршування є якраз розділене кохання.
Аналогічним мався бути й вірш Гетало К.Г. Але його відмінність у тому,що його можна трактувати з двох точок зору. Якщо віднести поетичні рядки на рахунок вірша, як такого, виходить шикарна ода поезії. Якщо ж віднести ті слова на рахунок коханої людини, вірш втрачає приналежність до заданої теми. Автор же не загострив уваги читача на конкретиці, тому двоїстість у сприйнятті дещо шкодить. Якби це був просто вірш у поетичній збірці, звісно, чудовий, але коли його трактувати з точки зору заданої теми, відсутність конкретики дещо вибиває його з узвичаєної колії конкурсу.
Вірш Грошко В.М. звучить, як вірш-провокація. В доброму сенсі слова, звісно. Бо іноді, дійсно, виникає відчуття, що ми, як той Лі Бо, ловимо відображення Місяця в своїх душах, а топимося у світі, де треба ловити копійку.
А скільки шарму у вірші Дзюбенко-Мейс Н. «Мій брат цвіркун». О, тут можна трактувати цвіркуна і як самого Пегаса, що провокує до рукописів, і як просто комаху-друга, що прийшов до поета на горнятко кави. Взагалі теплий вірш, якийсь аж затишний.
Остролуцька А.М. так відтінила свій «конспект», що я б відсунув убік Сократа, аби прочитати поетичні перли. Тут тобі й метафоричність мови, й широкий діапазон паралелей, що провокують до неоднозначності думки, й сама думка в дорогій шалі, тут ще багато чого є, що не приходить після першого прочитання, а приходить опісля.
Вірш Ох В. не стільки чарує, скільки викликає спротив. Поданому трактуванню української Музи. – Та не так усе, - аж злітає з губ. Кипиш, варишся в обуренні, читаючи, а воно в кінці – «ляж на моїй сторінці відпочинь». І все, й де поділися гнів та образа за паплюження честі Музи, бо вона ось, біля тебе, як не погладиш її зачаровано, то немає чого й нарікати на її важку долю. Все залежить від нас – і поезія теж. Висновок, гідний попереднього обурення.
Вірш Савчука М. «Поети» - то є коротка енциклопедія всієї поетичної нашої бібліотеки. І людей, що творять її стелажі. Тонко, правдиво, точно.
Не буду брати на себе роль членів журі й визначати місця у списках. Виклав своє бачення. Але щодо першого місця маю переконливу власну думку. На нього, як на мене, претендують два автори – Матузок Л. П. та Торон В. Не буду аналізувати їхні поезії, а вони навіть у чомусь схожі. Скажу лишень, що там метафори й поетичність самі собою доводять, для чого пишуться вірші. Ці вірші хочеться читати, як романи. А оскільки невеликий формат, то кілька разів поспіль, аби вникнути в кожен штрих, кожну деталь, кожну постать, кожен образ, подані між рядків. Багатство – воно і є багатство.
Та в принципі, не в місці суть. Навмисно не аналізую вірш Дадукевич Л, бо її так звані «прихильники» зіграли з автором злий жарт, поставивши місце вище самої насолоди ознайомлення з поезією. Якщо боремося за місце, то треба йти в бокс, а не в поезію. Бо там очки рахуються за нанесені удари, а в нас – за кришталь, що визирає з душі. Як будемо на тому стояти, то ніколи не дізнаємося, для чого пишуться вірші, але в пошуках правди весь вік будемо щасливі.
Зичу всім авторам великої удачі на творчому фронті, злету, а насамперед уміння чути інших. Тоді почують і тебе. А ще дякую принагідно за величезне задоволення, котре отримав при ознайомленні з вашими творами. І гордість. За нас із вами й за Україну нашу загалом.
   
Лєна Дадукевич 01 янв 2017 ответить
Михайле, дякую Вам, що згадали за мене )) але це не мої друзі зіграли зі мною жарт, а вельмишановне Жюрі зіграло цей жарт зі всіма - оголосило вільне голосування, а коли я виставила свій вірш у фейсбук для вільного голосування - чомусь почало огидну травлю тут. я, звичайно, коли це перечитала, написала листа шановному Олександру Опалькову з проханням ці віршопобідні і прозаїчні "шедеври" прибрати і вибачитись переді мною, але сьогодні побачила, що ніхто і не подумав це зробити. це не виняток. це - відображення відношення до людини у всій країні, де так звана свобода слова трактується лише, як можливість абсолютно безнаказано сказати любому гадість. тому я написала ось цю баєчку:
Посох.
(баєчка)

Стою я на горі в простій монашій рясі.
В руці моїй (як завжди) посох чарівний,
(Ми з ним разом завжди гуляєм між світами).
Дивлюсь вперед, на другу гору вдалині
На гору, на Чернечу, гору Вищевластя,
А там щось діється весь час з вогнем в пітьмі -
Когось там хтось до шкварок на вогні все жарить.
Чого би це, з якого раптом дива, хто і де?
Аж на самісінькій маківці, на Чернечій!
Аж придивляюсь ( а вогонь все вгору йде),
Вже й талії не видно на дівиці ніжній,
Вже груди жаряться, що рак той вихідний,
І коси скоро зваляться у вогнище глибоке…
А коло неї бігають якісь щурі … ой, ні, зажди,
Не щурики, а швидше то якісь щурищі,
А може й цапики – ось бачу роги замість мізок в них
І зади голі, замість майток там хвостищі ,
І ратичками так веселенько си б’ють
Смола би вас спалила, йошкі-голкі!
І підкидають дрова й весело кричуть
А що кричуть - їх діалект не знаю,
Та видно дівку ту, що на хресті, жеруть,
От насолила ж їм, видать, напастя …
Аж чую: «Дадукевич!» йоханий бабай!
То ж ніби я! що там си вправду діє??
То що, мене там мо палать?
Та я же ту, стою, спокійно так дивлюся …
Он ніби руки, ноги, голова,
Ще й посох у руці могутній…
А там – там знову ми палять
І чорний сміх іде над гір потужний …
Що то си діє, враг мене бери?
Хто ті чорти, що жарять Дадукевич?
І чом не чую я вини, хай бог мене посудить…
А там-ка всі супротив одного,
Злорадство в гопкомпанії – то сила,
То як у музикантів «Добрий день!
Так проти кого нинька дружим?»
Стояла я си там, стояла на горі …
І вирішила (зрешту, як завжди)
Спуститися до всіх і всипать прочухана,
І тільки крок спустилась я з гори…
Аж бачу – ліжко, тиша, темінь, я лежу нагая,
Муркоче кішечка в ногах - то як віконечко до раю,
Сопе дитя моє у ліжку поруч десь,
В кімнаті тиша, третя ранку догорає …
Ах! То ж був сон, то лише сон!
Такий страшенно-вогненно-палений,
І в нім (та, зрешту, як завжди)
Якісь рогаті маси мене знову жерли …
То, видно, посох маю чарівний,
Що прокидаюся завжди я вчасно.
То ж маю, як годиться, в басеночці цій
Я пару слів постфактум тут зоставить:
Не плутайтесь по-під ногами ті,
Хто роги й хвости, замість мізок мають,
Бо посохом своїм міцним
В любий я сон ввалюсь і вас – розчавить!
Кінець.

29.12.2016, Лєна Дадукевич (с)

А про Ваш шикарнющий вірш - я написала нижче тут у своєму коментарі ))
І мені дуже приємно, що є творчі однодумці )
Вам - Успіху !! Ви насправді дуже клано пишите і заслуговуєте на визнання і успіх !!!
З повагою, Лєна Дадукевич.
jatskovalm 25 дек 2016 ответить
Доброго вечора!
Дякую за вірші. Сподобались твори багатьох авторів, але перевагу надаю таким:
Панков Михайло Володимирович. Памятник «Колдуну» (с. 87)
Підвисоцька Лідія Володимирівна. Для чого пишуться вірші? (с. 89)
Пікас Любов Дмитрівна. Слово поета (с. 90)
Бажаю всім – авторам, читачам, видавцям – злагоди і миру!
12345-lepex 26 дек 2016 ответить
Справжня поезія - "кришталь, що визирає з душі"

Професійно сильний, всесторонній та обєктивний огляд поезій конкурсантів подав вище Михайло Нечитайло. Перечитував кілька разів, і не знайшов думки, з якою міг би подиспутувати. Не оминув Михайло і застережень щодо ходу обговорення та оцінок віршів, опублікованих у Віснику міжнародного поетичного конкурсу: "Якщо боремося за місце, то треба йти в бокс, а не в поезію. Бо там очки рахуються за нанесені удари, а в нас – за кришталь, що визирає з душі". І це видно неозброєним оком, коли уважно спостерігати за Коментарями. Я б ще додатково звернув увагу на таку "дрібязкову" деталь, як недотримання умов конкурсу самими його організаторами: якщо вже не допущені до участі автори, які не придбали "будь-яку" книгу або журнал, то чому у Вісник потрапили 54 поезії (без одного - половина з усіх 119 учасників), автори яких (нехай не ображаються, я тільки в загальному висловлюю цю думку) не виконали інші умови - не вказали рік народження та по-батькові (цитую: "редакция СЧ брала до розгляду лише авторські тексти за обов‘язкової наявності: короткої біографії автора (із зазначенням року народження (однак, і тут деякі автори ігнорували цим положенням) та ... Прізвище та ім‘я по батькові...) - витяг з повідомлення організаторів про завершення конкусу див. на початку). До речі, у боксі за недотримання умов або порушення правил можуть не допустити до бою чи зняти очки. Але це - так, жартома і до слова... Проте, хотілося б, щоб шановні члени жюрі уважно читали і обєктивно враховували висловлене тут, на сайті у Коментарях...
І ще одне - побажання організаторам: на мою думку, не варто видавати Вісник конкурсу до оголошення його результатів, а оприлюднити допущені поезії тут на сайті під умовними номерами, без прізвищ та місць проживання (задля обєктивності оцінок, бо погодьтеся: навіть вік автора має підсвідомий влив на сприйняття конкурсного твору), а після оголошення підсумків літературного змагання видати друкований Вісник, включивши до нього не тільки поезіїї з короткими біографіями авторів, але й з аналітичними коментарями, висловленими під час обговорення, як про самі вірші, так і про хід, підсумки та перспективи проведення наступних конкурсів. Я б такий Вісник придбав залюбки і рекомендував іншим поетам: він був би довершений за темою і став би живою енциклопедією творчої майстерності.
Як на мене, до обговорення треба допускати всіх бажаючих, без всяких умовностей, давати можливість оцінювати встановленою арефметично кількістю балів будь-який твір, без обмежень (звичайно ж, в подальшому відсіюючи "зерно від полови"). І від того тільки виграють, як організатори, так і учасники.
А так, за нинішніми умовами, маю можливість висловити свою оціночну думку тільки про три твори, хоча до "серця залягли" біля двох десятків:

1. (с.29) - Гудзінська Михайлина Федорівна. "Таїна Слова". - ("Красу щоднини приміряю/ До поетичного рядка"/; "Хай дар одвічної любові,/ Яким наснажена душа,/ Вогнем палає в кожнім слові - / У грудях кожного вірша!"/. - Відчуваєте? Я - так: таїну кожного слова і гаму слів водночас! А першим було все-таки слово, воно - основа нашої мови і поезії, зокрема!!! І Михайлина з таємних глибин своєї душі і серця виливає свою ніжну любов до нього, майстерно розкриваючи його сутність, порівнює його з серцем "у грудях кожного вірша". Для неї поезія також стрижень навколишнього світу: "Політ зорі і шепіт гаю,/ Дзюрчання тихого струмка...". Коли вірш хочеться перечитувати ще і ще, це вже неабиякий успіх автора...

2. (45) - Князький Орест Миколайович. "Балада про Шевченкову Катерину - покритку і поему, або медитація на задану тему: "Для чого пишуться вірші". - ("Не знаю, - чи Слово! - зронило сльозину,/ Чи, може, - Його! - породила сльоза? - /... /Та вірю - в тім Слові! - був лет Янголиний,/... /Бо вірші не пишуть - їх серце рождає./ І в щирім радінні. Й коли заболить.../"). - Так глибоко дійсно можна написати тільки серцем, і тільки людина з величезним життєвим досвідом та мудрістю (Оресту Миколайовичу пішов восьмий десяток). І до його Слова не варто, а треба дослухатися і відчувати серцем. Вже саме осмислення заданої теми "Для чого пишуться вірші" через Шевченкову Катерину не тільки вирізняє автора серед інших у Віснику, але й ставить його в ряд беззастережно талановитих.

3. - (с.110) - Тилик Ігор Володимирович. "Дилема". - ("Чи варто світ обтяжувати словом? -/.../Я прагну словом серце відродити,/ Розраяти захмарену блакить./. - Окрім глибокого осмислення заданої теми, автор досить-таки промовисто виділяє у вірші шрифтами окремі ключові слова і, навіть, букви. Вдало підібраний і епіграф до твору - порада молодим літераторам, висловлена Л.Н.Толстим під час однієї з бесід у Ясній Поляні: "Если можете, не пишите...". В принципі цим епіграфом і вирішується "Дилема" - писати чи не писати вірші. А Ігор Тилик і від себе, і для себе, і для інших радить коли писати поезію: "Аби у слово душу перелити,/ Замало лише дум і почуттів - / Потрібно осягнути пережите, - / І все, що не збагнув,/ І все, що зрозумів".
Від себе додам: "Не завдавайте мук словам,/ Даремно рук їм/ Не викручуйте./ Як не вдається/ Пісня вам,/ То не біда -/ Чиюсь виучуйте" (Степан Лепех. Зб. поезій "Одкровення" - 2003).

Отож, учімося один в одного, учімося в життя творити СЛОВО! І не суть в тому, що ти переможець "конкурсу" чи ні: важливо чи зачитуються нашими віршами люди, для яких ми власне і творимо, чи змінюють наші "думи" їх серця та душі на краще, чи, зрештою, благороднішим стає навколишній світ. Мені видається, що саме у цьому головний підсумок цього конкурсу. Я бажаю всім нам завжди ставити перед собою таку мету і досягати саме такого результату!
Степан Лепех, учасник конкурсу.
grignikvlad 26 дек 2016 ответить
По-перше, спасибі велике пану Михайлу Нечитайлу за його слушну думку, аналіз, коментар, що надає змогу навчатися правильно "тримати перо", співставляючи твори колег, розміщені у цьому віснику. Живемо - вчимося, вчимося - живемо і творимо (в хорошому сенсі!) задля людей. Спасибі, звичайно, авторам, особисто Юрію Новикову, бо моє слово-голосування - за нього. А ще маю назвати авторів Сергія Коломійця та Ігоря Тилика, твори яких хотів би відзначити. Успіхів усім! В.Григор'єв.
Володимир Гільчук 26 дек 2016 ответить
Хочу відзначити колосальну працю п. Нечитайла. Він знайшов хороші слова для віршів усіх авторів. Його коментар - це саме по собі витвір мистецтва. Журі може мати свою думку, адже більшість з них самі сильні поети. Мене дивує, що поціновувачі поезії проігнорували позаконкурсний вірш Сергія Лазо. Знімаю капелюха: це краще, що я прочитав з поезії як мін за останні п'ять років. Наша бібліотека - більше 5,5 тис. книг на 30 кв м. Тому нехай вибачить пан Апальков, що не взяли останнього Вісника. Маю надію колись викупити хоч ті журнали, де надруковані, але не зараз. І ще про журі. Уявляю, як поет такого рівня як Лазо змушений перелопачувати увесь масив поданих на конкурс творів, вишукуючи наші "перли". Так може виникнути відчуття перенасиченості поезією, коли вже ніщо не зачіпає. Поети взагалі люди дещо самозакохані, часто нездатні оцінити вартісність свого твору. Місце, звичайно, важливе, але не настільки, щоб ставити регалії вище від сутності твору. В попередніх конкурсах я багато в чому не був згоден з вибором журі. Це все допустимо, і маю надію, що ті члени журі, які були критиковані, розглядатимуть конкурсні твори своїх опонентів без упереджень. Наостанок розкрию невеликий секрет свого конкурсного вірша. Це, фактично, переклад з російського оригіналу, який я написав у 1996 році, коли ще цікавився коханням... Для любителів поезії надаю оригінал:
На клочке истёртом и измятом
Написал о том, что бесконечно.
Надо быть забытым и проклятым,
Чтобы душу бросить первой встречной.
Надо стать оторвано-ненужным,
Полунаглым, нищим и беспечным,
Чтоб чужой, красивой и замужней
Написать о горестном и вечном.

Милая! Кто ты, где ты?
Я покорён и сломлен.
От простой любви - просто дети.
И стихи от неразделённой.

Надеюсь, вы простите мне этот самопиар - тогда мне было 44 года... Конкурсантам, яким ледве за 20 цього не зрозуміти - ми "у різних вагових категоріях".
З повагою Володимир Гільчук
liderefa 27 дек 2016 ответить
Ліля. Як можна обговорювати, коли до цього часу не отримала замовлений Вісник?
zeitglas 27 дек 2016 ответить
Доброго дня, шановно редакціє! Чомусь не виходить залишити відгук на ваших інтернет- сторінках, тому прошу врахувати мою читацьку думку при визначенні переможників конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора"...Якщо можете. вставте мій комент на свої сторінки самі.... Я написала так:

"Отримала Вісник міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора", красно дякую!..Читаю конкурсні роботи і отримую насолоду... Яке размаїття думок і почуттів, рим і ритму.. Кожен пише про своє, але всіх об"єднує одне: "без написання віршів кожен вже не може навіть дихати і не бачить сенсу життя, для кожного це - справа життя. А значить, талант, даний Творцем, не заритий в землю...
Дуже багато віршів, які відгукнулись у моєму серці, припали до душі... А від окремих мурахи по шкірі бігали... Якщо треба віддати перевагу трьом, то обираю так: 1) Григор"єва Олеся Олегівна "ПОЕТАМ РОЗСТРІЛАНОГО ВІДРОДЖЕННЯ" .2) Гетало Катерина Генадіївна "Хто ти є? Ти так сильно мене ув"язнив..." 3) Гафінець (Тисяк) Мар"яна Василівна "Впертий вірш"...
Вітаєю усіх із Новим роком та Різдвом ! Хай всім ще довго - довго пишеться, співається, літається, кохається!..."
З повагою, Людмила Гармаш
Ольга 27 дек 2016 ответить
Доброго вечора, шановна редакціє! Дякую за чергову можливість доторкнутися до струн людських душ!
Мене вразив вірш Лілії Шабанової, яка, на мою думку, вдало розкрила тему конкурсу. Також сподобались вірші Терно Миколи (влучно!) та Островської Тетяни. Всім творчих успіхів і злетів!
Дарія Типчук 28 дек 2016 ответить
Всім доброго ранку!
Уважно перечитала всі вірші.Досить цікаві , захоплюючі та різнобарвні.Як визначила ті, що найбільш припали до душі?Дуже просто!Прокинувшись зранку перше, що прийшло на думку:
– Підключилась до світу...(Матузок Любов Петрівна)
Затримавши погляд на годинникових стрілках згадалось:
–Ой дурненькі, які ж ви дурненькі! (Акімова Галина Володимирівна)
Та й, написавши новго вірша коханій людині виникло бажання:
–За вірш оцей –поцілувати! (Мішин Михайло Федорович)
Всім успіхів, натхнення,тепла та МИРУ !
Кіпніс Є.Н. 28 дек 2016 ответить
Добрый день, уважаемая редакция! Ознакомилась с содержанием




































































































































































Добрый день, уважаемая редакция! Приятно отметить, что с каждым выпуском "Вісника" качество стихов растет. По теме "Для чого пишуться вірші" много хороших стихотворений. Хочу отметить авторов наиболее понравившихся стихов. Это; Бендеберя Л.Є., Дущак Л.О., Іськова-Міклащук О.В., Силіна Л., Шиманський В.Д., Шевців М., Шимко О.Г. и др.. Рейтинг - по списку. Всем здоровья и творческих взлетов. С Новым годом и Рождеством! С уважением Е.Кипнис.
Antonina_Ost 28 дек 2016 ответить
Доброго дня!
Вчора отримала Вісник. Дякую. Рівень всіх творів, представлених в цьому Віснику надзвичайно високий. Окриленість вражає. Цей Вісник – один із Новорічно-Різдвяних подарунків. Подарунки не оцінюють, за них дякують. Дякую. На весні настане Паска Господня, треба христосатись, треба христосатись, бо так треба. Любіть свята і подарунки і будні возвеличуйте до свят.
З любов´ю,
Антоніна Остролуцька
с. Вишеньки
zeitglas 29 дек 2016 ответить
Що стосується конкурсу “Чатує в століттях Чернеча гора”, то тут я порадився з друзями. Вони сказали: “Не соромся і став свою поезію на першу позицію. Бо так вчинять й інші.”
Я вирішив прислухатися до їх думки. Можливо вони мають рацію. Свою дитину любиш і розумієш ліпше, ніж чужих.
Що стосується інших творів, то серед них є чимало вправних.
Серед них виділяю тих авторів, у яких, на мій погляд, є “іскра божа”:
Живолуп Людмила, с. Чубинське, стор. 38,
Князький Орест, с. Білоберізка, стор. 45,
Татаренко Юрій, м. Новосибірськ, стор. 106 ,
Борвій Єрко, м. Хмельницький, стор. 15.
Видно мій земляк здібний і скромний чоловік. Та я його, на жаль, не знаю. Тож передайте йому від мене привіт і можете дати номер мого мобільного телефона. Я його запрошу на наступне засідання осередку Конгресу літераторів України, яке має відбутися у перших числах січня наступного року.
З повагою і найкращими побажаннями
Грошко Валерій Михайлович.
--- 29 дек 2016 ответить
Ніна
Найбільше сподобався вірш Вікторії Торон "Ця мелодійність мови спокушає". Надзвичайно чудовий вірш.
Також виділила "Поетам розстріляного відродження" Олесі Григор'євої та "Ти ставив наголос - вірші" Олександри Малаш. Свій голос віддаю за них.
word97-2003 29 дек 2016 ответить
Доброго дня.
голосую за вірш Гапєєва Леоніда з міста Харкова "Для чого нам поезія". Сучасно, актуально, змістовно, лаконічно й по суті.
*1975 р., м. Харків.
Для чого нам поезія?
leo9034 29 дек 2016 ответить
Мені сподобався вірш Гапєєва Леоніда з міста Харкова "Для чого нам поезія". актуально, змістовно, лаконічно й по суті.
Lina K. 29 дек 2016 ответить
Шорт-лист оприлюднено, оцінки теж, а можна дізнатися за якими критеріями оцінювалися вірші, чи це було за принципом сподобалося - не сподобалося?
077 29 дек 2016 ответить
Якість збірника жахлива, гіршого паперу не знайшли, бо його мабуть не існує...
Анастасія Савчук 30 дек 2016 ответить
Найбільше сподобався вірш Булах Тетяни Дмитрівни. Вважаю, що він достойний перемоги.
--- 31 дек 2016 ответить
Доброго дня! Дуже дякую за те, що мій вірш потрапив до шорт-листа цього конкурсу. Із віршів інших учасників хочу відзничити Маналюю буття Нечитайла Михайла і Ця мелодійність мови спокушає Торон Вікторії. Ці два вірші сподобалися найбільше, мабуть тому що це своєрідні роздуми на тему, а не буквальна відповідь на запитання "Для чого пишуться вірші". Як на мене, сутність поезії полагає саме в пошуку можливостей розповідати і відповідати нетиповим чином, шукаючи образи в особистому досвіті. Втім, кожен з конкурсних віршів - це розповідь про його автора. Дуже цікаво було познайомитися з усіма вами. З Новим роком!
Tamara 01 янв 2017 ответить
Доброго дня! З Новим роком! Хочу також відмітити вірші, що найбільше сподобалися. Для мене трійка кращих: Проценко М., Шабанова Л., Шкурак Т. Дякую! Тамара.
nata13 01 янв 2017 ответить
Переглянула ще раз вірші -лідери, зробила висновок, що мені, як людині, яка не розуміється на літературних тонкощах робити тут нічого. Втратила тільки час. Але вірші читають не тільки літератори, а звичайні люди і діти, яким вірш має бути зрозумілим, цікавим, доступним і без високих матерій. Зробіть для учасників, що увійшли до збірки Сертефікати учасників чи фіналістів - людям буде приємно і трохи розвіє розчарування. Буду вдячна (і не тільки я), якщо прислухаєтесь...
Лєна Дадукевич 01 янв 2017 ответить
Доброго ! і З Новим всіх роком !!! Щастя, щастя і ще раз щастя, як заповідали великі древні )))
Ось накінець і я дісталась конкурсної сторіночки і можу вставити пару своїх слів )
Прочитала Вісник ... ну що сказати ... Чесно, сподівалась на більше ... але то вже часи минулі )))
Тому одразу перейду до найкращого:
1. Назарук Віталій, "Я йду у поле, щоб вірші писати" (світло, просторово, ясраво !!! по темі, з бездоганною технікою!!! молодчина ! )
2. Нечитайло Михайло, "Намалюю буття" - БРАВО !!! по всіх параметрах! (дуже мені нагадує мій вірш "Вот так и пишутся непредсказуемые строки" - приємно, що є споріднені душі )))
3. Еля Дорофієвська, "Для чого я пишу тобі вірші" (одне слово там ... трошки ... випадає ))), але образність, зміст і написання - Елічка, молодчина! Прийде час, за тобою ще будуть бігати менеджери вмовляти з ними співпрацювати ! )))
4. Панков Михайло, "Памятник Колдуну" - це не об"ємна тема, безумовно, це не різнобарвність епітетів, метафор, ні ... але це справді вірш в десятку на задану тему!!! власне для цього і пишуться вірші - зробити мимохідне величним і вічним ! Браво, Михайле! Так все просто, насправді ...
ну, і , звичайно, мені дуже подобається мій вірш "Вот так и пишутся непредсказуемые строки", і не тому, що він мій ))) , а тому, що він справді класний ))
ось, ніби про все головне.
(Олександре, папір Вісника - трієчка ((( ).
Всім - хорошого настрою у будь якому випадку !!! Життя на цьому (та, зрештою, як і на інших конкурсах ) НЕ закінчується )))
З повагою, Лєна Дадукевич.
--- 01 янв 2017 ответить
З Новим роком!
Шкода, що мій вірш не пройшов далі, але приємно, що він таки комусь сподобався. Усіх оцінок своїх я так і не побачила ( тільки від двох членів жюрі)...
Для мене найоригінальнішим є вірш Терно Миколи.
Лілія Шабанова.
siladymki 03 янв 2017 ответить
Особисто мені імпонує вірш Гапєєва Леоніда з міста Харкова "Для чого нам поезія". Сучасно й досить змістовно. проблематика зазначена по суті.

Для чого нам поезія?
pozitivno 03 янв 2017 ответить
сподобався вірш Гапєєва Леоніда з міста Харкова "Для чого нам поезія". Сучасно й досить позитивно. Та й взагалі хотілося би, щоб вірші писалися для конкретних людей. Тому голосуємо за нього!
Галина Акімова 03 янв 2017 ответить
Всіх з Новим роком!

Моя трійка кращих віршів:
1.Татаренко Ю.А. "Я снова по уши в долгах" ст.106
2. Ох (Охріменко) Віктор "Баллада про мою українську Музу" ст.85
3. Малаш О.В. "Ти ставив наголос - віршІ" ст.66

З повагою, Галина Акімова.
muza 03 янв 2017 ответить
Хочу підтримати вірш Сергія Степенка "Поетичний катарсис". Мене дивує що цей твір не потрапив у відібрані. На мою думку в ньому дуже гостро виражені декілька відповідей на задане питання "для чого?...", тому цей вірш не лишає байдужим.
Також дуже сподобалися вірші Борвій Єрко "Рядок летить хвостом комети" і Матузок Любов Петрівна "Підключилась до світу…". Всі три названі твори запали в душу і думаю достойні відзнаки.
Сергій Степенко 04 янв 2017 ответить
Що дала мені «Гора Чернеча»?
Свій, мабуть, залишу коментар.
Декілька в’язанок слів на плечі
Ми, завдавши, несли на вівтар…

Хтось зустрів своє розчарування,
Хтось робив у фейсбуці піар,
Хтось напише вірші про кохання,
Хтось із опалу наніс удар…

Зрештою, ми всі лише вчимося,
Як робити вірні помилки
Серцем, що до слова потяглося,
Думкою, що лине крізь віки…

Дякую за всі чудові вірші –
Кожен мою душу збагатив!
Є тут кращі, та немає гірших,
Багатьох відзначити б хотів!

Складно трійку кращих відібрати,
Нам шкода не себе, а журі:
В сотий раз вірші перечитати,
Знову прогортать коментарі…

Кожна думка завжди суб’єктивна,
Істину не варто тут шукать,
Правда в кожного своя й не дивно –
Слову вірші не дають брехать…

Втім, вважаю кращими віршами
Щирі, влучні, надзвичайні й ті,
Що запам’яталися думками
Навіть і на сірому листі…

Усмішка освітлює обличчя
В мить, коли читаю коментар
Про «папір поганий»… На узбіччя
Сходимо, не взрівши тротуар.

Мій же зір і думку прив’язали
Три в’язанки слів без мотузок:
Мов мене до світу підключали
Вірші від Любові Матузок,

Що разом із сонцем лікували;
Знову й знов у захваті читав
І вірші Михайла Нечитайла –
Він в рядках буття намалював;

Часом можна бути і скромнішим,
Та Сергій Степенко відповів,
Зрештою, для чого пишуть вірші –
Це катарсис поетичних слів.
valeria27 04 янв 2017 ответить
Уважаемый корпус жюри 6-го Шевченковского конкурса! Не успев принять личное участие в обсуждении творений конкурсантов на предшествующих этапах, отмечаю почти полное совпадение оценок общего списка победителей и лауреатов конкурса с моими предпочтениями (разве что с небольшими перемещениями внутри списка). В качестве ещё одного лауреата - по итогам дополнительного обсуждения - мне хотелось бы видеть поэта Инну Доленник с её стихотворением "О поэзии", совершенным по форме и по ментальной, духовной наполненности. Валерия Влащик, Мариуполь.
___ 04 янв 2017 ответить
Щиро вітаю переможців! Всі вірші надзвичайно талановиті. Але особисто мені найбільше сподобалися твори пані Матузок та пані Корець. Єдине, що залишило неприємне враження в цьому конкурсі - оцінки пана Володимира Утки-Отки. Але конкурс відбувся. З Новим роком, шановні пані та панове! Всім натхнення, тепла і миру!
З повагою, Тетяна Булах
--- 04 янв 2017 ответить
Приємно, що моя думка частково збіглася з думкою журі. Мій вибір
Іськова-Миклащук Олена Володимирівна "Коли у душу просяться слова" та Нечитайло Михайло Степанович "НАМАЛЮЮ БУТТЯ"
З пов. Людмила
Ірина Лисенко 04 янв 2017 ответить
Добрий вечір!
Голосую за:
1) Сергія Степенка "Поетичний катарсис"
2) Оксану Старицьку "І це така нехитра штука"
3) Гудзінська Михайлина "Таїна слова"
Ірина, м. Чернігів
Gallina Blanca 05 янв 2017 ответить
Малаш Олександра перше місце - розсмішили! Це все одно, що бульйонні кубики Галина Бланка краще за домашню українську курицю! Можливо це по вашому українська поезія проєвропейського напрямку????? Тоді навіщо вона нам потрібна??? Ми ж нищомо свою національну ідентичність! Чи це ми так інтегруємо в ЄС? Ну взагалі то дійсно, як інакше можна прекласти на німецьку мову досить гарного, милодійного і милозвучного вірша, скажимо - Бендебері Людмили? А ніяк! Німці його ніколи не зрозуміють!!! Зате вишуканому німецькому читачу буде цілком зрозумілий переклад української псевдопоезії! А український читач тільки сплюне....!
   
zeitglas 06 янв 2017 ответить
Поет не може бути злою людиною. Це - аксіома. Щось у Вас, утаємничена Бланка не те...
   
--- 07 янв 2017 ответить
Поетичний примітив піднесений на найвищий щабель – зло, не менше за формалізм. До речі: я не поетеса , я - читач...
zeitglas 06 янв 2017 ответить
Добрий вечір, Олесандре Володимировичу! Я пишу Вам від імені Бендебері Людмили Євгеніївни. На жаль, так склалися обставини, у неї не має можливості самостійно відіслати листа (бо вдома у неї не має мережі Інтернет).
Тепер сам лист:
Вітаю весь колектив редакції з Новим роком та Різдвом Христовим!
Бажаю міцного здоров"я
І щастя - аж через край.
Щоб в мирі і злагоді завжди жилося,
А в серці - любові розмай.
Творчого довголіття Вам!
Людмила Бендеберя.
Щиро вдячна... редакції Вашого журналу, членам журі і дописувачам, які надіслали відгуки на мій вірш.
Серед творів даного вісника особливо схвилювали мене рядки Грошка Валерія про те, як "слово зійдеться із ділом". Я згодна: діє вже вчинок - слів не треба. А вірш Кіпніс Єлизавети та Коваленко Лідії про те, що світ треба змінити на краще, щоб у ньому перемагало добро - то мета кожного з нас.
Близькі мені і рядки Козі Юрка про Поезію як молитву до Бога та Уськової Миколащук Олени, яка слова просіює "через любов". а Силіна Лілія так тонко і так точно, емко передала стан душі Поета, який шукає сенс життя у Слові і відкриває таємницю Всесвіту, окрилений Натхненням.
Нових відкриттів усім, хто прилучився до таїнства Поезії і творчої наснаги їм.

(із е-листа від 05.01.2017)
Оксана Костенко
nika.adamenko 06 янв 2017 ответить
Всiх з новим роком та Рiздвом! Менi дуже сподобався вiрш "Лови строку, пока свежа" Iрини Барабаш з Харкова. Дуже емоцiйно, пронизливо, образно. Голосую за цей вiрш!
assa5843 06 янв 2017 ответить
Доброго времени суток! Поздравляю победителей конкурса! Всех поздравляю с новым годом и Рождеством! Всем-вдохновения, творчества, удачи! Понравились многие стихотворения, но особенно хочу отметить вот это стихотворение автора И. Барабаш. Удачи!

Не отпускай строку, пока свежа.
Пока горчит на кончике ножа,
Которым режешь лук и делишь хлеб.
Не отпускай, коль пишется взахлёб.

Ведь были дни без звука, дни в глуши.
Где ни глотка, ни звука, ни души.
Где одиночество - у горла нож -
Вопило: отпусти ЕГО, не трожь!

А «отпустить» равнялось «умереть».
И умиралось долго. Только смерть
Устала, отступила, отошла
И стала вдруг никчемна и смешна.

Лови строку и музыку, лови!
В них столько муки, мудрости, любви,
В них суть твоя, в них хлеб твой и вода.
Не отпускай. Ни завтра, никогда!
yurii-cherkashin 06 янв 2017 ответить
Добрый вечер. Получил "Вiсник". Хочу отметить высокий уровень поэтического мастерства конкурсантов! Поддерживаю стихотворение поэта и автора-исполнителя из Харькова И.Барабаш "Не отпускай строку, пока свежа!". Очень тронуло до глубины души. Спасибо!
--- 08 янв 2017 ответить
Добрый день. Стихи практически всех конкурсантов класные. Если же надо отметить троих, тогда Назарук В. Т. , Иськова-Миклащук О.В., Торон В.. Ну и еще В.Ох
С ув. Анна
Олеся Григор'єва 08 янв 2017 ответить
Щиро вдячна редакції журналу «Склянка часу», членам журі, а також усім, хто сприйняв і схвально відгукнувся про мої вірші. Завжди охоче беру участь у конкурсах редакції, бо, перш за все, мені імпонують пропоновані теми. Проте отримати призове місце виявилося також надзвичайно приємним, і ліпшого початку року годі й бажати! Водночас, це спонукає працювати більше й краще.
Хочу всіх привітати з Новим роком та побажати приголомшливо приємних несподіванок і нових звершень. Адже саме у творчості ми щасливі!
Ніна 09 янв 2017 ответить
Поетів різних в конкурсі гуртує
Гора Чернеча, що століттями чатує.
І я до нього долучилась, звісно,
Пестрів розкриллями талантів VI Вісник,


Який зібрав в віршовану родину
І визнаних, і початківців воєдино.
І увірвалися в сторінок білі ніші
Нестримні, свіжі, самобутні, світлі вірші.


Із них віднесла в вищу категорію
"Ця мелодійність..." у Торон Вікторії,
А ще -- успішно рвалась в піднебесся
Терпка поезія Григор'євої Лесі.


Читала знов і знов, як дивні мантри,
"віршІ і вІрші" Малаш Олександри.
Журі із кращих вже найкращих визначало,
Проте Григор'єва і Малаш в нас співпали.


І в мене, як у початківця, справжнє свято --
Бо став "У рим скупій межі" лауреатом.
Скажу вам чесно, що і досі душу гріє
"П'ятірка" з мінусом, що від Лазо Сергія,


І ще не всілися емоції шалені
За "5", отримане від Більченко Євгенії.
Й заключне "5" -- і знову радісно-казково --
Від "головного" Олександра Апалькова.

Та, втім, за конкурс "Склянці часу" вдячний кожен:
Почули всіх, перемогти ж усі не можем.
Усіх з Різдвом! І перемог вам неодмінно,
І творчих злетів!
Волинянка Корець Ніна.
Савчук Валентина 16 янв 2017 ответить
Доброго дня.
Для чого пишуться вірші? Тут відповідь у кожного своя. Мені ж припали до душі
1. Іськова-Миклащук О.
2. Федчишин І.
3. Яцкова Л.
Савчук Валентина
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow