Концерт для АРФИ Геннадія Ляшенка у двох збірках

(ноти)



 

 

Це видання адресовано професіоналам. любителям та дослідникам арфового мистецтва. Арфове виконавство в Україні за останню чверть століття активно розвивається; cучасний репертуар, окрім редакцій та обробок, включає числені оригінальні твори українських композиторів -   сольні та камерні - у супроводі фортепіано, ансамблю чи оркестру.  В репертуарі сучасних виконавців-арфістів Концерт для арфи та камерного оркестру (1987) та п’єса для арфи соло «Контрапункти» (1992) Геннадія Ляшенка займають почесні місця.

Виконавство на арфі має давні традиції, у яких поєднуються імпровізаційні, фольклорні, віртуозно-концертні,  декоративно-колористичні елементи та навички. Складна  конструкція арфи вимагає технічної вправності, емоційної збалансованості, розвиненої художньої уяви. Про початок побутування арфи на українських землях відомо, що примірно у ІV ст н.е. культовий арфоподібний нструмент сарматів  був привнесений  у культуру Причорноморських народів (Ольвія, Херсонес, Пантікапей).  Арфа завжди була інструментом елітним; неголосне барвисте звучання її приваблювало ніжністю і вишуканістю. За часів українського бароко (ХV ст.) мандрівні українські музики бандуристи  та кобзарі, виступаючи при королівських дворах у Європі, грали лютневий репертуар на арфах доби Ренесансу, улюблених інструментах знаті.

Зі становленням професійної освіти у ХІХ  столітті, освоєння арфи в Україні набуває популярності; а у ХХ ст., собливо у повоєнні роки, внаслідок удосконалення конструкції інструменту  та завдяки його широкому розповсюдженню, арфове виконавство демонструє справжній злет. 70-ті та 80-ті роки ХХ  ст. позначені появою різноманітних творів для арфи – соло та у супроводі камерного та симфонічного оркестру. Першим українським сольно-оркестровим твором для арфи була розгорнута композиція А.Кос-Анатольського (створена у 50-ті-60-ті рр.). Традицію сольних п’єс  продовжили числені сольні та ансамблеві твори за участю цього інструменту, завдяки яким зростало зацікавлення арфовим мистецтвом,  відбувалося оновлення жанрово-стильових параметрів арфової музики.  Вивчення специфічних технічних  можливостей  та експресивної палітри арфового звучання сучасними композиторами спрямоване на розширення імпровізаційних можливостей арфи; неповторним є містично-ритуальний колорит її звучання, що   увібрав різні характеристики автентичних струнно-щипкових інструментів світу.

«Концерт для арфи та камерного оркестру» Геннадія Ляшенка (1987) присвячено першій інтерпретаторці цього твору, видатній арфістці нашого часу Наталі Ізмайловій. Їй же  належить редакція арфової партії Концерту.

З початку роботи у Києві (1966) і до теперішніх часів, Наталя Ізмайлова є незмінною виконавицею усіх прем’єрних, у тому числі сольно-концертних арфових творів київських композиторів. Від неї веде початок  професійна династія арфістів: син Андреас та онук Артемій є блискучими концертними виконавцями на арфі. Вона ж є засновницею Асоціації арфістів України та її Головою з 2010 року. На замовлення Н.Ізмайлової  Г.Ляшенком написані обидва твори – Концерт для арфи та камерного оркестру та Контрапункти для арфи соло. Абсолютне відчуття градації усіх тембрових нюансів інструменту. інтелектуальна заглибленість у процес розгортання музичної ідеї твору, визначають оригінальність  виконавської манери Н.Ізмайлової, що і стало творчим стимулом для композитора при написанні цих творів.

«У сучасному арфовому виконавстві нині важко знайти постать такої виняткової ваги та значущості, ніж Н.Ізмалова. Вона – музикант, педагог, музично-громадський діяч, один з фундаторів української виконавської арфової школи» (В.Кулікова).

Про особливе місце концертного жанру у Інструментальній музиці Геннадія Ляшенка свідчать створені ним концерти для усіх інструментів смичкової групи – Два концерти для віолончелі з симфонічним оркестром (1980) та (2001), Концерт для контрабасу з камерним оркестром (1989), Концерт-пікколо для скрипки з оркестром (2008), Концерт для альта з оркестром (2006). Окрім того, ним написано Концерт для фортепіано  - «Музика для фортепіано з оркестром» (2003), Концерт для арфи (1987), Подвійний концерт для гобою та фаготу (2017) та ін. Його захоплення концертним жанром втілено також у шести Технемах для різних складів, що є оригінальними різновидами концертно-віртуозного жанру, створеного саме Г.Ляшенком.

 У арфовому Концерті  Ляшенка модерне прочитання оркестрових необарокових традицій поєднується з класичним трактуванням формотворення концертної форми. Концерт як феномен, заснований на систематизуванні драматургічних принципів концертності, віртуозності та симфонічності, поглиблює політемброву модель оркестрового письма; таким чином, метафоричність інструменталізму у концертному жанрі пов’язується з поліфонією сенсів. Чільною ідеєю концертного жанру у Г.Ляшенка є «адресність» його  творів, присвячених або створених на замовлення  конкретних музикантів, коли діалог ментально близьких співтворців втілюється у мистецьку форму.

П’єса «Контрапункти» (1992) – зразок моно-поліфонічного твору для арфи. Контрапункт (з латинської – нота проти ноти) тут синонім поліфонії,  багатоплановості, багатоголосся, заснованого на одночасному поєднанні двох або кількох самостійних голосів, що варіюються засобами поліфонічної техніки (модальні лади, канон,  модифікування єдиної образної сфери через повторення, секвенційність). Цей універсальний засіб структурування композиції робить музичну тканину об’ємною та різноманітною. Залучення технік хорового поліфонічного стилю ХIV-XVI ст. поєднується тут з естетикою «лінеарного контрапункту» П.Хіндеміта, що розвиває музичну форму як горизонталь, насичену контрастами колориту та несподіваними змінами освітлення. Відсутність метроритмічних позначок дає виконавцеві повну свободу трактування тексту, наближає  до імпровізаційного прочитання символіки текстових метафор,  розширює  жанрово-стильові  межі цього твору.

 

Денисенко (Сапмаз) Марина, композитор, мистецтвознавець.

 

 

 

Примірники збірок можна придбати післяоплатою (відповідно: 67 грн., та 58 грн.), замовивши їх у редакції:

zeitglas.kaniv@gmail.com

 

Довідки за телефонами:

+38 (04736) 36805

+38 0679083854



Создан 19 дек 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19003, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19003, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow