Новая книга Людмили Ясної "Кохання зеленого крокодила"

(роман)



Людмила ЯСНА

 

Кохання Зеленого Крокодила

Роман

 

Zeitglasverlag 2020, 

215 стор.

ISBN 978-617-7425-54-9

 

Примірники книги можна придбати післяоплатою

130 грн. (плюс поштові витрати),

замовивши книгу у видавництві

  zeitglas@ck.ukrtel.net  або zeitglas.kaniv@gmail.com

 

 

(Вказуйте у вірному порядку Вашу поштову адресу: Прізвище та ім`я по батькові), номер найближчого до Вас поштового відділення та номер Вашого мобільного телефону.

Книга надсилається УКРПОШТОЮ.

 

* Довідки за тел. (04736) 36805 

 zeitglas@ck.ukrtel.net або zeitglas.kaniv@gmail.com

 

 

 

Людмила Ясна українська письменниця і журналістка, переможниця престижного літературного конкурсу «Коронація слова». Основні теми її творів це кохання і смерть, а ще вибір героями життєвих шляхів та подолання перешкод, які виникають при цьому. Людмила Ясна – членкиня НСЖУ та НСПУ. «Кохання Зеленого Крокодила» новий роман авторки.

 

 

 

Як метелики, які летять на вогонь, не розуміючи, що можуть обпалити крильця або й згоріти, так і герої роману «Кохання Зеленого Крокодила» прагнуть гарячого та пристрасного кохання. Кожен із них сподівається пізнати яскраве світло взаємної любові, але у долі щодо них інші плани.

Дія відбувається в Харкові наприкінці 70-х ‒ початку 80-х років минулого сторіччя.

 

 

Уривок із книги:

 

Марко вірив у дві незаперечні істини ‒ любов і смерть. Кожний народжується та йде до свого кінця. Кохання ж як повінь: заскакує тебе зненацька, приголомшує і накриває з головою. Це він уже пережив. А про інше йому ще рано думати.

Повернувшись із заполярних снігів до рідного Харкова, Марко Фірсиков ішов проситися на попередню роботу ‒ кореспондентом у міську газету. На хвильку затримався перед Будинком Преси, похмурий фасад якого відтінявся сірістю асфальту Московського проспекту.

Перед входом підняв голову й окинув поглядом будівлю, що ввібрала в себе кілька редакцій газет, конференцзал, типографські цехи, їдальню та безліч кабінетів ‒ цензора, обласної організації Спілки журналістів, навіть стоматологічний. Марко вже не пам’ятав, що тут іще є, бо останній раз відкривав ці двері років п’ять тому.

 Зайшов усередину. Тут витав газетний дух, закцентований друкарською фарбою і енергетикою акул пера, що проникав через ніздрі в голову. Марко навіть зупинився, бо хвиля спогадів перепинила йому шлях. Добре, що він, прямуючи до ліфта, не зустрів жодного знайомого. Адже через сум’яття в душі не здатний зараз ні з ким розмовляти.

Повз нього пробігали дуже юні дівчата та хлопці, а може, це він став надто поважним, якщо не сказати ‒ підстаркуватим, бо заздрісно обернувся вслід молодому сміхові й цоканню тоненьких каблучків. І у кожній дівчині він упізнавав Лілю, хоча розумів, що намагається власні ілюзії пристебнути до реальності. Пережите в цих стінах і у цьому місті взяло в тугі лещата його серце. Мрії та сподівання. Як це все знайомо!

Формальності зарахування в штат пройшли швидко і без ускладнень. З новим редактором Марко мав побіжне знайомство, ‒ той працював раніше в іншій газеті й перейшов до «Вечірки» зовсім недавно. Майбутній шеф зустрів Фірсикова дружньо, багато розпитував про роботу на Півночі, сказав, що пам’ятає його як гарного репортера й фейлетоніста та радий, що він повернувся в рідні пенати. Марко випнув груди і трохи опустив підборіддя. Він завжди несвідомо так робив, коли його хвалили. Бач, цей чоловік читав його фейлетони, а може, і гуморески.

Прощаючись і надягаючи пальто, Марко не помітив, як його рука зачепила згорнутий клапоть газети, що стирчав з кишені. Той полетів додолу, але редактор підхопив його на льоту.

‒ Ти щось загубив!

Марко озирнувся і простягнув руку, щоб забрати те, що випало.

‒ Та то «Вечерняя Москва». Я ж добирався додому через столицю, ‒ пояснив.

‒ Що ж тут пишуть колеги? ‒ редактор розрівняв сторінку і, проминаючи окремі слова, прочитав уголос: «Двадцатого октября... после футбольного матча на Большой спортивной арене... при выходе зрителей... произошел несчастный случай. Имеются пострадавшие. Проводится расследование...»

‒ Що там трапилось? Ти був на матчі?

Марко повів плечима:

‒ Ні. У Москві сніг випав. Така холодрига, ще й ожеледиця! Мужики на вокзалі теревенили про футбол у Лужниках ‒ наших із нідерландцями. Хтось там гол забив на останніх секундах. Та я не дослухався.

‒ То ти не фанат футболу? ‒ розчаровано уточнив шеф.

‒ Не завзятий вболівальник, ‒ кивнув Марко, не усвідомивши, що одразу змалів у очах редактора. ‒ Я не по цих ділах.

‒ Вперше бачу мужика, котрий не любить футбол, ‒ редактор віддав Марку газету і відчинив перед ним двері. Неначе виставив.

Марко, трохи знітившись, рушив до свого колишнього відділу листів, який тепер знову мав прийняти його як нового-старого співробітника. Відхилив двері та став на порозі, одразу зиркнувши на свій колишній стіл, завалений зараз підшивками газет і теками на зав'язках. Дві жінки ‒ молоденька і старіша ‒ підвели голови від текстів.

‒ О, Марку, оце так! Ти повернувся? ‒ заусміхалася кореспондентка Надя.

‒ А ти ще тут працюєш? Я гадав, що ти перейшла у відділ культури.

‒ Хотіла, але в мене дещо змінилося...

‒ Та я знаю ‒ доньку народила.

Марко окинув поглядом трохи розповнілу Надю, яка підвелася та ішла до нього, щоб привітатися зблизька. Вона подала йому руку, а він злегка обійняв її...



Создан 13 окт 2020



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19003, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19003, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow