Вийшла друком книга Анатолія Федя "ПЕРЕДДЕНЬ ДОБИ ВОДОЛІЄВОЇ"

ПЕРЕДДЕНЬ ДОБИ ВОДОЛІЄВОЇ - ФІЛОСОФСЬКИЙ РОМАН-ДИЛОГІЯ, Том I



Автор: Федь Анатолій
Назва мовою оригіналу: ПЕРЕДДЕНЬ ДОБИ ВОДОЛІЄВОЇ - ФІЛОСОФСЬКИЙ РОМАН-ДИЛОГІЯ, Том I
ISBN: 978-966-2306-44-6
Мова видання: українська
Рік випуску: 2013
Видавництво: Склянка Часу*Zeitglas
Серія: Сучасна художня література
Сторінок: 470
Оправа: М'яка

 

Федь Анатолій Михайлович

Народився 15 лютого 1935.

український вчений, доктор філософських наук, професор Слов'янського державного педагогічного університету, член Наукового товариства ім. Шевченка, відмінник освіти.

 

 

 ***

 

Наскрізні герої роману: Прстір частина узвишшя Українського степу і Час між голодомором (1933) і голодом (1947). Авторові достеменно не відомо, ким читачеві доводиться Антон (перша книга) і Данилко (книга друга): дідом, дядьком, братом чи іншими якимись родичами. Хвіртка, через яку підлітки збираються виходити у широкий світ – з горбилів нетесаних для міцності колючим дротом скручених. Можливо через те усюди вони свої і ніде не дома, завжди у часі й позачасом, пов’язані з силами космічними. Життя своїх героїв-дітей та їхніх матерів – Натки і Гертруди автор не вивчав за підручниками й хрестоматіями. У тому далекому сорок сьомому він жив між ними, і зараз, через десятиліття, їх світлі образи воскресила пам’ять. Це роман-спогад про вчорашній чорно-білий, подеколи кольоровий сон, який знайшов притулок на папері як філософський роман про межичасся – довоєнним голодомором і післявоєнним голодом. А ще ось про що: хай кожен буде пильним, його оточують тілесні сили, про які вона, здебільшого не має й гадки.

 

 

До Слова Анатолія Федя

 

 

Творчість відомого професора, доктора філософських наук Анатолія Михайловича Федя – яскравий феномен у сучасному європейському літературному житті. Метафоричний світ авторського художнього дискурсу приваблює високою якістю енергетичного посилу, мережаністю, строкатістю з одного боку та  криштальною прозорістю вербального полотна з іншого. Це увиразнює образне бачення читача і народжує масштабні картини життя у найширшому розумінні (від історично обумовленого контексту до космічного поза часу, від реального фізично обмеженого буття персонажа до ірреального вільного від органіки буття його духу).

Філософська проза А.Федя, у якій роман «Переддень доби Водолієвої» має визначальне місце, може зацікавити читача будь-якої аудиторії. Діапазон задоволення естетичних смаків у творі не обмежений ні віком, ні досвідом, ні територією мешкання, ні соціальною приналежністю: прискіпливий інтелектуал зможе дискутувати, розмірковувати в умовному діалозі з автором про вічні сакральні питання сутності людської душі, різнобарв’я її проявів у багатовимірному просторі, чиї межі не вміщуються у загальноприйняте «тут і зараз», допитливий підліток із зацікавленням познайомиться із життям України, яка після смертельного вироку 1932-1933 рр. тільки-но почне отямлюватися й повертатися до життя, безшабашний школярик із задоволенням буде уявляти казкові картини природи, життя якої наповнене надзвичайною пістрявістю, а любитель авантюрних сцен буде приємно захоплений фантастикою з людськими рисами.

Тема українського села перейшла у периферійний простір уже достатньо тривалий час. А саме у ньому, українському селі, знаходять свою дієвість базові персонажі роману А.Федя Простір та Час. Безсумнівним є той факт, що спіраль сюжету в межах матеріальних втілень є константною. Простір, Час, Дух та Сутність навряд чи змінили своє обличчя за останні …надцять років. Натомість атрибути їх втілень у кожній епосі піддавалися своїй оригінальній моді. Простір і Час поряд із пам’яттю Душі у 1948 р. для українського села стали такими, що увиразнили суть важливі компоненти для розвитку нації. Саме цей аспект, на нашу думку, врізається у художній світ автора, і саме цей аспект стає предметом концептуального бачення конфлікту реальності та світу «можливого».

Персонажі дилогії А.Федя – це жителі двох сіл і між тим втілення давніх душ. Тривала система вивчення поза матеріального життя людини, пояснювана як релігійною, так і суто філософською традицією ґрунтується на баченні метафізичному, за яким дух та його реальні втілення мають свою пам’ять, яка втілюється у житті людини на рівні енергетичному, скажімо, інтуїтивному. Безперечно, що реалії часу диктували діячам українського простору 1948 р. свої суто матеріальні вимоги, позаяк міркування хлопців, які й є втіленням космічного порядку на противагу людському хаосу, є відтисками давньої мудрості, яка була закладена у вже згадуваній пам’яті.

Оригінальність авторського задуму у «Передодні доби Водолієвої» полягає у непередбачуваному контрасті між простими реаліями та бароково-фантастичними вирішеннями сюжету. Існування у органічній єдності сил земних та поза земних виглядає несподівано природньо. Високоестетичний світ простої людини, яка в системі сталінського режиму є гвинтиком грандіозного державного механізму, та суто раціональний світ космічних істот, для яких земна історія є лише об’єктом експерименту, переплітаються у непередбачувані взаємодії. Математичні розсудки Зорепаса та ЗНОВа набувають ніжної чуттєвості, а перенасичені емоціями душі Антона та Данилка прозрівають спогадами минулих втілень.

Роман «Переддень доби Водолієвої» ‒ це твір, у якому парадигма питань, які читач ставитиме перед собою під час ознайомлення, є безкінечною. Автор більшість складних філософських викладок, над якими людство б’ється останні тисячоліття, лишає недомовленими, позаяк для себе відповіді, вірогідно має. Це відчувається у кожній завершено-незавершеній ситуації-епізоді, де ніби ось-ось можна врешті побачити вихід, відповідь, шлях, але остаточні висновки кожен читач зробить індивідуально.

Естетика твору А.Федя не обмежується певним літературним напрямом, не вписується у межі конкретного стилю. Автор бачить жителів українських сіл, своїх персонажів, не селянами у тому розумінні, у якому ми звикли бачити українського селянина в національній класичній традиції. Це люди з історією космічною, а не земною (принаймні їх земна історія має космічну турбулентність).

Проблематика дилогії розв’язує питання, які не перестають цікавити непересічного читача, натомість постановка цих питань достеменно новаторська: справедливість та форми її реалізації з позиції суто історичної земної та з позиції вселенської, любов у межах людської істоти та нелюдської, можливості, обмежені часом, та здібності безсмертної субстанції, права з позиції держави та з позиції Всесвіту. Дивні поєднання на тлі забитого радянського громадянина і глибоко розвиненого «его» реалізовані А.Федем у межах однієї особистості.

Оригінально вирішується автором й питання можливості уникнення невирішуваних для описуваного у творі часу питань: втеча центральних персонажів, навіть не від тоталітарної системи, а із самої планети. Зрештою, будь-яку втечу спочатку сприймають як слабкість, у романі ж це реалізація моральної свободи. На нашу думку, саме моральна свобода тісно пов’язана у «Передодні доби Водолієвої» зі свободою душі, яка в кожному з нас миготить проявами волі.

Соковита мова твору, специфіка художніх засобів, смаковиті метафоричні ланцюжки – це яскравий орнамент порушуваних автором тем. Український текст у подачі Анатолія Федя втрачає національні межі (ще з часів дискусії, розпочатої М.Драгомановим, все українське доводило своє право на існування в масштабах світових) і набуває характеристик усепроникних, поза обмежень.      

Треба відзначити, що найбільша цінність творчості А.М.Федя, на нашу думку, полягає у здатності художнього тексту народжувати у кожного можливість стати філософом. Саме тим мудрецем, який бачить речі, явища, процеси і з середини, і ззовні одночасно. Адже в наш прагматичний час з утилітаризованими перспективами, які нав’язано й мистецтву, дуже важко людині зупинитися й огледітися, щоб хоч трішки замислитися над своєю істинною місією, зрештою  пошукати її у пам’яті своєї душі й усвідомити, що життя триває не в межах років, а, припустимо, у кількостях перевтілень.

Дилогія «Переддень Доби Водолієвої» – це царина художності, у якій найскладніше, найзаплутаніше, найнедоступніше, найтрагічніше і разом з тим найпересічніше, найбуденніше, найреальніше переплелися у тугому клубку красивого, високоякісного і влучного образного слова автора.

 

Кандидат філологічних наук Грибовська Д.А.

 

 

 

 Примірник книги можна придбати післяоплатою 60 грн., замовивши його в редакції

zeitglas@ck.ukrtel.net

 

 

 

 



Создан 13 мая 2013



  Комментарии       
Всего 7, последний 4 года назад
rybka yuzhnaya 21 мая 2013 ответить
Із задоволенням прочитала Вашу чергову працю, присвячену таємницям літературної творчості. "Переддень доби Водолія" написано з великим знанням справи, він може слугувати гарним посібником поетам-початківцям, стільки в ній цінних спостережень та порад. Автор пише про те, що лягає йому на душу. Його особистий досвід-це світлий струмінь у сучасній прозі. Далеко не у всіх в особистій бібліотеці є книги на таку тему. Читачі дякують Вам за життєву науку, бо книга дала змогу багато що зрозуміти про "Переддень доби Водолія". Ви не лише прекрасний письменник, але й знавець історії України. Удачі Вам у просвіті підростаючого покоління!
bogunenko-valery 22 мая 2013 ответить
Читання творів Анатолія Федя для мене, як для історика, для працівника музею одного з міст Донеччини - Часів Яра, що географічно (і не тільки) є близьким до місця дій роману "Переддень доби Водолієвої" - означає в першу чергу відповідальність, бо є певним випробуванням на здатність до справжнього історичного мислення, непоказного почуття зв'язку з попередніми поколіннями сущих на цій степовій землі українців - земляків Стуса, Дзюби, Тихого... Роман "Переддень Доби Водолієвої" є фактично першим романом - ліричним епосом українського Донецького краю, поетико-філософським ба навіть поетико-історіософським твором, що вмістив великий життєвий досвід автора, працю його серця й розуму. Він торкається совісті читача, запитує, чи знає той відповіді на три великих питання: "Хто ми? Звідкіля ми? Куди ми йдемо?" Новизна використання прийомів "містичного реалізму", введення в якості дійових осіб Часу, Простору з максимальною прозорістю ставить перед читачем питання тяглості українського буття, причин великих трагедій ХХ сторіччя, та спонукає небайдужого, не закутого у нав'язані чужинцями стереотипи сучасника до пошуків животворчої сили народу - Любови.
Дякую авторові за творчість, щиро бажаю натхнення та нових творів. А ще хочу скласти подяку видавцеві за мождивість знайомства широкого загалу з непересічним у сучасній українській літературі твором.
Валерій Богуненко, м. Часів Яр
stukanova 23 мая 2013 ответить
Українська історія є багатовимірною, та все ж єдиною. Літературне освоєння історичної проблематики має велике значення, адже пропонує читачеві стати активною стороною осмислення подій, які викладаються у творі, на всіх рівнях – від загальнонародного до особистісного. У творі Анатолія Федя «Переддень Доби Водолієвої» присутній ще і космічний рівень, що можна, на мою думку, тлумачити як приклад інтенсифікації історіософських пошуків значення долі українства, зокрема у ХХ ст., у планетарному, загальнолюдському вимірі.
Читання твору А. Федя приваблює, серед іншого, й тим, що у романі представлена українська Донеччина у надскладний момент української історії (чи буває в ній інакше?). І можна зробити висновок, що подібні моменти історії, що є сумою особистих зусиль, особистісних історій, можуть (вибір є завжди) визначатися не лише зовнішніми чинниками, а, насамперед, життям Духу особистості, спраглого Духу, що осягає себе в трагічній історії народу.
Слід особливо відмітити, що автор майстерно володіє словом: образність, метафорика його роману робить читання захоплюючим винаходженням смислів, які не осягнути лише розумом, адже тут потрібно задіяти і почуття, й інтуїцію.
Дякую авторові, дякую видавцеві чудового роману – прикладу сучасної української літератури світового рівня.
Юлія Стуканова, кандидат історичних наук, м. Донецьк
викладач 23 мая 2013 ответить
Історію краю, де народився, пізнаю за Вашими ісповідями біографічними. Вчуся пізнавати світ та його людей за Вашими філософськими мудрими думками. Дякую за правду історичну, глибину людської думки, метафоричність викладу. Без таких книжок не зрозумієш епохальність нашої історії, значимість існування на цьому світі, істинність моральних цінностей, красу талановитого українського мовлення. Дай Боже Вам здоров я у когорті вірних друзів та вдячних читачів.Викладач-водолій
lingvomail 25 мая 2013 ответить
Дорогий Анатоліє Михайловичу! Ваша творчість є дуже популярною серед сучасних патріотів-націоналістів, для яких доля нашої держави є, як і для Вас, особистою справою. Зараз, нашу генеалогічно, історично та духовно цілісно складену націю хочуть роз’єднати. Так, в українській державі є чимало народностей, які ладили, ладять, та будуть ладити між собою, визнаючи за собою українську громадянськість. Але найбільшої шкоди нам завдають власні псевдопатріоти, яких Ви нещадно викриваєте у своїх творах. Так, наш волелюбний нарід «з глубинки» володіє античною мудрістю, фантастичною міфологією, невичерпною космічною творчою енергією, як Ви й віщаєте. Глибока повага до жінки, на нашу думку, є головним мотивом Ваших художніх творів, що не може не викликати підтримки та розуміння читачів. Змальований масштабний, невичерпний та нескінченний простір українського сільського буття у Ваших художніх творах перевершує тимчасову значенневість сучасного урбанізованого суспільства. Самобутність українського народу, про яку Ви пишите, збагачує людство! Дуже за це Вас, Анатолію Михайловичу, поважаємо й любимо, бо Ви є наш духовний атом! Будьмо!
Для довідки наводимо, що у газеті Донеччина опубліковано роман Анатолія Михайловича Федя – «Сірий», а у журналі Березіль №11-12/2010 – повість «Спекотне літо 48-го» («Над рідною хатою гойдався шуліка»). На сайтах http://www.proza.ru, http://avtura.com.ua та http://vydelka.com, користуючись пошуком, можна знайти зазначені твори та біографію шановного письменника.
Дякуємо авторам Міжнародного літературно-мистецького журналу “Склянка Часу*Zeitglas" (http://zeitglas.io.ua/).
Петро Авилівський, викладач Лозівської ЗОШ №8.
Student 26 мая 2013 ответить
Із задоволенням відкривала нову працю мого викладача та чекала неперевершеної прози, яка вражає своєю ясністю і, водночас, кожним словом примушує заглянути в себе. Я чекала оригінальних діалогів, блискучої рідної мови... І все це знайшла у романі у великій кількості. Твори Анатолія Михайловича завжди з перших речень заманюють у свій потаємний світ, який ти вже із сумом залишаєшь на останній сторінці. Так само і у цьому романі. Пролог... І я вже сама у тих страшних часах серед зими з Мадонною...
І саме ця "присутність" у романі змушує постійно звертатися до себе: Чи правильно я роблю? Чи дійсно моє життя таке? ? Хто я у цьому світі?..
Усі герої стають вмить реальними, близькими. Одним ти співчуваєшь, до інших ставишся з недовірою, але все вони викликають хоч якісь емоціїї, бо вони живі!
Говорити про цей роман можна так багато, щой слів не вистачить, та одне все ж скажу ще: дякую, що є такі твори, до яких звертаєшся з насолодою і тремтінням у серці!
Advocate 29 мая 2013 ответить
Мій добре знайомий А.Федь гарно попрацював над своїм літературним доробком. Тяжко далося пройти через фільтр саморедагування всьому тому, що було написано до цього. Його новий твір «Переддень Доби Водолієвої» - це осмислене продовження літературної творчості ВЧИТЕЛЯ з великої літери, через якого пронісся бурхливий потік подій в житті та пройшло багато людей з різними долями. Тепер автор свій збагачений досвід передає читачу, при цьому змушує замислитись над тим - Чи засвоїли ми своє історичне минуле? Чи зможемо знайти той історичний зв'язок? Чи здатні ми знайти свій шлях до КРАСИ і ДОБРА? Чи дамо ми комусь поневолити свій розум? Бо за все в житті - є своя плата. Автор використовує різні прийоми подачі матеріалу, лірично, народною мудрістю із філософським підтекстом так, що прочитане переконує читача простою життєвою правдою.
Це вже Річ, бо в неї автор вклав душу, а його душа вже належить літературі.
Для АВТОРА вже замало простору Донбасу, та й на теренах літературної України вже тісно.
За цим твором впевнений, будуть і інші.
Твором автора місце на теренах світової літератури - ЯК НАДБАННЯ ВСЬОГО ЛЮДСТВА.
Творіть Анатолій Михайлович!!! Хай Вам БОГ допомагає!!!
Чекаю на продовження Вашої творчості!!!
м. Артемівськ, адвокат Світанько Д.А.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow