Вийшла друком книга Анатолія Федя "ПЕРЕДДЕНЬ ДОБИ ВОДОЛІЄВОЇ"

ПЕРЕДДЕНЬ ДОБИ ВОДОЛІЄВОЇ - ФІЛОСОФСЬКИЙ РОМАН-ДИЛОГІЯ, Том I



Автор: Федь Анатолій
Назва мовою оригіналу: ПЕРЕДДЕНЬ ДОБИ ВОДОЛІЄВОЇ - ФІЛОСОФСЬКИЙ РОМАН-ДИЛОГІЯ, Том I
ISBN: 978-966-2306-44-6
Мова видання: українська
Рік випуску: 2013
Видавництво: Склянка Часу*Zeitglas
Серія: Сучасна художня література
Сторінок: 470
Оправа: М'яка

 

Федь Анатолій Михайлович

Народився 15 лютого 1935.

український вчений, доктор філософських наук, професор Слов'янського державного педагогічного університету, член Наукового товариства ім. Шевченка, відмінник освіти.

 

 

 ***

 

Наскрізні герої роману: Прстір частина узвишшя Українського степу і Час між голодомором (1933) і голодом (1947). Авторові достеменно не відомо, ким читачеві доводиться Антон (перша книга) і Данилко (книга друга): дідом, дядьком, братом чи іншими якимись родичами. Хвіртка, через яку підлітки збираються виходити у широкий світ – з горбилів нетесаних для міцності колючим дротом скручених. Можливо через те усюди вони свої і ніде не дома, завжди у часі й позачасом, пов’язані з силами космічними. Життя своїх героїв-дітей та їхніх матерів – Натки і Гертруди автор не вивчав за підручниками й хрестоматіями. У тому далекому сорок сьомому він жив між ними, і зараз, через десятиліття, їх світлі образи воскресила пам’ять. Це роман-спогад про вчорашній чорно-білий, подеколи кольоровий сон, який знайшов притулок на папері як філософський роман про межичасся – довоєнним голодомором і післявоєнним голодом. А ще ось про що: хай кожен буде пильним, його оточують тілесні сили, про які вона, здебільшого не має й гадки.

 

 

До Слова Анатолія Федя

 

 

Творчість відомого професора, доктора філософських наук Анатолія Михайловича Федя – яскравий феномен у сучасному європейському літературному житті. Метафоричний світ авторського художнього дискурсу приваблює високою якістю енергетичного посилу, мережаністю, строкатістю з одного боку та  криштальною прозорістю вербального полотна з іншого. Це увиразнює образне бачення читача і народжує масштабні картини життя у найширшому розумінні (від історично обумовленого контексту до космічного поза часу, від реального фізично обмеженого буття персонажа до ірреального вільного від органіки буття його духу).

Філософська проза А.Федя, у якій роман «Переддень доби Водолієвої» має визначальне місце, може зацікавити читача будь-якої аудиторії. Діапазон задоволення естетичних смаків у творі не обмежений ні віком, ні досвідом, ні територією мешкання, ні соціальною приналежністю: прискіпливий інтелектуал зможе дискутувати, розмірковувати в умовному діалозі з автором про вічні сакральні питання сутності людської душі, різнобарв’я її проявів у багатовимірному просторі, чиї межі не вміщуються у загальноприйняте «тут і зараз», допитливий підліток із зацікавленням познайомиться із життям України, яка після смертельного вироку 1932-1933 рр. тільки-но почне отямлюватися й повертатися до життя, безшабашний школярик із задоволенням буде уявляти казкові картини природи, життя якої наповнене надзвичайною пістрявістю, а любитель авантюрних сцен буде приємно захоплений фантастикою з людськими рисами.

Тема українського села перейшла у периферійний простір уже достатньо тривалий час. А саме у ньому, українському селі, знаходять свою дієвість базові персонажі роману А.Федя Простір та Час. Безсумнівним є той факт, що спіраль сюжету в межах матеріальних втілень є константною. Простір, Час, Дух та Сутність навряд чи змінили своє обличчя за останні …надцять років. Натомість атрибути їх втілень у кожній епосі піддавалися своїй оригінальній моді. Простір і Час поряд із пам’яттю Душі у 1948 р. для українського села стали такими, що увиразнили суть важливі компоненти для розвитку нації. Саме цей аспект, на нашу думку, врізається у художній світ автора, і саме цей аспект стає предметом концептуального бачення конфлікту реальності та світу «можливого».

Персонажі дилогії А.Федя – це жителі двох сіл і між тим втілення давніх душ. Тривала система вивчення поза матеріального життя людини, пояснювана як релігійною, так і суто філософською традицією ґрунтується на баченні метафізичному, за яким дух та його реальні втілення мають свою пам’ять, яка втілюється у житті людини на рівні енергетичному, скажімо, інтуїтивному. Безперечно, що реалії часу диктували діячам українського простору 1948 р. свої суто матеріальні вимоги, позаяк міркування хлопців, які й є втіленням космічного порядку на противагу людському хаосу, є відтисками давньої мудрості, яка була закладена у вже згадуваній пам’яті.

Оригінальність авторського задуму у «Передодні доби Водолієвої» полягає у непередбачуваному контрасті між простими реаліями та бароково-фантастичними вирішеннями сюжету. Існування у органічній єдності сил земних та поза земних виглядає несподівано природньо. Високоестетичний світ простої людини, яка в системі сталінського режиму є гвинтиком грандіозного державного механізму, та суто раціональний світ космічних істот, для яких земна історія є лише об’єктом експерименту, переплітаються у непередбачувані взаємодії. Математичні розсудки Зорепаса та ЗНОВа набувають ніжної чуттєвості, а перенасичені емоціями душі Антона та Данилка прозрівають спогадами минулих втілень.

Роман «Переддень доби Водолієвої» ‒ це твір, у якому парадигма питань, які читач ставитиме перед собою під час ознайомлення, є безкінечною. Автор більшість складних філософських викладок, над якими людство б’ється останні тисячоліття, лишає недомовленими, позаяк для себе відповіді, вірогідно має. Це відчувається у кожній завершено-незавершеній ситуації-епізоді, де ніби ось-ось можна врешті побачити вихід, відповідь, шлях, але остаточні висновки кожен читач зробить індивідуально.

Естетика твору А.Федя не обмежується певним літературним напрямом, не вписується у межі конкретного стилю. Автор бачить жителів українських сіл, своїх персонажів, не селянами у тому розумінні, у якому ми звикли бачити українського селянина в національній класичній традиції. Це люди з історією космічною, а не земною (принаймні їх земна історія має космічну турбулентність).

Проблематика дилогії розв’язує питання, які не перестають цікавити непересічного читача, натомість постановка цих питань достеменно новаторська: справедливість та форми її реалізації з позиції суто історичної земної та з позиції вселенської, любов у межах людської істоти та нелюдської, можливості, обмежені часом, та здібності безсмертної субстанції, права з позиції держави та з позиції Всесвіту. Дивні поєднання на тлі забитого радянського громадянина і глибоко розвиненого «его» реалізовані А.Федем у межах однієї особистості.

Оригінально вирішується автором й питання можливості уникнення невирішуваних для описуваного у творі часу питань: втеча центральних персонажів, навіть не від тоталітарної системи, а із самої планети. Зрештою, будь-яку втечу спочатку сприймають як слабкість, у романі ж це реалізація моральної свободи. На нашу думку, саме моральна свобода тісно пов’язана у «Передодні доби Водолієвої» зі свободою душі, яка в кожному з нас миготить проявами волі.

Соковита мова твору, специфіка художніх засобів, смаковиті метафоричні ланцюжки – це яскравий орнамент порушуваних автором тем. Український текст у подачі Анатолія Федя втрачає національні межі (ще з часів дискусії, розпочатої М.Драгомановим, все українське доводило своє право на існування в масштабах світових) і набуває характеристик усепроникних, поза обмежень.      

Треба відзначити, що найбільша цінність творчості А.М.Федя, на нашу думку, полягає у здатності художнього тексту народжувати у кожного можливість стати філософом. Саме тим мудрецем, який бачить речі, явища, процеси і з середини, і ззовні одночасно. Адже в наш прагматичний час з утилітаризованими перспективами, які нав’язано й мистецтву, дуже важко людині зупинитися й огледітися, щоб хоч трішки замислитися над своєю істинною місією, зрештою  пошукати її у пам’яті своєї душі й усвідомити, що життя триває не в межах років, а, припустимо, у кількостях перевтілень.

Дилогія «Переддень Доби Водолієвої» – це царина художності, у якій найскладніше, найзаплутаніше, найнедоступніше, найтрагічніше і разом з тим найпересічніше, найбуденніше, найреальніше переплелися у тугому клубку красивого, високоякісного і влучного образного слова автора.

 

Кандидат філологічних наук Грибовська Д.А.

 

 

 

 Примірник книги можна придбати післяоплатою 60 грн., замовивши його в редакції

zeitglas@ck.ukrtel.net

 

 

 

 



Создан 13 мая 2013



„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow