Названо переможців II-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора"

Конкурс на кращий поетичний твір з нагоди 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка



 

 

ПЕРЕКОНЛИВЕ ПРОХАННЯ ДО АВТОРІВ:


Хто бажае замовити примірник чи декілька примірників ВІСНИКА ІІ-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора", сповістіть про це редакцію
Примірники буде виготовлено обмеженим накладом лише для учасників та членів журі. Книга буде надсилатися НОВОЮ ПОШТОЮ. Тож, будь ласка, чітко вкажіть хто замовляє (Прізвище та ім`я по батькові),   номер найближчого до Вас її відділення та номер Вашого мобільного телефону.

Вартість примірника становитиме 45 грн.

(плюс витрати за пересилку) 

Довідки за тел: 04736-36805,
або zeitglas@ck.ukrtel.net

 

УВАГА!

Опісля отримання та прочитання ВІСНИКУ, кожен автор може долучитися до обговорення на цьому сайті. (Бажано назвати три кращі твори та їх авторів). Цю інформацію врахує журі. Остаточні результати конкурсу будуть оголошені до середині грудня.

 

Нагадуємо: 

 Це літературне змагання поетів  має відбуватися  відповідно темі  

«З гори Чернечої дивлюсь в майбутне»
і полягае у висвітленні проблем  перспективи духовного  розвитку України та її місця серед інших держав.
Редакція  міжнародного журналу "Склянка Часу*Zeitglas" та члени конкурсного журі радо ознайомлять широке коло читачів з найкращими зразками сучасної  поезії, котра не знає утисків кордонів та  цензорів.*

Умови конкурсу:

мова написання — українська або російська;

обсяг твору - обмежується "повними" двадцятьма рядками
( п`ять класичних чотиривірши четверостиший)
Тврори, які перебільшують зазначений розмір, до конкурсного розгляду НЕ БРАЛИСЯ 

вік учасників — не обмежений.
кількість творів — ОДИН!

Термін подання творів ЗАВЕРШЕНО 31 жовтня 2014 року.
У визначений термін до редакції журналу "Склянка часу*Zeitglas"

надійшло загалом
2547 твори.
  Було відібрано та допущено до участі в конкурсі  157 творів.

 * будь-який автор міг надіслати лише ОДИН власний твір на предмет його конкурсного розгляду .

редакция СЧ приймала до розгляду авторські тексти за обов`язкової наявності:


- короткого „листа” (назва твору, зазначення конкурсу)

- короткої біографії автора ( із зазначенням року народження та вірно поданої поштової адреси автора: Призвище та ім`я по батькові, вулиця, номер будинку та квартири, місто, поштовий індекс ).

* тексти повинні надсилатися е-поштою zeitglas@ck.ukrtel.net   та у роздруковці на папері з доданням електронної версії /CD, або по е-пошті/ в програмі Word або RTF (12 кегль, з чіткою різницею тире від дефісу, перевіреною орфографією, без усяких обрамлень і довільних форматувань) *

*прозові твори не приймалися.

*надаючи свої твори, автор погоджується з подальшим публікуванням чи використанням їх тексту в рамках літературних проектів журналу.

Тексти надсилалися на електронну адресу: zeitglas@ck.ukrtel.net
із позначкою «Поетичний конкурс ».

Пересилка роздрукованого тексту на папері обов‘зкова за адресою:
«Склянка Часу*Zeitglas»
Вул. Шевченка, 31/32,
м. Канів,
Черкаської обл.
19000

Автори трьох найкращих поезій будуть відзначені нагородами. Іх твори буде перекладено на німецьку мову та опубліковані на сторінках міжнародного літературно-мистецького журналу "Склянка Часу*Zeitglas"

Інші, відзначені за рішенням конкурсного журі роботи, будуть  теж публікуватися на сторінках нашого журналу та літературного альманаху «Скіфія».



Довідки за тел: 04736-36805, або zeitglas@ck.ukrtel.net



Журі конкурсу:
 

Бенедишин Любов / Україна/  (нар. 1964 р.) Поет, , член Національної спілки письменників України. Друкувалась у  всеукраїнських часописах, альманахах. Автор книжок: «Феєрія весни» (2000), «Крізь роки і сузір’я» (2002), «Вік Ангела» (2004), «По той кінець веселки» (2006), «…віще, неповторне, головне» (2010), «НОТАБЕНЕ. З нестримних нотаток» (2013). 2006 року вийшла друком  поезій російською мовою «Как это было» у перекладах Валерія Черткова (м.Санкт-Петербург). Лауреат конкурсу «Золотий тризуб» (2011).

 

 

 

Більченко Євгенія /Україна/ (Нар. 1980 р.) Поет, прозаїк, перекладач. Філософ, культуролог, Арт- куратор. Доктор філософських наук. Член Національної Спілки письменників України. Авторка книг «Моя революция» (2009), «Жесть» (2010) т.і.

 

Пасенюк В`ячеслав /Україна/ (нар. 1949 р.). Поет, прозаїк. Член МСПУ. Твори публікувалися в журналах «Литва литературная», «Донбасс», «Вильнюс», «Радуга» т.і.
Автор Книг: «Голос и больше ничего», «Образ жизни», «Объём и плоскость», «Паломник речи», «Ожидание дождя».

 

 

Лазо Сергій / Україна/ (нар. 1953 р.). Поет, драматург, прозаїк.  Член Національної спілки письменників України та спілки журналістів.  Автор поетичних збірок: “Динамит” (1992), “Провинция” (1993), ”Прямо в сердце” (1997), “Дождь под деревьями”(1999), ”Разлуки, встречи, расстоянья” (2001), “До и после” (2002), "Ти подобаєшся мені" (2003), "Магія кружіння" (2004), “Ты Та” (2007), «Майстри часу та ще чогось» (2011). Широко знаний поет-пісняр. Лауреат фестивалів «Шлягер» та «Пісенний вернісаж».  Його перу належать такі відомі твори, як «Ні обіцянок, ні пробачень», «Ти подобаєшся мені», «Афіни-Київ-Істанбул», «Вперше», «Не йди» та багато іншіх. Серед виконавців пісень автора заслужені і народні артисти УкраЇни: В.Зинкевич, Т.Повалій, В.Павлик, О.Пекун, І.Бердей,дует І.Братущик та О.Хома, Н.Сумська, Гайтана тощо.


 Апальков Олександр, /Україна/ (нар. 1961 р.) — Прозаїк, перекладач. Член НСЖУ. Головний редактор та видавець літературно-мистецьккого журналу «Склянка Часу*ZeitGlas». Твори публікувалися у періодичних виданнях України, Росії, Німеччини, США. Зокрема в часописах «Радуга», «Київська Русь», «Літературний Чернігів», «Свобода», антологіях та альманахах. Автор книг: «Два оповідання» (1998), «Нравы города Ка» (1998), «Не Боварі» (1999), «Deutsche Texte» (2000), «Львів-Луганськ-Біс» (2003), «Разложи танец» (2004), «Нотатки про дружбу» (2005), «Кизилови пропілеї», (2007), «Гришатин гріх», (2007), «Колючі дерева» (2012).

 Щоденна пошта конкурсних творів. Дякуємо авторам. Запевняємо, що всі твори будуть розглянуті.

 

Автори, твори яких, за результатами першого відбіркового туру, узято до ІІ-го Міжнародного поетичного конкурсу
"Чатує в століттях Чернеча Гора"

 

За результатами першого відбіркового туру (опісля 31 жовтня) наводимо імена всіх авторів долучених до 1-го туру. Тексти їх творів із короткою біографією авторів будуть опубліковані у спеціальному випуску Вісника Другого Міжнародного поетичного конкурсу “Чатує в століттях Чернеча Гора”.  Вісник (за бажанням) буде надіслано всім учасникам конкурсу, аби кожен мав можливість ознайомитися із текстами претендентів та долучитися до оцінювання. 
ПРОХАННЯ ДО АВТОРІВ:
 
ХТО не зазначив рік народження та адресу - надати ці данні до редакції. 
 
Хто бажатиме замовити примірник чи декілька примірників ВІСНИКА  ІІ-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора", сповістіть про це редакцію.
Примірники буде виготовлено обмеженим накладом  лише для учасників та членів журі. Книга буде надсилатися НОВОЮ ПОШТОЮ. Тож, будь ласка, вкажіть номер найближчого до Вас її відділення та номер Вашого мобільного телефону.  Вартість примірника становитиме  45 грн. 
 
 
Довідки за тел: 04736-36805,
або zeitglas@ck.ukrtel.net  
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 

Абравітова  Наталія Іванівна

*1962 р., м. Олександрія.

КАЛИНОВИЙ  ГАЙ

 

 Александрова Світлана Олександрівна

*1972 р., м. Кривий Ріг.

До Тараса Шевченка

 

Андрішко Олег Михайлович,

* 1990 р.,  м. Дніпропетровск.

ВЕЛЕТНІ

 

Антонишин Світлана

*1959 р., м. Броди Львівської обл.

ЗАСТІЛЬНІ  МЕДИТАЦІЇ

 

Базиленко Дмитро Григорієвич

*1963 р.,  м.Братськ, Росія.

Философия..

 

Байда-Слободян Іванна

*1981 р.,  м. Заболотов.

Чи ранок скрес…

 

Баковецька (Рачковська) Ірина Володимирівна

*1985 р., смт. Соснове на Рівненщині.

ПРО РОК

 

Бендеберя Людмила Євгеніївна

*1950 р., м.Лозова, Харківська обл.

Тарас Шевченко – наш сучасник

 

Білошниченко Вікторія Андріївна

* 2002 р.,  м. Лозова Харківської області.

КОБЗАР

 

Блонський Степан Денисович

*1936 р., м. Дніпропетровськ

ШЕВЧЕНКА СВІТ

 

Бовшик Богдан Богданович

*1966 р., с. Великі Грибовичі, Львівська область.

Верши добро...

 

Божко Віктор

*1961 р., м.Дніпропетровськ.

Тринадцятий апостол

 

Бойчук Роман Іванович

*1984 р.,  м. Івно-Франківськ

“Лист Т. Г. Шевченка Україні”

 

Бричко Юлія

*1996 р.,  м.Хмельницький.

До 200-річчя Батька

 

Бутнару Марія Юріївна

*1994 р., м. Чернівці

З гори Чернечої дивлюсь в майбутнє

 

Вергун Валерій Петрович

*1939 р., м. Українка, Київська область.

І УСМІХНЕТЬСЯ ТАРАС

 

Виноградська Галина

*1969 р.н., м. Львів

«Золотий перетин»

 

Вожик Юрий

*1937 р., Ратінген, Німеччина.

Моим украинцам…

 

Волинець Катерина Ігорівна

* 1992 р., м. Миколаїв.

Коханій

 

Гавришко-Бабічева Алла Геннадіївна

*1958 р., . м. Тульчин, Вінницької області.

Над Дніпровськими кручами осінь

 

Гайдук Марія Вікторівна

*1974 р., м. Кривий Ріг.

Дитині новітньої країни

 

Геник Леся (Олександра Туєшин)

*1982 р., м. Івано-Франківськ.

Стоїш, Тарасе...

 

Гладун Дарина Валеріївна

*1993 р., м. Хмельницький.

Ще...

Головецька Зоряна Василівна.

*1993 р., м. Житомир.

 «Лист до батька»

 

Головченко Віталій Андрійович

*1939 р., м. Кременчук, Полтавської області.

Поета слово не вмирає

 

Гончаренко Олег Миколайович

*1959 р., м. Мелітополь, Запорізька область.

ПЕРЕДБАЧЕННЯ

 

Григорьев Владислав Николаевич

*1947 р., м. Херсон.

Мрії

 

Грицан Тетяна Василівна

*1964 р., с. Красна, Закарпатська область.

СХИЛЯЮЧИСЬ НАД СИНІМИ ОЧИМА

 

Грушко-Колінько Зінаїда Дем’янівна

*1936 р.,  с.Старолозуватка, Дніпропетровська область.

СІЧЕСЛАВСЬКА МОГИЛА

 

Гуржій Надія Олексіївна

*1967 р., с. Баратівка, Миколаївська область.

Кобзар дивиться в душі стозоро

 

Даник Володимир

*1957 р., м.Черкаси.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

 

Дем’янюк Марія Борисівна

*1970 р., м. Хмельницький.

З-під небес

 

Дирін Ілля

*.2002 р., м.Дніпропетровськ.

Моє Придніпров’я

 

Драндар Олександр

*1942 р., м.Українка, Київської область.

ТАРАСОВІ

 

Ермоленко Юрий

*1954 р., м. Москва.

Когда умрёт последний Христьянин

 

Журенкова Лариса Василівна

*1964 р.,   м. Черкаси.

Мій пророчий  Тарасе…

 

Завалко Сергій Олександрович

*1992 р., с. Червона Слобода,Черкаська область.

« З гори Чернечої  дивлюсь в майбутнє»

 

Залізняк Світлана-Майя

*1963 р., м. Полтава.

…те й пожнеш

 

Зінченко Сергій Леонідович

* 1954 р., м. Кривий Ріг.

ТАРАСОВІ СТОВБИ

 

Івах Марія Іванівна

*? р.с. Лупулове, Кіровоградська область.

Люблю я тебе, Україно...

 

Івкова Катерина Анатоліївна

*1989 р.,  м. Севастополь.

Краiно, з Днем народження, тебе!

 

Іськова (Миклащук) Олена Володимирівна

*1983 р., с..Вербівці, Хмельницька область.

Монолог Тараса

 

Камінська  Наталка

*1978 р.,  м. Штутгарт, Німеччина.

Дитина

 

Кваснікевич Лідія

*1968 р., м.Дрогобич.Львівська область.

СОН

 

Киркач Данило

*2002 р., с. Шандриголове, Донецької області.

Я вірю…

 

Киркач Тетяна Олександрівна

* 1981 р., с. Шандриголове, Донецької області.

Молитва

 

 Кіпніс Єлизавета Наумівна

*1942 р. м.Лозова, Харківська область.

У СВІТІ Є КРАЇНА

 

Князький Орест Миколайович

*1944 р., с. Білоберізка, Івано-Франківська область.

Моє особисте уточнення про дату

народження Тараса Шевченка

 

Кобаль Мирослава Василівна

* 1985 р. с. Кам’яниця, Закарпатської області.

Вітчизна

 

Коваленко Лідія

* 1942 р. м. Кременчук,  Полтавська область.

Дорогою Пророка

 

Коваль Володимир

* 2000 р., м. Тернопіль.

«Я – України син!»

 

Коваль Оксана Євгеніївна

*1975 р., м Тернопіль.

Любіть свою країну

 

Коваль Олег Степанович

*1947 р., м. Енергодар, Запорізька область.

На чатах

 

Ковальчук Інна Гергіївна

*1971 р., м. Київ .

ТАРАСОВА ГОРА

 

Коломійченко Тетяна Омелянівна

*1938 р., м. Вільногірськ, Дніпропетровська область.

ПРОРОК

 

Комбель Володимир Михайлович

*1945 р., с. Низи, Львівська область.

Хранитель волі

 

Комісарук Володимир

*1952 р., с.Кустівці, Хмельницької області.

Як жаль...

 

 Коназюк Ганна Дмитрівна

*1977 р., м. Київ.

Відродження

 

Копачинська Богдана Василівна

*1971 р., с.Сільце, Волинська область.

Світанок новий на моїй землі...

 

Костеньова Валентина Павлівна

*1950 р., м. Сімферополь.

Заспівайте, кобзи, заграйте, бандури…

 

Костюк Світлана

*1964 р., м. Нововолинськ, Волинська область.

ВИБІР Є...

 

Краля Анастасія Володимирівна

*1990 р., м. Нововолинськ, Волинська область.

если, только,  Credo

 

Крикуненко Віталій

*1951 р., м. Москва, Росія.

Слово до кобзаря

 

Куляша Ольга Юріївна

*1998 р., с. Тростянка,  Волинська область.

“МАРІЯ”

 

Лавинюкова Тетяна Григорівна

*1947 р.,  м. Івано-Франківськ.

НАШ  ШЛЯХ

 

Лаврущенко Ельвіра Юрїївна

*1992 р., с. Зоряне, Дніпропетровська область.

Шануймо нашу Україну!

 

Лисобей Марія

*1956 р., мешкає у США.

Тарасе, дай мудрості

 

Литвинюк Юлія Анатоліївна

*1990 р., Вінниця.

Ми збудуємо державу!

 

Ліпчинський Валентин

*1958 р.,  м. Городок,  Хмельницька область.

 Крим ще повернеться назад

 

Лісненко Тетяна Станіславівна

*1959 р., м. Ромни, Сумська область.

Наш батько – Тарас

 

Лук’яненко Катерина Олександрівна

*1988 р., м. Ромни, Сумська область.

Сльози Кобзаря

 

Люліч Валентина Анатоліївна

*1983 р., м. Рівне.

МАЙЖЕ ВЕСНА

 

Лялюк Ірина

*1997 р., м.Львів.

Шевченкове слово

 

Маїло Людмила Іванівна

*1984 р., с. Колодяжне,  Волинська область.

О, милії мої дівчата...

 

Майорова Галина Григорівна

*1954 р., м. Середина-Буда, Сумська область.

І біль мине

 

Максимів Галина

*1984,  м.Долина,  Івано-Франківської область.

З ЧЕРНЕЧОЇ ГОРИ

 

Малій Олександр Григорович

*1960 р., с.Ізюмське, Харківська область.

Жебрак

 

Малярчук-Ласійчук Катерина    

*1977 р., с. Нижній Вербіж, Коломийщина.

Скажи, Тарасе…

 

Маруга Валерій Михайлович

*1948 р., м. Луцьк.

СТОН И ВОЙ

 

Мельничук Богдан

* 1952 р., м. Тернопіль.

ФАЛЬШИВЦІ

 

Мигалько Юрій Іванович

*1995 р., с.Худльово, Закарпатська область.

“Брати...”

 

Мисник Галина

*? р. м. Сміла, Черкаської області.

.Будують храми зодчі та майстри

(Твір вилучено із конкурсу) 

 

Мішин Михайло

*1948 р., м. Запоріжжя.

МИ ЗМОЖЕМ, ТАРАСЕ…

 

Москалець Микола

*1954 р., м.Канів.

Ми  такі…

 

Мотрич Микола Олександрович

*1960 р., м. Київ.

Орійцям-українцям

 

Мошенський Сергій

*1963 р., м. Шпола, Черкаська область.

  Читайте Тараса Шевченка

 

Невінчана Валентина Петрівна

*? р.,с. Северинівка, Київської області.

Як  ти,  Шевченку,  угадав

 

Нестеренко Надія Вячеславівна

 *1999 р., с. Думанці, Черкаська область.

Вірність Україні

 

Обшарська Раїса Володимирівна

*1964 р.,  м. Чортків, Тернопільська область.

 Бути українцем

 

Олійник (Бучківська) Мирослава

*1956 р., м. Варшава.

Біль Шевченка

 

Олондарь Валерія Сергіївна

*1992 р., м.Київ.

Я – українка

 

Омельченко Олеся Олексіївна

* 1952 р.,  с. Військове,  Дніпропетровської області.

Тарасу Шевченку

 

Онуфрійчук Микола Антонович

*1937 р., м.Луцьк.

КОБЗАРСЬКИЙ ДУХ

 

Павленко (Барнич) Оксана Вікторівна

*1983 р., м. Чернігів.

Діалог душ

 

Палагнюк Мар’яна Володимирівна

*1992 р., с. Лисичники, Тернопільська область.

Подіям 2014 року

 

Пащенко Микола

*1959 р., с. Нечаєво, Черкаської області.

Провидчество

 

Печора Олександр

*? р., м. Лубни.

КАНІВСЬКИЙ РОЗДУМ

 

Плотникова Раїса

 *1955 р., м. Лубни, Полтавської області.

ТРОПА

 

Подвишенний Олександр Андрійович

*1993 р., м. Рівне.

Давня пісня

 

Подолинний Анатолій Мусійович

*1940 р., м. Вінниця.

«Кавказ» на Колимі

 

Позняк Надія Михайлівна

*1960 р., м.Суми

Життя складається не тільки з боротьби.

 

Поїзник Валентина Петрівна

*1957 р., м. Черкаси.

СПОВІДАТИСЬ  ТАРАСУ  СПІШУ…

 

Поль Іщук (Кирило Поліщук)

*1991 р., м. Кіровоград.

Шевченко

 

Прокопенко Світлана Іванівна

*1992 р., м. Вишневе, Київська область.

Святиня

 

Пронь Леся Михайлівна

* 1958 р., м. Київ.

ЗУСТРІЧ

 

Пронюк Оксана Ярославівна

*1962 р.,  м. Івано-Франківськ.

Напис під світлиною

 

Пшиченко Ірина Василівна 

*1973 р., м. Баштанка, Миколаївської області.

Підбитий птах

 

Расинская (Бондаренко) Євгенія Валериіївна

*1966 р., м.Харків.

У края

 

Репеченко Сніжана Василівна

*1995 р.,  с. Мокра Калигірка,  Черкаська область.

 Проміння правди

 

Рожновський Сергій Миколайович

*1962 р., м. Маріуполь, Донецької області.

ОДНА  МОВА

 

Рома Южека.

*?р.,

ЯКА ХВОРОБА НАС ВБИВАЄ

 

Сапон Володимир Миколайович

*1951 р., м. Чернігів.

І він перо в своїй сльозі зігрів...

 

Світлак Ольга Олексіївна

1991 р., м. Вінниця.

Прокидайся, Батьку!

 

Семенюк Егор Олегович

*1997 р.,  м. Києв.

Птахи

 

Семеняк-Штангей Валентина Миколаївна

*1963 р., м. Тернопіль-Великі Гаї

ТАРАС. ОСЯЯННЯ. ОСАННА

 

Сердунич Любов Андріївна

*1959 р., смт Стара Синява, Хмельницька область.

З ЧЕРНЕЧОЇ ГОРИ

 

Сильчук Назар Петрович

*1994 р.,  м. Луцьк.

ЗАКОН

 

Сироткіна Марія Богданівна

*1993 р., м. Мелітополь.

Україна прекрасна, як праматiнко-земля...

 

Сичкова Наталія Анатоліївна

*1976 р., м. Одеса.

Прометей

 

Січкар Марина Михайлівна

*1982 р., смт.Ємільчино, Житомирська область.

Воскресіння

 

Скаченко Владлена Юріївна

*1993 р.н., м. Дніпропетровськ.

ВОЄДИНО

 

Скрипець Микола Якович 

*1949 р., м. Київ.

Дивлюся в майбуття

 

Соляр Ганна Омелянівна

*1963 р., м. Львів.

 Блокпост Чернечої гори

 

Старенький Ігор Олександрович

*1987 р., м. Кам’янець-Подільський.

Королева барикад

 

Субота Микола

*1955 р., с. Володарівка,Харківська область.

Прощай, моя хато, скраю!

 

Судус Юлія Василівна

*1991 р., м.Івано-Франківськ.

«EX UNITATE VIRES!»

 

Сула Микола

*?р.,м.Львів

КОБЗАРЕВА СОТНЯ

 

Суходол Юрій

 * 1961р., м. Городня.

Ти - Українець!

 

Таран Валентина

*1948 р., м. Добропілля,           Донецька область.

ДО ТАРАСА…

 

Тарасенко Оксана Михайлівна

* 1990 р. м. Маріуполь.

ПТАХА

 

Тимощук Іванна Борисівна

*1988 р., с. Точевики,  Рівненська область.

Обкрадена доля

 

Тимчук Володимир

*1979 р,, м. Львів.

Шлях

 

Титаренко Ольга Олексіївна

*1983 р., м.Львів.

Прометею присвячується

 

Ткаченко Сергій Миколайович

*1968 р., м.Кіровоград.

Під лежачий камінь вода не тече

 

Топчій Алла

*1958 р.,  м. Кагарлик, Київської області.

ШЕВЧЕНКО В ОРСЬКІЙ ФОРТЕЦІ

 

Узікова Оксана Володимирівна

*1976 р.,  м. Київ.

БІЛІ КРИЛА

 

Ущапівська Тетяна Дмитрівна

*1952 р.,  с.Нижні Сірогози, Херсонської області.

Лиш знати

 

Феденко Олена Олександрівна

*1998 р., с. Талалаївка.

На вічну пам’ять солдатам...

 

Франко Олеся Мирославівна

*1965 р., м.Калуш.

Вставай народе, час вже сіячам …

 

Хаммоуда Наталя

*1975., м. Махдія, Туніс.

 Через роки

 

 Хоружий Микола

  *1947 р., м. Хмельницький.                               

ТАРАСИК

 

Худолій Тетяна Миколаївна

*1956 р., м.Українка, Київської області.

КОВТОК ПРАВДИ І ВОЛІ

 

Царук Антоніна Петрівна

*1961 р.,  м. Кіровоград.

ТАРАСОВА ПЛАНЕТА

 

Царьова-Форост РаїсаЛеонідівна

*1949 р.,  м. Сімферопіль,  АР Крим.

Очима кобзаря

 

Чепурко Богдан Петрович

*1949 р., м. Львів,.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

 

Чистяк Дмитро Олександрович

* 1987 р.  м.Київ.

Чернеча гора. Лютий

 

Чиянова Марина Вікторівна

* 1989 р.,  м. Одеса.

Україні

 

Чуб Григорій Григорович

*1988 р., м.Черкаси.

До 200 річчя Шевченка

 

Шевців Михайло Миколайович

*1951 р., м. Львів.

Шлях у завтра

 

Шиманський Віктор Дмитрович

*1948 р., с. Луполове, Кіровоградська область.

Україна єдина

 

Шкурак Тетяна Олександрівна

*1987 р., м. Вінниця.

«Душа розхристана вітрами…»

 

Шмурікова Ніна Миколаївна

*1953 р.  с. Дацьки, Житомирської області.

Ідуть пліч-о-пліч два числа

 

Шовкун Юлія Сергіївна

*1955 р., м. Апостолове, Дніпропетровська область.

На роздоріжжях ...

 

Щербань (Вязова ) Оксана Володимирівна

*1959 р., м.Біла Церква,  Київської області.

  ДО КОБЗАРЯ

 

Щербаха Ольга Іванівна

* 1981 р., м. Київ.

“Небо падає”

 

Яроцька Юліана Ігорівна

*1997 р.,  м. Київ.

“Україна в обіймах омани”

 

Яцура Людмила Олександрівна

*1959 р., смт. Межова, Дніпропетровської області.

 ТЕБЕ ВКРАЇНА ВИБРАЛА САМА

 

 

ПРОХАННЯ ДО АВТОРІВ:
 
ХТО не зазначив рік народження та адресу - надати ці данні до редакції. 
 
Хто бажатиме замовити примірник чи декілька примірників ВІСНИКА  ІІ-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора", сповістіть про це редакцію.
Примірники буде виготовлено обмеженим накладом  лише для учасників та членів журі. Книга буде надсилатися НОВОЮ ПОШТОЮ. Тож, будь ласка, вкажіть номер найближчого до Вас її відділення та номер Вашого мобільного телефону.  Вартість примірника становитиме  45 грн. 
 
Довідки за тел: 04736-36805,
або zeitglas@ck.ukrtel.net 

 

 

Переможці та лауреати II -го  міжнародного конкурсу “Чатує в століттях Чернеча гора»

 

 

Автор та назва твору

Більченко Євгенія

Бенедишин Любов

Лазо

Сергій

Пасенюк В`ячеслав

Апальков Олександр

Загальний бал

 

Антонишин Світлана

*1959 р., м. Броди Львівської обл.

ЗАСТІЛЬНІ  МЕДИТАЦІЇ

-

5

3

5

5

18

 

Баковецька (Рачковська) Ірина Володимирівна

*1985 р., смт. Соснове на Рівненщині.

ПРО РОК

-

5

3

3

4

15

 

Божко Віктор

*1961 р., м.Дніпропетровськ.

Тринадцятий апостол

5

3

3

5

5

21

третє місце 

 

Гладун Дарина Валеріївна

*1993 р., м. Хмельницький.

ЩЕ...

5

5

4

5

5

24

пеше місце 

 

Залізняк Світлана-Майя

*1963 р., м. Полтава.

…те й пожнеш

4+

-

4

4

4

19+

 

Костюк Світлана

*1964 р., м. Нововолинськ, Волинська область.

ВИБІР Є...

5

4

4

5

5

23

друге місце 

 

Крикуненко Віталій

*1951 р., м. Москва, Росія.

Слово до кобзаря

4

5

4

4

4

21

третє місце 

 

Плотникова Раїса

 *1955 р., м. Лубни, Полтавської області.

ТРОПА

4+

5

3

3

4

19+

 

Подолинний Анатолій Мусійович

*1940 р., м. Вінниця.

«Кавказ» на Колимі

4+

-

4-

4

4

16

 

Скаченко Владлена Юріївна

*1993 р.н., м. Дніпропетровськ.

ВОЄДИНО

5-

-

3

3

4

15-

 

Субота Микола

*1955 р., с. Володарівка,Харківська область.

Прощай, моя хато, скраю!

5-

-

3

4

5

17-

 

Чепурко Богдан Петрович

*1949 р., м. Львів,.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

 

5-

 

2

 

3

 

3

 

4

 

17-

 

Яроцька Юліана Ігорівна

*1997 р.,  м. Київ.

“Україна в обіймах омани”

5-

-

3

5

5

18-

 

Твори переможців конкурсу:

Гладун Дарина Валеріївна

1993 р.н.

м. Хмельницький;

Україна

 

Студентка КНУ ім.Т.Шевченка,

Інститут філології,

спеціальність: «Літературна творчість,

українська мова та література»

4 курс

 

Коротка творча біографія:

 

Авторка публікацій у журналах та альманахах «Дніпро», «Сві-й-танок», «Сполучник», «Каштановий дім»; у газетах «Проскурів», «Подільські вісті», «Проскурівський телеграф», «Cool. Express газета».

Засновник та модератор студії «Prosto критика».

Головний редактор студентського альманаху «Сві-й-танок».

Лауреатка Всеукраїнського конкурсу Університету ім.Б.Грінченка «З янголом на плечі-2011» (І премія; приз глядацьких симпатій), поетичного конкурсу Арт-фестивалю «Kyiv Art Spring-2013» (І премія), конкурсу поезій КНУ ім. Т.Шевченка «Жива троянда-2013» (приз глядацьких симпатій), конкурсу поезії ім. Леоніда Кисельова. Лауреатка ІІІ премії Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова-2014» у номінації «Пісенна лірика». Переможниця конкурсу «Мі-мі-мі збірка» від Видавництва Старого Лева (2014).

Багато подорожує. Займається благодійністю.

Із великим задоволенням дивитися футбол і чорно-білі фільми.

Улюблені поети: Федеріко Гарсія Лорка, Чеслав Мілош, Томас Стернз Еліот.

Улюблена книга: «Аліса в Країні Чудес» Льюїса Керола у перекладі Валентина Корнієнка за редакцією Івана Малковича.

Особистим досягненням вважає 52 прочитані сторінки «Улісса» Джеймса Джойса.

 

 

 

Ще...

[майданами]

 

 

І

 

 

іде хлопчик. із обличчям янгола. із поступом чоловіка. йде хлопчик.

 

то сяяло сонце. непевним сірим промінням. чи так зарання. в дитини посивіли очі.

 

іде хлопчик. струна дніпрової кобзи його за небо тримає.

 

 

ІІ

 

 

іде чоловік. із обличчям янгола йде чоловік.

 

і під його ногами. реве та стогне земля. ламає камені власних кайданів.

 

іде чоловік. неосвячені кулі на попіл. єдиним поглядом.

іде чоловік. струна дніпрової кобзи його за небо тримає.

 

 

ІІІ

 

 

іде жінка. з обличчям янгола йде жінка.

 

несе у подолі пісню. несе у подолі світ. і колоситься сонце у волоссі її вечірньому.

і виростає у ній .молодий. місяць. і виростає у ній .молодій. мати.

 

іде жінка. перемерзлі кулі на квіти. єдиним словом.

іде жінка. струна дніпрової кобзи її за небо тримає.

 

 

IV

 

 

іде – людність – багатотисячна – Михаїлове військо.

іде – багатотисячне військо – дітей Марії.

 

і голоси їхні. степами розносить вітер. за кілька хвилин до світанку.

і струни старого дніпра. за небо тримають кожного.

 

...і хтось всемогутній грає на древній кобзі.

 

14.10.14

(твір опубліковано у журналі "Склянка Часу*Zeitglas", №72) 

Примітка:

 

Назва твору – «Ще...» – алюзія на найвідомішу у нашій країні пісню, і, водночас, на вірш Шевченка «Полякам» («Ще як були ми козаками...»), який (з невеликими уточненнями) описує ті події, що відбувалися під час Зимового Ренесансу (2013-2014 рр.).

 

Підзаголовок вказує на топос майдану, який є центром українського державотворення ось уже понад тисячу років.

Майдан знаходиться поза часом і простором. На ньому ми бачимо хрестоматійних персонажів творів Шевченка: ліричного героя із «Мені тринадцятий минало» (“N.N.”), гайдамаку, Катерину при надії, і ще десятки і сотні героїв, які, водночас, є нашими сучасниками, що брали участь у Зимовому Ренесансі. Але ці люди також і наші предки, які були учасниками десятків і сотень таких ренесансів. Вони, борці за ідею державотворення, відомі і безіменні, реальні й вигадані, - об’єднані майданом.

 

Цей вірш – спроба

- показати разом усі обличчя Зимового Ренесансу;

- знайти місце Шевченка у Революції Гідності;

- осмислити події, які сталися майже рік тому.

А ще це – спроба воскресити тих, чиї фотографії стоять біля Жовтневого палацу і тих, чиї світлини висять на хрестах незалежності.

 

Остання частина твору – не тільки і не стільки про Зимовий Ренесанс, скільки про сучасні події на Сході країни.

Донбас – це Голгофа українського народу, на якій щодня гинуть діти Марії. І якщо вони не воскреснуть самі на третій день, то ми, люди, повинні їх воскресити самі. Нехай ненадовго. Нехай у слові. Чи у вірші. Ми повинні повернути їм борг. Мабуть, тому зараз з’являється так багато поезій про Майдан, про Небесну Сотню і героїв АТО. Люди повертають свої борги, хто як може. І я повертаю. І повертатиму ще довго.

Дарина Гладун

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

Костюк Світлана

*1964 р., м. Нововолинськ, Волинська область.

 

 

Коротка творча біографія:


Світлана Костюк. Волинянка.30.11.1964 р.н. Освіта вища філологічна( Волинський університет ім. Лесі Українки). Працювала кореспондентом районної гагети у "забрудненій" чорнобильській зоні, директором школи. Зараз викладає українську мову і літературу. Учасник Міжнародного польсько-українського проекту "Школа в громаді, громада в школі"(2003-2004 р.), учасник Міжнародного конгресу "Література і мир" в Пакистані (2013 р.), Всеукраїнських поетичних фестивалів, форумів. Дипломант Міжнародного конкурсу "Зірка Полин", переможець конкурсів ім. Леся Мартовича, "Сто творів, які варто прочитати влітку", лауреат конкурсу "В століттях чатує Чернеча гора"("Склянка часу") та ін. Автор книг поезії "Спалахи душі", " Наодинці зі світом", "Маленьке диво" (для дітей"), "Листи без конвертів"(презентувалася на 20 Форумі видавців у Львові), "Про що шепотіли листочки"(перекладена польською мовою). Автор більше 40 пісень, написаних разом з українськими композиторами. Поезії перекладалися англійською і польською мовами. Зараз готує до друку книгу літературних пародій "Прибамбаски від Параски" і нову книгу лірики. Проживає в м. Нововолинську.

 

ВИБІР Є...


вибір завжди залишається що не кажи
хочеш лети над прірвою хочеш біжи
хочеш рятуй невбитого хочеш вбивай
хочеш топи в надмірностях ниций свій рай
вибір завжди залишається вибір є
здатне в пітьмі світитися серце твоє
може добро ділитися поміж людьми
світ цей змінити можемо тільки ми
може ще нами пишатися батько Тарас
він же і досі ще молиться кревно за нас
в бронзі йому незатишно холодно так
душу свою розхристану носить навспак
рани новітні скапують у блакить
доля "рабів" беззахисних ниє болить
гасла людей не змінюють заклики теж
ангели крила спалюють в пеклі пожеж
вибір завжди залишається що не кажи
тільки
не будьмо схожими
на муляжі...

 

(твір опубліковано у журналі "Склянка Часу*Zeitglas", №71) 

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Божко Віктор

*1961 р., м.Дніпропетровськ.

 

Коротка творча біографія:



 Народився 1961 року в мальовничому селі Вершина Друга на Запорожжі.
Згодом – Олексіївська середня школа, нові враження, щира підтримка вчителів, незвідані обрії майбуття. І – праця в місцевому радгоспі, відкриття вічної таїни хліборобської грамоти, світлих прагнень оратаїв – далеких нащадків Трипільської цивілізації.
І – ще одна сторінка життя: армійська служба, літа змужніння й самоутвердження.
 Потому – Дніпропетровськ: праця на підприємстві, закоханість у літературу, оволодіння поетичним словом. З-під його пера народжуються щирі, зігріті патріотичною любов’ю до пісенного Ріднокраю ліричні поезії, наповнені глибоким змістом, в ограненні яскравих художніх тропів.

 

Тринадцятий апостол


Апостоле, апостоле,

 Сумління – як тавро.

У спину люті постріли

Розплата за добро.

 

Апостоле, апостоле,

Блукає хижа тать.

Руків'ям шаблі гострої

Твої долоні снять.

 

Апостоле, апостоле,

Обранню від сохи,

Затісно нам у просторі,

Де злоба і гріхи.

 

Апостоле, апостоле,

Зневіра тут і там,–

Народ живе на острові,

Де моляться катам.

 

Це котрий баракудою

Продався сатані?

Іудою – не буду я,

 Клянуся на Вогні.

 

(твір опубліковано у журналі "Склянка Часу*Zeitglas", №71)

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Крикуненко Віталій

*1951 р., м. Москва, Росія.

Коротка творча біографія:

 

(9 травня 1951, Косівщина) – український поет, літературознавець, бібліотекознавець. Дипломат. 
Також редактор дитячого журналу „Жили-были” (РФ), заступник головного редактора журналу „Библиотека”.
Член Національної спілки письменників України|Національної Спілки письменників України, Спілки письменників РФ.
Закінчив Сумський педагогічний інститут та відділення журналістики ВКШ при ЦК ВЛКСМ (нині – Інститут молоді). У 1975 р. переїхав до Москви. Був представником Спілки письменників України в секретаріаті СП СРСР, на дипломатичній роботі. Викладав україністику в Московському державному університеті, редагував дитячий журнал „Жили-были”, був заступником головного редактора журналу „Библиотека”. Нині заступник директора Бібліотеки української літератури в Москві.
Автор п'яти поетичних збірників, що побачили світ у Москві та Києві: "Місячний провулок", "Молния корней", "Сонячний годинник", "Мадонны моего края", "Вічна Атлантида"; книги про малодосліджені сторінки життя та творчості українського поета Валер'яна Поліщука "Філософ з головою хлопчика", написаної на основі документальних матеріалів, що збереглися в Москві.Нагороджений Літературною премією імені А.П. Чехова.
Лауреат фестивалю "Поющие письмена-2010"

 

Слово до кобзаря

 

Не мовчи, заречись не мовчати,

Як обійме нас всіх німота

І до вуст піднесуть дві печаті:

Перша — хлібна, а ще — золота.

 

Буде так, що ні ріски у роті.

Буде так, що під ребра — мечі.

Буде згода мовчазна в народі.

Але ти не мовчи. Не мовчи.

 

Скажуть нам: «Ви своє одспівали…»

Вже із гаю  не чутно й сичів.

Перебендя куняє оспалий.

Тільки ти не мовчи. Не мовчи.

 

Будуть ставити крапки свинцеві

Після зречених, страчених слів.

І дядьки безвідмовні місцеві

Поховають їх в лоні полів.

 

У без мов`ї, у тім безголов`ї,

Що з нічого прийшло та ні з чим,

Язиками пожару та крові

Не змовчім, не змовчім, не змовчім.

 

(твір опубліковано у журналі "Склянка Часу*Zeitglas", №72)

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Вітаємо переможців та лауреатів!

Дипломи буде надіслано спец-поштою, сподіваємося ще до НОВОГО 2015 РОКУ.

 

Дякуємо всім, хто взяв участь у конкурсі та в обговоренні. Сподіваємося, шо наступний ІІІ-й міжнародний конкурс "Чатує в століттях Чернеча гора" виявить ширше коло учасників, а переможцям принесе нові нагороди.

 

Дещо від членів журі:

 

 

   

«До списку кращих потрапили вірші, яким, на мою думку, більше чи менше притаманні неординарність, яскрава (виразна) образність, глибокі (цікаві) думки, стиль, технічна вправність (чи бодай кілька пунктів з переліченого). А головне – відповідність тематиці конкурсу.

На жаль, дехто з доволі талановитих авторів, зосередившись «на висвітленні проблем перспективи духовного розвитку України та її місця серед інших держав», випустив з уваги те, що все-таки конкурс – на кращий твір до 200-ліття Т.Шевченка, а отже дух Кобзаря у конкурсному творі передбачено апріорі. З цієї причини деякі (хороші) вірші я не оцінювала.

Насправді перед авторами стояло складне завдання. Переможці, вважаю, – ті, кому вдалось віднайти «золотий перетин», втримати рівновагу між крайнощами: буквальним сприйняттям теми – і цілковитим свідомим (чи несвідомим) відхиленням від неї. Ті, хто вразив своєю майстерністю і чий вірш достойний зазвучати німецькою мовою (знову ж таки, на мою скромну думку).

Нехай переможуть найкращі!»

 

Любов Бенедишин 

 

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

«Из-за терриконов не видно Чернечу. Просто веришь, помнишь: там, за высокими

 

отвалами пустой породы - Украина.

Она с нами не одинока, мы - с нею - не одиноки.

 

Оценивать - весьма неприличное занятие. Дело не в конкурсе - дело в ракурсе.

Что различаем в разрезе военной зимы - в раскрое идущих навстречу времён?

Те, с кем состязаемся, знают ли о нас?

Удивить, убедить, обделить можно только живущих...

 

Пока не иссякли слова, будем строить тексты.»

 

Вячеслав Пасенюк

 

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Автори, яких я оцінила на 5:

 Божко Віктор «Тринадцятий апостол» - хороший дактиль, повністю без збоїв, композицію дотримано, сенс відповідає формі. Вловлюється авторський стиль та емоційність. Глибинний підтекст. Загалом, один із кращих текстів збірки.

 Гладун Дарина «Ще…» - до верлібру складніше причепитися, бо автор тут вільний. Але: це дійсно верлібр, а не його мімікрія, що приховує невміння писати силабо-тонікою. Дуже сильний образний ряд: є своє обличчя. Що сподобалося: наростання композиції з віком і статусом героїв. Сильна кінцівка-зациклювання (образ кобзи кореспондує з попередніми алюзіями). Що слабко: зайві повтори («з обличчям янгола» йдуть усі – можна було б  бути вигадливішою, однакові кінцівки фрагментів, явно не спрацювала уява). Утім, психологізм і сила – високі, дуже проникливо. Я б назвала топовим текстом збірки.

Костюк Світлана «Вибір є» − автор є поетом, що відбувся − це видно по сильній професійній формі. Кінцівка тексту – блискуча: це цвєтаєвський акорд-концентрат, а не розмазаність, як у аматорів. Зважаємо, що Світлана регулярно читає Жадана, Павлюка і мене. Впливи очевидні. Її професійність – це одночасно плюс (бо нема до чого придратися у структурному вимірі) і мінус (бо чим більше вона читає «неспокійних» поетів, тим більше стає на них схожою і втрачає свіжість: я не хочу, аби моя чи ігорева невротичність, зрештою, зробили із неї епігона – сподіваюся, вона реалізує свою самість ,потенціал є). Але, якщо абстрагуватися від моєї дружби з нею, - стає ясно, що цей вірш є єдиним текстом поета серед текстів любителів, навіть талановитих, у даному виданні. Дуже сильна інтелектуальність семантики твору, хороша гра антиноміями. Світлані явно потрібні конкурси більш серйозного формату.

 

 

Дискусійні на мій погляд автори (між 4 та 5):

Залізняк Світлана-Майя «… Те й пожнеш» – дуже важко говорити про цього автора об’єктивно мені як теоретику поетики. Знаю її давно як спочатку свою палку читачку, а потім – як палку опонентку з періодичною домішкою співчутливого скиглення домашнього пацифіста, що одночасно переймається амбіціями свого вступу до різного роду літературних спілок з похвалами від «майстрів слова», чого не терплю.  Знаючи мене, знаєш, як я до такого відношуся. Тепер про її літературу: не люблю великої кількості трьох крапок (ознака любительства і жіночої кволості у тексті, де емоцію неможливо передати інакшим чином, аніж замислено «позіхнувши). Надто сентиментально. З точки зору форми до силабо-тоніки особливо причепитися немає до чого, авторський стиль уже сформовано ,і вище він не буде, як і нижче.  Ставлю бонус за єдину немейнстрімну фразу, з якої починається вірш: «Україну так модно любити», бо співпадає з моєю позицією. Одне можу сказати: вірш чесний, як і автор. Для такої людини, як залізняк, - це верх сміливості.

Плотнікова Раїса «Тропа» − говорити особливо нема про що, крім рівної форми (що у цій збірці  - рідкість), але є інтенція для пані − бути поетом. Оцінила на 4+ або 5 - - результат залежатиме від суддів інших. Є вдалі образи, натиск, хватка. Типовий майбутній «хороший поет», яких сотні. Може, і премію матиме (що передбачуване, бо такі, як Божко, не матимуть нічого, окрім конфлікту із цим світом).

Подолинний Анатолій «Кавказ» на Колимі – поставила між 4 та 5 за надзвичайну оригінальність задуму. Чудово розумію, що це публіцистична лірика, але історія настільки щемлива і жива, що стискає серце. Це – як свіжий подих після штампованого ура-патріотизму. Викладена не банально, видимих збоїв у ямбовій структурі вірша нема, композиція наративу тексту – адекватна. Рекомендую його якось відзначити: якщо не перемогою ,то хоча б заохоченням. У нас розучилися говорити про Батьківщину іншими образними засобами, окрім «лелеки, що летять далеко». А це – як подарунок. Тим більше, автор не претендує на філософську лірику, заздалегідь мудро означивши жанр як «бувальщина». Газетою від неї не тхне, є аромат виваженої дорослої епіки. Це чудово. Підкошує трохи кінцівка, але в цілому не псує.

Скаченко Владлена «Воєдино» - поставила 5 з мінусом: відчувається класичні традиції пейзажно-медитативної лірики в дусі Ліни Костенко, до якої, звісно, автору, як до неба. Але фонетична форма твору і мелодійність – вражають. Є чари. Тонка жіноча лірика. Стиль її  –  цілком традиційний, але не дратує, а тішить.

Субота Микола «Прощай, моя хата скраю!» − абсолютний любитель від поезії ще й сільської закваски, але його розуму і образній парадоксальності може позаздрити фаховий філософ («індик у борщ попав», «біля небокраю»). Однозначно цікавий стиль мислення. Дуже сподобалося. Перший раз міщанський «малий» наратив показано так мудро і щемливо. Непроста людина. Раджу відзначити.

Чепурко Богдан «Тарас Шевченко» - нагадало жаданівське: «Дівчата, парфумами вкриті, просили в ньогоо закурити. Їм отвічав не вельми чемно Тарас Григорович Шевченко». Ставлю високу оцінку автору, який ще не вміє римувати,  за: протест проти офіціозу, розум, духовне хуліганство, сміливість, знання життя і дуже співзвучне мені розуміння сьогодення. Гадаю, цей вірш сподобався б воїнам-добровольцям. Є слабкий момент: «подонків бити» - русизмів та перевантажень патетичних закликів не люблю. Автор виграв би від більш спокійної іронічності і постмодерної документальної грайливої суворості. Істерія губить поезію.

Яроцька Юліана «Україна в обіймах омани» − непогана тоніка, глибокий зміст, розумний і суворий відчай. Образи є просто чудові: «однакові діти», «за кордонами людства» та ін. Просто чудова кінцівка: враження, що до неї підводить увесь текст («Тебе не спіймало вбивство. Тебе засліпило прозріння»). Усе вбиває назва: поети не замислюються, що ,якщо вони не можуть адекватно добрати назву, яка була б образом-ключем (а не газетним заголовком), краще лишити вірш без назви. Тоді була б однозначна п’ятірка.

 Решта: вибачайте, але нема про що говорити. Таке відчуття, що десь у селі «Червона ціцька» губернії N стоїть конвеєр з написом: «Виробництво патріотичних поезій» - з одними і тими ж словами, римами, вигуками, образами, воланнями. Що особливо дратує: «Стефин племінник, не виходячи далі ларька із пивом пише поезії про АТО, закликаючи добровольців померти за Батьківщину» (БЖ). Хай вони або туди поїдуть або не волають, аби хтось за них там помирав. Це − з моральної точки зору. З художньої – повна графоманія.

.

PS. На 90 відсотків впевнена, що моя думка не співпадає з оцінками інших членів журі, але така вже Більченко божевільна )))

 

Євгенія Більченко

 

 

 

 

 



Обновлен 29 дек 2014. Создан 27 мая 2014



  Комментарии       
Всего 136, последний 2 года назад
zeitglas 11 июн 2014 ответить
Шановні друзі!
Робите добру справу, проводячи конкурс поезій про Т.Г.Шевченка і взаємозв’язок цієї неординарної постаті з сучасними реаліями і майбутніми нашими перспективами. Вважаю, що участь у подібних конкурсах дозволяє підтримувати належну творчу флорму.
Надсилаю свіжонапиcаний вірш. Написаний (і це для мене самого – досить несподівано!) російською мовою.
Але це має своє пояснення. З одного боку це те, що у даний час разом з одним з черкаських видавництв працюю над виданням своєї (уже двадцятої!) книги і книги саме російською мовою «В авторской песне так много от автора» (об’єм 88 сторінок, формат 60*84/16). В книзі будуть представлені лірика, гумор, вірші пісенного плану і афоризми. З іншого боку мовне питання у останній час не з нашої вини було надміру загострене і не раз набувало спекулятивного трактування.
Бажаю успіхів у Ваших нелегких, але важливих проектах.
З повагою
Володимир Даник
член Національної спілки письменників України,
лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов»
8.06.14р.
з е-листа, выд 8-06.
   
didenko.nyuta 16 сен 2014 ответить
Пошта не дійсна. Не працює.
   
zeitglas 17 сен 2014 ответить
Відповідь дла didenko.nyuta:
Електронна пошта працює. Адже ми отримуємо постійно нові твори. Спробуйте ще zeitglas@ck.ukrtel.net
Володимир Радутний 15 июн 2014 ответить
дякую за надіслану інформацію.
Володимир Радутний 15 июн 2014 ответить
Прочитав умови й виявив. що мій вірш про Т.Г.Ш. добре "вписується" в тему, але "не вмішається" в оголошений розмір з 20 строчок. У мене 9 строф (тобто, 36 строчок). То я так розумію, що його не можна надсилати? :(((
   
zeitglas 16 июн 2014 ответить
Умови для всіх однакові. Їх слід дотримуватися.
Наталія 09 июл 2014 ответить
Всі надіслані твори зразу будуть розміщені на вашому сайті, чи можна буде прочитати тільки три найкращих?
   
zeitglas 09 июл 2014 ответить
На сайті буде розміщено лише твори авторів, котрі пройдуть до II-го туру конкурсу. Їх твори також будуть оприлюднені у спеціальному випуску ВІСНИКА конкурсу, який (за бажанням авторів) буде надіслано кожному, як і членам журі. Опісля чого буде влаштовано спільне голосування за кращих авторів.
Ольга 26 авг 2014 ответить
Доброго дня. Чи не могли б Ви розповысти про перспективи, які чекають на учасників і переможців такого поетичного конкурсу?
   
zeitglas 26 авг 2014 ответить
Автори трьох найкращих поезій будуть відзначені нагородами. Іх твори буде перекладено на німецьку мову та опубліковані на сторінках міжнародного літературно-мистецького журналу "Склянка Часу*Zeitglas"

Інші, відзначені за рішенням конкурсного журі роботи, будуть теж публікуватися на сторінках нашого журналу та літературного альманаху «Скіфія».
zeitglas 30 авг 2014 ответить
Доброго дня, шановні члени жюрі конкурсу «З гори Чернечої дивлюсь в майбутнє»!
Отримавши вашого листа про проведення вказаного конкурсу, одразу вирішила взяти у ньому участь, адже відзначення 200-річного ювілею Т.Г. Шевченка не пройшло повз мене.
Хочу представити на ваш розсуд твір, присвячений як 200-річчю з Дня народження поета, так і темі воєнних та політичних подій, які у цей час відбуваються. Трвір називається "Майже весна, адже День народження Т.Г. Шевченка на початку весни, у цец же час почалися воєнні дії на Сході держави. Тому у назві висловлене сподівання на те, що врешті-решт в Україні почнеться весна і з оновленням природи розквітне нова України, за яку гинуть наші побратими-українці і за яку молив Господа Т.Г. Шевченко. І саме в цей час, читаючи великого поета, відзначаючи вказаний ювілей, ми його словами не лише піднімаємо патріотичний дух, але й в черговий молимося за ту омрітяну і виплакану поетом і українським народом державу Україну.
З повагою, В. Люліч
е-лист від 30.08.
З повагою Сніжана Чепринко 30 авг 2014 ответить
Доброго здоро'я, шановним членам журі і учасникам міжнародного поетичного конкурсу. Дійсно події в Україні сколихнули весь світ, але принаймі радує те що навіть в такий важкий час для країни проводяться такі мирні заходи. За незалежність нашої держави гинуть наші герої, наші мужні діти і правду кажучи хочеться зберегти хоча б щось, що може виправдати їхні відважні подвиги, щоб принаймі вони знали і вірили, що герої не вмирають. Дійсно творчість Т.Г. Шевченка відіграла чималу роль у житті українського народу. А що тепер!?
Шановні члени журі поетичного конкурсу, чи не могли б ви розповісти про долю попереднього поетичного вісника, що вмістив у собі твори першого туру. Чи можливо творчістю допомогти підняти рівень культури і зменшити рівень кровопролиття в нашій країні?
   
zeitglas 30 авг 2014 ответить
Шановна пані Сніжано, про вісник попереднього конкурсу дивіться, приміром сайт:
http://zeitglas.io.ua/s424809/nazvano_peremoj
civ_i-go_mijnarodnogo_poetichnogo_konkursu_ch
atu_v_stolittyah_chernecha_gora

та долучайтеся до спільної справи. Західні країни вважають, що більше заплутаності, хаосу в світі, то краще. І коли нині око-в-око стоять, глузуючі одне з одного, наші сповгромадяни, всеж души споріднені.
zeitglas 17 сен 2014 ответить
Низький уклін Вам за добру справу. Я працюю вчителем у школі і бачу, наскільки низькою є духовна культура дітей (а , іноді, і дорослих). Надіюся, що разом нам удастя виховати справжніх патріотів своєї землі.

Іванна Байда-Слободян

з е-пошти від 16.09.2014
   
З повагою Сніжана Чепринко 23 сен 2014 ответить
Дійсно, чомусь українці перестали цінувати свої власні надбання, традиції і т.д. Радує те що у такий непростий час організовано вдається пригадати і українських поетів, письменників, традиції, символіку, також вдячна організаторам творчого поетичного конкурсу, шкода, що багато хто не оцінює одразу мир і мирні заходи. Також влучно сказано редакцією СЧ, що нині око-в-око стоять, глузуючи одне з одного наші співгромадяни, всеж душі споріднені. Не час глузувати, не час радіти, час дійсно змінювати країну. Життя в країні починається з нас самих, а саме по собі краще не стане
zeitglas 19 сен 2014 ответить
Дякую, шановним організаторам, за те, що робите важлмву справу у такий складний для Країни час!

З повагою!
Сергій Рожновскьий

з е-пошти від 18.09.2014
zeitglas 30 сен 2014 ответить
Термін подання творів ПРОДОВЖЕНО до 15 жовтня 2014 року.
   
zeitglas 14 окт 2014 ответить
Термін подання творів ПРОДОВЖЕНО до 31 жовтня 2014 року.
Галина Виноградська 15 окт 2014 ответить
Цікаво, скільки творів вже надійшло, скільки відібрано для подальшого конкурсного змагання (якщо вже відбиралися) ?
   
zeitglas 20 окт 2014 ответить
На сьогодні надійшло 1979 творів. Втім, не всі вони були допущені до участі у конкурсі. Почасти авторами неуважно читалися умови щодо тематики та розміру твору. Втім, у всіх ще є час. Опісля 31 жовтня 2014 року буде розміщено на цій сторінці імена авторів, твори яких увійдуть до ВІСНИКА ІІ-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора",
Примірники якого буде виготовлено обмеженим накладом лише для учасників та членів журі. Книга буде надсилатися, тим, хто її замовить, НОВОЮ ПОШТОЮ. Тож, будь ласка, вкажіть номер найближчого до Вас її відділення та номер Вашого мобільного телефону. Вартість примірника становитиме приблизно 35-40 грн. Остаточна вартість буде з`ясована опісля 31 жовтня.
Довідки за тел: 04736-36805,
або zeitglas@ck.ukrtel.net
nefertiti72 02 ноя 2014 ответить
Доброго дня! Є маленьке прохання! Я народилась у місті Інгулець, але зараз воно входитьь до міста Кривий Ріг, тож буде правильно вказувати Кривий Ріг. З повагою, Світлана Алексанрова.
zeitglas 02 ноя 2014 ответить
Добре.
Руслана 03 ноя 2014 ответить
Вітаю колектив редакції із такою важливою для всіх авторів-учасників подією.
124 03 ноя 2014 ответить
Як можна замовити примірник Віснику з обраними поезіями?
zeitglas 04 ноя 2014 ответить
Читайте уважно (Книга буде надсилатися НОВОЮ ПОШТОЮ. Тож, будь ласка, чітко вкажіть хто замовляє (Призвище та ім`я по батькові), номер найближчого до Вас її відділення та номер Вашого мобільного телефону.

Вартість примірника становитиме 45 грн.

Довідки за тел: 04736-36805,
або zeitglas@ck.ukrtel.net)
Відповідальна 04 ноя 2014 ответить
Скажіть, будь ласка, а коли остаточні будуть відомі результати цього конкурсу( приблизна дата), чи я щось пропустила?...
   
zeitglas 05 ноя 2014 ответить
До кінця листопада, напевно.
сичкар 11 ноя 2014 ответить
скажите пожалуйста когда мы сможем полистать Весник.ждем.ждем.спасибо!
zeitglas 11 ноя 2014 ответить
Днями почнемо розсилку.
сичкар 11 ноя 2014 ответить
спасибо
zeitglas 14 ноя 2014 ответить
Від редакції:

Опісля отримання та прочитання ВІСНИКУ, кожен автор може долучитися до обговорення на цьому сайті. (Бажано назвати три кращі твори та їх авторів). Цю інформацію журі прийме до уваги. Остаточні результати конкурсу будуть оголошені у середині грудня.
myroslawao 14 ноя 2014 ответить
А учасники конкурсу мають право голосувати?..
zeitglas 14 ноя 2014 ответить
Звичайно. Заради цього й видається ВІСНИК. Втім, остаточне рішення буде за журі.
--- 15 ноя 2014 ответить
Добрий день! Прошу редакцію взяти до уваги, що найблище до мого села відділення Нової пошти знаходиться у місті Ковель, вул. Театральна 18, відділення №2. Дякую. Маїло Л.І.
сичкар 16 ноя 2014 ответить
Відправка Вісника розпочалась ?чи ще ні .спасибі.
lubavka3 16 ноя 2014 ответить
А чому не можна на звичайне поштове відділення? Хто оплачуватиме надсилання?
zeitglas 18 ноя 2014 ответить
Автор. Коли він цього не хоче, не замовляє. Справа доброї волі. Це - спец-видання.
zeitglas 19 ноя 2014 ответить
Дуже вдячна за інформацію - для мене участь у Вашому конкурсі - гарна подія і можливість самореалізації, що додає впевненості в собі - це людині потрібно в кожнім віці.

З повагою,

Ганна Соляр
grignikvlad 19 ноя 2014 ответить
Моє бачення щодо прізвищ трьох авторів кращих творів із наданого переліку учасників конкурсу: Журенкова лариса, Шевців Михайло та Вергун Валерій. Бажаю всім нам успіхів! Вдячний всім організаторам Конкурсу. З повагою,Владислав.
Світлана Александрова 19 ноя 2014 ответить
Враження та авторів трьох найкращіх творів можна буде написати лишень ознайомившись з творчими роботами.А це буде після отримання "Вісника". Отож, чекаю..
Марина 20 ноя 2014 ответить
Цікаво, люди вже голосувати починають, не бачивши творів? Сподіваюсь на якісну роботу журі та відсутність популярного нині, "накручування" голосів. Нехай переможуть дійсно гідні, а не ті, у кого більше друзів-знайомих з виходом до і-нету!

Дякую організаторам конкурсу!
   
avtornarodu 20 ноя 2014 ответить
Хочеться сподіватися, що так і буде, як Ви наголошуєте. Маю гарний приклад: я брав у часть у першому такому конкурсі, чудово бачив перебіг голосування, де за деяких авторів голосували цілими блоками. Коли ж зрозумів, що маю мало голосів, бо чи то писанина моя слабенька, чи тому, що не залучав до голосування купу знайомих, - здалося, що до фіналу не втраплю, однак якою ж була моя несподіванка, коли мій твір став одним із найкращих. Звісно, думку авторів варто враховувати, але що може вийти з того, коли переможця визначають лише учасники, ми всі чудово розуміємо: поза відзнаками можуть опинитися справді непересічні твори, як-от було першого разу з віршем пана А. Марущака "Дон Кіхот в Україні" - я відкрив для себе цього автора, віддав за нього свій голос, хоча й не допомогло. Натомість часто переважали голоси за твори, рівень яких недотягує навіть до середнього, але автори яких мають багато друзів, на що Ви й натякаєте. Звичайно ж, кожен із нас має власну думку (це стосується й журі), тож однозначно всі не будуть задоволені. Маю надію, що колись імена когось із переможців яскраво засяють на небі нашої літератури. Хай щастить усім, хто долучився до розвитку українського письменства!
З повагою, учасник конкурсу О. Андрішко
Юрій 20 ноя 2014 ответить
Дуже несподіване голосування у пана Владислава! Хотілося б знати, коли він встиг прочитати твори зазначених ним авторів, і взагалі чи читав він ці твори?
автор 21 ноя 2014 ответить
А чому не було повідомлено, що крім 45 грн, за вартістиь примірника, треба заплатити 25 за доставку в моє місто???
   
zeitglas 21 ноя 2014 ответить
Будь ласка, читайте уважно інформацію цього сайту. Вона ж пишеться для всіх.
січкар 21 ноя 2014 ответить
доставка новоі пошти не є безкоштовною і шановні автори вас друкують і це головне не будьте такими крихтоборами.удачи
січкар 22 ноя 2014 ответить
сьгодні отримала примірник Житомирська обл.91грив.
сичкар 22 ноя 2014 ответить
Очень интересные и содержательные стихи.От некоторых мороз по коже в хорошем смысле но с выбором только трех очень трудно.
--- 23 ноя 2014 ответить
Юрію, шановний і дорогий колеже (якщо, звичайно, я маю право так звертатися до Вас)! Так, я далекий від рівня Вашої творчості, а тим паче - від членів журі, одначе, як мені здається, маю право на своє бачення щодо віршів, які мені сподобалися або ж не сподобалися за моїм рівнем вміння читати і мислити, дякуючи хоча б одній моїй звилині мозку. Мені байдуже, якщо Вам зовсім не до вподоби вірші тих, до кого є моя прихильність, яких я оголосив. Хто скільки "дав" мені і якого саме хабаря, то це вже, вибачайте, секрет - "коммерческая тайна". Та головне не це. Пане Юрію, а чим Вам не до вподоби вибрані мною вірші: "Шлях у звтра" чи "Мій пророчий Тарас" а чи "І усміхнеться Тарас"? Тож, можливо, Ви мені дозволите залишитися зі своїм вибором? Якщо Ваше "так", то моя Вам безмежна вдячність. А якщо Вас десь, якось, в чомусь "давить жаба", то приїздіть до найкрасивішого південного міста-райцентру, побувайте на його чудовій набережній та прочитайте четверовірш, викарбуваний одним невідомим самобутнім поетом: "Якби нас "жаба" не давила, І щоб була у нас ще сила, Якби ще мудрості додати, Яку б могли країну мати!..". Мені здається, що, хоча ми з Вами зовсім прості, пересічні, над цими словами і нам треба трішечки замислитися і спуститися на нашу землю грішну... Хоча впевнений, що Ви безгрішні. Тож, успіхів Вам!
Glamourk 23 ноя 2014 ответить
Доброго дня, дорогі друзі. Прочитала Вісник з творами конкурсу. Дуже багато достойним робіт, проте хотілося б виділити саме наступні (вони в своєму роді чимось здалися мені особливими): Вергун Валерій Петрович "І усміхнеться тарас",
Гладун Дарина Валеріївна "Ще" та акровірш Судус Юлія "Ex unitate vires "
Kisyli 23 ноя 2014 ответить
Добрий вечір. Перш за все, дуже дякую за надісланий збірник. Отримала Вісник досить швидко, тому мала можливість за вихідні ознайомитись з роботами конкурсу. Вибрати три роботи дійсно важко. Вірші дуже різноманітні! Кожен автор по-своєму особливий. Не знаю, чи моя думка візьметься до уваги, проте я все-таки оберуть на свій смак роботи, які мені імпонують. 1. У попередньому коментарі вибраний вірш "І усміхнеться Тарас' Вергуна Валерія, я теж собі вподобала цю роботу. Як на мене, твір дуже змістовний, має гарні та сильні рими. 2. Оскільки акровіршів мало, я теж обрала акровірш Судус Юлії, оскільки він у своєму жанрі один з найвдаліших. Зміст, рима та ідея досить чіткі та добре відповідають на питання майбуття України, що було умовою конкурсу. 3. Субота Микола "Прощай моя хато, скраю". Цей вірш теж мені здався теж особливим, неординарним та цікавим.
Жаль, що не можна обрати більше ніж три твори. Щиро бажаю всім удачі!
сичкар 23 ноя 2014 ответить
Добрий вечір.Вірші всі гарні але буду оберати ближчих до наданоі теми.1-Подвишений Олександр 2-Ткаченко Сергій 3-Чианова Марина.
Юрій 24 ноя 2014 ответить
З технічої точки зору вірш Вергуна Валерія Петровича «І усміхнеться Тарас» непоганий. Є цікаві метафори: вишнева кров та інші. Разом з тим по змісту є зауваження:
1. Незрозуміло, що хотів сказати автор, любові до Батьківщини немає. Вірш написаний головою, а не серцем.
2. Бог – один, там де багато богів немає ладу в країні.
3. Хто загарбник, і до чого тут доля України? Проблеми треба шукати у собі!
4. Трипільці були землеробами, а не агресорами.
5. Тема не висвітлена. З того, що буде мед і квас ще не значить, що Україна буде щасливою. Меньше треба дивитись телевізор, щоб не плутати грушне з праведним...

Тож хай вибаче мене пан Вергун. А перемогу я поки що віддав би Гайдук Марії Вікторовні, за вірш: «Дитині новітньої України», дуже цікаво розкрита тема любові до Батьківщини, але тут теж тема її долі не розкрита. Та все ж остаточно треба дочитати уважно твори усіх авторів до кінця та вибрати трьох найкращих..., а перможців вирішить журі, бо у кожного своя особиста думка.
zeitglas 24 ноя 2014 ответить
Отримала примірник вісника - дуже вдячна. Ви робите благородну справу, започаткувавши цей конкурс: по-перше, вшанування пам'яті Кобзаря - важливе на загальнонаціональному та міжнародному рівні, по друге, Ви надаєте можливість висловитись найширшому колу поетів - як професійних, так і аматорських.
Дуже важко визначити три кращі вірші, та і не вважаю це для себе правомірним, як не професіонал. Але, перечитавши збірку, виділила для себе біля 30 віршів, які сприйняла енергетично. Якщо Ви вважаєте за доцільне, готова вислати перелік авторів.
Очікую також на осінній випуск альманаху "Скіфія".

З повагою,

Ганна Соляр.
(е-лист від 24.11.)
Пшиченко Ірина 24 ноя 2014 ответить
Вітаю всіх! Як для мене, дуже багато віршів повторюються як в словах, так і у висловленні теми....
Тому, вважаю, нехай журі буде останнім, хто визначить переможців... Болісно тільки те, що тема у віршах, така ж актуальна і хвороблива, як у творах Шевченка.Дякую всім, хто організував конкурс. Всім натхнення.
Світлана Алеександрова 24 ноя 2014 ответить
Нарешті отримала свій примірник. Радості було!!! Та теперь до діла.
Дуже уважно, вголос, по декілька разів читала кожного вірша. З акцентами та наголосами. Позначіла три, самі на мій погляд "смачні" вірші. Де є і римма, і ідея, і незаштампованність. Тому що зустрічалось дуже багато штампів, і коли читаєш такого вірша, він тебе не "хвилює".. Нема в ньому душі. Або душа поета така стандартно відчуваюча, або я вредна))) Отож розподіляю місця у своєму суддійстві. Почну з третього місця:
3) Почесне третє місце займає автор Позняк Надія Михайлівна . Вірш дуже сподобався, дуже "теплі" образи. Гарні римми, та головне ідея. Щоправда, здається відхилилась від теми конкурсу. Але вірш того вартий.
2) Почесне друге і перше місце (бо не можу візначитись поміж ними) Обшарська Раїса Володимирівна та Крикуненко Віталій. Раїса мене полонила свіжістю ідеї, і такою патріотичністю, що я б навіть рекомендувала такі вірші в школі вчити дітям на уроках патріотизму. Ці речення:"О! Бути українцем.." це неперевершенно! Дякую особисто! Вірш Віталія мне покорив такою ритмічністю, що я поки його прочитала 3 рази,трохи навіть вивчила. Дуже легкий у читанні, такий запам'товуваний(хоч і нема такого слова, але я його придумала) Ідея теж.. Така ..Революційна.. Як гімн, як призов.. Я вражена! У мене аж сльози виступили від хвилювання. Дякую, Вам, Віталію!

Усім іншим я бажаю натхнення, творчого кругозору,та відмітити, що українською мовою має бути "Янгол" а не Ангел))) Всім добра! Всі-чудові!
   
--- 27 ноя 2014 ответить
Добрий вечір ! Гарний, змістовний коментар...А от щодо янгола, то ангел теж припустимо і нормативно . З повагою, Марія.
zeitglas 25 ноя 2014 ответить
Доброго дня!

Надсилаю перелік авторів, вірші яких максимально близькі за духом (в алфавітному порядку):

Байда-Слободян І.
Божко В.
Вергун В.
Виноградська Г.
Вожик Ю.
Гайдук М.
Ковальчук І.
Общарська Р.
Позняк Н.
Пронь Л.
Расинская (Бондаренко) Є.
Соляр Г.
Сула М.
Царук А.
Шмурікова Н.
Шевчук Ю.

З повагою,

Ганна Соляр

з е-листа від 25.11.
zeitglas 25 ноя 2014 ответить
Доброго дня та доброго всім здоров'я! Сьогодні отримала примірники. Подарую в бібліотеки наші! Дякую!!! Щиро вдячна за організацію такого потрібного конкурсу. У кожного є своя думка. Журі визначиться із переможцями. Я вважаю, що вірші повинні відповідати тим критеріям, які були поставлені перед учасниками. Мені сподобались поезії Вергуна Валерія Петровича, Коваленко Лідії , Онуфрійчука Миколи. Бажаю всім щастя у мирі та радості!
Л. Яцура.

з е-листа від 25.11.
Юрій 25 ноя 2014 ответить
Для Галини Соляр, на вірш "Блокпост Чернечої гори"... коментар до червертої строфи: Шевченко не закликав до братовбивчої війни, він закликав боротися з панами, а не єдинокровними братами. І писав:

"Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!" , а також:

"Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають".
А слово "блокпост", Галино, зіпсував досить таки пристойний вірш!

А на мою думку кращими є такі твори: Головченко Віталій Андрійович "Поета слово не вмирає"; Гайдук Марія Вікторівна "Дитині новітньої країни"; Шовкун Юлія Сергіївна "На роздоріжжях...". І додатково хотілося б відмітити вірш Хаммоуда Наталі (з Тунісу!) "Через роки", за розкриття такої актаульної і непростої для України теми, як заробітчанство... До цього переліку можна було б добавити ще півтора десятка гарних віршів, але на жаль умовами конкурсу передбачено виділити лише три.
--- 26 ноя 2014 ответить
Безумовно, будь-яка сфера мистецтва, в першу чергу орієнтована на емоційне сприйняття загалом, тому годі сподіватись на «моно трактування» того чи іншого твору – скільки людей, стільки думок. Але дозвольте відповісти коментарем на коментар щодо мого вірша. В ньому ні натяку на «братовбивчу війну» - ви плутаєте поняття братовбивчої війни і визвольної боротьби. Вами процитовані слова Шевченка «обніміться ж, брати мої…», але для того, щоби братам обійнятись – треба ВЗАЄМНЕ бажання сторін. А коли брат іде на брата, про які обійми може йтися, це вже, швидше, варіант Каїна і Авеля.

Дозвольте навести інші рядки поета («Заповіт»):

«… вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.»

І ще («Кавказ»):

«Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Україна в різні часи пройшла через боротьбу за волю і незалежність з численними супостатами – внутрішніми і зовнішніми… Але саме те, що Шевченко не визнавав поневолення, як явища, і поневолення України – понад усе, саме те, що він спонукав до священного бою за волю, і зробило його трибуном українського народу на ВСІ часи. І у прив’язці до теперішнього моменту – заклик Шевченка до борні, до бою – більш, ніж актуальний.

А що стосується слова «блокпост»: вірші авторів рясніють термінами, породженими і пов’язаними з Майданом і подіями на сході – це неминуче і логічно., не можна бути відірваними від сучасності. Блокпост – це укріплений пропускний пункт, застава, «блокуючий пост». І тому Чернеча гора заслуговує на почесну назву «блокпост №1 України» - це пропускний пункт і місце очищення, оборонний пост нашої державності і духовності.

Мені б хотілось утриматись щодо подальшої полеміки, адже, як я вже казала, скільки людей, стільки думок, але, принаймні, це була спроба пояснити свою позицію. Є час на обійми, є час на бій і боротьбу…

Ганна Соляр
lisnenkotatiana 26 ноя 2014 ответить
" Душа розхристана вітрами" Тетяни Шкурак, "Ковток правди і волі" Худолій Тетяни, "Тропа" Плотникової Раїси. Також заслуговують на увагу "Слово до Кобзаря" Крикуненка Віталія, "Чи ранок скрес" Байди_Слободян, "Кобзар дивиться..." Гуржій Надії, "Дитині новітньої України" Гайдук Марії.
vlavynyukov 26 ноя 2014 ответить
Будь ласка, повідомте коли будуть підбиті підсумки конкурсу. До якого часу прийматимуться коментарі, в яких учасники конкурсу можуть висловити свою думку. Може, про це десь йшлося, але я не помітила чітких вказівок на терміни.
   
zeitglas 27 ноя 2014 ответить
Про це зазначено вгорі цього сайту (виділено навіть ЧЕРВОНИМ) -
УВАГА!

Опісля отримання та прочитання ВІСНИКУ, кожен автор може долучитися до обговорення на цьому сайті. (Бажано назвати три кращі твори та їх авторів). Цю інформацію врахує журі. Остаточні результати конкурсу будуть оголошені до середині грудня.



Нагадуємо:

Це літературне змагання поетів має відбуватися відповідно темі
«З гори Чернечої дивлюсь в майбутне»
і полягае у висвітленні проблем перспективи духовного розвитку України та її місця серед інших держав.
zeitglas 27 ноя 2014 ответить
Читаю і отримую задоволення. Такі різноманітні і проникнуті патриотизмом вірші. Обирала більш оптимістичні і саме про майбутнє країни. Призвища авторів:

Сергій Миколайович Рожновський

Завалко Сергій Олександрович

Івкова Катерина Анатолїївна

із е-листа від Оксана Тарасенко, 27.11.
Відповідальна 27 ноя 2014 ответить
Важко визначити, слово має бути за професійним журі, якщо враховувати умови конкурсу, адже купа віршів просто напросто переповідають про страждання України, до того ж вірш мав би вразити своєю нестандартністю, вважаю. "Вісник" до кінця ще не дочитала...
Лідія Коваленко 27 ноя 2014 ответить
Вітаю редакцію „Склянка Часу” і дякую за творчий конкурс, а також видання ВІСНИКА з творами поетів - учасників конкурсу. Чимало віршів сподобалося. Згідно з умовами, виділяю три роботи:
1. Гладун Дарина "Ще".
Цей творчий доробок - високої філософії та мудрості, незвичайний як Всесвіт, який наче і нам надає крила, щоб триматися за небо.
2. Гавришко-Бабічева Алла.
У вірші вдало поєднуються ліричність природи і виразне висвітлення знаковості монумента на Чернечій горі та сторінок „Кобзаря”. „І вдивляється в очі Вкраїни невмирущий Шевченко Тарас”.
3. Плотникова Раїса „Тропа”.
Вірш зацікавив тим, що неповерховий, а глибокодумний. Мова багата таким високим змістом, що дійсно хочеться піти цією тропою назустріч „Другому пришестю”.
--- 27 ноя 2014 ответить
Доброго вечора! Збірка дуже цікава і всі вірші гарні. Найбільше сподобалися :
1.Костюк Світлана " Вибір є"
2. Крикуненко Віталій " Слово до Кобзаря"
3. Подолинний Анатолій " Кавказ" на Колимі"
   
Марія Дем"янюк 27 ноя 2014 ответить
Доброго вечора! Збірка дуже цікава і всі вірші гарні. Найбільше сподобалися :
1.Костюк Світлана " Вибір є"
2. Крикуненко Віталій " Слово до Кобзаря"
3. Подолинний Анатолій " Кавказ" на Колимі"
Андрій 27 ноя 2014 ответить
Добрий вечір! Хотів поділитися своїми думками. Мене зацікавили такі вірші:

«Кавказ на Колимі» Подолинного Анатолія. Вірш вразив своєю глибокою пам’яттю нашої історії, конкретним епізодом драматичного життя, який переконливо показав вплив Шевченкового слова.

«Кобзарський дух» Онуфрійчука Миколи. Цей твір був дуже близький для мене, особливо у теперішні часи, коли кобзарський дух зберігає та допомагає країні.

Також хочу відмітити «Тарасову планету» Царук Антоніни. Мені цей вірш сподобався перш за все своєю милозвучністю, він сприймається душею. Особливо ці рядки: «Чатуй, Чернеча, Долю на Майданах, тримай несхибно курс на «Заповіт»».
Андрій 27 ноя 2014 ответить
Забув відзначити вірш "Дорогою Пророка" Лідії Коваленко. Цей вірш дуже глибокодумний. Автор підкреслює величезні Шевченківські скарби у його творах, які близькі духом для нашого народу.
zeitglas 28 ноя 2014 ответить
Доброго дня, шановні організатори та учасники конкурсу!
Хочу долучитися до обговорення творів надрукованих у спеціальному випуску вісника.
В ньому представлено багато гарних віршів. Та на мою думку, якщо твори учасників конкурсу оцінювати за схемою:
1. Відповідність темі: «перспективи духовного розвитку України та її місця серед інших держав».
2. Розмір та ритм.
3. Рима.
4. Стилістичні пройоми та стілистична грамотність.
5. Ясність змісту.
То таких віршів, нажаль, зовсім не багато. Хотіла б виділити вірш Онуфрійчука М.А. з міста Луцьк, «Кобзарьський дух», на мою думку він найкращий.
З повагою, до організаторів та учасників конкурсу, Юлія Шовкун.

із е-листа від 28.11
albytik 28 ноя 2014 ответить
Шановна редакціє! Ви робите дуже важливу справу, популяризуючи твори сучасних поетів. Ось і вісник потрапив до моїх рук. З задоволенням читав усі твори. Але більш до души припали вірши, що написали Володимир Комісарук, Галина Майорова і Наталя Хаммоуда
Відповідальна 28 ноя 2014 ответить
.... Зупинилася, наприклад, на вірші В.Комісарука: з цього вірша можна залишити тільки останні два рядки плюс два ще зверху для рими, бо все попереднє просто опис про сьогодення. Загалом, у поезіях має бути поезія, а не дидактичні посили.
Володимир 29 ноя 2014 ответить
Читаєш “Вісник” і затримуєшся на тих віршах, які особливо хвилюють, примушують задуматися про долю України.
3. Яцура Людмила. «Тебе Вкраїна вибрала сама». Вірш сердечний, і разом з тим відчувається громадянська лірика, бо … Тарас все бачить із небес, «Небесну сотню» нашу зігріває…
2.Бендеря Людмила. «Тарас Тарас Шевченко – наш сучасник». У своєму вірші автор задає болюче питання: «Чи скоро обніме брата рідний брат»? І відповідає: «Тримає нас твоя, Кобзарю, віра, і наш народ нікому не зломить!».
1.Коваленко Лідія. «Дорогою Пророка». Перевага цієї поезії у високій енергетиці, духовності. Наш народ дійсно глибоко шанує Поета. І в цей важкий час надихається його пророчими словами в боротьбі за свободу і справедливість.
"Твій голос почули, поете,
Який пролунав, немов дзвін.
Кайдани рвемо і тенета,
Щоб встати назавжди з колін."
Дарина Гладун 30 ноя 2014 ответить
Мої шанування!
Хочу одразу сказати, що визначити 3 найкращі поезії з усього обширу було дуже складно, навіть попри всю мою філологічну освіту і читацький досвід. Також наперед перепрошую, якщо мої слова когось образять. Будь ласка, сприйміть усе як конструктивну критику (щоб ви не думали про мене: "така мала, а рота роззявляє", скажу, що ця "мала", яка зараз роззявить рота, - головний редактор літературного журналу "Сві-й-танок", засновник і модератор студії критики "Prosto" і витрачає час серед ночі (сіла писати коментар о 1:36) не для того, щоб когось образити. Зрозумійте правильно: якби я не бачила серед авторів справді талановитих людей, якби я не хотіла вас підтримати, не знаю... звучить якось неправильно, словом, я щиро сподіваюся, що мої зауваження комусь допоможуть. І це - єдина причина, чому я зараз не сплю, а друкую).
Отже, посутні зауваження:
1) було вкрай дивно побачити риму "крові-любові". З усією повагою до автора, його віку і походження: крові-любові - такий само штамп як "квіти-діти". До речі, кров-любов була одна. Але, шановні, дієслівних рим було значно більше. Вони з'являлися подекуди й у верлібрах. Не називатиму прізвищ, але "Хата скраю" стала б значно кращою без дієслівних рим (концепція твору мені особисто сподобалась).
2) Тематику... автори часто розуміли занадто буквально. В сенсі: я розумію, що про ТГШ написано так багато, що мені можна навіть цієї абревіатури не розшифровувати, і тому цей конкурс, як на мене, був надскладним. Серйозно: у когось Шевченко говорив ритмами Маяковського, у когогось я почула нотки Цвєтаєвої. І це - не погано. Це - спроба переосмислення, яка значно краща за епігонство. Ось, до речі, посилання на Вікісловник: http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B5%D0%BF%D1
%96%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

Власне, проблема епігонів Шевченка постала ще за його життя. На жаль, вона не зникла і за півтора століття по смерті митця. Це стосується не тільки і не стільки творів, які я прочитала в альманасі, скільки української поезії загалом. Так, Шевченко - геній. Але, наслідуючи генія, генієм не станеш. Не думаю, що бодай хтось із авторів хоче бути відомим як "1814 епігон ТГШ". Щоб про вас говорили: "А, це той, поганий, 1549 епігон ТГШ? - Та ні, це той, 1764 - хороший. - А! 1784 - таки хороший!"
Але це - риторика. Отже, давайте до прізвищ.
Хоча ні, ще рано.
Спершу, щодо критеріїв оцінювання: рим я до уваги не брала. В сенсі: я багато про них говорила, але... якщо серед творів є верлібри і білі вірші поруч із силабо-тонічними, то як, скажіть, порівнювати їхні рими? Верлібр - поганий, бо в нього немає рим, а силабо-тоніка - хороша, бо рими є? Ні. Як філолог кажу: це - непрофесійний підхід. І якщо ми не можемо міряти вірші за римами, то маємо міряти їх за якимось іншим критерієм. Особисто я за критерій узяла ідею твору. Тобто: що хотів донести автор? Чи було це вже сказане? Як він втілював цю ідею: через калину-україну чи використовував якісь оригінальні образи?..
А тепер уже прізвища:
1) Чистяк Дмитро Олександрович "Чернеча гора. Лютий". Це - метафізична поезія. Але й у неї є свій гандж, який, підозрюю, помітила більшість читачів: за метафізикою тематика конкурсу вгадується дуже погано. Власне, рятує лише назва. Але! Сама поезія - хороша і насичена оригінальними образами. Пане авторе, я б її надрукувала у нашому журналі! Власне, не її, бо, я підозрюю, редактори "Склянки часу" будуть проти.
2) Скаченко Владлена Юріївна "Воєдино". Також має багато недоліків, але... "синій пісок" - дуже сконденсований образ, який насправді показує нам що? Український прапор! А ви думали, все так просто? А так писали символісти з Розстріляного Відродження. І так би писало ще не одне покоління, якби те Відродження не розстріляли. Правда, немає такого слова "негасимих" - "незгасимих", "неможливо синій" - це калька з російської "невозможно синий"; укр. краще "неймовірно синій". Загалом, лексика досить цікава: старослов'янізми ("воєдино", "твердь") сплітаються з неологізмами: "плазма".
І... ложка дьогтю: є порожній рядок: "Лягає важко кожна світла зміна". Змістове навантаження фрази занадто обширне... Останні два рядки твору звучать аж надто пафосно: "Пробуджених навіки. Негасимих". Шановна авторко, я тут критикую, бо у вас - шалений потенціал. "пробуджених навіки" - загальник, який відлунює рядком із колись надвідомої пісні "сплотила навеки великая Русь". Їхнє "навеки" протягнуло трохи більше 80 років... Тому я просто раджу (як друг і редактор) утримуватися від подібних фраз (лише тому, що ваш "синій пісок" показує: ви - людина талановита і, я сподіваюся, добре сприймаєте критику, бо, насправді, вас від решти відрізняють не пафосні слова, а оригінальність образного мислення. Гріх на душу візьмете, якщо проміняєте образність на пафос).
Але загалом: поезія хороша. Знову ж таки: запрошую на сторінки "Сві-й-танку". Сподіваюся, редакція "Склянки часу" на те не образиться! Просто, знаєте, як воно буває: читаєш чиїсь поезії, статті, переклади, есеї... і хочеться, щоб у вас було таке саме, "бо добре воно". То і в мене так. Ясно, зі згоди авторів, та, оскільки я дізналася про них завдяки Вам, то мушу запитати дозволу.
3) Баковецька (Рачковська) Ірина Володимирівна "Про рок". Одразу кажу: "нація-реінкарнація" - це жах. Але... ваш Понтій Пілат... Це - щось. Я би просто залишила 2 частину, без 2х останніх рядків (предстати перед правдою претяжко - це гола дидактика). До речі, 4 частина теж сильна. Ви - метафізик від Бога! Біблійними мотивами оперуєте дуже добре! Не Нортрап Фрай, звісно, але... (Нортрап Фрай - вчений, який 40 років досліджував Біблію). І знову ж таки: приєднуйтесь до нас!
Отже, 2:40 ночі. І хоча я сформувала для себе топ-7, але завершу на цьому. Бо... хочу спати. Базових потреб організму ще ніхто не скасовував.
Прошу на мене не ображатися за те, що я не назвала всі вірші надзвичайно хорошими. Бо... я вірю, що кожна людина, незалежно від віку, статі і місця проживання, може рости над собою. І вдосконалюватись. Фраза "ми всі - молодці" не спровокує нікого до роздумів, не змусить писати краще. Але... чорт забирай! Ми таки молодці! А прибрати погані рими і надмірний пафос - не так складно, як повірити в себе, у свій талант. Тому я закінчу так, як зазвичай закінчую розмову з нашими редакторами: "Якщо автори будуть незадоволені вашою роботою: повбиваю!.. І бережіть себе! На дорогах ожеледь!"
сичкар 30 ноя 2014 ответить
КЛАСНИЙ КОМЕНТАР))))
Алексей 30 ноя 2014 ответить
В «разборе полетов», от Дарьи, много юношеского самолюбования и мало скромности, а напрасно. Не надо копаться в отдельных строчках, выискивая какие-то недостатки, не имеющие отношения к технике стихосложения. Если захотеть – их можно найти у любого профессионала – классика. В стихосложении есть свои правила, свои технические каноны, которые должен знать любой уважающий себя поэт… А вот так называемая современная, новейшая форма поэзии, представленная отдельными молодыми авторами, не выдерживает никакой критики, в такой форме очень легко прятать свое неумение… Извините Дарья, но как говорят на Украине: «правди ніде діти, а тим паче не заховаєш її у подолі»...
Дарина Гладун 01 дек 2014 ответить
Шановний Олексію, те, що ви називаєте "новітньою формою поезії" у Європі вже два століття як не нове. Власне, не нове воно вже вже дуже давно. Українські думи за формою також верлібри. В літературі "батьком верлібру" вважають Волта Вітмена з його "Листям трави" (народився цей дядечко лише на 5 років пізніше від ТГШ). Тому не назвала б верлібр "новітньою формою поезії". Ті, кого ви називаєте "окремими молодими авторами" насправді - ціла плеяда авторів (зокрема, переможці конкурсу видавництва "Смолоскип", раджу всім почитати "Справжнє яблуко" Лесика Панасюка, "Осоте" Мирослава Лаюка, "Глухоту" Олени Герасим'юк, "Міліцію карми" Михайла Жаржайла, "Стосонце" Мідної etc). Я вже не вперше бачу, що люди помилково вважають верлібри навіть не поезією, а між тим, верлібри писав Василь Стус і Михайль Семенко, представники Розстріляного Відродження, яке також називають Червоним Ренесансом.
Вето на верлібр наклав "таваріщь Сталін". І єдина людина, якій і в Радянському Союзі можна було писати будь-що - Максим Горький з його надвідомим твором "Песнь о Буревестнике".
Чи слід говорити про те, що Віслава Шимборська та Чеслав Мілош отримали за верлібри Нобелівську премію з літератури? Теж мені, "молоде покоління поетів". Зрозумійте мене правильно: я іноді пишу класичну поезію, з нею цього року взяла третю премію на "Коронації слова", більше того: на жодне менторство я не претендую, тим паче не буду ставити жодних діагнозів людині, яка не побажала навіть назвати власного прізвища. Зауважу лише: Дарья - це Одарка, а Дарина російською так і буде "Дарина". І ще одне: я редактор, копатися в поезії - моя робота. І я не чіпаю класиків з єдиної причини: для свого часу вони писали добре. Але, погодьтеся, ми живемо не у час Пушкіна чи Шевченка.
Щодо того, що повинен знати кожен письменник: якщо ви думаєте, що я не зможу відрізнити дактиль від хорея чи триіктовий дольник від тактовика, ви помиляєтеся, моя "юнацька самозалюбленість" знає і про парне-перехресне-кільцеве римування, і про сонети-октави-канцони, навіть про канте хондо, яке мені ну от хіба для "загального розвитку", і про всякі-там жіночі-чоловічі рими, про рими точні і неточні... У мене 99 зі 100 за "Теорію і практику віршування" - я можу заліковку показати. Те, що "має знати кожен поет, який себе поважає", я знаю.
Питання не в тому: особисто я вважаю, що право на творчість має кожен, не залежно від того, знає він те, "що повинен знати кожен поет..." чи ні. Але жоден поет, який себе поважає, не стане епігоном. Ніколи.
Бачте, є у Віснику автори, які пишуть хорошу класичну поезію. Це і Ковальчук Інна Георгіївна, і Костельова Валентина Павлівна, і Крикуненко Віталій, і Поль Іщук, і Старенький Ігор Олександрович, які (разом із Суботою Миколою) мені дуже сподобались. Власне, вони - яскравий приклад того, що класична поезія може розвиватися і виходити на нові рівні (у Миколи Суботи - верлібри, а решта - пристойна силабо-тоніка).
   
--- 01 дек 2014 ответить
Згодна з Дариною. Можна жити в XIX столітті, як Волт Вітмен, і писати верлібри, а можна існувати у ХХІму і бути епігоном Шевченка, не бачачи навколо нічого, крім точних рим на зразок "кохати -страждати" і "калина - Україна". Це ви називаєте технікою, Олексію? За останніх 200 років поезія, як не дивно, еволюціонувала. Ви ж не висловлюєте свої думки про Даринині коментарі у паперових листах, а пишете їх в електронній формі. А щодо поетів, які писали і пишуть верлібри - Іван Драч, наприклад. Оригінальні образи в поєднанні з нетрадиційною формою. В результаті - цікава інтелектуальна поезія. Дуже дивно читати звинувачення в юнацькому максималізмі і недосвідченості від людини, яка вважає верліброву форму найновітнішою. Схоже, ви відстали від життя.
   
Алексей 01 дек 2014 ответить
Я прошу прощения, не хотелось конечно вступать в бессмысленную дискуссию, но все же небольшая реплика… А имя Дарина имеет несколько версий происхождения. Поэтому Дарья, если взяв любой кусок прозы, произвольно разбив его на строки, убрав знаки препинания - в получившемся потоке без сознания поэзии нет! На деле это возврат в средневековье... За что же Вы тогда любите Тараса Шевченко, да и любити Вы его вообще? Где же в такой поэзии украинская «мова її солов'їна»?
В такой современной поэзии украинская «солов'їна мова» превращается в нечто иное, как словестный понос...
--- 01 дек 2014 ответить
Читаю Ваші коментарі і, якось не по собі, чомусь, від них холодно... Як на мене, не є для простої людини важливими рими і ритм, подібні речі... Для нас, звичайних, не потрібно вишукувати ідеальних зворотів, але, якщо від вірша починають бігти "мурашки",а на очах виступають сльози - поет, або просто перехожий, свої слова правильно зложив, вклав в них зміст такий, що ти цілий день ходиш, розмірковуючи, або ж опановує бажання посперечатись... Чесно, мене багато віршів засмутили, всі дивляться, намагаються, дивитись, очима поета з Чернечої гори, а проблеми бачать лише ті, що у tv висвітлюють і слова з телебачення... Прочитала лише половину збірки, віршів 5 мені сподобалось, але памятайте: наші проблеми видно не лише з Чернечої гори, іноді ці проблеми б'ють копитом у груди, а, іноді, повалять на землю, і давлять півтонною масою на самісіньке серце, відчуваєш, як тріщать ребра, а визнавати очевидного не хочеш, бо сам свої проблеми і спровокував... Всі нині кинулись до Шевченка, але мене це трохи обурює :
"...узяв козар, кричить: "і я святий!",
хоч за спиною чорт сидить!...."
або
..." напише: "над кандидатом - я -кандидат!"
Та у Шевченка читали це,
Чи не образиться за калькування "такеє" Тарас?"...
нас кидають в якийсь блуд, маніпулюючи дорогим - шевченковим словом - а ми мовчимо, дивимось на це крізь пальці... всі хочимо дивитись з Чернечої гори, а чи маємо право, навіть, підійти до святині...
Прохання, розкритикувати мої рядки, розкриття теми повноцінне?...
Буду вдячна, прочитаю на слідуючій неділі, технології не завжди доступні...
з повагою Маїло Л.
Галя 01 дек 2014 ответить
Чим більше читала коментарі - тим більше стверджувалась думкою, що коментувати не буду... Сумно якось... Часом досить кілька слів про поезію, ніж "кілометрового" літературного аналізу твору з елементами вихваляння заліковою книжкою... Та останній коментар сподобався - погоджуюсь з Маїло Л.
Тетяна Лавинюкова 01 дек 2014 ответить
Думаю, варто подякувати молодому, як я зрозуміла, критику-літературознавцю Дарині Гладун за те, що не пошкодувала свого часу на професійний аналіз творів. Було б добре, щоб саме професіонали були у журі, сподіваюся, що так воно і є. Звісно, для когось коментар Дарини Гладун виявився "цеберком холодної води на голову"... Мені завжди хочеться порівнювати поезію з живописом. Є так званий "наївний" живопис. Зразки його можуть бути шедеврами як то Піросмані чи Марія Приймаченко. А можуть бути типу "налетай, торопись - покупай живопись". Так і поезія. "Наївні" її зразки теж можуть бути шедеврами, зокрема, творчість кобзарів (днями зі сльозами дивилася "Поводиря"). Але у 21 сторіччі уже немає малописьменних поетів, є величезне "підгрунтя", на якому можна виховати у собі добрий смак, техніку тощо. Дуже прошу Дарину Гладун знайти час прочитати мого вірша - с. 73. Наперед вдячна - Тетяна Лавинюкова
--- 01 дек 2014 ответить
На мою думку, значний пласт авторів конкурсу, лише поверхнево, на рівні шкільної програми, знає що таке анапест, амфібрахій, верлібр, т.д. Це – поети-аматори, які пишуть спонтанно, лише інтуїтивно дотримуючись засад укладання віршів. І заслуга «Склянки часу» якраз в тому, що цій категорії людей надається можливість бути почутими широкою аудиторією, спробувати свої сили поруч з фаховими поетами. Те, що вірші з «Вісника» були допущені професіоналами до конкурса, вже свідчить про їх певний рівень… Відносячись до категорії аматорів, тим не менше, маю декілька переконань, якими хотіла б поділитись. Поезія може бути досконала і недосконала, але не може бути штамповкою по своїй суті – це енергетична субстанція, стан душі, сконцентровані в словах. Не кожній людині дано бути зверхоригінальною чи надінтелектуальною, але кожен вірш створюється в стані духовного піднесення, інакше він просто не напишеться. Тому, можливо, не варта, глумитись над примітивною римою чи штампованою думкою, поцупленою з телевізора. Адже, використання одним поетом рими не є «табу» для решти, і навіть, «заїжджена» на перший погляд рима може вкластись в оригінальний контекст… І, можливо, те, що хтось сприймає, як кальковану ідею, для іншого – теорема, доведена часом… Хіба можна назвати штампом значення постаті Шевченка для України, хіба треба тут бути Бог зна яким оригінальним чи новаторським? І те, що до тисячі творчих людей – профі та аматорів, переспівують цю тему з року в рік – лише черговий доказ «теореми». Хтось робить це слабенько, хтось потужно, але кожен раз, впевнена, щиро… І, дійсно, як прозвучало в якомусь з коментарів, від деяких зауважень стає зимно, незатишно. Тут не суть в професійному обґрунтуванні недоліків робіт, а справа в доброзичливості їх подання… Будьмо добріші один до одного. «Обніміться ж, брати мої…»

Ганна Соляр
--- 01 дек 2014 ответить
Живопис... але більшість і професіоналів, і природніх талантів не були визнаними за життя, їх найкращі твори популяризували після їх смерті, не варто забувати цього... Можливо саме завтра буде критик, що знайде нове модне слово для живої вчора "зірки", що гасла не знаючи тепла свого світла...Всі будуть возвеличувати, але дійсно великим здатен зробити простий дідусь, що прочитає внуку рядки з небосхилу...
Я була на виставці малою одного крутого художника, старшого,..вчителі по худ школі ходили ,дивились, щось вишукували, а він підійшов до мене, спитав: "яка картина подобається?" "Розумні" штурхали в спину, щоб показала на головну картину, але він заборонив і попросив чесності. Мені сподобалась лише одна із ен.. І він погладив мене по голові, подякував, і тихенько добавив, що я права...йому самому сподобалась лише вона...
Я б хотіла, щоб поезія із збірки була доступна всім... для обговорення...
Не стидно писати сьогодні, але навіщо, якщо не чують!?
Маїло Л.
Helen 02 дек 2014 ответить
Полностью солидарна с Анной Соляр. Неужели мы, читая стихи, задумываемся над тем, каким стилем они написаны? Скорее, читателя интересует тронуло душу то или иное произведение или нет. Именно с таким настроением я и читала "Вестник..." Многие стихи в нём мне понравились, хоть и написаны они не профессионалами. Но скажу честно, не все авторы, на мой взгляд, придерживались условий конкурса. Из тех же стихотворений, которые в той или иной мере (опять таки на мой взгляд) соответствуют условиям, меня не оставили равнодушной стихи"Я вірю" Киркач Данилы, "І біль мине" Майоровой Галины, "Канівський роздум" Печоры Александра. Искренние, идущие от самого серца строки есть и в других стихах. Но организаторы конкурса предложили назвать только три понравившихся произведения.
   
pechora_ridnokray 10 дек 2014 ответить
Дякую Helen, що відзначили змістовність мого вірша "КАНІВСЬКИЙ РОЗДУМ".
Але хто з упорядників збірника чи членів журі конкурсу тепер мені відповість
ЧОМУ ЗАГУБИЛИ ПЕРШИЙ РЯДОК ?!.
Мало бути: "Скликає Мати доньок і синів". А так - три рядочки в строфі...
І хіба вже важливо, що й дати народження автора не вказали?
Хоч друкували й запрошували частенько.
Іще й "Склянку Часу" № 71 прислали, бо повідомили, що там мої вірші...
а не вірш "СВОЇ" - чомусь із аж двічі вказаним заголовком.
Іще про болюче: В цьому ж ВІСНИКУ на сторінці 90 міститься вірш відомої української письменниці Наталі БАКЛАЙ "Будують храми зодчі та майстри..."
Авторство тут вказане якоїсь Галини Мисник (? р.) з м. Сміла.
Смілива "землячка", а наглюча!..
Письменниця Раїса Плотникова (її вірш "Тропа" міститься в збірнику після мого)
повідомила про плагіатку упорядникові.
А він - Олександр Апальков, обурившись на лубенських письменниць, відповів:
"Ми організовували Міжнародний конкурс не для того, щоб займатись плітками!"
І яка тут мораль, коли ні етики, ні совісті?!.
Чимало є в збірнику гарних віршів, трапляються справді вправні поети, але чимало такого слабезного, що ні за які гроші ... А, кажуть, надіслали свої творіння більше двох з половиною тисяч учасників. Не й дуже віриться... коли відбивають охоту на творчу співпрацю, здавалось би, СВОЇ!
   
zeitglas 11 дек 2014 ответить
Шановний пане Печора, в умовах конкурсу зазначалося про обов*язкове надання року народження автора. Ви цього не зробили. (не тільки Ви, нажаль...) Твори друкувалися такими, якими їх автори надсилали.
Стосовно вірша Наталі БАКЛАЙ "Будують храми зодчі та майстри..."
Коли Ви звинувачуєте Галину Мисник (? р.) з м. Сміла, то розмістіть текст твору оригіналу пані Баклай, із посиланням на першодрук. А з пані Мисник з*ясуйте цю справу як то належить.

З повагою, редакція СЧ.
sd.blonskiy 03 дек 2014 ответить
Найкращі твори за формою віршування та за відповідністю темі:
1. Гавришко-Бабічева Алла "Над Дніпровськими кручами осінь" - с.28;
2. Головченко Віталій "Поета слово не вмирає" - с.33;
3. Драндар Олександр "Тарасові" - с.42;
4. Коваленко Лідія "Дорогою Пророка" - с.58;
5. Яцура Людмила "Тебе Вкраїна вибрала сама" - с.165.

Хочу звернутись до всіх учасників цього Конкурсу з таким повідомленням.
В Дніпропетровську у вересні 2014 р. вийшла друком збірка моїх поетичних творів
"ЗОЛОТО ВЕЧІРНІХ ЗАГРАВ" - 92 стор. Деякі із творів цієї збірки надруковані в альманахах
"Скіфія-2013-Зима", "Скіфія-2014-Весна", "Скіфія-2014-Літо", в збірці "Антологія... - 2013"
видавництва "Склянка часу*ZeitGlas". Вартість книжки всього 10 грн. 40 коп. + пересилка
поштою 7 - 12 грн. в межах України. Хто бажає придбати книжку - звертайтесь на електронну адресу автора: sd.blonskiy@ukr.net
З повагою і вдячністю Степан Денисович Блонський
Володимир Комісарук 04 дек 2014 ответить
Моє шанування-вітання всім небайдужим. Цікаво читати Дарину Гладун. Хай , хоч: Засвітка. Самореклама. Презентація. Показ товару лицем без показухи і з нею: (Великі до заліків не апелюють, а хлопцям з АТО до синього пісску що до фєні-арго). Маю бажання подружитися (тяжію до неординарних).
obsharska64 05 дек 2014 ответить
Прочитала ВІСНИК із задоволенням. Є багато хороших віршів. І все ж перше місце віддаю Мисник Галині, друге Антонишин Світлані, а третє Вергуну Валерію Петровичу
Anton Vagay 05 дек 2014 ответить
Вітаю всіх!
Хотілося би висловити щиру подяку організаторам II-й міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора" за ту кропітку роботу, яка була виконана під час його проведення. Конкурс був відкритий та прозорий, кожен бажаючий міг ознайомитись із творами учасників, об’єктивно оцінити рівень своєї творчості та рівень творчості інших поетів. Прийняти участь у обговоренні поетичних творів. А обговорення було досить жваве... Бо нажаль в Україні є і інші приклади, як ото конкурс « З точки зору осені» м. Івано Франківськ, коли конкурс проводиться непрозоро, а організатори навіть не вважають за необхідне не те, що викласти на сторінці твори учасників, а навіть не спроможні оприлюднити прізвища учасників та надати для широкого ознайомлення твір переможця. Натомість лише спекулюють любов'ю до мови...
Можливо і не всі будуть завдоволені підсумком, але усі ми, своєю участю, долучились до розвитку української поєзії, утвердженню рідної мови та високого інтелекту! А членам журі хочеться побажати об’єктивності та справедливості, з урахуванням усіх критеріїв оцінки, та назвати кращі на їх думку твори.
З повагою, Антон Вагай.
g.mayorova 06 дек 2014 ответить
Дякую видавництву за "Вісник". Прочитала його з задоволенням. Отримала чимало вражень. А відмітити хотіла б вірши, які написали Іван Байда-Слободян, Юрій Єрмоченко, Тетяни Лісненко, Дарина Гладун.
З повагою, Галина Майорова.
zeitglas 07 дек 2014 ответить
Журі розпочало підсумкову роботу. Тож, у розділі КОММЕНТАРИИ чекаємо на думку читачів та авторів про твори, названі у короткому списку. Дописи будуть враховані при остаточному вирішенні журі.
us57 07 дек 2014 ответить
Вітаю редакцію „Склянка Часу”, учасників конкурсу та членів журі. Як читач, хотіла б висловити свою думку щодо кращих творів які відповідають, на мою думку, темі і в яких відчувається високий рівень творчої майстерності авторів. Довгий час український народ стояв на роздоріжжі, перед цивілізаційним вибором і не знав куди йти, і зараз обрав шлях до Об’єднаної Європи. Тож на мою думку, у «Віснику», надруковано багато хороших віршів, та все ж три кращі, які доповнюють один одного, не дивлячись на те, що автори напевно і не знайомі, але якщо читати їх твори у такій послідовності: «На роздоріжжях..», «Козацький дух», «Шлях у завтра», то виникає досить цікава метаморфоза (суцільне перетворення) трьох авторів: Шовкун - Онуфрійчук - Шевців, а це і є гарна поезія.
Але це усього лише думка читача...
З повагою, Ольга Гриценко. м. Київ.
Галина Максимів 08 дек 2014 ответить
Безперечно, всі твори варті уваги. І я всіх їх позитивно оцінюю, як читач. Щодо трійки таких, за які голосую: Андрішко Олег Михайлович «ВЕЛЕТНІ», Баковецька (Рачковська) Ірина Володимирівна «ПРО РОК», Сергій Леонідович Зінченко «ТАРАСОВІ СТОВБИ».
галина 08 дек 2014 ответить
а де можна прочитати короткий список.спасибі
zeitglas 09 дек 2014 ответить
Незабаром його буде оприлюднено на цій сторінці.
--- 09 дек 2014 ответить
Маїло Л.
Добрий день! Прочитала вісник, загалом непогано... Мене зацікавили деякі рядки у віршах, в яких стверджується, що Шевченко ще змалку пише вірші ( ст.86 "...дитя...нашкрібує... вірші...", ст.127 "...паперу клапоть...олівець...пас чужі ягнята...писав...і про садок..." )Ви щось наплутали, змалку Шевченко малював, почав писати, принаймні, відомо з1837р. Не плутайте... А то буде: "баба бабі сказала..."
Ст.16, ст,90, ст.133 - обсяг творів -? Хоча вони гарні
Ст.107 - "...серед холопів..!", Ви себе вважаєте холопом?!
Ст.36 - "...Україна...немитою до страти..." - Ви де живете? Це,.. слів немає для такого порівняння власної держави...
Ст.45 -"... гори своєї.." - ви собі присвоїли гору Шевченка? Чи маєте власну?
Ст.47 - "...стовби.." - певно "стовпи" правильніше, вірш гарний, виправте :) !
Сподобались вірші на сторінках:32, 46, 47, 54, 61, 66, 71, 76, 77, 79 , 88, 89, 97, 108, 117, 158, 159, 165.
Свій до розгляду не брала... Мені близька тема свого вірша, тому що це настанова ще прабабусі...
" Своя сорочка блище до тіла!"
З повагою Маїло...
З повагою п.Марія 09 дек 2014 ответить
Оцінюючи поезії вісника,миповинні пам"ятати,що перш за все -- це конкурс тематичний,який полягає у висвітленні проблем перспективи духовного розвитку України та її місце серед інших держав. Тому,на мою думку,даній темі найбільше відповідають поезії Шевців М.,Онуфрійчука М., Чиянової М., Ткаченка С.,Коваленко Л., Завалко С. та Вергуна В.
Любов Сердунич. 09 дек 2014 ответить
Мій вірш "З ЧЕРНЕЧОЇ ГОРИ" теж увійшов до збірника (Вісника конкурсу), який отримала. Дякую! Ще не встигла познайомитися з усіма творами, однак зауважила, що не всі твори прийняті згідно раніше оголошених умов, зокрема: "Обсяг твору обмежується “повними” двадцятьма рядками ( п`ять класичних чотиривірші четверостиший). Твори, які перебільшують зазначений розім, до конкурсного розгляду НЕ БЕРУТЬСЯ!". Я зрозуміла, що 5 строф - це обов"язково. Чи я помилялася?.. Дякую! Свою думку щодо найкращих напишу пізніше.
zeitglas 10 дек 2014 ответить
Олександру Апалькову
(видавництво «Cклянка часу*Zeitglas»).

З конкурсних віршів, приведених у «Віснику…» вважаю кращими:
1. Іванна Байда-Слободян «Чи ранок скрес…» (стор. 14).
2. Юрий Вожик «Моим украинцам…» (стор. 26).
3. Валерій Вергун «І усміхнеться Тарас» (стор. 24).
Вибір украй суб’єктивний, а, мабуть, інакше і бути не може. Бо є вірші, де цікавий задум, але недостатнє виконання. А є вірші, зроблені вельми уміло, але їм не вистачає – вогню! Отож і шукаєш «золоту» середину.
Є вірші різних авторів, але відверто однотипні. Але таких дуже мало. І у цьому очевидний позитив конкурсу.
Бажаю творчих удач.

З повагою
Володимир Даник
член Національної спілки письменників України,
лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов»
9.12.14р.
із е-листа від 09-12
З повагою п. Тетяна 11 дек 2014 ответить
Прочитала вісник. Цікавими мені здалися вірші таких авторів:
1. Бойчук Р. І. (ст 21);
2. Завалко С. О. (ст.45);
3. Крикуненко В. (стю 71).
Natalya 11 дек 2014 ответить
В першу чергу, хочу подякувати редакції за організацію такого заходу.
Із задоволенням ознайомилася з конкурсними творами. Серед них є зовсім недосконалі, подані з помилками, та багато й таких, що привертають увагу.
Та хочеться сказати, що вірші (у своїй більшості) беруть до рук не літературознавці, не філологи, а звичайні люди. І саме тому, на мою думку, вибір повинен спиратися суто на внутрішні емоції від прочитання. В мене список склався таким чином: «Молитва» Киркач Т. О.; «І усміхнеться Тарас» Вергун В. П.; «Бути українцем» Обшарська Р. В.
mishin48 14 дек 2014 ответить
З вдячністю Олександру Апалькову за втілення такого важливого проекту в такий скрутний час.
1) Онуфрійчук Микола - Кобзарський дух.
2) Подолинний Анатолій - "Кавказ" на Колимі.
3) Крикуненко Віталій - Слово до Кобзаря.

З великою повагою до журі та всіх поетів-аматорів.
Зоін 15 дек 2014 ответить
Прочитала нарешті усі твори і хочу виділити таких:
1) Юлія Бричко
2) Подолинний Анатолій
3) Гайдук Марія
Halyna 15 дек 2014 ответить
Доброго дня! декілька слів про конкурс: вважаю, що вже сам факт того, що з 2547 творів відібрано 157, які потрапили в другий тур, є дуже показовим щодо їхніх якостей. Прочитавши увесь Вісник, я відмітила для себе 27 віршів, які мене зачепили емоційно. Серед них і твори Гладун Дарини, Виноградської Галина, Ковальчук Інни, Костюк Світлани, Дем'янюк Марії, Ліпчинського Валентина, Пронь Лесі , Сердунич Любові, Франко Олесі та багатьох інших. Але найвідповіднішими тематиці і вимогам конкурсу вважаю вірші Виноградської Галини "Золотий перетин", Костюк Світлани "Вибір є", Сердунич Любові "З Чернечої гори". Обмін думками щодо уподобань читачів, звичайно доречний, однак, зважаючи на певні суб'єктивні організаційні моменти у таких обмінах, визначальною таки має бути думка фахівців - членів журі.
сичкар 15 дек 2014 ответить
цікаво.чому вилучили твір Місник.Г.
julijalitvinjuk 16 дек 2014 ответить
Ніяк не змогла визначити трьох найкращих. Тому ось десятка прізвищ авторів, роботи яких не залишили байдужою:
Гладун Дарина
Залізняк Світлана-Майя
Князький Орест
Комісарук Володимир
Костюк Світлана
Малій Олександр
Малярчук-Ласійчук Катерина
Мисник Галина
Світлак Ольга
Сула Микола
ily4 17 дек 2014 ответить
Дуже цікавий Вісник. І хороших віршів чимало. Але деякі відповідають не всім вимогам конкурсу. Що до мене, то я вподобаю вірші, які дозволяють домислити написане, так би мовити, дають змогу читати поміж строк. Такими мені прийшлися до души "І біль мине" Галини Майорової,
"Канівський роздум" Олександра Печори, "Чи ранок скрес..." Івана Байди-Слободяна, "Ще" Дарини Гладун. Так, у вірші Галини Майорової звязок з минулим подається через сьогодення, є і
погляд у майбутне. Образно передані почуття самого автора. її небайдуже ставлення до
священних місць країни. Бо всі роздуми повязані саме з Чернечою горою.Читаєшь і уявляєшь ту біду, яка знов ходить по землі українській (хоча напряму про неї не йдеться), відчуваєш небайдужість до подальшої долі рідного народу і віриш, що ми все зможемо, бо інакше і бути не може. Подібно читаються і інші названі вірши, тобто їх теми домислюєшь, бо вони глибокі. У всякому разі на мій погляд пересічного читача. Розумію, що у кожного з нас свої смаки і вподобання. Отже, як би не було, останнє слово за жюрі конкурсу. Розумію, що на вашу долю випала найтяжча робота - визначити кращих. Тому хай щастить і вам, і авторам.,
З повагою, Олена.
Внимательный читатель 17 дек 2014 ответить
Я прошу прощения, но когда читаешь некоторые коментарии авторов, складывается впечатление, что кукушка хвалит петуха, за то что хвалит он кукушку! Ну как можно хвалить то, что не выдерживает никакой критики? Хорошие стихи конечно есть но пани и пановэ имейте совесть!
galyapion@yandex.ru Галина Мисник 18 дек 2014 ответить
Я, Мисник Галина Олексіївна, прошу вибачення у поетеси Наталі Михайлівни Баклай за вчинений мною плагіат її віршу «Будують храми зодчі та майстри…». Прошу вибачення за вчинені мною незручності. Вірш «Будують храми зодчі та майстри…» належить Наталі Михайлівні Баклай.
--- 18 дек 2014 ответить
ст.163(прошу пробачення, якщо помилилась із сторінкою) мова про вірш в останніх рядках якого йде про те, щоб стікала кров'ю калина, аби не Україна... я все розумію, але калина є символом нашої держави, згадайте:"...А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо!..." Якщо ви поважаєте українця, а зневажаєте його державу - ваша повага і гроша ламаного не варта, теж саме стосується у даному випадку калини і взагалі нашої символіки, не можна любити державу і зневажати символи рідного краю...
Маїло Л.
zaliznyak-63@ukr.net 22 дек 2014 ответить
Вельми вдячна організаторам конкурсу та членам журі. Свій текст "...те й пожнеш" я надіслала в останній день, на перемогу не сподівалася... Приємно бути лавреатом. Навіть творів конкурсантів не читала. Складно щось писати про сьогодення, неможливо передбачити майбутнє. Викликав подив коментар шановної Євгенії Більченко - про мою скромну персону)... Я не є ні палкою шанувальницею, ні опонентом. Творчіть Євгенії мені імпонує. Бути пацифісткою мій вибір. На нього вплинуло те, що дідусь пропав безвісти в 1941, моя мати - дитина війни...Я - за мирні поліпшення, лише такий шлях вітаю. Не вважаю пацифізм ганджем. Так, я чесна з собою і читачем. Дякую, Євгеніє, що помітили. А вступом до спільнот я таки не переймаюся. Маючи 4 рекомендації справді відомих і шанованих поетів для вступу до НСПУ, я таки не переймалася 12 років цим процесом, працювала над зібранням творів. Декого це, можливо, й дивувало. Навіщо ж мене звинувачувати в тому, чого не було... Пробачаю. Є важливіші речі. Щасти нам усім. Ще раз дякую за роботу і небайдужість.
smummy 22 дек 2014 ответить
Конкурс потрібний, але, на жаль, чомусь надто закритий. Невже не можна прочитати ті вірші сторонній людині? Який же тоді рівень цих поезій? Дивує коментар члена журі Більченко, де обговорюється особистість автора-учасника, а не його твір. Це якийсь базар чи поважний конкурс? Для чого з'ясовувати стосунки аж таким чином? Та ще й закидати щось незрозуміле учасникові конкурсу від члена журі? Дуже негарно, нечесно, нешляхетно.
matrea 22 дек 2014 ответить
А я думав що вірш, це в першу чергу - рифма, ритм, а потім все інше.
Виявляється, вірш - це проза про щось інше. тільки не в рифмі і не в ритмі.
Шевченко відпочиває!
av82 22 дек 2014 ответить
Даний літературний конкурс виявився не лише міжнародним, але головне по справжньому всеукраїнським. Він увібрав всі спектри літературного процесу в Україні, від прагнення молодих авторів сказати своє слово, а наділі це “декорація незрілої людини, яка бажає стати фігурою” в літературному процесі, до намагання людей зрілого віку по-філософськи осмислити своє життя і буття українського суспільства.
Попри розбіжності авторів у ставленні до нашого сьогодення, конкурс показав, в більшості творів учасників, щире бажання поетів бачити Україну квітучою і безумовно щасливою державою.
На превеликий жаль наша буремна історія нас так нічого і не навчила, ми ще не осягнули ні ролі, ні розуміння свого місця серед інших народів, а твір переможеці досить суперечливий для такої високої оцінки... Був час, коли думки Тараса замінили на маєчню баби Параски, тож складається таке враження, що і гарні вірші, достойні самої високої уваги замінили на таку ж маячню, яка не додає ніякого розвитку української поєзії, утвердженню рідної мови та високого інтелекту! І лише Великий Шевченківський Геній був і залишається тим консолідуючим фактором, який може і має обєднати всю Україну. І про Шевченка треба не лише говорити, треба намагатися зрозуміти його по справжньому, а для кожного поета, творчість Тараса має бути взірцем... А от твори деяких учасників конкурсу, ніяким чином не сприяють об'єднанню української нації.
Ну, а Олександру Апалькову, щира подяка за гарну справу.
Антон Вагай
zeitglas 23 дек 2014 ответить
Сергей Лазо прокомментировал ссылку, которой вы поделились.
Сергей написали: "суров, но справедлив". Члени журі одне одного і в очі не бачили, а в оцінках майже зійшлись. Вітаю переможців і всіх учасників! Дяка "Склянці Часу" і пану Олександру! (y)
Відповідальна 23 дек 2014 ответить
Переможців вітаю. Особисто для мене є один переможець - Світлана Костюк. Твір , що взяв перше місце - це проза. Там немає ритму. Просто фільм "Поводир" переказано. "Вісник" ще не віддавала в бібліотеку. Тепер от думаю, що з ним робити : щоб читачі не плуталися , то чи варто ставити навпроти прізвищ слова "поет" і "графоман", зважаючи на критику Є.Більченко. А читачі нехай сами судять потім, хто є хто: поет чи віршомаз.
читач 23 дек 2014 ответить
Є такий загальновідомий рядок:А судді хто? То чи варто навпроти прізвищ писати хто є хто... Лише Час відсіє полову. А члени журі люди смертні, зі своїми вподобаннями, часто пов"язані ланцюжками "ти мені, я тобі". Колись мені один поважний прозаїк радив не слухати нікого, бо один критик написав про уривок з його роману, що то геніально, а інший - навпаки. Нічого поганого нема у слові графоман. Є графомани майстерніші за так званих метрів. В середовищі письменників так обзиватися модно.
Маска 23 дек 2014 ответить
Щоб читач не плутвся, варто читачеві читати гарну поезію, а не вісник), де й плагіат наче трапився. Та й не зайве ознайомитися з доробком членів журі. Бо "суворі та справедливі" королі-королеви часто голі.
   
zeitglas 24 дек 2014 ответить
Маска, коли автор надсилає (з власної волі) свої твори на конкурсний розгляд, слід довіряти членам конкурсного журі. Або не брати участі у конкурсі й поготів. А "з доробком членів журі " можна познайомитися, прочитавши їхні книги, чи, набравши їх прізвища, переглянути на літературних і-порталах. Не слід бути каким недовірливим та й ще під маскою... Хай Вам щастить.
   
smummy 26 дек 2014 ответить
Нмсд, автор, подаючи твори на конкурс УЖЕ ПОВИНЕН ЗНАТИ ПОІМЕННИЙ СКЛАД ЖУРІ, а в цьому конкурсі такого не було. Упевнена, що немало учасників не стали б учасниками, якби знали, що Шевченківський конкурс оцінюватимуть майже всуціль російськомовні поети.
sd.blonskiy 24 дек 2014 ответить
Твори, яким присудили перше та третє місце до Кобзаря ніякого відношення не мають, і ніякого майбутнього для України там не видно. Журі визначили перше і друге місце творам, які безграмотно написані. Якщо це мода, то це збочена, нікчемна мода. Для чого тоді ми вивчаємо граматику і правопис мови?
Верлібр багато поетів-професіоналів, а простий народ і поготів, не вважають високою поезією, тож слави й пошани в народі на верлібрах не здобудеш - це я звертаюсь до красуні Дарини Гладун. Краще б зайнятись їй класичною поезією. Ось вчитайтесь в рядки вірша Федора Тютчева:
Люблю грозу в начале мая,
Когда весенний, первый гром,
Как бы резвяся и играя,
Грохочет в небе голубом.
Яка рима, який розмір, який ритм - це взірець справжньої поезії! Таку поезію писати дуже трудно, або треба мати великий талант. Поезією Федора Тютчева захоплювався і вважав її найбільш вдосконалою О.С.Пушкін.
А самим досконалим верлібром я вважаю молитву "Отче наш", яку створив сам Іісус Христос, але нам грішним до цього не досягти.
Бажаю всім успіхів у творчості!
З повагою і вдячністю Степан Денисович Блонський
   
zeitglas 24 дек 2014 ответить
" так, в сучасній українській поезії є багато імен. Отож-то й воно - імен багато, поезії катма. Принаймні чесної, естетично вартісної. Яка врізалася б у пам*ять, як вибух з минулого, чи як звук павутинки..." Євген Баран., ЛУ. №49, від 18.12.2014.
   
av82 24 дек 2014 ответить
А я цілком згоден із Степаном Денисовичем Блонським. Хочу сказати, що в кінці 80-х, на початку 90-х років минулого століття в поезії та прозі було дуже багато сміття, це ж саме сміття в літературі зявилося і зараз, це видно не лише на прикладі вісника. Ну навіщо свловесний понос видавати за шедевр. На ділі вірш переможця це полова, він не залишить ніякого сліду в літературному процесі окрім розачарування від такої писанини та нерозуміння рішення журі. А читач - навіть недочитавши забув ту писанину, і більше ніколи її не згадає. Смішно і дивно. Натомість читаючи твірі Віталія Крикуненка, одразу видно руку талановитого майстра слова і він заслуговує на найвищу оцінку, а може тому і місця достойного його творчості не знайшлося в Україні, може тому його твір і не переможець, що пан Віталій живе та працює в Росії?
З повагою, Антон Вагай.
Світлана Залізняк 24 дек 2014 ответить
Після коментаря Степана Блонського озвуся і я... Лауреат. Потішена). Щиро. Але........ Надіслала на конкурс один чесний текст, бо в ньому йшлося про долю України. Розуміла, що текст має бути 20 рядків, знайшла такий серед своїх. Складу журі я не бачила аж до того дня, коли почали коментувати твори учасників. Приємно, що читач написав у коментарі моє прізвище серед текстів, які не лишають байдужими. На перемогу не претендувала. але яким був мій подив, коли прочитала розмисли Євгенії більченко про себе. І "скиглення", і пацифізм, і "для такої людини як залізняк"... Особисто не знайома з шановним членом журі. Амбіції мають усі поети, тим паче, справжні. А про мене пишуть-кажуть, що я поет справжній. І це має засвідчити зібрання творів, яке я 5 років готую. Неприємно вражає такий коментар, тон... Захвалювання одного автора і неповажливі слова на мою адресу. Чи переймаюся я вступом чи ні - це моя особиста справа. Тим паче, маю всі підстави для амбіцій)))... "Для такої людини як залізняк". Я нормальна людина. Щира і доброзичлива. Трикрапки - не подобається, "ознака сентиментальності". Я, як автор, не виросту і не стану нижче. Хто запитував Більченко про перспективи мого росту? На конкурс поданий один текст. За період постмайданний я маю 50 нових віршів, і кволості там нема. Ще раз дякую за роботу членам журі. Ліміт 20 рядків... Отже, мій текст

....те й пожнеш

Україну так модно любити,
Класти пір"я в багаття борні...
Хтось посіяв кукіль...
Зійде жито?
Соловіється Оху на пні...
Мізерніє Велика Багачка,
Пліснявіє поволі Ізюм...
За подачкою пруть навкулачки
Лазар, Щек, ощетинений кум...
І нема гамівної сорочки,
Це ж не кетчуп на грудях - а кров.
Йдем пунктиром до адської точки
З повним чаном чужих настанов...
Де ж свої розумаки і перці?
Правдолюби латають гамак...
Мирні люди - від герцю до герцю -
Знов обкурюють ветхий вітряк...
Хилитаються башти і межі...
І чавучиться ряст чобітьми...
Україно, кому ти належиш?
Ким постанемо з полум"я МИ?
av82 24 дек 2014 ответить
А я цілком згоден із Степаном Денисовичем Блонським. Хочу сказати, що в кінці 80-х, на початку 90-х років минулого століття в поезії та прозі було дуже багато сміття, це ж саме сміття в літературі зявилося і зараз. Ну навіщо свловесний понос видавати за шедевр. На ділі вірш переможця це полова, він не залишить ніякого сліду в літературному процесі окрім розачарування від такої писанини та незрозумілого рішення журі. А читач - навіть недочитавши його забув. Смішно і дивно. Натомість у твірі Віталія Крикуненка одразу видно руку талановитого майстра слова і він заслуговує на найвищу оцінку. А може йому і не дісталося перше місце із-за того, що він працює та проживає в Росії?
halyna1310 24 дек 2014 ответить
Вважаю,що було б чесно оприлюднити загальну таблицю оцінювання, де б кожен з 157 авторів ІІ туру (а не тільки 13) міг побачити скільки балів набрав його твір. І загалом, об'єктивності ради, щоб не було закидів щодо особистісних якостей того чи іншого автора, варто проводити конкурс анонімно.
olga1981-81 24 дек 2014 ответить
абсолютно підтримую попередній коментар,і думаю,що в списку віршів,журі зробило помітку навпроти кожного вірша,тому було б цікаво вислухати критику,якою б вона не була,якщо не всі автори хочуть знати думку журя стосовно свого вірша,ми можемо просто залишити прізвища бажаючих почути критику.Дякую)
Світлана 25 дек 2014 ответить
"Бій відгримів. Жовто-сині знамена...", або 49 крапок

Написати - по резутьтах 2 - го Міжнародного конкурсу - спонукало мене нове запрошення до 3-го конкурсу та попередні коментатори.
Дописувачі не розуміють вибору журі.
(Я - п"ята в таблиці - поетка Світлана-Майя Залізняк, полтавка, можна приходити до мене в друзі на ФБ...)
Я його теж не розумію. Як не знаходжу пояснення: чому до складу журі такого поважного кокурсу входили ще й автори, доробок який здебільшого російською мовою.
Подивіться: їх там більшість - російськомовних.
Я не шовіністка, і все ж... Можна і треба шукати україномовних митців.
Мені довелося на протязі 5 років працювати літконсультантом обласного центру естетичного виховання учнівської молоді, бути членом та головою журі всеукраїнського конкурсу "Посміхнемось щиро Вишні". Шість років я читала твори учнів нашої країни.
Нещодавно мене запрошували до журі в іншу область нашої країни. Відгукнулася. В журі цього конкурсу не напрошуюся.
Текст Дарини Гладун особисто я не нагороджувала б. Нарахувала у ньому 49 крапок.
Особисто я звикла класти під погляд Стуса чи Маланюка свій текст.
У кожного свої авторитети.
Чи поцінував би Тарас Шевченко тексти "Ще..." чи "Вибір є"...
Перший лишає байдужим. Набір слів. Ніц експресії. У тексті Світлани Костюк мене дивує "ниций рай", кінцівка не вельми радує римою "кажи - муляжі". На мою думкку - це пересічний вірш для районної газети. Але як її вихваляє Євгенія Більченко... Когнітивний дисонанс.
Міжнародний конкурс!
Мені подобається вірш Віктора Божка. З тих, що тут доступні для прочитання.
Дивна ситуація з плагіатом. Я не спроможна розуміти, навіщо красти чужий текст "Будують храми зодчі та майстри"? Колись я почула від відомої поетеси Наталі Баклай (її вірш присвоїла Мисник), що її впізнаваний вірш "Ромашки" вкрала-надрукувала студентка коледжу.Викладачі знизали плечима:"ну...помилилася дівчина, треба вибачити". А вірш надрукували в Кременчуці в збірнику.
Халепа з такими авторками. На що вони сподіваються?
Невже така бідна Україна талантами?
Я не претендувала на лаври переможиці, і все ж несказанно дивуюся вибору журі.
Одна з членів якого зауважила мені любов до трикрапок. І навіть сентиментальність.
Я - раба менталітету, і вірш у мене є такий).
Чому ж не помітили 49 крапок у тексті Дарини Гладун? Дивна арифметика.
Дотворила Україна до самого... не хочеться писати краю. Сподіваюся, що 3 - міжнародний конкурс відкриє цікаві та достойні пошанівку імена, поезії не лишать присмаку гіркоти.
А члени журі на прохання конкурсантів висловлять думки про тексти. І знайдуть для цього потрібні слова, що наснажать, піднесуть над буденністю.
Шануймося!
ushovkun 25 дек 2014 ответить
Шановний Олександре Володимировичу!
На Ваш лист из запрошенням висловити свою думку, як учасника IІ-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора", відносно його проведення, хочу зазначити, що конкурс проведений на досить високому організаційному рівні. За що Вам щира подяка.
Разом з тим, хотіла б ще раз висловити свою пропозицію відносно об’єктивного, справедливого та не упередженого ставлення членів журі до вибору кращих творів. Працюючи усе життя вчителем, та маючи великий досвід у літературному процесі, розумію Вас як організатора, розумію членів журі щодо оцінки творів учасників, ця оцінка досить є суб’єктивною, а тому ніяким чином не може відобразити якісний показник творів переможців та лауреатів.
А тому хочу запропонувати Вам до розгляду свій критерій оцінки. З нього зрозуміло, що кожному з членів журі треба буде прочитати кожен вірш учасника та дати йому відповідну оцінку, для фахівця це займе не більше 3-хвилин, але якщо вони вже беруться оцінювати, то нехай кожен автор знає свій рівень творчості, побачить слабкі та сильні сторони. А що видно із рішення журі? Нічого!
В нижче приведеній таблиці я надаю свою оцінку тим творам, які стали лауреатами з точки зору шановних членів журі. Моя думка суттєво відрізняється, бо у віснику було представлено 20-25 досить гарних віршів, які в нижче наведений перелік нажаль і не потрапили...


Прізвище члена журі Автор та назва твору Відповідність темі (максимальна оцінка 5 балів) Розмір та ритм (максимальна оцінка 5 балів) Рима (максимальна оцінка 5 балів) Стилістичні пройоми та стілистична грамотність (максимальна оцінка 5 балів) Ясність змісту (максимальна оцінка 5 балів) Емоційне враження (максимальна оцінка 5 балів) Загальна кількість балів виставлених автору членом журі
Антонишин Світлана

*1959 р., м. Броди Львівської обл.

ЗАСТІЛЬНІ МЕДИТАЦІЇ 3 2 1 3 3 2 14
Баковецька (Рачковська) Ірина Володимирівна

*1985 р., смт. Соснове на Рівненщині.

ПРО РОК 0 0 1 2 2 1 6
Божко Віктор

*1961 р., м.Дніпропетровськ.

Тринадцятий апостол 2 5 5 3 2 2 19
Гладун Дарина Валеріївна

*1993 р., м. Хмельницький.

ЩЕ... 1 0 0 3 3 1 7
Залізняк Світлана-Майя

*1963 р., м. Полтава.

…те й пожнеш 4 4 3 3 4 4 18

Костюк Світлана

*1964 р., м. Нововолинськ, Волинська область.

ВИБІР Є... 2 0 3 3 2 1 11
Крикуненко Віталій

*1951 р., м. Москва, Росія.

Слово до кобзаря 4 5 4 4 5 5 27

Плотникова Раїса

*1955 р., м. Лубни, Полтавської області.

ТРОПА 4 3 3 3 3 3 19
Подолинний Анатолій Мусійович

*1940 р., м. Вінниця.

«Кавказ» на Колимі 1 3 4 2 4 4 18

Скаченко Владлена Юріївна

*1993 р.н., м. Дніпропетровськ.

ВОЄДИНО 1 4 3 3 1 4 16
Чепурко Богдан Петрович

*1949 р., м. Львів,.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО 3 1 1 1 4 0 10

Яроцька Юліана Ігорівна

*1997 р., м. Київ.

“Україна в обіймах омани” 0 1 2 1 1 1 6


Можливо провести відбіркові тури не в 2, а в 3 етапи, вибрати 20-30 кращих, навіть по суб’єктивній оцінці, а потім їх усебічно оцінити...

З повагою, Юлія Шовкун.
--- 26 дек 2014 ответить
Можливо, є сенс поділити конкурсантів на категорії - щось на зразок "метри" (ті, для яких письменництво є фахом, основним напрямком діяльності) та "початківці" чи "аматори" (для яких це перший досвід, або письменництво є гармонійним додатком до фаху). Адже, останні пишуть інтуїтивно, дещо в іншій площині, ніж досвідчені митці, а регалії і "підгрунтя" фахівців накладає на журі певні психологічні підсвідомі рамки... Наприклад, 15-20 фіналістів в кожній з номінацій було б доречне, не дало початківцям відчути свою недосконалість та меншовартість. Крім того, хотілось би почути фахове (а не емоційне) обгрунтування членами журі, чому саме такий вибір вони зробили. Це дасть можливість отримати досвід всім учасникам і вдосконалитись у майбутньому. В іншому випадку залишається осад, що ти є членом масовки...
--- 27 дек 2014 ответить
Добрий день, шановна редакціє




































Добрий день, шановна редакціє! Получила "Вісник", за що дякую. Є багато гарних віршів . Найбільше мені сподобались вірші Вергуна Валерія "І усміхнеться Тарас", Крикуненка Віталія "Слово до Кобзаря", Головченко Віталія "Поета слово не вмирає", Мокальця Миколи "Ми такі" та інш..
Цікаво читати коментарі. Всіх- з наступаючим Новим роком, миру, наснаги, успіхів в творчості, здоров"я. З повагою Єлизавета Кіпніс.
Ольга Осіннікова 26 янв 2015 ответить
Євгенія Більченко, я не брала участь в цьому конкурсі, але збірник замовила. По-вашому, члени жюрі у список понад 100 графоманів внесли? Ось як член жюрі говорить про учасників: " Решта: вибачайте, але нема про що говорити. Таке відчуття, що десь у селі «Червона ціцька» губернії N стоїть конвеєр з написом: «Виробництво патріотичних поезій» - з одними і тими ж словами, римами, вигуками, образами, воланнями". Після такого не кожен автор захоче подавати твори на розгляд. Притому, що Євгенія Більченко, перепрошую й арт-куратор й письменниця посередня, яка нічим не вирізняється...
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow