Нова книга Миколи Москальця "Україна залишається завжди"

(поезії, проза)



28 листопада ц.р. Миколі Москальцю  60 років.

Тож нова книга, можливо є найкращим дарунком ювілярові від видавництва "Склянка Часу*Zeitglas".

 

Щиро вітаємо ювіляра! 


 Книга "Україна залишається завжди" - четверта збірка автора. До неї ввійшли поезії та вибрана проза.

ISBN 978-966-2306-68-2

Канів, 2014, 98 стор.

 

 

 

Уривки з книги:

 

УКРАЇНА ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЗАВЖДИ

 

 

Проїздив я Парижем і Лілем.

По бельгійських, німецьких полях –

Все красиве, але ж Україна

Залишається завжди моя.

 

Не жалкуй за тим, що відбулося…


Не жалкуй за тим, що відбулося.

Так потрібно долі і богам.

Як би там в життя не повелося;

Я його нікому не віддам.

 

Смажена на салі картоплина,

Рай земний в квітучому саду –

Це моя маленька батьківщина.

Де б не був, завжди до неї йду.

 

Припадаю спраглими губами

До джерел цілющої води.

Я хотів би бути разом з вами:

–Де ж ви, мої роки,молоді?

 

Повертає літо на обжинки.

Хоч далеко збілена зима –

Я хотів щоранку чути: – Синку!

Оглянувсь, батьків давно нема.

 

Не жалкуй за тим, що відбулося.

Так потрібно долі і богам…

 

Ми  такі…

 

Хоч на могилах предків бур’яни,

Навіть на тих, що зовсім поруч з нами.

Хизуються ж убогі їх сини

Хоромами й придворними чинами.

Без сорому ведуть своїх дружин

У золоті, у сріблі і в каратах.

А на могилах рідних ні жоржин,

Ні мальв, лиш зрідка заблукала м’ята.

Та росами покриті спориші,

Що мов сльозами плачуть без упину.

А на майданах честі ні душі.

Хто ж захистить розп’яту Україну?

 

 

Про Василя,  Миколу і земляків

 

Того року у селі вперше розпочалось навчання у п’ятому класі новоствореної семирічної школи. Не можна сказати, що освіта литвинчан завершувалась на рівні початкових класів. Вже  на початку 20-х років завзяті хлопці та дівчата чимчикували до Канева і продовжували навчатись у міській семирічці, а потім деякі здобували фах учителя у технікумі. Інші добирались до степанецької ремісничої школи і навчалися багатьом корисним справам, що слугували їм потім впродовж всього життя, вигідно виділяючи поміж ровесників.

Після затяжної війни та руйнівного розбрату «октябрьской революції», життя у Литвинці поволі налаштовувалось у звичне русло споконвічних трударів – хліборобів.

Село природно регулювало свої потреби у ковалях, бондарях, мірошниках… Стали надходити перші трактори і автомобілі – появились водії і механізатори.

В 1932 році у вересні виявили бажання продовжити навчання у п’ятому класі більш як 60 дітей, котрі народились у 19-му та 20- му роках.

Повертались з війни чоловіки, підростали і женились парубки: дітей бігало по сільських вулиця як мурашок на лісових галявинах.

Ні до 32-го року, ні після, у школі не комплектували паралельних класів. А тут два повнокровних. Розміщували їх, як могли. Для цього використовували хати заможних господарів, яких «розкуркулили» у попередні роки.

Вчителів вистачало. Декого прислали з району, але багато було і місцевих. Особливо раділи батьки: діти грамоті вчитимуться і дома по господарству допомагатимуть. Ніщо не віщувало біди…

Василь і Микола потоваришували раніше, а тому вже з перших днів навчання сиділи за одною партою, разом мріяли про те, що обов’язково після семирічки продовжать навчатись на вчителів. Надто подобалось їм викладачі з усих дисциплін – гарне вбрання у них, гарно розмовляють, всі виважені і красиві якісь.

Але, починаючи з жовтня, ситуація в селі стала змінюватись на гірше. Від двору до двору стали їздити підводи з групами «активістів». Вони вигрібали у господарів все що можна було їсти. Зерно, картоплю, овочі, квасолю. І робили це під лозунгами: «Все для побудови комунізму».

Щоб підтримати зголоднілих дітей у школі варили гарячі обіди. Але з кожним днем все менша і менша частка діставалась учням. Директор вичерпував свої можливості так же, як і вичерпувались можливості села, що споконвічно було заможним і ніколи не знало проблем з харчами.

На початку весни 33-го року шкільні обіди перестали готувати взагалі. Все менше і менше дітей приходило в класи – не вистачало сил. Село повально вимирало.

Настав день коли до двох п’ятих класів прийшло не більше десятка учнів. Директор оголосив літні канікули – сталося це в перших днях травня.

Василь і Микола трималися з останніх сил. Коли стали мобілізовувати всіх на боротьбу з довгоносиком – поковиляли в поле. Ставили їх на довжелезні рядки буряків і, протягом дня, хлопці не розгинаючись збирали проклятого жука. За каторжну роботу отримували тарілку рідкого супу і ложку цукру.

Суп випивали на полі, а цукор несли меншим братам і сестрам – у кожного в сім’ї їх було по декілька осіб.

Вертаючи до дому, інколи заглядали до двору однокласника Мирона. Це був один з декількох дворів села, яких «голодовка» обійшла стороною. Батько Мирона «ходив у начальстві».

Товариш зрідка виносив хлопцям по куску хліба, що був білішим від снігу зимової пори…

Восени за парти шостого класу сіло 29 осіб. Інші поховані на кладовищі. Без хрестів, пам’ятників, без окремих могил.



Книгу можна придбати в редакції видавництва "Склянка Часу*Zeitglas", післяоплатою, за ціною 25 грн., включаючи поштові витрати: zeitglas@ck.ukrtel.net 

 

 У видавництві "Склянка Часу*Zeitglas" вийшли друком і вдало розійшлися такі книги М. Москальця:

 

 

Декілька слів про поезії Миколи Москальця

 

Канівшина — одна з самих культурних провінцій України. Тут  останній притулок Кобзаря. Тут — самота.

Духовна самотність та читання книжок приносять дивні плоди. Їм назва — поезії. Їх не кожний читає. Але  кожний сприймає на свій смак. Той кривить писок. Той — усміхненно марить. Поезії — то і є мара. Фата моргана. Мрії про минуле. Про любов, що зістарілася. Про горе, що затамувалося. Про рану, що загоїлася. Так чи інакше.

Для Москальця — поезія не професія. Він — заступник мера. До нього приходять люди…Здебільшого з горем та жалем. Він йде людям на зустріч. Вони ж — герої його віршованих драм та новел. Москалець викликає  саме їх, живучих поруч з нами, на поетичну сцену. Пише про діда-ветерана, пройшовшого через всі руїни...,бабусю, котра засмутилась, чекаючи сина, сусіда, в якого розтоптана доля, жінку, даремно чекаючу на красеня вже немало літ. Втім :"Пролетіли роки— сірі гуси…"Не по романтичній умовності, а по волошках у ранньому житі, трояндах, любистку.

 І огортає душу і смуток, і радість. І наповнюється світ малої батьківщини пам`яттю та смислом. І йде життя…Перехожене. Переоране. Переболене. Ціле життя…

 

Олександр Апальков, редактор журнала "Склянка Часу"

 

 

Презентація книги  

"Україна залишається завжди"

 відбулася 26 листопада 2014 року в актовій залі Канівської міської Ради. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фоторепортаж  Іллі Труфанова, корреспондента газети "Дніпрова Зірка"



Обновлен 28 ноя 2014. Создан 27 ноя 2014



  Комментарии       
Всего 25, последний 2 года назад
Еліна 27 ноя 2014 ответить
Пане Миколо! Вітаю з новою книгою і Днем народження! Натхнення та творчої наснаги!
mizin4ik3 27 ноя 2014 ответить
Пане Миколо! Від щирого серця вітаю з Днем народження. Життєвої Вам наснаги, злагоди та добробуту. Нехай щастить у Вашій праці!
Любов Цай 27 ноя 2014 ответить
Шановний пане Миколо! Щирі вітання Вам з нагоди такого визначного ювілею. Дай Вам Боже сили, здоров'я і наснаги творити, робити добрі справи на славу рідної України.
З роси й води Вам!
Льоська 27 ноя 2014 ответить
Гарні вірші погана людина не напише! Дякуємо Миколі Москальцю за його творчість! Сил та надхення Вам, шановний ювіляре!
grignikvlad 27 ноя 2014 ответить
Шановний пане Миколо! Моє Вам вітання з Днем народження! Творчих Вам успіхів, мирного неба над головою та рідної землі під ногами до віку! Владислав.
matrea 27 ноя 2014 ответить
Краще гірка правда, аніж солодка брехня, і тому, вітаючи Москальця з ювілеєм все ж нагадаю всім українцям останні рядки мого (гугл) ПОСЛАННЯ ЦАРЯ УКРАЇНИ МАЙТРЕЇ: "То ви повторите 30 - і? Так! Чи ні!"
oksant 27 ноя 2014 ответить
Вітаю з ювілеєм Вас, Пане Миколо! Бажаю натхнення і нових творчіх здобутків, міцного здоров'я і завжди гарного настрою.
Олександр 27 ноя 2014 ответить
Шануймося з вітанням ювелярові! Спілка МСПУ з Вами, пане Миколо!
papaosbm 27 ноя 2014 ответить
Щиро сердечно вітаю! Та бажаю найперш за все для вас Божого благословення, в у всіх ваших починах. Многая літа!
Олесь з-під Вишні 27 ноя 2014 ответить
Прийміть мої щирі побажання! Творчого злету та міцного здоров'я Вам!
Дарина Гладун 27 ноя 2014 ответить
Бажаю Вам отримувати лише хороші новини, писати тільки геніальні твори і ще багато років слухати вітання від друзів і рідних, знайомих і незнайомців, які просто захоплюються Вашою творчістю!
tet-a-tetana 27 ноя 2014 ответить
Шановний пане Миколо! дозвольте розділити Вашу радість, зичу Вам любові, щастя, успіхів!
Хай наповниться Ваша оселя достатком.
Влад Наслунга 27 ноя 2014 ответить
Шановний пане Миколо! Бажаю Вам і Вашій поезії довгих років життя на славу і радість нашій Україні!
Володимир Комісарук 28 ноя 2014 ответить
Й надалі залишайтеся бойовим патроном. ЖИВІТЬ, ТВОРІТЬ, РАДІЙТЕ... Володимир.
zeitglas 28 ноя 2014 ответить
вітаю Миколо! Сергій Левченко.
zeitglas 28 ноя 2014 ответить
Шановний пане Миколо!
Щиросердно вітаю ВАС із днем народження. Творчого Вам натхнення, довголіття на теренах Черкаської землі. Нехай Шевченківський, козацький край дарує здоровя і радість сонячних днів.
З повагою – Микола Скрипиць
Київ
zeitglas 28 ноя 2014 ответить
Вітання пану Миколі з достойною датою, з ювілеєм, і побажання:

Здоров’я, радості, натхнення,
Високих рим і довгих літ,
І творчості прекрасний зліт,
І всього доброго здійсне́ння!

З повагою, Ганна Соляр, Львів.
g.mayorova 28 ноя 2014 ответить
Уважаемый Николай! С юбилеем Вас! Здоровья, удачи, творческих успехов.
Неумолимые года
Остановить не в нашей власти.
Так пусть же будет навсегда,
Чем больше лет, тем больше счастья!

С искренним уважением, Галина Майорова.
olga1981-81 28 ноя 2014 ответить
Шановний пане Миколо! Від щирого серця вітаю Вас з ювілеєм!Бажаю міцного здоров"я,творчого натхнення та мирного неба над головою!
З повагою:Ольга Щербаха.
pyra4444 28 ноя 2014 ответить
Шановний митець Микола, хай майбутнє буде як гарна поезія яка пробуджує життя та закликає до дій !
--- 28 ноя 2014 ответить
Шановний пане Миколо! Вiтаю з першим поважним ювылеэм. Зичу творчо працювати до подвiйного. Хай ваша Муза зберга вsрнiсть. Петро Гайворонський
січкар 28 ноя 2014 ответить
Шановний пане Микола.З ювілеєм Вас вітаю бажаю най головнішого -міцного здоров,Я.З повагою Січкар Марина.
--- 28 ноя 2014 ответить
Шановний пане Миколо! Сердечно вітаю зі славним ювілеєм!

Хай колоситься Ваша творча нива,
Щоб Ви завжди збирали щедрі врожаї.
А роки віршами втішаються щасливо,
Благословляють кожну днину солов"ї.

Нехай Вам щастить у всьому на довгому сонячному віку!
Щирий привіт від Спілки літераторів Кременчука "Славутич".
З повагою, Лідія Коваленко.
leofran65 29 ноя 2014 ответить
Уважаемый, Николай! Примите поздравления от литературного обьединения имени Владимира Домрина из города Ильичёвска. Благоденствуйте, творите и оставайтесь таким же бескорыстным патриотом Украины. С уважением Леонид Кулаковский
lenilicht 29 ноя 2014 ответить
Наша родина щиро вітає шановного пана Миколу з ювілеєм та бажає доброго здоров'я, творчого натхнення, добра та тепла на благо! З повагою, Олег та Інна з Полтавщини.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow