III-й міжнародний поетичний конкурс "Чатує в століттях Чернеча Гора"






Завершено прийом творів на  III-й міжнародний поетичний конкурс "Чатує в століттях Чернеча Гора"

 


 

 




Це літературне змагання поетів має відбуватися відповідно темі  громадянського віршу
«Обніміться ж, брати мої»
і полягае у висвітленні проблем подолання  духовної та політичної  кризи України та пошуку її місця серед інших держав.
Редакція міжнародного журналу "Склянка Часу*Zeitglas" та члени конкурсного журі радо ознайомлять широке коло читачів з найкращими зразками сучасної поезії, котра не знає утисків кордонів та цензорів.*

Умови конкурсу:

мова написання — українська або російська;

обсяг твору - обмежується "повними" двадцятьма рядками
( п`ять класичних чотиривірши "четверостиший")
Твори, які перебільшують зазначений розмір, до конкурсного розгляду НЕ БЕРУТЬСЯ
вік учасників — не обмежений.
кількість творів — ОДИН!

Термін подання творів  завершено  30 травня 2015 року

 * будь-який автор міг надіслати лише ОДИН власний твір. 

редакция СЧ приймає до розгляду авторські тексти за обов`язкової наявності:


- короткого „листа” (назва твору, зазначення конкурсу)

- короткої біографії автора (із зазначенням року народження та вірно поданої поштової адреси автора: Прізвище та ім`я по батькові, вулиця, номер будинку та квартири, місто, поштовий індекс, номер телефону).

* тексти повинні надсилатися е-поштою zeitglas@ck.ukrtel.net  та у роздруковані на папері з доданням електронної версії /CD, або по е-пошті/ в програмі Word або RTF (12 кегль, з чіткою різницею тире від дефісу, перевіреною орфографією, без усяких обрамлень і довільних форматувань) *

*прозові твори до розгляду не беруться.

*надаючи свої твори, автор погоджується з подальшим публікуванням чи використанням їх тексту в рамках літературних проектів журналу.

Тексти надсилалися на електронну адресу: zeitglas@ck.ukrtel.net
із позначкою «Поетичний конкурс ».

Пересилка роздрукованого тексту на папері за власноручним підписом автора обов‘зкова на адресу редакції:
«Склянка Часу*Zeitglas»
Вул. Шевченка, 31/32,
м. Канів,
Черкаської обл.
19000

Автори трьох найкращих поезій будуть відзначені нагородами. Іх твори буде перекладено на німецьку мову та опубліковані на сторінках міжнародного літературно-мистецького журналу "Склянка Часу*Zeitglas"

Інші, відзначені за рішенням конкурсного журі роботи, будуть  публікуватися на сторінках нашого журналу та літературного альманаху «Скіфія».

 

УВАГА!

Опісля терміну прийому творів (30  травня 2015 ) буде видано друком ВІСНИК III-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора".  Кожен атор-учасник зможе замовити й отримати його поштою. В такий спосіб  автор може долучитися до обговорення усіх допущених до конкурсу творів на цьому сайті. (Бажано назвати три кращі твори та їх авторів). Цю інформацію врахує журі.

 

 

 

Цього року буде ВПЕРШЕ відзначено дипломом й автора, твір якого набере найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у КОММЕНТАРЯХ на цьому сайті.

 

 Остаточні результати конкурсу буде оголошено у третій декаді липня 2015.

Довідки за тел: 04736-36805, або zeitglas@ck.ukrtel.net

 

У визначений термін до редакції журналу "Склянка часу*Zeitglas"
надійшло загалом 
2524 твори сучасних авторів з України та зарубіжжя. До конкурсного розгляду було узято 120.

 

Автори та назви творів  III-го Міжнародного конкурсу

"Чатує в століттях Чернеча гора"

 

ФОТО авторів якісного зображення - на сайті

http://zeitglas.io.ua/album

 

 

Абравітова Наталія Іванівна
*1962 р., м. Олександрія.
СОН

Базиленко Дмитро Григорович


*1963 р., с. Бурнініськ, Росія.
Философия

Байда-Слободян Іванна
*1981р,. смт. Заболотів.
Я вірю в Дух вкраїнський

Безхатній Лев


*1989р., м. Дніпропетровськ.
Після

Бендеберя Людмила Євгеніївна
*1959 р., м.Лозова, Харківська область.
Озброєні, я знаю, мають силу

Бойко Олеся Миколаївна


*1970 р., м. Чернівці.
Єднаймося, брати і сестри

Бондар Тетяна Олександрівна
*1975 р., м.Армянськ.
Одна на всіх

Бритик Євгенія
*1999 р., м.Сміла, Черкаської області.
Україна

Вернигора Володимир Юрійович
*1965 р., м. Черкаси.
Вельмишановна пані Історіє!

Виноградська Галина Михайлівна


*1969 р.н., м.Львів.
Сповняючи «Заповіт»

Влащик Валерія


*1949 р., м. Маріуполь.
Маріуполь

Вовнянко Анатолій Захарович


*1951 р., с. Ситняки, Київської області.
СХАМЕНІТЬСЯ!

Вязова (Щербань) Оксана Володимирівна
*1959 р., м.Біла Церква, Київської області.
«Обніміться ж, брати мої»

Гавришко-Бабічева Алла Геннадієвна


*1958 р., м.Тульчин, Вінницької області.
ОДНАЖДЫ УТРОМ

Гасанова Маргарита Петрівна
*1948 р., м. Харків.
Україно – Сонце!

Гонтарук Любов
*? р., м.Київ
Ох як тяжко плаче моє слово

Григор’єв Владислав Миколайович


*1947 р., м. Херсон.
Вековая дружба…

 



Григор’єва Олеся Олегівна


*1971 р., м. Київ.
ВІРЮ ТОБІ

Гуменюк Лілія
*1981 р., с. Пашківці, Хмельницька область.
Ти біль, моя прекрасна Україно

Гуменюк Марія Володимирівна
*1957 р., м.Тернопіль.
Розмова з Шевченком

Даник Володимир Олексійович


*1957 р., м. Черкаси.
БАНДУРА – ЦЕ ДУША ВКРАЇНИ…

Данилюк Наталія
*1981р., с. Перегінське, Івано-Франківська область.
Народе мій, воскреслий у віках…

Дах Ігор Тимофійович


*1959 р., м. Червоноград, Львівської області.
Шевченкові слова пророчі

Дацків Андрій


* 1986 р., Львів.
2014

Дериземля Ксенія Михайлівна


*1981 р., м. Кременчук.
Рідний край

Джулай Людмила
*1963 р., м.Черкаси.
В ДОРОГУ

Доленник Інна


*1966., м.Кривий Ріг.
ВДЯЧНІСТЬ

Домніч Антоніна Андріївна
*1958 р., м.Рубіжне, Луганська область.
Сонце сходить над полем

Дорошенко Омелян Володимирович
*? р., м.Вінниця.
УКРАИНА СТРАНА КАЗАКОВ

Дяків Оксана Іванівна


*1969 р., м.  Заліщики, Тернопільська область.
Духовний лідер

Задорожна Маріанна Іванівна
* 1982 р., м. Львів.
ПАМ’ЯТЬ

Заїка Валерія Владиславівна


*1999 р., м. Запоріжжя.
«УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!»

Залізняк Світлана-Майя


*1963 р., м. Полтава.
Планета людей

Зарицька Юлія Сергіївна
*1988 р., м. Умань,Черкаська область.
Обніміться ж, брати мої

Івах Марія Іванівна
*1951 р., с. Лупулове, Кіровоградська область.
Ми будемо жить моє рідне село

Івашньова Світлана Володимирівна


*1968 р., м. Олександрія, Кіровоградської області.
Бунт марионетки

Іськова(Миклащук) Олена Володимирівна


*1983 р., с.Вербівці, Хмельницька область.
Яблука

Калин Олена Володимирівна


*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска

Кара Олександра (SANDRA KARYY)
* 1947 р., м. Каменець-Подільський
РУШНИК ДЛЯ ТАРАСА

Карпунина Валентина Евгеньевна


*1954 р., м. Миколаїв.
Я маківкою розквітала

Кіпніс Єлизавета Наумівна
*1942 р., м.Лозова, Харківська область.
Слово Тараса

Князький Орест Миколайович


*1944 р., в с.Карапчів на Буковині.
Сучасна балада про раси, ратаїв,
«голих королів» і слово Тараса

Кобза (Павлиш) Владислав Олександрович
*1996 р., м.Кривий ріг, Дніпропетровська область.
Шляхи з минувшини

Коломійченко Тетяна Омелянівна
*1938 р., м. Вільногірськ, Дніпропетровська область.
МОЛЮСЬ, ТАРАСЕ, ЗА ВКРАЇНУ

Копачинська Богдана Василівна


*1971 р., с. Сільце, Волинської області.
Змиває ніч одвічну втому дня

Копилова Світлана Михайлівна


*1961 р., м. Київ.
Земли объятия

Корольчук Тетяна Святославівна
*1987 р.,м.Луцьк, Волинська область.
Чорний четвер

Корсунська (Бевз)Тамара Олексіївна
*1947 р., м. Вінниця.
Уроки Кобзаря

Косановська Ліліана Романівна
* 1972 р., м.Львів.
ПЕРЕД ПОРТРЕТОМ КОБЗАРЯ

Космея ( Ерьоміна) Ірина


* 1961 р., м. Остер. Чернігівскої області.
Не домовилися пани

Кот Лерія
*1997 р. с. Лизогубова Слобода, Київська область.
За Україну помолюсь

Кравченко Вікторія Василівна
*1993 р., м. Кіровоград.
МОЛИТВА

Криловець Анатолій Олександрович

*1961 р., с. Вельбівне, Рівненська область.
Пересторога

Кринична Світлана Сергіївна


* 1976 р., м.Тульчин, Вінницька область.
ВЕТЕРАН

Лаврущенко Ельвіра Юріївна
* 1992 р., с. Зоряне, Дніпропетровська область.
Вже годі...

Левицька Діана Віталіївна


*1999 р., м. Новоселиця, Чернівецька область.
Така залежна-незалежна…

Лісненко Тетяна Станіславівна


*1959 р., м. Ромни.
Пробач, Україно

Лук’янчук Антоніна Анатоліївна


*1983 р., м. Луцьк.
Молодий ти, ще юний солдате!

Лялюк Ірина


*1997 р., м.Львів.
Скарб

Майорова Галина Григорівна


*1954 р., м. Середина-Буда, Сумська область.
Крепка семья – міцна держава

Маковець Оксана


1959 р., Сіфорд, Вірджінія. США
ВІЧНОСТІ ТАРАС

Малиновська Людмила Василівна
*1947 р.,м. Маріуполь, Донецької області.
Летний сон

Мандич Тамара


*1995 р., м.Генічеськ, Херсонська область.
Затягли Україну хмари

Маруга Валерий Михайлович
*1948 р., м.Луцьк.
ВЕЧНЫЙ БОЙ


Марченко Тетяна Михайлівна
*1992 р., м.Кременець, Тернопільська область.
Хранитель миру

Мельник Анатолій Анатолієвич


*1963 р., м. Марганець.
В БАЛАКЛАВЕ

Міхалевський Віталій Цезарійович


1961р., м.Хмеьницький.
ТАРАС

Мішин Михайло Федорович


*1948 р., м. Запоріжжя.
КУДИ ЙДЕМО?

Нестеренко Надія Вячеславівна
*1999 р., с. Думанці, Черкаська область.
“Між обстрілів є мрія”

Нізовцов Михайло Ігнатович
*1951 р., м. Котовськ, Одеська область.
ДО ТАРАСА

Обшарська Раїса Володимирівна
*1964 р., м. Чортків, Тернопільська область.
Вкраїно у терновому вінку

Олеш Віра Богданівна


*1964 р.,м. Соснівка, Львівської області.
Час любити Україну!

Олійник Мирослава


*1956 р., м.Львів.
Слова Шевченка

Остроух Віктор


*1989 р., с. Зоря. Дніпропетровска область.
ОДА ДНІПРУ

Охріменко Віктор
*1959 р. с.Холми, Чернігівська область.
УКРАЇНА МОДЕРНА

Паливода Петро Семенович
*1959 р., с.Лебедівка, Київська область.
Мальви під вікном

Пашкевич Регіна Віталіївна
* 2002 р., м.Лозова, Харківська область..
МОЛИТВА ПРО МИР

Підвисоцька Лідія Володимирівна


*1963 р., м .Івано-Франківськ.
“БРАТИ”

Пікас Любов Дмитрівна
*1961 р., м. Моршин, Львівської області.
МИ ВІДРОДИТЬ КРАЇНУ ЗМОЖЕМ

Плетеницька Ярина


*1996 р., м.Добромиль Львівська область.
Чи існує той рай неземний про який мріють сотні літ?

Плотникова Раїса
* 1955 р., м. Лубни, Полтавської області.
Незмальоване янголятко

Погребняк (Кириченко) Наталія Володимирівна
*1964 р. м. Тульчин, Вінницької області.
МИ – НАРОД!

Позняк Надія Михайлівна


*1960 р., м.Суми.
І коли ти покинеш оцю країну

Прокопенко Світлана Іванівна
*1992 р., м.Вишневе, Київська область.
Ми не змагаємось з Шекспіром на словах

Романюк Микола Миколайович


*1986 р. ,м.Долинська, Кіровоградська область.
Диким, предиким стогоном

Рябініна Марина Анатоліївна


*1980 р., м.Черкаси.
Родная земля

Сагармат Анна
*1975 р., Київська область.
Вголос на всю Росію

Санлайф Карина


*1969 р., м. Жовті Води, Дніпропетровської області.
«Я желаю всем счастья!»

Селезньова Ірина Віталіївна
*1997 р. м.Дніпропетровськ.
Криза

Сильченко Вера


*1948 р., м. Маріуполь.
СУМУЮ, АЛЕ ВІРЮ

Синевір (Кресленко) Євген
*1956 р., м. Львів.
Два інваліда, два Івана...


Скакодуб Андрій Васильович


*1978 р., м. Ладижин, Вінницької області.
Туга..

Cклянчук Анна Олександрівна


*2003 р., м.Любомль, Волинська область.
Об’єднаймося брати мої!

Смолянська Альбіна Євгеніївна


*1990 р., с. Крихівці, м. Івано-Франківськ.
Епоха змін...

Соляр Ганна
*1963 р., Львів
ПРОРОЧЕ СЛОВО

Стаднік Лідія Іванівна
* 1960 р., с.Пашківці, Хмельницька область.

Моя земля!


Старченко Віталій Іванович
* 1947 р., м. Дніпропетровськ.
СПОВІДЬ РАБІВ

Стасюк Микола Іванович
*1955р. м.Хмільник, Вінницької області.
Перед Богом стану на коліна

Стрельбицький Михайло Петрович
*1949 р., м. Вінниця.
ФАНТОМНО СВІТ БОЛИТЬ...

Судус Юлія


* 1991 р., м. Івано-Франківськ.
Молитва

Таран Валентина Михайлівна
*1948 р., м. Добропілля, Донецька область.
ОСТАНОВИТЕСЬ!..

Таранова Дар’я Миколаївна
*1997 р.,м.Лозова, Харкiвська бласть.
Слава Украине!

Твердохліб Майя


*1973 р., м. Слов’янськ, Донецька область.
ЕДИНСТВО…

Тилик Ігор Володимирович


*1968 р. м. Київ.
АЛХІМІЯ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА

Тимченко Антоніна Олександрівна
* 1985 р. м. Харків.
Грізно і певно...

Толстоус Василь Миколайович
*1954 р. м. Свердловське, Луганської області.
ПОСЛЕ ВОЙНЫ

Торон Вікторія


*1957 р. , м.Сан Хосе, США.
ЯКБИ СЕБЕ МИ ШАНУВАЛИ

Тунік Ольга


*1983 р., м. Київ.
НАРОДУ УКРАЇНИ

Туровська Леся Олегівна
*1959 р., м. Київ.
МОЙ ДОМ – НА УЛИЦЕ В КОНЦЕ

Узікова Оксана Володимирівна
*1976 р. м. Київ.
З ГОРИ ЧЕРНЕЧОЇ ДИВЛЮСЯ У МАЙБУТНЄ

Українець Інгріт Диво
*1965 р. м.?.
“Що нас єдна?”

Утки-Отки Володимир


*1960 р., м. Маріуполь, Донецька область.
ЖУРАВЛИ

Федіна (Ляшенко) Олена Володимирівна


*1988 р., м. Дніпродзержинськ.
Біля яблуні

Федчишин Ігор Миколайович
* 1958 р. м. Хоростків, Тернопільської області.
ТАРАСОВІ ДУМИ

Філозоф Анатолій Леонтійович
*1976 р., м. Луцьк.
До 200-річчя Шевченка

Циганова Наталія


*1975 р., м.Тульчин, Вінницької області.
ВИДИМО, НЕ ТЕ ЧИТАЛИСЬ КНИГИ

Цизман Юлий Игоревич
*1983 р. м Кривий Ріг, Днепропетровская область.
Свiтлом

Черешньовська Марія Ігорівна
*?., м.Радивилів, Рівненська область.
«Війна зломила наші душі»

Шевців Михайло Миколайович
*1951 р., м. Львів.
НАША ДОРОГА

Шиманський Віктор Дмитрович
*1948 р., с. Луполове, Кіровоградська область
Вічна пам’ять

Яремчук Володимир Петрович
*1947 р., м. Долинська, Кіровоградської області.
Тарас великий ниву нам засіяв

 

 

ПРОСИМО УСІХ ПОІМЕНОВАНИХ

АВТОРІВ НАДІСЛАТИ СВОЄ ФОТО

(у JPG) / Чітко зазначивши  прізвище та ім*я/

на 

zeitglas@ck.ukrtel.net

 

Ще раз нагадуємо:


Що ВІСНИК III-го Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора".  Може придбати кожний атор-учасник, замовивши його примірник ( примірники) в редакції й отримати його поштою. В такий спосіб  автор може долучитися до обговорення усіх допущених до конкурсу творів на цьому сайті. (Бажано назвати три кращі твори та їх авторів). Цю інформацію врахує журі.

 

Вартість пимірника 50 грн. + поштові витрати (25 грн.)

оплата - по отриманню посилки, на пошті.

ВІСНИК III-го Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора" видано малим накладом (для учасників конкурсу та членів журі)

 

Цього року буде ВПЕРШЕ відзначено дипломом й автора, твір якого набере найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у КОММЕНТАРЯХ на цьому сайті.

 

 Остаточні результати конкурсу буде оголошено до середини липня 2015.

Довідки за тел: 04736-36805, або zeitglas@ck.ukrtel.net

 

 

 Увага!

 

Опісля обговорення усіх творів опублікованих на сторінках ВІСНИКУ, та визначення 20 кращих авторів, їх тексти будуть оприлюднені на цьому сайті для остаточного визнячення лідерів конкурсу.

 

 

Інтерв*ю О.Апалькова "Українському радіо" з приводу підсумків

III -го конкурсу

"Чатує в століттях Чернеча гора"


https://yadi.sk/d/97TW0-IMi2jNU


 

Лідери конкурсу  (ШОРТ-ЛИСТ) 

"Чатує в століттях Чернеча гора"

 

Твори, котрі отримали позитивні високі оцінки членів журі.

 

Автор та назва твору

Безхатній Лев

*1989р., м. Дніпропетровськ.

 

 

Після

 

після численних контрреволюцій

після зневіри, що краю досягне

після ганебних політпроституцій

наша країна ще трохи протягне

 

після озер пролитої крові

після розриву останньої міни

після того, як навчимся розмові

в нашій країні відбудуться зміни

 

після єднання і порозуміння

після звитяг, що навіють розраду

після робіт із збирання каміння

в нашій країні все буде до ладу

Влащик Валерія

*1949 р., м. Маріуполь.

 

 

Маріуполь

 

Мой друг и брат, в годину горя

не бросивший свою страну

и город-сад у синя моря,

влюблённый в мирную волну, –

 

какою музыкой поведать,

какой палитрой передать

тот взрыв любви, надежды, веры

и Божьих знаков благодать,

 

когда меж Сциллой и Харибдой

дней страшных силились пройти

мы сквозь обман, без ямбов-нимбов,

лишь с  на устах «прощай-прости»?

 

Мы живы, мы прошли частицу

того ненастного пути,

какой и в страшном сне присниться

не мог когда-то, и идти

 

ещё, быть может, нам далече,

в свинец оделись рубежи,

но – живы мы, ещё не вечер,

и будет праведною жизнь!

Григор’єва Олеся Олегівна

*1971 р., м. Київ.

 

 

ВІРЮ ТОБІ

 

Розірвано низку – коралів краплинки

криваві течуть по землі.

Питання про правильність скоєних вчинків

зітруться в мас-медіа грі.

 

Як правду обдерту дорожче продати?

Зал повен умілих гравців.

Спаплюжено істини: брата чи ката

долоню стискаю в руці?

 

Слова іноземні, застиглі й холодні –

що скажуть про нашу біду?

Чи швидше в проектах постануть доходних,

де місця собі не знайду?

 

Як вижити в хаосі куплених воєн,

надій та утрат боротьбі?

Єдиний із пунктів, уваги достойний –

Вкраїно, я вірю ТОБІ!

 

Крізь підступу й зради прогнилі тенета

врятовую це почуття.

На кров’ю залитій сорочці подертій

ти знов вишиваєш життя!

Данилюк Наталія

*1981р., с. Перегінське, Івано-Франківська область.

 

Народе мій, воскреслий у віках…

 

Народе мій, воскреслий у віках,

Тобі між націй європейських бути,

Бо ненаситне зло спіткає крах

І крик його залишиться невчутим…

 

І лють його нещадно спопелить,

І вичахнуть ліси, немов пустелі.

А над тобою лагідна блакить

Розмиє веселкові акварелі!

 

Після грози розбурхана весна

Сади замаїть пишно, як на свята,

Задріботить у полі борона,

Зодягнеться у цвіт вишневий хата.

 

А рідна мова стане на крило,

Мов журавля, злетівши понад хмари!

Заб’є ключем засохле джерело,

Пощезнуть воєн давнішні примари…

 

І ти кущем добірним зацвітеш

Між європейців, мудрий мій народе!

Господь поставить Слово пресвяте

На варті миру, правди і свободи.

Дацків Андрій Дацків

* 1986 р., Львів.

 

 

2014

 

Змиває  розмовами міськими стоками

Хтось  забуває ходити  в депресії

І  всі  вірші  твої – каналізація

Мрії  твої  обросли  політикою

 

Донбас  у  Києві, а  Київ  у Львові

Краще  ми  самі, краще  вас  з оптики,

Ідіть  геть з  дорожніми  знаками

Не  треба  добрити нас окликами

 

Залишимося ми задаваками,

Але  без  вас нам  соромно

Хоч  на  наших кістках ходитимуть  в  гори.

Тому  хочемо  бути як  ви,  мертвими

Обмінятися з  вами  дискетами

 

Хоч  не  живі  ми, але  двоє  нас

Не  за  вас,  а  з  вами,

Це  стало  модою.

Поглянь, нашу  гору називають  свободою

Джулай Людмила

*1963 р., м.Черкаси.

 

 

В ДОРОГУ

 

Дзвінке пташа, маленьке зайченя,

Ти – донечка моя. Колись наснилась...

Якби ж я мала дужі руки-крила,

До тебе полетіла б навмання

Крізь віхоли, дощі, вітри і град.

А материнське серце підказало б,

Де ти. У просторі немає грат,

Лиш білі-білі хмари, мов корали.

І я лечу. Уміють матері

То птахами ставати, то зірками.

Від пізньої до ранньої зорі

Із донькою побуду і з віками.

Залиш усе! Чуже – то є чуже.

Тут – мальви, трави, соняхи, купави.

А Бог завжди тебе хай береже.

Знайди себе. Тут – ранки, ніби пави,

А там – пустеля відчаю і сліз.

Про Україну згадуєш ти часто.

Куди не гляну – ти для мене скрізь.

Не розгуби і молодість, і щастя.

Згадай хатину нашу край села,

Як в жменях я приносила жерделі,

Як віхола дорогу замела,

Як розлила весна в полях пастелі...

Нелегко залишать країну вбогу.

Що може дати мати своїм дітям?

Тепло, любов, сухарик на дорогу.

Й чекання, що триватиме століття.

Доленник Інна

*1966., м.Кривий Ріг.

 

 

ВДЯЧНІСТЬ

 

Ти, охоронець, ти, вогнекрилий воїне,

Знаєш мови, жартуєш, читаєш вірші

Та, потужно озброєний сонячним променем,

Чатуєш на блок-посту моєї душі…

 

На блок-посту душі – у сплетінні сонячнім –

Там, де печуться життя запашні хліби.

Люди приходять з борошном і без борошна.

Кожному є окраєць й кухоль води.

 

Тільки вже зась сюди тим воронам-воронам,

Бестіям чорнокрилим з клеймом війни.

Ти захистиш мене, мій відважний воїне,

Пір’ячко їм попалиш в святій борні.

 

Кажуть, що білі шати – вбрання для янголів.

Може, і й так. Розумникам – їм видніш.

Берці і камуфляж, і посмішка лагідна

В тебе... І серце, палаюче у пітьмі.

 

Ти захищаєш – світ щиросердно дякує.

Книгу Буття гортає із нами Бог.

Лиш подивися, юний і сивий янголе,

Скільки ще в нас попереду сторінок...

Залізняк Світлана-Майя

*1963 р.,  м. Полтава.

 

 

Планета людей

 

Далека жінка плаче молитвами.

У мене в серці скерцо, в неї гами.

На сцену йде конферансьє жахіть.

Планети вистачить усім. Живіть!

 

Пустелі. Острови. Тайга. Фіорди.

Озимину тратують плямні орди.

Настане благодать, коли пантер

Задовольнять букетики гербер.

 

Далека жінко, вже розмито межі,

Мої-твої світи в чумній пожежі.

Вода гірка й червона – із ковтьоб.

Промови-лозунги – лиш фейк і «стьоб».

 

Тепер сини – супроти ката й брата.

Хрущі зніміли, в вишнях – медсанбати.

Це територія, де грища затяжні.

Не втопиш горя в Сяні чи вині.

 

Якби ж усім узятися за руки!

Якби ж почути зойки віри й муки.

Людей планета. Фолк. Оргазми. Рик...

Бої за газ… газони... черевик.

Іськова(Миклащук) Олена Володимирівна

*1983 р., с.Вербівці, Хмельницька область.

 

 

Яблука

 

Де зорі вдень летять по сто карат,

Не вороги стояли   –  рідні люди.

– Спинися, брат!  –  Який тобі я брат?

Роздерло слово по живому  груди.

І сипав град у серце барикад…

І кулі ніжно цілували тіло…

А в батька засихав солодкий сад,

Який сини садили неуміло

Й поранившись, сплітали з кров’ю кров,

Щоби до смерті бути воєдино…

Як хоронили, –  Авель з коругов

До Каїна всміхався так дитинно, –

Що час спинився, повернувсь назад,

Де крики, кров, коктейль із дня та ночі.

– Що ділим ми? А, може, досить, брат?!

Он яблука… оті… із дому… отчі!...

 

Князький Орест Миколайович

*1944 р., в с.Карапчів на Буковині.

 

 

Сучасна балада про раси, ратаїв,

 «голих королів» і слово Тараса

 

Ця правда, як хліб святий – завжди на часі

Ця правда, як біль у кривавій мозолі, –

Не сварами снить ратай кожної раси,

Той каїна чин – у владик на престолі.

 

Це древнє як цегла, що в стіни лягає,

Що нею ростять і сучасні висотки:

Не муляр їх «Градами» вщент розбиває

І множить безсмертя «Небесної Сотні».

 

Чумою повзе ще від вождиків перших

Аби увірватись до царських палаців –

Гординя! – що долі всіх ратаїв вершить,

Засівши в умах чингізидів чи наці!

 

В твоїм «Обніміться…» клекоче Тарасе,

Душа усіх рас і не тихне той клекіт

Глибин вулканічних, що владні над часом,

Над оком не ситим царів і генсеків.

 

Було і так є: на лану як престолі,

Лиш ратай всіх рас не зламає присяги.

Про нього поети творити муть саги

На глум королям, що ходити муть голі…

Криловець Анатолій Олександрович

*1961 р., с. Вельбівне, Рівненська область.

 

 

Пересторога

 

На хресті закінчилися муки Твої,

Відлетіло останнє зітхання.

Мертва мова тривожить світи: “Елої!

Елої, лама савахтані?”*

 

Що казать про чужих, як нащадки Твої

Перейшли на престижнішу нині.

Вже дві тисячі літ: “Елої! Елої!..” –

І немає відлуння в пустині…

 

Врятував Ти нас, Боже, з-під влади Кремля.

Ув араби пішли арамеї…

Ледве мріє на обрії хмарка здаля

Чи загроза для мови моєї…

 

Ще віки пропливуть… Бо калиновий край

Не скупити за день чи за три дні.

І затьохка в гаю соловей: “You and I”**,

Щоб сім’ю свою вирвать зі злиднів.

 

“Пом’яніте мене, українці мої!” –

Прогримить, і Чернеча – устане!

І озветься Ісус на хресті: “Елої!

Елої, лама савахтані?!.”

____________

*Боже мій! Боже мій, нащо Ти мене покинув?!. (арам.).

**Ти і я (англ.).

Майорова Галина Григорівна

*1954 р., м. Середина-Буда, Сумська область.

 

 

Крепка семья – міцна держава

(або: не в мові справа)

 

– Слышишь, моя любимая?

– Слухаю, мій коханий.

– Плачет зима гонимая.

– Скоро весна настане…

 

– Всё расцветёт, оживая.

– І задзвенять струмочки.

– Серце  поёт, родная.

– Все до тепла охоче…

 

– Мир и покой, ты знаешь,

– Треба в кожній хатині?

– Ты мои мысли читаешь?

– Так має й бути в родині…

 

– Что ж, не поспоришь с тобою.

– Нічого нам ділити.

– Нужно, чтоб было спокойно

– В мирній країні жити.

 

– Русский язык мне привычен,

– Я – україномовна,

– Дети у нас двуязычны…

– Думаю, це – чудово!

Мельник Анатолій Анатолієвич

*1963 р., м. Марганець.

 

 

В БАЛАКЛАВЕ

 

В Балаклаве хлопцы в балаклавах,

девки в стрингах, стрингеры в дерьме.

Всем по-горло не хватает славы,

шиш в кармане, ни шиша в уме.

 

Ша! Шуршат и шепчут волны в бухте,

листригоны давят виноград.

Вон в чалму врастает местный муфтий,

а в горе зияет чернью ад.

 

Продавцы и лодочники скупы,

бывшие подводники пьяны.

Ложь вещает Ягушка из ступы

о судьбе захваченной страны.

 

Бабки делят под подъездом бабки,

брызгает под кустиком москвич...

Я молчу, в блокноте ставлю крапку,

И молюсь за праведную Сичь.

Міхалевський Віталій Цезарійович

1961 р., м.Хмеьницький.

 

 

ТАРАС

 

Живий народ – бо з іменем Тараса.

Він поміж нас – у думах та піснях.

По світу йде всесильна і прекрасна

Його двохсота праведна весна.

 

Йдемо до тебе й несемо, Кобзарю,

У дні святкові, в пору лихоліть

У спраглих душах попри біль і чвари –

Твій клич: «Свою Україну любіть!»

 

Наш вічний геній правди і свободи.

Боровсь. Каравсь. Не каявсь, – а творив.

Шевченко – совість нашого народу.

Він бачить все з Чернечої гори.

 

Не забувай: ти – українець, поки

На перехрестях збурених століть

Іще «Реве та стогне Дніпр широкий»

І наш Тарас над кручею стоїть!

Позняк Надія Михайлівна

*1960 р.,  м.Суми.

 

 

 

І коли ти покинеш оцю країну,

віддиратимеш спомини, ніби шкіру,

що в орнаменті стигне, немов зміїна,

під краплинами крові, шматками віри –

 

знай, що це назавждим, бо рубці ніколи

оксамитом не стануть: вони, як стигми.

Що зростається, –  інколи на ікони

схоже більше, аніж на прийдемшні рими.

 

Тож давай, позбувайся того, що маєш!

Відривайся, прискорюй цей рух нестямно!

До уявного сонця злітай і майже

ти здолаєш, але не відпустить лямка  –

 

твоя пам‘ять: пругка, аморфна, первісна.

Її вистачить, наче для коней збруї.

І коли тобі стане десь вкотре тісно,

цю країну, прошу, не пригадуй всує.

Романюк Микола Миколайович

*1986 р. м.Долинська, Кіровоградська область.

 

 

Диким, предиким стогоном,

Рваними,рваними струнами,

Межами й перепонами,

Стертими, давніми рунами,

Предки говорять, пращури,

Знаками мовлять, криками,

Хочуть нас бачить кращими,

А не такими звиклими,

Хочуть нас бачить вільними,

А не в якихось республіках,

Гарними,добрими,сильними,

Серед всесвітньої публіки,

Хочуть нас бачить в злагоді,

Давні країни стражники,

Молять богів біля пагоди,

Всестепові саботажники,

Будять та будять приспаних,

П’яних, дурманом напоєних,

Штурхають в плечі призваних,

Лихом іще не зборених.

Синевір (Кресленко) Євген

*1956 р., м. Львів.

 

 

Два інваліда, два Івана, два свати

Один не ходить, а другий не бачить

Сидять при пляшці, щось своє торочать

Зливають гріх горівкою до ночі

Вони не друзі ще, та вже не вороги.

 

Один в “бандерах” був, ховався у криївці,

Сибір, важке заслання у “глибинці”,

Женився, син Вадим, вернув додому,

В пусту батьківську хату, де нікому

Не був потрібен, лиш “москальці” жінці.

 

А другий з під Полтави, комсомольцем,

На захід, “визволитель України”,

В НКВД, зачистки, вибух пляшки,

Поранення, шпиталь, сестричка Ганна,

Дочка Оксана, і життя в колясці.

 

П`ють мовчки, бо одні питання:

Чому, навіщо, і чому вони?

Хто ворог в братовбивчій цій різні?

Чи смерті тисяч досягли мети?

Де правда у кривавому завданні?

 

І так сидять на п` яному дивані

Дві долі, що самі не знають,

У чому суть життя їх полягає...

Та біль у серці враз пересихає

Коли Іванко – внук між них сідає

І ручками, мов ланцюгом, єднає

Ноги Івана і обрубки Вані.

 

Мовчіть діди, лишіть свого онука

Не ворошіть старе і не гартуйте сталь

Бо поруч з вами ще з чистими руками,

Іде невпевнено до молодої Мами

Син України – напівбандерівець і напівмоскаль.

 

Стрельбицький Михайло Петрович

*1949 р., м. Вінниця.

 

 

ФАНТОМНО СВІТ БОЛИТЬ...

 

Фантомно світ болить.

Як на Голготі.

Фантомно, серце, світові болиш?

Так сам собі болів Буонарроті,

сягаючи облич, склепінь, узвиш?

Людино українна, перемінна,

розхристана, зужита багатьма,

зціляєшся, ся зцілюєш, голінна,

спокушена сусідами в туман.

До десяти лічба твоя свідома,

діди вказали, напоумив Бог:

біблійні вчити Заповіді вдома,

аби в лісах довчати Декалог…

Поет? Поет... Тонка перегородка

між вірою і відчаєм. Бриниш?

Так богомаз йшов до Звенигородки,

бринівши, бравшись гадкою узвиш.

Тимченко Антоніна Олександрівна

* 1985 р.  м. Харків.

 

 

Грізно і певно, зсунувши брови, як вождь

соціалізму, скаже товариш мудрий,

що все не так і що «все мы здесь не для того»...

Чай закипає, країно, доброе утро!

Кидаю в чашку заварку і рафінад

і наливаю окріп із якоюсь злістю –

начебто мщуся зараз, що кожен з нас

щиро хотів добра і тепер втомився.

Бо на усяке діло є свій кордон,

бо на усяке тіло – усякі сили.

Господи Боже, дай зупинитись до

того, як чорним зробиться біле.

Толстоус Василь Миколайович

*1954 р. м. Свердловське, Луганської області.

 

 

ПОСЛЕ ВОЙНЫ

 

История не пишется с улыбкой –

она скользит над реками из слёз.

Ушедших войн заржавленной ошибкой

она застыла в поле у берёз.

Упрямый ветер, время распыляя,

перенося по свету тишину,

спадёт, когда от края и до края

переметёт барханами войну,

а из земли, с недавних пор безлюдной,

опять пробьются клейкие ростки.

Стремиться к солнцу беспредельно трудно,

и вниз – корням, осколкам вопреки.

Летучий пепел, путник вездесущий,

и медной гильзы прозелень в земле,

уже не знают, что такое души,

скрывая кости белые в золе…

Торон Вікторія

*1957 р. , м.Сан Хосе, США.

 

 

ЯКБИ СЕБЕ МИ ШАНУВАЛИ                                                                  

Якби себе ми шанували

в дорожній куряві років,

то нині б очі не згасали

в війною вкрадених синів.

Не було б вражої навали

під грім цинічної брехні,

й братів би наших не вбивали

на власній з прадідів землі.

 Якби ми справді пам’ятали

замучених  пташиний  глас,

вони б, прилинувши, стояли,

немов сторожа, коло  нас.

Вони б вказали нам дороги,

якими в світі ходить зло,

і шепотом перестороги

охолодили б нам чоло.

Не догоджаючи сильнішим,

мов недоучене  дитя,

ми не ховалися б у ніші

напівсвідомого буття.

І ті, що стали ворогами,

нас пізнавали б у лице...

Якби себе ми шанували...

 Й  платили  віддано  за це.

Утки-Отки Володимир

*1960 р., м. Маріуполь, Донецька область.

 

ЖУРАВЛИ

 

Стынет солнышко за буераками

и змеёю ползёт река.

Журавли, пролетая над танками,

озираются на вожака.

 

Опускается темень вечерняя.

Стая крыльями бьёт по воде.

И танкисты в накидках кочевников

что-то жарят на сковороде.

 

«Нас уроды лишают родины –

позолоты на серебре.

Мы теперь журавли на «вроде бы»,

Чужаки на своей земле».

 

Мы взлетим, закружим над  злаками

и в последнем своём бою

забросаем телами танки их,

разобьёмся об их броню.

 

Вот летим, будто сходим сходнями

В преисподнюю, крик стеля:

– Это наша, уроды, родина!

– Это наша, уроды, земля!

 

 Чекаємо на голосування учасників конкурсу!

(голосування завершено 24 липня 2015) 

 

Будь ласка, чітко вказуйте  автора та назву твору!

 

Цього року буде ВПЕРШЕ відзначено дипломом й автора, твір якого набере найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у КОММЕНТАРЯХ на цьому сайті.

 

 Остаточні результати конкурсу буде оголошено у третій декаді липня 2015.

Довідки за тел: 04736-36805, або zeitglas@ck.ukrtel.net

 

ПРОСИМО  УСІХ ПОІМЕНОВАНИХ 

АВТОРІВ НАДІСЛАТИ СВОЄ ФОТО

(у JPG) / Чітко зазначивши  прізвище та ім*я/

на 

zeitglas@ck.ukrtel.net

 

 Оцінки конкурсу (група лідерів)

 

Автор та назва твору

Оцінка журі

Пасенюк В.

Оцінка журі

Апальков О.

Оцінка журі

Лазо С.

Оцінка журі

Більченко Є.

Оцінка журі

Бенедишин Л.

Загальний бал

Безхатній Лев

*1989р., м. Дніпропетровськ.

Після

 

3

4

3-

2

2

14-

Влащик Валерія

*1949 р., м. Маріуполь.

Маріуполь

 

5

5

3-

4

3

20-

Григор’єва Олеся Олегівна

*1971 р., м. Київ.

ВІРЮ ТОБІ

 

3

4

3

3

4

17

Данилюк Наталія

*1981р., с. Перегінське, Івано-Франківська область.

 

Народе мій, воскреслий у віках…

 

2

3

3

3

3

14

Дацків Андрій Дацків

* 1986 р., Львів.

2014

 

4

4

3

5+

3

19+

Джулай Людмила

*1963 р., м.Черкаси.

В ДОРОГУ

 

3

4

4-

4

2

17

Доленник Інна

*1966., м.Кривий Ріг.

ВДЯЧНІСТЬ

 

4

4

5-

4+

4

21

друге

місце 

Залізняк Світлана-Майя

*1963 р.,  м. Полтава.

Планета людей

 

 

4

4

4-

4

5

21-

третє

місце 

Іськова(Миклащук) Олена Володимирівна

*1983 р., с.Вербівці, Хмельницька область.

 

Яблука

 

2

3

4-

3

3

15-

Князький Орест Миколайович

*1944 р., в с.Карапчів на Буковині.

 

Сучасна балада про раси, ратаїв,

 «голих королів» і слово Тараса

 

3

4

4

3

4

18

Криловець Анатолій Олександрович

*1961 р., с. Вельбівне, Рівненська область.

 

Пересторога

 

3

4

4-

3

5

19-

Майорова Галина Григорівна

*1954 р., м. Середина-Буда, Сумська область.

 

Крепка семья – міцна держава

(або: не в мові справа)

 

3

4

3+

4

3

17+

Мельник Анатолій Анатолієвич

*1963 р., м. Марганець.

 

В БАЛАКЛАВЕ

 

4

5

4-

4

3

20-

Міхалевський Віталій Цезарійович

1961 р., м.Хмеьницький.

 

ТАРАС

 

2

4

3

3

3

15

Позняк Надія Михайлівна

*1960 р.,  м.Суми.

 

І коли ти покинеш оцю країну,

 

4

5

4

5

4

22

Перше місце 

Романюк Микола Миколайович

*1986 р. м.Долинська, Кіровоградська область.

 

Диким, предиким стогоном,

 

4

4

4-

3

5

20-

Синевір (Кресленко) Євген

*1956 р., м. Львів.

 

Два інваліда, два Івана, два свати

 

4

4

4

5

2

19

Стрельбицький Михайло Петрович

*1949 р., м. Вінниця.

 

ФАНТОМНО СВІТ БОЛИТЬ...

 

3

4

3

4

3

17

Тимченко Антоніна Олександрівна

* 1985 р.  м. Харків.

 

Грізно і певно, зсунувши брови

4

4

4

2

3

17

Толстоус Василь Миколайович

*1954 р. м. Свердловське, Луганської області.

 

ПОСЛЕ ВОЙНЫ

 

4

4

4-

4

3

19-

Торон Вікторія

*1957 р. , м.Сан Хосе, США.

 

ЯКБИ СЕБЕ МИ ШАНУВАЛИ

 

5

5

4-

3

3

20-

Утки-Отки Володимир

*1960 р., м. Маріуполь, Донецька область.

 

ЖУРАВЛИ

 

4

5

3

4

3

19

 

Лауреатами конкурсу визнані:

 

Влащик Валерія,  Дацків Андрій, Мельник Анатолій, Романюк Микола, Торон Вікторія. 

 

Цього року буде ВПЕРШЕ відзначено дипломом й автора, твір якого набере найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у КОММЕНТАРЯХ на цьому сайті.

Цим автором (станом на 25 липня /день оприлюднення підсумків/) стала  

Іськова (Миклащук) Олена.  

 

Вітаємо переможців та лауреатів!
Дипломи буде надіслано спец-поштою.


Дякуємо всім, хто взяв участь у конкурсі та в обговоренні. Сподіваємося, шо наступний ІV-й міжнародний конкурс "Чатує в століттях Чернеча гора" виявить ширше коло учасників, а переможцям принесе нові нагороди. 

 

ВІСНИКИ минулих  конкурсів:

 

(для докладного перегляду - натісніть курсором на зображення)

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Журі конкурсу:



Бенедишин Любов / Україна/ (нар. 1964 р.) Поет,  член Національної спілки письменників України. Друкувалась у всеукраїнських часописах, альманахах.  Автор книжок: «Феєрія весни» (2000), «Крізь роки і сузір’я» (2002), «Вік Ангела» (2004), «По той кінець веселки» (2006), «…віще, неповторне, головне» (2010), «НОТАБЕНЕ. З нестримних нотаток» (2013). 2006 року вийшла друком поезій російською мовою «Как это было» у перекладах Валерія Черткова (м.Санкт-Петербург). Лауреат конкурсу «Золотий тризуб» (2011).

 



Більченко Євгенія /Україна/ (Нар. 1980 р.) Поет, прозаїк, перекладач. Філософ, культуролог, Арт- куратор. Доктор філософських наук. Член Національної Спілки письменників України. Авторка книг «Моя революция» (2009), «Жесть» (2010) т.і.



Пасенюк В`ячеслав /Україна/ (нар. 1949 р.). Поет, прозаїк. Член МСПУ. Твори публікувалися в журналах «Литва литературная», «Донбасс», «Вильнюс», «Радуга» т.і.
Автор Книг: «Голос и больше ничего», «Образ жизни», «Объём и плоскость», «Паломник речи», «Ожидание дождя».



Лазо Сергій / Україна/ (нар. 1953 р.). Поет, драматург, прозаїк. Член Національної спілки письменників України та спілки журналістів. Автор поетичних збірок: “Динамит” (1992), “Провинция” (1993), ”Прямо в сердце” (1997), “Дождь под деревьями”(1999), ”Разлуки, встречи, расстоянья” (2001), “До и после” (2002), "Ти подобаєшся мені" (2003), "Магія кружіння" (2004), “Ты Та” (2007), «Майстри часу та ще чогось» (2011). Широко знаний поет-пісняр. Лауреат фестивалів «Шлягер» та «Пісенний вернісаж». Його перу належать такі відомі твори, як «Ні обіцянок, ні пробачень», «Ти подобаєшся мені», «Афіни-Київ-Істанбул», «Вперше», «Не йди» та багато іншіх. Серед виконавців пісень автора заслужені і народні артисти УкраЇни: В.Зинкевич, Т.Повалій, В.Павлик, О.Пекун, І.Бердей, дует І.Братущик та О.Хома, Н.Сумська, Гайтана тощо.

 

 



Апальков Олександр, /Україна/ (нар. 1961 р.) — Прозаїк, перекладач. Член НСЖУ. Головний редактор та видавець літературно-мистецьккого журналу «Склянка Часу*ZeitGlas». Твори публікувалися у періодичних виданнях України, Росії, Німеччини, США. Зокрема в часописах «Радуга», «Київська Русь», «Літературний Чернігів», «Свобода», антологіях та альманахах. Автор книг: «Два оповідання» (1998), «Нравы города Ка» (1998), «Не Боварі» (1999), «Deutsche Texte» (2000), «Львів-Луганськ-Біс» (2003), «Разложи танец» (2004), «Нотатки про дружбу» (2005), «Кизилови пропілеї», (2007), «Гришатин гріх», (2007), «Колючі дерева» (2012).

 

 

Довідки за тел: 04736-36805,
або zeitglas@ck.ukrtel.net

 

(Аудіо-файл (12 03 Apalkov.mp3) на стор: http://zeitglas.io.ua/file

 



Обновлен 24 мар 2017. Создан 02 фев 2015



  Комментарии       
Всего 313, последний 2 года назад
Tlana 13 фев 2015 ответить
супер! то ніхто ніколи й не шукатиме україномовних членів журі? що це за п'ята колона? у конкурсі, присвяченому Шевченкові, а не комусь там! перечитайте поему "Сон":
Штовхаюсь я; аж землячок,
Спасибі, признався,
З циновими ґудзиками:
«Де тьі здесь узялся?»
«З України». «Так як же ты
Й говорить не вмиеш
По-здешнему?» «Ба, ні, кажу,
Говорить умію,
Та не хочу». «Экой чудак!.."

так нікому й не дійшло, що російська мова в Україні зараз - це зброя ворога проти України?

може, тому що й організатори українською не володіють? (в умовах конкурсу повно помилок)
   
С. Стесенко 28 фев 2015 ответить
Ницим покидькам нема чого і турбуватися про цей конкурс.
   
sagarmat 21 мая 2015 ответить
Якою мовою любити.

Чи можна Україну російською любити?
Чи мовою татар, грузинів, молдован?
Навіщо розбрат, як нам говорити?
Одна держава!... Досить вже оман!

Господь те визначив, де народитись,
Національність наша - байдужа йому.
Потрібно Батьківщиною гордитись,
А решта… мови…, то вже як кому!

Ми любимо Вкраїну так, шановні,
«Затяті українці», «свободні фаріони»,
Що вам далеко інколи, хоч зовні
Ви дуже щирі і під вас закони.

А нам, панове, и законы не нужны,
За Украину - жизнь не пожалеем!
И языки сегодня точно не важны,
Мы это всё пройдём и одолеем.
   
Volhitka 26 июн 2015 ответить
Tlana, Вы в школе пропустили, что каждое предложение нужно начинать с большой буквы?
lisnenkotatiana 17 фев 2015 ответить
Тетяна Лісненко. Подобається конкурс. Акутальний, потрібний. Спасибі.
Елена Соколова. 01 мар 2015 ответить
Важаю, що п`ять класичних "четверостишийрядків" - замало для такої серьозної теми.
надія 10 мар 2015 ответить
Гарну справу замислили колись на Черкащині. Або в Німеччині?.. Або в Россії?.. Круто. Потрібна реклама на радіо чи ТБ...
Анастасiя 26 мар 2015 ответить
Доброго здоровя, членам жюрi, учасникам i органiзаторам III мiжнародного поетичного конкурсу. На мою думку, такий конкурс досить актуальний i надзвичайно допоможе для подолання такоi глобальноi проблеми, як недовiра, розпач, розчарування, гнiву народного. Бо боремося не тiльки вогнепальною зброэю, а й добрим влучним словом, дiлючись найдорожчим: власними думками, почуттями, якi формують людину, особистicть, власний свiтогляд. Саме даруючи частинку себе помiж рядкiв, i появляэться шалене бажання читати. Такi поетичнi збiрочки, являються великою колективною працею, для збагачення пустих душ i насиченням iх коханням до близьких i рiдних по духу, насамперед патрiотичного.
Сергієнко Галина 10 мая 2015 ответить
Аби таких конкурсів було більше, Україну б знали краще у світі. Дякую організоторам!
strora 21 мая 2015 ответить
Господи, и здесь... где творится Святое дело, cсмешивают языки* и политику...- Не уже ли мало жертв? крови? ехидства*?...Да покажите, в конце - концов, свой талант! а не трогайте: Шевченко, Лесю Украинку, Лину Костенко... Драчи и Яворивские* Тягнибоки и Фарион*...сделали свою черную справу? разграбили и убили Украину, духовно в первую очередь, поделив - нас на элиту и холопов...развязав бойню на Донбассе, майданом идя в Безкмный-безкмный мир рабства западных дермократий*...- что общего с Духовном - разнузданная пропаганда насилия и человеконенавистничества...- Москаляку - гыляку, жидов - на ножи!.. Слава нации - смерть врагам ! Господи, Господи...да разве я в 90-х Строил такую Украину, а мои предки мечтали о Свободе, гомиков и лесбиянок, в жизни и политике...???!!! Не выдержал, простите, Христа Ради! Валентин Стронин - летописец. Донбасс. зона евро ада...
   
pisnja 22 мая 2015 ответить
Вы совершенно правы!!! Подписываюсь под каждым Вашим словом!
Анастасiя 22 мая 2015 ответить
Шановний, пане Олександре i усi працiвники редакцii CЧ маю дуже велике особисте прохання : "Будьте ласкавi продовжте термiн подання творiв до третього туру мiжнародного поетичного конкурсу. Особисто я чекаю доки Захiдна Украiна, а точнiше Волинь розбагатiэ на принтер i диски. Не гарно якось вiдправляти твори електронною поштою, не пiдкрiпивши поштовою маркою i за порадою спiвробiтникiв iнтерполу в Польщi, щоб я придбала собi шоколадку, прошу приэднатися до моэi особистоi забави письменникiв Украiни: на робочому столi розмicтити маленьку баночку, в яку перiодично жбурляти копiйки вiд однiэi до пяти. Гляди разом на шоколадку назбираэмо." Наразi прошу вибачення, що не маю коштiв на роздрукування вiрша, що пiдтримуэ змiстовний звязок i на запис диска, тому дуже прошу продовжити термiн подання творiв, от коли б Ви приiхали б до мене особисто i побачили б асфальтну дорогу бiля мого дому i марки машин , що iздять пiд вiкнами, Ви б мене зрозумiли б. Добре, що хоч рiдний старший брат порадив шукати нового чоловiка по дорозi апоки буду "на*уй" ходити.
З повагою Краля Анастаciя
   
zeitglas 22 мая 2015 ответить
Шановна пані Анастасіє, надсилайте Ваш вірш електронкою. Редакція розгляне його! А інтерпол і Вашого брата облиште у спокої. Вони не винні.
Володимир Комісарук 22 мая 2015 ответить
І чоловіка, "старого", "колишнього - теперішнього" - також не звинувачуйте. Дивіться у дзеркало й творіть.КРИТИЧНІ ДНІ ПРОЙДУТЬ, ЯК ЗАВЖДИ. А інтимне нехай залишається з Вами. Вище носа.
Владислав Кобза 25 мая 2015 ответить
Ми все мучимось, плачемо, журимось,
Як згадаєм радянські часи.
Прославляєм "червоне" минуле
За, дешевої, шмат ковбаси.

Все звеличуєм "знамя Побєди!"
Не шануючи тих, хто загиб.
Самі ж робимо собі вольєри,
Самі ж потім не вилізем з них.

І не маючи власної думки,
Робим так, як звелять нам сусіди.
І на сміх піднімаємо дружньо:
"Як це, нас — і до "третього" світу?"

Та й на слово тут кожен — герой,
А до діла — моя хата з краю!
Одиниці готові до бою,
А мільйони і честі не знають.

О Україно! Уже коректури
Палали пекельним вогнем революцій.
Та доки ми будемо ридать за минулим,
Доти для нас не існує майбутнє!
Лерія КОТ 29 мая 2015 ответить
Геть забула про те, що треба надіслати роздрукований варіант з підписом. Вже біжу на почту й надсилаю, сподіваюсь, що не зпізнилась.
   
zeitglas 29 мая 2015 ответить
Ще встигаєте.
anyuta.sklyanchuk 02 июн 2015 ответить
Коли будуть результати? І як дізнатись чиї твори попадуть у збірник? Як його можна буде замовити7
zeitglas 03 июн 2015 ответить
Опісля терміну прийому творів (22 травня 2015 ) буде видано друком ВІСНИК III-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора". Кожен атор-учасник зможе замовити й отримати його поштою. В такий спосіб автор може долучитися до обговорення усіх допущених до конкурсу творів на цьому сайті. (Бажано назвати три кращі твори та їх авторів). Цю інформацію врахує журі.



Цього року буде ВПЕРШЕ відзначено дипломом й автора, твір якого набере найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у КОММЕНТАРЯХ на цьому сайті.



Остаточні результати конкурсу буде оголошено до середини липня 2015.
Люда 04 июн 2015 ответить
Тобто у віснику будуть всі твори ,які були прислані на конкурс?
   
zeitglas 11 июн 2015 ответить
Опубліковано твори вищепоіменованих авторів.
pisnja 09 июн 2015 ответить
Шановні організатори и члени журі! Я дуже вибачаюся, але в мене нема зайвих коштів, бо дуже скдладна грошева ситуація. Наша родина - це переселенці з Луганська і в нас ще є немовля, тому кожна копійка на вагу золота.
pisnja 09 июн 2015 ответить
Дуже хотіла б придбати цей примірник, але грошей не вистачає навіть на ліки та їжу. Прикро, але така доля людей з війни... вибачайте!
   
zeitglas 11 июн 2015 ответить
Напишіть нам листа на е- пошту: zeitglas@ck.ukrtel.net

Спільно знайдемо рішення.
iraselezneva 09 июн 2015 ответить
Уточніть, будь ласка, твори УСІХ учасників перелічених вище надруковані у збірнику, і назви робіт яких виділені жирним шрифтом і тих, що не виділені, чи будуть надруковані тільки переможці??????
zeitglas 11 июн 2015 ответить
Так. Читайте уважно цю сторінку. Інакше для чого її створювати. ЧИТАЙТЕ!
Валерія 12 июн 2015 ответить
Дякую за конкурс!
   
Тарас 03 июл 2015 ответить
Я теж вдячна за конкурс і голосую за жителтку м.Любомль Склянчук Анну
--- 13 июн 2015 ответить
Коли такі конкурси, незаангажовані ще виникають в Україні, то - вона ще дійсно - не вмерла!
xvatilo_yma 20 июн 2015 ответить
Даник Володимир Олексійович*1957 р., м. Черкаси.БАНДУРА – ЦЕ ДУША ВКРАЇНИ…
Іськова(Миклащук) Олена Володимирівна*1983 р., с.Вербівці, Хмельницька область.Яблука
Копачинська Богдана Василівна*1971 р., с. Сільце, Волинської області. Змиває ніч одвічну втому дня
   
zeitglas 21 июн 2015 ответить
ПРОХАННЯ:

Будь ласка, ВКАЗУЙТЕ про що Ваш коментар!!! Інакше - тяжко.
zeitglas 25 июн 2015 ответить
Хто ще не замовив ВІСНИКА, покваптеся.
ivasch 26 июн 2015 ответить
Кращі твори із лонг-листа:
Цизман Юлій, "Світлом" - 1 місце
Копачинська Богдана (без назви) - 2 місце
Майорова Галина "Крепкая семья - міцна держава" - 3 місце
Людмила 26 июн 2015 ответить
Кращі твори:
Склянчук Анна Олександрівна"Обєднаймося брати мої"
Нестеренко Надія Вячеславівна “Між обстрілів є мрія”
Бритик Євгенія Україна
Ми повинні гордитись такими дітьми, які так переживають за державу
   
Валерій Васильович 28 июн 2015 ответить
Дійсно цих дітей треба підтримувати і давати можливість розвитку , я теж підтримую Склянчук Анна Олександрівна"Обєднаймося брати мої"
   
Галя Ч. 03 июл 2015 ответить
І мій голос за Склянчук Анну вражає патріотизм
lena20 26 июн 2015 ответить
кращі твори*1)Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска,2)Кот Лерія
*1997 р. с. Лизогубова Слобода, Київська область.
За Україну помолюсь3)Таран Валентина Михайлівна
*1948 р., м. Добропілля, Донецька область.
ОСТАНОВИТЕСЬ!..
vova 26 июн 2015 ответить
1)Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска.------------
леся 26 июн 2015 ответить
1)Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска
Света 26 июн 2015 ответить
1)Скакодуб Андрій Васильович
*1978 р., м. Ладижин, Вінницької області.
Туга..
2)Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска
--- 26 июн 2015 ответить
Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска
Roman 26 июн 2015 ответить
1)Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска.
235 26 июн 2015 ответить
1)Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска.
Aksenenkoav 26 июн 2015 ответить
кращі твори*1)Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска.
astra_7 26 июн 2015 ответить
Душу пронзили следующие авторы:
1. Владимир Утки-Отки. "Журавли".
2. Василий Толстоус: "После войны".
3. Виктория Торон "Якби себе ми шанували".
Оксана Дяків 26 июн 2015 ответить
Шавновні організатори
III Міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора"!

Спасибі Вам за титанічну працю в плані організації конкурсу та підготовки і випуску вісника, який сьогодні отримала і прочитала.
Дійсно, автори водночас, як видно з опублікованих віршів, щиро та не ординарно підійшли до своєї участі в цій творчій події. Багато свіжих думок, пронизаних переживаннями серця, й аналітичних оцінок у поетичних україномовних та російськомовних строфах, які вартують уважного та вдумливого читача. Цікаво для мене було читати всі поезії, адже так відчуваєш відгук у душах інших творчих особистостей власних поглядів та переконань.
   
zeitglas 27 июн 2015 ответить
Шановна пані Оксано, дякую за добрі слова на адресу редакції. Роботи зроблено немало, втім приємно, що автори небайдуже ставляться до обговорення.
Оксана Дяків 26 июн 2015 ответить
Про вірші учасників конкурсу
Звісно, умови конкурсу вимагають визначити тільки трьох учасників, але не можу не підкреслити, що по-особливому мене вразили і зачепили поезії таких авторів:
Бойко Олеся Миколаївна
*1970 р., м. Чернівці.
Єднаймося, брати і сестри
Влащик Валерія
*1949 р., м. Маріуполь.
Маріуполь
Гуменюк Марія Володимирівна
*1957 р., м.Тернопіль.
Розмова з Шевченком
Кара Олександра (SANDRA KARYY)
* 1947 р., м. Каменець-Подільський
РУШНИК ДЛЯ ТАРАСА
Кіпніс Єлизавета Наумівна
*1942 р., м.Лозова, Харківська область.
Слово Тараса
Князький Орест Миколайович
*1944 р., в с.Карапчів на Буковині.
Сучасна балада про раси, ратаїв,
«голих королів» і слово Тараса
Коломійченко Тетяна Омелянівна
*1938 р., м. Вільногірськ, Дніпропетровська область.
МОЛЮСЬ, ТАРАСЕ, ЗА ВКРАЇНУ
Корсунська (Бевз)Тамара Олексіївна
*1947 р., м. Вінниця.
Уроки Кобзаря
Криловець Анатолій Олександрович
*1961 р., с. Вельбівне, Рівненська область.
Пересторога

Маковець Оксана
1959 р., Сіфорд, Вірджінія. США
ВІЧНОСТІ ТАРАС
Мандич Тамара
*1995 р., м.Генічеськ, Херсонська область.
Затягли Україну хмари
Міхалевський Віталій Цезарійович
1961р., м.Хмеьницький.
ТАРАС
Мішин Михайло Федорович
*1948 р., м. Запоріжжя.
КУДИ ЙДЕМО?
Обшарська Раїса Володимирівна
*1964 р., м. Чортків, Тернопільська область.
Вкраїно у терновому вінку
Пікас Любов Дмитрівна
*1961 р., м. Моршин, Львівської області.
МИ ВІДРОДИТЬ КРАЇНУ ЗМОЖЕМ
Рябініна Марина Анатоліївна
*1980 р., м.Черкаси.
Родная земля
Старченко Віталій Іванович
* 1947 р., м. Дніпропетровськ.
СПОВІДЬ РАБІВ
Тилик Ігор Володимирович
*1968 р. м. Київ.
АЛХІМІЯ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА
Яремчук Володимир Петрович
*1947 р., м. Долинська, Кіровоградської області.
Тарас великий ниву нам засіяв
Оксана Дяків 26 июн 2015 ответить
Про вірші учасників конкурсу
Усе ж, повертаючись до вимоги визначити трьох претендентів, думаю, що організатори не будуть мене суворо карати )), якщо визначу п’ятірку.
Криловець Анатолій Олександрович
*1961 р., с. Вельбівне, Рівненська область.
Пересторога

Князький Орест Миколайович
*1944 р., в с.Карапчів на Буковині.
Сучасна балада про раси, ратаїв,
«голих королів» і слово Тараса
Мішин Михайло Федорович
*1948 р., м. Запоріжжя.
КУДИ ЙДЕМО?
Тилик Ігор Володимирович
*1968 р. м. Київ.
АЛХІМІЯ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА
Рябініна Марина Анатоліївна
*1980 р., м.Черкаси.
Родная земля
Якщо потрібна мотивація такого вибору, то поділюся )
З глибокою повагою до організаторів та учасників конкурсу – О.Дяків, м. Заліщики, Тернопілля
   
Іванецький Станіслав 04 июл 2015 ответить
Мішин- із його "гуртуймося до купи..." пішов би до дупи.
Тилик - видно, непогана людина, творча. Але слабкий в поезії. Це на совісті журі.
Рябіініна-добрая душа. И человек добрій.
kolomya 26 июн 2015 ответить
Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска
Алена 26 июн 2015 ответить
Калин Олена*На сердце тоска****
bogdana.g 26 июн 2015 ответить
1) В*язова(Щербань) Оксана Володимірівна 1959р., м. Біла Церква, Київської області "Обніміться ж, брати мої"
2) Іськова (Миклащук) Олена Володимірівна "1983 р., с.Вербівці, Хмельницька область. Яблука"
3)Даник Володимир Олексійович*1957 р., м. Черкаси.БАНДУРА – ЦЕ ДУША ВКРАЇНИ…
тетяна 27 июн 2015 ответить
Калин Олена Володимирівна"На сердце тоска"..
obrona 27 июн 2015 ответить
Калин Олена Володимирівна

*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска
saja-issik 27 июн 2015 ответить
Доброго вечора. Питання до учасників та організаторів конкурсу ; у нас літературний конкурс чи змагання " У кого більше друзів"? На жаль, поки що склалось враження, що лише кілька людей прочитали всі твори, а от групою підтримки дехто запасся. Чи не пора такого автора "дискваліфікувати"?
Особисто я ще не все прочитала, тому свою думку про кращих авторів зможу сказати пізніше.
   
Ірина 27 июн 2015 ответить
чи то група підтримки,чи люди які причитали твори,на мою думку нема різниці,за авторів голосують,і самі організатори писали цитую,,Бажаю успіху в конкурсі і рекомендую розповісти про нього на своїх сторінках в соціальних мережах!---а в соціальних мережах у всіх нас наші друзі,які звісно читають і підтримують товарища,а дискваліфікувати за що?Не автор ж собі пише коментари,і якщо ці талановиті автори дойшли до друку у віснику не нам судити якім ідти до перемоги,а вирішальне слово за мудрими і чесними членами журі!!!!!!!!
Ірина 27 июн 2015 ответить
чи то група підтримки,чи люди які причитали твори,на мою думку нема різниці,за авторів голосують,і самі організатори писали цитую,,Бажаю успіху в конкурсі і рекомендую розповісти про нього на своїх сторінках в соціальних мережах!---а в соціальних мережах у всіх нас наші друзі,які звісно читають і підтримують товарища,а дискваліфікувати за що?Не автор ж собі пише коментари,і якщо ці талановиті автори дойшли до друку у віснику не нам судити якім ідти до перемоги,а вирішальне слово за мудрими і чесними членами журі!!!!!!!!
Наталя.К 27 июн 2015 ответить
1)Шиманський Віктор Дмитрович*1948 р., с. Луполове, Кіровоградська область,Вічна пам’ять
2)Калин Олена Володимирівна*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.,На сердце тоска
3Таран Валентина Михайлівна*1948 р., м. Добропілля, Донецька область.ОСТАНОВИТЕСЬ!..
kymamns 27 июн 2015 ответить
Cклянчук Анна Олександрівна
*2003 р., м.Любомль, Волинська область.
Об’єднаймося брати мої!
   
Костя Ф. 02 июл 2015 ответить
Я теж за Анну Склянчук Обєднаймося брати мої
sagarmat 28 июн 2015 ответить
Прошу зарахувати мій голос авторам:
Мішин Михайло Федорович *1948 р., м. Запоріжжя, "КУДИ ЙДЕМО"?
Торон Вікторія *1957 р. , м.Сан Хосе, США, "ЯКБИ СЕБЕ МИ ШАНУВАЛИ"
Олійник Мирослава *1956 р., м.Львів, "Слова Шевченка".

Сподобались також твори: Бендебері Л.Є., Братик Є., Коломійченко Т.О., Космеї (Ерьоміна) І.(до сліз), Лісненко Т.С. та багато інших. Дякую всім!
Svitlana 28 июн 2015 ответить
Пропоную таку трійку авторів:
1. Яремчук Володимир Петрович *1947 р., м.Долинська, Кіровоградська обл. "Тарас великий ниву нам засіяв"
2. Дяків Оксана Іванівна *1969 р., м. Заліщики, Тернопільська обл. "Духовний лідер"
3. Гавришко-Бабічева Алла Геннадіївна *1958 р., м. Тульчин, Вінницька обл. "Однажди утром"
Ангеліна 28 июн 2015 ответить
Доброго дня! Мені дуже сподобався твір Заїки Валерії *1999 р., м. Запоріжжя.
«УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!». Це справжній патріот!
Степанида В. 28 июн 2015 ответить
Перечитала за вечір усього вісника. Честь і хвала редакції. Се ж скільки треба було мати терпцю. Більшість творів - чисте блядво пропагандиське, темрява махрового патріотизму із збоченням фашистського нахилу. Звукові, коли читати вгодос, особливостя більшості творів - тошнотворні. Гра слів у римах - безпомічно-хирлява. І так - ген-ген до надхи. Одначе є твори, писані серцем і кревним почуттям братолюбства. Тут - Влащик, Безхатній, Мельник,Синевір. Хвала Богові, що подруга дала почитати нову книгу. В Україні нині - саме нице видають, а тут- саме життя. Хоча й неквапливе поза художніми часто нормами. А, й правда, у новому життєвому просторі мало площі для красного слова. Самі цукерки від Рошена....
   
Игорь 02 июл 2015 ответить
какая-то извращенная тетка, однако)))
М.Петренко 28 июн 2015 ответить
До сих пор в Украине болтались заказные и чисто конюнкктурные стихотворения патриотического направления. Их сочинять горазды сонмы пошляков и хамов от литературы. Тут ничего удивительного нет. Но, вот, совершенно незаангажированное издание какого-то вестника, какого-то конкурса. Вроде, старая песня о дерьме... Ан нет, совершенно разноплановые и разнохарактерные творения. Прочитал предыдущий комент, потряс он меня. Верен!!! Как прпала вкусная колбаса, так исчезает смачная поэзия... Тут только кровавые рошикизамазывают всё коричневым. А литературный процесс в тесном переплетении с жизнью идёт в своём времени именно в узком смысле этого слова, поскольку наше общество расслаивается всё больше и больше на классы бедноты, нищих, рабов, бомжей и олигархов. И, тут, мы сталкиваемся опять-таки с явлением взаимодействия стихов подлых и высоких, которые могут и имеют самые различные формы уровня полёта мысли. Голосую за ВЛАЩИК, ТОРОН, ДЖУЛАЙ, УТКИ-ОТКИ ( вот где фамилия так фамилия).... В ряде случаев есть стихи. Но, в массе своей - сьогодення.
Андрій 28 июн 2015 ответить
Люблю творчість дітей то ж сподобався вірш Склянчук А.О. "Обєднаймося брати мої"
   
Галина Дмитрівна 05 июл 2015 ответить
Я згідна з вами на всі 100 відсотків
Артем 28 июн 2015 ответить
Дякую за Ваші твори! Більше сподобався твір дівчини з Запоріжжя Заїки Валерії Владиславівни «УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!»
Та Кари Олександри (SANDRA KARYY)
* 1947 р., м. Каменець-Подільський
РУШНИК ДЛЯ ТАРАСА
Світлана Б. 28 июн 2015 ответить
Прочитала весь вісник. Дуже вразили твори дітей.Я не знаю як можна оцінювати разом дитячі і дорослі твори тож я голосую за найменших Склянчук Анна Олександрівна"Обєднаймося брати мої"
Нестеренко Надія Вячеславівна “Між обстрілів є мрія”
   
Валентина Василівна 02 июл 2015 ответить
Я теж за Анну Склянчук Обєднаймося брати мої, дуже сподабався вірш
   
Михайло 03 июл 2015 ответить
Повністю Вас підтримую і мій голос за Склянчук А.О.
Сергій 28 июн 2015 ответить
Прочитавши вірші для себе відмітив*1)Доленник Інна
*1966., м.Кривий Ріг.ВДЯЧНІСТЬ2)Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.На сердце тоска3)Стрельбицький Михайло Петрович
*1949 р., м. Вінниця.ФАНТОМНО СВІТ БОЛИТЬ.Всім агрно дякую за ваші твори!!!!!!!!
ssladkoezhka 28 июн 2015 ответить
Мені дуже сподобався вірш Валерії Заїки!Оскільки цей ліричний твір пройнятий духом патріотизму,шаленої любові до рідної землі.Дуже гарний вірш!
И.Кузьменко, г.К.Рог. 28 июн 2015 ответить
Если учесть, что большое количество слов, вошедших в язык благодаря Ломоносову и другим писателям 18-го века можно объяснить частными истрическими причинами, то ввод этих лексиком патриотически настроенными графоманами абсолютно беспомощный. Дурачьё, старающееся закрепиться в литературе умирающей, разрываемой на куски, страны. Нужно искать пути выхода в любви к ближнему своему. Хваит, наелись до натхы, глупости и жёлтогарячего пафоса. Из Украины выехало уже полтора миллиона граждан. Они что все - враги? Давайте, творите сихи зовущие к братолюбию и толерантности.
Олена 28 июн 2015 ответить
Прочитала майже весь вісник...Є дуже незрозумілі вірші...
Але є і дуже добрі та цікаві, справжі!
Я голосую за вірші:
1. Кара Олександра (SANDRA KARYY)
* 1947 р., м. Каменець-Подільський
РУШНИК ДЛЯ ТАРАСА
2. Заїка Валерія Владиславівна
1999 р., м. Запоріжжя.
«УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!»
Дякую!
Склянчук Анна 28 июн 2015 ответить
Дякую за конкурс, за можливість виразитись. Пишу те що маю на серці.
   
Alla 28 июн 2015 ответить
Анютка ти - патріот , я голосую за тебе! Молодчинка!
   
Віка 30 июн 2015 ответить
Я теж за тебе Анна
Валентини Апдріївна 28 июн 2015 ответить
Мені сподобався вірш Склянчук А.О. Обєднаймося брати мої
   
Ольга Д. 03 июл 2015 ответить
І мені теж сподабався цей вірш відчувається душа і патріотизм
Валерія Заїка 28 июн 2015 ответить
Дякую за те, що в нашій Україні є такий чудовий конкурс, де кожен може сказати, що вважає потрібним! Я дуже рада, що мій вірш сподобався! Дякую усім! Бажаю успіху учасникам конкурсу!
В.С.Київ. 28 июн 2015 ответить
Жахливо, що навіть автори тупі. , прошу ласки, хоча б твори лідерів почитати. Придбати вісника не можу, влада відтяла мої кревні "заслужені". А жити хочеться, читати - й поготів.
   
zeitglas 28 июн 2015 ответить
Коли журі визначить 20-ку лідерів, їх твори будуть оприлюднені на цьому сайті для загального обговорення. Почекайте. Поспіхом нічого путнього не буде. Будду хоч і підновили поспіхом, та носа йому скривіли...
Inter 28 июн 2015 ответить
"Мне хватает того, что дает Конституция, и просить большего, как делали предыдущие президенты, я не намерен", - сказал президент, выступая в Киево-Могилянской академии.
Также он ометил, что считает оптимальной для Украины парламентско-президентскую форму правления.
День Конституции: куда пойти и что посмотреть
"Действующая форма правления, которая у нас сложилась, для Украины является оптимальной", - заявил Порошенко.
   
zeitglas 28 июн 2015 ответить
Давайте не перетворювати цей сайт у незнамощо!!!
Оксана 28 июн 2015 ответить
Я голосую за Анну Склянчук "Обєднаймося брати мої "
kotikalena2013 28 июн 2015 ответить
1. Калин Олена Володимирівна
*1989 р., м.Коломия. Івано-Франківська область.
На сердце тоска2. Заїка Валерія Владиславівна
1999 р., м. Запоріжжя.
«УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!»
Люда 28 июн 2015 ответить
Можна дізнатись чи є якісь скидки дітям , які тільки починають свій творчий шлях порівняно з дорослими?
   
О.Апальков 28 июн 2015 ответить
У творчості немає "скидок". Моцарт був компонистом вже змалку. Шевченко писав собі у бур*яні з дитинства. Або ти маєш, або не маєш таланту. Баста!
Мальва 28 июн 2015 ответить
Дуже богато творів з лонг- листа не відповідають повністю вимогам конкурсу, а саме тематиці про братерське єднання і обсягом - або менші, або більші, тому мені здається, що якими би твори не були, винятки не чесно робити, бо навіщо тоді було створювати правила? Дивуюся як тут люди себе пропихають через коментарі, але хіба ж це справжня перемога буде (надіюсь, що журі не тільки по коментарях оцінюватиме)! Щодо прізвищ, які тут вихваляються, то я згідна, що вірші непогані та патріотичні, проте я не про всі ж звичайно. Мені видалися достойними та відповідними саме наступні автори і їх твори ( пишу по-порядку, як трапляються в книзі): Абравітова Н.І.; Бендеберя Л.Є.; Майорова Г.Г.; Смолянська А.Є.; Судус Ю.В.; Твердохліб М.; Федчишин І.М.; Яремчук В.П. Нехай переможуть дійсно достойні!
Kovpak.viki 28 июн 2015 ответить
Вітаю! Величезна подяка усім організаторам та ідейним натхненникам цієї злободенної поетичної "зливи", яка сповнює всіх спраглих правдою, цілющими словами та справжньоукраїнським співпереживанням та милосерядям! Дуже хочеться відзначити вірш молодої дівчинки 1999 р. з м. Запоріжжя Заїки Валерії Владиславівни "Українці - справжня сила!". Читаєш, і сповнюєшся надії, що росте зовсім нове покоління УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН, в яких є історична пам"ять, українська душа, сили, ідеї для майбутнього. Дівча зазначило: "Тепер живем, як на ножах, - надія залишилась!" А рядки "І дуже скоро над Дніпром злетять нові вітрила" могла написати справжня козачка, вихована Хортицьким духом!
Саша 29 июн 2015 ответить
А Ви напевно її татко)
   
Cвета 29 июн 2015 ответить
))))))такий варіант можливий.Тому не треба тут писати тут ,що хтось тут пропихає когось,хто хоче той і за кого хоче й голосує!!!!!
Діма 29 июн 2015 ответить
Дуже є цікаві вірші . а я за- Склянчук Анну Олександрівну Обєднаймося брати мої
П. 29 июн 2015 ответить
Прочитав усі твори. Вийшов гарний збірник! Звичайно авторів можна виділити більше ніж трьох, проте, як просить журі виділю саме трьох, отже:
1. Яремчук В. П.
2. Судус Ю. В.
3. Твердохліб М.
Юрій 29 июн 2015 ответить
Читаючи Вісник і коментарі, складається враження, що оцінки творів в основному суб'єктивні, а самі автори мало дотримуються вимог поставленої теми. На мою думку, увагу заслуговують такі автори:
1. Шевців М.М.
2. Яремчук В.П.
3. Підвисоцька Л.В.
4. Заїка В.В.
Маша 29 июн 2015 ответить
Я хочу підтримати Анютку Скляянчук
   
Марія 29 июн 2015 ответить
а чого?
   
Маша 01 июл 2015 ответить
тому,що сподобався вірш , відчувається що написано душею
Оксана Щ. 29 июн 2015 ответить
Шановні працівники редакції СЧ! Щиро дякую за велику роботу, результатом якої є можливість друкуватися авторам, можливість винести свою поезію на суд читача і, звичайно, можливість позмагатися з колегами-однодумцями і не тільки. Такі конкурси дають поштовх до творчості, підтримку моральну і розуміння, що результатом праці (для мене особисто - відпочинку)люди цікавляться. Вісник читала з захопленням і радістю, з почуттям щирого трепету і, не боюся цього слова, гордості за наших українців. Звичайно, кожен вірш - це окрема думка, своєрідна позиція автора і майстерність спілкування з людьми без поглядів, звуків, але з доторком. Так,так, так! Доторком до душі і мозку. Важко визначитися з трьома найкращими творами авторів. Їх, на мою думку, значно більше у Віснику. Але це - конкурс, перемога - кращим поезіям. Вибирати серед цього розмаїття надамо можливість журі, оскільки ці люди більш досконало розуміються в тонкощах справжньої поезії, в майстерності використання літературного слова. Як на мене, то перевагу надаю таким поезіям:
1. Іськова (Миклащук) ОленаВолодимирівна. 1983 р., с. Вербівці,Хмельницька область. "Яблука"
2. Копачинська Богдана Василівна. 1971 р., с. Сільце, Волинської області. "...Змиває ніч...."
3. Нізовцов Михайло Ігнатович. 1951 р., м. Котовськ, Одеська область. "До Тараса"
А ще відзначила:
Підвисоцку Лідію Володимирівну. 1963 р., м.Івано-Франківськ. "Брати"
Дякую всім за приємні хвилини спілкування.
Каролина 30 июн 2015 ответить
Хочу поддержать Калин Олену Володимирівну - На сердце тоска.
Юлія С. 30 июн 2015 ответить
Щиро дякую за можливість висловитися і взяти участь в такому потрібному нам сьогодні конкурсі патріотичного слова. Я щиро вірю, що переможуть найкращі! Удачі Всім нам) І дякую тим, хто за мене тут проголосував.
Катя 30 июн 2015 ответить
хочу поддержать Твердохлеб М. - "Единство"
Олена М. 30 июн 2015 ответить
На мою думку Анна Склянчук Обєднаймося брати мої дійсно патріот , то ж я підтримую її
   
Андрій 30 июн 2015 ответить
Дуже сподобався вірш Кот Лерія
*1997 р. с. Лизогубова Слобода, Київська область.
За Україну помолюсь
дуже точно підчеркнула в своєму вірші проблеми українського суспільства від одного лиця, багато хто старається не думати про війну але нажаль вона продовжується, і якщо немає чим допомогти то просто приходиться жити з цим і тужити за кожним втраченим Українським солдатом.
--- 30 июн 2015 ответить
Анастасія Берегуля
Заїка Валерія Владиславівна
1999 р., м. Запоріжжя.
«УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!»
маргоша 30 июн 2015 ответить
Авторів хороших багато, дуже цікаві твори, але є певні умови, бо це конкурс, тому всього три автори:
- Твердохліб М. «Единство»,
- Романюк М. «Диким, предиким стогоном…»,
- Філозоф А. «До 200-річчя Шевченка». Мені сподобались саме ці вірші. Хай їм щастить.
Олена Матіаш 30 июн 2015 ответить
Хочу віддати голос за наступних авторів:
Судус, Федчишин та Стрельбицький. Велике дякую всім авторам! Ви- патріоти та справжні українці,.
Анна 30 июн 2015 ответить
Голосую за Валерію Заїку. Дуже зворушливий вірш.
Ганна 30 июн 2015 ответить
Віддаю голос за Валерію Заїку "Українці-справжня сила" м. Запоріжжя. Неймовірний вірш!
Оля К. 30 июн 2015 ответить
Дуже сподобався вірш Склянчук Анни Обєднаймося брати мої
--- 30 июн 2015 ответить
Доброго дня!!! Хотіла залишити коментар до твору Заїки Валерії Владиславівни зі славетного міста Запоріжжя. Її твір "УКРАЇНЦІ - СПРАВЖНЯ СИЛА!" справив на мене дійсно велике враження. Потужне і гармонійне, воно викренслює у моїй уяві образ єдиної сильної нації, що надихає мене і змушує замислитись про мій власний внесок у життя держави. Дуже сподобалось, і що є для мене найцікавішим, то це доволі молодий вік автора. У її літа подібний спосіб самовираження є прикметою високого рівня самосвідомості. Красно дякую за Вашу працю!!! Некраса Валерія Вікторівна
   
Марина 05 июл 2015 ответить
Я теж віддаю свій голос за Склянчук Анну , дуже вразив її вірш
Марина 30 июн 2015 ответить
1)Дах Ігор Тимофійович.2)Калин Олена Володимирівна.3)Толстоус Василь Миколайович.
Владимир Утки-Отки 30 июн 2015 ответить
К моему стихотворению на конкурс «Обніміться ж, брати мої»
Новая эпистола.

«Если стихотворение не имеет отклика,
то это как бы и не стихотворение».
(Владимир Утки-Отки)

У меня есть старшая двоюродная сестра Жанна. И не по моей воле
стихотворение «Журавли» попалось ей на глаза. Её дочь, музыкант и аранжировщик, пишет красивые песни и музыку (встречалась с Костей Меладзе, когда тот отдыхал от «ВиаГры» в Киеве), у них замечательный внук, в котором они все души не чают. Все они прихожане местной баптистской церкви г.Мариуполя. В общем, хорошая, добрая религиозно-литературная семья и мои родственники. В далёкую пору моей ресторанной юности именно она, Жанна, десятки раз спасала меня от милиции и проституток. Сама Жанна сейчас пишет хорошие, добрые стихи, а её внук читает их в церкви. И вот даже они, настроенные вполне патриотично, не видят и не понимают, что в Украине, под их городом, в 20 км от него, идёт русско-украинская война, а не реалити-шоу «АТО» под кодовым названием «Зарница». Отвечая ей на письмо «Ответ брату!», мне пришлось вспомнить давнишнее стихотворение М. Кузмина «Хорошо умереть... » и попытаться объяснить сестре Жанне, кто такие «уроды». («Кто «уроды», я так и не поняла?»)

Ответ брату!

Что ответить тебе, братик мой,
Про сказание о журавлях?!
Стих хороший и рифма сильная,
Только сила не в тех трудах.

И не теми идёшь ты сходнями,
Ведь «земля» наша на небесах.
Здесь пришельцы, а там наша родина,
Должны Господа славить в стихах.

Кто «уроды», я так и не поняла,
За нас всех умер Бог на кресте,
Жаль, кричат, идя в преисподнюю…
А я часто молюсь о тебе.

Всё мечтаю увидеть затылок твой,
Там, с Ларисой, в четвёртом ряду.
Ты, любимый мой брат, бестолковый,
Не хочу, чтобы был ты в аду.

Бог талант тебе дал для служения,
Весть о Нём нам намного нужней!
Злость ушла бы совсем, в забвение,
В том же клине твоих журавлей.

Целую, Жанна


Ответ сестре!

Перечитывание стихотворений И. Бродского
откладывается на неопределённый срок.
Нет гамака, дачи, ночного неба,
вина на столике, столика. В этом и есть урок
загадывания того, что не просит хлеба.

Появились русские и убили мой мир.
В который раз они, мирные, принесли войну.
На броне их танков вместо цветов – кресты.
И на украинских кладбищах
прибавилось свежих могил.

Разве может быть необъявленной Отечественная война?
Надо спросить об этом Л.Н.Толстого, может быть, что расскажет,
а лучше, чтоб постучал с неба клюкою по луковицам Кремля,
да так, чтоб на мраморный пол посыпалась русская сажа.

Старость, по М. Кузмину, – это не возраст, это когда тебе
можно обнять внуков, пересчитать друзей,
оглянуться назад, оставив детям дома,
заводы, фабрики, что-нибудь из своих страстей.

И вот, эти русские лишают меня моей старости.
Старости – как покоя, успокоения, уверенности в том,
что если на сон грядущий я не почитаю любимого Апулея,
отыщу то же самое завтра у И. Бродского,
с закладками на «потом».

Мне пятьдесят четыре, я пережил многих поэтов.
Готовясь к литературно-академической старости,
почти что исключил из обихода грехи.
Купил золотой гамак, отложил денег на лето.
Заказал двести литров «токайского»,
Выкрасил и обновил на удочках поплавки.

Сегодня суббота, идёт мелкий, противный дождик.
Роясь в архиве, я натыкаюсь на «Военный билет СССР»
Мурашки по коже мне говорят – «не должен!»,
а зверь у сердца, что ты – поэт!
Беру украинский паспорт и, сломя голову,
бегу в ближайший (ещё украинский!) военкомат
записываться добровольцем в самооборону города
от русских, а лучше, – в карательный батальон.
Не буду брать пленных, а буду яростно убивать русских
и продавать их «мёртвые души» Н.В. Гоголю задарма.
Жизнь продолжается, и это уже другая жизнь, Р. Моуди!
Тебе на такую не хватит ни смелости, ни ума.

Г. Мариуполь, 23.02.2015.
   
Прохожий 04 июл 2015 ответить
Ачто, так уж всё плохо? И АТО Укр-сил верное решение проблем?
Владислав Т. 30 июн 2015 ответить
Всі твори на цьому конкурсі демонструють нам високий рівень майстерності авторів.
Я вважаю, що твір Валерії Заїки «Українці - справжня сила!»,
акцентує нашу увагу на незламності духу нашого народу і віру в перемогу над будь-якими ворогами, тому свій голос я віддаю за неї!
Андрій 01 июл 2015 ответить
Юлічка Судус, дякую за твій вірш, я за тебе!
П.С. А взагалі, Ви тут усі мододці! Я б так не написав,)
   
С.Стеценко 04 июл 2015 ответить
Смисл твору вірний і чесний. Проте, рівень написання тягне, хіба на пару балів. Шкода, що авторка не шліфує своє, крревно написане прозріння душі...
Olena C 01 июл 2015 ответить
Думаю, що заслуговують уваги багато поезій, але пропоную цих авторів: Нізовцов Михайло "До Тараса" (с.78), Лісненко Тетяна "Пробач, Україно" (с.65), Дяків Оксана "Духовний лідер" (с.38). Спасибі всім!
varona2003 01 июл 2015 ответить
до глибини душі вразив вірш "Українці - справжня сила!" Валерії Заїки (м. Запоріжжя). Не дивлячись на вік юної авторки, вірш примушує слухача замислитися над сучасним станом неньки України і що саме цікаве, Валерія з оптимізмом дивиться у майбутнє, закликає молодь до єдності у скрутні часи, і покладає велікі надії на покоління свого віку, а тим самим і на себе! Молодець! як кажуть, за такими майбутнє!)
Яна 01 июл 2015 ответить
Багато гарних віршів та найбільше запав вірш Обєднаймося брати мої Склянчук Анни, саме єднання нам і не вистачає
Віктор Остроух 01 июл 2015 ответить
От таку сьогодні помітив прикрість: У моєму вірші "Ода Дніпру" (ст.82) у другому слові вирізили останній склад, що повністю зіпсував ритм твору. Має бути: "Куди, Дніперце ти пливеш..." Я таким чином ласкаво назвав річку, а у віснику стоїть "Дніпер" Дуже прикро...
Віктор Остроух 01 июл 2015 ответить
А голосую за Смолянську та Романюка. Сильні твори:-)
Алла 01 июл 2015 ответить
Я голосую за Юлію Зарицьку та Миколу Романюка
ВАЛЕРІЙ 01 июл 2015 ответить
Голосую за Калин Олену і Плотникова Раїса-мені сподобалось ЇХНЯ ТВОРІСТЬ!!!!!!!!!!
Спостережлива 01 июл 2015 ответить
У віршах різних авторів зроблені однотипні друкарські помилки, що розчаровує. А так, цей "Вісник" за рівнем творів , на мій погляд, вищий за попередній. Любу тему не можна сприймати , як то кажуть, "прямо в лоб. Я не можу визначити трійцю, але як на мій характер, сподобався "В Балаклаве" Мельника А., просто сподобався, я не знаю, розкрив автор тему чи ні, але вірш запальний.
VK 02 июл 2015 ответить
Мне нравится Майя Твердохлеб и Бойко олеся
Варвара 02 июл 2015 ответить
Очень много талантливых стихотворений,но людей не должна разделять политика,стихотворение ЕДИНСТВО... Майи Твердохлеб дает нам глубокий смысл и понимание самого слова ЕДИНСТВО!!!
   
Анюта Кушнірук 02 июл 2015 ответить
Згідна. Саме Твердохліб, Судус, Яремчук та ще кілька авторів розкрили гарно на мою думку суть проблеми хорошими римами та глибоким змістом.
Катя 02 июл 2015 ответить
Я голосую за Склянчук Анну Олександрівну Обєднаймося брати мої.Вірш припав до душі.
Олександр П. 02 июл 2015 ответить
Нам не вистачає миру і єднанння саме цим зачепив мене вірш Анни склянчук Обєднаймося брати мої,тож свій голос віддаю їй
Оля Бондар 02 июл 2015 ответить
Судус Юлія "Молитва". На мою думку, дуже глибокий вірш, що відрбражає усю ситуацію сьогодення, наголошує на досягненні миру та єдності. Використаний образ матері-країни, що молить Бога врозумити братів. Юля, я за тебе тримаю кулачки! А ще, сподобались вірші Абравітової, Яремчук та Мішин.
олеся 03 июл 2015 ответить
вірші чудові і відповідають темі конкурсу"Бритик Єгенія,Україна;Данилюк Наталія,Народе мій,воскреслий у віках;Тунік Ольга,Народу України
ЛГ 03 июл 2015 ответить
від душі написано вірші( Бойко Олесі,Бендеберя Людмила,Зарицька Юлія)
lilya1802 03 июл 2015 ответить
Дякую за збірку. Сподобались твори, але мені здається не етичним обгооврювати поезію тим авторам, чиї твори є в збірці.
Лідія Стаднік
   
Юлія Судус 03 июл 2015 ответить
Згідна з Вами на 100 відсотків! Надіятимемось на розсудливе жюрі)
fancyl 03 июл 2015 ответить
Прочитала коментарі до віршів конкурсантів, самі вірші збірки і тих поетів, які згадують у коментах. Можливо я щось не розумію, але чому не звернули увагу на вірші пані Стаднік та Гуменюк Ліліі (в книзі - Лесі)? Вони перегукуються з віршами Шевченко Т.Г. - співучі, душевні. Я голосую за них.
Пася* 03 июл 2015 ответить
Дуже сподобався вірш Заїки Валерії Владиславовни
1999 р., м. Запоріжжя.
«УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!»
Цей вірш припав до душі.
Валерій 03 июл 2015 ответить
Дуже сподобався вірш Заїки Валерії «УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!»
1999 р., м. Запоріжжя.
Ирина* Жевнерюк 03 июл 2015 ответить
Про вірш "Українці - справжня сила!" Заїки Валерії Владиславовни 1999р., м.Запоріжжя можу сказати наступне, що вірш гарний, дуже чуйний та проникливий, бере за живе. Валерія велика розумниця, бажаю їй творчих успіхів та натхнення.
kovrig1957 03 июл 2015 ответить
Очень понравился стих Заики Валерии "Украинци = справжня сила" 1999 г.р., г.Запорожье Очень приятно сознавать ,что у нас растет такое поколение,Которое действительно любит свою Родину . Желаю Валерии творческих успехов.
Валерия. 03 июл 2015 ответить
Хотела бы поделиться своим мнением о стихотворении Валерии Заики,город Запорожье. Очень душевное произведение,заставляет задуматься о пршлом нашей великой Украины,о ее настоящем и главное,о положительном будущем. В очередной раз доказывает,что несмотря на все проблемы,нужно верить и надеяться на лучшее!
Елена Ухналь 03 июл 2015 ответить
Мне нравится стихи Валерии Заики «УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!» (город Запорожье). В них есть не только глубокое осмысленное понимание культурного и исторического наследия нашей страны , но и уверенный взгляд на созидание ее будущего. Понятно, что автор в стороне не останется и это дает надежду нам всем, на то, что у нас прекрасные молодые люди, настоящие патриоты.Валерия успешно выступила с этим стихотворением на фестивале юных поэтов и на областном этапе конкурса "Таланты твои, Запорожский край!" Тема хорошая, рифмы удачные. Хочу пожелать ей успешного участия и в этом конкурсе. Для нее это еще один шаг вперед к своей мечте. Удачи, тебе Лерочка!
Ольга Іщенко 03 июл 2015 ответить
Особливо запам'ятались вірші Зарицької Юлії, Бойко Олесі, Бритик Євгенії та Миколи Романюка
Оля .С. 03 июл 2015 ответить
Мені припав до душі вірш Склянчук Анни своєю простотою і вмінням любити Батьківщину
Рита 03 июл 2015 ответить
Зарахуйте мій голос за вірш Обєднаймося брати мої Склянчук А.О.
   
Марія 04 июл 2015 ответить
Цей вірш не за розміром нажаль не відповідає правилам. конкурсу...
   
Андрій Мельник 04 июл 2015 ответить
Згідний, переможцями не можуть бути твори, які не написані згідно правил та тематики конкурсу.. А таких дійсно у збірнику багато.. Залишимо це на жюрі.
Наталя 04 июл 2015 ответить
Я за Миколу Стасюка, Олену Іськову і Марію Гуменюк. Чудові твори!
yuliya-ivanova-1983 04 июл 2015 ответить
Доброго дня,дуже багато гарних творів,та найбільший відгук серця викликав вірш Лідії Стаднік ,,Моя земля",до сліз, викликає почуття суму за рідну землю,покаяння та надію на краще...
Мария К. 04 июл 2015 ответить
Я понимаю чтобы Валери победила, и нужно набрать большое количестао голосоа, но поймите, що ее стихотворение не из самих сильных и по смыслу и по римам, есть намного сильнее.
Innnusichka 04 июл 2015 ответить
Дуже зворушливий і щирий вірш у Лідії Стаднік "Моя земля!", а ще мені сподобався твір "Ти біль, моя прекрасна Україно" Лілії Гуменюк.
Ірина 04 июл 2015 ответить
Перечитавши вірші, зібрані для збірки, особливо припав до до душі вірш Валерії Заїки із Запоріжжя
«УКРАЇНЦІ – СПРАВЖНЯ СИЛА!». Не зважаючи на такий молодий вік поетеси, відчувається якась сила, мужність і завзятість!! Вірш, як-то кажуть не просто "для аби написати", він дійсно піднімає дух українців і закликає нас поглянути на наші насущні проблеми...
   
Паливода 04 июл 2015 ответить
Яка "сила" відчувається у творі, схожому на глупство?
Перечитавши текст твору, невтреплю зазначити, примітив.
Хочаб одна фраза:
"Стоїм на стражі миру..."
Хто стоїть? Україна? Ви що, з дерева впали? Україна винищує своїх людей. У її керма стоять фанатики грошей, зиску, гешефту. Допоки капає кров на сході, доим капають гроши нашим панам...
Всіх задурять, всіх затягнуть у гирло братовбивства. Пані авторка про братовбивство пам,ятає... Однак ліпить недолугі рими, дмухаючи у піхви ковалів нац-патріотів, котрі вже проциндрили третину Батьківщини, й вбили понад шість тисяч своїх синів. А понад 2 мільони громадян вдерли із її теренев позасвіти. Тягати краще горшки із гівном італійців, португалів, німаків, пшеків... Задумайтеся, допоки не пізно.
Антонина 04 июл 2015 ответить
Заика Валерия Владиславовна 1999 р.н. Українці - справжня сила! Сильное произведение столь молодого автора в трудное время сейчас призывает к поднятию силы духа, Валерия умничка! Так держать и творческого вдохновения))
   
Светлана 04 июл 2015 ответить
Когда приходится протаскивать своё, все средства не помогут. Надо иметь таланта, ну, хоть немного. И совести...
Предыдущий коментатор, наверное, прав.
слово 04 июл 2015 ответить
Як же не хочеться, щоб нагороду отримав примітивний текст. А читачі зазвичай схильні голосувати за лжепоезію та хвалити популізм.
   
zeitglas 04 июл 2015 ответить
Такого, повірте, не станеться. Ми працюємо із кожним текстом.
І.Іздрик 04 июл 2015 ответить
Поштовхом до написання статті став ВІСНИК. У поглядах на молодих українських письменників - вони всі розширили тематичні обрії нашої літератури та концепцію художнього новаторства. Вони , зазначу навмисно виділиним УСІ, цілком побудували свої твори на ґрунті розпучливої нужди і безвихідного положення української людності і страшного сучасного економічного положення народу в нашій зрадженій політиками (і новими й старими) державіі, чому нібито майже виключно присвячені усі твори. Та у принципових моментах – а такими є наскрізна тема віршів: або головна відміна між попередньою літературною традицією і творчими пошуками записних, себто вже визнаних українських поетів Києва та його провінцій СПУ. Цікаво, щодо внутрішньої кризи, що її пережила українська література на рубежі XIX – XX століть, а відповідно і проведена демаркаційна лінія між старим і новим у нашій літературі вийшла хибною. Провину за її надмірно засоціологізований та в основі своїй неправдивий погляд на українську літературу слід покласти на наш безголовий, впродовж 20 років уряд, обраний нами самими.
М. Денисенко 04 июл 2015 ответить
У кінці 21-го року незалежності Украхни процес оновлення української літератури набув значної сили. Зміни в суспільному житті, зокрема массові вбивства братів-українців українцями ж, відбились і в розвитку літератури. Нове покоління поетів і тих, хто хоче ними стати, поклавши руку на серце, мов на Біблію, прагне подивитись на навколишню дійсність по-новому, а не під кутом методу «соц-нац- дебіл-реалізму». У літературі поволі з'являються нові теми, зрештою змінився і підхід до творчості. Отже, говорячи про твори, що увіишли до "вісника конкурсу Чатує в століттях...", їх автори як традиційно наголошують на світоглядно-мистецькому напрямі, так і на нових гуманістичних страстях,що в останні місяці прийшли на зміну Київсько-Західнянському "модернізмові". Постмодернізму немає вже вжитку, як основному художньому напряму літератури 90-х років XX ст. І хоча стосовно постмодернізму і досі не припиняються дискусії, зупинимось на тому, що більшість дослідників помиляється, вважаючи,що український постмодернізм зародився у 1980-х pp. Нині на зміну функцій автора та героя, культу незалежної особистості, потягу до архаїки, міфу, колективного позасвідомого, прагнення поєднати істини різних націй, культур, релігій, філософій, іронічність, пародійність тощо, повстали поети провінції України. І, здається, вони щостаки здійснять. Хвала видавникам і організаторам конкурсу.
М. Денисенко
   
М. Денисенко 04 июл 2015 ответить
Поспіхом вкралося безліч помилок. Та їх можна зрозуміти. Виправляти текст не стану. Пардон. Хай усі будуть живими! Попри всіх кучм, януковичів, порошенків, путіних і розпутіних...
Ліля 04 июл 2015 ответить
На мою думку, журі, перш за все повинно звернути увагу на дотримання авторами вимог конкурсу Основною вимогою було: літературна мова (українська, чи російська )і розмір вірша ( не більше п'яти строф). Деякі автори не виконали цю вимогу. Думаю, що їх вірші не повинні братися до уваги. Крім того, є ще таке поняття, як віршовий розмір (ямб, хорей, дактиль і т. д) Адже вірш - це не просто римовані рядки. Існують певні правила побудови вірша. Це теж обов'язково слід враховувати Бо вірші деяких авторів нагадують всім відому гру буріме... Я хочу відмітити три твори, які, привернули мою увагу: вірш "Яблука" Іськової Олени Володимирівни (стор 45), вірш без назви Обшарської Раїси Володимирівни ( стор.79) і "Ми - народ" Погребняк Наталії Володимирівни ( стор.90)
С.Семеген 04 июл 2015 ответить
Мені дуже сподобався вірш "Брати" Автор Підвисоцька Лідія Володимирівна. Також мені сподобався вірш "Тарас" Міхалевського Віталія Цезарійовича.
Юлія Судус 04 июл 2015 ответить
Доброго дня всім. Шановні автори давпйте голосувати від свого імені і чесно, конкурс на те і конкурс щоб перемогли найталановитіші! Я думаю, що твори Яремчука Володимира Петровича, Федчишин Ігоря Миколайовича та Синевір Євгена достойні. Себе не гарно хвалити, тому я ще раз дякую тим хто тут згадав і моє првзвище. Нехай переможе найкращий!
НАТАЛІЯ АБРАВІТОВА 04 июл 2015 ответить
Доброго дня! Дякую за збірку!
Я хочу відзначити вірш, « КРЕПКА СЕМЬЯ – МІЦНА ДЕРЖАВА!» Майорова Галина Григорівна який, на мою думку, найбільш відповідає темі конкурсу! Це вірш де словам тісно, а думці широко! ОРИГІНАЛЬНО, ОПТИМІСТИЧНО, ЗРОЗУМІЛО!!!!!
А ще сподобались такі творчі доробки:
1. Бендеберя Людмила Євгеніївна м.Лозова, Харківська область. «ОЗБРОЄНІ Я ЗНАЮ МАЮТЬ СИЛУ» Болюче питання сьогодення!
2. Санлайф Карина м. Жовті Води, Дніпропетровської області. «Я ЖЕЛАЮ ВСЕМ СЧАСТЬЯ!» Добрий, світлий вірш!
Особисто я на нагороди не претендую! Надрукували мій вірш і на тому спасибі! Прикро читати деякі коментарі. Що ж буде до кінця обговорення!???

ПРОПОЗИЦІЯ!!!
Шановна редакція міжнародного журналу «Склянка Часу*Zeitglas»! Хотілося щоб ви організували ще один конкурс, наприклад такий - «Мій рідний край – перлина України!» . Нехай автори напишуть вірші, тексти пісень, пісні про своє місто, село, область! Хай це буде паперовий варіант + аудизапис. Розмістіть їх творчі доробки на своєму сайті. Кожна область зможе обирати і голосувати за кращі роботи своїх земляків, а ви придумайте номінації для нагородження по кожній області України! Така робота тільки об’єднає всіх учасників! А чи вісник, чи збірку, чи диск придбають не тільки учасники конкурсу!
Вважаю, що не зовсім правильно бути суддею змагань в яких сам береш участь! Тому журі повинно бути незацікавленою стороною!!!
Тетяна 04 июл 2015 ответить
Доброго дня. Три кращі твори, на мою думку:"Обніміться ж, брати мої" Вязова О. м. Біла Церква, "Ми відродить країну зможем" Пікас Л. м. Моршин та "Мальви під вікним" Паливода П. с. Лебедівка. Є поезії з порушенням рими та віршованого ритму, хоча суть актуальна. Але ж тут повинні бути витримані всі вимоги віршування. Спасибі. З пов. Тетяна Лісненко.
Лерія КОТ 04 июл 2015 ответить
Три найкращі твори на мою думку представили такі автори
Заїка Валерія, Кара Олександра та Копачинська Богдана
grignikvlad 04 июл 2015 ответить
Спасибо за организацию конкурса. Ведь не только потому, что интересно, а и потому, что одновременно учишься, приобретаешь опыт, друзей или коллег, хотя пока и виртуальных.
Голосую за:
1."Обніміться ж, брати мої" - Зарицька Юлія
2."Земли объятия" - Копилова Світлана
3."Сумую, але вірю" - Сильченко Вера
--- 04 июл 2015 ответить
Доброго вечора . Три кращі твори, на мою думку: Санлайф Карина м. Жовті Води, Дніпропетровської області. «Я ЖЕЛАЮ ВСЕМ СЧАСТЬЯ!» Твердохліб Майя м. Словянськ, Донецька обл. - світлі, позитивні, з надією на майбутнє!
Анна 05 июл 2015 ответить
Мені сподобався вірш Лілії Гуменюк, читаючи,в думках повертаюся до рідной землі та вірю краще майбутне.
Карина Санлайф 05 июл 2015 ответить
Прежде всего, хочу поблагодарить НАТАЛІЮ АБРАВІТОВУ и комментатора (---) за то, что отметили мое стихотворение.
Читая комментарии выше, еще больше убеждаюсь, что людям сейчас нужно больше доброты, красоты души и чуткости.
Любому из авторов, чьи стихи вошли в лонг лист, будет приятно стать призером, а жюри предстоит непростая задача по выбору победителей.
Мне всегда было сложно понять, как из множества лучших выбрать наилучших, поэтому выделять 3-х авторов сейчас не буду. Однако надеюсь, что жюри будет объективно оценивать стихи, вошедшие в ВЕСТНИК. И здесь опорой для выбора победителей может стать наибольшее соответствие стихов исходной смысловой идее конкурса, которая более известна организаторам конкурса, нежели участникам и читателям. И если выбирать победителей по этому принципу, а затем, по слогу, ценности и глубине мысли стихов, то возрастные и языковые критерии уходят на задний план.
Пусть побеждает искусство и добро.
СВЕТЛАНА 05 июл 2015 ответить
НА МОЕ МНЕНИЕ ВСЕ АВТОРЫ МОЛОДЦЫ.МНЕ САМО БОЛЬШЕ ПОНРАВИЛИСЬ 1)ЛИЛЯ ГУМЕНЮК 2)ЕЛЕНА КАЛИН 3)ЗАРИЦКАЯ ЮЛИЯ!!!!!!!!
   
Василь 06 июл 2015 ответить
А це якою мовою писано?
Олександр Степанович 05 июл 2015 ответить
Мне понравилось стихотворение Склянчук Анны Обніміться брати мої
   
Ольга В. 05 июл 2015 ответить
Я теж хочу віддати свій голос за Анну Склянчук , адже дуже вразив мене її вірш
   
Т. М. 05 июл 2015 ответить
Згідно правил конкурсу, цей вірш замалий по розміру...
vovtg 05 июл 2015 ответить
Мені сподобався вірш Анатолія Криловця
Вадім 05 июл 2015 ответить
Насправді дуже важко виділяти серед такої кількості творів найкращих три, а тим більше один. Мене дивує як тут можна писати лише одне прізвище в коментарях) це ж таке паливо! Люди не гоніть, не пишіть тут самі про себе)
   
Валентин 05 июл 2015 ответить
Ви не праві післля прочитання якщо припав до душі то може бути і один вірш
Машка 05 июл 2015 ответить
А коли будуть вже визначені кращі твори?
   
zeitglas 06 июл 2015 ответить
15-го липня ц.р.
olenka_kisarova 06 июл 2015 ответить
Для мене Фаворитом є Лідія Стаднік.

Вірш задіває за живе ...

Моя земля! Як і колись
Ти ріки крові проливаєш,
В собі хорониш цвіт – дітей
Й молитви у пісні складаєш.
Цвіте в заграві небокрай,
А у садах квітує вишня,
Прости нас, Боже, що так вийшло
І на землі уже не рай…
Руїна плаче навкруги,
Й гроза ридає стоголосо.
Прости нас, Боже, за гріхи
І за незібране колосся…
Нас так багато по світах
Й ми знаємо, що Українці,
І наших білих крил розмах
І наш поклін Вкраїні- Жінці.
За біль, що душу спопеля,
За сльози, що течуть рікою…
Прости нас, Матінко-Земля,
Але ми тут і ми з тобою.
І віримо: гірка сльоза
Ще висохне в промінні сонця,
І запарує знов рілля,
І радість стукне у віконце…
Виктор 06 июл 2015 ответить
Выбирают не лучших, выбирают своих!!! Такова участь всех конкурсов!!! Так было, есть и будет!!!....
Куда от правды деться!!!....???
tkashukolga 06 июл 2015 ответить
Щойно прочитала вірш Лідії Стаднік.Дуже гарний, дуже сподобався.Ще хочу відзначити Лілію Гуменюк.
Ирина .igrushka111@mail.ru 06 июл 2015 ответить
Только что прочла стих Лидии Подвысоцкой "Братья " и мне очень понравилось ,а так же соответсвует всем правилам конкурса
rik 06 июл 2015 ответить
Дуже сподобався вірш Лідії Стаднік .
pistunovi 06 июл 2015 ответить
Сподобалися
Мельник Анатолій Анатолієвич
*1963 р., м. Марганець.
В БАЛАКЛАВЕ
Джулай Людмила
*1963 р., м.Черкаси.
В ДОРОГУ
Майорова Галина Григорівна
*1954 р., м. Середина-Буда, Сумська область.
Крепка семья – міцна держава
g.mayorova 06 июл 2015 ответить
З задоволенням прочитала твори, представлені на конкурс. На мій погляд, не маю права їх оцінювати. Це справа жюрі. Кожен автор цікавий по-своєму. Що стосується трьох авторів, то хочу назвати Іськову (Миклашук) Олену Володимирівну "Яблука", Торон вікторію "Якби себе ми шанували" і Утки-Отки Володимира "Журавлі".
Юлія 06 июл 2015 ответить
В мене шорт лист викликав здивування... Питання в тому, як кращими можуть бути твори, які або задовгі або закороткі? Виходить, що на правила конкурму можна було і не зважати?!
   
Ніна 06 июл 2015 ответить
Повністю з Вами згодна! Навіщо тоді було писати про правила конкурсу?
Навіщо організовувати було голосування!?
   
Андрій М. 06 июл 2015 ответить
Я вообще в шоке. Разочарован.
svetkop 06 июл 2015 ответить
Абрамiтова Наталья Iванiвна
Сон.
Джулай Людмила.
В дорогу.
Синевiр (Кресленко)
Два Iнвалiда..
Наталя 06 июл 2015 ответить
Велике прохання до журі конкурсу вручити диплом і тим авторам,які були найактивнішими,адже є ті,чиї поезії вміщені у всіх трьох збірках конкурсу,зокрема юна дівчина-медик зі Львова Лялюк Ірина.Цьогоріч надруковано вірш "Скарб"
Спостережлива 06 июл 2015 ответить
"...обмежується двадцятьма рядками", - обмежується! А не менше.
Ліля 06 июл 2015 ответить
Вважаю, що повинні розглядатися тільки ті твори, які відповідають вимогам конкурсу. Задовгі або закороткі не повинні братися до уваги. Кожен з учасників намагався розвинути тему в обмеженні п'яти стовпчиків. А це було не так легко. Не повинні також розглядатися твори написані так званим суржиком, з русизмами... Такі у Віснику теж є.
Валентина Омелюк 06 июл 2015 ответить
Я голосую за Анну Склянчук Обєднаймося брати мої
valeria27 06 июл 2015 ответить
В первой троице хотела бы видеть нижеследующих авторов:
1. Торон Вікторія, ЯКБИ СЕБЕ МИ ШАНУВАЛИ (1957 р. н. , м. Сан Хосе, США)
2. Романюк Микола Миколайович, Диким, предиким стогоном... (1986 р. н, м.Долинська, Кіровоградська область).
3. Утки-Отки Володимир, ЖУРАВЛИ (1960 р. н., м. Маріуполь, Донецька область).
Вітілія 07 июл 2015 ответить
мені сподабались твори:
Склянчук Анна Олександрівна"Обєднаймося брати мої"
Нестеренко Надія Вячеславівна “Між обстрілів є мрія”
Бритик Євгенія Україна
Сашко 07 июл 2015 ответить
Шановне жюрі, а от покажіть які криьерії ви оцінювали і поясніть схему, за якою Ви відбирали коащих і відсіювали гірших?! Як на мене, шановна більшість авторів, то з Вас просто треба була масовість та внесок, а переможці напевно вже наперед були визначені! Для особливих правил немає. Не кажу про всіх звичайно. Не судіть строго за мою відверту думку.
Віктор Ох 07 июл 2015 ответить
Про Вісник

Потішити свій авторський гонор, «ознайомити широкий загал із власними творами» при бажанні кожен, хто пише, може в малочисельних українських альманахах, збірках, антологіях, журналах. Видання, зрозуміло, друкуються «із залученням коштів авторів». Каюсь, і сам не обмежувався присутністю лише на інтернетівських літературних сайтах – неодноразово прилучався до «друкованого слова». Признаюсь, мені не дуже подобалося приймати участь в збірці ніяк не структурованій, яка являла собою суцільний «вінегрет» творів різножанрових, різномасштабних по об’єму, тематиці, майстерності. Завжди надавав перевагу збірникам тематичним, щоб хоч щось в ньому об’єднувало тексти в єдине ціле.
Днями прочитав ВІСНИК III-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора". Ідея тематичності, інтегральності була в ньому спеціально обумовлена.
Редакція журналу (і видавництво) "Склянка часу*Zeitglas" до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка започаткувало (і вже третій рік продовжує, за що їм велика подяка) «Конкурс на кращий поетичний твір».

Звести всі твори до якогось одного знаменника мали певні обмеження –тобто умови конкурсу, а саме:
– тема громадянської лірики «Обніміться ж, брати мої», яка полягає «у висвітленні проблем подолання духовної та політичної кризи в Україні та пошуку її місця серед інших держав».
– мова написання — українська або російська;
– кількість творів — ОДИН
– обсяг твору - обмежується "повними" двадцятьма рядками
– термін подання творів до 30 травня 2015 року
Не обмеженим був лише вік учасників. А також редакція міжнародного журналу "Склянка Часу*Zeitglas" та члени конкурсного журі обіцяли «радо ознайомити широке коло читачів з найкращими зразками сучасної поезії, котра не знає утисків кордонів та цензорів.»
Журі відібрало 120 віршів – це десь 10% від кількості надісланих на конкурс.

Щодо теми. Багато віршів представлено на воєнну і навколовоєнну тематику. Воно й зрозуміло. Найбільше з таких запам’ятались вірші Нестеренко Надії (77) *, Підвисоцької Лідії (86).
В час, коли йде війна, тема «Обніміться ж, брати мої» є навіть дуже актуальною. Щоправда, різні автори потрактували її (і тему, і війну) по-різному. Одні пропонують об’єднатись українцям в протистоянні з цілком зрозумілим ворогом-агресором. (Цілком розділяю цю думку). Інші пропонували «обійнятись» незрозуміло з ким, припинити війну незрозуміло проти кого:
«Чтобы объятия душу согрели…
Всех братьев колыбели-планеты.»
(«Земли объятия» (54))
Дехто перебуває в «полной нєпоняткє»:
«…Как только вошли с двух сторон к нам войска.
Не можем понять где свои?!»
(вірш «На сердце тоска» (46))

Автор вірша «Вековая дружба» (25) орієнтується краще, але пропонує обійнятися з «вєковєчним другом»:
«За чашкой чая вместе мы сойдёмся
И «трубку мира» выкурим сполна».
Є вірші, не буду тут їх наводити, в яких хто є хто неясно, тексти можна трактувати двозначно.
Цікавим є вірш «Два інваліди, два Івана, два світи»(99). Це справжня історико-соціальна балада з драматичним сюжетом про двох дідів – бувшого бандерівця і бувшого енкеведиста – онук яких:
«Син України – напівбандерівець і напівмоскаль».
Щоправда, цей вірш, (як і декілька інших в збірці), вийшов за «обмеження двадцятьма рядками». Та для цього вірша я б також зробив виключення.
Сподобались мені вірші, які торкалися безпосередньо теми Кобзаря і його заповітів, таких поетів: Тилик Ігор (112), Задорожна Маріанна (39), Корсунська Тамара (56), Яремчук Володимир (129), Міхалевський Віталій (75), Обшарська Раїса (79), Олійник Мирослава (81), Соляр Ганна (103),

Проте до участі в конкурсі було прийнято декілька віршів, (з них є й досить непогані), в яких не йдеться ні про Україну, ні про Шевченка, ні про обнімання з братами (справжніми чи «вєковєчними»), ні про «висвітлення проблем подолання духовної та політичної кризи в Україні та пошуку її місця серед інших держав», тобто такі, які ніяк не відповідають тематиці конкурсу. (Наприклад, «Бунт марионетки»(44), «Летний сон»(70), «Вечный бой»(72), «Мой дом на улице в конце»(117), «Видимо, не те читались книги»(124) та деякі інші вірші).
Відмітив би ще вірші таких авторів: Романюк Микола (93), Старченко Віталій (105), Лісненко Тетяна (65), Кринична Світлана (62), Торон Вікторія (115).
В книжечці чимало друкарських помилок і це дещо псує загальне враження.
Називаю, нарешті, прізвища трьох, на мою думку, кращих авторів, які своєю поезією не лише заглибились в тему конкурсу, а ще й продемонстрували неабияку майстерність, торкнули чимось таким, що не проаналізуєш ніяким критичним методом.
Це –
Данилюк Наталя з віршем «Народе мій, воскреслий у віках»(30),
Федчишин Ігор, вірш «Тарасові думи»(122),
Паливода Петро, «Мальви під вікном»(84).
Хочеться сказати, що на сайті «Клуб Поезії» я зустрічав багато чудових віршів, які відповідали темі конкурсу. Жаль, що їх автори не надіслали їх журі. Якби тими віршами замінити відверто слабкі, або не відповідні темі твори в «Віснику», а ще виправити «очепатки» – то вийшла б чудова книжечка.
---------------------
* – в дужках номер сторінки в збірці
   
Елена 07 июл 2015 ответить
я то в понятке полной, так как сама с Луганской области родом и там моя родня!1 город делят между собой 2 войска лнр и Украины,а люди страдают и не могут уже понять кто по ним стрелает то,каждый день карта войск меняеться-это именно вам про Луганск и Донецк хотябы,так,что кто-то другой не в понятке
Маша 07 июл 2015 ответить
Мій голос за Анну Склянчук дитина в свої роки перейймається долею держави і народу і е супер!!!!
Кричевский Павел. Россия 07 июл 2015 ответить
Приветствую всех участников конкурса и желаю всем творческих удач и вдохновения, а Украине - процветания и мира! Мой голос за Анатолия Крыловца чудесного поэта, глубокого лирика и замечательного гражданина своей Родины. Стихотворение "Пересторога " , написанное еще в девяностые годы оказалось провидческим. Оно проникнуто болью за судьбы родного языка и предчувствия ми тяжелых испытаний, через которые должны пройти украинцы, чтобы отстоять свою национальную и культурную независимость. Стихотворение " Пересторога" Анатолия Крыловца бесспорно заслуживает самой высокой оценки уважаемого Жюри.
Анна Н. 08 июл 2015 ответить
Про шорт лист... Вірш Утки-Отки не про єднання зовсім... Вірш Торон взагалі не розкриває тему, а вірш Толстоуса просто про війну, а Тимченко написала не "класичний" вірш ( як за правилами конкурсу)... Робота Синевір завелика, адже має більше "5 четверостиший"... І так можна продовжувати до самого початку шорт-листа. ШАНОВНе жюрі поясніть?????!!!!!!! Мені просто шкода тих, хто справді прагнув чесної перемоги...
   
Ольга Д. 08 июл 2015 ответить
Я з Вами згідна на сто відсотків. Більшість віршів з шорт-листа просто не відповідають правилам. Деякі вірші просто ніяк не відносяться до теми заданої жюрі на початку... Це абсурд робити тематичний конкурс і вибирати тих, хто не висвітлив задану тему. Жах.
Володимир Возняк 08 июл 2015 ответить
А зверху в правилах написано, що твори, які перебільшують заданий обсяг до розгляду не беруться)))))) та ще й виділили великими буквами................. А ці твори не тільки взяли а й в шорт лист вони попали)))) ну що дивуватися. В нас усе так, нечесно....
Володимир 08 июл 2015 ответить
Доброго дня! Кому як, а мені вірш Синевір (Кресленко) Євгена сподобався, хоч і не підходить під правила(мабуть писався не спеціально для конкурсу). А ще хотів би виділити вірш
Іськової(Миклащук) Олени Володимирівни "Яблука"
Олег Л. 08 июл 2015 ответить
Мені сподобалися наступні твори:
1. Лідія Підвисоцька, вірш "Брати"
2. Бойко Олена, вірш "Єднаймося браття і сестри"
3. Данилюк Наталя, вірш "Народе мій воскреслий у віках"
rtu.hidra 08 июл 2015 ответить
Ну що ж, настав час і мені, шмаркачу, виговоритися. Ну що ж, сподобався мені найбільше твір Антоніни Тимченко "Грізно і певно". Ще хочу відзначити Валерію Влащик з її віршем "Маріуполь". Ну і Володимир Утки-Отки зі своїми "Журавлями" теж норм)
--- 08 июл 2015 ответить
Анде Тан..Мені сподобалися вірші Яремчук, Твердохліб, Шевців , та ще кілька авторів розкрили гарно на мою думку суть проблеми,проникливо з підбором хороших рим та глибоким змістом.
lisnenkotatiana 08 июл 2015 ответить
Доброго дня. Прикро, але у двадцятку переможців пропустили авторів, у яких 24 рядки... Я ж зі свого дещо викинула, щоб відповідав умовам. А я думала, що тут справедливо... Вибачте.
Оксана В. 08 июл 2015 ответить
Доброго дня! Хто за кого, а я за Анну Склянчук Обєднаймося брати ,саме єднання не вистачає країні і нам з вами , е видно з коментарів,хіба в авторів , що несуть слово поезії до людей, ідею Шевченка може бути стільки злості. Не обливайте брудом один одного. Задумайтесь...
   
Аля 08 июл 2015 ответить
Я згідна з вами ідея єднання, про що і мріяв Шевченко розкрила дівчинка з Любомля Склянчук Анна
Люба Гнат 08 июл 2015 ответить
Дуже хороший конкурс сподобалося багато авторів Хочу особливо відмітити вірш Підвисоцькоі Лідіі Володимирівни "Брати" та Майоровоі Галини Григорівни "Крепкая семья -міцна держа"
Микола Романюк 08 июл 2015 ответить
Доброго дня шановні члени жюрі,автори та читачі!Хочу висловити свою думку стосовно конкурсу:сам по собі конкурс гарний,престижний,прикро,що рівень віршів посередній,але я вважаю,то все від недостатньої реклами конкурсу!Є і гарні вірші звичайно,)Погоджуюсь з багатьма дописувачами,стосовно невідповідності деяких віршів,щодо теми та розмірів,особливо стурбували вірші більші за розміром,тому що мій вірш "Серед всесвітньої публіки",теж більше 20 рядків і мені прийшлось пожертвувати непоганими рядками та римами,щоб довести його до відповідних обмежень!Ось так він виглядав би повністю:
Диким,предиким стогоном,
Рваними,рваними струнами,
Межами й перепонами,
Стертими,давніми рунами,
Предки говорять,пращури,
Знаками мовлять,криками,
Хочуть нас бачить кращими,
А не такими звиклими,
Сірими,сірими мучнями,
З чорними,згірклими душами,
Напівслухняними учнями,
З вбитими в серці курушами,
Хочуть нас бачить вільними,
А не в якихось республіках,
Гарними,добрими,сильними,
Серед всесвітньої публіки,
Хочуть нас бачить в злагоді,
Давні країни стражники,
Молять богів біля пагоди,
Всестепові саботажники.

Диким,предиким стогоном,
Рваними,рваними струнами,
Б'ють православними дзвонами,
Сурмлять побідними сурмами,
Будять та будять приспаних,
П'яних,дурманом напоєних,
Штурхають в плечі призваних,
Лихом іще не зборених.

Але я думаю жюрі розбереться,що до чого,час ще є)
Щодо найкращих творів хочу виділити вірш мого трошки старшого колеги по перу Яремчука.В.П,якого знаю особисто,і то є справді достойна людина,якого я прирівнюю постійно до Сковородівського роду,бо то є справжній філософ,який пише дуже смачні вірші,які хочеться слухати і читати,також вірш Віктора Остроуха з Дніпропетровщини,і сказати тобі Вітя,щоб ти не переживав стосовно Дніперця,тому що "Дніпер,це" особливо каші не зіпсував,але як автор,тебе розумію,сам не люблю такі неточності і копирсання редакторів)))і Князького Ореста,що теж дуже гарного вірша написав,люблю такі філософсько-символічні твори,з гарними ідеями та римами!здається все)Всім учасникам перемоги,натхнення і гарного літа!
Міла 08 июл 2015 ответить
На мою думку хороший вірш у Анни Склянчук Обєднаймося брати мої
   
Люба 09 июл 2015 ответить
Повністю підтримую, найкращий вірш Склянчук Анни
chiginok 08 июл 2015 ответить
Добрый вечер. А мне понравились следующие:

1. Майорова Галина Григорівна
*1954 р., м. Середина-Буда, Сумська область.
Крепка семья – міцна держава (або: не в мові справа)

2. Утки-Отки Володимир
*1960 р., м. Маріуполь, Донецька область.
ЖУРАВЛИ

3. Григор’єва Олеся Олегівна
*1971 р., м. Київ.
ВІРЮ ТОБІ
Тарас 08 июл 2015 ответить
Мені сподобались роботи Підвисоцькоі Лідіі "Брати", Миклащук Олени Володимирівни "Яблука" та
Майоровоі Галини Григорівни "Крепка семья -міцна держава"
Андрій М. 08 июл 2015 ответить
А ви що сьогодні народились? Правда вона така, несправедлива, тепер такі часи настали.. Половину віршів тут на смітник треба викинути, а від липових похвал якісь "недопоезії" мене вже тошнить. Люди!? Ау. Ви ще живі?
   
Люда 08 июл 2015 ответить
Люди то живі, а ви свою культуру показалм
гість 09 июл 2015 ответить
"Всё расцветёт, ожИвая", - сбой ( У Майоровой). У Синевир 28 строчек.У Торон не настолько силён, чтобы не обращать на глагольные и т.п рифмы.
   
Олександр 09 июл 2015 ответить
Сподобались наступні:
Григор’єва Олеся Олегівна - ВІРЮ ТОБІ,
Майорова Галина Григорівна - Крепка семья – міцна держава.
   
Андрій Мельник 10 июл 2015 ответить
Причому тут моя культура, я пересічний читач всього-навсього, а от культура тут за себе агітувати!? І нечесно обирати переможців...
   
ily4 10 июл 2015 ответить
А мені сподобалися вірші Майоровой Галини - Крепка семья – міцна держава та Торон Вікторії - ЯКБИ СЕБЕ МИ ШАНУВАЛИ. Тому голосую за них.
prosvit 09 июл 2015 ответить
А менi дуже подобався вiрш поетеси Лiдii Пiвисоцькоi "Брати"... Irena з Литви.
Маша 09 июл 2015 ответить
Моя трійка з шорт-листа(в алфавітному порядку):
Дацків Андрій "2014"
Іськова(Миклащук) Олена Володимирівна "Яблука"
Мельник Анатолій Анатолієвич "В БАЛАКЛАВЕ"
lukyanchuk.tonya777 09 июл 2015 ответить
Мій вірш надрукований два рази! На 66 сторінці - під моїм прізвищем, а на 85 під чужим....
   
zeitglas 09 июл 2015 ответить
Ми приносимо свої вибачення. Це сталося через комп*ютерну похибку. Ми сповістили про це всіх членів журі. Ще раз - просимо пробачення.
Марина 09 июл 2015 ответить
Калин Олена Володимирівна ''На сердце тоска''
   
Дмитро 09 июл 2015 ответить
А хіба Калин є у шорт-листі?
Дмитро 09 июл 2015 ответить
У списку є декілька цікавих і вартих уваги творів. Вісника не бачив, тому перечитав те, що представлене тут на сторінці. Якщо треба назвати три прізвища, то віддам свої голоси за Толстоуса, Данилюк і Залізняк. Хоча хотів би назвати більше імен.
lukyanchuk.tonya777 09 июл 2015 ответить
А мій вірш надрукований два рази. Під моїм прізвищем на сторінці 66, під чужим на сторінці 85....
   
zeitglas 09 июл 2015 ответить
Шановна пані Лук*янчук, ми вже приносили Вам свої вибачення. Для членів журі боло зроблено це зауваження. І два тексти (різні авторські) було оцінено.
lukyanchuk.tonya777 09 июл 2015 ответить
Вибачте, другий раз написала моя дочка (я не закрила сторінку)
barbapa18 09 июл 2015 ответить
Сподобались наступні твори:
Григор’єва Олеся Олегівна - ВІРЮ ТОБІ

Майорова Галина Григорівна - Крепка семья – міцна держава
Іра 09 июл 2015 ответить
Сподобались твори:
1. Григор'єв Владислав "Вековая жружба"
2.Залізняк Світланна "Планета людей"
3.Копачинська Богдана
4.Циганова Наталія "Видимо, не те..."
5.Романюк Микола
6.Іськова Олена "Яблука"
Звертала увагу на цікаву форму вірша, таку собі "модерність", а не звичайність, ідею, тому найбільше мені сподобались вищезазаначені твори. Бажаю натхнення авторам, бо ВАШІ ВІРШІ НЕ БУДЕННІ, а цікаві, продумані, їх легко читати, вони неперевершені!!!!
onegin.sigrid 09 июл 2015 ответить
Я нахожу стихи Оксаны Маковець ВІЧНОСТІ ТАРАС лучшими из всех. У неё чистый поэтический голос , искренность, своя сразу отличимая интонация. Прекрасные стихи.
Марта 09 июл 2015 ответить
А мені сподобався вірш Анни Склянчук Обєднаймося брати мої
Віктор Остроух 09 июл 2015 ответить
Хочу проголосувати за Миколу Романюка.
Анастасія 09 июл 2015 ответить
Найбільше сподобався вірш Підвисоцької Лідії Володимирівни "Брати", тому хочу проголосувати за нього.
ily4 10 июл 2015 ответить
А мені сподобалися вірші Майоровой Галини (Крепкая семья - міцна держава) та Торон Вікторії (ЯКБИ СЕБЕ МИ ШАНУВАЛИ). Голосую за них.
Валя 10 июл 2015 ответить
Зарахуйте мій голос за вірш Обєднаймося брати мої Склянчук Анни Олександрівни!
georgem 10 июл 2015 ответить
Спасибо всем Авторам за приятньІе минутьІ чтения хороших поезий.
Мне очень понравились такие: ВІЧНОСТІ ТАРАС, автор Оксана Маковець,
АЛХІМІЯ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА, автор Тилик Ігор, НАРОДУ УКРАЇНИ, автор Тунік Ольга
oksvalti 11 июл 2015 ответить
Знайшла на сайті конкурс 'Чатує в сторіччяхЧернеча Гора" - значить, живе Україна і її поетичне слово!
Всі вірші пройняті глибоким патріотизмом і любов'ю до рідної Вітчизни, як і болем за її сьогодення.
На мою думку наступні вірші заслуговують вищої оцінки: 1."ТАРАСОВІ ДУМИ', - Федчишин Ігор Михайлович. 2.ВІЧНОСТІ ТАРАС -Оксани Маковець,
3. СЛАВА УКРАИНЕ! - Таранова Дар"я Миколаївна.4. МОЛОДИЙ ТИ ЩЕ,ЮНИЙ СОЛДАТЕ - Лук'янчук Антоніна,
5. Я ВІРЮ В ДУХ УКРАЇНСьКИЙ - Байда-Слободян Іванна.
savarska@yahoo.com 11 июл 2015 ответить
Звичайно ж, "... у спорах народжується істина". Я і не збираюся спорити, адже
знайшла "свій" вірш: ВІЧНОСТІ ТАРАС - автор Оксана Маковець.
volya 11 июл 2015 ответить
Серед усих поетичних проб, найбільше вразив своєю ліричністю і добротою вірш
Оксани Маковець "ВІЧНОСТІ ТАРАС".
Labenemereno 11 июл 2015 ответить
Стихи ОксаньІ Маковец "ВІЧНОСТІ ТАРАС" наиболее трогательны, и соответствуют теме.Голосую за стихи ОксаньІ Маковец "Вічності Тарас". Желаю удачи.
Валентина 11 июл 2015 ответить
Уважно перечитала збірник. Багато творів заслуговують на увагу. Якщо говорити про трійку лідерів, то це
1. Олена Іськова(Миклащук) "Яблука"
2. Альбіна Смолянська "Епоха змін"
3. Ігор Федчишен "Тарасові думи"
Розумію, що частина не ввійшли до шорт-листа, проте, я думаю, що кожен голос "за" приємний кожному авторові
lukyanchuk.tonya777 11 июл 2015 ответить
Шановні О.Апальков та ваша команда! Дякую за вашу непросту роботу!
За те, що вибрали такий шлях - бути потрібними людям. Адже без вас я не познайомилася б з такими чудовими
віршами. Бо ці вірші - крик на весь світ:"Ми не хочемо війни!"Мені сподобались вірші Лідії Підвисоцької,
Судус Юлії та Вовнянко Анатолія (молодець!)
   
Анатолій Мороз 11 июл 2015 ответить
Мені випадково попався збірник, а точніше я знайшов його на полиці у своєї колеги, що вже на пенсії. Я поділяю Ваш вибір щодо даних віршів. На мою думку вони містять справжню "українську душу". Хотіла б відзначити вірш Судус за чудове відчуття рими. Також сподобався вірш Абравітової.
   
Анатолій Мороз 11 июл 2015 ответить
Перепрошую, шановне товариства за опечатку. Не зовсім я ще вмію з комп'ютерами вправлятись. Онука засміяла.
oksval85 11 июл 2015 ответить
Без "ой", без "проклинаний", "унижений" і "благаній" - искренен и лиричен
стих ОксаньІ Маковец "ВІЧНОСТІ ТАРАС", которьІй также соответствует теме "Чатує в
сторіччях Чернеча Гора", к которой не забьІвают идти новьІе поколения, чтя память
Великого Поета Т.Г.Шевченка.
Катя В. 11 июл 2015 ответить
Вірш Анни Склянчук Обєднаймося брати запамятався щирою душею, патріотичністю і ідеєю Шевченка
ortysfe 11 июл 2015 ответить
Оксана Маковец и Князький Орест! Отдаю предпочтение этим поэтам.
Андрей.С 12 июл 2015 ответить
Микола Романюк"Диким,предиким стогоном",вірш однозначо в трійці переможців!
Наташа 12 июл 2015 ответить
Анютка Склянчук Обєднаймося брати мої вірш просто супер
Ірина Компанієць 12 июл 2015 ответить
Добрий вечір!Хочу віддати свій голос за М.Романюка,О.Князького,В.Яремчука,гарні вірші!
Анютка 12 июл 2015 ответить
І коли вже цей цирк скінчиться)
Іван Федорович 13 июл 2015 ответить
Добрий день!на днях потрапив до рук ваш вісничок,прочитавши його голосую за М.Романюка,В.Остроуха та А.Склянчук.
jamesjames 13 июл 2015 ответить
Прочитала "Вісник". Звичайно ж - перемогу здобуде найкращий твір, хоча в кожного читача й шанувальника
"красного слова" найкращий "свій", бо про смаки та уподобання не спорять. Наприклад, мені припав до душі
вірш Маковець ОксаниІ "Вічності Тарас".
Olga 14 июл 2015 ответить
Прочитавши вісник обираю вірш А.Склянчук Обєднаймося брати мої
   
петро 14 июл 2015 ответить
пані склянчук немає у списку лідерів. невже вам заклинило?
Світлана Володимирівна 14 июл 2015 ответить
Доброго вечора! Перечитала твори з шорт-листу раз, другий. Походила-подумала. Ще раз прочитала. І тепер можу назвати три твори, які найбільше сподобалися, бо спочатку хотілося назвати аж пять. Отож
Данилюк Наталя "Народе мій..."
Іськова Олена "Яблука"
Синевір "Два інваліди"( ну, завеликий він-цей вірш, але хіба мистецтво має межі???)
flgstad 15 июл 2015 ответить
Очень обьІчньІе, но очень ЗРЕЛьІЕ стихи ОксаньІ Маковец "ВІЧНОСТІ ТАРАС". Спасибо их aвтору.
Наташа 15 июл 2015 ответить
Доброй ночи.очень помравились 2 стиха из списка "Диким,предиким стогоном"Н.Романюка и "Тарас" Михалевского.В.
nemne 15 июл 2015 ответить
"Вічності Тарас"! Автор Оксана Маковець.
Галина Виноградська 15 июл 2015 ответить
Складно зробити вибір як читачеві, а ще складніш, мабуть його робити членам журі, які вже двічі пересіяли на сито конкурсні твори (відбір до Вісника, і відбір до шорт-списку). Все ж обирати з шорт-списку - значно легше. Найбільше мені припали до душі вірші:"Народе мій воскреслий у віках"Данилюк Наталі, "Пересторога"Криловця Анатолія, "Яблука" Іськової Олени. Дякую організаторам за конкурс! Для мене, в першу чергу, він і його поліграфічне втілення (Вісник), цікаві як зріз свідомості української творчої-поетичної частини суспільства, за яким можна відслідковувати дуже багато етнопсихологічних аспектів і т.д. Певний аналіз двох перших Вісників Конкурсу і згадка про третій є у моєму матеріалі, який опубліковано на сайті http://ethnology.lviv.ua/ua/105/novyny_z_jytt
ya_mehp.html
під назвою "Поезія Майдану" і на сайті http://maysterni.com/publication.php?id=10863
2
як "Майдан поетичний: матеріали до вивчення сучасної самосвідомості українців". Отож, попри різну фаховість конкурсантів, такі конкурси є своєрідним соцопитуванням на задану тему. Щодо голосування за кращі твори у коментарях - ідея гарна, але кожну добру справу можна довести до абсурду, що і показують деякі висловлені вище коментарі. Як на мене, саме думка журі має бути вирішальною, адже у такому форматі коментування під ніками кожен автор може десятки, а то й сотні разів подати голос за свій твір :))) Ще раз спасибі за Конкурс!
Галина Виноградська 15 июл 2015 ответить
У моєму попередньому коментарі чомусь порозривало посилання на сайти:
http://ethnology.lviv.ua/ua/105/novyny_z_jytt
ya_mehp.html

http://maysterni.com/publication.php?id=10863
2
--- 15 июл 2015 ответить
Стаднік Лідія Іванівна 
* 1960 р., с.Пашківці, Хмельницька область.

Моя земля!
--- 15 июл 2015 ответить
Дуже сподобався вірш
Стаднік Лідія Іванівна 
* 1960 р., с.Пашківці, Хмельницька область.

Моя земля!
--- 15 июл 2015 ответить
Класний вірш
Гуменюк Лілія
*1981 р., с. Пашківці, Хмельницька область. 
Ти біль, моя прекрасна Україно
Маргарита Iванова 15 июл 2015 ответить
Хотiла би проголосувати за вiршi 1"Диким,предиким стогоном"М.Романюка,2"До 200 рiччя Шевченка"А.Фiлозофа та 3 "Перед богом стану на колiна"Стасюка.М
Марина 16 июл 2015 ответить
не так давно прочитала вісник сподобався вірш пані Скллінчук Обєднаймося брати мої
   
Дмитро 17 июл 2015 ответить
Склянчук нема у шорт-листі. Уважніше передивіться список лідерів. Дехто називає прізвища, які не потрапили до шорт-листа.
Володимир Антонович 17 июл 2015 ответить
Доброї ночі.свій голос віддаю пану Федчишину,пану Романюку та пані Данилюк,успіхів вам дорогі поети!
Лариса 17 июл 2015 ответить
Прочитала шорт-список,голосую за вірш М.Романюка"Диким предиким стогоном" та вірш Н.Позняк "І коли ти покинеш оцю країну"
Наталія 17 июл 2015 ответить
Озайомилася з творами (а не з прізвищами поетів!!!), коментарями. Вкотре переконалася, що конкурс - це суб'єктивне бачення теми і авторів зоврема. Дивно, що у більшості поезій не дотримано умов конкурсу. Перехотілося брати участь у подібних проектах. За умовами конкурсу називаю три твори, які найбільше зачепили емоції і написані досконало: Лісненко Т.С. (стор.63), Міхалевського В. Ц. (стор.75), Толстоуса В. М. (стор. 114).
Сергей,г.Харьков 18 июл 2015 ответить
Доброе утро!Хотел бы поблагодарить организаторов конкурса,за чудесное проведение!из шорт-листа хочу отметить стихи Н.Романюка,Е.Иськовой и А.Криловца.желаю им победы!
Людмила 19 июл 2015 ответить
Не всякому дано віршами тішити людей . Особливо до душі прийшовся вірш Л. Підвисоцької, "Брати", варті уваги такі вірші ,як "З гори Чернечої дивлюся в майбуття" автор Утікова Оксана Володимирівна, "Вірю тобі", автор Григор'єва Олеся Олегіна, вірш "Духовний лідер" Дяків Оксани Іванівни
--- 21 июл 2015 ответить
Татьяна
--- 21 июл 2015 ответить
татьяна
Татьяна 21 июл 2015 ответить
Очень хочется мира в нашей стране. Голосую за стихотворения Иськовой (Миклащук) Елены Владимировны 1983г.,с.Вербовцы Хмельницкой обл."Яблука",Утки-Отки Владимира 1960г.г.Мариуполь Донецкой обл. "Журавли",Толстоус Василия Николаевича 1954г., г.Свердловське Луганской обл. "После войны"
Максим 22 июл 2015 ответить
Хочется отметить авторов Иськову (Миклащук) Е.В.,Джулай Л.Синевир (Кресленко) Е. Желаю им победы.
Іван м.Чернігів 23 июл 2015 ответить
Доброго ранку!хочу свій голос віддати таким поетам М.Романюку,О.Князькому,Утіковій.О.Успіхів вам та натхнення!
zeitglas 23 июл 2015 ответить
Зі святом Петра і Павла!
Підтримуємо Антоніну Тимченко з твором "Зсуновши брови".
Також потряс твір своєю художністю нашого злиденного життя (Над кручею письменника Віктора Полянецького).
Микола Субота ( е-лист)
Ніка 23 июл 2015 ответить
В мене питання до zeitglas - ви ось тут писали:Цього року буде ВПЕРШЕ відзначено дипломом й автора, твір якого набере найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у КОММЕНТАРЯХ на цьому сайті.
Ви оберете твори з шорт-листа?
Маша 23 июл 2015 ответить
Доброго вечора . Коли вже будуть остаточні результати конкурс?
Гуменюк А. І. 24 июл 2015 ответить
Доброго дня. Мої голоси за Данилюк "Народе мій", Іськову "Яблука", і Иайорову "Крепкая семья". Так як вони найбільше відповідають тематиці конкурсу
Анюта 24 июл 2015 ответить
шановні організатори!
1. Яка фраза переможця з усього віршу відповідає тематиці-"і полягае у висвітленні проблем подолання духовної та політичної кризи України та пошуку її місця серед інших держав" ? Мені цей вірш більше нагадує наших "біженців" чи "заробітчан", які поїхали ..упи в Європі підтирати. Це і є подолання кризи?????????????????????
2. Оголосіть вже переможця в коментах, а то люди змучились очікуваннями
Koбza 25 июл 2015 ответить
Шановні журі та організатори!
Ви самі обрали тему конкурсного твору, і якщо не помиляюся, то це полягае у висвітленні проблем подолання духовної та політичної кризи України та пошуку її місця серед інших держав".

Чомусь ,читаючи вірші переможців, особисто я, не в кожному творі побачив саме соціальне та політичне питання, яке ви поставили перед авторами в своєму конкурсі.
Темою не є, буденне життя воїнів-захисників АТО, коли часто і багато цю тему підіймали автори.
Шановні організатори, я не переможець, та й не сподівався на це, тим не менш зайшовши сюди і почитавши деякі вірші, авторів яких ви обрали переможцями, вирішив, що більше я вам нічого не присилатиму, адже Ви часто забуваєте тему конкурсу.

А що до віршів воякам-захисникам. Якщо ви вирішили, що це буде добре, писати побільше віршів про Героїв, то ви дуже помиляєтеся. На мій погляд відібрані Вами твори є просто спекулятивними, адже в такий нелегкий час, знаючи, які в нас втрати на фронті, і не дивлячимь на це всеодно піаритися, типу "я пишу про АТОшників" — просто аморально
Зробіть конкурс присв'ячений воякам АТО і питань не ду, а доки Ви розвели вакханалію над померлими і живими.

*З повагою KoбZa
Світлана-Майя 25 июл 2015 ответить
III-й міжнародний поетичний конкурс "Чатує в століттях Чернеча Гора"
тема «Обніміться ж, брати мої»

Маємо переможців. Перше місце вірш "І коли ти покинеш оцю країну", друге "Вдячність".
Мені віддане третє місце за вірш "Планета людей".
Дякую за оцінки і лаври... І все ж. Була б щиро втішена, якби знайшовся текст ліпший за мій, якби дійсно нагороди вищі отримали достойні тексти, що справді відповідають оголошеній темі конкурсу. Мабуть, мій текст буде перекладений німецькою мовою. Цікаво буде побачити.
Щиро зичу всім знайти виходи із криз (кризи), а також створювати оригінальні, технічно вправні поезії та прозу.
Світлана-Майя 25 июл 2015 ответить
До шановних організаторів конкурсу:
Чекатиму на свій диплом третього ступеню)...і переклад "Планети людей"!
Щиро дякую за сподвижницьку працю всім членам журі.
vvllvv 25 июл 2015 ответить
Вітаю всіх, хто мене зараз читає! Дозвольте привітати переможців, лауреатів, а також учасників конкурсу з його фінальним завершенням. Варто подякувати організаторам конкурсу та журі за терпіння й працю. Особисто вдячна журі за те, що звернули увагу на мій вірш ”І коли ти покинеш оцю країну...” та високо його оцінили. З повагою, Надія Позняк.
Люда 26 июл 2015 ответить
Шкода , що не підтримали дітей - це наше майбутнє!
Олена 27 июл 2015 ответить
Дивовожно, що такі конкурси ще є в нашій Україні...
Де вбиває брат брата. А матері молять таких золотих тельців врятувати майбутнє їх дітей.
   
Людмила 27 июл 2015 ответить
Зря ви так
zeitglas 28 июл 2015 ответить
…Насамперед вдячна за можливість ознайомитися з творчим вмістом Вісника міжнародного поетичного конкурсу Чатує в століттях Чернеча гора, відчути емоції, що затьмарюють пам'ять від побаченого по телевізору в новинах, почутого від близьких і рідних про важкі обставини, що спіткали східну частину України і Кримський півострів. Вічна пам'ять героям, що віддали життя в боротьбі за визволення України на окупованій території. Слава військовополоненим, які повернулися додому, хоч на сьогоднішній день доля багатьох ще невідома, але сподіваюсь, що спільними зусиллями, наші відважні солдати, найдорожчі українські діти повернуться додому живими.
В даний час дуже важливо підтримувати зв'язок в спілкуванні, навіть коли письмовий зв'язок буде перервано, слід шукати будь-яку видиму чи невидиму ниточку, щоб його відновити і налагодити.
Добре, що у віршах міжнародного поетичного вісника люди виливають власні емоції, страхи, переживання будь-то негатив чи позитив. Поети і письменники надзвичайно чутливі люди, творчість, яких досить делікатно сприймається звичайними пересічними громадянами.
В зв’язку з вагомими причинами не мала можливості, залишити думку про другий міжнародний поетичний вісник, але всі вірші досить чуттєві і глибокі, які формують собою спільну колективну думку, але мала змогу ознайомитися з кожним віршем, що входить до збірки.
Вдячна за можливість моєму віршу «Сновида» бути надрукованому на сторінках літературно-мистецького журналу Склянка часу. Для мене дуже приємно і з честю сприймаю можливість бути надрукованій на сторінках СЧ разом з авторами, поетами, прозаїками, членами НСПУ, членом МСПУ з творчістю яких знайомлюсь і досі. Письменники і поети трохи відірвані від землі люди і навіть вік абсолютно не впливає на творчість, адже це художники, які втілюють в життя надзвичайно цікаві події, насичуючи їх фарбами, пізнаючи смаки читача різного віку. Скільки б років не було б письменникові, письменник завжди залишається в душі маленькою дитиною, котра вносить і дарує поміж рядків частинку себе, а зовні просто змушений відповідати своєму вікові і захищати власні письмові труди від людських насмішок, неуваги, байдужості. Далеко не кожен може виносити свою творчість на громадський розсуд. Поети і письменники – маленькі діти в душі, навіть коли зовні їм сімдесят , такі люди варті підтримки, заохочення, визнання, розуміння лише для продовження своєї справи. Саме для них і був написаний вірш «Если, только, Credo», а особливо адресовані такі рядки:
«В чём сила каждого стиха?
В нём каждая букова написана с душою.
Порой не замечаем мы, когда стихами
Душа поёт сама с собою.

А сколько описей мечты, мерцаний звёзд,
Мельканий странных силуэтов.
В стихах изображён же крик души,
Где бьются тысячи сердец поэтов.

Пусть говорят, что стихами,
До Бога не докричишься громко,
Но я ведь знаю,Что Он услышит
молитву малого ребёнка!»

З III міжнародного вісника поетичного конкурсу, сподобався вірш Абравітової Наталії Іванівни «Сон» , а саме рядки : «…одно у вас на всех есть небо, звёзды, солнце, народу братскому никто из вас не враг!» Досить глибокі слова, що формують собою посаткову думку про третій вісник поетичного міжнародного конкурсу.


Приємно знайти маленьку перлинку у вірші «Философия» Базиленко Дмитра Григоровича, а саме:
«Я вас люди не сужу, просто рассуждаю.
Капли истины ищу и в стакан сливаю.
Если станет сатана надомной глумится.
Протяну ему стака, предложу напиться.»

Подобається вірш Бендебері Людмили Євгенівни, а саме рядки:
«… Їм байдуже, що ще не встигла сину
Усю життєву мудрість мати передать,
Що схоронила не дитя, а душу –
Підступна куля обірвала цілий рід!
Я їм у вічі правду мовить мушу:
«Спиніться! Вас же мати привела на світ!»
Чудові рядки Даника Володимира Олексійовича з вірша «Бандура – це душа вкраїни…» , а саме :
«Озвуться струни солов’їно,
Де доля – як гірка межа…
Бандура – це душа Вкраїни!
Висока, трепетна душа. »
Гарний вірш Космен (Єрьоміної) Ірини :
Не домовились пани,
Щось не поділили,
І на сході України війну розпалили!
Шахти, школи, магазини
Все порозбивали,
Бідні мешканці Донбасу
Жах війни зазнали.
Діти плачуть довгі тижні
Без води і хлібу,
Мати сльози утирає,
Не подасть обіду.
Ледь живі сидять в підвалі
Баба з дідом тужать:
«Чи сьогодні будуть спати,
Чи «гради» оглушать?»
Немовля кричить нестерпно
До грудей припало,
Але в жіночки матусі
Молоко пропало…
А дитя кричить голодне,
Зводить з глузду мати,
Все навколо загуділо,
Мов при землетрусі,
Падають снаряди
І кричить бабуся:
«Ой! Нема вже, діти, хати!
Як же будем жити?
Як тепер нам зимувати,
Де дітей зігріти!?»

Чуттєвий вірш Бойко Олесі Миколаївни «Єднаймося брати і сестри» :
«Моя оголена країно,
Тебе нічим не подолати,
Бо тіло тлінне, ну а душу
Кати не зможуть закопати…»
Влучний вірш Бондар Тетяни Олександрівни «Одна на всіх», а саме :
«… І час побіжить - засміється,
І в кожному серці озветься.
Любов, що так довго дрімала,
Надія, що сили давала».
Чудовий вірш Бритик Євгенії «Україна» :
Зажурилась Україна… Плачуть карі очі …
Що від неї чужі люди з автоматом хочуть?
Плаче, плаче рідна ненька, розпустила коси.
Ніжні ніженьки біленькі не збирають роси.
Чом не радуються люди цим степам чарівним?
Чи забули: перед Богом все одно ми рівні ?!
Чи ти маєш п’ять будинків, чи одну хатину,
Бережи й цінуй єдину рідну Україну!
Нащо бєш її в обличчя, палиш русу косу?
Нащо сорочки здираєш, залишаєш босу?
Пригадай же : ти – людина, не тварина дика.
Приберімо свої кігті, заховаймо ікла!
Люди! Люди, схаменіться! Брат іде на брата!...
Треба розвивати рідну, а не руйнувати.
Не цурайтесь схід і захід, ви сім’я єдина.
І тоді розквітне ненька , встане Україна!
Об’єднаймось, як раніше, візьмемось за руки
Щоб з усіх куточків світу чути щастя звуки.
Боже, поможи Вкраїні час цей пережити!
Тільки разом українці зможуть все змінити!!!
Хорший вірш Вовнянко Анатолія Захаровича «Схаменіться» :
«Майдан стояв за справедливість,
За гідне праведне життя.
Здається втрачена можливість –
Народ у шоці сум’яття.»
Гарний вірш Гавришко – Бабічевої Алли Геннадієвни «Однажды утром» , а саме рядочки :
«Так хочеться в рутину красок
Холста безликого утра
Вписать поспешно без опасок
Войны попедное : «Ура!»
Також подобається вірш Гонтарук Любові з досить впевненими і мужніми словами.
Сподобався вірш Олеш Віри Богданівни «Час любити Україну!»
Одні ділили й продавали,
А інші – що гріхи таїти,
Десь під шумок теж грабували,
Щоб й внукам було добре жити…
А хтось на лаві чи дивані
Про те, як треба говорив…
Хтось хабарі давав, хтось плакав,
А хтось до Господа молив…
Молив про близьких і далеких,
Про тих, хто вийшов на майдан,
Хто у бою був, як у пеклі,
І хто за нас життя віддав!
І вже несе небесну варту
Найкращий світлий легіон,
Щоб на Землі у рідну хату
Не ліз з Москви хамелеон!

Хороший вірш Охріменко Віктора «Україна модерна»:
Дуже комусь треба, щоб моїй Вкраїні
Стрічечки й віночки з голови хтось стяг;
Щоб забула мову й пісню солов’їну,
І вербу й калину, й жовто-синій стяг;
Щоб шаровари зняла й гопак не танцювала,
І борщу не їла, галушок, ковбас,
Цукру щоб не мала, взимку замерзала,
Плакала й благала : «Пожалійте нас!»
Хочу, щоб Вкраїна в космосі літала
На своїх ракетах й літаках своїх,
Щоби хліба й сала свого вистачало,
І, хіба дрібничку, брала у чужих.
Щоби карооко і червонощоко
Їздила в «Тойотах», і на заздрість всім
На модерних нотах кожної суботи
Могла під карооке співать, вкраїнський гімн.
Життєві рядки Паливоди Петра Семеновича з вірша «Мальви під вікном»:
Там на сході падають не дощі, а гради,
У диму сховалося сонце золоте,
День і ніч лунає там гуркіт канонади
І земля від болю стогне і гуде.
Чудовий вірш Прокопенко Світлани Іванівни:
Ми не змагаємось з Шекспіром на словах,
У нас свої думки, свої поети своя мова,
І не рівняємось на чужих зівак,
У нас своя війна, а в ній свої герої.
Здавалося б, ну що такого станеться,
Що ми повстанемо із заржавілих скринь,
Повитягаємо пом’яті прапори,
І просякнемо їх і кров’ю і любов’ю.
Але знайшли в собі і дух і силу,
У серці поселили боротьбу,
І кров’ю, як дощем, бруківку окропили,
Хоч полягли в бою – не канем в забуття.




Хороший вірш Старченко Віталія Івановича «Сповідь рабів» :

Ми горді тим, що ми не горді люди,
Що нам чуже рідніше за своє:
Ми за взірцем Іскаріота Юди
І Бога, й совість бісу продаєм.

Ми горді тим, що куца пам'ять в нас,
І за короткий зір, щоб осягнути
Великий шлях, який проклав Тарас
З рабів та грязі у свобідні люди.

Нам досі зручно жити на колінах –
І підвестись не можемо, бо ми
Німі цеглини у кремлівських стінах,
Кайдани й грати власної тюрми.

Ми ні на мить не прагнемо спокути,
Бо наші шлунки – наші вівтарі.
Повітря волі не лоскоче груди
І нудить сяйво вільної зорі.

Ми горді тим, що ми не горі люди,
Що ми підніжки хижого орла,
Що варті ми Іскаріота Юди,
Бо зрада наша – то голгота зла…


Сподоався вірш Стасюка Миколи Івановича:
Перед Богом стану на коліна,
Хоч раніш ніколи й не ставав:
Хай живе народ мій й Україна
Серед інших націй та держав.

Боже наш, ти сильний й милостивий!
Покаравши гріх, допоможи –
Край ти мій, чарівний і красивий,
Для нащадків наших збережи.

Підніму до неба я зап’ястя:
Мій народ нікого не розп’яв -
Подаруй його Вітчизні щастя! –
Якщо горя стільки він зазнав.

Помолюся тихо в самотині
У хвилини болю й каяття:
Дай добра хоч трішечки людині,
А взамін бери моє життя.


Щось за себе… Ні за що тут дбати!
Заслужив – карай мене за гріх…
Тільки ж буду вічно їх кохати,
Українців – кожного і всіх!


Подобається вірш Судус Юлії «Молитва»:

Вже змучилась від пострілів земля,
Хтось відрубав їй , українські крила.
На шиї в нас висить давно петля,
Що українську душу нам здавила.

Мовчать могили наших соколів,
А серце Матері взива до неба:
«О, Боже, зглянься! Нехай щезне гнів, -
Зацькованій країні миру треба.

Хай вірус доброти заразить світ,
Щоб люди спам’яталися нарешті.
Хай стопить зачерствілий моноліт
Ворожості, біди і порожнечі.

Хай закарбується в серцях людей
Дитяча щирість та доросла сила,
Навчи, о Боже, не вбивать дітей,
Країну, що роками їх ростила.

Приспи навіки вулкан пересердь,
Навчи прощати та любити брата.
Хай мир окрилить українську твердь,
Що милосердям сповнить душу ката!».

До речі сама назва вірша несе досить вагомий зміст. Саме під такою назвою були втрачені цінні особисто для мене очерки, коли людина вступає в діалог з Богом захищаючи себе і близьких молитвою. З творчості Володимира Мельниченко «Тарас Шевченко в Москві» сформовані рядки про те, як Шевченків знайомець історик Іван Забєлін писав : «Ум боялся, явится. Умная женщина становилась ведьмой, умный мужик – ведуном, колдуном, вещим. Патриархальное начало допускало ум только в старце. Ум был контрабандою , а знание вело прямо в ад. Еретик было страшное слово, оно означало всякого вольномыслещего, самостоятельно мыслящего». Відомий історик Володимир Іконников зазначав : «Само духовенство было несведуще в книжном учении и тем подрывало доверие к себе.» Побутувало навіть прислів’я : «Кто по латыни научился, тот с правого пути совратился.» Допускалася православна освіта, світська наука заперечувалася.
Хорощий вірш Твердохліб Майї «Единство…»:
Зерно роздора проросло в полях…
И чёрным вороньём молва кружится.
Что слёзы лить?
Благословенная земля – добром и верой нужно нам обьединиться.
Призвать из недр духовных , глубины веков
Всю мудрость предков, Прометея силу,
Козацкий дух Украины родной,
Животворительность рулады соловьиной.
И от души к душе барвинков рушниками,
Рассвета красной нитью вышивать узор,
Вплетая в рок судьбы о будущем молитву,
Самим творить судьбы своей простор.
Для сильных духом нет кордонов и запретов.
«В единстве сила!» - завещал Кобзарь.
Сковороды пророческие строки :
«Да, мир ловил меня, но так и не поймал.»
Что делим до сих пор? Ведь на Земле все братья,
А Украина – гордость той семьи.
Готовы, как один, мы встать единой ратью,
«Спасительным крестом» - Тарасовой Горы.
Досить цікавий і влучний вірш Тилика Ігора Володимировича :
Алхімія Шевченкового слова
На кручах Канівських, понад Дніпром ревучим
Спочив Кобзар, - та пісня не вмирає:
Видзвонює у струнах срібно звучно,
В журбі й Надії словом ожива.

Багато літ минуло з того часу,
Розтанувши у мареві століть,
Та люди йдуть на прощу до Тараса,
Тамуючи сум’яття лихоліть.

Хто він для нас? Поет, Провидець, Гуру?
Чи може той, кого нам не збагнуть?
В одних надію, - в інших смуток будить
В героях – силу, в яничарах – лють.

Він у душі своїй перлину многоцінну знайшов,
Мов Прометей, осяявши буття.
Немов, алхімік перелив у тиглі
Свинець недолі в Золото життя.

Ота, Алхімія Шевченкового Слова
Для українців – вища Таїна
Тож, нумо, всі на Канівськую гору –
Де вітер істини бентежністю пройма.
Також в книзі Володимира Мельниченко «Тарас Шевченко в Москві» розповідається, як в атмосфері бундючного першопрестольного міста поет особливо гостро відчув, що саме Москва (в тандемі з Варшавою) є провинницею бездержавності України, насаджування в Українцях історичного безпам’ятства, яке паралізує волю до боротьби за незалежність.
Саме рута є символом привабливості, тож московська отрута була підступно – запаморочливою, притупливо – дурманною. Не піддатися спокусі «запить з московської чаші московську отруту міг тільки геній».



Подобається вірш Торон Вікторії «Якби себе ми шанували»:
Якби себе ми шанували в дорожній куряві років,
То нині б очі не згасали з війною вкрадених синів.
Не було б вражої навали під грім цинічної брехні
Й братів би наших не вбивали на власній з прадідів землі.
Якби ми справді пам’ятали замучений пташиний глас,
Вони б вказали нам дороги, якими в світі ходить зло,
І шепотом перестороги охолодили б нам чоло.
Не догоджаючи сильнішим, мов недоучене дитя,
Ми не ховалися б у ніші напівсвідомого буття.

І ті, що стали ворогами, нас пізнавали б у лице…
Якби себе ми шанували… Й платили віддано за це.
Чудовий вірш Туровської Лесі Олегівни «Мой дом – на улице в конце»:
… Мой дом на улице в конце,
То с гневом, то с пристрастьем,
Менялся окнами в лице,
При виде новой власти.

У домика была мечта -
Поднять себя неслышно,
И в прошлое сбежать, туда,
Где каждому есть крыша.

Он помнил дивную страну
С бесплатной перекраской,
Где встретил башенку одну,
Где что ни домик – сказка!..

Мечту не повернёшь назад –
Рискнуть? Пойди, попробуй!
И некуда бежать – следят
За этим небоскрёбы…

На домик – домики собрал,
И молвил страстно, веско,
И на борьбу их всех поднял
Под красной занавеской.

Он подал нам простой пример:
Ну, чем не революционер?!

Досить емоційний вірш Утки – Отки Володимира «Журавли» :
Стынет солнышко за буераками
И змеёю ползёт река,
Журавли, пролетая над танками,
Озираются на вожака.



Опускается темень вечерняя.
Стая крыльями бьёт по воде.
И танкисты в накидках кочевников
Что-то жарят на сковороде.

«Нас уроды лишают родины –
Позолоты на серебре.
Мы теперь журавли на «вроде бы»,
Чужаки на своей земле».

Вот летим, будто сходим сходнями
В преисподнюю, крик стеля:
- Это наша, уроды, родина!
- Это наша, уроды, земля!
Дуже подобаються рядки Цизмана Юлiя Ігоровича у творі «Світлом» : «Навіть, якщо пустуватиме творчості первісна ринка, ти не наповнюй грошима чи листям лавровим перлину, попелом ніжності вкрий, і це буде наступна сторінка. Більше за світло з любов’ю в надію у пам’яті глини.»
Хороший вірш Черешньвської Марії Ігорівни:
«Війна зломила наші душі»
Війна зломила наші душі.
Війна ввійшла в наші серця ,
Мов дивний погляд нетямущий
Чому нема цьому кінця?

Чому загинули ці люди?
Розплата за чиї гріхи?
Чому лиш постріли повсюди?
Чому вчорашні браття – сьогодні наші вороги?

За що ж воюємо, скажіть нам?!
І що ми ділимо скажіть?!
У відповідь лиш дощ по вікнах
І зірка в небі мерехтить…

Подобаються рядки з вірша Шиманського Віктора Дмитровича «Вічна пам'ять» :
«… А тому ми благаємо Бога:
«Дай нам розум, терпіння і сили.
Покажи ти нам вірну дорогу,
Бо скількох вже забрали могили…»
Загалом, себто воно нічого особливого у віснику немає, але не байдужим оком можна помітити, як український народ намагається пом’якшити свої бурхливі емоції серед сумних рядків, але ще досить наляканий і зацькований. Навіть не знаю, як краще висловитись чи це західна Україна не готова до таких пережитих емоцій східної України, чи східна Україна не готова ділитися пережитим з західною Україною. Сподіваюсь, що зв'язок між людьми налагодиться, адже в нашій країні є справді відважні чоловіки, котрі десь на сході грохотають за наше майбутнє, перед яким хотілося б скинути капелюха і передати, які вояки відседжуються на західній Україні, доки гинуть українські діти на сході. Та попри все є дійсно не байдужі, які справді чекають повернення українських солдат до рідних домівок, до рідних, до дружин, до коханих та друзів. Для кращого знайомства з моєю творчістю, хотіла б попередити, що основну порцію моїх віршів займає філософія, тому мене подеколи важко зрозуміти, але людина котра намагається мене зрозуміти, а не насміхатися і пройти повз, заслуговує моїх пояснень і моєї уваги.
Прикро, що багато хороших творiв просто губляться серед iнтернет сторiнок, автори яких так i лишаються невiдомими. Коли дитина в сiмi хоче стати письменником це мусить тривожити батькiв, котрi повиннi хоч чимось розрадити i допомогти. Напревеликий жаль я такоi пiдтримки i розумiння в civi не отримала. Хотiла Вас познайомити з талановитою художницею в нашiй сiмi, але судячи з усього Ви вже знайомi.
З повагою Краля Анастасiя
(з е-листа від 27.07)
valeria27 30 июл 2015 ответить
Всем привет! Приятно, что в списке лауреатов присутствует и человек из нашего города (Мариуполь). И то, что в Вестнике было четверо, и то, что в шорт-листе - даже двое. Спасибо всем членам жюри за огромную и психологически весьма изнурительную работу. Замечания (некоторые - обоснованные) и претензии (много - не обоснованных) высказаны выше и без меня. Более-менее серьёзный и толковый (да и вполне лаконичный) обзор Вестника - у читателя Віктор Ох от 07 июл 2015. Поздравляю всех победителей и лауреатов! Александру Апалькову и "Склянке Часу" - новых проектов non-stop!
barbapa18 31 июл 2015 ответить
Приєднуюсь до вітань всіх переможців і лауреатів. Спасибі жюрі конкурсу і огранізаторам за таку кропітку і не просту роботу. Але, на мій погляд, варто було б відзначити якось і тих людей, хто ввійшов у двадцятку, та не став ні переможцем, ні лауреатом.Думаю, потрапити у цю групу також не мало значить. І дипломи учасників Міжнародного конкурсу, що увійшли до двадцятки кращих, можливо надали б людям новий поштовх у творчості. Чи я помиляюсь? Всім - творчої наснаги і нових перемог.
--- 31 июл 2015 ответить
Переглядаючи твори ё коментарі, дивуюся - скільки дебілів й тупиць тут тягнуть мизу за себе й своїх невдах-римотворців. Піндюки, ваше місце - біля параші. Цінуйте увагу до вашого жопотворення. Пишіть, як справжні продажні - патріотизм, АТО, слава, ганьба... Тільки хто буде годувати ваших рідних... Подумайте, поети і поетки, срані.

Васьок із Прилук.
   
Федя 01 авг 2015 ответить
Васьок іс Прілук, нє тупі, казьол сраний))
Віктор 02 авг 2015 ответить
Слідкую за ходом конкурсу! Вибачте, але вірш, так званий, «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» про що??? Тематиці не відповідає! З жахливими помилками! Де були очі журі??? Це прикол, чи дійсно ваша думка??? Що таке «назавждим», «прийдемшні» і т.д. Якщо хтось зрозумів цю високу поезію – розтлумачте докладно дилетанту!!! Уявляю, як це прозвучить німецькою мовою!!!! Так, можливо німці зрозуміють….
   
Олена 03 авг 2015 ответить
Повністю підтримую. Де у вірші-переможці висвітлення теми «Обніміться ж, брати мої», що мала полягати" у висвітленні проблем подолання духовної та політичної кризи України та пошуку її місця серед інших держав"?????????????????????????????????????
?????77.
D. 03 авг 2015 ответить
Логіку ,пане Вікторе, увімкніть, словники відкрийте, може, й зрозумієте. Прочитайте коменти з самого початку, замовте "Вісника", якщо слідкуєте, бо ви його не читали.. А вірш - це як картина: або ви його розумієте, або ні. Та й конкурс закінчився, пора слідкувати за іншим.
Я. 05 авг 2015 ответить
Дуже прикро, що хороші вірш в журі так і не помітили!!!!!!....
Учасник ІІІ конкурсу 05 авг 2015 ответить
І я не розумію, чому вірш «І коли ти покинеш оцю країну» переміг!???? Нехай мені пробачить автор, але особисто я бачу цей вірш так:

Не покидай ніколи цю країну!
Люби і бережи її, як власну шкіру!
У час лихий, коли війна підкралась мов зміїна,
Не втрать краплин надії, розуму і віри!

Твердо знай, що безглузда війна ніколи
Твій народ захищати не буде!
Кров’ю плачуть в церквах ікони:
Схаменіться благають, люди!

Якщо справжнє ти серце маєш
Хай душа розправляє крила!
Обніміться, брати, назавжди
Разом ви – то велика сила!!!

Я люблю тебе дуже сильно:
Скаже батько своєму сину,
Тут твоя БАТЬКІВЩИНА наза́вжди!
Бережи свою Україну!
zeitglas 11 авг 2015 ответить
Насамперед вдячна за можливість ознайомитися з творчим вмістом Вісника міжнародного поетичного конкурсу Чатує в століттях Чернеча гора, відчути емоції, що затьмарюють пам'ять від побаченого по телевізору в новинах, почутого від близьких і рідних про важкі обставини, що спіткали східну частину України і Кримський півострів. Вічна пам'ять героям, що віддали життя в боротьбі за визволення України на окупованій території. Слава військовополоненим, які повернулися додому, хоч на сьогоднішній день доля багатьох ще невідома, але сподіваюсь, що спільними зусиллями, наші відважні солдати, найдорожчі українські діти повернуться додому живими.
В даний час дуже важливо підтримувати зв'язок в спілкуванні, навіть коли письмовий зв'язок буде перервано, слід шукати будь-яку видиму чи невидиму ниточку, щоб його відновити і налагодити.
Добре, що у віршах міжнародного поетичного вісника люди виливають власні емоції, страхи, переживання будь-то негатив чи позитив. Поети і письменники надзвичайно чутливі люди, творчість, яких досить делікатно сприймається звичайними пересічними громадянами.
В зв’язку з вагомими причинами не мала можливості, залишити думку про другий міжнародний поетичний вісник. Всі вірші досить чуттєві і глибокі, які формують собою спільну колективну думку, але мала змогу ознайомитися з кожним віршем, що входить до збірки.
Вдячна за можливість моєму віршу «Сновида» бути надрукованому на сторінках літературно-мистецького журналу Склянка часу. Для мене дуже приємно і з честю сприймаю можливість бути надрукованій на сторінках СЧ разом з авторами, поетами, прозаїками, членами НСПУ, членом МСПУ з творчістю яких знайомлюсь і досі. Письменники і поети трохи відірвані від землі люди і навіть вік абсолютно не впливає на творчість, адже це художники, які втілюють в життя надзвичайно цікаві події, насичуючи їх фарбами, пізнаючи смаки читача різного віку. Скільки б років не було б письменникові, письменник завжди залишається в душі маленькою дитиною, котра вносить і дарує поміж рядків частинку себе, а зовні просто змушений відповідати своєму вікові і захищати власні письмові труди від людських насмішок, неуваги, байдужості. Далеко не кожен може виносити свою творчість на громадський розсуд. Поети і письменники – маленькі діти в душі, навіть коли зовні їм сімдесят , такі люди варті підтримки, заохочення, визнання, розуміння лише для продовження своєї справи. Саме для них і був написаний вірш «Если, только, Credo», а особливо адресовані такі рядки:
«В чём сила каждого стиха?
В нём каждая букова написана с душою.
Порой не замечаем мы, когда стихами
Душа поёт сама с собою.

А сколько описей мечты, мерцаний звёзд,
Мельканий странных силуэтов.
В стихах изображён же крик души,
Где бьются тысячи сердец поэтов.

Пусть говорят, что стихами,
До Бога не докричишься громко,
Но я ведь знаю,Что Он услышит
молитву малого ребёнка!»

З III міжнародного вісника поетичного конкурсу, сподобався вірш Абравітової Наталії Іванівни «Сон» , а саме рядки : «…одно у вас на всех есть небо, звёзды, солнце, народу братскому никто из вас не враг!» Досить глибокі слова, що формують собою початкову думку про третій вісник поетичного міжнародного конкурсу.


Приємно знайти маленьку перлинку у вірші «Философия» Базиленко Дмитра Григоровича, а саме:
«Я вас люди не сужу, просто рассуждаю.
Капли истины ищу и в стакан сливаю.
Если станет сатана надомной глумится.
Протяну ему стакап, предложу напиться.»

Подобається вірш Бендебері Людмили Євгенівни, а саме рядки:
«… Їм байдуже, що ще не встигла сину
Усю життєву мудрість мати передать,
Що схоронила не дитя, а душу –
Підступна куля обірвала цілий рід!
Я їм у вічі правду мовить мушу:
«Спиніться! Вас же мати привела на світ!»
Чудові рядки Даника Володимира Олексійовича з вірша «Бандура – це душа вкраїни…» , а саме :
«Озвуться струни солов’їно,
Де доля – як гірка межа…
Бандура – це душа Вкраїни!
Висока, трепетна душа. »
Гарний вірш Космен (Єрьоміної) Ірини :
Не домовились пани,
Щось не поділили,
І на сході України війну розпалили!
Шахти, школи, магазини
Все порозбивали,
Бідні мешканці Донбасу
Жах війни зазнали.
Діти плачуть довгі тижні
Без води і хлібу,
Мати сльози утирає,
Не подасть обіду.
Ледь живі сидять в підвалі
Баба з дідом тужать:
«Чи сьогодні будуть спати,
Чи «гради» оглушать?»
Немовля кричить нестерпно
До грудей припало,
Але в жіночки матусі
Молоко пропало…
А дитя кричить голодне,
Зводить з глузду мати,
Все навколо загуділо,
Мов при землетрусі,
Падають снаряди
І кричить бабуся:
«Ой! Нема вже, діти, хати!
Як же будем жити?
Як тепер нам зимувати,
Де дітей зігріти!?»

Чуттєвий вірш Бойко Олесі Миколаївни «Єднаймося брати і сестри» :
«Моя оголена країно,
Тебе нічим не подолати,
Бо тіло тлінне, ну а душу
Кати не зможуть закопати…»
Влучний вірш Бондар Тетяни Олександрівни «Одна на всіх», а саме :
«… І час побіжить - засміється,
І в кожному серці озветься.
Любов, що так довго дрімала,
Надія, що сили давала».
Чудовий вірш Бритик Євгенії «Україна» :
Зажурилась Україна… Плачуть карі очі …
Що від неї чужі люди з автоматом хочуть?
Плаче, плаче рідна ненька, розпустила коси.
Ніжні ніженьки біленькі не збирають роси.
Чом не радуються люди цим степам чарівним?
Чи забули: перед Богом все одно ми рівні ?!
Чи ти маєш п’ять будинків, чи одну хатину,
Бережи й цінуй єдину рідну Україну!
Нащо б’єш її в обличчя, палиш русу косу?
Нащо сорочки здираєш, залишаєш босу?
Пригадай же : ти – людина, не тварина дика.
Приберімо свої кігті, заховаймо ікла!
Люди! Люди, схаменіться! Брат іде на брата!...
Треба розвивати рідну, а не руйнувати.
Не цурайтесь схід і захід, ви сім’я єдина.
І тоді розквітне ненька , встане Україна!
Об’єднаймось, як раніше, візьмемось за руки
Щоб з усіх куточків світу чути щастя звуки.
Боже, поможи Вкраїні час цей пережити!
Тільки разом українці зможуть все змінити!!!
Хорший вірш Вовнянко Анатолія Захаровича «Схаменіться» :
«Майдан стояв за справедливість,
За гідне праведне життя.
Здається втрачена можливість –
Народ у шоці сум’яття.»
Гарний вірш Гавришко – Бабічевої Алли Геннадієвни «Однажды утром» , а саме рядочки :
«Так хочеться в рутину красок
Холста безликого утра
Вписать поспешно без опасок
Войны попедное : «Ура!»
Також подобається вірш Гонтарук Любові з досить впевненими і мужніми словами.
Сподобався вірш Олеш Віри Богданівни «Час любити Україну!»
Одні ділили й продавали,
А інші – що гріхи таїти,
Десь під шумок теж грабували,
Щоб й внукам було добре жити…
А хтось на лаві чи дивані
Про те, як треба говорив…
Хтось хабарі давав, хтось плакав,
А хтось до Господа молив…
Молив про близьких і далеких,
Про тих, хто вийшов на майдан,
Хто у бою був, як у пеклі,
І хто за нас життя віддав!
І вже несе небесну варту
Найкращий світлий легіон,
Щоб на Землі у рідну хату
Не ліз з Москви хамелеон!

Хороший вірш Охріменко Віктора «Україна модерна»:
Дуже комусь треба, щоб моїй Вкраїні
Стрічечки й віночки з голови хтось стяг;
Щоб забула мову й пісню солов’їну,
І вербу й калину, й жовто-синій стяг;
Щоб шаровари зняла й гопак не танцювала,
І борщу не їла, галушок, ковбас,
Цукру щоб не мала, взимку замерзала,
Плакала й благала : «Пожалійте нас!»
Хочу, щоб Вкраїна в космосі літала
На своїх ракетах й літаках своїх,
Щоби хліба й сала свого вистачало,
І, хіба дрібничку, брала у чужих.
Щоби карооко і червонощоко
Їздила в «Тойотах», і на заздрість всім
На модерних нотах кожної суботи
Могла під карооке співать, вкраїнський гімн.
Життєві рядки Паливоди Петра Семеновича з вірша «Мальви під вікном»:
Там на сході падають не дощі, а гради,
У диму сховалося сонце золоте,
День і ніч лунає там гуркіт канонади
І земля від болю стогне і гуде.
Чудовий вірш Прокопенко Світлани Іванівни:
Ми не змагаємось з Шекспіром на словах,
У нас свої думки, свої поети своя мова,
І не рівняємось на чужих зівак,
У нас своя війна, а в ній свої герої.
Здавалося б, ну що такого станеться,
Що ми повстанемо із заржавілих скринь,
Повитягаємо пом’яті прапори,
І просякнемо їх і кров’ю і любов’ю.
Але знайшли в собі і дух і силу,
У серці поселили боротьбу,
І кров’ю, як дощем, бруківку окропили,
Хоч полягли в бою – не канем в забуття.




Хороший вірш Старченко Віталія Івановича «Сповідь рабів» :

Ми горді тим, що ми не горді люди,
Що нам чуже рідніше за своє:
Ми за взірцем Іскаріота Юди
І Бога, й совість бісу продаєм.

Ми горді тим, що куца пам'ять в нас,
І за короткий зір, щоб осягнути
Великий шлях, який проклав Тарас
З рабів та грязі у свобідні люди.

Нам досі зручно жити на колінах –
І підвестись не можемо, бо ми
Німі цеглини у кремлівських стінах,
Кайдани й грати власної тюрми.

Ми ні на мить не прагнемо спокути,
Бо наші шлунки – наші вівтарі.
Повітря волі не лоскоче груди
І нудить сяйво вільної зорі.

Ми горді тим, що ми не горі люди,
Що ми підніжки хижого орла,
Що варті ми Іскаріота Юди,
Бо зрада наша – то голгота зла…


Сподоався вірш Стасюка Миколи Івановича:
Перед Богом стану на коліна,
Хоч раніш ніколи й не ставав:
Хай живе народ мій й Україна
Серед інших націй та держав.

Боже наш, ти сильний й милостивий!
Покаравши гріх, допоможи –
Край ти мій, чарівний і красивий,
Для нащадків наших збережи.

Підніму до неба я зап’ястя:
Мій народ нікого не розп’яв -
Подаруй його Вітчизні щастя! –
Якщо горя стільки він зазнав.

Помолюся тихо в самотині
У хвилини болю й каяття:
Дай добра хоч трішечки людині,
А взамін бери моє життя.


Щось за себе… Ні за що тут дбати!
Заслужив – карай мене за гріх…
Тільки ж буду вічно їх кохати,
Українців – кожного і всіх!


Подобається вірш Судус Юлії «Молитва»:

Вже змучилась від пострілів земля,
Хтось відрубав їй , українські крила.
На шиї в нас висить давно петля,
Що українську душу нам здавила.

Мовчать могили наших соколів,
А серце Матері взива до неба:
«О, Боже, зглянься! Нехай щезне гнів, -
Зацькованій країні миру треба.

Хай вірус доброти заразить світ,
Щоб люди спам’яталися нарешті.
Хай стопить зачерствілий моноліт
Ворожості, біди і порожнечі.

Хай закарбується в серцях людей
Дитяча щирість та доросла сила,
Навчи, о Боже, не вбивать дітей,
Країну, що роками їх ростила.

Приспи навіки вулкан пересердь,
Навчи прощати та любити брата.
Хай мир окрилить українську твердь,
Що милосердям сповнить душу ката!».

До речі сама назва вірша несе досить вагомий зміст. Саме під такою назвою були втрачені цінні особисто для мене очерки, коли людина вступає в діалог з Богом захищаючи себе і близьких молитвою. З творчості Володимира Мельниченко «Тарас Шевченко в Москві» сформовані рядки про те, як Шевченків знайомець історик Іван Забєлін писав : «Ум боялся, явится. Умная женщина становилась ведьмой, умный мужик – ведуном, колдуном, вещим. Патриархальное начало допускало ум только в старце. Ум был контрабандою , а знание вело прямо в ад. Еретик было страшное слово, оно означало всякого вольномыслещего, самостоятельно мыслящего». Відомий історик Володимир Іконников зазначав : «Само духовенство было несведуще в книжном учении и тем подрывало доверие к себе.» Побутувало навіть прислів’я : «Кто по латыни научился, тот с правого пути совратился.» Допускалася православна освіта, світська наука заперечувалася.
Хорощий вірш Твердохліб Майї «Единство…»:
Зерно роздора проросло в полях…
И чёрным вороньём молва кружится.
Что слёзы лить?
Благословенная земля – добром и верой нужно нам объединиться.
Призвать из недр духовных , глубины веков
Всю мудрость предков, Прометея силу,
Козацкий дух Украины родной,
Животворительность рулады соловьиной.
И от души к душе барвинков рушниками,
Рассвета красной нитью вышивать узор,
Вплетая в рок судьбы о будущем молитву,
Самим творить судьбы своей простор.
Для сильных духом нет кордонов и запретов.
«В единстве сила!» - завещал Кобзарь.
Сковороды пророческие строки :
«Да, мир ловил меня, но так и не поймал.»
Что делим до сих пор? Ведь на Земле все братья,
А Украина – гордость той семьи.
Готовы, как один, мы встать единой ратью,
«Спасительным крестом» - Тарасовой Горы.
Досить цікавий і влучний вірш Тилика Ігора Володимировича :
Алхімія Шевченкового слова
На кручах Канівських, понад Дніпром ревучим
Спочив Кобзар, - та пісня не вмирає:
Видзвонює у струнах срібно звучно,
В журбі й Надії словом ожива.

Багато літ минуло з того часу,
Розтанувши у мареві століть,
Та люди йдуть на прощу до Тараса,
Тамуючи сум’яття лихоліть.

Хто він для нас? Поет, Провидець, Гуру?
Чи може той, кого нам не збагнуть?
В одних надію, - в інших смуток будить
В героях – силу, в яничарах – лють.

Він у душі своїй перлину многоцінну знайшов,
Мов Прометей, осяявши буття.
Немов, алхімік перелив у тиглі
Свинець недолі в Золото життя.

Ота, Алхімія Шевченкового Слова
Для українців – вища Таїна
Тож, нумо, всі на Канівськую гору –
Де вітер істини бентежністю пройма.
Також в книзі Володимира Мельниченко «Тарас Шевченко в Москві» розповідається, як в атмосфері бундючного першопрестольного міста поет особливо гостро відчув, що саме Москва (в тандемі з Варшавою) є провинницею бездержавності України, насаджування в Українцях історичного безпам’ятства, яке паралізує волю до боротьби за незалежність.
Саме рута є символом привабливості, тож московська отрута була підступно – запаморочливою, притупливо – дурманною. Не піддатися спокусі «запить з московської чаші московську отруту міг тільки геній».



Подобається вірш Торон Вікторії «Якби себе ми шанували»:
Якби себе ми шанували в дорожній куряві років,
То нині б очі не згасали з війною вкрадених синів.
Не було б вражої навали під грім цинічної брехні
Й братів би наших не вбивали на власній з прадідів землі.
Якби ми справді пам’ятали замучений пташиний глас,
Вони б вказали нам дороги, якими в світі ходить зло,
І шепотом перестороги охолодили б нам чоло.
Не догоджаючи сильнішим, мов недоучене дитя,
Ми не ховалися б у ніші напівсвідомого буття.

І ті, що стали ворогами, нас пізнавали б у лице…
Якби себе ми шанували… Й платили віддано за це.
Чудовий вірш Туровської Лесі Олегівни «Мой дом – на улице в конце»:
… Мой дом на улице в конце,
То с гневом, то с пристрастьем,
Менялся окнами в лице,
При виде новой власти.

У домика была мечта -
Поднять себя неслышно,
И в прошлое сбежать, туда,
Где каждому есть крыша.

Он помнил дивную страну
С бесплатной перекраской,
Где встретил башенку одну,
Где что ни домик – сказка!..

Мечту не повернёшь назад –
Рискнуть? Пойди, попробуй!
И некуда бежать – следят
За этим небоскрёбы…

На домик – домики собрал,
И молвил страстно, веско,
И на борьбу их всех поднял
Под красной занавеской.

Он подал нам простой пример:
Ну, чем не революционер?!

Досить емоційний вірш Утки – Отки Володимира «Журавли» :
Стынет солнышко за буераками
И змеёю ползёт река,
Журавли, пролетая над танками,
Озираются на вожака.



Опускается темень вечерняя.
Стая крыльями бьёт по воде.
И танкисты в накидках кочевников
Что-то жарят на сковороде.

«Нас уроды лишают родины –
Позолоты на серебре.
Мы теперь журавли на «вроде бы»,
Чужаки на своей земле».

Вот летим, будто сходим сходнями
В преисподнюю, крик стеля:
- Это наша, уроды, родина!
- Это наша, уроды, земля!
Дуже подобаються рядки Цизмана Юлiя Ігоровича у творі «Світлом» : «Навіть, якщо пустуватиме творчості первісна ринка, ти не наповнюй грошима чи листям лавровим перлину, попелом ніжності вкрий, і це буде наступна сторінка. Більше за світло з любов’ю в надію у пам’яті глини.»
Хороший вірш Черешньвської Марії Ігорівни:
«Війна зломила наші душі»
Війна зломила наші душі.
Війна ввійшла в наші серця ,
Мов дивний погляд нетямущий
Чому нема цьому кінця?

Чому загинули ці люди?
Розплата за чиї гріхи?
Чому лиш постріли повсюди?
Чому вчорашні браття – сьогодні наші вороги?

За що ж воюємо, скажіть нам?!
І що ми ділимо скажіть?!
У відповідь лиш дощ по вікнах
І зірка в небі мерехтить…

Подобаються рядки з вірша Шиманського Віктора Дмитровича «Вічна пам'ять» :
«… А тому ми благаємо Бога:
«Дай нам розум, терпіння і сили.
Покажи ти нам вірну дорогу,
Бо скількох вже забрали могили…»
Загалом, себто воно нічого особливого у віснику немає, але не байдужим оком можна помітити, як український народ намагається пом’якшити свої бурхливі емоції серед сумних рядків, але ще досить наляканий і зацькований. Навіть не знаю, як краще висловитись чи це західна Україна не готова до таких пережитих емоцій східної України, чи східна Україна не готова ділитися пережитим з західною Україною. Сподіваюсь, що зв'язок між людьми налагодиться, адже в нашій країні є справді відважні чоловіки, котрі на сході грохотають за наше майбутнє, перед яким хотілося б скинути капелюха.Та попри все є дійсно не байдужі, які справді чекають повернення українських солдат до рідних домівок, до рідних, до дружин, до коханих та друзів. Для кращого знайомства з моєю творчістю, хотіла б попередити, що основну порцію моїх віршів займає філософія, тому мене подеколи важко зрозуміти, але людина котра намагається мене зрозуміти, а не насміхатися і пройти повз, заслуговує моїх пояснень і моєї уваги.
А.Краля (із е-листа від 11.08.2015)
УЧАСНИК ІІІ КОНКУРСУ 11 авг 2015 ответить
І я не розумію, чому вірш «І коли ти покинеш оцю країну» переміг!???? Нехай мені пробачить автор, але особисто я бачу цей вірш так:

Не покидай ніколи цю країну!
Люби і бережи її, як власну шкіру!
У час лихий, коли війна підкралась мов зміїна,
Не втрать краплин надії, розуму і віри!

Твердо знай, що безглузда війна ніколи
Твій народ захищати не буде!
Кров’ю плачуть в церквах ікони:
Схаменіться благають, люди!

Якщо справжнє ти серце маєш
Хай душа розправляє крила!
Обніміться, брати, назавжди
Разом ви – то велика сила!!!

Я люблю тебе дуже сильно:
Скаже батько своєму сину,
Тут твоя БАТЬКІВЩИНА наза́вжди!
Бережи свою Україну!
zeitglas 17 авг 2015 ответить
Стаття із газети "ДЗ" від 13 серпня 2015 р.
Названо переможців міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча Гора»

ЛІТЕРАТУРА >>>>>

Літературне змагання поетів полягало у висвітленні проблем духовного минулого, нинішнього та майбутнього розвитку України. Редакція журналу "Склянка Часу-Zeitglas" ознайомила широке коло читачів із найкращими зразками нинішньої поезії, котра не знає кордонів та утисків цензури.

До конкурсного розгляду бралися твори українською та російською мовами. У зазначений термін до редакції журналу надійшло 2524 твори сучасних авторів із України та зарубіжжя. Конкурс відбувався у два тури. Переможцями названо: Надію Позняк, (1 місце, 1960 р.н., м.Суми) - за твір "І коли ти покинеш оцю країну…"; Інну Доленник, (2 місце, 1966 р.н., м.Кривий Ріг) - за твір "Вдячність"; Світлану-Майю Залізняк (3 місце, 1963 р.н., м. Полтава) - за твір "Планета людей". Лауреатами конкурсу стали: Валерія Влащик (м.Маріуполь), Андрій Дацків (м.Львів), Анатолій Мельник (м.Марганець), Микола Романюк (м.Долинська, Кіровоградщина), Вікторія Торон (м.Сан Хосе, США).

Цього року було вперше відзначено дипломом автора, твір якого набрав найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у коментарях на сайті конкурсу. Ним стала Олена Іськова (Миклащук) із с.Вербівці, Хмельниччина. Автори трьох найкращих поезій будуть відзначені нагородами. Їх твори буде перекладено німецькою мовою та опубліковано на сторінках міжнародного літературно-мистецького журналу "Склянка Часу*Zeitglas". Інші, відзначені рішенням конкурсного журі роботи, були опубліковані на сторінках літературного альманаху "Скіфія", повідомляють із журі конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора"

Сайт:http://www.dniprowazirka.com.ua/page.php
?c=6286
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
„СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” міжнародний літературно-художній журнал та видавництво вул. Шевченка, 31/32 Канів, 19002, Україна. Тел/факс: (04736) 36805 З 1995 року дає рівні можливості маститим і авторам-початківцям. Одночасно українською, російською та німецькою мовами. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net web: www. zeitglas.io.ua Директор: Олександр В. Апальков **************************************************************************** „Склянка Часу*ZeitGlas” Publishing house and international literary - art magazine Street. Schewtschenko, 31/32 Kaniv,19002, Ukraine. Phone/fax: (04736) 36805 Since 1995 gives equal opportunities known and beginning authors. Simultaneously in the Ukrainian, Russian and German languages. mailto:zeitglas@ck.ukrtel.net The director: Alexander W.Apalkow